Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Використання народного фольклору у загальноосвітній школі

Використання народного фольклору у загальноосвітній школі

священик читає молитви на освячення води, благословляє воду хрестом через його занурення у воду при співі тропарів. Після водосвяття священик благословляє людей свяченою водою. На Україні є гарний звичай ставити хрест з льоду на тому місці, де відбувається водосвяття. Йорданська вода – це велика святість. Вона зцілює душу і тіло людини, очищає її від усякої скверни, позбавляє різних хвороб.

У час Йордану співають щедрівки – „щедрують”. Щедрівки дуже подібні до колядок. В них теж співають про біблейські сюжети, про красу та врожай, бажають щедрого добробуту та здоров'я господарям. Щедрувати ходять теж від хати до хати, як і колядувати, тільки на відміну, щедрувати ходили звичайно жінки.

Стрітення (15 лютого) - це завершення церковного різдвяного циклу святкувань. Після нього вже не співають колядок та щедрівок. В народному календарі це вже передбачення недалекої весни. З погоди на Стрітення ворожать, чи скоро прийде весна: „Коли на Стрітення зима з літом стрічається (значить: прийде відлига), то зима ще довго потриває”, або – „Коли на Стрітення півень води нап'ється (з розталого снігу), то влітку віл наїсться (буде добрий врожай)”, і таке подібне.

Зберігання народних традицій Різдва та інших зимових свят розвиває почуття людської спільності, виховує доброзичливе відношення один до одного, вчить шанувати та пам'ятати предків.

1.3. Завдання, методи і прийоми роботи з учнями по засвоєнню народних традиційних свят.


Доступність інформації полягає в тому, що вчитель: спирається на життєвий досвід і знання, набуті учнями; пояснює незнайомі для них поняття і явища; не дає занадто багато інформації за один урок, чергуючи бесіди з музичною діяльністю (співами, слуханням музики).

Художньою розповідь буде в тому випадку, якщо вчитель: збагачує своє мовлення яскравими образними порівняннями, епітетами, метафорами; володіє прийомами педагогічної техніки, зокрема мімікою, жестикуляцією, емоційно виразною мовою; звертає увагу школярів на художні особливості надбань народної творчості, морально-естетичну основу людських взаємин, що в них відбито; вводить елементи інсценування.

Досвід показав, що музичні бесіди справляють на дітей певний виховний і розвивальний вплив. Вони становлять для молодших школярів інтерес хоч би тому, що набуті знання, як правило, є новими для них. Зрозуміло, що в процесі ознайомлення з народними обрядами неминуче повторення деяких основних знань (наприклад про обожнювання давньо-східними слов'янами природи, про віру в магічну силу слова). Через те для активізації інтересу й уваги учнів доцільно використовувати емоційні контрасти, вводити в розповідь елемент діалогу.

Музичні бесіди, побудовані на стародавніх народних звичаях, обрядах і піснях, допоможуть учителю підготувати дітей до сприймання творів хорової, оперної і симфонічної музики.

Ознайомлення школярів із давніми календарними обрядами має неабияке значення у вихованні їхньої духовної культури. Незважаючи на те, що з погляду розуміння природо-наукової картини світу ці обряди були наївними, у художньо-педагогічному плані вони становлять оригінальну і цінну спадщину. У них відбито найкращі риси українського народу, зокрема працьовитість, оптимізм, шанобливе ставлення людей одне до одного. Цілеспрямоване залучення учнів до цієї сфери культури допоможе виховати в них такі соціально значущі моральні якості, як взаємодопомога, доброзичливість.

Особливо треба виділити незвичне для багатьох людей сьогодення дбайливе ставлення давніх слов'ян до природи. Учитель має допомогти дітям зрозуміти і відчути, що в давнину до трав, квітів, дерев ставилися як до живих істот, у чомусь подібних до людей. Віруючи в цілющу силу природи, перед нею вклонялися, захоплювалися її красо, тобто ставлення до природи в ті часи було справді духовним, піднесеним. І якщо вчитель постарається відновити порушену гармонію людини і природи, - а в молодших класах це ще можливо, тим більше, за допомогою такого дієвого засобу, як музика, то цим він зробить суттєвий внесок у реалізацію одного з найважливіших завдань морально-естетичного виховання школярів.

Отже, різні жанри українського фольклору можуть бути широко використані як на уроках музики, так і в процесі позаурочної роботи.

Методика роботи визначається формами, методами і прийомами впливу на учнів, передбаченими народною педагогікою і сучасним рівнем розвитку наукової педагогіки. Організовуючи постійну і активну участь учнів у реалізації народних традицій, звичаїв і обрядів, необхідно брати до уваги методи роботи, способи виконання певної обрядовості та інших дій, які поширені в даному регіоні України. Справжніми підручниками з методики народознавчої роботи стали книги відомого народознавця В. Скуратівського „Берегиня” і „Посвіт” та інші.

Зміст педагогіки народознавства реалізується будь-якими методами і прийомами, які адекватні йому, відповідають конкретним умовам (матеріальній базі, віковим і психологічним особливостям, рівню знань учнів та інше) школи, класу, подобаються вихованцям і гармонійно вписуються у вітчизняні педагогічні, культурно-історичні традиції.

Народознавчі підходи в роботі з учнями звільняють процес виховання від примусовості, абстрактності, від заорганізованості і заформалізованості. При цьому в дію вступають такі емоційно-естетичні фактори, які забезпечують відсутність психологічного тиску на дітей у навчально-виховному процесі. Вони часто не відчувають, що їх виховують старші (батьки, педагоги та інші), оскільки виховання відбувається здебільшого і контексті повсякденного життя, у формах і способах, притаманних народному буттю і максимально наближених до потреб, інтересів учнів.

Завдяки засобам народознавства вихованці дедалі глибше починають відчувати, що знання про рідний народ – це пізнавання себе, свого родоводу, його культури, історії, і тим самим глибоко усвідомлюють нерозривну єдність із попередніми поколіннями, усім народом, його духовним світом. У процесі навчання учні, як правило, переживають високе емоційне піднесення, часто відчувають злет душевних сил, натхнення. Глибоко опанувавши народні творчі традиції, вони починають самі творчо ставитися до праці. Основний смисл і красу свого життя такі учні вбачають у забезпеченні повноти, глибини і цілісності культури рідного народу, у власному внеску в її розвиток. Так створюються сприятливі психолого-педагогічні умови для морального, духовного розвитку кожного учня.

Кожен педагог має широкі можливості для створення власної системи роботи, методичної концепції на основі народознавчих ідей і засобів. Справжня педагогічна творчість неможлива без використання в повсякденній діяльності скарбів народної творчості, її традицій. Без народознавчої основи наукові педагогічні і методичні теорії, концепції, системи і програми роботи втрачають зв'язок із культурно-історичною спадщиною народу і приречені, як правило, на невдачу. Тому необхідно вжити комплексних заходів державного масштабу з метою дальшої розробки проблем народності виховання, створення реальних практичних умов для розвитку національних шкіл, національної системи виховання всіх народів, етнічних груп, які проживають на території нашої країни.

Кожен народ (нація, етнічна група) має свої культурно-освітні традиції, на яких повинна будуватися національна школа. У творах педагогів-класиків К. Д. Ушинського, С. Ф. Русової підкреслюється, що справжнім господарем школи є населення, громадськість, а не державна бюрократія.

Оволодіння в національній школі кожним учнем рідною культурою, основою культури інших народів є запорукою повноцінного громадського життя, продуктивної праці в ім'я підвищення добробуту представників різних національностей.

В умовах „розкріпачення” шкільного життя, вільного вибору педагогічними колективами, вчителями, напрямів, форм і методів роботи з учнями педагогіка народознавства відіграє роль серцевини навчально-виховного процесу. У багатьох школах виникають нові педагогічні явища, малі академії народних мистецтв (МАНМ), університети народознавства, товариства народних умільців, школи і класи кобзарського, сопілкарського мистецтва, етнографічні групи, фольклорні ансамблі та інше. На вищому науковому рівні відроджують свою діяльність історично-краєзнавчі та етнографічні музеї, а також музеї і кімнати народного побуту.

Одним з шляхів викладання народної творчості є впровадження факультативного курсу „Музичне краєзнавство” з метою комплексного вивчення музичної культури краю в єдності аспектів творчості і виконавства, професійного та народного мистецтва. Програмою факультативного курсу передбачено застосовувати такі форми навчання, як лекції, семінари, екскурсії, експедиції, конференції. Спеціально розроблена система завдань по збиранню музичного фольклору сприятиме розвитку вмінь і навичок самостійної роботи пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Реалізація принципів народного виховання має багатоплановий характер і, як правило, здійснюється із застосуванням різноманітних форм музично-естетичного виховання школярів.

Відомі три основні види форм виховання: колективно-масові, які містять в собі конкретні форми – тематичні вечори, лекції-концерти, екскурсії та культпоходи, радіо- та телепередачі, вечори-зустрічі з відомими фольклористами, виконавцями народних пісень та інше; групові – гуртки, студії, секції, факультативи, клуби любителів народної творчості, об'єднання тощо; індивідуальні – що включають самостійне виконання завдань кожним учнем під керівництвом учителя та контролем батьків, які допомагають безпосередньому вивченню фольклорно-пісенного матеріалу, поглибленню теоретичних знань, розширенню музичного світогляду та інтересу школярів.

Таким чином, на практиці застосовуються методи музично-естетичного виховання як найефективніший засіб реалізації форм народного виховання. Загальна класифікація таких методів дає можливість поділити їх на три класи: словесні, наочні та практичні.

До словесних методів музично-естетичного виховання на матеріалі народно-пісенної творчості належать бесіди, дискусії, обговорення концертів та обмін враженнями про них, обговорення екскурсій, статей про пісенну творчість, письмових творів, контрольних робіт, теле- та радіопередач тощо.

До наочних методів школярів належить колективне відвідування концертів, екскурсії до музеїв, знайомство з фольклористами, виконавцями народних пісень, перегляд тематичних теле- та радіопередач, кінофільмів тощо.

Практичні методи музично-естетичного виховання на матеріалі народно-пісенної творчості включають пошукову роботу і збирання та записування народних пісень, створення музеїв, тематичних кімнат, кутків, стендів, організацію оглядів, конкурсів, вечорів-зустрічі з ученими фольклористами та інше.

Доцільно використовувати ігрову методику для вивчення фольклорного матеріалу на уроках музики. У навчальних середовищах моделюється зміст об'єктів шляхом його конструювання самими учнями. Розробка навчально-ігрових середовищ на основі фольклору дозволить значно поліпшити зміст навчального процесу і приведе до зміни традиційних способів вивчення матеріалу. Поєднання емоційної привабливості, яка притаманна грі з графічними, інформаційними та іншими можливостями комп'ютера, несе в собі великий дидактичний потенціал, який може і повинен бути реалізований в шкільній практиці.

Особливо цікаво використовувати таку форму вивчення фольклору на уроках музики під час знайомства з темою „Календарно-обрядовий цикл”, яка передбачає:

графічні образи, костюми, побутову атрибутику;

вибір персонажів, визначення їх функціональної ролі в конкретних ситуаціях;

виділення конфліктів, що визначають динамічні властивості комп'ютерного навчально-ігрового середовища;

визначення музичного змісту кожної навчально-ігрової пізнавальної ситуації.

При створення такої навчальної гри за етнографічної тематикою України необхідно залежно від часу й регіону вибрати відповідну побутову атрибутику, одяг, кольорову палітру, музичний матеріал. Це дозволить розв'язати проблему взаємопроникнення різних видів мистецтва, використовуючи народні традиції.

Така форма заглиблення у навчальне середовище незвична для учнів, її можна використовувати як на уроках музики, так і в позакласній роботі. Це дає змогу використанню нових інформаційних технологій у навчальному процесі і дозволяє з нової точки зору побачити проблему музичного розвитку школярів.

Педагогічний зміст, закладений у народній творчості, і реальна можливість розв'язання виховних завдань, які стоять перед школою, шляхом використання фольклору визначають необхідність вести роботу в позаурочний час у таких напрямках:

Організація безпосередньої художньої творчості у фольклорних формах, що можливо в рамках колективу художньої самодіяльності, створеного на базі класу, який використовує в своїй роботі традиції фольклору (музично-пісенні, хореографічні, інструментальні та інші).

Орієнтація підростаючого покоління на освоєння цінностей народної художньої скарбниці в процесі широкого використання фольклору в позаурочній діяльності не тільки як репертуарного джерела, а й як засобу активізації учасників в організаційно-масових формах культ просвітньої роботи.

Здійснення педагогічного впливу на учнів за допомогою благотворного спілкування дітей і членів їхньої сім'ї під час занять у шкільних фольклорних колективах.

Засвоєння народних творчих традицій сприяє формуванню в учнів умінь, навичок реалізовувати свої задуми, створювати власні проекти, конструкції. Так формується творчий потенціал особистості.

З метою успішного формування людини-творця треба відроджувати і розкривати далі національні художні школи (гуцульську, кролевецьку, петриківську, решетилівську, опішнянську та інші). Кожне село, місто необхідно перетворювати в осередок традиційних народних мистецтв, ремесел і промислів, підносити їх на новий творчий рівень.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДНО – ЕКПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА.


2.1.Констатуючий експеримент.


Мета: виявити рівень знань з народної музичної та пісенної творчості, знання про народні музичні інструменти, обряди, звичаї, традиції.

Для проведення експериментальної роботи виділено експериментальну та контрольну групи дітей в кількості 10 дітей на одну групу. З експериментальною групою працювала я, з контрольною – вчитель музики. Методика роботи складається з трьох завдань.

Завдання перше: бесіда про народну музичну творчість.

Які народні пісні ви знаєте?

Коли вони виконуються?

Які народні свята ви знаєте?

Які народні ритуали ви знаєте?

Хто виконував ці ритуали?

Які народні танці ви знаєте?

Що таке календарно-обрядові пісні?

Коли їх виконують?

Яка головна мета цих пісень?

Про що розповідається в народних піснях?

Завдання друге: „Вгадай жанр пісні”.

Як називається пісня?

Коли вона виконується?

Якому святу присвячена пісня?

Які народні інструменти потрібні для її виконання?

Завдання третє: інсценування зимових обрядових пісень.

Зміст обряду.

Головні персонажі.

Елементи костюмів.

Творчість (виконання різдвяних пісень, колядок і щедрівок).

За результатами експериментального дослідження складено таблицю успішності дітей експериментальні групи:


№

п/п

Імена

дітей

1 завдання

2 завдання

3 завдання

Рівень



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

1

2

3

4


1

Ярослав З. + - + + + + - + + + + + + + + + + + 16 – В

2

Роман Ц. + - - + - - + + - - - + - - - + - + 7 – С

3

Артем Р. - - + - - + - - + - - - - + - + - - 5 – Н

4

Ганна М. + + - - - - - - + + - - + - + - + + 8 – С

5

Олександр Б. + + + + + + + + + + + - + + + - + - 15 – В

6

Віталій С. + - + - + - + + + + + - - - + - - - 9 – С

7

Богдан К. + - - + - - + + - - + + - - - - + + 8 – С

8

Олена Б. - - + - - + - + + - + + - + - + + - 9 – С

9

Ганна Г. - - - - + + - + - - - - - + - + - + 6 – Н

10

Анастасія Р. + + + + + + + + + - - + - + + - - + 13 – В

Діти з високим рівнем знань:

10 чол. – 100%

3 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі30 %

Діти з середнім рівнем знань:

10 чол. – 100%

5 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі50 %

Діти з низьким рівнем знань:

10 чол. – 100%

2 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі20 %

В результаті експериментального дослідження в експериментальній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень – 30%;

середній рівень – 50%;

низький рівень – 20%.

За результатами експериментального дослідження складено таблицю успішності дітей контрольної групи:


№

п/п

Імена

дітей

1 завдання

2 завдання

3 завдання

Рівень



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

1

2

3

4


1

Таїсія Л. + + - + - + - - + - - - + - - - + + 8 – С

2

Іван Р. + + - - + + - - + + + + - + - - + + 11 – В

3

Оксана З. - + + + + + - + + + + + + + + + + + 16 – В

4

Тетяна П. + + - - + - - - + - + + + - - - + - 8 – С

5

Олександр Л. - - + + + + - - + - + - - + - - + + 9 – С

6

Петро З. + + - + - + - + - + - + + - + - + + 11 – В

7

Оля Б. + - - + - - + - + - - + - + - + - + 8 – С

8

Марта М. + - + + + + - + - - - - - + + - - + 9 – С

9

Марія П. + - + + + + - + + + - + - - - + + + 12 – В

10

Ганна Н. + + - - + - - + - - - - - - - - - + 5 – Н

Діти з високим рівнем знань:

10 чол. – 100%

4 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі40 %

Діти з середнім рівнем знань:

10 чол. – 100%

5 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі50 %

Діти з низьким рівнем знань:

10 чол. – 100%

1 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі10 %

В результаті експериментального дослідження в контрольній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень – 40%;

середній рівень – 50%;

низький рівень – 10%.


2.2. Формуючий експеримент


Мета: підвищити рівень знань дітей експериментальної групи з народної музичної творчості, яка є основою для національної свідомості, сприяє засвоєнню знань з народної музичної творчості.

Для проведення даної роботи був зроблений підбір новітніх форм роботи: ігри, естафети, дискусії, концерти, музичні вечори, збір фольклорного матеріалу, індивідуальна робота, створення ансамблю народних інструментів. Інсценування колядок і щедрівок.


№

Вид роботи

Мета

Короткий зміст роботи

1.

Дидактична гра «Впізнай музику» Вчити розрізняти класичну та авторську музику від народної

Слухання музичних записів:

- П. Чайковський (концерт для ф-но з орк. №1, вступ);

- українські народні пісні.

2.

Музична естафета Вчити впізнавати українські народні пісні за їх змістом та назвою Слухання українських народних пісень. Розподіл класу на дві групи для естафетних змагань.

3.

Музичні вечори на тему: «Фольклор – душа українського народу» Вивчення укра-їнського фольклору як невід’ємної частини історії українського народу Розподіл класу на дві групи – «теоретиків» та «прак-тиків». Одна група пред-ставляє теорію, друга – практику.

4.

Конкурс «Кращий фольклорист» Збір фольклору, вивчення українського народного побуту Ведення дітьми фольк-лорних записів (українські народні пісні, обрядові дійства, традиції).

5.

Індивідуальна робота Зацікавити кожну дитину стосовно народної теми Повідомлення окремими учнями цікавого матеріалу всьому класу або молодшим дітям.

6.

Ансамбль народних інструментів «Барвистий водограй» Знайомство з українськими народними інструментами, історією їх виникнення та придбання навиків гри на них Розучування нескладних мелодій на українських народних інструментах. Вивчення українських народних пісень з акомпанементом (відповідно віковим особливостям дітей та репертуару програми).

7.

Інсценування колядок та щедрівок Ознайомлення з календарно-обрядовими святами зимового циклу. Виконання колядок та щедрівок. Інсценування вертепу за українськими звичаями та обрядами Розучування колядок та щедрівок, підготовка елементів костюмів, вивчення сценарію та інсценування обрядового вертепу.

2.3. Контрольний експеримент


Мета: порівняння знань дітей експериментальної та контрольної груп після застосування в експериментальній групі новітніх форм роботи у вигляді формуючого експерименту.

Для проведення контрольного експерименту за основу були взяті три завдання, які раніше були запропоновані учням при проведенні констатуючого експерименту.

Завдання перше: бесіда про народну музичну творчість.

1) Які народні пісні ви знаєте?

2) Коли вони виконуються?

Які народні свята ви знаєте?

Які народні ритуали ви знаєте?

Хто виконував ці ритуали?

Які народні танці ви знаєте?

Що таке календарно-обрядові пісні?

Коли їх виконують?

Яка головна мета цих пісень?

Про що розповідається в народних піснях?

Завдання друге: „Вгадай жанр пісні”.

Як називається пісня?

Коли вона виконується?

Якому святу присвячена пісня?

Які народні інструменти потрібні для її виконання?

Завдання третє: інсценування зимових обрядових пісень.

Зміст обряду.

Головні персонажі.

Елементи костюмів.

Творчість (виконання різдвяних пісень, колядок і щедрівок).


За результатами контрольного дослідження складено таблицю успішності дітей експериментальні групи:


№

п/п

Імена

дітей

1 завдання

2 завдання

3 завдання

Рівень



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

1

2

3

4


1

Ярослав З. + + + - + - + + + + + + + - + - - + 13 – В

2

Роман Ц. - + - + - + + + + - - - + - - - - + 8 – С

3

Артем Р. + - - + + + + + + - + + + + + + + + 15 – В

4

Ганна М. + + + - + - + + + + - - + + + + + - 13 – В

5

Олександр Б. + + + - - + + + + + + + + + + + + + 16 – В

6

Віталій С. - + - - - + + + + + - - + + + - - + 9 – С

7

Богдан К. + + + + + - + + + + + + - + - - + + 14 – В

8

Олена Б. + + - + - - + - - - - - + - + - + - 7 – С

9

Ганна Г. + - - - - + + + - - + + - + + + - - 9 – С

10

Анастасія Р. - - + + - - + + + + - - + + + + - + 11 – В

Діти з високим рівнем знань:

10 чол. – 100%

6 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі60 %

Діти з середнім рівнем знань:

10 чол. – 100%

4 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі40 %

В результаті контрольного експерименту в експериментальній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень – 60%;

середній рівень – 40%.

За результатами контрольного дослідження складено таблицю успішності дітей контрольної групи:


№

п/п

Імена

дітей

1 завдання

2 завдання

3 завдання

Рівень



1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

1

2

3

4


1

Таїсія Л. + + + - - + + - - - - + - - + - + - 8 – С

2

Іван Р. + - - + + - + - + + - + - - + + + + 11 – В

3

Оксана З. - + + - + + + + + + + + + + + + + + 16 – В

4

Тетяна П. - - - + - + - + - + - + - - - + + + 8 – С

5

Олександр Л. - - + + - - + - + + + - + - - - + + 9 – С

6

Петро З. + - + - + - + - + + + - - + - + + + 11 – В

7

Оля Б. - + - + - - - - + + + - - + - + - + 8 – С

8

Марта М. - + - - + + - + + + - - + + - - + - 9 – С

9

Марія П. + + - + - + + + + + - + + - - - + + 12 – В

10

Ганна Н. + - - - + - - + + - - + - - - - - - 5 – Н

Діти з високим рівнем знань:

10 чол. – 100%

4 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі40 %

Діти з середнім рівнем знань:

10 чол. – 100%

5 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі50 %

Діти з низьким рівнем знань:

10 чол. – 100%

1 чол. - Х

х = Використання народного фольклору у загальноосвітній школі10 %

В результаті контрольного дослідження в контрольній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:

високий рівень – 40%;

середній рівень – 50%;

низький рівень – 10%.

В результаті контрольного експерименту що проводився в експериментальній та контрольній групах можна скласти порівняльну таблицю знань учнів:


№

Назва групи

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

1.

Експериментальна група 60% 40% -

2.

Контрольна група 40% 50% 10%

За результатами контрольного експерименту можна скласти загальну діаграму:

Високий рівень –

Використання народного фольклору у загальноосвітній школі50 %

Середній рівень –

Використання народного фольклору у загальноосвітній школі45 %

Низький рівень –

Використання народного фольклору у загальноосвітній школі5 %


Висновки після експерименту:

Отже, за результатами контрольного експерименту, який був проведений в експериментальній та контрольній групах, можна визначити, що завдяки проведенню в експериментальній групі новітніх форм роботи у вигляді формуючого експерименту вдалося значно підвищити рівень знань дітей з українських народних свят, традицій, звичаїв, обрядів. Учні стали виявляти незвичайну зацікавленість до української народної культури, пісенної, обрядової, до народних традиційних свят.

ВИСНОВКИ


Висновком експериментальної роботи можна вважати те, що в шкільній програмі дуже мало часу відведено на вивчення таких питань, як національна свідомість та самовизначення підростаючого покоління.

За результатами експериментів можна стверджувати, що учні мають недостатній рівень знань про народну музичну творчість, народні традицій та звичаї.

На мою думку треба більше приділяти уваги вивченню українського фольклору, як однієї з головних складових історії рідної землі. До шкільної програми треба ввести такий предмет, як народознавство. На протязі цих занять треба проводити теоретичну та практичну роботу. Для запису народних пісень, звичаїв, традицій та обрядів треба завести зошит «Юний фольклорист», у якому учні будуть занотовувати найбільш цікаві моменти з фольклорного життя, та ділитися цікавою інформацією один з одним. Це сприяє тісному співробітництву в шкільному колективі, баченню себе невід'ємною частиною оточення. Публічні виступи та концертне інсценування можна проводити на уроках музики чи в позаурочний час з допомогою вчителя музики. Це сприяє розвитку творчих здібностей, інтелектуальному розвитку та розвитку індивідуальних особливостей і талантів конкретних дітей.

Для підтвердження гіпотези була проведена дослідницько-експериментальна робота. Для проведення експериментальної роботи було виділено дві групи учнів: експериментальна група – 10 дітей та контрольна група – 10 дітей. Була проведена діагностика знань у формі трьох завдань. Перше завдання: бесіда про народну музичну творчість, друге завдання: „Вгадай жанр пісні”, третє завдання: інсценування зимових обрядових пісень.

Констатуючий експеримент показав, що рівень знань учнями українських народних традицій в експериментальній групі складає: високий – 30%, середній – 50%, низький – 20%; в контрольній групі: високий – 40%, середній – 50%, низький – 10%.

В експериментальній групі я провела додаткову роботу у вигляді новітніх форм роботи, таких як дидактична гра, музична естафета, концерт, музичні вечори, конкурс «Кращий фольклорист». Після цього був проведений контрольний експеримент у двох групах і результат показав, що там, де застосовувались новітні форми роботи (в експериментальній групі), знання учнів складали більш високий рівень. Результати контрольного експерименту в експериментальній групі: високий рівень – 60%, середній – 40%; в контрольній групі: високий – 40%, середній – 50%, низький – 10%.

Значення першої та другої частини експериментальної роботи полягає в перевірці знань учнів про народну музичну творчість, народні традиції, звичаї, календарно-обрядові свята як невід'ємної складової культурного, естетичного та музичного розвитку дітей. Виявлення впливу, що сприяє на формування знань про народну музичну творчість та взагалі, на формування національної свідомості школярів.

Використовуючи у ході експерименту новітні форми роботи я дійшла висновку, що вони сприяють більш ефективному засвоєнню знань. Головним компонентом вважаю пробудження в дітей інтересу до свого народу, його культури, історії, до народних традицій, звичаїв та обрядів, календарно-обрядових свят, пробудження патріотизму, відчуття гідності та поваги до рідної землі. Головне те, щоб кожна дитина усвідомила, що фольклор – це дуже важлива частина усієї історії українського народу, він є відродженням душі народу, в ньому народ відображав свій побут, всі радісні та сумні моменти свого життя.

Мета новітніх методів роботи, які я використовувала у ході експерименту, – це інтелектуальний розвиток, розкриття талантів, здібностей, свого «я», самовизначення учнів як важливої частини шкільного колективу.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. Навчальний посібник. – Київ: Вища школа, 1994. – 398 с.

Іваницький А.І. Українська народна музична творчість. Посібник для вищих та середніх навчальних закладів. – Київ: Музична Україна, 1990. – 336 с.

Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001. – 608 с.

Печерська О.П. Уроки музики в початкових класах. Навчальний посібник. – Київ: Либідь, 2001. – 272 с.

В.Г. Кузь, Ю.Д. Руденко, З.О. Сергійчук та ін. Основи національного виховання. – Київ: Інформ. вид. центр «Київ», 1993. – 152 с.

Етнографія України. Навчальний посібник (за ред. С.А. Макарчука). – Львів: Світ, 1994. – 520 с.

В.І. Науменко, Ф.А. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. Культура і побут населення України. Навчальний посібник. – Київ: Либідь, 1993. – 282 с.

А. Малько. Виховуємо на традиціях рідного народу // Відкритий урок. – грудень, 2006. – 45 с.

С. Стефанюк. Формування творчої особистості засобами етнопедагогіки // Позакласний час. – січень, 2005. – 5 с.

О. Будник. Особливості української етнопедагогіки // Шкільна бібліотека, 2005. – 52 с.

Виховання української еліти в системі національної освіти України: матеріали науково-практичної конференції (19-20 червня 1997) / Під ред. В. Вовка, І.Б. Ковальчука. – Львів: За вільну Україну, 1997. – 146 с.

Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996.

Гнутель Я.Б. Виховна робота в сучасних умовах: теорія і методика. – Тернопіль.: АСТОН, 1998. – 264 с.

Гумінська О.О. Уроки музики: [Метод. посіб.] / Гумінська, Оксана Олексіївна; Худож. В.А.Басалига. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 104 с.

Державна національна програма "Освіта". – К., 1994.

Дроб'язко П.І. Українська національна школа: витоки і сучасність. – К.: Видавничий центр "Академія", 1997. – 184 с.

Етнонаціональний розвиток України (терміни, визначення, персоналії). За ред. Ю.І. Римаренка, І.Ф. Кураса. – К., 1993.

Національне виховання дітей і молоді: Концепція // Рідна

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: