Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна" в початковій школі
Таким чином, дана класифікація рівнів з їх критеріями була використана нами при проведенні діагностичних заходів стосовно моніторінгу формування пізнавального інтересу ході формувального та констатуючого етапів експерименту.
У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні заміри рівня знань учнів експериментального і контрольного класів. З метою визначення ефективності експериментального дослідження у підвищенні ефективності процесу навчання учнів 4 класів учням пропонувалися серії контрольних завдань. Це були завдання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих у процесі використання народних прикмет природознавчого характеру. У процесі перевірки завдань враховувалася правильність і повнота виконання роботи, свідомість і самостійність її виконання. Перевірку виконання завдань ми проводили диференційовано, у процесі діалогу, не виділяючи в окремий етап уроку і передаючи функції учительського контролю самим учням — у разі організації самоконтролю та взаємоконтролю. Для організації самоконтролю використовувалися переносні дошки з відповідями, підписами; таблиці, схеми тощо.
Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:
а) "високий рівень"
- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;
- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;
- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує набуті знання;
- легко робить необхідні висновки;
- відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.
б) "достатній рівень"
Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня" але учень:
- при викладі матеріалу припускається незначних помилок, йому важко
- ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;
- переважає інколи поверхнева обізнаність;
- робить неповні узагальнення та висновки.
в) "низький рівень"
- знання навчального матеріалу поверхневі;
- учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;
- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;
- неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.
Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень знань учні контрольного та експериментального класів відповідає достатньому рівню навченості, відповідно 56 та 55% від загальної кількості. Результати формувального експерименту подані в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Рівні засвоєння учнями знань під час використання народних прикмет природознавчого характеру у процесі учбової діяльності
|
Рівні засвоєння знань учнів |
4-А клас (контрольний) |
4-Б клас (експериментальний) |
| Високий | 25 | 34 |
| Середній | 56 | 60 |
| Низький | 19 | 9 |
Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу зростає рівень знань з предмета, порівняно з контрольним класом.
34% і 6о% учнів експериментального класу виконали завдання відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 9% і 4% більше, ніж у контрольному класі. На цьому фоні значно зменшилося кількість дітей з низьким рівнем засвоєння знань, відповідно 9% проти 19% контрольного класу.
На діаграмі отримані дані експериментальної роботи виглядають наступним чином:
Діаграма
2.1. Рівень знань
учнів в умовах
використання
народних прикмет
природознавчого
характеру на
уроках «Я і
Україна»
Отже, ми прийшли до висновку, про надзвичайно багаті можливості народних прикметах природознавчого характеру для формування і розвитку знань учнів. Дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання народних прикмет у навчанні молодших школярів на уроках „Я і Україна” свідчить про важливість та необхідність їх застосування в початковій школі як передумови розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Використання народних знань у навчанні забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі
З метою визначення рівнів пізнавальної активності, наступним етапом експериментального роботи стало дослідження рівнів пізнавального інтересу учнів 4 класів методом анкетування. З цією метою дітям пропонувалося дати відповіді на запитання, представлені у таблиці 1. Діти з великим задоволенням відповідали на питання анкети. Можна було поспостерігати самостійність та відвертість їх відповідей. У таблиці подано результати стверджувальних відповідей дітей контрольного та експериментальних класів (у %).
Таблиця 2.1.
Оцінка рівнів інтересу учнів в умовах експериментального дослідження (у%).
| Питання анкети |
Контрольний Клас (4-Б) |
Експериментальний клас (4-А) | ||
|
1 |
2 |
1 |
2 |
|
| 1. Чи подобаються тобі уроки „Я і Україна»? | 54 | 54 | 53 | 78 |
| 2. Чи працюєш ти активно на цьому уроці? | 61 | 62 | 63 | 82 |
| 3. Чи подобається тобі спостерігати за явищами природи та змінами у ній? | 42 | 41 | 45 | 68 |
| 4. Чи доводилося тобі самостійно, без допомоги вчителя, відкривати природні закономірності.? | 21 | 23 | 22 | 58 |
| 5. Чи знаєш ти народні прикмети, які допомагають людині передбачати погоду? | 18 | 20 | 19 | 97 |
| 6. Чи подобається тобі дослідницька робота? | 34 | 33 | 36 | 78 |
| 7. Чи використовуєш ти знання з курсу «Я і Україна» у повсякденному житті? | 42 | 44 | 40 | 65 |
| 8. Ти спостережлива людина? | 21 | 25 | 24 | 75 |
| 9. Ці цікаво тобі отримувати знання на уроках «Я і Україна» | 42 | 44 | 41 | 83 |
| 10. Чи розповідаєш ти своїм рідним та знайомим цікаву інформацію, яку отримуєш на уроках «Я і Україна» | 42 | 49 | 39 | 72 |
Примітка: 1 – до початку експерименту; 2 – після експерименту
Дані таблиці свідчать про вірогідне збільшення рівня пізнавальних інтересів учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня пізнавальних інтересів учнів контрольного класу.
Зростання рівня стійкого інтересу в учнів експериментального класу на уроках «Я і Україна» більше як вдвічі свідчить про ефективність використання народних прикмет не лише для зростання рівня знань в учнів початкової школи, але і їх пізнавальних інтересів.
Відповідно до отриманих даних зроблено висновок про збільшення у експериментальному класі кількісного складу групи дітей з рівнем творчої пізнавальної ініціативності та рівнем з розвинутими навчально-пізнавальними мотивами. Разом з тим, зменшилася кількість дітей групи дітей з рівнями ситуативної пізнавальної ініціативності та безініціативності.
Отже, досліджуючи проблему підвищення рівня пізнавальної активності учнів 4 класу шляхом використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україні», ми встановили, що ефективність їх використання є важливою умовою результативності їхньої пізнавальної компетентності стосовно природи (обсяг, правильність і повнота, осмисленість, міцність та дієвість знань), а також формування в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи (позитивний емоційний відгук, інтерес, усвідомлення цінності компонентів природи).
Висновки
Народні прикмети природознавчого характеру – це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов’язуються з кліматичними чи погодними змінами Вони виникли і розвивалися на основі спостережень за станом погоди, речей, людей, тварин.
Аналізуючи зміст народних прикмет природознавчого характеру можна виділити такі загальні образи: космічні (зірки, місяць, хмари, небо, сонце); метеорологічні (туман, роса, веселка, дощ, вітер, гроза, грім); поведінка тварин, комах, риб, птахів; рослинний світ (квіти, дерева, кущі); спостереження за неживою природою (земля, вода, роса); пори року, місяці; людина і здоров’я; землеробські роботи.
Народні знання українців були пов’язані насамперед із різноманітною господарською діяльністю і ґрунтувалися на спостереженнях за природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду.
Під педагогічним потенціалом народних прикмет розуміємо сукупність можливостей педагогічного впливу на особистість, що формується й розвивається, а також можливостей їх цілеспрямованого використання в навчально-виховному процесі. Народні прикмети одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань — народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкривають важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя, успішної трудової, господарської діяльності в майбутньому
Як свідчить аналіз літературних джерел та проведене нами анкетування вчителів початкової школи проблема використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру отримала належне опрацювання на рівні загальнонаукового уявлення. Дещо гірше розроблена вона на рівні навчального предмета, навчального матеріалу, педагогічної діяльності і особистісного надбання учнів.
Розроблена нами методика використання народних прикмет природознавчого характеру на основі спостережень в природі дозволяє учням самостійно встановлювати тісні зв’язки між живою та неживою природою; віднаходити закономірності та залежності, а також їх підтвердження. Дані види робіт дають наочне уявлення про зміст фенологічної роботи; крім цього вони сприяють розвитку спостережливості і допитливості в учнів цього віку, а також підвищують рівень пізнавального інтересу до своєї місцевості і до її вивчення.
Виявлено, що основними джерелами розвитку знань, вмінь та навичок молодших школярів засобами народних природознавчих традицій виступають: а) пізнавальна діяльність учнів, пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; б) дослідницька діяльність, що передбачає різноманітну активну роботу на основі вивчення достовірності народних прикмет; в) практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку і формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворюючи здобуті в процесі пошуку природничі знання у практичні навички роботи.
Розроблено та охарактеризовано методику використання народних прикмет природознавчого характеру при навчанні молодших школярів. Метою її є розширення, поглиблення, систематизація набутих знань, формування в учнів уявлення про природу як джерело знань, добра і краси, матеріального й морального благополуччя кожної окремої особистості і нашого народу загалом.
Виявлено, що реалізація в навчальній роботі народних знань робить уроки більш цікавими, змістовними, а участь учнів в дослідницькій роботі, пов’язаній із проблемою дослідження забезпечує більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань.
З метою перевірки наведених теоретичних положень проводилося експериментальне дослідження особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» та їх впливу на пізнавальну активність молодших школярів. У процесі експериментального дослідження досліджувався рівень знань та пізнавального інтересу експериментального і контрольного класів. Для визначення впливу експериментальної методики навчання учням були запропоновані різноманітні завдання та анкети. Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики
Таким чином, використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в пізнанні природи.
Звичайно, не все з традиційного набутку нашого народу на сьогоднішній день має практичну вартість. Але це не означає, що ми не повинні знати про них, оскільки, як показали результати нашого дослідження, народні знання володіють невичерпною мудрістю.
Список використаних джерел
Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1982. — 240 с.
Бабиченко В.М., Ніколаєва Н.В., Дмитренко В.П., Паламарчук Л.Б. Весна в Україні // Український географічний журнал. — 1996. — №1. — С.58-63.
Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. - 2005. - № 3. - С. 19-21.
Берлянд М.Е., Красиков П.Н. Предсказание заморозков и борьба с ними. — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1960. — 148 с.
Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. – Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1998. – С. 128-131.
Булашов Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космологічні українські народні погляди та вірування. – К.: Довіра, 1992.- 414 с.
Воропай О. Звичаї нашого народу.- К.: Оберіг, 1991.-Т.1.- 448 с.
Грищенко В.Н. Миграции птиц и народные верования // Гуманитарный экологический журнал. — 1991. — Вып. 1. — С.23-32.
Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. — 203 с.
Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.
Жаркова І.І. Теоретичні засади формування природничих знань дієво практичного характеру у молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій. — Вип. 2. — Луцьк: Волинська друкарня, 2003. — С. 51-54.
Енциклопедія українознавства. — К., 1994. — 400 с.
Етнографія України / За ред. С.А.Макарчука. — Львів: Світ, 1994. — 520 с.
Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — К.: АТ „Обереги”, 1994. — 528 с.
Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу // Початкова школа. – 1991. - № 1. – С. 14-15.
Культура і побут населення України. — К.: Либідь, 1991. — 232 с.
Лановик М. Українська усна народна творчість. – К.: Знання-Прес, 2001.-с.57.
Лазебна О. Формування активної екологічної позиції школярів // Рідна школа. – 2003. - № 6. – С. 58-60.
Лебедева А.А. Народные знания славян. Этнография восточных славян. — М.: Наука, 1987. — 540 с.
Лобановська О. Вчити розуміти природу // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 23-25.
Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун. ім. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., доп. - X.: О.В.С., 2000 – 123 с.
Любар І.Г. Народ завбачує погоду. — К.: Знання, 1990. — 32 с.
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. – К., 1994 – 182 с..
Михельсон В.А. О погоде и как ее можно предвидеть. — М.-Ленинград: Огиз, Ленсельхозгиз, 1935. — 68 с.
Мелаш В. Екологія для молодших школярів // Початкова школа. – 2001. - № 5. – С 22-25.
Народні прикмети. Мова квітів. Символіка кольору. — К.: Глобус, 1991. — 18 с.
Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа. – 1990. – 301 с.
Огієнко І. Українська культура. – К.: Довіра, 1992.
Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. — К.: Наукова думка, 1975. — 130 с.
Пономарьов А. Українська етнографія. – К.: Либідь, 1994. – 265 с..
Пустовіт Г. Формування особистісного ставлення учнів до природи у психолого-педагогічному контексті // Рідна школа. – 2006. - № 2. – С. 3-6.
Рыженков Г.Д. Народный месяцеслов. Пословицы, поговорки, приметы, присловья о временах года по погоде. – М.: Современник, 1991. – 126с.
Рощин А.Н. Сам себе синоптик. — К.: Радянська школа, 1990. — 195с.
Русін М.Ю. Фольклорні традиційні сучасності. – К., 1991.
Сиваченко М.Є. Сторінки української літератури і фольклористики. – К.: Наукова думка, 1990 – 176 с..
Симонова Л.П. Задания по екологии для младших школьников // Начальная школа. – 1998. - №6. – С. 42-49.
Скуратівський В. Місяцелік: Український народний календар. — К.: Мистецтво, 1993. — 208 с.
Ткачев А. Метеорологи // Наука в твоей профессии. — 1978. — №8. — С.5-8.
Українське народознавство / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Гори, Р.Ф.Кирчіва. — Львів: Фенікс, 1994. — 608 с.
Форрестер Ф. Тысяча и один вопрос о погоде. — Ленинград: Гидрометеорологическое изд-во, 1968. — 384 с.
Фрєзер Дж. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. – М., 1983. – с.339.
Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. — М.: Агропромиздат, 1991. — 64 с.
Додаток 1
Анкета для вчителів початкової школи
1. Чи обов’язково, на вашу думку, на кожному уроці «Я і Україна» проводити фенологічні спостереження?
_____________________________________________________________
2.Чи вважаєте ви за доцільне використовувати народні прикмети природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»?
_____________________________________________________________
3.У чому, на вашу думку, полягають педагогічні можливості народних прикмет природознавчого характеру?
_____________________________________________________________
4. На якому етапі уроку використання народних прикмет народознавчого характеру є найбільш ефективним?
_____________________________________________________________
5. Коли ви вважаєте більш доцільно вивчати дані питання: на уроках чи в позаурочний час?
_____________________________________________________________
6.Які методи навчання повинні стати домінуючими при використанні народних прикмет у навчанні молодших школярів?
_____________________________________________________________
7. Чи володієте ви достатнім рівнем знань з даної проблеми?
_____________________________________________________________
8. Чи забезпечені ви науково-популярною літературою з відповідної проблеми?
_____________________________________________________________
9. Чи достатньо навчального матеріалу підручника для пізнання навколишнього світу, особливостей змін та взаємозв’язків у природі?
_____________________________________________________________.
10. Чи достатній рівень знань про народні прикмети та їх прогностичний характер у молодшого школяра сьогодні?
_____________________________________________________________
Додаток 1
Індивідуальний робочий зошит учнів початкової школи
Фенологічні спостереження з використанням народних прикмет
учня (учениці) 4 класу
індивідуальної групи № 1
загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
(прізвище, ім’я, по-батькові)
Табл.1.
Результати спостереження, пов’язані із підтвердженням достовірності народних прикмет
|
№п/п |
Народна прикмета |
Дата спостереження |
Результати спостереження |
Висновок про достовірність народної прикмети |
| 1 |
Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання |
|||
| 2 |
Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня |
|||
| 3 |
Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла - буде тепле літо |
|||
| 4 |
Якщо 24 травня (Мокія) буде туман - літо буде дощовим |
|||
| 5 |
Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця |
|||
| 6 |
Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою. |
Табл.2.
Результати виявлення зв’язків між живою та неживою природою та їх підтвердження у народних прикметах
|
№п/п |
Дата спостереження |
Об’єкт та явище спостереження |
Народна прикмета, пов’язана з цими спостереженнями |
| 1 |
4.06 5.06 – 9.06 |
дощ, на воді багато бульбашок дощ |
“Якщо на воді під час дощу з’являються бульбашки, то негода недовго” |
| 2 | |||
| 3 | |||
| 4 | |||
| 5 | |||
| 6 |
Додаток 3
Народні прикмети про погоду
На весну
Якщо 1 лютого (Макара) погода ясна, то весна буде рання. Якщо 4 лютого (Тимофія) після обіду буде сонячно - весна буде рання. Якщо 14 лютого (Трохима) на нічному небі багато зірок - весна очікується пізня. ьЯкщо сніг випав 15 лютого (Стрітення) - весна буде дощовою і холодною, а якщо в цей день сонячно - весна буде рання. Якщо цього ж дня погідно, але не видно сонця, то морози посиляться 24 лютого (Власа).
Ознаки раннього приходу весни:Якщо сніг випаде ранньої осені - чекай на ранню весну. Якщо восени листя берези жовтіє зверху - весна буде ранньою, якщо знизу - пізньою.
Ознаки холодної весни: Якщо зайці весною довго не линяють - холоди ще повернуться. Довгі бурульки - чекай затяжної весни. Ознаки ранньої, теплої весни Ранній виліт бджіл - на теплу весну. Одночасний приліт птахів зграями - на дружну весну. Якщо у вересні багато дощів - мало буде в травні. Перший грім року при східному вітрі - весна буде сухою і теплою. Ворони купаються ранньою весною - на тривале тепло. Як закувала зозуля, то морозів більше не буде.
На літо
Якщо 14 березня (Явдохи) погода сонячна і тепла - буде тепле літо. Якщо весняні води не рушать до 14 квітня (Марії) - літо очікується холодне і дощове. Якщо погода не встановиться до 22 квітня (Антипа) - літо буде сухе, як і весь рік. Якщо при зустрічі Сонця з Місяцем 21 квітня (Родіона) погода тепла і сонячна, то й літо буде таким, якщо негода - чекай холодного літа. Якщо 13 травня (Яреми) схід сонця безхмарний і ясний, літо буде погоже, якщо цього ж дня буде теплий вечір і зоряна ніч, літо буде засушливим. Якщо 24 травня (Мокія) буде туман - літо буде дощовим. Якщо на Трійцю (49 день після Великодня) йтиме дощ, то дощитиме до кінця місяця. Якщо 3 липня (Мефодія) йде дощ, то дощитиме ще 40 днів. Якщо дощ йтиме 10 липня (Самсона), то аж до бабиного літа буде сирість і мряка. Якщо липа цвістиме 22 червня (Кирило) - літо буде теплим і сонячним.
Ознаки літа:
Якщо сніг тане з північного боку мурашника, літо буде теплим, якщо з південного - коротким і холодним.
Якщо береза листям вкривається раніше за клен, то літо буде сухим, якщо навпаки - дощовим.
Якщо птахи в'ють гнізда на сонячному боці дерева - літо буде холодним, а якщо у затінку - жарким.
Якщо на дубі листя з'явилось раніше, ніж на ясені - літо вологе і прохолодне, якщо ж раніше зазеленів ясен - літо буде сухим.
Ознаки теплого літа Якщо у берези листя з'являється раніше, ніж у вільхи, - літо буде теплим. Блискавка без грому ранньої весни віщує посушливе літо. Пізня весна - тепле літо. Маловітряна весна - тепле літо.Якщо верба зацвіла у теплу і ясну погоду - літо буде тепле і на мед щедре.Малина родить рано - літо буде теплим. Якщо гусенята вилуплюються на початку травня - літо буде сонячним і теплим. Морозна зима - жарке літо.Багато павутиння летить весною - тепле літо.
Ознаки холодного літа Якщо граки прилітають до середини березня - зійде рано сніг, але літо буде дощовим. Якщо у червні сохне трава - літо буде дощовим і холодним. Пізно розвивається тополя - літо буде прохолодним. Щедрий сік у берези - літо дощове. Якщо вільха розпускається раніше за березу - літо буде дощове і холодне. Сніг тане раптово, а вода збігає швидко - літо дощове.
На осінь
Якщо 1 серпня (Мокрини) буде дощ, осінь буде дощовою, якщо сухо, то й осінь буде сухою. Якщо 23 серпня (Лаврентія) безвітряна погода, осінь буде теплою і сухою. Якщо 27 серпня (Михеїв день) буде буря - чекай непогожого вересня, якщо вітряно, без дощу - осінь передбачається суха й вітряна. Якщо погода "молодого бабиного літа" (з 23 серпня по 11 вересня) гарна, то "старе бабине літо" (з 31 вересня по 8 жовтня) непогоже. Якщо молодик з'являється у дощовий день жовтня, то весь наступний місяць теж буде дощовим.
Ознаки теплої осені:Грім у жовтні - малосніжна осінь. Грозовий кінець серпня чи початок вересня - довга і тепла осінь. Багато павутиння на бабине літо - осінь буде ясною, а зима морозною. Пізно зацвіла горобина - осінь довга і тепла. Якщо калина вже достигла і зберігає зелене листя, то осінь буде теплою. Якщо польові миші в копицях сіна живуть в самому низу, осінь буде сухою. Журавлі летять у вирій високо в небі - осінь тепла і довга. Якщо шпаки довго не відлітають, осінь буде сухою. Довго не зникають мухи восени - осінь буде довгою і теплою. Влітку на деревах з'являється жовте листя - осінь очікується рання і тепла,Доки з вишні не опаде листя, скільки б снігу не випало - розтане. Грім у вересні - тепла і довга осінь.
Ознаки холодної осені:Рано замовкають сороки - осінь буде ранньою. Ранній вирій птахів - холодна осінь. Синиці, сороки, сойки рано починають моститись на ночівлю - осінь буде холодною. Якщо достиглий овес зазеленів знову - осінь буде непогожою.
На зиму
Якщо 30 червня (Мануїла) дощить - зима буде сніжною. Якщо 23 серпня (Лаврентія) погода безвітряна - зима буде без заметілей і хуртовин. Якщо у перший половині серпня погода стала, то зима буде затяжною.Якщо 14 жовтня (Покрова) вітер дме з півдня - зима буде теплою, якщо із заходу - помірною, якщо з півночі або сходу - холодною. Якщо цього ж дня зранку дме вітер з півдня, а з обіду-з півночі, початок зими буде теплий, а потім значно похолодає. Якщо до 14 жовтня опаде листя з вишні, зима буде теплою, якщо листя тільки жовте - лютою і сніжною. Якщо журавлі відлітають до Покрови, зима буде ранньою. Який буде перший день грудня, такою бути зимі. Якщо до 13 грудня (Парамона) сніг не випаде, зима буде теплою, якщо сніг вже лежатиме - сніжна і холодна. Пізньої осені дме вітер зі сходу - буде холодна зима. Новоріччя буде морозним: якщо на 25 грудня сонце ясне й променисте, якщо ж сонце ховатиметься за хмари, а на деревах паморозь, то під Новий рік буде хмарно і можлива відлига.
Ознаки зими:Зима настане через 40 днів після першого снігу. Якщо в жовтні листя з берези і дуба опадає не все - зима буде суворою, якщо ж все зразу - теплою і мокрою. Якщо на сосні шишки рясніють зверху - зима м'яка, посередині - холодна, знизу - люта. Якщо вхід до кротячої нори розташований з північного боку - зима буде тепла, якщо з південного - холодна. Якщо гніздо білки розташоване на дереві високо - зима буде теплою, низько - холодною.
Ознаки теплої зими:Рано восени линяють кури - зима буде теплою. Багато щавлю влітку - тепла зима. Пізні гриби віщують малосніжну зиму.
Ознаки холодної зими:
Багато ягід влітку - холодна зима. Урожай на жолуді передвіщає холодну зиму. Вологе літо і тепла осінь - довга зима. Горіхи вродили рясно, а на гриби неврожай - зима буде сніжною і морозною. Буремне літо - зима з заметілями. Чим більші восени мурашники, тим суворіша зима. Пізній листопад - на довгу зиму,Рано опало листя з липи - зима буде лютою. Снігурі прилітають у грудні - зима передбачається сувора.
Ознаки гарної погоди, спільні для всіх пір року
Зоря має промінь зеленуватого відтінку. На небі багато зірок. Чумацький Шлях зоряний і світлий. Сонце сідає червоне при безхмарному небі. Сонце заходить за низьку суцільну хмару, а небо має зеленуватий відтінок. Білі світлові кола навколо Сонця чи Місяця. Місяць блідий. Хмари повільно рухаються зі сходу або півночі. Поступове послаблення чутності віддалених звуків. Постійність північних і північно-східних вітрів. Послаблення дощу або снігу надвечір. Велика роса на траві. Роса або іній після заходу сонця і зникнення після сходу.
Додаток 4
Народнi прикмети у визначеннi погоди пов’язані з тваринами та рослинами
Птахи
Якщо бузьки не вiдлетiли до Покрови - на теплу зиму.
Ворони неспокiйнi на гнiздах - на негоду.
Ворони гуртом пасуться - на сльоту.
Ворони сидять на нижнiх гiлках дерев -