Дослідження асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова
Продовження таблиці №1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 69. Флокс Друмонда Phlox drumondii Hook. | Синюхові Polemoniaceae | Мезофіт | Геліофіт | Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 70. Іпомея пурпурова Ipomoea purpurea (L.) Rhot | Березкові Convolvulaceae | Мезофіт | Геліофіт | Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна ліана |
| 71. Петунія гібридна Petunia hybruda hort. | Пасльонові Solanaceae | Мезофіт | Геліофіт | Південна Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна, ароматична |
| 72. Ротики садові Antirrhinum majus L. | Ранникові Scrophulariaceae | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 73. Вербена гібридна Verbena hybrida hort. | Вербенові Verbenaceae | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 74. Чистець однорічний – Stahys annua L. | Ясноткові Lamiaceae | Мезофіт | Геліофіт | Біля доріг, на полях, городах | Газонний бур’ян | Адвентивна, бур’ян |
| 75. Глуха кропива стеблеобгортна Lamium amplexicaule L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Біля доріг, на полях, городах | Бур’ян | Бур’ян |
| 76. Шавлія блискуча Salvia splendens L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Квіти | Декоративна |
|
77. Ш. хорміум S. hormium L. |
-//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Квіти, листя | Декоративна, з кольоровими листками в суцвітті |
Продовження таблиці №1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 78. Чабер садовий (однорічний) Satureja hortensis L. | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Іран, сади, городи | Квіти, листя | Лікарська, пряноароматична |
| 79. Плектрантус Фостера Plectranthus fosterii L. ‘Marginatus’ | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Для «клумб килимів» |
| 80. Колеус Блюме Coleus blumei Benth. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Для «клумб килимів» |
| 81. Васильки (базілік) справжні Ocimum basilicum L. | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Іран, сади, городи | Квіти, листя | Лікарська, пряноароматична |
| 82. Горлянка повзуча Ajuga reptans L. f. ‘Tricolor’ | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Квіти, листя | Декоративна |
| 83. Лобелія садова Lobelia erinus L. | Лобелієві Lobeliaсеае | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Квіти, листя | Декоративна |
| 84. Агератум Гаустона Ageratum houstonianum Mill. | Айстрові Asteraceae | Мезофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 85. Калістефус китайський (Айстра садова) Callistephus chinensis (L.) Nees | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Китай, сади, парки | Квіти | Декоративна |
Продовження таблиці №1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 86. Айстра віргінська (ново бельгійська) Aster novi belgii L. | -//- | Мезофіт | Тіньови-тривала | Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 87. Жовтозілля цинерарійове Senecio cineraria DC | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Крим сади, парки | Листя | Декоративна |
| 88. Цмін черешковий Helichrysum petiolare L. ‘Silver’ | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Листя | Декоративна |
| 89. Майорці стрункі Zinnia elegans Jacq. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 90. Рудбекія шершава Rudbeckia hirta L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Північна Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна, часто росте як багаторічник |
| 91. Кореопсис фарбувальний Coreopsis tinctoria Nutt. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Північна Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна, часто росте як багаторічник |
| 92. Соняшник однорічний Heliantus annuus L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Північна Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна, харчова, медонос, містить олію, є “махрові” сорти |
| 93. Космос двічіперистий Cosmos bipinnatus Cav. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Квіти | Декоративна |
Продовження таблиці №1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 94. Гайлардія гарна Gaillardia pulchella Foug. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Америка, сади, парки | Квіти | Декоративна, часто росте як багаторічник, є “махрові” сорти |
| 95. Чорнобрівці розлогі Tagetes patula L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Квіти | Декоративна, харчова, ефіроолійна |
| 96. Ч. прямостоячі T. erecta L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Квіти | Декоративна, харчова, ефіроолійна |
| 97. Ч. позначені T. signata L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Мексика, сади, парки | Квіти | Декоративна, харчова, ефіроолійна |
| 98. Роман руський Anthemis ruthenica Bieb. | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Смітники, піски, на вигонах | Квіти | Декоративна |
| 99. Хризантема кілювата Chrysanthemum carinatum Schousb. 2003 | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Африка, сади, парки | Квіти | Декоративна |
| 100. Хамоміла запашна Chamomilla suaveolens (Pursh.) Rydb. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Північна Америка, поля, біля доріг | Бур’ян | Декоративна, лікарська, ефіроолійна, адвентивна |
| 101. Х. лікарська Ch. suaveolens (Pursh.) Rydb. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Східна Європа, поля, біля доріг | Бур’ян | Декоративна, лікарська, ефіроолійна, адвентивна |
| 102. Нагідки лікарські Calendula officinalis L. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, городи | Квіти | Декоративна, лікарська, красильна |
Продовження таблиці №1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||
| 103. Жоржина периста Dalia pinnata Cav. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, городи | Квіти | Група сортів “Веселі хлоп'ята” - однорічні | ||||
| 104. Диморфотека золотиста Dimorfoteca aurantica DC. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, городи | Квіти | Декоративна, витримує приморозки. | ||||
| 105. Волошка синя Centaurea cianus L. | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, городи, поля | Квіти | Декоративна, лікарська, бур'ян | ||||
| 106. Королиця звичайна Leucanthemum vulgare Lam. | -//- | Мезофіт | Тіньови-тривала | Луки, галявини, | Квіти | Декоративна, красильна, харчова | ||||
| Клас однодольні – Liliopsida | ||||||||||
| 107. Сеткреазия пурпурна Setcreasia purpurea Boom | Коммелинові Commelinaceae | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Декоративна, кімнатна рослина | ||||
| 108. Зебрина пурпурна Zebrina purpusii Bruckn. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Декоративна, кімнатна рослина | ||||
| 109. Канна індійська Canna indica L. | Каннові Cannaceae | Мезофіт | Геліофіт | Азія, Сади, парки | Листя, квіти | Декоративна, харчова | ||||
| 110. Півники злаколисті Iris graminea L. | Півникові Iridaceae | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя, квіти | Декоративна | ||||
| 111. Колосняк пісковий Leymus arenarius (L.) Hochst. | Злакові Poaceae | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя, квіти | Декоративна | ||||
Продовження таблиці №1
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 112. Очеретянка звичайна Phalaroides arundinaceae (L.) Rausch. | -//- | Мезофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Декоративна |
| 113. Хлорофітум чубатий Chlorophytum comosum (Thunb.) Baker | Лілійні Liliaceae | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Декоративна, кімнатна рослина |
| 114. Хоста ланцетолиста Hosta lancifolia Engl. | -//- | Мезофіт | Тіньови-тривала | Сади, парки | Листя, квіти | Декоративна |
| 115. Хоста подорожникова Hosta planthaginea Engl. | -//- | Мезофіт | Тіньови-тривала | Сади, парки | Листя, квіти | Декоративна |
| 116. Лілійник рудуватий Hemerocallis fulva (L.) L. | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя, квіти | Декоративна |
| 117. Аспарагус Шпренгера Asparagus sprengerii Regel | -//- | Ксерофіт | Геліофіт | Сади, парки | Листя | Декоративна, кімнатна рослина |
За даними таблиці було проведено аналіз і складені наступні діаграми:
Флористичний аналіз показав, що серед клумбових рослин добре представлені родини Айстрових 28%, Бобових 10%, Капустяних 8%, Ясноткових 7%, Щирицевих 6% і Гвоздичних 5%.
Аналіз діаграми показує, що доля тіньовитривалих видів складає лише 10%.Тобто існуючий асортимент розрахований на вирощування рослин лише на добре освітлених ділянках. Для успішного поширення клумбового озеленення в місця із слабим освітленням (таких місць завдяки інтенсивному будівництву стає все більше) було складено спеціальний список тіньовитривалих рослин:
Барвінок малий
Вербозілля лучне
Горлянка повзуча, ф. пурпурова
Драцена сарматська
Колеус (жовто-зелені сорти)
Папороті (Страусове перо звичайне )
Сансев’єра (карликові сорти)
Сеткреазія пурпурна
Тис ягідний ф. колоновидна
Хлорофітум чубатий
Хоста (велике різноманіття сортів та видів)
Класифікація життєвих форм за Раункієром не підходить до тропічних рослин, яких багато серед клумбових рослин. Тому ми поділили вивчені рослини на однорічні, багаторічні, деревні та тропічні багаторічні відповідно до класифікації Хессайона [34].
Рис.3. Розподіл вивчених рослин за життєвими формами.
За життєвою формою серед клумбових переважають однорічні рослини (62%), але є і багаторічні (22%), та деревні (3%). 13% рослин становлять тропічні багаторічні види.
Частка деревних видів потребує збільшення за рахунок хвойних, пальм та драцен. Колоновидні, та шаровидні форми можна використовувати як фокусні рослини, солітери, або складати з них групи. Самшит і барбариси можно використовувати як бордюрні рослини.
Більшість вивчених рослин належить до мезофітів (77%), що дозволяє широко застосовувати їх в умовах достатнього зволоження. В той же час асортимент рослин для клумб на піскових і ущільнених ґрунтах потребує доповнення такими рослинами:
Колосняк пісковий
Очиток прекрасний
Очиток білий
Очиток несправжній
Санвіталія шорстка
Целозія гребінчаста
Цибуля скорода
Щириця хвостата
Ялівець звичайний ф. ірландська
Ялівець горизонтальний
4.2Участь окремих клумбових рослин у вивчених клумбових композиціях [4]
Для вивчення асортименту клумбових рослин в озелененні м. Харкова восени 2006 року було вивчено и сфотографовано 90 клумб и композицій в центральній и північній частині міста. Список 50 визначених видів и сортів представлений в таблиці. В ній також показано кількість об'єктів з участю кожного виду.
Таблиця 2.
Декоративні рослини та їх участь в 90 клумбах і композиціях
| № пп | Вид, сорт декоративних рослин | Участь |
| 1 | 2 | 3 |
|
|
Агератум Гаустона Ageratum houstonianum Mill. | 6 |
|
|
Альтернантера Alternantera bettzickiana Hook. ‘Green-yellow’ | 5 |
|
|
Альтернантера Alternantera bettzickiana Hook. ‘Burgundia’ | 10 |
|
|
Аспарагус Шпренгера Asparagus sprengerii Regel | 1 |
|
|
Айстра віргінська (ново-бельгійська) Aster novi-belgii L. | 3 |
|
|
Бальзамін Impatiens balsamina L. | 1 |
|
|
Бархатці прямі Tagetes erecta L. | 2 |
|
|
Бархатці розлогі Tagetes patula L. | 19 |
|
|
Бегонія квітуча Begonia semperflorens cult. hybr. | 23 |
|
|
Жоржина периста (багаторічна) Dalia pinnata Cav. | 1 |
|
|
Жоржина периста (однорічна) Dalia pinnata Cav. | 1 |
|
|
Очеретянка звичайна Phalaroides arundinaceae (L.) Rausch. | 1 |
|
|
Дендрантема індійська Dendranthema indicum (L.) DesMoul. | 2 |
|
|
Живучка повзуча Ajuga reptans L. f. ‘Tricolor’ | 1 |
| Зебрина пурпурна Zebrina purpusii Bruckn. | 1 | |
|
|
Ирезине Хербста Iresine herbstii Hook. | 20 |
| Півники злаколисті Iris graminea L. | 1 | |
|
|
Каллистефус (айстра однорічна) Callistephus chinensis (L.) Nee | 1 |
|
|
Канна індійська Canna indica L. | 4 |
|
|
Колеус Блюме Coleus blumei Benth. | 11 |
Продовження таблиці 2.
| 1 | 2 | 3 |
|
|
Колосняк пісковий Leymus arenarius (L.) Hochst. | 1 |
|
|
Космея двічіпірчаста Cosmos bipinnatus Cav. | 2 |
|
|
Віниччя звичайне Kochia scoparia (L.) Schrad. | 3 |
|
|
Красоднев рудий Hemerocallis fulva (L.) L. | 1 |
|
|
Жовтозілля цинерарієве Senecio cineraria DC | 12 |
|
|
Лобелія садова Lobelia erinus L. | 2 |
|
|
Ротики садові Antirrhinum majus L. | 1 |
|
|
Ялівець козацький Juniperus sabina L. | 2 |
|
|
Настурція велика Tropaeolum majus L. | 1 |
|
|
Королиця звичайна Leucanthemum vulgare Lam. | 1 |
|
|
Очиток блискучій Sedum spectabile L. | 5 |
|
|
Очиток іспанський Sedum hispanicum L. | 2 |
|
|
Очиток скальний Sedum rupestre L. | 5 |
|
|
Пеларгонія зональна Pelargonia zonale (L.) Ait. | 2 |
|
|
Пеларгонія плющелиста Pelargonium peltatum Ait. | 3 |
|
|
Петунія гібридна Petunia hybrida hort. | 22 |
|
|
Плектрантус Фостера Plectranthus fosterii ‘Marginatus’ | 2 |
|
|
Широкогілочник східний Platycladus orientalis (L.) Franco | 1 |
|
|
Портулак великоквітковий Portulaca grandiflora Hook. | 3 |
|
|
Рудбекія шершава Rudbeckia hirta L. | 1 |
|
|
Сальвія (шавлія блискуча) Salvia splendens L. | 12 |
|
|
Сеткреазия пурпурна Setcreasia purpurea Boom | 10 |
|
|
Туя західна Thuja occidentalis L. | 3 |
|
|
Ділянки газонів (видовий склад не визначали) | 13 |
|
|
Флокса звичайна Phlox paniculata L. | 1 |
|
|
Хлорофитум чубатий Chlorophytum comosum (Thunb.) Baker | 16 |
| 1 | 2 | 3 |
|
|
Хоста ланцетолиста Hosta lancifolia Engl. | 2 |
|
|
Хоста подорожникова Hosta planthaginea Engl. | 1 |
|
|
Целозія гребінчаста Celosia cristata L. | 2 |
|
|
Цинія струнка Zinnia elegans Jacg. | 3 |
|
|
Цмин черешковий Helichrysum petiolare L. ‘Silver’ | 1 |
| Разом | 250 | |
Проведене обстеження показало, що в м. Харкові в клумбових композиціях частіше використовують літники: Begonia semperflorens, Petunia hybrida, Iresine herbstii, Tagetes patula, Chlorophytum comosum, Senecio cineraria, Salvia splendens, Coleus blumei, Alternantera bettzickiana ‘Burgundia’ и Setcreasia purpurea. Насправді, більшість з перелічених рослин – тропічні багаторічники (Chlorophytum, Senecio, Coleus, Iresine, Alternantera и Setcreasia), які використовують як літники. Це потребує додаткових затрат на зимнє утримання маточників в оранжереях і вегетативне розмноження рослин. Але високі декоративні якості і стійкість таких рослин до посухи і засоленого бідного ґрунту оправдує додаткові витрати.
В групу рослин, які рідко застосовують в озелененні, входять літники (Ageratum houstonianum, Kochia scoparia, Portulaca grandiflora, Zinnia elegans, Tagetes erecta, Cosmos bipinnatus, Lobelia erinus, Sedum hispanicum, Celosia cristata), оранжерейні багаторічники (Alternantera bettzickiana ‘Green-yellow’, Pelargonium peltatum, Pelargonia zonale и Plectranthus fosterii), багаторічники (Sedum spectabile, Canna indica, Sedum rupestre, Aster novi-belgii, Dendranthema indicum, Hosta lancifolia) и хвойні рослини (Thuja occidentalis и Juniperus sabina). Включення в композиції багаторічників зменшує витрати на щорічну покупку і посадку розсади. Деякі складні по составу композиції зроблені на високому рівні и виглядають зразково (клумби и рабатки навколо будівлі Госпрому). Більш яркими виглядають композиції, в яких не менш половини площі займають красиво квітучі літники.
Серед рідкісних для м. Харкова декоративних рослин більшість складають багаторічники (Dalia pinnata, Phalaroides arundinaceae, Ajuga reptans, Iris graminea, Leymus arenarius, Hemerocallis fulva, Rudbeckia hirta, Leucanthemum vulgare, Phlox paniculata и Hosta planthaginea). Представлені в розділі 4.2. результати були підготовані для доповіді на Міжнародній конференції в місті Умані і опубліковані в збірці матеріалів конференції [4].
4.3. Однорічники – складова частина озеленення дендропарку
Дикорослі однорічні рослини входять до рослинних угруповань, що сформувались на газонах і не освоєних ділянках дендропарку. Їх значна кількість у процентному співвідношенні обумовлена тим, що фітоценози дендропарку ще не остаточно сформовані, а на піскових ґрунтах в умовах літньої посухи багаторічні рослини часто гинуть, не встигнувши утворити насіння. Саме за цих обставин в дендропарку легко поширюються ефемерні рослини (Різушка Таля, Переломник видовжений, Анізанта і інші). Їх цифрові зображення разом з іншими фотографіями газонів дендропарку представлені на диску, що додається до дипломної роботи.
Декоративні види однорічних рослин в дендропарку багато років висаджують на клумбах і рабатках (довгих клумбах-бордюрах вздовж доріг). Але з 2003 року їх стали ширше використовувати для заповнення пустих місць в альпінаріях і в будь-яких інших місцях. Такі рослини, як Лобулярія приморська (Аліссум), Санвіталія, Портулак є нетрадиційними для альпінаріїв, але їх використання виявилось вдалим.
4.4 Нові види і сорти однорічників, які в майбутньому доцільно впровадити в озеленення м.Харкова
Для успішного створення нових клумб в парках і скверах міста Харкова доцільно широко використовувати однорічні рослини, зокрема ті з них, що відрізняються посухостійкістю, невибагливістю до ґрунтових умов і декоративністю. Це такі рослини: Адоніс літній, Арктотіс, Базилік зелений, Базилік фіолетово-червоний, Бартонія жовта, Вечірниця, Гілія головчаста, Іберійка зонтична (Іберіс), Клеома рожева, Клеома фіолетова, Конюшина багряна, Лептосіфон гібридний, Лаватера тримісячна, Льон великоквітковий (червоний), Мак сибірський, Тітонія круглолиста, Мак самосійка, Малопа, Нігелла.
В подальшому для озеленення районів Салотовки необхідно збільшити кількість рослин, які за літературними джерелами пристосовані до росту на пісках. Це рослини – сухоцвіти Амобіум і Лонас, і такі маловідомі роди, як Біденс, Брахікома, Каландрінія, Ехія, Фєліція, Лімнантес, Остеоспермум, Урсінія, і інші.
Особливу увагу слід приділяти сортам-гібридам F-1, які відрізняються низкою цінних якостей. Вони дуже витривалі. У порівнянні із сортами-лініями гібриди першого покоління мають більш вирівняні показники (до речі це відповідає першому закону Менделя). Наприклад вони строго однакові за розмірами, тому при масових висадках на клумбах вони утворюють рівний килим.
РОЗДІЛ 5. ДЕЯКІ МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЇ У СУЧАСНІЙ МІСЬКІЙ ШКОЛІ
5.1 Пізнавальна діяльність учнів та особливості її активізації під час вивчення шкільної біології
Структура відносин в сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна рівня технологій в усьому світі - все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно і плідно навчається.
Система освіти в Україні перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Вона не відповідає запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства; у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності; у спотворенні цілей та функцій освіти; не ефективності дії деяких ланок освітньої системи.
Потреба сьогодення - необхідність вироблення в Україні цілісної Програми для забезпечення випереджального розвитку цієї галузі в цілому. Проблемами самостійної роботи учнів на уроках біології займалися вчені-методисті Є.П.Бруновт, В.М.Вєрзілін, В.М.Корсунська, В.І.Кузнєцова, В.М.Пасічник, Д.І.Трайтак. Їх дослідження показали, що організація самостійної діяльності учнів має виключно позитивний ефект на якість знань учнів та глибину їх засвоєння, добре впливають на процес становлення особистості. Проблема самостійної пізнавальної діяльності учнів повинна розглядатися у взаємозв’язку з усіма сторонами організації навчально-виховного процесу в сучасній школі. Тому темою нашого педагогічного дослідження ми обрали: “Самостійна робота учнів та питання розвитку їх пізнавальної активності під час контролю знань”.
Під час вивчення біології, особливо під час вивчення першого розділу шкільного курсу біології, який закладає базові основи наступних розділів, самостійна пізнавальна діяльність учнів повинна займати набагато більше місце в навчальному процесі, що і обумовило вибір об’єкту дослідження.
Мета нашої роботи полягала в дослідженні деяких елементів роботи вчителя з підготовки та проведенні самостійних робіт контролюючого плану учнів під час вивчення біологічних об’єктів.
Об’єктом нашого дослідження була пізнавальна діяльність учнів загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№59 м. Харкова.
Розділи “Рослини”, ”Біологія людини”, “Загальна біологія” як цілісний біологічний навчальний предмет надають великі можливості для проведення різних видів самостійної роботи учнями, особливо під час роботи на уроці та при виконанні домашніх завдань, що є актуальним в умовах роботи міської школи.
У сучасній методичній літературі з курсу ботаніки різних років видання описані самостійні роботи. Особливе місце на уроці займає робота з навчальними текстами, іншими видами самостійної роботи, особливо з натуральними ботанічними засобами наочності. Проте наш власний невеликий досвід показує, що вчителі ще не достатньо враховують педагогічний потенціал самостійних робіт учнів. Виходячи з цього, ми визначили предмет дослідження.
Предметом нашого дослідження є самостійна робота учнів міської школи з різними видами біологічних об’єктів на заняттях в школі та вдома, як засіб підвищення пізнавальної діяльності учнів, ефективності контролю їх знань, умінь, навичок.
Робоча гіпотеза. Запропонована нами система роботи вчителя по підготовці та проведенню самостійної роботи учнів контролюючого плану в школі та підчас виконання домашніх завдань підвищує рівень пізнавальної діяльності учнів під час вивчення біологічних об’єктів.
Педагогічне дослідження проводилося продовж педагогічної практики і складалося з двох частин – констатуючої і формуючої.
Під час проведення нашого педагогічного дослідження ми користувалися наступними методами науково-педагогічного дослідження: індивідуальні та групові бесіди з учнями 6-х класів, які вивчають розділ біологію, вчителями, адміністрацією школи, опитування, анкетування, тестування, огляд комплексу психолого-педагогічної та спеціальної літератури з теми дослідження та власне педагогічний експеримент.
Наше педагогічне спостереження проводилось на базі ЗОШ І-ІІІ ст. № 59 м. Харкова, директор Шуба Р.Т., вчитель біології Цукіло Л.А. на базі 8-А класу – класний керівник Кондратюк Е. Д., під час нашої другої педагогічної практики на 5 курсі.
Пізнавальна активність - діяльний стан учня, який характеризується прагненням до навчання, розумовою напругою та проявом вольових зусиль в процесі засвоєння знаній. Важливість та педагогічне значення активної пізнавальної діяльності учнів в системі навчальної роботи стає зрозумілим після розкриття сутності навчання, як процесу засвоєння знань, вмінь та навичок. З філософської точки зору пізнання - це відображенні людиною природи, розкриття суттєвих властивостей та закономірностей об'єктивної реальності. З педагогічної точки зору знання - це розуміння і збереження в пам'яті основних фактів науки, а також правил, висновків та закономірностей, що з них випливають. Як і будь яка людина, учень засвоює знання не якісно, якщо вони подаються йому в готовому вигляді. Діяльність вчителя, виходячи з цього полягає в більш раціонально побудованому пошуку та добуванню знань, що прискоренню пізнання. Учні повинні виходити за межі вже добутих знань, переживати ситуації пізнавального утруднення, стикатися з парадоксальними явищами та судженнями, на основі зіставлення виділяти більш суттєві та менш суттєві ознаки явищ, що вивчаються. Тобто вчитель створює лише необхідні умови для активізації пізнавальної діяльності учнів, засвоєння знань відбувається в такому ступені, в якому кожен з них проявляє розумову активність і прагнення до пізнання з урахуванням розумових здібностей. Це взагалі узгоджується з даними фізіології, яка визначає процес засвоєння знань як певний і складний вид умовно-рефлекторної діяльності учня, в результаті якої у нього формується знання та відбувається розумовий розвиток. З цього погляду знання - це певна форма тимчасових зв’язків, що утворюються у корі великих півкуль головного мозку під впливом зовнішніх умов та активної розумової діяльності суб'єкту пізнання. Ці тимчасові зв’язки набувають форми уявлень, понять, умінь та навичок.
Кожне з наведених визначень сутності знань розкриває тільки один з його боків, але вони мають велике значення для розкриття закономірностей навчання, як процесу пізнавальної діяльності. Будь яке пізнання починається з відчуття і сприйняття, які в результаті спостережень перетворюються на уявлення, але пізнання не обмежується сприйняттям явищ та формуванню уявлень. Необхідно розкрити сутність явищ; це пов’язане з осмисленням матеріалу та його узагальненням. Продовження пізнавального процесу потребує певних розумових операцій: співставлення, аналізу, виділення більш суттєвих ознак з ряду однорідних явищ та їх узагальнення. Поштовхом до мислення виступають на основі сприйняття пізнавальні задачі. Заключним етапом осмислення є узагальнення, формулювання висновків, правил, законів, тобто формування понять. Формування понять пов'язане з практичною та розумовою активною діяльністю учнів, їх самостійного підходу до осмислення матеріалу. Але пізнання на цьому не закінчується. Матеріал, що вивчається, повинен бути засвоєний до рівня відтворення. Осмисленим стає знання учня тільки тоді, коли він вільно володіє їм і в змозі чітко і вірно його відтворити. Наступна стадія пізнавальної діяльності – запам’ятовування, засвоєння осмисленого. Подальша розумова та практична діяльність пов’язана з виробленням умінь та навичок при виконанні певних дій, пов’язаних з використанням знань на практиці. Наступна пізнавальна діяльність учня вимагає періодичного повторення матеріалу, поглиблення та систематизації знань. Для глибокого та міцного оволодіння знаннями учень повинен здійснити повний цикл розумових дій. Вирішення пізнавального завдання під керівництвом вчителя раціоналізує цей процес.
Розумові процеси пов’язані з подразненням певних центрів кори великих півкуль головного мозку, при чому будь-яке подразнення, що викликає психічний акт, залишає в мозку певний слід і супроводжується біохімічними реакціями.
Обробляючи результати анкетування учнів нашого ЗНЗ – ЗОШ №59, ми звернули увагу, що в одному з двох 6-х класах інтерес до ботаніки в був значно нижче (майже на 13%). З’ясувалося, що методика проведення занять у всіх класах була однаковою, але один раз на тиждень використовувалася різна матеріальна база - кабінет географії. Отже, особистість вчителя і методика не могли зробити значного впливу на розходження результатів. Розходженням з'явилося те, що в першому класі уроки ботаніки проводилися в кабінеті біології, а в другому в звичайній, не зеленій класній кімнаті. Ця класна кімната мала все необхідне для застосування технічних засобів навчання, знаходилася на одному поверсі з кабінетом біології, що дозволяло легко доставляти необхідне устаткування і проводити всі необхідні роботи.
Ми припустили, що саме розходження в місці проведення занять вплинуло на інтерес учнів до ботаніки. Це підтвердилося в ході бесід з учнями. Більшість указали, що оформлення кабінету біології, наявність у ньому великої кількості різних рослині, акваріумів, приладів з’явилося однією з причин виникнення інтересу до виконання робіт з ботаніки.
Аналіз досвіду роботи вчителів ЗОШ І-ІІІ ст. №59 показав, що скрізь, де є змістовно оформлений, добре обладнаний і раціонально використовуваний у навчальних цілях кабінет біології, в учнів 6 класів спостерігається більший інтерес до вивчення ботаніки в порівнянні з учнями шкіл, де кабінети погано обладнані. Відомо, що інтерес є передумовою позитивного відношення до предмета взагалі і до навчальної роботи, зокрема. Це, як показали дослідження психологів, дидактов і методистів, має вирішальне значення для організації процесу пізнавальної діяльності.
Специфіка навчання ботаніки полягає в тому, що учні в процесі пізнавальної діяльності повинні проводити спостереження, експерименти, працювати з різними засобами навчання, використовувати натуральні об'єкти, різне устаткування і прилади.
Самостійні роботи, у процесі яких учні безпосередньо вивчають натуральні об’єкти, працюють з роздавальним матеріалом, приладами, лабораторним устаткуванням, називають лабораторними.
Аналіз програмного матеріалу й експериментальна перевірка показують, що для активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів і кращого засвоєння матеріалу вчитель повинний провести додаткові лабораторні роботи, практичні, демонстраційні досліди, не передбачені програмою.
У методиках викладання ботаніки чітко визначений, яке устаткування й у якій кількості необхідно вчителю підготувати, роздати на столи учнів для ефективного проведення лабораторної роботи. Спостереження показали, що при організації лабораторних робіт і демонстрації багатьох дослідів необхідно значна кількість устаткування, підготовка і монтаж якого вимагає великих тимчасових витрат учителя. З цього випливає, що однією з умов організації ефективної самостійної роботи учнів є гарне оснащення занять. А тому що поки ще існують труднощів з устаткуванням кабінетів, те це, у свою чергу, спричиняє слабку організацію лабораторних робіт у деяких школах. Цей висновок підтверджується і шкільною практикою: в кабінеті біології нашої школи ЗОШ І-ІІІ ст.№59 є придатними для роботи на початку 2006-2007 навчального року 5 мікроскопів, не є завершеним процес формування нового кабінету біології.
Результати проведеного нами опитування показали, що 30% учителів як один із труднощів при організації лабораторних робіт учнів називають недостатнє оснащення кабінету лабораторним устаткуванням і мікроскопами – усвідомлюючи значення природної та штучної наочності, ТЗН, особливо комп’ютерів, особливо під час проведення самостійних робіт контролюючого плану учнів під час вивчення біологічних об’єктів.
Однієї з важливих і важких методичних проблем, у дозволі яких у даний час відчуває потребу наша школа, є методика самостійних робіт учнів з біології і, зокрема, з ботаніки. Проблема надання домашніх завдань взагалі , та під час проведення занять з біології періодично вивчається дидактами, методистами, вчителями-практиками. У період пошуків у двадцяті роки ХХ ст.. у педагогіці вважалося, що досить надати учнів самим по собі свободу - і вони почнуть самостійно працювати. Подальша практика засвідчила, що це далеко не так: до самостійності треба привчати, і привчати систематично, послідовно. Методичні прийоми обумовлюються завданнями виховання, змістом уроку, підготовкою учнів і повинні бути різноманітні. Від цього залежать і різні види самостійної роботи учнів.
Робота шкіл переконує, що проведенням самостійних робіт можна розвити:
Самостійне мислення учнів — уміння аналізувати матеріал, зіставляти, доводити, робити висновки.
Уміння проводити спостереження.
Уміння вести експериментальну роботу — розв’язувати питання: за допомогою досвіду, користуватися інструментами і приладами.
Навички фіксації матеріалу (замальовка, складання таблиць, гербаризація, монтування колекцій і ін.).
Уміння працювати з книгою — працювати над підручником, читати науково-популярні книги, складати конспекти, реферати. Викладання ботаніки допускає різноманітні форми самостійних робіт учнів: на уроках, екскурсіях, вдома, у кабінеті, на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці, у природі.
Найбільш важливими й найменш розробленими є самостійні роботи учнів з наочністю на уроці і вдома. Самостійні роботи з ботаніки варто розрізняти за змістом і техніці проведення і насамперед у залежності від досліджуваного розділу курсу. Можна установити наступні дослідницькі види робіт з натуральним матеріалом:
1) з морфології (розбирання і визначення форм органів рослин робота на живих рослинах, гербарії);
2) з анатомії (макроскопічні лабораторні роботи, готування препаратів, роботи з лупою, мікроскопом);
3) з фізіології (спостереження демонстрації опиту або рослини, постановка експерименту);
4) з систематики й екології (визначення рослин, спостереження, збір і зіставлення матеріалу (У природі :у зв'язку з місцем виростання).
роботи на ілюстративному і словесному матеріалі (по всіх темах курсу):
5) по таблицях (порівняння, визначення);
6) на основі розповіді вчителі (умозаключення, висновки, заповнення таблиць і малювання схем на дошці);
7) по книгах (відповіді на питання, складання таблиці, конспекту, реферату).
Цим видам робіт приходиться привчати учнів поступово й окремо, тому що кожен вид має свої особливості, свою техніку.
Тим часом при обстеженні шкіл іноді приходиться констатувати, що не тільки в 6 класі, але навіть у 11 учні не вміють користуватися мікроскопом, не говорячи вже про те, що не можуть приготувати найпростішого препарату. Це означає, що протягом курсу 6 класу і усього наступного періоду вони не привчалися до правильної самостійної роботи.
Робота з вчителями і вивчення досвіду діяльності харківських шкіл переконали нас у тім, що при проходженні програми 6 класу цілком можливо за рік повідомити учнем ряд навичок самостійної роботи.
У зв’язку з профілізацією сучасної української школи питання самостійної роботи учнів, особливо її керівництво з боку вчителя біології, стає знову актуальним. Весь хід навчання у сучасній школі свідчить - учитель керує роботою не тільки в присутності учнів. Здавалося б, робота учня вдома є цілком самостійною. Ступінь самостійності його роботи визначається завданням вчителя і матеріалом, над яким він повинний працювати (підручник, книга або обрана рослина, досвід).
Завдання для роботи вдома або на позаурочних заняттях учитель теж планує таким образам, щоб поступово привчати дітей до більшої самостійності. Домашні завдання охоплюють роботу не тільки з підручником, але й експериментальну - з рослинами. Учитель на початку курсу привчає школярів до точного, регламентованого виконання роботи, а потім ставить перед ними завдання для усе більш і більш самостійного плану.
Застосування практичного методу, що розвиває навички самостійної роботи учнів під час виконання домашніх завдань.
Гербаризація органів рослин і невеликих рослин.
Засушування і монтаж з написами розібраних частин рослин.
Відтворення будинку досвідів, поставлених у класі.
Постановка досвідів вдома за практичними завданнями.
Постановка дослідів як вирішення задач.
Питання про розвиток практичного методу стосується і ще одному досить істотного у викладанні курсу ботаніки додавання - про перехід одних умінь і навичок в інші.
Ми вже бачили, як практичні уміння морфологічного характеру переходять, переростають в уміння систематичного характеру, як багато робіт фізіологічного характеру сплітаються з роботами агротехнічного характеру (живцювання, щеплення і т.п.).
Застосування практичного методу має величезне значення при політехнічному навчанні в курсі ботаніки.
Виконуючи практичну роботу, учні повинні вміти користуватися різними методами спостереження і фіксації. Такого роду роботи з дослідження і повинні входити в систему практичних робіт на учбово-дослідній ділянці.
Окремі уміння, що здобуваються учнями, і навички (анатомічні, морфологічні, систематичні, фізіологічні агротехнічні) до кінця вивчення курсу ботаніки і головним чином у результаті проведення практичних робіт (постановка дослідів) на учбово-дослідній ділянці повинні бути об’єднані. Потрібно пропонувати, особливо в 6 класі, такі роботи, при виконанні яких учні могли б застосувати різні уміння розглядати явища багатосторонньо. Наприклад, при плануванні досліду на ділянці учень застосовує цілий комплекс: креслить план, у точності за планом намічає ділянки, обчислює потрібну кількість насіння і добрив на дану площу, виконує необхідні роботи по обробці ґрунту і посівові. Він повинний також: провести спостереження за розвитком рослин, зробивши морфологічний опис рослини; визначити місце його в систематиці; ознайомитися з внутрішньою будовою основних органів, переглянувши зрізи в мікроскоп; врахувати врожай і результат досліду, провівши порівняння контрольних і дослідних ділянок і відібравши кращі рослини на насіння; загербаризувати рослини і зробити навчальну таблицю.
Такого роду досліди з різнобічними спостереженнями і фіксацією дають позитивний педагогічний результат, їх слід проводити як у роботах на ділянці, так і в позаурочний час, головним чином у гуртках юних натуралістів, при заняттях у куточку живої природи.
Пропоновані програмою різноманітні практичні роботи не зв’язані між собою. Однак у дослідах з рослинами можна провести цілу систему таких робіт, і кожен учень, працюючи з тією або іншою рослиною, може одержати цілісну систему практичних умінь і навиків, потрібних для політехнічного навчання.
Розвиток політехнічних умінь і навичок повинний йти на основі знань закономірностей природи, досліджуваних у курсі ботаніки.
Безсумнівно, системою політехнічних умінь і навичок з агрономії учні можуть опанувати при роботі на навчально-дослідній шкільній ділянці. Але для того, щоб школярі дійсно придбали ці знання в системі, необхідно проводити з ними систематичну, планомірну роботу протягом усього курсу вивчення ботаніки. У методиці варто не тільки розрізняти ботанічні і політехнічні знання й уміння, але і встановлювати спільність між ними, перехід одних знань і умінь в інші. У даному випадку можна говорити про закономірний розвиток політехнічних умінь