Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання

Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання

потойбічне, а також уособлення трьох природних стихій — повітря, води й землі. Існує декілька версій про походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).


Патріотичне виховання молодших школярів на уроках трудового навчання

Рис. 1. Тризуб на печатках київських князів


Після створення Української Народної Республіки тризуб прийнято в якості державного герба (рис. 1, б).

У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, так як вважався символом національно-визвольного руху.

19 лютого 1992 року Верховною Радого було затверджено тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Зображення герба вмішується на печатках, штампах органів державної влади і державного управління, грошових знаках, службових посвідченнях, бланках державних установ.

У першому класі кожен учень має змогу взяти участь у створенні зображення герба своєї країни. Зображується герб з однакових паперових квіток синього і жовтого кольорів.

Спочатку з паперу вирізують квадрат 5x5 клітинок (рис. 2, а). Використовуючи його як шаблон, розмічають і вирізують квадрати з кольорового паперу (б). Для визначення середини перегинають квадрати навпіл, в одній половині квадрата роблять надрізи (в).

На стержні від кулькової ручки склеюють трубочки (г) і розпушують надрізані частинки у вигляді пелюсток квітки (ґ).

Основою герба може бути картон або пінопласт з рівною поверхнею. Намазуючи торець трубочок густим клеєм ПВА, прикріплюють їх до основи (д). До компонування зображення герба бажано залучити здібних учнів і проводити роботу з допомогою вчителя. Особливу увагу слід звернути на компонування трубочок-квіток жовтого кольору.

За бажанням можна створити зображення герба більш насиченим, якщо вже на склеєній трубочці склеїти ще одну. Тоді прорізи між нижніми пелюстками перекриваються верхнього квіткою (є).

Учні четвертого класу в змозі виготовити зображення герба, наприклад, з дротинок. Тло краще зобразити у вигляді прапора з двох смужок синього і жовтого кольорів (рис. 3, а), наклеєних на картон (б). Синій і жовтий кольори на прапорі України — це символи миру і достатку (синє мирне небо та жовте пшеничне поле).

На зображення прапора наносять олівцем контури герба (б). Вигинають згідно з контурами товстіші дротинки і приклеюють до основи густим клеєм. Тонкі мідні дротинки нарізають на короткі .відрізки і заклеюють поверхню між контурами герба (в). За відсутності тонких дротинок можна поверхню зафарбувати.

Бесіди про національну символіку та участь молодших школярів у її виготовленні сприятимуть патріотичному вихованню підростаючого покоління.

Працюючи над об’єктом праці «Карта України у вигляді квіткового килима», ставилася така мета: виготовити карту України у вигляді квіткового килима; розвивати вміння дивитися на знайомі речі під новим кутом зору; милуватися красою довкілля.

На початку уроку звучить пісня "Україна" — Т. Петриненко.

Бесіда вчителя.

Рідна мати і рідна Україна — два крила любові, що несуть українську душу через віки і не в'януть у вічному польоті, бо тримає їх на світі любов.

Образ України постає з калинових степів і глибинної чорноземної скиби, зоріє із зажури поліських озер, виростає небосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Є на Україні святе місце, де чисту сповідь перед Матір'ю виповідає душа. Є на Україні Чернеча гора, яку знає весь світ і з якої видно весь світ. Є зелена круча над Дніпром у Каневі, освячена "Заповітом", що вернувся до народу із тяжкого застійного забуття, і найменша грудка цієї землі священна для кожного українця.

ѕ Дуже хочеться, щоб ви, діти, уявили собі квітковий килим України. Побачили під новим кутом зору. Милуйтеся красою довкілля. Саме сьогодні ми помандруємо "суцвіттями" наших областей.

Далі учні розглядають зразок "Квітковий килим України".

ѕ Контури яких областей України нагадують квіточки?

ѕ Які з областей схожі на листочки?

Розповідаючи технологію виготовлення виробу, учитель повідомляє:

ѕ Виготовіть схему "Україноцвіття". Перенесіть зображення областей на папір. Перетворіть області на квіти або листочки. Як?! За власним вибором. Вам допоможуть вірші про суцвіття областей. Виріжте їх, а потім попробуйте знову скласти, відповідно до карти України. Фантазуйте! Кожну область обведіть червоним фломастером.

ѕ Щоб опанувати топографією областей, розбийтеся на 7 груп. Кожна з груп за власним задумом оформляє області. Удачі!

Працюючи над об’єктом праці «Карта-саморобка України», ставилася така мета: ознайомити із поняттям "топографія"; виготовити карту-саморобку України; виховувати любов до своєї держави.

Учитель повідомляє, що на минулому уроці ми робили квітковий килим України, а сьогодні ми виготовимо карту-саморобку. Для цього ознайомимося з поняттями "топографія", "топоніміка".

ѕ Топографія — (з грецької topos — місце і grapho —пишу) вивчення місцевості шляхом проведення робіт (наземних, з повітря), створення на їх основі топографічної карти.

ѕ Топографічні карти детальні та єдині за змістом та оформленням. Вони відображають основні природні і соціально-економічні об'єкти (рослинний і тваринний світ, населені пункти, дороги тощо).

Топоніміка — (від грецького topos — місце, ім'я, назва) назви міст, сіл, областей, рік і т. д.

Далі учні розглядають зразки та ознайомлюються із технологією виготовлення виробу.

ѕ Для виготовлення карти-саморобки поділіться на три групи.

І група "Житниця".

ІІ група "Корисні копалини".

ІІІ група "Топоніміка". (Можна придумати свої назви груп.)

ѕ Група "Житниця ".

Користуйтесь атласом! Намалюйте контури карти України. Нанесіть на них клей (бажано ПВА). Зверху насипте зерно (найкраще рис, бо білий), упорядкуйте його за допомогою сірника. Коли висохне — розфарбуйте карту. Подивіться на карту природних зон і зробіть так само. Дерзайте!

Світло-зелений колір — мішані ліси;

темно-зелений колір — широколисті;

салатовий — лісостеп;

жовтий — степ;

коричневий — гори.

ѕ Група "Корисні копалини ".

Користуючись картою (атласом), наклейте умовні знаки (виріжте з кольорового паперу) корисних копалин на кожну з областей.

ІІІ група "Топоніміка ".

Намалюйте контури карти України. Чорним фломастером наведіть кожну з областей. Синім (або чорним) фломастером напишіть назви найбільших міст або назви областей держави.

Працюючи над об’єктом праці «Національний жіночий костюм для ляльки», ставилася така мета: поглибити і розширити знання учнів про національний жіночий костюм та його різновиди в різних регіонах України; вчити вирізати і шити елементи жіночого національного одягу з тканини за шаблоном (чи викрійкою) для ляльки, правильно користуючись ножицями і голкою; виховувати любов до рідного краю, вчити берегти свою національну культуру.

Вчитель повідомляв, що національні костюми завжди вважали національною святинею, однією з форм народної індивідуальності.

ѕ Український народний костюм складається з довгої сорочки, запаски чи плахти, віночка або стрічки на волосся у дівчат, намітки або хустки у заміжніх жінок.

ѕ Вже у XIV І XV ст. на Україні одягались у вишиті сорочки. Плахти і спідниці, підтички і запаски (фартухи) у різних регіонах України не були однаковими. На півночі України їх частіше виготовляли з полотна, а на Галичині ткали з вовни на верстатах. Але всюди їх зі смаком прикрашали вишиттям чи аплікацією тих кольорів і візерунків, які здавна побутували у кожній місцевості. При цьому обов'язково зберігали особливості кольорів та візерунків, притаманні вишивці даного регіону.

Сорочка була і залишається головним одягом людини, про що свідчать українські приповідки і повір'я.

Своя сорочка ближче до тіла.

Щасливий, бо в сорочці народився.

ѕ На Галичині сорочку називали подекуди "кошуля", а на Гуцульщині — "смалянка". Вважалося, що сорочка є провідником магічної сили, прихованої у людині. Шиючи сорочку, треба було враховувати наступне:

жіночу сорочку починати шити в жіночий день, краще у середу, щоб у житті мати добру пару;

під час пошиття обов'язково слід зав'язувати всі вузли, щоб не впустити через пропущене місце злі сили.

Запаска відрізняється від плахти тим, що вона виготовлена не з суцільної тканини, обмотаної навколо стану, а з двох полотнищ, які скріплюються зав'язками так, щоб з боків виглядали білі смужки сорочки.

На сьогоднішньому уроці ми виготовимо національний жіночий костюм для ляльки.

Далі учні розглядають зразки виробу та ознайомлюються із технологією виготовлення виробу.

Спочатку виготовляють з цупкого паперу викрійки окремих деталей. Розмічають на білій тканині і вирізують дві деталі сорочки (перед і спинку). Зшивають їх та прикрашають з лицьового боку раніше вишитою стрічкою або кольоровою тасьмою. Вишиттям прикрашають рукава, горловину і край подолу.

Для запаски вирізають з кольорової тканини дві деталі прямокутної форми, пришивають з мотузочків зав'язки до прошитого на тканині пояса. Якщо замість запаски буде плахта, то необхідно мати стрічку, яка імітуватиме крайку (пояс). На ляльку спочатку одягають сорочку, потім запаску. Голову обв'язують яскравою стрічкою.

Працюючи над композицією "Без верби і калини нема України", ставилася така мета: ознайомити з поняттями "барельєф"; навчити поєднувати способи "витягування" з цілого шматка пластиліну (глини) і "примазування" деталей до основи.

У вступній бесіді вчитель повідомляв, що Берегиня, обереги — наші давні і добрі символи. їхнє генетичне коріння сягає глибини століть. Маючи такі прекрасні символи, народ зумів уберегти від забуття нашу пісню й думу, нашу історію і родовідну пам'ять, волелюбний дух.

Мамина пісня, батькова хата, дідусевий тин, бабусина вишиванка, добре слово, незамулена криниця, верба й калина — все це наша родовідна пам'ять, наша Історія. Не вивітрити з пам'яті, зберегти пі символи людського духу від забуття і байдужості, зробити набутком для вас, діти, — саме це й символізує Берегиня.

ѕ Сьогодні на уроці ми попрацюємо над композицією " Без верби і калини нема України". За допомогою барельєфа створимо український тин.

Далі проводилася словникова робота.

ѕ Барельєф — скульптурне зображення, або орнамент, що виступає на плоскій поверхні менш ніж на половину об'єму зображеного предмета. Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля, пліт.

Під час розгляду зразка виробу вчитель задавав запитання:

ѕ Які елементи з народного ви бачите?

ѕ Що вони символізують?

Далі учні ознайомлювалися із технологією виготовлення виробу.

1. На картон нанесіть з пластиліну способом "скачування" та "витягування" коричневі смужки. "Примазуйте" деталі до картону.

На прямокутнику із пластиліну намітьте контури кленового листка.

Виріжте стекою намальований листок.

4.Зробіть різні червоні кульки калини. Способом "примазування" прикріпіть їх до картону. Зробіть тоненькі стебельця до ягід.

5. На невеликому прямокутнику із пластиліну стекою намітьте контури глечика та виріжте його. Способом "примазування" прикріпіть до картону.

На прямокутнику із пластиліну стекою намітьте гілочку верби. Виріжте її та способом "примазування" прикріпіть до картону.

Завершіть композицію, прикрасивши її квітами.

ѕ Працюватимемо у майстерні "Україночка". В ній є три цехи народних умільців.

— Думайте, фантазуйте! Підтримуйте традиції українського народу.

Реалізація форм організації трудової діяльності школярів сприяє створенню під час роботи нової виховної ситуації, що інтенсифікує розвиток морально цілісної гуманної особистості. У навчально-виховній роботі створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній та поведінковій сфері учня, що забезпечує патріотичне виховання молодших школярів.

2.2 Основні експериментальні гіпотези і результати експерименту


На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики – недостатня спрямованість на патріотичне виховання молодшого школяра. З метою перевірки стану вихованості у молодших школярів патріотичних якостей нами здійснено педагогічну діагностику даних якостей в учнів початкової школи; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність запропонованих форм, методів і засобів патріотичного виховання молодших школярів засобами трудового навчання.

У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв:

Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей учня, як відчуття краси народного мистецтва, переживання радості, захоплення, милування від його сприймання і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви народного на уроках трудового навчання і в позаурочний період.

Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності у сфері народного мистецтва, самовира-женні у виготовленні виробів народного мистецтва.

Когнітивний критерій показує активність пізнання молодшого школяра у галузі створення і конструювання виробів народного мистецтва, розуміння суті і призначення цих виробів, дієвість уяви, фантазії у галузі різноманітних форм, образів та символів народного мистецтва.

До діяльнісного критерію у контексті виготовлення творів народного мистецтва належить здатність у виробі відображати основні конструктивні особливості форми об’єкта; уміння у виробі відтворювати зовнішні контури натури; адекватність відтворення відношень цілого і частин; уміння знаходити гармонійні співвідношення кольору, тону і пропорцій відтворюваного об'єкта; здатність оригінально компонувати і творчо реалізовувати художньо-образне рішення виробу, а також ступінь самостійної діяльності учня (шляхом копіювання; за часткової допомоги вчителя; абсолютно самостійно).

На основі виділених нами критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні патріотичної вихованості молодших школярів засобами трудового навчання: низький середній і високий.

Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів народного мистецтва, пасивність у відтворенні художніх образів, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні свої почуттів засобами міміки. Домінування мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвал щодо практичної діяльності. Репродуктивний характер роботи, відсутність бажання експериментувати матеріалами, формою і т. ін. Участь у творчій і пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя.

Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими об’єктами народного мистецтва, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у створенні виробу.

Високий рівень творчого розвитку молодшого школяра характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття захоплення, милування при сприйманні виробу народного мистецтва. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до практичної діяльності у галузі народного мистецтва, потреба у самовираженні засобами трудового навчання.

Порівняння даних констатуючого етапу в експериментальному і контрольному класах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв патріотичної вихованості учнів засобами народного мистецтва. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий потенціал до патріотичного виховання.

Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня патріотичної вихованості, то можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов трудового навчання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно оновлення й розробку змісту, форм і методів навчання у початковій школі спрямувати на розвиток патріотизму.

Експериментальне дослідження педагогічних умов патріотичного виховання учнів початкової школи засобами трудового навчання показало, що внаслідок поетапного включення дітей до використання та відтворення форм народного мистецтва напрямок формування патріотизму як якості особистості відчувався від елементарних проявів національної свідомості до самостійного творчого пошуку в галузі народного мистецтва (таблиця).


Таблиця 1. Підсумковий зріз рівнів сформованості патріотизму у молодших школярів засобами трудового навчання (у %)

№ п/п Уміння Контрольний клас, (%) Експериментальний клас (%)
1 Розрізняти твори народного декоративно-ужтиткового мистецтва 75 81
2 Орієнтуватися в термінології народного мистецтва 70 76
3 Володіти основними техніками народного декоративно-ужиткового мистецтва 73 78
4 Створювати нестандартні зображення творів народного мистецтва 69 74
5 Застосовувати нетипове поєднання матеріалів, технік і т. ін., запозичене із народного мистецтва 70 76
6 Складати композиції за власним задумом, користуючись зразками народного мистецтва 68 73

Зіставивши дані експериментального і контрольного класів, наведені у таблиці, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв сформованості патріотизму учнів засобами трудового навчання. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментального класу, які підвищили свій рівень патріотичної вихованості внаслідок експериментального навчання, зросла порівняно з даними констатуючого етапу дослідження, а кількість учнів контрольного класу, які підвищили рівень вихованості власних патріотичних якостей внаслідок традиційного навчання, хоча й зросла, однак несуттєво.

Так, у 16% учнів експериментального класу і 28% учнів контрольного класу має низький рівень сформованості патріотизму як якості особистості. До середнього рівня відноситься 45% учнів експериментального класу і 53% – учнів контрольного. Високого рівня сформованості патріотизму досягли 39% учнів експериментального класу і лише 19% учнів контрольного класу.

Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування патріотизму на уроках трудового навчання в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних практичних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.

Результати проведеного аналізу підтверджують відповідність розроблених нами педагогічних умов формування патріотизму реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при вивчення навчальної дисципліни «Трудове навчання» сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності.

2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів патріотичного виховання молодших школярів


У процесі всебічного гармонійного розвитку особистості чільне місце займає патріотичне виховання, що здійснюється в навчально-трудовій діяльності молодших школярів. Одне з основних завдань, що стоїть перед учителем – на основі народних трудових традицій виховувати в учнів позитивне ставлення до праці, домагатися, щоб воно стало для них першою життєвою необхідністю, джерелом радості.

Аналіз трудового досвіду і дані наукових досліджень дозволяють визначити, за яких умов праця стає радістю і в дітей формується свідоме ставлення до праці.

Основною формою виявлення активності дітей є гра. Тому виготовлення виробів, які можна використати у грі, або трудовий процес у формі гри є благодатним засобом виховання позитивного ставлення до праці. З часом елементи гри у праці відійдуть, але збережеться насолода працею.

Позитивний вплив на емоційний стан учнів має колективна праця. Колективізм як риса особистості формується з перших років навчання дитини в школі. Сприяють формуванню колективізму такі властивості особистості, як трудова активність, почуття обов'язку і відповідальності, взаємодопомоги, вимогливості до себе і до інших.

Одним із завдань учителя є виховання в дітей поваги до людей праці. Вчитель повинен не тільки ознайомлювати дітей з окремими професіями, а й формувати в них установку на працю, на свідому діяльність як одну з вищих цінностей людського життя. Майстерність і мистецтво виховання в тому й полягають, щоб дати цю незрівнянну радість кожній людині ще в той час, коли вона, як говорить народна мудрість, лежить поперек лавки».

Важливе місце у системі трудового навчання посідає утвердження загальнолюдських моральних цінностей: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших чеснот. При цьому важить не тільки і не стільки просвітницька діяльність, скільки перетворення моральних знань у переконання, стійкі моральні почуття і вчинки вихованців [1, 12]. Ефективність трудового виховання значно зростає, коли воно спирається на народну мораль, традиції, звичаї, обряди, які у собі містять високі моральні зразки, ідеї, ідеали, погляди, поведінкові норми, збагачені тисячолітнім досвідом мудрості народу, несуть могутній моральний потенціал, спрямований на виховання особистості громадянина України.

Цілісний процес трудового виховання передбачає естетичну освіченість і вихованість. Виховуючи естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці та на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання передбачає вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати й відтворювати прекрасне в повсякденному житті.

Особливості виховання учнів початкових класів зумовлені відчутним впливом ряду визначальних факторів:

якісно новим способом життя та діяльності — переходом до систематичного, психічного й розумового розвитку нервової системи, мислення, пам'яті, уваги, характеру, сили волі;

змістом навчальних планів, програм і підручників для 1-4 класів;

незаперечним авторитетом першого вчителя у житті дитини.

У молодшому шкільному віці суттєво змінюється становище дитини серед навколишніх людей і характер її занять. Відбуваються кардинальні зміни всього її життя і стосунків. Провідною діяльністю стає учіння, міняється режим праці й відпочинку, з'являються нові обов'язки.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток трудової активності школярів. Зміст виховання забезпечує розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв'язання; розвиває мотивацію до праці, усвідомлення життєвої потреби трудової активності, ініціативи, підприємництва, здатність до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентоспроможності й самореалізації особистості в ринкових відносинах.

У своїй практичній діяльності при виборі методів виховання учителі переважно керуються його метою, змістом і призначенням. Виходячи з конкретного педагогічного завдання, вчитель сам вирішує, які методи слід застосовувати. Вмілий, вдалий вибір методів виховання з його високими наслідками — надзвичайно важливий показник педмайстерності вчителя.

У вихованні почуття національної гідності на уроках трудового навчання велике значення має правдиве висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.

Уже в початкових класах вчителі на уроках трудового навчання формують у дітей загальне уявлення про широкі простори і багаті надра української землі, родючі чорноземи і чарівну природу, промисловий і енергетичний потенціал, використовуючи багатий фактичний матеріал із різних засобів масової інформації, досвіду вчителів і батьків, таким чином формуючи почуття цінності рідної землі.

Саме в цьому контексті педагог розкриває опорне поняття «Любов до Батьківщини» - глибоке і стійке моральне почуття, що виявляється у внутрішній пристрасній самовіддачі, сердечній прив'язаності до рідної землі, де народився, виріс і вийшов у люди. Таке почуття виникає на основі глибокого внутрішнього переживання за долю своєї Вітчизни, переживання, що передає наше ставлення до того, що діється в Україні тепер, яке місце і яку роль вона займає у співдружності інших націй.

Засвоєння, зберігання і розвиток дітьми традицій і звичаїв українців та інших народів є важливим засобом зміцнення національної свідомості, згуртування і єдності всієї нашої нації і великої родини. У формуванні цінностей молодших школярів використовуються і засоби народного мистецтва та творчості. Саме з творів народної поезії розпочинається залучення дітей до словесного мистецтва, разом з чим здійснюються перші кроки розуміння найістотніших зв'язків та закономірностей людського буття, уявлення про красу. Тому з метою духовного розвитку школярів у процесі роботи над живим словом учителі на уроках трудового навчання використовують матеріал українського фольклору.

Український фольклор багатий на дитячі промови, віншування, побажання. Саме вони можуть стають цікавим і корисним матеріалом на уроках народознавства. Наприклад:

Здоровенькі будьте,

Як бджілка у весну,

Що в поле летить — гуде,

А з поля летить — грає,

Як мак процвітає.

— Що зичили діти цим побажанням? (Бути працьовитими, йти на роботу з натхненням, закінчувати працю з радістю, бути гарною людиною внутрішньо і зовні).

Подібні вправи акумулюють і демонструють традиційні цінності українців: добросовісна праця, повага до старших, здоров'я і добробут родини тощо. Школярі із задоволенням заучують побажання, віншування напам'ять, щоб здоровити ними рідних та знайомих у дні свят.

Формування патріотичних почуттів включає позаурочну виховну роботу з відродження українських національних традицій поваги та милосердя; фольклорно-етнографічні групи та експедиції школярів; створення народознавчих куточків, кімнат «Світлиця»; організацію клубів та гуртків («Берегиня», «Сім криниць людяності»: криниця пам'яті, криниця-трудівниця, криниця народної мудрості, доброти, зелена криниця, криниця радості, богатирська; людинознавства, мистецтвознавства — «Джерело», «Духовність»), а також родинознавче виховання та благодійну діяльність.

У позакласній виховній роботі вчителі працюють за напрямами, визначеними у змісті патріотичного виховання. Це насамперед ознайомлення з історією рідного краю, вивчення усної народної творчості, вивчення та практичне застосування народних ігор, ознайомлення, дотримання обрядовості свого народу: вивчення календаря народних свят, звичаїв, традицій, обрядів; ознайомлення з народними ремеслами; навчання готувати українські страви, складати меню правильного харчування в сім'ї тощо.

Практика показує неспроможність ізольованого підходу, за яким слід проводити спеціальні заходи по кожному напряму. Життя підтвердило доцільність інтегративного підходу, що реалізує всі чи більшість напрямів виховання через будь-яку правильно інструментовану справу. Тому позакласну роботу слід будувати комплексно, її напрями інтегрувати.

У програмі трудового навчання основний аспект в області патріотичного розвитку дитини зроблений на формування національних цінностей. З цією метою вчитель систематично роз'яснює особливості красивих і доцільних форм народних виробів, способів їх одержання, знайомить дітей з елементами технічної естетики, з використанням у деяких виробах народних елементів.

Виділяючи елементи естетики в змісті навчального матеріалу, вчитель повинен мати на увазі, що зміст навчання не обмежується лише знаннями. Значне місце займають уміння й навички, а також досвід творчої діяльності. Важливо, щоб учні розуміли: від того як вони оволодіють уміннями й навичками, технічними прийомами залежить краса і витонченість самого процесу праці. Така праця приносить естетичну насолоду як самому учневі, так і тим, хто має можливість спостерігати за ним. Естетичне виховання молодших школярів, яке спрямовує на формування в них культури трудових дій, допомагає учням не лише відчувати красу процесу праці дорослих, але й глибше цінувати прояви вміння у своїй праці.

В патріотичному розвитку дитини не менш важливим є створення оптимальних умов навчально-трудової діяльності школярів. Тому гарно обладнана і оформлена робоча кімната, значною мірою, сприяє формуванню в учнів естетичного смаку.

Важливу роль у вихованні естетичного смаку учнів відіграють зразки виробів, технічні рисунки, технологічні картки. Ці наочні навчальні посібники мають бути виконані з урахуванням вимог державного стандарту і технічної естетики.

Отже, в процесі трудового навчання вчитель має розкривати перед учнями естетичні властивості праці, вчити в трудовій діяльності створювати красу, виховувати погляди на працю як на творчість.

Одним із завдань патріотичного навчання в початкових класах є виховання в дітей бережного ставлення до інструментів і обладнання, економного витрачання матеріалу, тобто до продукту людської праці. Виготовляючи вироби суспільно корисної спрямованості, учні під керівництвом учителя мають усвідомити, що створення «продукту праці» потребує значних затрат часу і ресурсів. Економічне виховання молодших школярів має здійснюватись не епізодично, а під час вивчення майже кожної теми програмового матеріалу, а також на позаурочних заняттях і заходах.

Наголошуючи на першому занятті про виконання трудових операцій на підкладних дощечках, учитель роз'яснює, що недотримання цієї вимоги веде до псування столів і буде наругою над працею столярів. Якщо ж учні дотримуватимуться культури праці, то ці столи довго будуть зберігатися. Заощаджуються тоді деревина і кошти, необхідні для придбання нових столів.

Виконуючи прийоми розмічання, вчитель з'ясовує з учнями, як економно розмістити на заготовці деталі виробів (силуети грибочків, моркви, трикутників); як розмістити викрійки на тканині, щоб менше залишалось відрізків тощо.

Під час вирізування деталей з різних матеріалів залишається багато відрізків. Якщо не звернути на це увагу, то учні можуть їх викинути. Тому вчитель рекомендує використати ці відрізки для інших виробів, наприклад: відрізки паперу, картону - для дидактичного роздаткового матеріалу; кольоровий папір, тканину - для аплікаційних робіт; з відрізків фольги виготовити трубочки різних розмірів для конструювання ялинкових прикрас тощо.

Виготовлення виробів із використаної продукції, ремонт одягу, оновлення іграшок, «лікування» книг - всі ці трудові завдання мають безпосередній вплив на розвиток громадянського світогляду молодших школярів.

Під впливом учителя школярі мають усвідомити, що зберігаючи насадження дерев, кущів, вони не тільки заощаджують запаси деревини, а й безпосередньо беруть участь в охороні природи рідного краю. Виготовляючи годівниці та інші суспільно корисні вироби з використаної пластмасової тари, яка не перетліває і забруднює навколишнє середовище, молодші школярі не тільки заощаджують матеріали, а й беруть участь в екологічному процесі.

Результатом патріотичного виховання мають стати розвинене емоційне сприймання, бажання активно включатись у роботу з охорони й захисту об'єктів природи.

На уроках з трудового навчання бажано давати учням завдання екологічної тематики. Так, у посібнику «Трудове навчання» (3 клас) автора І.М. Веремійчика пропонується третьокласникам розв'язати проблему Із збереження дерев і мурашників. Діти мають відобразити свої ідеї композиційно, зображуючи різні варіанти з природного матеріалу та паперу. Теоретичні завдання мають поєднуватися з практичними.

Участь в озелененні шкільного подвір'я, садженні декоративних дерев, кущів, догляд за ними та окремими тваринами, розведення квітів, роботи на пришкільній ділянці - все це формує трудові задатки, необхідні для розвитку знань дитини та розвитку її патріотизму й громадянськості, для виховання любові до рідної природи, бережливого ставлення до рослин і тварин.

Практична робота репродуктивного характеру визначається тим, що в процесі її виконання учні відтворюють трудові дії, які продемонстрував учитель. Репродуктивний метод учитель використовує в основному під час початкового вивчення трудових операцій (згинання, розмічання, різання, ручне шиття, в'язання). Репродуктивні вправи лише ефектно сприяють відпрацюванню умінь і навичок шляхом повторення трудових дій. Тому систему вправ треба будувати таким чином, щоб в ній постійно вносилися елементи новизни.

Дослідницький метод відповідає сучасним вимогам у розвитку творчої особистості дитини.

Він характеризується такими особливостями:

нові знання не подаються в готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;

разом з новими знаннями учні набувають уміння застосовувати їх у різних умовах, тобто оволодівають способами розумової та практичної діяльності;

створюються і розв’язуються ситуації, аналогічні до життєвих.

Проводячи на уроці спостереження, досліди, вчитель здійснює підготовчу роботу, яка сприяє розвитку їх самостійності, ініціативи, творчої думки. У загальному вигляді процес дослідження учнями можна поділити на ті ж стадії, що й процес творчої діяльності дорослих: виникнення ідеї, розв'язання завдання, реалізація задуму на практиці. Поряд з цим процес дослідження у молодших школярів має свої особливості. Для всякого дослідження, яке виконують учні, характерною ознакою є новизна, хоча для дорослих це вже відомо.

На кожному уроці праці є можливість створення ситуації

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: