Дидактичні умови ефективного використання дидактичних ігор на уроках української мови
Достатній
(Балів цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків)
Високий
(Балів цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання.)
Виходячи з поданих критеріїв оцінювання, ми виявили рівні успішності учнів, які занесли у таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 - Рівні успішності учнів на етапі констатувального експерименту (у %)
|
Рівні успішності |
5-а клас (експериментальний) |
5-б клас (контрольний) |
| Початковий | 9,0 | 10,0 |
| Середній | 69,0 | 70,0 |
| Достатній | 17,0 | 14,0 |
| Високий | 5,0 | 6,0 |
З таблиці видно, що констатувальний етап експерименту виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів з української мови 5-х класів СЗОШ № 13.
Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів, під час якої реалізувалися дидактичні умови використання гри в навчальному процесі експериментального класу. Ця програма розглядається у наступному параграфі нашого дослідження.
2.2 Експериментальна програма використання дидактичної гри на уроках української мови
Ми провели констатувальний експеримент, який виявив перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів. Отже є необхідність проведення формувального експерименту, мета якого – підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-х класів на уроках української мови під час реалізації дидактичних умов використання навчальних ігор. У ході цього експерименту ми ставили такі завдання:
1) дібрати і запропонувати комплекс різноманітних навчальних ігор;
2) розробити систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики;
3) розробити і подати готові моделі уроків-ігор з української мови;
4) практично перевірити можливість впровадження елементів гри на уроках української мови.
Нами був складений комплекс різноманітних ігор, який мав на меті змінити ставленя учнів до процесу засвоєння знань – створити позитивну налаштованість учнів до вивчення української мови, позитивну мотивацію до навчання, а також урізноманітнити навчальний процес.
До цього комплексу було включено 7 ігор. З-поміж них 2 гри мовленнєвого спрямування, 3 – інтелектуального, 1 – загальнорозвивально і 1 – рухова гра дидактичного характеру.
Серед мовленнєвих ігор ми подаємо дві. Перша гра під назвою «Кола на воді» (додаток В). Ціль цієї гри полягає у розвитку комунікативних навичок учнів, їх здатності будувати, яскраві оповідання про навколишній світ, Завдання гри - вчити фантазувати, розвивати уяву, формувати навички будови тексту. Друга гра «Мікрофон» (додаток В) має на меті розвиток мовленнєвої компетенції учнів, їх здатність і вміння добирати мовний матеріал відповідно до запропонованого стилю мовлення. Завдання гри – сформувати на гідному рівні культуру усного мовлення школярів, позбавити учня відчуття ніяковості в умовах «репортажу». Інтелектуальні ігри представлені такими прикладами як гра «Пізнай мене», «Що? Де? Коли?» та «Рецензисти кросворду». « Пізнай мене» (додаток В) передбачає перевірку і закріплення понятійного матеріалу з теми. Мета цієї гри полягає в необхідності учня оперувати термінами, поняттями з теми, що дозволяє активізувати мненмічні і мислиннєві процеси. Завдання полягає у тому, що ця гра повинна навчити учнів активно використовувати такий пласт лексики, як термінологія. «Що? Де? Коли?» має на меті шляхом впровадження конкуренції підвищити особистісну мотивацію учня, актуалізувати усі наявні знання з даного предмету чи теми. Завдання гри – продемонструвати важливість ерудованості, навчити працювати в команді. «Рецензити кросворду» (додаток В) має за мету поглибити, систематизувати і узагальнити знання. Завданнями цієї гри є сформувати у учнів моделі нестандартного мислення, зорієнтувати їх на адекватні дії в екстремальних ситуаціях.
Загальнорозвивальна гра «Пелюстки ромашки» (додаток В) схожа на вікторину. ЇЇ ціль у тому, щоб задіяти усі можливі психічні процеси: мислення, пам'ять, увагу, уяву і т.д.
Гра-естафета (додаток В) репрезентує рухові ігри дидактичного характеру. Окрім підвищення інтересу ця гра має на меті, ще й задіяти наочно-образне, асоціативне мислення, що реалізуватиметься шляхом прив’язання конкретного питання до конкретного окремого місця чи людини. Задачею тут виступає формування в учнів певного алгоритму опанування матеріалу.
На нашу думку, така система ігор допоможе ефективно забезпечити позитивну мотивацію учнів 5-х класів на уроках української мови.
Також ми розробили систему уроків, яка б дозволяла нетрадиційно подати матеріал з фонетики, морфології, лексики. Загалом нами було розроблено і запропоновано 5 уроків з української мови нестандартного типу (уроки-ігри). Так 1 і 4 уроки реалізують мету впровадження нетрадиційної форми уроку при вивченні фонетики, 2 і 3 – морфології, а 5 – лексикології.
Така система уроків допоможе, на наш погляд, реалізувати принцип системності у викладанні, дозволить використати можливості гри при реалізації цілей уроку.
|
№ |
Тема уроку |
Зміст уроку |
Ігри, що використовувалися |
| 1. | Звуки мови і звуки мовлення. | Поглибити поняття про звук, ознайомити з його функціями літератури і місці у системі мови. | У країні звуків |
| 2. | Морфемна будова слова. Суфікс. | Засвоєння змісту поняття про суфікс, визначення його ролі, особливостей і значень, ознайомлення з класифікацією. | В Будинку має бути дах |
|
3. |
Морфемна будова слова. Префікс. |
Ознайомлення і засвоєння префіксів пре-, при-, прі-, аналіз змісту слова, який надають ці префікси, поглиблення про парадигму значень слова вцілому і слотворчих часток загалом. |
Поле чудес |
| 4. | Склад. Наголос. | Ознайомлення з поняттям «законом висхідної звучності», засвоєння різновидів складів (закриті і відкриті), вивчення правил переносу. | Поділились навпіл… |
| 5. | Синоніми. | Розвиток уміння визначати синонімічні ряди, формування творчої думки, розвиток вміння послуговуватись словниками. | Що? Де? Коли? |
Як приклад наводимо розробку одного уроку української мови з теми «Звуки мови і звуки мовлення» (дивись додаток Г).
2.3 Результат дослідно-експериментальної роботи
Після впровадження експериментальної програми з підвищення рівня успішності учнів за допомогою дидактичних ігор, ми знову провели переказ із метою виявлення результативності впровадженої програми. За результатами переказу ми бачимо, що показники рівнів успішності учнів якісно змінилися. Результати наводимо у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 - Рівні успішності учнів на етапі формувального експерименту (у %)
|
Рівні успішності учнів |
5-а клас (експериментальний) |
5-б клас (контрольний) |
| Початковий | 7,0 | 8,0 |
| Середній | 53,0 | 72,0 |
| Достатній | 29,0 | 14,0 |
| Високий | 11,0 | 6,0 |
Порівнявши результати успішності учнів 5-х класів до експерименту і після нього, ми бачимо як змінився відсотковий показник. Порівняльні результати наводимо у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 - Рівні успішності учнів до та після експериментальної роботи(у %)
|
Рівні успішності учнів |
5-а клас (експериментальний) |
5-б клас (контрольний) |
||
| До експерименту | Після експерименту | До експерименту | Після експерименту | |
| Початковий | 9,0 | 7,0 | 10,0 | 8,0 |
| Середній | 69,0 | 53,0 | 70,0 | 72,0 |
| Достатній | 17,0 | 29,0 | 14,0 | 14,0 |
| Високий | 5,0 | 11,0 | 6,0 | 6,0 |
З таблиці 2.4 видно, що підвищилися показники середнього та високого рівнів успішності учнів експериментального класу.
Отже, проаналізувавши результати дослідно-експериментальної роботи, можна зробити висновок, що розроблена нами програма з підвищення рівня успішності учнів 5-х класів за допомогою використання дидактичних ігор, сприяла позитивним зрушенням у якості знань учнів.
Таким чином, зазначимо, що експериментальна програма, розроблена з урахуванням дидактичних умов використання дидактичних ігор в навчальному процесі, дійсно підвищила рівень успішності учнів, а тому є доцільною при використанні у масовій шкільній практиці.
На етапі констатувального експерименту нами були окреслені основні проблеми стосовно предмету нашого дослідження: по-перше, в учнів відсутня позитивна мотивація до навчання і, як результат, невисокий рівень успішності, по-друге, вчителі не достатньо обізнані з ігровими методами навчання. Визначивши рівень досягнень учнів 5-х класів з української мови, ми з’ясували, що більшість з них має середній рівень. Це і зумовило впровадження експериментальної програми залучення ігрових методів навчання, яка включала в себе систему різних дидактичних ігор, розробку п’яти уроків з української мови для учнів 5-го класу.
Після впровадження експериментальної програми ми знову провели зріз і виявили, що показники успішності учнів експериментального класу мають зрушення у позитивний бік. Це простежується при порівнянні кількісних та якісних показників за допомогою таблиць.
Таким чином, ми наголошуємо, що гіпотеза дослідження підтверджена, а саме: ефективному використанню дидактичних ігор сприяло використання таких дидактичних умов як, наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Висновки
Проаналізувавши теоретичні основи використання дидактичної гри в навчальному процесі, ми з'ясували поняття дидактичної гри, розглянули її структуру, різновиди, вимоги та положення щодо впровадження гри в навчальний процес, виявили особливості використання на уроках української мови і виділили дидактичні умови використання цього методу.
Ми з'ясували, що дидактична гра - індивідуальна, групова і колективна навчальна діяльність учнів, що включає в себе елемент суперництва та самодіяльність в засвоєнні знань, умінь і навичок, набуття досвіду пізнавльної діяльності і спілкування в процессі ігрового навчання.
Розглянули види дидактичних ігор: 1) ігри-подорожі; 2) ігри-доручення; 3) ігри-припущення; 4) ігри-загадки; 5) ігри-бесіди. За іншою класифікацією: 1) ігри, що направлені на засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених програмою навчальної дисципліни; 2) ігри, що направлені на формування загальних способів пізнавальної діяльності, культури навчальної праці, досвіду творчої діяльності; 3) ігри, що направлені на формування досвіду науково-дослідної діяльності. Дидактичні ігри мають і свою структуру, які проявляються в етапах її проведення: підготовка до заняття; постановка головного завдання; побудова імітаційної моделі об’єкта; перевірка,корекція; реалізація прийнятого рішення і оцінка його результатів. Для успішного використання ігор у навчанні слід дотримуватись дидактичних умов: наявність мети навчально-виховного процесу, яка має особистісний смисл і забезпечує позитивну мотивацію учнів в процесі навчання з використанням гри на уроках української мови; особистісно-зорієнтований характер ігрової діяльності; застосування комплексу різноманітних дидактичних ігор на уроках української мови.
Така детальна робота дала нам змогу переконатися в тому, що дидактична гра дає гарну можливість підвищення рівня успішності та покращення якості знань учнів.
Для підтвердження своєї позиції ми провели дослідно-експериментальну роботу з використання дидактичної гри на уроках української мови у 5-их класах. В першу чергу ми визначили стан проблеми у сучасній шкільній практиці, для цього був проведений констатувальний експеримент , який проходив у два етапи. З цього експерименту було видно, що обізнаність вчителів з ігровими методами навчання велика, а у шкільній практиці переважає традиційне навчання. Також ми виявили перевагу початкового та середнього рівнів успішності учнів п’ятих класів. Для покращення стану проблеми нами була впроваджена експериментальна програма з підвищення рівня успішності учнів. Ми розробили комплекс дидактичних ігор, який мав на меті змінити ставлення учнів до процесу засвоєння знань і покращення їх успішності. Провівши дослідну роботу, ми подали результати експерименту, які демонструють, що показники успішності значно підвищилися.
Отже, гіпотеза дослідження підтверджена, завдання виконані, мета досягнута.
Список використаних джерел
Баюк А.Ф. Педагогічний словник / А.Ф. Баюк, М.І. Голдованський, Г.В. Поташнікова – Хмельницький: Вид-во Хмельницького Центру ДМСУ, 2006. – 93 с. – Режим доступу до словника: center.km/old_version/metod_mat/6/6.html.
Брижатенко О. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активності старшокласників / О.Брижатенко // Шлях освіти. – 2006. – №4. – С. 34-37.
Волкова Н.П. Педагогіка: [навчальний посібник] / Наталія Павлівна Волкова. – К.: Академія, 2001. – 212 с.
Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання / С. Воробйова // Рідна школа. – 2002. – №10. – С.46-48.
Гамалій А.Т. Ігри та цікаві вправи з української мови / А.Т. Гамалій. – К.: Рад. школа, 1980. – 112 с.
Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т. Долбенко // Рідна школа. – 2004. – № 10. – С 36-39.
Дон О. Дидактичні ігри / О. Дон // Шкільний світ. – 2001. – №35 – вересень. – С.5-7.
Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О. Жорник // Рідна школа. – 2000. – №2. – С.26-28.
Кенеман А.В. Игра как ведущая деятельность ребенка/ под ред. Т. И. Осокиной. – М.: Просвещение, 1988. – 240 с.
Коротков И.М. Развивающие игри в школе: [в помощь учителям-предметникам] / И.М. Коротков. – К.: Просвещение, 1979. – 325 с.
Коротяєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів / Б.І.Коротяєв. – К.: Рад. школа, 1971. – 285 с.
Корчак Я. Культура игры и детская литература / Я. Корчак // Дошкольное воспитание. – 1985. – № 5-6. – С. 46-48.
Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.27-32.
Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. – 2006. – №5-6. – С.32-36.
Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В.Кукушин // Відкритий урок. – 2006. – №11-12. – С.3-10.
Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості (історичний аналіз) / І.Мамчур // Рідна школа. – 2003. – №6. – С. 61-63.
П’ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: [навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи] / Г.П. П’ятакова, Н.М. Заячківська. – Львів: Видав.центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 55 с. – Режим доступу до посібника: http: //tourlib/books_others/pedtehno11.htm.
Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. – 2005. – №7. – С. 50-52.
Ставаймо в коло: [збірник дитячих ігор / упоряд. В.Г. Войта, Н.А. Лобода]. – К.: Молодь, 1989. – 150 с.
Сценарії уроків з неусталеною структурою: українська мова і література [упоряд. І. Мойсеїв]. – К.: Ред. загльнопед. газ., 2004. – 70 с.
Чорноморець І.М. Сучасний підручник як засіб реалізації ігрових технологій навчання в основній школі / І.М. Чорноморець // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. – К.: Педагогічна думка, 2006. – Вип.6. – С.185-193.
Швайко Г.С. Игри и игровые упражнения для развития культуры речи / под ред. В.В. Гербовой. – [2-е изд.]. – М.: Просвещение, 1988. – 140 с.
Щербина Д. Дидактична гра в системі особистісно-зорієнтованого навчання. // Педагогіка вищої та середньої школи. – Кривий Ріг, 2006. – вип.14. – С.254-256.
Щербина Д. Ігрове навчання як засіб активізації комунікативної позиції учнів. // Педагогіка вищої та середньої коли. – Кривий Ріг, 2007. вип.17. – С.353-358.
Яновская М.Г. Творческая игра в воспитании школьника: [методическое пособие для учителей] / М.Г. Яновская. – М.: Просвещение, 1987. – 230 с.
Додаток А
Анкета
Назвіть мету застосування дидактичної гри, або її елементів на уроці.
Які ігрові методи організації навчання Вам відомі?
Як часто Ви використовуєте методи ігрового навчання?
Чи вважаєте Ви використання ігрових методів навчання ефективним? Обґрунтуйте свою думку.
Додаток Б
Переказ на тему: Українські національні символи
Ми часто кажемо: сильний як ведмідь, хитрий як лис, стрункий як тополя. Тут ведмідь виступає символом сили, лис - хитрості, тополя - стрункості. А чи замислюємося ми над тим, яку роль у нашому житті відіграють символи? Озирнімося довкола - і ми побачимо безліч символічних позначень. Вони про щось повідомляють, до чогось закликають, про щось застерігають.
Найстародавніша символіка пов'язана з могутніми силами природи. У стародавні часи наші пращури вважали себе за язичників та називалися сонцепоклонниками. Тому не дивно, що мали вони свої тотеми-обереги, тотеми-амулети. Найчастіше тотемами були лелеки. Вони були символом вірності та краси, але наші пращури називали цих птахів не лелеками: вони дали їм прекрасну поетичну назву - Мати Сва.
Символами якоїсь країни можуть бути й природні об'єкти, наприклад, ріки, гори. Так стародавні єгиптяни обожнювали ріку Ніл, від якої залежало життя всієї країни. Вірмени вважали за священний символ свого народу гору Арарат, а хто не чув про Фудзі - об'єкт поклоніння японців?
Для українців же найвизначнішим національним символом є Дніпро. Саме Дніпро-Славутич оспіваний у численних піснях, думах, легендах. Дніпро - національна гордість, слава України.
В Україні є ще дуже багато різних природних об'єктів-символів, відомих і шанованих усім українським народом. Наприклад Говерла - гора, що височіє у Карпатах, а знають її по всій Україні, острів Хортиця - дорогий серцю кожного українця символ історії козацтва.
А наші архітектурні пам'ятки-символи?! Софійський собор, Золоті ворота у Києві, Києво-Печерська лавра. На жаль, війни й лихоліття понищили в Україні дуже багато чудових витворів людського духу. Треба не тільки шанувати те, що збереглося, а й прагнути відродити втрачене, бо «Забудеш рідний край - тоді твій корінь всохне».
Додаток В
Дидактична гра «Кола на воді»
дидактичний гра навчальний процес
Учні вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку,веселу історію, вірш.
Наприклад:
С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;
Т - танок - закружляла у веселому танку;І - іней - іней вкрив усе навкруги;
Н - небо - небо посилало сонячне проміння;
А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.
Гра «Мікрофон».
Обираються наступні діючі особи: репортер, глядачі (3-5осіб) і доповідачі (решта классу). Вчитель ставить питання, репортер підходить до учня і пропонує йому відповісти. Учень дає відповідь в мікрофон, який йому передає репортер (це може бути справжній мікрофон, макет, або будь-який предмет , який домовлено буде вважати мікрофоном). Глядаці оцінюють відповідь доповідача. І вчитель знову ставить питання.
Гра «Пізнай мене».
На столі розкладені картки зі словами папки, на яких під номерами написано терміни з теми, що вивчається. Учень має скласти систематичну папку, згрупувавши картки відповідно до термінів. Купок карток має вийти стільки, скільки термінів. Наприклад: термін «дієслово», до нього слова – вид, час, спосіб, особа, число; термін «словотвір» до нього слова – суфіксальний, префіксальний, …, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний, адвербіалізіція, субстантивація і т.д.
Гра «Рецензисти кроссворду».
Вона полягає в наступному: класс ділиться на три групи (команди). Команди розміщуються напівколом обличчям до дошки. Кожна з команд по черзі пропонує тему, питання (слід поставити в якомога нестандартнішій формі) і відповідь – 1-ша команда пропонує тему, 2-га ставить питання і вказує межі і місце відповіді, 3-тя дає відповідь, потім 2-га пропонує тему, 3-тя – ставить питання, 1- ша – дає відповідь., і т.д.. Кожна відповідь записується.
Гра «Пелюстки ромашки».
На дошці висить декілька макетів ромашок з 7-ма пелюстками кожна. На пелюстках найрізноманітніші завдання, наприклад: подумайте…, згадайте…, уявіть…, іт.п. Учні пдходять до вчителя і обирають всою ( найдоцільніше – шляхом жеребкування). Потім учень тягне пелюстку, виймає її з ромашки і зі зворотної сторони читає завдання. Йде готуватися, а інший тим часом, тягне свою пелюстку і т.д. Кожен учень готується 3-5 хвилин. Поки перший відповідає вчителеві, інші готуються. Таким чином кожен учень виконує за урок декілька мислиннєвих операцій, а вчитель може перевірити рівень засвоєння знань і виявити прогалинини, якщо такі є.
Гра-естафета.
Учні класу діляться на команди по 3-4 чоловіки. На території виставлені пункти. На кожному пункті по проходженню іспиту вони отримують паперову зірку (медаль, яблуко …) на якій написана літера. Завдання гри – скласти слово-пароль. Пункти: пункт 1 – теоретичний (потребує відповіді на теоретичне питання), пункт 2 – експериментальний ( вирішення практичних завдань), пункт 3 – тестовий («великий світ усього» - відповіді на питання, що реалізують між предметні зв’язки), пункт 4 – народна мудрість ( завдання на матеріалах народної творчості, на кшталт продовжіть прислів’я…, відгадайте загадку…, іт.п.), пункт 5 – натхнення ( перевірка уміння творити – складіть три-, чотиривірш, зобразіть графічно і т.п.), пункт 6 – практичне застосування ( продемонструвати практичне застосування запропонованій темі, фразі, явищц мови…), пункт 7 – острів загадок (дається остання літера слова і учні мать скласти слово-пароль). Виграє та команда, яка найшвидше знайде зашифрований пароль.
Додаток Г
Урок-гра «У країні звуків»
Тема: Звуки мови і звуки мовлення.
Мета: повторити й узагальнити знання про голосні і приголосні звуки набуті у початкових класах; розвивати фонематичний слух учнів; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови.
Обладання: Плакат з Сонечком, ромашки із завданнями, ребуси, цеглинки з літерами, підручники.
Тип уроку: урок повторення й узагальнення знань.
Вид уроку: урок – гра.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Повідомлення теми й мети уроку
- Діти, сьогодні ми з вами повторимо відомості про звуки набуті вами у початкових класах, будемо розвивати фонематичний слух і працювати зі звуками та буквами.
Створення ігрової ситуації
Стук у двері. Принесли лист. Читаємо: „П’ятому класу школи №13 від Ясного Сонечка з Блакитного Неба”.
Доброго дня, шановні учні!
Підступні ромашки викрали у моїх сонячних зайчиків літери та не вітдадуть,
поки заййчаткк не виконають всі їх завдання. Діти, допоможіть, будь ласка, зайчикам, адже вони не навчалися у школі.
Ясне Сонечко
P.S. Почніть з Першої Ромашки.
(Біля дошки висить плакат з сонечком і зайченятами, до якого прикріплюються літери; у класі по різних місцях розташовані ромашки з завданнями).
- Діти, подивіться, я й не помітила, що у класі з’явилися Ромашки. Допоможемо сонячним зайченятам. Де Перша Ромашка? (Діти вказують на ромашку з цифрою 1 за якою конверт із завданням)
III. Актуалізація опорних знань учнів.
Ромашка 1
Мозковий штурм: за дві хвилини записати всі назви, які стосуються звуків. (Наприклад: звук; літера; мова; доповідь, мовлення; буква; назва, фонетика; ім’я, пісня...)
Коли діти виконають завдання, взяти у ромашки літеру і прикріпити її до плакату)
IV. Робота за темою
1. Знайомство з графікою, орфографією, орфоепією.
Ромашка 2
Завдання: розв’язати ребуси і дізнатися, які науки тісно пов’язані з фонетикою.
Вчитель демонструє ребуси, діти відгадують. Учитель доповнює:
-Наша мова – звукова, і значення в ній передаються за допомогою звуків. Тому фонетика, як наука про звуковий склад мови, пов’язана з усіма галузями мовознавства. Однак, особливо тісно пов’язані три розділи науки про мову, які встановлюють і вивчають правила передачі звуків, звукового складу слів в усному і писемному мовленні.
Графіка - наука про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками. Орфографія – це розділ мовознавства, що встановлює і вивчає загальноприйняті правила передачі слів на письмі.
Орфоепія - це розділ мовознавства, що вивчає нормативну літературну вимову, виробляє вимовні рекомендації.
(Взятии у Ромашки літеру та прикріпити її до зайченяти).
2. Побудова слів
Ромашка 3
- Звуки-фонеми служать, передусім, будівельним матеріалом, цеглинками для побудови споруд – слів. Ізольовано вжиті, вони нічого не називають, однак, поєднавшись, утворюють слова.
- Побудуйте у кожної пропонованої купки цеглинок фонем два (або й три) слова.
Для кожної купки цеглинок викликаю до дошки учня. Працюють одночасно: викликані у дошки, інші у зошитах. Відповіді, наприклад:
1) село, осел;
2) салат, атлас;
3) Сама, маса;
4) писати, сипати;
5) їда, ДАЇ.
Взятии у Ромашки літеру та прикріпити її до плакату.
3. Робота з підручником.
Ромашка 4
Виконати вправу 214 у підручнику. 3 учня працюють на дошці, інші у зошитах. Відповіді:
1) білка, котик, кіт, кабан, кінь , лама;
2) липка, кльон, в’яз;
3) чайка, сорока, орел, ворона, крук, кулик.
Взяти у Ромашки літеру та прикріпити її до зайчика.
4. Робота з таблицями у підручнику.
Ромашка 5
- Розгляньте таблиці на стор.76 підручника, та дайте відповіді на питання.
- Скільки звуків в алфавіті?
- Які бувають звуки? Скільки їх? Яка між ними різниця?
- Назвіть голосні звуки?
- Які бувають приголосні звуки? Назвіть тверді дзвінки приголосні. М’які дзвінкі, глухі.
Взяти у Ромашки літеру та прикріпити її до плакату
5. Фізхвилинка
Раз, два – всі пірнають.
Три, чотири – виринають.
П’ять, шість – на воді
кріпнуть руки молоді.
Сім, вісім – що є сили
всі до берега поплили.
Дев’ять, десять – розгорнулись,
обсушились, потягнулись.
6. Розподільний диктант.
Ромашка 6
Слова з Г та Г’ записати в дві колонки.
Горох, ґедзь, ґатунок, груша, гусінь, густий, ґрунтівка, гусеня, гнотик, гуркіт, гумка, губа, ґратований.
Взятии у Ромашки літеру та прикріпити її до плакату
7. Робота з підручником.
Ромашка 7
Виконати вправу 221 у підручнику.
(Прикріплюю останню літеру до плакату)
-Діти, погляньте, ми з вами виконали всі завдання й повернули зайчикам їх літери. Хто ж здогадався, що говорять вам зайченята у відповідь? (З букв склалося слово - Молодці). Так, ви , дійсно, молодці і добре сьогодні попрацювали.
Додатково
*Запитання-жарти:
1) Чого нема в дельфіна, але є в кита, акули, краба?
2) Чого нема в