Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"

Особливості підвищення ефективності навчальної діяльності в спеціалізованих класах з поглибленим вивченням хімії на уроках з теми "Залізо та його сполуки"

цілеспрямованому формуванню пізнавальних потреб, розвитку знань та вмінь учнів, вироблення в учнів психологічної націленості на самостійне поповнення знань.

Нами складено картки-завдання з різних видів самостійної роботи учнів. У цій статті ми пропонуємо увазі вчителів хімії картки-завдання, які можна використати для вдосконалення знань і вмінь учнів.

Картки-завдання з теми “Ферум та його сполуки”.

1. Користуючись текстом параграфа підручника, приготуйте усні відповіді на такі запитання:

Якою є будова атома заліза?

Якою є поширеність заліза в природі?

Як одержують залізо з його руд? Вкажіть види залізних руд.

Опишіть фізичні властивості заліза.

2. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:


Які з цих реакцій та чому є окисно-відновними?

3. За схемами складіть рівняння реакцій практично здійснимих реакцій:



4. Розгляньте рис. 1 та дайте відповіді на запитання.



Яку хімічну реакцію проводять у приладі, зображеному на рисунку? Напишіть рівняння цієї реакції.

Які зміни відбудуться із залізом всередині залізної труби?

Яким газом заповнюється пробірка?

Укажіть що один-два метали, які аналогічно залізу можуть взаємодіяти з водою за подібних умов. Напишіть рівняння реакцій.

5. Складіть формули оксидів, гідроксидів і хлоридів Феруму, в яких виявляє

ступінь окиснення +2, +3. Чи можна перетворити ферум (ІІ) оксид на ферум (ІІІ) хлорид та навпаки?

6. Розв’яжіть задачу.

Суміш заліза та залізної окалини (Fe3O4) масою 32 г обробили надлишком хлоридної кислоти. При цьому виділилося 5,6 л водню. Обчисліть масову частку заліза та залізної окалини у вихідній суміші.

Перевірте роботи та обговоріть результати.

Додаткові завдання.

1. Які із заліза можна одержати ферум (ІІ) гідроксид та ферум (ІІІ) гідроксид? Напишіть рівняння відповідних реакцій.

2. Напишіть рівняння реакцій, що дозволяють здійснити такі перетворення:



3. Маємо суміш ферум (ІІ) хлориду та алюміній (ІІІ) хлорид. Її розчинили у воді й до одержаного розчину додали надлишок розчину натрій гідроксиду, що з’явився, відфільтрували. Що міститься в осаді, а що – в розчині? Напишіть рівняння реакцій.

4. Ферум (ІІ) сульфат слід очистити від домішок купрум (ІІ) сульфату. Складіть план роботи та запишіть рівняння реакцій.

5. Яку масу заліза можна відновити за допомогою алюмінотермічного способу 1 кг ферум (ІІІ) оксиду, що містить 8% домішок?

6. Гра “хрестики-нолики”.

Визначте виграшні шляхи на схемах, якщо:

а) це хімічні сполуки, що входять до складу залізних руд;

б) це складні речовини, що належать до одного класу;

Схеми перекресліть у зошити.



7. Розв’яжіть кросворд “Метали”.

У восьми колах зображені знаки хімічних елементів-металів. Розташуйте їх назви по горизонталі у клітинках таким чином, щоб у вертикальному стовпчику, виділеному жирними лініями, можна було прочитати назву найпоширенішого металу на Землі.

Схему кросворда перекресліть у зошит.

2. Уміння складати рівняння реакцій, базуючись на хімічних властивостях речовин, розставляти коефіцієнти, визначати тип і умови перебігу реакцій – важлива умова формування хімічних знань. Для набуття й доведення цієї навички до автоматизму використовують тренувальні вправи іншого типу.

Перед виконанням цих завдань учитель повинен дати учням чіткі інструкції щодо терміну виконання, критеріїв оцінювання та взагалі змісту завдання.

Завдання цього типу можна використовувати неодноразово зменшуючи час для їхнього виконання. Учням слід констатувати, що з часом вони виконуватимуть ці завдання швидше та правильніше.


1.3.2 Картки з хімії перетворень по темі “Залізо та його сполуки”

Рівень І.

1. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:




2. Напишіть рівняння трьох реакцій, у результаті яких можна одержати ферум (ІІІ) гідроксид. Вкажіть умови, які необхідні для пробігу цих реакцій.

3. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.




4. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) сульфат, магній, калій гідроксид та вуглець, можна добути залізо кількома способами.

5. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення.


6. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з червоного залізняку добути: а) Fe(OH)3; б) Fe(OH)2NO3Вкажіть назви цих речовин.

7.Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення.



8. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, воду, калій оксид і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ) гідроксид кількома способами.

9. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

10. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) оксид, ферум (ІІ) оксид, ферум (ІІІ) сульфат, цинк та воду, можна добути: а) залізо; б) залізну окалину кількома способами.

11. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

12. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна залізо перетворити у: а) ферум (ІІ) гідроксид; б) ферум (ІІІ) гідроксид.

13. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Врахуйте, що М – кислота, а Е – проста речовина, атоми якої входять до складу гемоглобіну крові.

14. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



15. Напишіть шість рівнянь реакцій між наведеними речовинами та продуктами їх взаємодії: хлороводень, залізо, вода, калій гідроксид.

16. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


17. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) нітрат, натрій карбонат та воду, можна добути три прості і чотири складні речовини. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

18. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



19. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) оксид, воду та вуглець, можна добути: а) ферум (ІІІ) оксид; б) оксид, який належить до змішаних оксидів.

20. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, натрій карбонат, вуглець та хлоридну кислоту, можна добути ферум (ІІ) оксид трьома способами.



21. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

22. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізну окалину, алюміній оксид, вуглець та воду, можна добути кількома способами металічне залізо.

23. Визначте невідому речовину і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



24. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) гідроксид, воду та хлор, можна добути ферум (ІІІ) хлорид кількома способами.

25. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Рівень 2

1. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



2. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) сульфат, калій перманганат і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ) сульфат трьома способами. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

3. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



4. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) хлорид, хлоридну кислоту та калій йодид, можна добути ферум (ІІ) хлорид трьома способами.

5. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Вкажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.

6. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, сульфатну кислоту, воду та натрій оксид, можна добути: а) три гідроксиди; б) сім солей. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

7. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



8. Напишіть рівняння реакцій, за якими із сидериту можна добути ферум (ІІІ) гексаціаноферат (ІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

9. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Перетворення 1 та 2 здійснюють у кілька стадій. Речовина D – сіль, а речовина А – оксид. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

10. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



11. Напишіть рівняння реакцій, за якими з гематиту можна добути залізний купорос. Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

12. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



13. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Відомо, що речовина Е утворюється при взаємодії речовини А з вуглекислим газом.

14. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна із залізного колчедану добути ферум (ІІІ) гексаціаноферат (ІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

15. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



16. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



17. Напишіть рівняння реакцій, за якими з магнетиту можна добути ферум (ІІІ) хлорид. Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

18. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



19. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише залізо, сірководень, нітратну кислоту та натрій гідроксид, можна добути ферум (ІІІ) оксид трьома способами.

20. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


21. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) гідроксид, гідроген пероксид, калій та натрій бромід, можна добути калій ферат (VI) K2FeO4. Вкажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.

22. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



23. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише розбавлену сульфатну кислоту, хлор, натрій та воду, можна добути ферум (ІІІ) оксид кількома способами.

24. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Напишіть структурну формулу речовини FeC2O4 і вкажіть її назву.

25. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) хлорид, гідроген пероксид, натрій та воду, можна добути ферум (ІІІ) гідроксид кількома способами.

26. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Відомо, що речовину Х можна одержати при взаємодії калій гідриду з водою, а речовина Е – це змішаний оксид.

27. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) оксалат і кокс, можна добути ферум пентакарбоніл. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

28. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Вкажіть тип кожної реакції. Для рівнянь реакцій, що описують перетворення 1 та 11, складіть схеми електронного балансу.

29. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з ферум (ІІ) оксиду добути сполуку складу K2FeO4 Вкажіть назву цієї сполуки і ступінь окиснення в ній Феруму.

30. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



31. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з ферум (ІІ) сульфату добути калій гексагідроксоферат (ІІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

32. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Вкажіть тип кожної реакції.

33. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) ціанід, гідроген ціанід і калій гідроксид, можна добути калій гексаціаноферат (ІІ).

Рівень 3

1. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:




Вкажіть тип кожної хімічної реакції. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

2. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами:



За наведеними схемами складіть рівняння реакцій.

3. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій. Позначте окисно-відновні реакції.

4. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, воду, калій хлорид та повітря, можна добути: а) два метали; б) п’ять газоподібних речовин; в) три кислоти; г) п’ять основних солей. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.


5. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Для рівняння реакцій, що описує перетворення 5, складіть схему електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисник та відновник.

6. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами:



За наведеними схемами складіть рівняння реакцій. Вкажіть тип кожної реакції і назву речовини М.

7. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

8. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна із залізного купоросу добути ферумамонійний галун. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу цих реакцій.


9. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Відомо, що всі невідомі речовини, крім А, є солями. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть її тип, процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

10. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами:


11. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Відомо, що Н2 + LХ, М – кислота, D – сіль.

12. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

13. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами.



За наведеними схемами складіть рівняння реакцій.

14. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Врахуйте, що Х і Х1 – це розчини однієї речовини, які значно відрізняються за масовою часткою розчиненої речовини.

15. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами.



За наведеними схемами складіть рівняння реакцій.

16. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:



Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

17. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами.


Відомо, що сполуки М та G містять нітроген. За наведеними схемами складіть рівняння реакцій. Для реакції, що описується схемою д), складіть схему електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

18. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) хлорид, воду та сірку, можна добути: а) п’ять газоподібних речовин; б) чотири кислоти; в) п’ять оксидів; г) вісім солей.

19. Вкажіть ступені феруму в кожній сполуці, яка бере участь у перетвореннях, що відбуваються за такою схемою:



Вкажіть хімічні формули речовин А та D і два варіанти їхніх назв. Запропонуйте по дві назви для речовин А і D. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу. Обґрунтуйте, чому калій гексаціаноферат (ІІ) проявляє відновні властивості.

20. Напишіть рівняння п’ятнадцяти реакцій за участю ферум (ІІ) оксиду, нітратної кислоти, води, сірки та продуктів їх взаємодії.

21. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:


Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.


Розв’язування задач:








3. Навчити учнів розв’язувати задачі – важливий обов’язок учителя. Хімічний тренінг допоможе в цьому.

Цю роботу цікаво проводити у вигляді „хімічної регати”. Учням надається певний час для розв’язання всіх задач. Для цього кожному з них даються тексти задач і маленькі аркуші паперу за кількістю задач. На кожному папірці учні записують своє прізвище, номер задачі та розв’язання (без умови). Коли задачу розв’язано, учень кладе папір на край парти, учитель його одразу забирає. По закінченні роботи учні швидко здають аркуші, що залишились. Тепер діти звіряють свої відповіді з правильними, з’ясовують скільки задач вдалося розв’язати правильно, скільки балів зароблено та яку оцінку можливо отримати. Учитель під час перевірки розкладає роботи за прізвищами, перевіряє, підсумовує бали та оцінює роботу.

Важливе значення має те яким чином вчитель підбиває підсумки роботи. Вважаємо педагогічно невірним, якщо учитель одним – двома словами підсумує результати роботи й роздасть аркуші з оцінками. Підбиття підсумків і аналіз – важливий завершальний етап у проведенні будь-якої самостійної роботи. Практика свідчить, що учні серйозніше ставляться до написання робіт, з хвилюванням чекають на результати, якщо вчитель ретельно їх аналізує, радіють добрим результатам, успіху окремих учнів, засмучуються за товаришів, які невдало виконали роботу. Дозволяю сої порадити такий план аналізу роботи, яку виконували учні.

Нагадати, з якою метою виконувалася робота.

Які знання й уміння могли продемонструвати або вдосконалити учні.

Загальне враження від результатів виконаної роботи.

Типові помилки й недоліки.

Роздати роботи учням з коротким аналізом кожної і порадити.

Учитель не втратить серйозності якщо скаже учням: „Я дуже за вас радію”,

„Дуже добра робота”, „Ви молодець”, „Відмінний результат...”

Роботи перед видачею краще розкласти за збільшенням кількості отриманих балів, тобто останніми – найкращі роботи. Про це одразу треба сказати учням. Учні, які невдало виконали роботу, не будуть вважати себе останніми в класі, і кожен із завмиранням серця буде чекати на своє прізвище, а результати набудуть таким чином, рейтингового характеру. Особливо треба похвалити, підкреслити позитивне в останніх двох-трьох роботах. Ці оцінки робочі. До журналу можна поставити кращі оцінки. Одночасно треба намітити план коригування.

Повторення на уроках.

Індивідуальні завдання.

Організація роботи учнів-консультантів.


1.4 Психолого-педагогічні викладання хімії у спеціалізованих класах


Зміст сучасних навчально-виховних відносин потребує максимальної активізації кожного учня.

Раз у раз підвищується суспільне значення таких якостей особистості як творча активність, трудова активність, готовність до життєдіяльності в умовах нових економічних відносин. Ці якості в найбільшій мірі виховуються на уроках природничого циклу в результаті саморегуляції навчальних дій і поведінки учнів. Без цього неможливий вияв власного “Я”. В сучасній школі часто не враховується той факт, що людина за природою є саморегульованою системою, здатною до самокеруванням своїм навчанням, вихованням, розвитком, поведінкою.

В результаті цієї властивості людина, де б, у кого б і чому б не навчалася, вчиться сама.

Як суб’єкт власної діяльності, вона активно і самостійно визначає мету, обирає шляхи, способи і засоби її реалізації, самореалізовує, регулює і контролює виконання.

Формування саморегуляції діяльності повинно йти шляхом навчання школяра самостійно думати, зв’язно і логічно говорити, вирішувати проблеми, знаходити причини, робити висновки. Саме на цьому закладається фундамент уміння вчителя. Виховання саморегуляції навчальної діяльності розширює внутрішню свободу учня, сприяє формуванню способів навчання і самоорганізації учнів.

Для підвищення стійкості до стресу і розширення психологічних резервів учня щодо саморегуляції нами розроблена спеціальна методика, за допомогою якої зможуть самостійно впливати на свій емоційний, душевний, фізичний стан.

Це один із видів психотехніки (аутогенного тренування).

Його можна проводити ввечері-самостійно. На початку уроку – колективно, разом з учителем. Заняття проводиться 2-3 хвилини на день, 1 раз на кожному уроці.

Формулювання психотренінгу

“Тобі потрібні знання. Іноді вони здаються нудними, іноді навіть стає страшно: як у всьому розібратися! Не лякайся, не хвилюйся й не квапся. Навкруги тебе багато різних книг, вони тобі допоможуть вчитися. Коли нові знання “вляжуться” в твоїй голові, ти станеш сильнішим.

Знання дадуть тобі не лише силу, вони змінять свт навколо тебе. Усе стане яскравим, блискучим, цікавим”.

За допомогою аутогенного тренування учень може навчитися значною мірою розвивати і зміцнювати силу волі, керувати своїми почуттями, настроєм.

Сучасний урок – це процес спільної роботи вчителя і учнів задля досягнення спільної мети.

Успішність цієї роботи залежить від умов, що будуть створені, від особливого мікроклімату на уроці, від особистісних якостей педагога. Колись мені зустрівся вислів відомого індійського філософа і педагога: “Людину не можна навчити, людину можна тільки навчити вчитися”. Скільки існує педагогів, я маю на увазі видатних, і стільки ж і методів – як навчати.

Ну звичайно є один загальний прийом – від простого до складного. Коли “важне стає звичним, звичне стає легким, а легке стає красивим – і тоді перестаєш думати про деталі”. Це і буде творчість.

Але найголовніше, мені здається, це установка, психологічна установка, з якою дитина приходить на навчання:

“ Я зможу навчитися, бо я не боюся складнощів, те що можуть інші, зможу і я. І навіть краще – бо я розумний”.

Мабуть це і є найголовніше завдання педагога – дати не тільки знання, але й віру у власні сили і бажання вчитися і тоді девіз. “Можу, бо хочу!” допоможе здолати все.

На протязі уроку потрібно також підтримувати позитивне мислення учнів.

Початок уроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність.

Можна почати напівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: “Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок – порозв’язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення)…”

Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза.

Пам’ятайте, якщо діти регулярно подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедура відпрацьовується і закріплується надовго.

Запропонуйте учням на початку й у кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм:



Якщо “посмішок” у кінці уроку стало більше – урок вийшов!

Отже, понад 2400 років тому Конфуцій наголошував:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці, прості твердження обгрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слово видатного китайського філософа можна сформулювати кредо лекційно-семінарського навчання.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я, бачу й чую,

я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю,

я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю

й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим,

я стаю майстром.

ІІ. Дидактичні основи навчання хімії у спеціалізованих класах. Розробка уроків-модулів з теми “Залізо та його сполуки”


2.1 Комплексна дидактична мета


1.На прикладі Феруму конкретизувати знання учнів про особливості будови атомів металів побічних підгруп.

2.Удосконалити вміння прогнозувати властивості елементів і сполук на основі положення в Періодичній системі, будови атома і типу зв’язку.

3.Вивчити фізичні та хімічні властивості заліза.

4.Вивчити фізичні та хімічні властивості оксидів, гідроксидів і солей Феруму (ІІ) і (ІІІ).

5.Удосконалити вміння розв’язувати розрахункові, розрахунково-експериментальні та експериментальні задачі.

6.Удосконалити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між будовою, властивостями, застосуванням простих і складних речовин.

7.Здійснити дедуктивні умовиводи про склад, будову та властивості речовин, робити висновки та узагальнення.

Аналіз методичної літератури з неорганічної хімії показує, що тема „Залізо та його сполуки" гарно висвітлена як у 9 так і в 11 класі при повторенні теми „Метали".

Шкільні підручники [1, 23, 30, 28, 6, 8, 3, 16] науково і змістовноподають матеріал, мають малюнки і коротенькі схеми-описи Але зміст підручників орієнтується на учня з середніми, навіть низькими здібностями. А в класи з поглибленим вивченням хімії йдуть діти, що свідомо прагнуть більшого. їх не влаштовує звичайна програма, їм тісно в рамках 45 хв. уроку.

Взагалі тема „Залізо та його сполуки" викладається у 9 класі. Згідно програм (25, 26) на неї відводиться 2 годин.

Аналізувавши досвід роботи в 9 класі в спеціалізованій школі №5 та НВК (школі-ліцей) № 28 ми пропонуємо нову методику, розроблену нами.

Пропонована методика викладання даної теми ґрунтується на поєднанні модульного навчання з лекційно семінарською системою навчання, сприяє розвитку самостійності, логічного мислення, глибині засвоєння знань. Методика розрахована на те, щоб учні мали можливість повністю засвоїти стандарт і перейти на більш високий рівень навчання, досягати поставленої мети, планувати навчальний матеріал, організовувати навчальну діяльність, організовувати та контролювати свою роботу на уроці. Ця методика допомагає організувати самостійну роботу всього класу і кожного учня зокрема з урахуванням його здібностей і знань. З-поміж запропонованих завдань є і посильні, важкі для учнів, що викликає пізнавальний інтерес, бажання самостійно знайти істину.

Переваги модульної системи полягають ще й у тому, що вона дає можливість вчителеві та учню багато зробити на уроці, більше часу залишається на закріплення матеріалу, на розвиток логічного мислення учнів, зменшує обсяг домашніх завдань.

Основна одиниця навчального матеріалу при цій системі навчання - логічно завершений розділ програми, розрахований приблизно на І -2 години навчального часу, який поділяється на кілька етапів:

перший етап - мотивація навчальної діяльності та підготовка досприйняття нового матеріалу;

другий етап - одержання учнями нових знань та їх засвоєння;

третій етап - систематизація й узагальнення одержаних знань;

четвертий етап - контроль знань (завершення).

Послідовна реалізація етапів вивчення навчальної теми здійснюється за схемою:

І етап

Вступне заняття 1-й урок або частина першого уроку.
ІІ етап Уроки - лекції 2-4 уроки

Практичні заняття для засвоєння знань 3-5 години
ІІІ етап Підсумкові уроки-семінари 1-2 уроки
IV етап Контрольно-залікові заняття 1 урок

І. Вступне заняття передбачає підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу за рахунок повторення навчального матеріалу вивчених тем з предмету або тем інших навчальних предметів, які є базовими для засвоєння розділу, завдяки чому реалізуються принцип інтеграції навчальних предметів і між предметні зв'язки, що забезпечує цілісність шкільної освіти.

Наявність такого вступного заняття з теми є важливим елементом структури навчального процесу, за допомогою якого в учнів формується потрібна мотивація вчення. Таке заняття допомагає учням усвідомити себе як суб'єкт навчальної діяльності й тому свідомо вивчити навчальний матеріал

1-й модуль:

Звістово-інформаційний

За формою роботи передбачається лекція, але в чистому вигляді лекція не відбувається, адже учні вже добре знають, яким шляхом визначити властивості елементів за будовою їхніх атомів, самостійно складають електронну конфігурацію атомів, визначають ступені їх окиснення, складають формули основних сполук заліза. Учні самостійно працюють над вивченням властивостей заліза, тим паче, що вони певною мірою схожі з уже вивченими властивостями інших металів.

У ході уроку поступово складається опорний конспект.

2-4 Модуль:

Адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий

Він відводиться на виконання практичної роботи, в процесі якої учні ще раз повторюють і закріплюють матеріал попереднього уроку, і на розв'язування задач однієї з форм попереднього контролю. На цьому уроці вже можна оцінити засвоєння учнями матеріалу першого модуля.

5 Модуль:

Змістово-інформаційний

У ньому розглядаються оксигеновмісні сполуки заліза. Форма проведення, як і першого модуля, - евристична бесіда, де більша частина матеріалу вивчається учнями самостійно. Знову демонструється кіно фрагмент і проводиться демонстраційний експеримент. Так вивчається та частина, де розглядаються спільні з іншими металами властивості заліза.

Створення проблемних ситуацій дозволяє підвести учнів до висновку сполук заліза. Вивчення матеріалу про компонентні сполуки можна винести на самостійне опрацювання за підручником або заслухати у вигляді учнівських доповідей, підготовлених заздалегідь. Завдання підготувати таку інформацію треба давати лише за власним бажанням учнів. Додому діти отримують невелике завдання: попрацювати з опорним конспектом, доповнити його своїми прикладами та висновками.

6-7Модуль:

Змістовно-пошуковий, адаптивно-перетворюючий такоригувально-смисловий

Передбачається у формі семінару-практикуму, на якому проводиться робота з опорним конспектом, відбувається поглиблення знань з теми, розв'язування задач. Тут же може проходити і попереднє оцінювання знань, наприклад, за вміння розв'язувати задачі, робити висновки за опорним конспектом, за наведення цікавої інформації чи іншу форму роботи. Все це проводиться у формі групової роботи.

8Модуль:

Системно-узагальнюючий та контрольно-репродуктивний

Проводиться як семінар-контроль знань, іншими словами, - усна тематична атестація. План проведення такого семінару складається наперед, тому учні мають можливість вибрати питання, найбільш близькі їм за ступенем засвоєння; мають змогу повністю проявити свою творчість - діти готуються до цього уроку з бажанням проявити себе якимось чином, складають вірші, міні-оповідання, кросворди, казки, готують питання для брейн-рингів тощо. Уроки такого типу, як правило, проходять в атмосфері загального піднесення, кожен хоче висловити власну думку, тому вчителю проводити такі уроки

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: