Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

Розвиток пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу "Я і Україна" в 3-4 класах

учнів до активного емоційного сприймання.

Головні умови ефективності застосування ігор – органічне включення в навчальний процес; захоплюючі назви; наявність справді ігрових елементів, зокрема зачинів, римування, обов’язковість правил, які не можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до ігрових дій, його слова й рухи цікаві, несподівані для дітей. Пояснення вчителя під час пояснення гри має бути лаконічним і зрозумілим, пробуджувати інтерес.

При використанні ігор необхідно:

правильно і чітко сформулювати мету і завдання гри;

зміст гри має відповідати змісту завдання;

гра має бути посильною для всіх учнів, охоплювати всіх учасників;

чітке формулювання правил;

після гри потрібно зробити висновки [40].

Крім ігор, можна провести на лоні природи конкурси:

- «Чий букет кращий?» (оформлення і назва);

- «Хто знає птахів?» (окремі діти пробують імітувати голоси птахів, а інші називають їх);

- «Наші загадки» (діти самостійно складають загадки про явища природи, пори року, лісових птахів, квіти, овочі, фрукти, тварин) [8; 352].

Дуже цікавими є географічні подорожі за допомогою карти. Під час «подорожі» діти дізнаються про міста і села, про будівництво гідроелектростанцій, зрошувальних систем, розвиток сільського господарства. Під час «подорожі» крім карт використовують й інші види унаочнення: настінні таблиці і картини, діапозитиви, фрагменти діафільмів, натуральні об’єкти, які допомагають конкретизувати уявлення. Подача нового матеріалу у вигляді подорожі збуджує емоції дітей, розширює кругозір, викликає почуття гордості за свою Батьківщину.

Різноманітність ігрових засобів, пізнавальних завдань, ігор створює широкі можливості для того, щоб учитель міг вибрати саме таку гру чи завдання, що найбільше відповідають меті уроку. В іграх вправах молодші школярі розв’язують ребуси, складають загадки. Усе це не тільки пожвавлює навчальний процес, а й запобігає втомі.[13;39;48;25]

Використання ребусів, кросвордів, чайнвордів, шарад, анаграм – важливий засіб розвитку інтересу молодших школярів. Вони викликають позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до виучуваного, є цікавими формами перевірки засвоєння фактичного матеріалу. Гра зі словами є помічником класоводів, оскільки вона збагачує словниковий запас дітей, активізує мислення, тренує пам’ять, розвиває загальну ерудицію, розширює обсяг знань, допомагає в інтелектуальному спілкуванні, є надійним засобом психологічного розвантаження розумової праці школярів.

Кросворди складають на базі основного програмного матеріалу із зашифрованими природознавчими поняттями і термінами. Та на уроці кросворди мають бути цілеспрямовані не на перевірку загальної ерудиції учнів, а на краще засвоєння ними фактичного матеріалу.

Для закріплення у дітей уміння розрізняти предмети живої і неживої природи використовують чайнворди. Для учнів молодших класів чайнворди добирають у вигляді загадок.

Значне місце серед засобів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів належить загадкам [10;11;47;52]. Загадка містить у собі великі можливості для розвитку уваги, кмітливості, уяви, асоціативного мислення, формування уміння виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів, стимулює допитливість. Вміло підібрані і вдало використані на уроці, загадки розвивають позитивне ставлення до процесу засвоєння поняття, пізнавальний інтерес, ознайомлюють учнів з усною народною творчістю. До кожної програмової теми курсу «Я і Україна» можна дібрати загадки, що характеризують виучуваний об’єкт чи явище. Наприклад:

Дихають, ростуть, а ходити не можуть.

(Рослини.)

Узимку голі мерзнуть в полі.

А весною, диваки, одягають кожушки.

(Дерева.)

Висить – зеленіє, лежить – жовтіє, впаде – чорніє.

(Листя.)

Сидить дівка в коморі, а коса її надворі.

( Морква.)

Сама жовта і цукриста, я красуня золотиста

(Диня.)

Що то за голова, що лиш зуби й борода.

(Часник.)

Червоне личко, зелена стрічка.

(Помідори.)

Молодші школярі чутливі й емоційні слухачі. Їм до вподоби поетичні рядки, віршовані примовки, влучні і виразні прислів’я, та приказки:

- «Проліски – очі березня»;

- «Осінь іде - дощі за собою веде».

На увагу заслуговують також міфи, легенди як жанр народної творчості. Доцільно ознайомити молодших школярів з різноманітними історіями з життя рослин, використовуючи народні легенди та повір’я. Дізнавшись про легенду – історію певної рослини, можна запропонувати учням скласти легенду про іншу квітку, або історію рослини, яку розглядали на уроці.

На почуття, мислення дитини впливає краса опису процесів, явищ природи і предметів навколишнього світу. Корисно включати в розповідь учителя або під час бесіди уривки з художніх творів, віршів, пісень. Уривки з прози або вірші можна використовувати на початку уроку, що підвищує інтерес учнів до виучуваного матеріалу, або для закріплення знань.

Краса природи оспівується в творах багатьох письменників. Саме цими творами може користуватись вчитель на уроках «Я і Україна».

У педагогічній літературі зазначається, що розвитку пізнавальних інтересів сприяє запровадження різних форм роботи: роботи в парах, груповій роботі, застосування диференціації навчання. Мета такої роботи — спонукати дітей до постійної активної праці, розвивати інтерес учнів до оволодіння предметом, вчити спілкуватися, прислухаючись не лише до себе, а й до інших [9;27].

Формування пізнавальних інтересів є більш ефективним, якщо: організується різноманітна творча діяльність, види якої систематично чергуються. Для належного формування природничих понять багато уваги слід приділяти розвитку логічного мислення, використанню завдань з логічним навантаженням як необхідної умови розвитку пізнавальних інтересів. Дітей треба залучати до активної участі у розв'язуванні посильних пізнавальних завдань, поступово ускладнюючи їх. Розвиток логічного мислення — це копітка наполеглива робота упродовж всього періоду навчання. Оскільки діти швидко втрачають інтерес до одного виду діяльності, треба робити процес пізнання цікавим [17;21].

Сортування навчального матеріалу за завданням учителя.

Порівняння у формі зіставлення і протиставлення як засіб відкриття нових властивостей, ознак предметів і явищ, що вивчаються.

Використання аналогії як засобу перенесення способу дії.

Класифікація предметів і явищ навколишнього середовища.

Виділення головного.

Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Доведення істинності судження [26;27].

Наприклад, добірка завдань з логічним навантаженням.

Як відомо, моря весь час поповнюються прісною водою річок. Проте солоність морської води при цьому не зменшується. Чому?

Відомо, що температура танення льоду О °С. Проте взимку сніг на вулицях лежить і при температурі, вищій від нуля. Як це пояснити?

У вітряний день нам стає тепліше, якщо ми заховаємося від вітру. А чи однакові показники термометра на вітрі і в затишку?

З поданих слів спочатку випишіть назви овочів, потім фруктів (огірок, гарбуз, вишня, лимон, морква, апельсин, буряк, помідор, яблуко, мандарин, салат, картопля, черешня).

Випишіть спочатку назви перелітних птахів, потім осілих (журавель, синичка, сойка, ластівка, горобець, ворона, дятел, шпак, лелека, сорока).

Активна пізнавальна діяльність уроці, розвиток пізнавальних інтересів неможливі, якщо вчитель працює з класом, не враховуючи індивідуальні особливості учнів. Діти різні, рівень підготовленості до навчання — також. Тому необхідна диференціація. В. О. Сухомлинський зазначав, що до кожного школяра треба мати підхід, давати йому посильне завдання. Лише за цієї умови можливий розвиток пізнавальних інтересів [8].

Урок природознавства в початковій школі – це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій. Значно кращі успіхи у навчанні досягаються там, де процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною проблемного уроку є взаємодія вчителя і учнів, коли між ними розвиваються діалогічні взаємостосунки під час вирішення проблеми. Важливе не тільки вміння вчителя створювати проблемну ситуацію, а й здатність організувати обговорення і розв’язання її учнями. Саме на цих уроках у дітей виникає дуже багато питань: “Чому?”, “Як?”, “Звідки?”. Вчитель разом з дітьми може розв’язувати проблемні ситуації всіма можливими шляхами:

– через проблемне викладання знань учителем;

– через організацію частково-пошукової діяльності;

– через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду.

Важливим засобом створення проблемних ситуацій у вивченні природи є дослідницька робота (розв’язання завдань випливає із спеціально створених умов. Наприклад: теми «Термометр», «Органи рослин», «Умови життя рослин», «Вегетативне розмноження рослин», «Сніг і лід», «Корисні копалини», «Вода — розчинник» тощо).

Створення проблемних ситуацій та їх розв’язання тут досягаються частково-пошуковим методом, іноді дослідницьким, за допомогою лабораторних, демонстраційних і домашніх дослідів. Відкриття, які учні роблять при цьому, незначні, але дітям вони дають велике інтелектуальне задоволення. Чим більше створюватиметься для учнів складних ситуацій, які вони спроможні подолати, тим інтенсивніше в них розвиватиметься інтерес до знань, науки, школи.

У ході вивчення курсу природознавства можна створити певну постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, а також до самостійної пошукової діяльності [29;34].

Таким чином, нами виявлено основні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу «Я і Україна»


1.3 Стан розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» в практиці школи


Перед сучасною початковою школою стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, яка була би більш особистісно-орієнтованою на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання.

Вивчення шкільної практики засвідчує, що вчитель не завжди використовує можливості навчальних занять для розвитку індивідуальності учнів, їхнього інтересу.

Щоб з’ясувати стан розвитку в молодших школярів пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці, проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо використання різних засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна». Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителів навчально-виховного комплексу № 35 м. Тернополя. Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями, аналіз конспектів уроків вчителів.

У процесі бесіди, ми намагались отримати відповіді на такі запитання:

1. Чи ставити ви своїм завданням на уроках формувати пізнавальний інтерес в молодших школярів?

2. Чи використовуєте дидактичні ігри на уроках? (систематично, іноді, дуже рідко)

3. Чи використовуєте на уроках цікаві завдання, цікаві повідомлення? (систематично, іноді, дуже рідко)

4. Чи використовуєте на уроках усну народну творчість: загадки, прислів’я, приказки, казки, легенди тощо? (систематично, дуже рідко, іноді)

5. Які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу учнів на уроці?

Відповідаючи на перше запитання, усі вчителі зазначали, що дуже важливо, щоб з перших днів перебування дитини в школі, вчитель зміг створити на уроках атмосферу інтелектуального пошуку, творчості, вчив дітей, надавав їм можливість відчувати радість від пізнання і творчої діяльності, формував і розвивав пізнавальний інтерес. Вони вважають, що робота над розвитком пізнавальних інтересів учнів підвищує продуктивність праці учнів, швидкість і стійкість запам'ятовування природничих понять. Зростає рівень успішності дітей, чи не основний показник їх діяльності в школі.

Усі вчителі зазначили, що використовують дидактичні ігри на уроках іноді. Вони вважать, що дидактичні ігри створюють певний емоційний фон в учнівському колективі, але й потребують певного емоційного настрою. Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учню. У грі учні вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль пізнавальної діяльності.

Цікаві завдання і повідомлення використовують дуже рідко, за браком часу.

Усі вчителі зазначили, що використовують на уроках усну народну творчість, найчастіше - загадки, прислів’я, приказки; казки і легенди - рідко.

Учителі погоджувалися, що на уроці слід використовувати ребуси, кросворди, ігри, елементи фантастики, народні приказки та казки, але не перенасичувати їх різноманітним цікавим матеріалом. Це переобтяжує дітей. Інша справа, коли гра тільки спонукає до роботи, допомагає в навчанні. І діти, і вчитель мають зрозуміти, що урок — це насамперед праця і навчання. А все інше тільки допоміжні моменти.

Визначаючи, які умови впливають на формування і розвиток пізнавального інтересу школярів, деякі педагоги вважали, що формування внутрішнього світу школярів багато в чому залежить від особистості вчителя, його ерудиції і майстерності викладання, моральної спрямованості. Коли вчитель досконало і глибоко володіє наукою, в процесі навчання він оперує цікавими деталями і фактами, вражає учнів своїм широким кругозором.

Інші вчителі зазначали, що на розвиток пізнавального інтересу впливають стосунки, які складаються між вчителем і учнями. Стосунки взаєморозуміння, прагнення йти один одному на зустріч, спільно приходити до істини тверджень породжують потребу спілкування з вчителем і велике почуття задоволення від усвідомлення своїх пізнавальних можливостей.

У процесі бесіди усі вчителі зазначали, що завдання сучасної школи – на основі вивчення індивідуальних особливостей учнів, виявити обдарованих вихованців, допомагати їм у самопізнанні, розвиткові, заохочувати дитячу творчість, виробляти індивідуальну програму організації навчально пізнавальної діяльності, аби оптимально завантажувати розумові здібності обдарованого школяра. У сучасній школі, на їх думку, є всі можливості для вдосконалення і створення нових ефективних засобів розвитку пізнавальних інтересів дітей до навчання, для виявлення закономірностей, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.

Аналіз 10 відвіданих уроків, конспектів учителів з курсу «Я і Україна» засвідчив, що педагоги використовують різноманітні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів.

Аналіз публікацій [11; 15; 47; 25 та ін.], присвячених ознайомленню з досвідом передових учителів щодо формуванню і розвитку пізнавального інтересу молодших школярів засвідчив, що вчителі – практики здійснюють пошук методів і засобів навчання, які сприяли б розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищували ефективність набуття ними нових знань та умінь .

РОЗДІЛ ІІ. ДОСЛІДНО - ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ КУРСУ «Я І УКРАЇНА» У 3-4 КЛАСАХ


2.1 Аналіз програми і підручника курсу «Я і Україна» (3-4 клас)


На розвиток пізнавального інтересу молодших школярів впливає, перш за все, зміст навчального матеріалу. Він по-різному засвоюється учнями і впливає на їхній розвиток залежно від методу навчання, що визначає спосіб і характер їх взаємодій з навчальним матеріалом. Зміст передбачає розвиток творчого мислення, пізнавальної потреби, інтересу до пошуку шляхів пізнання, допитливості, уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти головне, самостійно робити висновки, спостерігати, порівнювати, що закладено в основу розвитку пізнавальної активності.

У 3-4-х класах навчальний предмет «Я і Україна» реалізується через окремі навчальні предмети «Природознавство » та «Громадянська освіта». Проаналізуємо природничо – наукову складову змісту курсу [44].

«Природознавство» в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Я і Україна», який вивчається в 1-2-х класах. Як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою «Природознавства» в 3-4 класі є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки, й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі навчального предмета передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Зміст природознавства і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; планетарний; фенологічний), що реалізуються в єдності.

Зміст програми для 3-го класу складають розділи «Нежива природа»; «Жива природа». Для 4-го класу – «Планета Земля»; «Наша Батьківщина – Україна»; «Рідний край» [44] .

Аналіз змісту розділів "Природа і ми", "Нежива природа", "Жива природа" охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Значна увага приділяється розв’язанню природоохоронних проблем. При вивченні теми «Людина – живий організм» наведені відомості про будову та фізіологічні процеси, що відбуваються в основних органах тіла людини. Звертається увага на заходи щодо гігієни й охорони здоров’я людини. Значна увага приділяється використанню та охороні природи людиною.

У 4-му класі значна увага приділяється вивченню основ географічних знань. У розділах «Наша Батьківщина – Україна» і «Рідний край» компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів.

На формування пізнавального інтересу молодших школярів впливають і методи навчання.

Аналіз програми показав, що навчання учнів природознавству рекомендується у програмі здійснювати методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: .пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню — відповідні методи навчання за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (спостереження, дослід, практична робота), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов'язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони — внутрішній. Наприклад, у процесі навчання використовуються репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота [44].

Ми вирішили проаналізувати підручник з курсу «Я і Україна» для учнів 3-4 класів з метою виявлення засобів, спрямованих на формування пізнавального інтересу молодших школярів [5; 6].

Аналіз підручників засвідчив, що у змісті є достатня кількість завдань, які можуть забезпечувати розвиток пізнавального інтересу молодших школярів. До таких завдань ми відносимо завдання, які представлені у рубриках: «Поміркуй», «З’ясуй», «Практичне завдання», «Досліди», «Пригадай», «Спостерігай», «Практична робота».

У підручнику 3 класу пропонується проведення учнями дослідів: з дослідження властивостей води, ґрунту, повітря, умов росту і розвитку рослин. У підручниках 3-4 класу передбачено проведення практичних робіт.

Зміст природничих тем у підручнику добре проілюстрований.

Проте у підручнику 3 класу дуже мало загадок (лише 2), у підручнику 4 класу їх взагалі немає, немає завдань для спостережень у природі, відсутні прислів’я, приказки, рубрика «Це цікаво знати».

Такими чином, аналіз програми і підручників показав, що у змісті курсу закладені можливості для розвитку пізнавального інтересу учнів.


2.2 Використання засобів розвитку пізнавального інтересу на уроках курсу «Я і Україна» в 3- 4 класах


Для того, щоб на уроці здійснювалося учіння, ми намагались не нав'язувати учням готові знання, а конструювали навчальний процес так, щоб учні, спостерігаючи, відкривали для себе об'єкти і процеси природи.

Щоб розв’язати завдання курсу, які визначені програмою, забезпечити засвоєння учнями елементарних природничих понять, оволодіння уміннями, ми добирали методи і засоби навчання, які сприяють розвитку пізнавального інтересу і органічно включали їх в урок.

При доборі засобів розвитку пізнавального інтересу молодших школярів, ми враховували, що при вивченні нового матеріалу рекомендуються до використання різноманітні методи та прийоми навчання:

• створення і розв'язання проблемної ситуації, дидактична гра;

• бесіда і розповідь з використанням наочності;

• демонстрація дослідів;

• практична робота з колекціями, гербаріями, натуральними об'єктами;

• робота з таблицями і схемами;

• пізнавальні завдання;

• повідомлення цікавих фактів та ін.

Критеріями добору засобів розвитку пізнавального інтересу ми вважали такі:

відповідність меті і завданням уроку;

відповідність змісту навчального матеріалу;

врахування вікових особливостей молодшого школяра;

доцільність і оптимальність використання на тому чи іншому етапі уроку.

Формувати пізнавальні інтереси молодих школярів на уроках «Я і Україна» можна різними методами і засобами навчання: створення проблемно – пошукових ситуацій, постановка пізнавальних завдань, організація самостійної роботи учнів тощо.

Вчителеві треба спонукати учнів застосовувати знання і вміння під час розв’язування навчальних завдань, у побудові доведення власної думки, точки зору; під час аналізу й оцінки правильності своїх і чужих думок, в процесі формулювання й прийняття обґрунтованих рішень під час навчальних дискусій. Виходячи з вище зазначеного, на кожному уроці має домінувати за часом творча ситуація − ситуація пошуку, розмірковування, допитливості, сумніву [9; с.55].

Створення проблемно – пошукових ситуацій

Проблемна ситуація на уроці в 3-4 класі – це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.

Серед критеріїв проблемної ситуації, що забезпечують виховання інтересу, слід відзначити такі:

орієнтування розв’язування проблемної ситуації на максимальну самостійність учнів, їхню власну пізнавальну і дослідницьку діяльність;

значущість розв’язання проблемної ситуації для учня.

Проблемні ситуації полягають у необхідності:

порівняти однотипні предмети, явища;

встановити причинно-наслідкові зв’язки;

виключити зайву інформацію;

дібрати дані, яких не вистачає, тощо.

У навчанні проблемна ситуація доцільна тоді, коли може викликати у дітей бажання вийти з цієї ситуації, що виникає лише за умов, коли зміст її викликає в учня інтерес і коли він відчуває, що проблема для нього посильна.

У початкових класах найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів є такі:

а)зіткнення учнів із суперечливими фактами:

метал у воді тоне, а дерево — ні. Чому?

б)постановка перед школярами дослідницьких завдань:

простежте, де швидше починає танути сніг, і поясніть чому?

в)спонукання учнів до узагальнення фактів;

г)спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду.

Створенню проблемної ситуації завжди передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує дітей мінімумом знань, необхідних для розв’язання проблеми. Крім того, вчитель збуджує в учнів пізнавальний інтерес, стимулює їх прагнення розв’язати проблему. Якщо вони не в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель використовує навідні питання.

Під час розв’язання проблеми передбачається, що діти самостійно узагальнюють знання, здобуті з різних джерел, використовують певною мірою і прийоми дослідницької діяльності.

Наведемо приклади проблемних ситуацій, які ми створювали на уроках:

Тема: «Тварини»

Звірів: вовка, лисицю, зайця, білку, ведмедя і їжака – можна розподілити на три групи. До першої віднести вовка і лисицю, до другої зайця і білку, а до третьої – ведмедя і їжака. Як можна пояснити такий поділ?

Чому їжак, ведмідь, борсук восени впадають у сплячку, а інші тварини – лисиця, лось, заєць – не змінюють свій спосіб життя?

Чому корову вважають свійською твариною, адже вона живе, на відміну від кицьки, в корівнику?

Птахи можуть літати. Бабка також літає. До яких тварин вона належить? Чому?

Постановка пізнавальних завдань

Одним із ефектних засобів, які сприяють розвитку інтересу та мислення школярів, є постановка пізнавальних завдань. У доборі різних типів пізнавальних завдань для учнів молодших класів за основу взято ті логічні операції, без яких їх виконання неможливе: порівняння, узагальнення, класифікація, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Вправи на порівняння спрямовуються на формування в учнів умінь виділяти ознаки предметів, диференціювати їх на істотні й другорядні. Наприклад:

— Чим листки верби відрізняються від хвоїн ялинки? Учитель повідомляє порядок порівняння (план):

1. Уважно розгляньте предмети, що порівнюються.

2. Поміркуйте, які ознаки має кожен предмет.

3. Які з них схожі, а які відмінні?

4. Порівняйте найістотніші ознаки.

5. Поясніть результати порівняння.

Пізнавальні завдання на узагальнення здебільшого активізують розумову діяльність учнів. Наприклад: назвіть птахів, які ви знаєте.

Пізнавальні завдання на класифікацію різноманітні. Наприклад: поділити на групи (комахи, птахи) таких тварин: метелик, ворона, муха, мурашка, горобець, сорока. Назвати істотні ознаки комах і птахів.

З’ясування внутрішніх зв’язків між предметами і явищами навколишнього світу сприяє встановленню причини і наслідку. Такі завдання іноді формулюються як проблемне запитання: Для чого кішці м’якенькі лапки й гострі кігті?

Керувати процесом розв’язування таких пізнавальних завдань доцільно у такій послідовності: аналіз і виділення істотних ознак об’єкта; пошук і пояснення причини виникнення факту, явища, події; встановлення і пояснення наслідку; висновок — пояснення утворення зв’язку між визначеними об’єктами; фіксація уваги на міркуваннях. Необхідно навчити дітей розрізняти поняття «причина» і «наслідок».

Формування вмінь знаходити і розуміти причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами відбувається у процесі продуктивної діяльності учнів, коли вони пояснюють і доводять свої твердження.

З’ясуванню причинно-наслідкових зв’язків сприяють наведені нижче запитання.

Коли дороги висихають після дощу швидше: влітку чи восени? Чому?

Чому взимку майже завжди випадає сніг, а не дощ?

Можна виділити ще пізнавальні завдання на доведення. Наприклад:

Сосна і ялина — хвойні дерева. Доведіть, чому їх так називають.

Самостійна робота учнів

Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнавального інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал в готовому вигляді, а організовує самостійну роботу школярів. Без правильно організованої самостійної роботи не можна успішно розвивати пізнавальні можливості учнів, їх спостережливість, пам’ять, творчу активність тощо. Самостійна робота дає змогу здійснювати диференційований підхід у навчанні, глибоко вивчати індивідуальні особливості кожного вихованця. Пізнавальна самостійність учнів, яка формується на базі активності, характеризується такими ознаками:

бажання і вміння самостійно правильно міркувати;

властивість орієнтуватись у новій ситуації, знайти свій підхід до розв’язання завдання;

бажання не лише розуміти засвоєні знання, а й способи їх добування;

критичний підхід до суджень інших;

незалежність власних міркувань.

Організації самостійної пізнавальної діяльності учнів сприяють дидактичні матеріали. Використовуючи їх, класовод керує пізнавально-практичною діяльністю школярів під час засвоєння нових знань та їх закріплення, а також організовує дослідницьку позакласну роботу.

Дидактичні роздаткові картки — важливий засіб удосконалення самостійної діяльності учнів у навчанні курсу “Я і Україна” в початкових класах. Вони призначені для виконання завдань, пов’язаних із дослідом, спостереженнями і практичною діяльністю. В них містяться запитання і завдання для організації фенологічних спостережень. Деяка варіативність завдань досягається добором різних об’єктів для спостережень і дослідів, а також практичних дій. Це дає змогу вчителю з мінімальними затратами сил і часу здійснювати індивідуальний підхід у навчанні дітей.

Ефективність засвоєння природничого матеріалу досягається за допомогою методів, що властиві природничим наукам: демонстрування натуральних об'єктів, дослідів, проведення спостережень, виконання практичних робіт. Потрібно систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх прийомами навчальної діяльності.

Досліди і спостереження забезпечують наукову достовірність навчального матеріалу, розкривають сутність явищ і процесів у їхньому зв'язку і розвитку, розвивають уяву, сприяють формуванню переконань у можливості пізнання світу. Учні знайомляться із методами, що їх використовують вчені у своїх дослідженнях природи [37; с.35].

Особлива потреба є звернути увагу на важливість практичних занять, які відіграють значну роль у реалізації діяльнісного підходу до вивчення школярами природи. На практичних заняттях учні мають можливість самостійно спостерігати за процесами і явищами природи, проникаючи в їхню сутність, виконувати досліди, переконатись у науковій достовірності інформації, що опановують, знайомитись із методами наукових досліджень природи.

Тематика практичних робіт обумовлена змістом навчального курсу і органічно з ним поєднана. У 3 класі передбачено такі види практичних робіт

Практична робота передбачає такі етапи: визначення цілей і завдань, інструктаж учителя по їх виконанню (демонстрування учителем операцій в цілому і окремих дій), виконання учнями практичної роботи.

Результативність практичних робіт залежить від підготовки учителя до уроку з практичною роботою. Учитель має визначити перелік уявлень, понять, умінь, які мають бути сформовані впродовж практичної роботи, підготувати завдання та визначити прийоми їх виконання учнями, підготувати необхідне обладнання. Доцільним, з методичної точки зору, є поєднання практичних завдань для учнів з теоретичними, репродуктивну діяльність з творчою.

Місце практичної роботи у структурі уроку залежить від дидактичних завдань уроку, навчальних можливостей учнів тощо. Зазвичай, практичну роботу учні виконують, спираючись на знання, що здобули із розповіді учителя, підручника або спостережень. Робота, виконана у такий спосіб, не є джерелом нових знань, а цілковито спрямована на формування вмінь і навичок.

Важливе значення на уроках природознавства має наочний матеріал, який допомагає заохочувати дітей до праці та викликає позитивні емоції. Адже зацікавленість, впевненість у своїх силах, задоволення – усе це могутній стимул до праці. Без інтересу, подиву, радості неможливе успішне навчання в початкових класах. Тому вчителям початкових класів, щоб зацікавити дітей, доводиться до кожної теми добирати додатковий матеріал, який не завжди легко відшукати. Тому, на своїх уроках ми використовували як натуральну (живі рослини, гербарії, чучела, колекції корисних копалин тощо), так і зображувальну наочність.

На уроках «Я і Україна» у 3-4 класах у поєднанні з іншими методами, прийомами доцільно використовувати ігри, загадки, вікторини, географічні ігри – подорожі залежно від теми, мети уроку, змісту навчального матеріалу, знань учнів та ін. Використовують їх як для перевірки і закріплення здобутих знань, так і для поглиблення та розширення їх на всіх етапах уроку – при подачі нового матеріалу, закріпленні вивченого.

У 3-4 класах гра і її значення в навчальному процесі поступаються місцем перед навчанням. Навчання не можна пристосувати до дитячих розваг, навмисно полегшувати тільки для того, щоб дитині воно здавалось цікавим. К.Д. Ушинський зазначав, що треба привчити дитину робити не тільки те, що її захоплює. Отже дитину треба готувати до найголовнішої справи усього людського життя – серйозної наполегливої праці, яка неможлива без напруження мислення. Завдання початкової школи – поступово навчити дітей долати труднощі не тільки фізичної, а й розумової праці, поступово прищеплювати дітям навички напруженої, творчої, розумової діяльності. Якщо дитині в навчанні все дається легко, то поступово в неї розвиваються лінощі мислення, що призводить до формування легковажного ставлення до життя і праці [33; с.130].

Це свідчить про те, що застосування гри і використання цікавого матеріалу на уроках повинно бути не надмірним.

Наведемо приклад ігор, які ми дібрали до теми «Тварини в природі»

Гра «Колекціонери»

Діти в класі діляться на групи.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: