Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Методика навчання малюванню дітей середньої групи

Методика навчання малюванню дітей середньої групи

малювати різні пози. На цьому етапі підвищуються вимоги до змісту і якості виконання. Дитина повинна виділити основні елементи і оприділити їх ознаки, положення у просторі елементів об’єкту, його пропорційних співвідношень; виділення другорядних елементів, визначення їх ознак і просторового положення до основних елементів, повторне цілісне сприйняття.

На даному етапі оволодіння діяльністю ускладнюється завдання послідовності виконання роботи. Самостійно виконуючи завдання діти, як правило, на початковому етапі зображення головними деталями вибирають ті, які знаходяться в верхній чи нижній частині об’єкта. Наприклад, фігуру плюшового ведмедика починають зображати з голови і закінчують задніми лапами, дерево малюють в протилежному порядку – починаючи з основи і закінчуючи верхівкою. Ось чому діти допускають помилки в передачі пропорційних співвідношень елементів об’єкту і в композиційному вирішенні виконуваної роботи. Потрібно вчити дітей розділяти процес зображення і обстеження на логічні послідовні етапи і в процесі роботи, вибирати в якості головної деталі ту частину фігури, від зображення якої буде залежати подальший процес і кінцевий результат роботи. Основною деталлю, наприклад, ляльки чи ведмедика буде тулуб.

На четвертому етапі діти обстежують і зображують об’єкти, форма яких збагачує їх уявлення про різноманітність ознак навколишньої дійсності, наприклад різноманітні породи дерев і кущів. Зображувальне завдання в головних якостях і ознак предмета. Наприклад: струнка тополя, могучий дуб, ніжна, кучерява береза. В процесі обстеження виділяються дві основні частини дерева – крона і видима частина стовбуру.

Роль вихователя в малюванні досить велика. Він одночасно використовує прийоми зорового сприймання, рухів рук і словесного пояснення.

Наприклад, діти перед малюванням візка обстежували його форму. Вихователь окреслював пальцем контур предмету, виділивши спочатку верхній і нижній край кузова візка (горизонтальні лінії зліва направо), потім позначає бічні лінії (вертикальні зверху вниз). Діти повторюють ці рухи і самі відчувають, як під кутом перетинаються горизонтальні і вертикальні лінії, як рука зупиняється і різко обкреслює контур предмету під кутом.

При повторних зображеннях без застосування натури вихователь нагадує не тільки про предмет, його форму, але і способи відтворення такого роду форми, вживані при цьому рухи.

Так, діти малювали різнокольорові вагончики, які утворюють іграшковий потяг. Вихователь лише нагадує, що малювати їх треба так само, як візок, але відмінність буде в тому, що у вагончика є вікна і він вище, ніж візок, і вагончиків багато, вони їдуть один за одним.

У тих випадках, коли дається тема на закріплення відомого матеріалу і коли обстеження предмету проведене добре, показ способу зображення непотрібний, або використовується частковий: точне проходження показаним способом пригнічує активність сприйняття і думки дітей, заважає їм шукати самостійний вихід з ситуації.

Методи навчання зображенню різноманітні і повинні застосовуватись з урахуванням конкретного завдання. При навчанні дітей середньої групи малюванню основне завдання – розвивати здатність самостійно знаходити способи зображення предметів, використовуючи одержані знання і уміння. Для уточнення уявлення про властивості тих предметів і явищ, яких діти не можуть спостерігати в навколишньому житті, але з якими вони знайомляться по розповідях і з книг, можна розглядати картинки.

б) Методи навчання малювання в дитячому садку – впорядковані способи спільної діяльності педагога і дітей, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань, визначених Програмою виховання і навчання в дитячому садку «Малятко».

Методи навчання дітей середньої групи сюжетного малювання передбачають систему дій педагога, який організовує практичну і пізнавальну діяльність дітей, спрямовану на засвоєння елементарних законів побудови сюжетної композиції, розвиток дитячої зображувальної діяльності, вироблення навичок і вмінь малювати окремі предмети. Окремі складові частини методу називають прийомами навчання. Наприклад, демонстрування і розглядання репродукцій картин художників, ілюстрацій. Цей прийом збагачує враження і уяву дітей, викликає естетичну насолоду, розвиває образне бачення. Розглядаючи репродукції картин, де зображений певний сюжет, діти визначають те, які форми дібрав художник, щоб передати стан природи, пору року, як поєднав їх. Вихователь зосереджує увагу на композиції, виділяючи головне. Методи і прийоми навчання об’єднані і можуть переходити один в другий. Проблему методів виховання і навчання глибоко досліджували відомі дидакти А. М. Алексюк, К. Ю. Бабанський, І. Я. Лернер, М. О. Данилов, О. П. Усова, М. М. Скаткін та інші.

Навчаючи дітей середньої групи виконувати малюнки, насамперед треба передбачати їхню творчість і додержуватись принципу розвиваючого навчання. Адже навчання має не тільки озброювати дошкільників знаннями, а і виховувати, розвивати їх особистість. Сюжетного малювання дітей середньої групи здебільшого навчають такими методами: інформаційно-рецептивним, репродуктивним, частково-пошуковим, дослідницьким.

Для забезпечення естетичного сприймання оточуючого і розуміння дітьми змісту, який вони зображуватимуть, застосовується інформаційно-рецептивний метод. Цей метод необхідний під час організації спостереження, екскурсії, бесід, обстеження дітьми предметів іграшок, що зображуватимуться в майбутній композиції, розглядання репродукцій картин художників, окремих ілюстрацій.

Оскільки сюжетне малювання є засобом пізнання і відображення навколишньої дійсності, вихователь широко застосовує спостереження, тобто цілеспрямоване сприймання явищ природи, навколишніх предметів, які ввійдуть в майбутню дитячу композицію. Перед спостереженням вихователь ставить мету, наприклад обрати такий краєвид, який діти зможуть легко зобразити на папері.

Ось діти середньої групи повинні малювати на тему: «Осінні дерева в нашому дитсадку». Вихователь вибирає такий куточок для спостереження, де б дерева були розміщені на одній лінії або по всій поверхні ділянки землі, але так, щоб не заслоняли один одного. Під час спостереження діти милуються красою осінніх дерев, слухають шелестіння, розглядають дерева на відстані і ближче, обмацують стовбури пальцями. Якщо спостереження за об’єктами проводиться за межами дитсадка, то це вже екскурсія. Під час екскурсій, прогулянок треба вчити дітей спостерігати явища природи, навколишні предмети, розрізняти їх форму, будову, колір. Чим багатшим буде життєвий досвід дітей, запас вражень, тим цікавішими будуть їхні сюжетні малюнки.

Обстеження об’єктів (предметів) може відбуватись у природних умовах. Крім того, обстежувати можна різноманітні іграшки, предмети побуту та інші предмети, які зображуватимуться в майбутній композиції. Наприклад, у малюнках на теми: «Ми доглядаємо тварин», «Ми на птахофермі», «Ми на тваринницькій фермі» передбачено зображення птахів, тварин. Перед тим як проводити заняття із сюжетного малювання найкраще побувати з дітьми на фермі, у зоопарку, у живому куточку дитячого садка тощо. Коли немає можливості спостерігати живих тварин, птахів, то можна обмежитись вивченням їх будови за допомогою іграшок або картинок. Щоб полегшити зображення, іграшки добирають із спрощеною формою.

Щоб діти змогли виконати малюнки на тему «На вулицях міста», потрібно розглянути з ними іграшкові автобуси, трамваї, тролейбуси.

До бесіди вихователь вдається тоді, коли знає, що в дітей вже є практичний досвід, певний запас знань. Здебільшого бесіда з дітьми середньої групи проводиться під час демонстрування і розглядання творів образотворчого мистецтва. Бесіда за творами образотворчого мистецтва проводиться здебільшого на початку заняття у формі запитань-відповідей. Бесіду треба ілюструвати репродукціями (однією-двома).

Аналізуючи сюжет картини, вихователь розвиває в дітей уміння визначати, яка пора року зображена, яка погода (сонячна, хмарна), а також відчувати настрій, який картина викликає у глядача (радісний, сумний). Крім того, вихователь звертає увагу дітей на те, як художник розв’язав завдання поставлені перед ними.

Форма бесіди може бути різною. Коли діти ще не мають потрібних знань, щоб розкрити зміст твору, вихователь спочатку сам розповідає про картину, а потім ставить їм запитання. А якщо діти підготовлені до сприймання картини, вся бесіда може складатися із запитань і відповідей. Наприклад, діти готуються виконувати малюнок на тему «Золота осінь». У вступній бесіді вихователь використав картину І. І. Левітана «Золота осінь». Бесіда проводиться за такими запитаннями: Яку пору року намалював художник? Чому ви думаєте, що це осінь? Сонячний чи хмарний день передав художник? Де на папері зображено небо, де – землю? Які дерева вищі: ті, що стоять далеко, чи ті, що ближче до нас?

За допомогою інформаційно-рецептивного методу вихователь ознайомлює дітей з новими способами передачі форм предметів. Коли діти малюють предмет вперше, педагог аналізує його з вихованцями, показує певну послідовність зображення. Темп показу має бути повільним, чітким і супроводжуватися поясненням вихователя. Слово педагога повинно бути образним, емоційним і викликати у дітей позитивні емоції.

Наприкінці заняття вихователь оцінює роботи дітей, вчить їх аналізувати свої роботи і роботи товаришів. Запитаннями з’ясовує, що вони малювали правильно, виразно і що треба виправити. Запитання даються дітям короткі і чіткі, зрозумілі за змістом.

В аналізі й оцінюванні робіт повинні брати участь не тільки активні діти, а й малоактивні. Після обговорення вихователь висловлює свою думку.

В аналізі роботи треба виділяти уміння дитини передавати в сюжетному малюнку характерні особливості будови предметів та їх пропорції; уміння розміщувати предмети на аркуші паперу; уміння послідовно виконувати малюнок; виділяти головне в сюжетному малюнку не тільки розміром, а й кольором.

Даючи дітям запитання вихователь спонукає їх самостійно закріплювати здобуті знання, активізує їхню діяльність.

Репродуктивний метод у сюжетному малюванні застосовується для закріплення набутих умінь зображувати окремі предмети в єдиній композиції. Цей метод активізує дитячу зображувальну діяльність.

Щоб діти середньої групи самостійно зображували предмети, щоб краще розвивалася їхня увага, пам’ять, відчуття кольору, форми предметів, композиційні вміння, доцільно давати завдання, спрямовані на закріплення знань, вироблених навичок, умінь. Якщо діти малювали окремо птахів і тварин, то в сюжетних малюнках («Пташки клюють зерно», «Зайчиха з зайчатами на прогулянці») вони не тільки закріплюють вироблені навички, а й об’єднують предмети в сюжетну композицію, набувають елементарних знань про закони її будови.

Діти середньої групи вже мають деякий досвід зображення простих сюжетів. Вони вміють самостійно виконувати прості сюжетні малюнки не тільки за завданням вихователя, а й за власним задумом. Якщо з дітьми систематично проводилась робота з формування зорових образів, з навчання прийомів малювання предметів, то вони можуть складати прості сюжетні композиції. Вихователь повинен діяти згідно методики, для того, щоб знань у дітей стало більше і вони здобули навички сюжетного малювання. Навчити дітей сприймати, розуміти і передавати бачене в малюнку – важливе завдання. Воно розв’язується повсякденно і систематично.

У навчанні сюжетного малювання основну роль відіграє слово вихователя. Адже потрібно розвивати в дітей уяву, задум, допомагати їм відшукувати самостійні способи зображення сюжету. Захоплюватись показом композиційної побудови малюнка не слід, треба давати дітям можливість діяти самостійно. Вихователь повинен показувати ілюстрації, давати поради, як творчо вирішити тему.

в) У дітей середньої групи починає формуватися художній смак. Вони можуть назвати, які картини та ілюстрації їм більше подобаються, визначають явища природи, які передані зображувальними засобами. Вихователь знайомить дітей із скульптурою малих форм. В основному це народні іграшки: димківська, філімонівська та інші. Народна іграшка радує дітей своєю яскравістю, простотою і виразністю образу. Розглядання витворів народного мистецтва проводиться перед декоративним малюванням. Для розвитку уяви можна використати вирізані з паперу силуети філімонівського коника, корови, димківської ляльки. Перед дітьми виникає незвичайний яскравий образ іграшки народної.

Вихователь звертає увагу дітей на різноколірний узор з кругів, крапок, колечок. Після прикраси декоративним узором пташка дійсно стане красивою, казковою.

В окремих випадках з метою наочного пояснення способу зображення дається дидактичний зразок – це зображення, в якому ясно виступають ті риси, на які треба в даному випадку звернути увагу дітей, і прибрати все зайве. Зразок може бути виконаний нейтральним кольором без розфарбовування. Кольори діти застосовуватимуть самостійно. Зразок повинен бути грамотним і правдивим. В процесі пояснення діти називають частини, визначають їх відносну величину, розташування. Не допускаючи копіювання зразка, слід заохочувати доповнення зображення деякими деталями.

Вихователь повинен пам’ятати, що засвоєння елементів узору – мазків, крапок, смуг, кілець – є разом з тим і засвоєння якої-небудь технічної навички. Кожен елемент в узорі повторюється зазвичай кілька разів, тому у дітей є можливість вправлятися в його виконанні. Повторення мазків, крапок, смуг є в узорі рівномірним. При показі вихователь підкреслює ритмічність рухів, і коротким словом звертається до дітей, наприклад: «ще, ще», «так, так».

У таких випадках, коли узор створюється за зразком, важливе значення має сприйняття його дітьми. Перш за все вихователь дає дітям можливість побачити узор в цілому, потім виділяє елементи узору, називає їх, звертає увагу на їх повтор. Сухим пензликом вихователь показує на зразку повторні мазки, крапки, роблячи рухи, відповідні їх зображенню, потім уточнює послідовність виконання.

Показ способів створення узору після такого пояснення на зразку потрібні лише на перших порах і тоді, коли засвоюється новий технічний прийом, наприклад нанесення мазків притисненням пензлика. Якщо засвоюється тільки розташування узору, а елементи його знайомі дітям, показ не потрібний. Іноді можна викликати дітей, щоб вони намалювали на мольберті ті або інші частини узору.

Коли яка-небудь побудова узору дається вперше, зразок повторюється дітьми без змін. Але на наступному занятті вони можуть змінити кольори порівняно із зразком або доповнити узор новими елементами. У цих випадках у зразку намічається лише схема побудови узору. Подальші заняття проводяться без зразків.

Кожний зміст можна виразити по-різному. Тому слід застосовувати такі методи навчання, які не приведуть до одноманітності способів виразності. Наприклад, спосіб розташування зображення на вузькій смузі не може бути єдиним і обов’язковим у всіх випадках.

В своїх малюнках діти все частіше відображають те, що бачили в навколишньому світі чи при розгляданні ілюстрацій. Хоча їх роботи досить прості, вихователю необхідно викликати у дітей доброзичливе відношення до малюнків: «Як гарно прикрашений цей будиночок, він святковий завдяки вашим чудовим візерункам».

Якщо діти малюють декоративні елементи, то це повинно проходити в ігровій формі, щоб викликати інтерес у дітей до даного малюнку. Для того, щоб малюнки були виразнішими вихователь пропонує дітям папір різного формату. Зображення певного узору може бути передано в смузі чи на квадратному аркуші паперу. Варіанти композиційних рішень знаходить вихователь, так як дитині п’яти років ще важко це зробити.

При зображенні складних елементів узору вихователь використовує показ, який супроводжує з поясненням, яке допомагає запам’ятати послідовність дій. Наприклад від чіткості руху пензля вміння ритмічно проводити лінії різної інтенсивності залежить краса візерунку.

Крім того, малювання декількома фарбами потребує оволодінням навички промивання пензля, щоб зберегти яскравість і чистоту кольору фарби. Вихователь прагне до того, щоб діти малювали не лише візерунки, які дані в малюнку, а і придумувати нові на основі набутих знань. Діти це виконують з цікавістю. На кожному занятті вихователь прагне використати методи, які направлені на розвиток у дітей самостійних способів зображення. Ця самостійність має своє місце в тому випадку, якщо дитина завжди виконує завдання запропоноване педагогом.

У середній групі діти засвоюють прийоми декоративного малювання: широкі прямі лінії на весь ворс пензля, мазки в різному положенні, крапки, круги, кільця. Особливого значення набуває зміст занять. Т.С. Зернова пропонує побудувати заняття в такій послідовності, щоб була можливість поступово ускладнювати елементи декоративного малювання. Зернова видала навіть книгу «Естетичне виховання в дитячому садку», де розкрила весь зміст декоративного малювання. За порадами Зернової такий елемент як мазок широко застосовується в декоративних виробах і легко виконується – прикласти ворс пензля до паперу і підняти. Але розташувати мазок на папері можна по-різному: вгорі, внизу, навкіс і т. д. Якщо ж навчити послідовного оволодіння мазком від малювання простим способом до складного, то діти оволодівають цим елементом, і у них розвивається кисть руки. Вихователь проводить заняття, де використовує різноманітні кольори. Значна частина малюнків на білому папері. Використовується і кольоровий папір – сірий, беж, блакитний.

Щоб навчити дітей декоративного зображення, вихователь використовує різні методичні прийоми: наочні, словесні та ігрові. Формою унаочнення на занятті є натура, зразок, показ способу зображення.

Використання натури на початку занять дає можливість поновити в пам’яті дітей знайомий образ. Натура викликає у них певні емоції, дає можливість сприймати і самостійно переносити бачене в свою роботу.

На початку заняття діти разом з вихователем аналізують візерунок, виділяють під час аналізу найбільш суттєві ознаки. Особливо необхідне використання натури на заняттях, коли дітям даються нові знання з композиції декоративного візерунка, малювання нових елементів.

Крім натури, на заняттях використовується і зразок.

Зразок – це зображення, виконане вихователькою на занятті в тому матеріалі і в тій техніці, в якій працюватимуть діти. Він повинен відповідати вимогам доступності і викликати у дітей інтерес.

Використовується зразок, як і натура, на початку заняття. Вихователь аналізує з дітьми зразок, виділяє в ньому знайомі елементи і нові, колір, де і як розташовані елементи візерунка. Діти створюють декоративний малюнок за даним зразком.

На заняттях, де знання дітей закріплюються, треба використовувати кілька зразків. Кілька зразків можна використати і на заняттях, де діти самостійно заповнюють візерунком знайому форму і добирають елементи візерунка. Одні діти творчо виконують завдання, добираючи колір, елементи на свій смак, розташовують їх у візерунку за власним бажанням. Окремим з них це не під силу, і вони орієнтуються на зразки вихователя. На заняттях, де використовується 2-3 зразки, вихователь радить малювати візерунки близькі до якогось зразка, але добирати кольори самостійно.

Натура і зразок дають можливість дітям побачити, до чого слід прагнути, але вони не дають можливості побачити, як практично виконати роботу.

Показ – це наочне пояснення, як діяти далі. Показуючи, вихователь звертає увагу дітей на послідовність виконання, на спосіб нанесення мазків, ліній, дуг, на їх розміщення. Показуючи прийоми зображення треба у помірному темпі, не поспішаючи. Коли на очах у дітей вихователь просто і зрозуміло для них малює візерунок, у них з’являється впевненість у своїх силах і бажання якомога краще виконати завдання.

На різних заняттях з декоративних видів діяльності показ може бути повним або частковим. Повний показ застосовується в тих випадках, коли дітям невідомий весь процес зображення. Внаслідок повного показу на очах у дітей створюється образ тієї роботи, яку вони будуть виконувати. Повний показ найчастіше використовується в середній групі.

Частковий показ застосовується тоді, коли деякі прийоми зображення візерунка дітям уже відомі, а окремі з них ще погано засвоєні.

Наочні прийоми навчання завжди поєднуються на заняттях з словесними.

На заняттях з декоративного малювання можуть бути використані такі словесні прийоми: запитання, пояснення, вказівка, оцінка і заохочення.

Пояснюючи вихователь називає спосіб виконання декоративного візерунка, підкреслює, чому треба робити так, а не інакше. Крім пояснення, ефективним словесним прийомом є запитання. Цей прийом використовується на початку заняття і в кінці. За допомогою запитань вихователь активізує дітей, дає можливість дітям подумати і пригадати, що вони знають про ті чи інші види декоративного мистецтва, які розглядали раніше.

Правильно поставлені запитання привертають увагу дітей, викликають інтерес, встановлюють зв’язок між досвідом дитини і змістом даного заняття.

Вказівка як методичний прийом використовується в усіх вікових групах, зокрема в середній. Вона може бути різною на різних заняттях. Найчастіше цей методичний прийом вихователь використовує тоді, коли помічає, що більшість дітей допускають одну і ту ж помилку і за допомогою вказівки допомагає виправити недолік: «Візерунки спочатку треба викласти». «Спочатку намалюйте серединки квітів по кутах «хустки», а потім починайте малювати пелюстки».

В кінці заняття важливим методичним прийомом є оцінка. Оцінка декоративних робіт дається в усіх вікових групах. У середній оцінка дається диференційовано, залежно від якості виконання. Критерієм оцінки на будь-якому занятті є виконання програмового матеріалу. До аналізу робіт залучаються і діти. Вихователь виставляє кращі дитячі малюнки, проте оцінювати треба працю і тих дітей, роботи яких не виставлялись.

Щоб посилити інтерес до роботи, окремі заняття проводяться в ігровій формі. Використовує вихователь на заняттях художнє слово. Короткі віршики, образні вислови під час малювання. «Дощик, дощик, крап, крап, крап, мокрі доріжки», - говорить вихователь, малюючи візерунок з прямих ліній і крапок. Короткі, влучні слова підсилюють образ і сприяють створенню потрібного ритму в рухах рук.

Залежно від типу занять наочні, словесні та ігрові прийоми навчання використовуються по-різному. Образотворче мистецтво визначає три типи занять в середній групі:

І тип – заняття, на яких даються нові знання, а також формуються нові навички та уміння.

ІІ тип – заняття на закріплення раніше набутих знань і умінь.

ІІІ тип – заняття на самостійне застосування дітьми набутих знань, умінь і навичок.

На заняттях першого типу вихователь використовує натуру або зразок для наслідування, показує способи зображення, дає пояснення, ставить запитання.

На заняттях другого типу – використовує натуру, кілька зразків, частковий показ, пояснення, запитання, художнє слово, ігрові прийоми.

Основними прийомами на заняттях будуть запитання, вказівки, нагадування. За допомогою запитань вихователь дізнається про задуми дітей, про способи реалізації цих задумів тощо.

Словесні прийоми навчання – вказівка, оцінка, заохочення використовуються на заняттях усіх трьох типів.

І так використовуючи різноманітні методи, вихователь формує у дітей стійкий інтерес до зображувальної діяльності, підводить їх до передачі виразного образу за допомогою різноманітних зображувальних засобів. Методика занять по зображувальній діяльності в середній групі характеризується великою направленістю на розвиток у дітей самостійності.

4. Планування різних видів занять з малювання у середній групі дитячого садка.

I квартал

У середній групі чіткіше ставиться завдання формування естетичного сприйняття творів образотворчого мистецтва. Треба учити дітей не тільки аналізувати зображення, але і давати опис, порівнювати їх між собою. У I кварталі здійснюється знайомство з графікою.

У малюванні діти вчаться передавати різні контури форм предметів, використовувати колір для передачі виразності образу; впевненіше малюють олівцем, пензлем, зафарбовуючи поверхню форми. На відміну від молодших груп в декоративному малюванні діти малюють елементи узору в певній композиції.

Вересень

«Вам, малюки, фарби і олівці» (планується два заняття: перше — малювання олівцями, друге — фарбами).

1. Малювання олівцями.

Програмовий зміст. Створювати у дітей інтерес до малювання кольоровими олівцями, розвивати задум, зображати круглі форми.

Матеріал. Петрушка, мольберт, лист паперу (30X40 см), папір альбомного формату.

Попередня робота. Ігри з кульками, м'ячами. Розгляд ілюстрацій в книгах, альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. З'являється Петрушка (іграшкою керує вихователь) і звертається до дітей: «Здрастуйте, діти, я прийшов до вас в гості і приніс подарунки». Стіл, на якому лежать олівці, накритий серветкою. Петрушка піднімає серветочку, бере коробку: «Дітки, подивиться, яка красива коробочка. А що в ній, хто знає? (Гримить нею, прислухається, відкриває коробку і дістає з неї олівець.) А ви знаєте, що це за паличка, для чого вона потрібна? (Бере олівець і малює невигостреним кінцем.) Щось у мене нічого не виходить, хто покаже, як треба малювати?» Дитина малює на мольберті. Петрушка задоволений і сам повторює рухи олівцем. Пропонує всім дітям помалювати олівцями: «Я люблю грати кульками, намалюйте багато різноколірних куль». Діти малюють великі і маленькі кулі і показують їх Петрушці.

Заняття плануються в перспективному плані, який складається на один місяць, в календарному – на один день і складається на основі перспективного плану.

2. Малювання фарбами

Програмовий зміст. Продовжувати розвивати задум, передавати круглі форми колірною плямою, контуром.

Матеріал. Петрушка, мольберт, лист паперу (30X40 см), папір альбомного формату, фарби різних кольорів, пензлі.

Попередня робота. Малювання поза заняттями. Розгляд ілюстрацій.

Методика проведення заняття. З'являється Петрушка: «А у мене для вас є ще подарунок. (Показує пензлики.) Подивіться, яка довга паличка, а на кінці її хвостик, як у мене пензлик на ковпачку. Як називається ця паличка? А що нею треба робити? (Проводить сухим ворсом.) Допоможіть мені, хлоп'ята. Тут, в банках, щось лежить. Як ви думаєте, що це? (Діти відповідають.) Правильно, фарба, намалюйте яскравою фарбою м'ячі». Дитина малює на мольберті. Потім всі діти малюють фарбами на своїх листках. Петрушка дуже задоволений, що у нього так багато різноколірних м'ячів. «Вам, малюки, я дарую і фарби, і олівці, вчіться ними малювати», - весело говорить Петрушка.

«Як у нашого крильця посадили дерева»

Програмовий зміст. Виховувати у дітей любов до природи, пошану до праці, бажання брати в ній участь, передати образ дерева з тонким стовбуром, гілками, листям.

Матеріал. Папір в чверть альбомного листа, кольорові олівці.

Попередня робота. Спостереження за посадкою дерев, участь в цьому дітей. Розгляд ілюстрацій. Малювання на землі.

Методика проведення заняття. Вихователь розповідає про те, що восени люди садять деревця і діти допомагають дорослим доглядати за ними, поливати. Потім педагог пропонує кожному подумати і намалювати, яке деревце він хотів би посадити. «Деревце садять тонке, у нього зовсім мало гілок, листя», - говорить педагог, звертає увагу на характер ліній, контур гілок.

За задумом

Програмовий зміст. Розвивати у дітей уміння передавати свої враження, отримані раніше, виховувати самостійність в створенні образу.

Матеріал. Папір альбомного формату для малювання фарбами, папір в половину альбомного листа для малювання олівцями, фарби, кольорові олівці.

Попередня робота. Розгляд альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. Вихователь запрошує на заняття Петрушку, і діти розповідають йому, що вони уміють малювати, самі вибирають матеріал (олівці або фарби). На закінчення Петрушка разом з дітьми розглядає малюнки.

Жовтень

«Радісна осінь»

Програмовий зміст. Розвивати у дітей естетичне сприйняття, бажання передати красу осінньої природи, самостійно розташовувати зображення на аркуші паперу.

Матеріал. Ілюстрації (дві), папір альбомного формату (блакитна, сіра), фарби, пензлів.

Попередня робота. Спостереження у природі, збір листя, перегляд ілюстрацій.

Методика проведення заняття. Вихователь перед малюванням показує дітям ілюстрації, в яких художник виразно передає осінні дерева, листя на землі.

«Осінь називають золотою, яскравою, радісною», - говорить педагог і пропонує дітям намалювати яскраву осінь. Тих, хто ще не опанував прийомами малювання, вихователь просить показати, як тримати пензлик, як проводити нею. Діти малюють спочатку сухим пензлем.

Педагог нагадує, як набирати фарбу. «Ось листочок впав на доріжку, а ось ще, ще, вітерець їх підганяє», - говорить вихователь в процесі малювання. Всі малюнки розміщують на стенді. Це допомагає краще розглянути їх, порівняти, де листя багато, мало.

«Хто живе в осінньому лісі?»

Програмовий зміст. Розвивати у дітей задум, продовжувати зміст попереднього заняття, діти зображають тварин за бажанням (їжака, зайчика, ведмедика).

Матеріал. Малюнки попереднього заняття, фарби різних кольорів, пензлі.

Попередня робота. Розгляд ілюстрацій, альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. Вихователь розкладає малюнки минулого заняття на одному із столів, пропонує дітям знайти свої роботи і доповнити їх — намалювати тих, хто живе в цьому лісі. Вихователь заохочує прагнення дітей вносити новий зміст. Діти можуть спочатку закінчити зображення кущів, дерев, потім малюють їжака з яблуками на голках, зайчика і т.д. На закінчення всі розглядають роботи.

«Прикрасимо сарафани матрьошкам».

Програмовий зміст. Розвивати у дітей відчуття кольору, самостійно прикрашати силует сарафана, розташовувати узор по всьому силуету або внизу по краю.

Матеріал. Викрійки сарафанчиків з кольорового паперу, фарби різних кольорів, пензлів.

Попередня робота. Розгляд узорів на одязі, альбомів для розфарбовування.

Методика проведення заняття. Звернути увагу дітей на красу одягу (узори на платтях у дівчаток, нарядні сарафани на матрьошках), розглянути їх. На прохання вихователя діти знаходять в групі предмети, які прикрашені узором. Після цього вони малюють узори на сарафанчиках матрьошок, розглядають, які вийшли узори, вибирають ті, які їм більше сподобалися.

Методика проведення заняття. Вихователь на двох мольбертах пропонує дітям виконати святкову прикрасу: одна група дітей малює яскравими фарбами кулі або квіти (за бажанням), а інша — розвішує (наклеює) на лініях, вказаних вихователем, різноколірні прапорці. Всі милуються святковою прикрасою.

Листопад.

«Сумна осінь».

Програмовий зміст. При зображенні осені учити дітей розуміти, чому її називають сумною, передавати це в малюнку, використовуючи неяскраві фарби.

Матеріал. Малюнки «Золота осінь», сірий папір альбомного формату, фарби (чорна,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: