Милозвучність української мови
Цікаво знати
Слова,
які не мають
самостійного
наголосу, називаються
клітиками.
Вони
поділяються
на дві групи:
енклітики
і проклітики.
Слова, що
передають
наголос попередньому
слову, називаються
енклітиками,
а ті,
що
передають
наголос наступному
слову, – проклітиками.
Наприклад:
прочитав
би, привітай
же, на столі
Інколи
наголос може
переходити
з самостійного
слова на службове.
Тоді енклітикою
стає повнозначне
слово.
Наприклад: зо
сміху, ні в кого.
Тести
♦ У котрому рядку всі слова мають наголошений другий склад?
Черпати, прошарок, забавка.
По-твоєму, перепустка, добуток.
Зібрання, воднораз, новина.
♦ У котрому рядку в усіх словах наголос падає на третій склад?
Дійовий, завчасу, чепурний.
Переділ, урочистий, обидва.
Навзнаки, рамено, сум'яття.
♦ У котрому рядку всі слова вживаються з паралельним наголошуванням?
Заголовок, посередині, перегук.
Користь, допризовник, відповісти.
Усмішка, гнівити, доповідач.
♦ У котрому рядку всі слова вживаються з паралельним наголошуванням?
Плугатар, зручний, постіль.
Вигода, первісний, різновид.
Договір, гумовий, зокрема.
♦ У котрому рядку всі слова вживаються з паралельним наголошуванням?
Виразний, байдуже, перенести.
Натроє, докір, затишок.
Досхочу, відомість, первоцвіт.
Гра «Мовна естафета».
Група поділяється на три команди. Представники кожної команди по черзі виходять до дошки і під диктовку вчителя записують по три слова, позначаючи наголос. Учень, який правильно виконав завдання, дістає 3 бали. За кожну допущену помилку знімається 1 бал. Перемагає та команда, яка набере найбільшу кількість балів.
Закладка, абияк, бешкет. Дочка, завжди, спокій. Полумисок, зайнятий, угруповання. Спина, заслання, дізнання. Затемна, чепурність, попихач. Хто-небудь, вибранець, горицвіт. Косинець, злидар, втришия. Чорнозем, житловий, платівка. їстівний, загадка, алфавіт. Поняття, піщаний, петля. Забавка, полиновий, удержати. Заморський, звукопис, ніякий. Мережа, приросток, очеретяний. Обруч, вітчим, грушевий. Літопис, бляшаний, напрочуд. Одинадцять, лещата, тетеря. Черговий, сум'яття, ознака Вимога, збірний, рукопис. Надлишок, щелепа, умовчати. Тезко, єретик, гнівний. Глиняний, солодощі, яловичина. Громадський, обіцянка, зовсім. Курятина, снідання, вигнанець. Дробовий, передпокій, залоза.
8. Закріплення знань студентів: усне опитування за матеріалом попереднього заняття
|
Основні вимоги до культури мовлення |
|
|
Якості мовлення |
Правила мовлення |
| Змістовність | Продумувати тему й основну думку висловлювання; підпорядковувати матеріал темі й основній думці; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого |
| Логічна послідовність | Говорити й писати послідовно, забезпечувати смислові зв'язки між словами і реченнями в тексті, систематизувати дібраний матеріал |
|
Багатство мовних засобів |
Використовувати різноманітні мовні засоби (слова, словосполучення, речення), уникати невиправданого повторення слів, однотипних синтаксичних конструкцій |
| Виразність | Добирати слова й будувати речення так, щоб якнайкраще передати думку, бути оригінальним у висловлюванні |
| Точність | Знати предмет мовлення й закони літературної мови, добирати слова й будувати речення так, щоб найточніше передати зміст висловлювання, правильно використовувати багатозначні слова, синоніми, омоніми, антоніми, пароніми, фразеологізми |
| Доречність | Ураховувати адресата висловлювання, як буде сприйняте сказане, за яких обставин відбувається спілкування |
| Правильність | Дотримуватись орфоепічних, лексичних, фразеологічних, словотворчих, граматичних, орфографічних, пунктуаційних та стилістичних правил літературної мови |
вимова мовлення український транскрипція
Грамотність і багатство мовлення
Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним. Щоб цього досягти, потрібно вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати різну літературу, звертаючи увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі варіанти висловлювання. Багатство мовлення визначається смисловим насиченням слова, що створюється правильним і доречним застосуванням у мовленні синонімів, омонімів, паронімів, багатозначних слів.
Емоційне забарвлення текст отримує завдяки використанню різних суфіксів, фразеологізмів, прислів'їв, приказок. Значно збіднюють мову, роблять її невиразною штампи та канцеляризми. Наприклад: з якого питання? замість чому?; спрямувати увагу на виконання завдань замість старанно виконувати завдання. Такі вислови доречні лише в офіційно-діловому спілкуванні. Засмічують мову слова-паразити (так би мовити, значить, власне кажучи), паузи вагання (е-е…, гм…, той…, ну…), лайливі слова та нецензурні вислови, просторіччя тощо. Потрібно також доречно вживати терміни та іншомовні слова.
Зверніть увагу! Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне.
І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чому пісню вважають душею народу.
ПІСНЯ-ПЕРЕМОГА
Коли Творець подарував Україні Пісню – пісенною стала Душа українців. З Піснею вони працювали, святкували, проводжали родаків до вогнищ предків, ставали удатнішими, славнішими.
Уже мала Пісня новонароджених донечок: Веснянку, Купайличку, Весільничку. Слава про те диво по всіх усюдах гордо котилася!
Не міг змиритися з такою красою, з таким успіхом Рода – Творця Чорнобог. Тож якось, коли вдосвіта Пісня з доньками молилася у своєму Храмі, незчисленне військо Темряви оточило їх, густим непроглядним мороком закрило від Ока Сонця.
– Побачимо, – мовив до Пісні Чорнобог, – як люди тебе люблять, як визволяти кинуться! А без живильної енергії світла ти хутко зачахнеш!
Спершу, і справді, усі лише слізно журилися, але скоро сміливіші рушили до Храму Пісні, який височів на найвищій горі. Та дорога була надзвичайно важкою. Люди терпіли холод, голод, ранилися об гостре каміння, зривалися в прірву… Слабодухі повернулися, мовляв: жили ж собі якось без пісень, то й далі проживемо. Але найвитриваліші і найхоробріші, ті, що усвідомили глибину, ширину, висоту сутності Людини, із запаленими факелами, свічками, з гілочками дерева верби (з неї вони майстрували бандури, вважали символом Матері Всесвіту і провісницею Весни) все ж дійшли до оточеного злими силами Храму, де на них оскаженіло накотився чорний Смерч. Погасив факели і свічки, крутив людей по землі, шматував одяг і тіло. Здавалося – це вже кінець… Та раптом вербові гілочки задзвеніли бандурно і… розквітли!
Це Сонце, почувши тривожну, сигнальну музику верби, послало на ті звуки свої промінці. Темрява ро зірвалася на шматки – і золотими потоками поллялося світло! Нажахані вояки Пітьми з криками рвонули навтікача.
А знесилена Пісня стріпнула веселковими крильми, злотострунним волоссям і заспівала, а разом з нею співали ледь живі люди. І від тої незнищенної енергії народилася ще одна донька Пісні – Пісня-Перемога
(Н. Петрук).
ІІ. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа.
ІІІ. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.
Мовленнєва ситуація
Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів прочитав уголос: «Продукція нашого заводу надзвичайно корислива».
Ой, краще не їсти цієї продукції, – сказала бабуся.
Чому? – здивувався онук.
Бо вона в них «схильна до наживи».
Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою відповідь.
9. Коментар роботи студентів
10. Підсумок заняття:
Запитання
1. Чому українську мову називають повнозвучною і дзвінкозвучною? Чому про неї кажуть «співуча»?
2. Чим уподібнення звуків відрізняється від чергування?
3. Для чого мова потребує уподібнення і чергування звуків?
4. Чому відбувається спрощення у групах приголосних?
5. Що таке милозвучність? Що таке графіка і що таке орфографія?
6. Що таке пестливі форми слів? Наведіть приклади.
7. А що таке форми здрібнілості? Наведіть приклади.
11. Домашнє завдання:
Пояснити вислів: «Дотримання літературних норм наголосу надає мовленню органічної краси, високої естетичної довершеності.»
Іван Вихованець
Размещено на