Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Термінологічна робота на уроках зоології

Термінологічна робота на уроках зоології

учитель пропонує учнем визначити, з яких частин зародка насіння квасолі розвилися органи проростка квасолі, і пояснити походження терміна зародок.

При закріпленні матеріалу часто можна використовувати прийоми складання схем, заповнення таблиць.

Наприклад на уроці „Листок - бічна частина пагона” скласти порівняльну характеристику листків різних рослин:


Ознаки листків
Рослина Тип листка (простий, складний) Наявність черешка (черешковий, сидячий) Листкова пластинка (суцільна, розчленована)

Тип жилкування

(сітчасте, дугове, паралельне)







Складання схем і заповнення таблиць як прийоми роботи з термінами при закріпленні знань можна застосовувати особливо на уроках з анатомо-морфологічним, систематичним і екологічним змістом.

Термінологічна робота сприяє конкретизації понять, їх уточненню. Наприклад, при вивченні насіння як органа квіткової рослини учні часто ототожнюють такі поняття, як склад насінь і будова насінь. Тому після вивчення складу насінь при закріпленні матеріалу можна рекомендувати учням наступне завдання: „Підкресли одною рискою назви, які відносяться до будови насіння, а двома до складу насінь: шкірка, крохмаль, зародок, білок, брунька з листочками, жир, сім'ядолі, мінеральні речовини, стеблинка, вода”. Робота ця вимагає не механічного підкреслення термінів, а зіставлення терміна з відповідним поняттям, аналізу понять і точного їх відображення в термінах. Такий прийом можна рекомендувати і на інших уроках [Додаток].

Термінологічна робота в процесі перевірки знань, умінь, навичок. Невід'ємна частина більшості уроків ботаніки - перевірка знань, умінь і навичок. Включення в її перевірки знань біологічної термінології - неодмінна вимога. Прийоми, якими їх можна виявити, можуть бути найрізноманітнішими, у першу чергу ті, які були використані при вивченні нового матеріалу і його закріпленні: виявлення семантики й етимології термінів, схематична замальовка, органів, частин органів, тканин рослин на дошці з відповідним позначенням, вправи в дізнаванні і назві органів, частин органів на натуральних об'єктах і їхніх зображеннях, складання схем, заповнення таблиць, написання ботанічних диктантів і т.д.

Великою популярністю користуються для перевірки знань дидактичні картки з різноманітними завданнями, серед яких є і такі, котрі спрямовані на виявлення знань термінології. Цей прийом роботи можна використовувати в тих випадках, коли за короткий термін учителеві потрібно переконатися в знанні учнями термінології.


2.3 Роль підручника при роботі над термінами


Важливим методичним прийомом термінологічної роботи, який застосовується на різних етапах уроку, є робота з підручником: запис терміна в словник чи зошит, відшукання в тексті пояснення терміна чи поняття, з'ясування значення слів, що позначають термін, правильна вимова термінів і т. п.

У системі роботи з біологічними термінами при вивченні рослин істотну роль може зіграти такий засіб навчання, як шкільний підручник. У його методичному апараті використовуються деякі прийоми термінологічної роботи, про які учні повинні знати. Зокрема, у навчальних текстах нові для школярів терміни надруковані курсивом. Окремі терміни іноземного походження дані з перекладом на російську мову, на жаль, цей прийом застосовується рідко. Іноді використовується семантизація термінів.

На перших уроках при вивченні рослин, знайомлячи школярів з підручником, учитель повинний звернути увагу учнів на шрифтові виділення в тексті. Щоб краще запам'ятати нові терміни, учні повинні з ними провести різноманітну роботу: записати в словник або зошит, знайти в тексті їхнє пояснення, розібратися в значенні цих слів, навчитися правильно їх вимовляти і т.п. Така робота повинна здійснюватися учнями постійно, тому на уроках учитель повинний показати, як її виконувати, і неодмінно включати в домашнє завдання.

У деяких шкільних підручниках з ботаніки був включений покажчик термінів і покажчик назв рослин, згаданих у підручнику. Їх наявність у підручнику дозволяло вчителеві озброювати учнів новими прийомами термінологічної роботи. Зокрема користуючись покажчиком термінів, учні могли швидко знайти на відповідній сторінці заданий термін, з'ясувати його понятійний зміст або визначити, у яких рослин є той або інший орган, і т.п. Користуючись покажчиком назв рослин, учні могли знайти в підручнику опис заданої рослини, прочитати матеріал, скласти морфологічну характеристику, визначити належність до класу, родини. Працюючи з покажчиком назв рослин, учні могли також знайти зображення заданої рослини на малюнку, розглянути його, описати і визначити належність до родини. Робота такого роду, безсумнівно, сприяла б кращому засвоєнню досліджуваного матеріалу, озброювала учнів прийомами роботи з підручником, які вони могли б використовувати надалі. На жаль, у більшості підручників покажчики зняті. До того ж досить велика кількість термінів іноземного походження використовується без їх перекладу на російську мову.


ВИСНОВКИ


Встановлено, що термін – це член конкретної термінологічної системи, а термінологія – це не випадкова сукупність слів, а система взаємопов’язаних термінів, які позначають систему понять будь-якої області знань. Терміни можна класифікувати з врахуванням їх словесного значення, а також відносно категорій тих спеціальних понять, які вони позначають. Серед термінів можна виділити морфологічні, фізіологічні, анатомічні, екологічні, еволюційні, систематичні та інші терміни.

В системі термінологічної роботи доцільно використовувати такі прийоми:

замальовування учнями органа, організму, предмета або їхніх частин та підписування малюнка;

введення вчителем терміна в ході пояснення, запис його на дошці (учнями — в зошитах) із наступним словесним або письмовим поясненням значення (для цього учні ведуть спеціальні зошити-словники);

кількаразове проговорювання терміна вголос з одночасним списуванням його з дошки або із зошита (тренування в правильній вимові терміна, особливо іншомовного);

з'ясування походження терміна (його етимології) та переклад рідною мовою;

з'ясування значення (семантики) терміна; використовується найчастіше, оскільки здебільшого значення терміна збігається з основним змістом поняття, яке виражається ним (наприклад, поняття «квітконіжка», «чашечка»);

аналітико-синтетичний прийом (на основі етимології); сприяє встановленню й підтриманню зв'язку між сприйняттям та засвоєнням слова, в основі якого у свідомості учнів лежить асоціація звукового комплексу з певним образом, уявленням чи поняттям. Цілісне поняття про зміст терміна формується завдяки синтезуванню істотних ознак і поняття, й терміна.

3.Ознайомились з термінологічною роботою при вивченні


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


Верзилін М.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища школа, 1980. – 347с.

Вивчаємо біологічну термінологію // Все для вчителя. – 19978. - № 5-6. – С.21.

Загальна методика навчання біології. / За ред. І.В. Мороза. – К.: Либідь, 2006. – 589с.

Зеркалова Р.В. Учим рабо тать с терминами // Биология в школе. – 2005. - № 5. – С.36-39.

Калішня К., Рибак О. Використання наукових термінів на уроках біології // Біологія і хімія в шклі . – 1997. - № 1. – С.17-22.

Култаєва О.В. Біологічна термінологія та робота з нею на уроках біології //Хімія. Біологія. – 2003. - № 62 (листопад). – С.1-14.

Лукашевич Г. Термінологічна робота під час вивчення теми „Гриби” // Хімія. Біологія. – 2005. - № 18 (березень). – Вкладка. – С.1-18.

Неведомська Є. Як допомогти учням оволодіти біологічними термінами // Біологія і хімія в школі. – 1997. - № 2. – С. 34-37.

Соломин В.П. Применение терминологического словаря в учебном процессе / В.П. Соломин, В.П, Андреев // Биология в школе. – 2007. - № 3. – С. 60-64.

Пакулова В.М. Работа с терминами на уроках биологии. – М.: Просвящение, 1990. – 93с.

Поченюк Г. Робота з термінами на уроках біології // Біологія. – 2007. - № 25-26 (вересень). – С. 34-36.


ДОДАТКИ


Додаток 1


План-конспект уроку:

Будова клітини. Пластиди

Мета: закріпити знання про будову рослинної клітини, ознайомити учнів з різноманітністю пластид.

Обладнання і матеріали: таблиці „Будова рослинної клітини”, „Збільшувальні прилади”.

Базові поняття і терміни: клітина, пластиди, лейкопласти, хлоропласти, хромопласти, хлорофіл.

Концепція уроку: повторити будову і функції основних елементів рослинної клітини. Докладно розглянути особливості будови і функцій пластид, ознайомити учнів з основними функціями пластид. Показати, які функції виконують різні типи пластид.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів.

1. Які функції виконує ядро? Опишіть будову ядра.

2. Які функції виконує вакуоля? Опишіть її будову.

3. Навіщо клітинам потрібна оболонка?

2. Оголошення теми та завдань уроку.

II. Вивчення нового матеріалу

Загальні особливості будови пластид

Пластиди (від гр. plastos – виліплений, створений) - це органоїди еукаріотичної клітини, форма яких дуже різноманітна. Вони складаються з двох мембран (зовнішньої і внутрішньої), що утворюють між собою міжмембранний простір, і матриксу (строми), розташованого усередині пластиди. Внутрішня мембрана може утворювати впинання у вигляді сплощених мішечків (тилакоїдів). Ряд тилакоїдів, розташованих у вигляді стопки, утворює єдину структуру — грану. Зовнішня мембрана гладка. У матриксі містяться кільцеві молекули пластидної ДНК, специфічні РНК і рибосоми. Основні типи пластид. За забарвленням розрізняють пластиди зелені хлоропласти (від гр. хлорос – зелений + гр. пластос - виліплений), жовтогарячі або червоні (хромопласти) і безбарвні (лейкопласти). Забарвлення пластид забезпечується особливими речовинами — пігментами. Пігмент хлорофіл забезпечує зелене забарвлення, а такі пігменти, як каротиноїди — червоне. Хлорофіл (від грюхлорос – зелений + гр.филлон – листок) – зелений пігмент, який знаходиться в хлоропластах та обумовлює зелене забарвлення листка. Усі типи пластид звичайно утворюються в процесі розвитку клітини з пропластид (дрібні недиференційовані пластиди) клітин, що діляться, але можливі і взаємні перетворення різних типів пластид. Функції пластид: Хлоропласти здійснюють фотосинтез, а також синтез необхідних для цього ферментів. Хромопласти є кінцевим продуктом розвитку пластиди. Вони забезпечують забарвлення різних органів рослин (плодів, листя перед листопадом, коренеплодів тощо). Лейкопласти також беруть участь у забезпеченні забарвлення органів рослини (наприклад, пелюстків віночка квітки), крім того, у них можуть запасатися поживні речовини.

ІІІ. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

Запитання до учнів.

1. Які типи пластид вам відомі?

2. Що забезпечує забарвлення пластид?

3. Для чого рослині потрібні хлоропласти?

4. Для чого рослині потрібні хромопласти?

5. Для чого рослині потрібні лейкопласти?

IV.Домашнє завдання: § підручника.

Додаток 2


План-конспект уроку:

Листок - бічна частина пагона

Мета: розглянути особливості будови листка як бічної частини пагона, ознайомити учнів із різноманітністю листків.

Обладнання і матеріали: таблиці „Листкорозташування”, „Прості і складні листки”, „Бруньки”, „Зовнішня будова листка”, колекції листків або зразки рослин із різними простими і складними листками, лупа, препарувальний набір, зошит, підручник.

Базові поняття і терміни: листок, чергове, супротивне і кільчасте листкорозташування, основа, черешок і пластинка листка, прості і складні листки, жилкування, продихи, замикаючі клітини, продихова щілина.

Концепція уроку: повторити визначення листка і типи листкорозташування. Розглянути особливості будови листків. Описати типи листків, що виділяються. Розглянути видозміни листків; указати, які функції виконують видозмінені листки. При виконанні лабораторної роботи детальніше ознайомити учнів з особливостями будови і різноманітністю листків.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів: 1. Які типи стебел за характером росту ви знаєте? 2. Що таке ліани? 3. Які типи листкорозташування вам відомі? 4. Наведіть приклади рослин із різними типами листкорозташування.

Повідомлення учнів.

1. Різноманітність листків.

2. Видозміни листків.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Листки — це бічні, сплощені фотосинтезуючі органи рослини. Листок складається з листкової пластинки, основи, черешка і прилистків (вирости в основи листка).


Таблиця 1 Форми елементів листка

Варіанти форми верхівки листка Варіанти форми основи листка Варіанти форми краю листкової пластинки
Гостра Клиноподібна Суцільно-крайня
Виїмчаста Виїмчаста Пилчаста
Усічена Усічена Зубчаста
Округла Округла Городчаста Війчаста Виїмчаста

Типи жилкування листків: 1) дихотомічне; 2) сітчасте (пальчасте або перисті); 3) паралельне; 4) дугове.

Типи листків за формою листкової пластинки: овальний; яйцеподібний; оберненояйцевидний; округлий; серцеподібний; оберне-носерцеподібний; ниркоподібний; лопатчастий; ромбоподібний; ліроподібний; щитоподібний; списоподібний; стрілоподібний; ланцетоподібний; клиноподібний; лінійний; голчастий; лускатий.


Таблиця 2 Видозміни листків

Видозміни листків Опис
Колючки Тверді гострі голчасті листки, що є захисними утвореннями
Филодії Сплощені листоподібні черешки листків, що виконують функцію фотосинтезу з дрібною або цілком редукованою листковою пластинкою
Вусики Тонкі нитковидні чіпкі листки або їхні частини, за допомогою яких тонкі слабкі стебла здатні зберігати вертикальне положення, чіпляючись за інші рослини
Лусочки Опробковілі, плівчасті, соковиті листки або їхні основи, що виконують захисну або запасаючу функцію
Ловчий апарат Видозмінені листки або їхні частини, пристосовані для лову дрібних тварин

Виділяють прості і складні листки.

Прості листки опадають разом із черешком.

Складні листки виникли з простих, коли їхня листкова пластинка розділилася на кілька невеликих листочків. Листочки складних листків опадають окремо від черешка.

За ступенем розчленовування листкової пластинки виділяють лопатеві, роздільні і розсічені листки, а за характером розчленовування — трійчасті, пальчасті і перисті листки.

III. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота Будова і різноманітність листків.

Мета: ознайомитися з особливостями будови і різноманітністю листків.

Обладнання і матеріали: колекції листків або зразки рослин із різними простими і складними листками, лупа, препарувальний набір, зошит, підручник.

Хід роботи:

Розгляньте запропоновані вам листки і виберіть з них прості. Порівняєте їх між собою і розгляньте листкові пластинки, черешки (у тих листків, що їх мають) і основи листків.

Замалюйте будову простого черешкового листка і позначте на ньому листкову пластинку, черешок і основу листка.

Розгляньте прості листки з цільною і розчленованою листковою пластинкою. Зверніть увагу на різний ступінь розчленовування пластинки у різних видів рослин.

Виберіть із запропонованих вам листків складні листки. Зверніть увагу на кількість, форму і розміри листочків.

Знайдіть у складних листків загальний черешок і порівняйте будову складного і простого листка.

Заповніть таблицю і зробіть висновок, у якому вкажіть, яке значення для рослин мають листки. Рекомендується охарактеризувати 5—6 рослин.


Таблиця Порівняльна характеристика листків різних рослин

Ознаки листків
Рослина Тип листка (простий, складний)

Наявність черешка

(черешковий, сидячий)

Листкова пластинка (суцільна, розчленована) Тип жилкування (сітчасте, дугове, паралельне)






IV. Домашнє завдання: § підручника.


Додаток 3


План-конспект уроку на тему:

Генеративні органи рослин. Будова і різноманітність квіток

Мета: ознайомити учнів з генеративними органами рослин, розглянути будову і різноманітність квіток, сформувати знання про будову квітки, навчити учнів знаходити і називати його частини на таблиці, натуральних об'єктах, моделі квітки; розвивати уміння схематично замальовувати будову квітки, визначати і підписувати його частини.

Обладнання і матеріали: таблиці „Будова квітки”, „Різноманітність квіток”; картинки, листівки і фотографії різних квіток, колекції або зразки рослин із різними типами квіток, фіксовані квіти, лупа, препарувальний набір.

Базові поняття і терміни: генеративні органи, квітка, квітколоже, оцвітина, чашечка, віночок, тичинка, маточка, плодолистик.

Концепція уроку: дати визначення квітки. Звернути увагу на те, що квітка практично є видозміненим пагоном. Розглянути будову квітки і функції її окремих елементів. Сформулювати поняття про двостатеві і роздільностатеві квітки, а також про однодомні і дводомні рослини. Розглянути різні форми квіток і звернути увагу на їхній тип симетрії. При виконанні лабораторної роботи детальніше ознайомити учнів з особливостями будови і різноманітністю квітів.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань.

Запитання до учнів: 1. Опишіть будову пагона. 2. Які видозміни пагона ви знаєте? 3. Як розмножуються голонасінні рослини?

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя.

Квітка - орган розмноження покритонасінних рослин. У квітках відбувається гаметогенез, запилення, запліднення, розвиток зародка й утворення плоду з насінням.


Таблиця 1 Будова квітки

Елемент квітки Опис Виконувані функції
1 2 3
Квітколоже Вісь квітки, на якій розташовуються інші частини квітки. Може бути опуклим, подовженим, укороченим, плоским або увігнутим Поєднує всі частини квітки в єдине ціле. У деяких видів бере участь в утворенні плодів (ожина, суниця, лотос)
Стерильні частини квітки (оцвітина)
Чашечка Зовнішня частина подвійної оцвітини, що складається з чашолистків. Може бути роздільнопелюстковою або зрослолистною Захист інших частин квітки від зовнішніх впливів
Віночок Внутрішня, звичайно яскраво забарвлена частина подвійної оцвітини, що складається з пелюсток. Може бути роздільнопелюстковим або зрослопелюстковим Залучення організмів, що запилюють квітку
Генеративні частини квітки
Тичинки Чоловічі генеративні органи квітки, що складаються з тичиночної нитки і пиляка Виробництво пилка
Маточки Центральна частина квітки, що складається із зав'язі і рильця, які часто розташовані на стовпчику. Утворюються в результаті зрощення країв одного або декількох плодолистиків Слугує місцем розвитку жіночого гаметофіта, сприймає пилок, бере участь у заплідненні й утворенні плоду

Типи квіток.

Двостатеві квітки — містять нормально функціонуючі тичинки і маточки (яблуня, вишня, груша, тюльпан).

Одностатеві квітки — містять функціонуючі генеративні органи тільки одного типу: або маточки (пестичні або жіночі квітки), або тичинки (тичиночні або чоловічі квітки).

Рослини, що мають одностатеві квітки, поділяють на дві групи. В однодомних рослин і чоловічі і жіночі квітки розташовані на одній рослині (кукурудза, огірок). У дводомних рослин чоловічі і жіночі квітки розташовуються на різних особинах (обліпиха, тополя).

Квітки можуть мати різну форму. За цією ознакою їх поділяють ' на актиноморфні (мають дві або більше осі симетрії, наприклад, яблуня, тюльпан, капуста), зигоморфні (мають тільки одну вісь симетрії, наприклад, горох, квасоля, біла акація) і асиметричні (не мають осей симетрії, наприклад, гладіолус, кінський каштан).

ПІ. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 12. Будова і різноманітність квіток.

Мета: ознайомитися з особливостями будови і різноманітністю квіток.

Обладнання і матеріали: колекції або зразки рослин із різними типами квіток, фіксовані квіти, лупа, препарувальний набір, зошит, підручник.

Хід роботи:

Розгляньте запропоновані вам квітки і порівняєте їхню будову з малюнками в підручнику і таблицями.

Знайдіть у квітках маточки, тичинки, оцвітину, квітколоже, квітконіжку.

Намалюйте схему будови квітки, і позначте квітконіжку, квітколоже, чашечку, віночок, тичинки, маточку.

Виберіть із запропонованих квіток ту, котра має тичинки і маточку.

Відокремте одну тичинку і знайдіть на ній тичинкову нитку і пиляк. Замалюйте тичинку і позначте на малюнку тичинкову нитку і пиляк.

Відокремте маточку. Використовуючи лупу, знайдіть рильце маточки, стовпчик і зав'язь. Зверніть увагу на те, що якщо зав'язь утворена декількома плодолистиками, то на рильці маточки буде видно сліди їхнього зрощення.

Замалюйте маточку і позначте на малюнку рильце маточки, зав'язь і стовпчик.

Запропоновані вам квітки розділіть на дві групи. В одну з них зберіть квітки з простою оцвітиною, а в другу квітки з подвійною оцвітиною. Порівняйте їх між собою.

Підрахуйте кількість членів оцвітини в запропонованих вам квітках. Зверніть увагу на те, що отримані цифри кратні 3, 4 або 5.

Зверніть увагу на симетрію квіток. Знайдіть правильні і неправильні квітки.

Зверніть увагу на квітки, у яких є тільки тичинки або тільки маточки (одностатеві квітки) і порівняєте їх із двостатевими квітками.

Заповніть таблицю і зробіть висновок, у якому вкажіть, які функції виконують різні частини квітки. Рекомендується розглянути 5-6 рослин.


Таблиця 2 Порівняльна характеристика квіток різних рослин

Особливості будови квітки
Рослина Тип оцвітини (простий, подвійний) Кількість членів оцвітини

Наявність тичинок

і маточки

Тип симетрії квітки (правильний, неправильний)






IV. Домашнє завдання: § підручника.


Додаток 4


План-конспект уроку:

Будова і функції насіння

Мета: ознайомити учнів з функціями насіння, розглянути будову насіння.

Обладнання і матеріали: таблиці „Будова квітки”, „Запилення квіток”, „Подвійне запліднення у квіткових рослин”, „Плоди і насіння”, муляжі і набори насіння і плодів.

Базові поняття і терміни: насіння, білкові і небілкові насіння насінна шкірка, зародок, сім'ядолі, ендосперм.

Концепція уроку: дати визначення насіння і розглянути будову насіння квіткових рослин. Звернути увагу на різні способи запасання поживних речовин у насінні, пояснити функції ендосперму і сім'ядолі. На конкретних прикладах показати відмінності в будові насіння різних рослин. Розглянути функції різних частин насінини.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу

1. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Запитання до учнів.

1. Яку роль у подвійному заплідненні відіграє центральна клітина?

2. Що таке насінний зачаток?

3. Що таке зародковий мішок?

4. Які переваги дає подвійне запліднення в порівнянні із заплідненням голонасінних рослин?

Повідомлення учнів. Насінина і її значення в житті рослин.

II. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя. Насінина орган статевого розмноження і розселення насінних рослин, що розвивається із насінного зачатка.

До складу будь-якої насінини входить насінна шкірка, зародок і запас поживних речовин.

Основні елементи насінини


Назва елемента Особливості будови Функції
1 2 3
Насінна шкірка Утворюється з покривів насінного зачатка. Представлена щільною оболонкою, що частіше має темне забарвлення Захист насіння від несприятливих зовнішніх впливів
Зародок Утворюється із зиготи. Складається із зародкового кореня і зародкового пагона. У зародкового пагона виділяють зародкове стебло і зародкову бруньку. На недиференційованому зародку розвиваються перші листки — сім'ядолі, що за своєю формою й анатомічною будовою сильно відрізняються від звичайних листків Із зародка розвивається доросла рослина. Сім'ядолі у різних рослин можуть виконувати різні функції (постачання зародка поживними речовинами або фотосинтез)

Ендосперм

(від гр.еndon – всередині насіння)

Поживна тканина, що розвивається в насінні квіткових рослин із триплоїдної центральної клітини. Ендосперм може мати різну консистенцію (бути твердим або рідким), а також містити різні типи поживних речовин (крохмаль, олія тощо). У деяких рослин ендосперм у насінні відсутній (він поглинається зародком на ранніх стадіях розвитку) Забезпечує поживними речовинами зародок, що розвивається

У насіннях рослин поживні речовини можуть бути зосереджені І сім'ядолях або в ендоспермі. Насінини, в яких поживні речовини зосереджені в ендоспермі, називаються білковими. Насінини, в яких поживні речовини зосереджені в сім'ядолях, називаються небілковими.

ІІІ. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

Завдання для учнів для кращого запам’ятовування термінів: „Підкресли одною рискою назви, які відносяться до будови насіння, а двома до складу насінь: шкірка, крохмаль, зародок, білок, брунька з листочками, жир, сім'ядолі, мінеральні речовини, стеблинка, вода”

IV. Домашнє завдання: § підручника.

Додаток 5


План-конспект уроку:

Гриби - безхлорофільні і гетеротрофні організми. Загальна характеристика царства Гриби

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови і способом живлення грибів, класифікацією царства Гриби; розвивати поняття про різноманітність живих організмів; виховувати любов до природи.

Базові поняття і терміни: мікологія, спорангій, конідії, аскоспора, базидіоспора.

Обладнання: настінні таблиці „Гриби”, натуральні об'єкти, муляжі, малюнки.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

1. Які царства органічного світу ви знаєте?

2. Чому гриби виділяють в окреме царство?

2. Мотивація навчальної діяльності

Повідомивши тему, мету і завдання уроку, учитель пояснює етимологію і семантику терміна „мікологія” (від грец. mikos — гриби, logos — учення). Учні записують новий термін до своїх зошитів.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя. 1. Гриби — безхлорофільні, гетеротрофні живі організми.

(Учитель пояснює, а учні складають у зошитах відповідні схеми.)


.



Учитель ставить перед учнями проблемне запитання:

Чому підберезовики, підосичники, маслюки та інші гриби ростуть біля відповідних видів рослин?

Учитель пояснює явище мікоризи. Відтак розкриває семантику та етимологію нового терміна (від грец. mikos - гриби, risa - корінь).

Мікориза - це взаємовигідне співжиття гриба та кореневої системи вищих рослин. (Учні записують термін та його значення до своїх зошитів.)

Розмноження учитель розповідає за схемою

(Учні записують нові терміни до своїх зошитів.)

Етимологія та семантика термінів.

Спорангій (від грец. spora — сім'я, насінина і angion — посудина).

Конідія (від грец. konia — пил і eidos — вигляд) — спора нестатевого розмноження.

Аскоспора — (від грец. askos — мішок, сумка і spora) — спора статевого розмноження.

Базидіоспора — (від грец. basidion — невелика основа і spora) — спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні основи.

Далі учні складають таблицю „Подібність грибів до рослин і тварин”, працюючи з відповідним матеріалом.)


Таблиця. Подібність грибів до рослин і тварин

Ознаки рослин Ознаки тварин
1. Прикріплений спосіб життя 1. Відсутність хлорофілу
2. Необмежений ріст 2. Наявність хітину в клітинній оболонці
3. Міцна клітинна оболонка 3. Гетеротрофний спосіб життя

4. Запасна речовина — глікоген

5. Наявність сечовини в обміні речовин


Висновок: Гриби — своєрідна група живих організмів, які поєднують ознаки рослин і тварин.

ІІІ. Закріплення та узагальнення вивченого матеріалу.

(Учитель перевіряє учнів на знання нових термінів.) Завдання. Заповніть клітини, давши правильні відповіді. Царство органічного світу.

(Відповідь: гриби.)

Наука про гриби. (мікологія). Симбіоз грибів і вищих рослин (мікориза). Вегетативне тіло гриба. (міцелій.)

Який буває міцелій? (неклітинний, клітинний)

Запитання для бесіди з учнями

Чому гриби виділять в окреме царство? На які відділи поділяють царство Гриби? Як називається вегетативне тіло грибів? Що означає поняття «міцелій»? Що таке «гіфи»? Як живляться гриби? На які групи поділяють гриби за типом живлення? Як розмножуються гриби?

ІV. Домашнє завдання: § підручника


Додаток 6


План-конспект уроку:

Нижчі гриби. Вищі гриби

Мета: поглибити знання учнів про особливості будови, живлення та розмноження грибів, які викликають хвороби рослин, тварин і людини; ознайомити учнів з практичним значенням грибів;

розвивати навички роботи з мікроскопом та уміння виготовляти мікропрепарати грибів; виховувати в учнів правила особистої гігієни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

Обладнання: таблиця „Гриби”, мікроскопи, мікропрепарати, гриб-мукор, предметні скельця, покривні скельця, препарувальні голки.

Хід уроку

І. Підготовка учнів до вивчення нового матеріалу:

1. Актуалізація опорних знань

На цьому етапі уроку можна запропонувати учням термінологічну роботу.

1. Робота з картками.

Варіант 1

Які гриби живляться відмерлими рештками? (Сапротрофи.)

Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)

Назвіть один із відділів царства Гриби. (Слизовики.)

Назвіть один із способів розмноження грибів. (Статевий.)

Як називається спеціальна клітина для нестатевого способу розмноження? (Спора.)



Варіант 2

Назвіть спосіб нестатевого розмноження. (Конідій.)

Як називається спеціальна клітина для нестатевого розмноження? (Спора.)

Як називається спора статевого розмноження сумчастих грибів? (Аскоспора.)

Назвіть один із відділів царства Гриби. (Слизовики.)

Яку назву має тіло слизовиків? (Плазмодій.)



Варіант 3

Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)

Як називається спеціальна клітина для нестатевого розмноження? (Спора.)

Як називається спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні основи? (Базидіоспора.)

Яку назву має вегетативне тіло гриба? (Грибниця.)

Назвіть відділ царства Гриби. (Слизовики.)



Варіант 4

Спора статевого розмноження, що утворюється в спеціальних сумках. (Аскоспора.)

Назвіть орган спороутворення у нижчих грибів. (Спорангій.)

Як називається наука про гриби? (Мікологія.)

Який термін співжиття грибів з коренями рослин? (Мікориза.)

Яку назву має тіло слизовиків? (Плазмодій.)



2. Мотивація навчальної діяльності:

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІІ Вивчення нового матеріалу

1. Пояснення вчителя з використанням таблиць, відповідних малюнків підручника.

(Учитель складає схеми на класній дошці. Учні переписують їх усвої зошити.)



Будова: міцелій без перегородок (одноклітинний), простий або розгалужений.

Живлення: сапротрофи і паразити.

Представники: синхітрум, ольпідій капустяний, фітофтора, мукор.



Будова: вегетивне тіло здебільшого ниткоподібне, багатоклітинне.

Живлення: сапротрофи і паразити.

Розмноження: вегетативне, нестатеве, статеве.

Представники: пеніцил, аспергіл, дріжджі, домовий гриб, трутовики, сажкові, іржасті гриби.

Виконання лабораторної роботи „Будова мукора”

Мета: вивчити особливості будови нижчих грибів на прикладі мукора.

Обладнання: мікроскопи, мікропрепарати мукора, шматочок хліба з цвіллю, препарувальні голки, предметні та покривальні скельця, скло, вода.

(Учитель проводить інструктаж з техніки безпеки.)

Хід роботи

Розгляньте цвілеві гриби на продуктах, опишіть їх зовнішній вигляд.

Розгляньте мікропрепарат білої цвілі мукора за допомогою мікроскопа при збільшенні у 56 разів. Що являє собою міцелій мукора?

Приготуйте мікропрепарат мукора і розгляньте його під мікроскопом.

Намалюйте в

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: