Усні обчислення на уроках математики в початкових класах
Бережіть, не загубіть!"
Скільки всіх? Перелічіть! (6).
8. Налетіли горобці,
посідали на стовпці.
Сім, сімнадцять, без двох двадцять,
Семеро, троє, ще й малих двоє. (54).
9. Ти б зумів, якби схотів,
з трьох звичайних сірників зробити чотири?
10. В лелеки два глеки —
на 9 літрів і на 5 літрів.
Як з річки йому принести
4 літри води? (9 - 5 = 4).
2. Логічні задачі і завдання також сприяли розвитку мислення учнів у процесі експериментального дослідження.
1. Пасажир таксі їхав у село. Дорогою він зустрів 5 вантажних та 3 легкові автомобілі. Скільки всього машин прямувало до села? (1 машина – таксі).
2. Стоять 6 склянок, 3 з них з водою. Як треба розставити склянки, щоб порожня склянка та склянка з водою чергувалися? Умова — дозволяється переставляти лише одну склянку.
(Взяти другу склянку і перелити з неї воду у передостанню — порожню, а другу склянку, що спорожніла, поставити на місце).
3. Учні називають предмети, про які можна сказати «два» або «пара». За кожну правильну відповідь учневі жетончик.
4. Учитель показує кілька секунд картки малюнками груп різних предметів, а ховає їх і пропонує пригадати, предметів 2, 3,4, 5.
5. Змагання між рядами: хто назве більше прислів’їв і приказок з числівником.
7. Вчитель пропонує відгадати, які числа, написані на картках, треба додати, щоб отримати 9. Діти називають різні числа. Перемагає той, хто правильно відгадає записані на картках паперу числа та назве інші пари чисел, сума яких дорівнює 9.
Дітям роздаються картки. На них написані відповіді на вирази, які зачитує учитель. Учень, у якого картка з відповіддю до цього прикладу, повинен встати і сказати відповідь.
3. Математичні лабіринти також пропонувалися дітям для активізації навичок усних обчислень.
1. Допоможи білочці добратися до грибів.

2. Якою дорогою треба поїхати мотоциклістові, щоб доставити у штаб пакет?

3. Пройди по лабіринту так, щоб потрапивши до центру, у тебе було число 25.

4. Допоможи котику добратися до мишки по її слідах.

4. Математичні диктанти.
1) Суму чисел 3 5 116 зменшіть на 41;
зменшуване — 80, від'ємник — сума чисел 27 і 28. Запишіть різницю;
перший доданок — добуток чисел 3 і 4, другий доданок — 18. Запишіть суму;
число 2 помножте на різницю чисел 27 і 18;
скільки копійок в Андрійка, якщо він має 7 монет по 2 коп. і одну монету 10 коп.?
Один учень зачитує відповіді, клас сигналізує картками. У сумнівних випадках учитель відтворює зміст завдання і воно розв'язується ще раз.
2) — Перший множник — 2, другий множник — частка чисел 40 і 5. Запишіть добуток.
— Число 45 зменшити у 5 разів і результат зменшити на 3.
Третину від 27 зменшити на 5.
Ділене — 25, дільник—різниця чисел 53 і 48. Запишіть частку.
Тато з'їв 12 вареників, мама — на 5 вареників менше, а Наталя — у 4 рази менше, ніж тато. Запишіть, скільки вареників з'їла мама і скільки — Наталя.
3) а) ділене — 40, дільник — 8; запишіть частку;
б) місткість бочки 72 л, а відра — у 8 разів менша; запишіть місткість відра;
в) мама працювала на городі восьму частину доби; запишіть, скільки годин працювала мама;
г) у ящики розклали 64 кг лимонів, по 8 кг у кожен. Скільки використали ящиків?
ґ) вихователька роздала порівну 56 цукерок семи дітям. Скільки цукерок отримала кожна дитина?
д) вартість чотирьох м'ячів 32 грн. Яка вартість двох м'ячів?
5. Дидактичні ігри.
1) Гра "День і ніч". Учитель говорить; "Ніч" — учні кладуть голови на парти. В цей час вчитель називає приклад із таблиць множення чисел 2 і 3 та ділення на 2 і 3, тоді командує: "День!" Учні підводять голови, піднімають руки, один називає відповідь. Далі все повторюється.
2) Гра "Рух — спокій". За командою вчителя: "Рух!" учні, сидячи за партами, змінюють положення рук, голови, тулуба, поки вчитель не скаже: " Спокій!" Діти завмирають у тих позах, в яких застала їх ця команда. Учитель зачитує приклад на множення числа 4 чи ділення на 4. Ідучи поміж рядами, він торкається одного з учнів. Учень дає відповідь. Вчитель відразу говорить: "Рух!" і все починається спочатку. Приклади вчитель називає не за порядком.
3) Гра "Хто швидше впише число?". На дошці зображено малюнок. Учні мовчки обчислюють "ланцюжок". Хто перший отримає відповідь, виходить до дошки і вписує її в останній кружечок.

4) Гра "Мовчанка" за схемами:

5) Гра з м'ячем «Одне число стале». Вчитель ходить між партами з м'ячем. Учні знають, що їхнє завдання — віднімати число 210 від усіх чисел, які назве вчитель. Вчитель називає зменшуване: 350 і кидає м'яч одному з учнів. Учень ловить м'яч, усно віднімає і повертає м'яч учителю, називаючи відповідь: 140. Далі вчитель називає наступне зменшуване: 990 І кидає м'яч іншому учневі. Учень повертає м'яч з відповіддю: 780. Продовжуючи гру, вчитель називає такі зменшувані: 240,780,510,620,860,430.
6) Гра "Естафета". Вчитель готує для кожного ряду аркуші з прикладами. Прикладів стільки, скільки учнів у ряду. Необхідно подбати, щоб в усіх рядах була однакова кількість учнів. За сигналом учителя перший учень ряду записує відповідь одного з прикладів і передає аркуш наступному учневі. Виграє той ряд, який швидше і правильно розв'яже усі приклади.
Зміст аркушів був такий:
І ряд II ряд III ряд
150 + 90-- 170 + 50- J60 + 80-
320 + 80 = 440 - 60 = 550 + 50 =
480-30= 590-70= 940-30 =
290+630 560 + 350- 770+140-
500 - 90 = 600 - 80 - 300 - 80=
170-80- 140-90- 160-70 =
7) Гра "Хто швидше?"

До кожного ланцюжка викликаємо два учні. Виграє той, хто швидше запише відповідь у кружечок.
8) Гра «Лабіринт». Двері відкриває тільки число 4. Назвати маршрут лабіринту. (Учні записують приклади з відповіддю 4 з кожних дверей.)

7. Цікаві вправи і завдання.
1) На дошці — таблиця з малюнками павука, хруща, хом'яка і горобця.
Вчитель. — Порахуйте, скільки ніг у кожної тварини, і дайте відповіді на запитання:
а) Скільки ніг у 8 горобців? У 2 павуків?
б) Скільки разом ніг у 5 горобців і хруща?
в) На скільки більше ніг у 7 горобців, ніж у хом'яка?
г) У скількох горобців разом стільки ж ніг, як у павука? У скількох хом'яків?
2) Скільки разом ніг у 6 поросят і 7 каченят?
8. Прості математичні задачі.
1) а) Вихователька роздала 8 дітям по 2 цукерки. Скільки цукерок отримали діти?
б) Вихователька розділила 8 цукерок між дітьми, роздавши кожному по 2 цукерки. Скільком дітям було роздано цукерки?
в) Вихователька розділила 8 цукерок порівну між 2 дітьми. Скільки цукерок отримала кожна дитина?
2) У вагоні було 97 пасажирів. На першій зупинці зійшло 56, а зайшло 23 пасажири, На другій зупинці зійшло 12, а зайшло 37 пасажирів. Скільки пасажирів стало у вагоні?
3) Периметр прямокутника 20 см. Довжини сторін виражені в сантиметрах. Які сторони можуть бути у цього прямокутника?
9. Математичні вирази.
1) Полічіть від 135 до 147; від 152 до 161. Полічи у зворотному порядку від 900 до 888; від 790 до 775.
Скільки у числах 293,609,850 сотень, десятків, одиниць?
Яке число утвориться, якщо до 199 додати 1; до 100 додати 10; до 100 додати 100, до 300 додати 3; до 500 додати 50?
2) Розв'язати кругові приклади:
780-640 190-150 60 + 120
180-100 140-80 80+110
40+530 70 + 710 570-500.
3) Знайти приклад з відповіддю 880.
420+470 610+170 560+320
140+720 710+160 450+240
4) Знайти серед записаних на дошці прикладів ті, які розв'язані неправильно.
740 - 40 = 340 690 - (240 -110) - 660
850-700 = 250 450-200 + 20 = 230
5) Знайти помилку:
(200+400): 2 = 300, 70:5-10 = 4,
(900-500): 4:5 = 2, 26 + 5-13 = 85,
120-5:4=15, 80:4:2 = 20.
6) Розставити дужки так, щоб відповіді були правильними:
28:4 + 3-7-70, 56:7+1-10 = 90,
3-4 + 6-8-240, 75-28-13-60.
Особливістю розробленої добірки усних вправ було те, що комплексно використовувалися різні види вправ для усних обчислень, внаслідок чого в учнів формувалися міцні навички.
Завдання для усної лічби ми пропонували дітям так, щоб вони сприймали їх на зір або на слух, або і на зір, і на слух. У першому випадку вправи записувалися на дошці або оформлялися на плакаті, на таблиці. Учні на зір сприймали завдання. Запис завдання на дошці полегшував обчислення (не треба було запам’ятовувати числа). Іноді без запису було важко і навіть неможливо виконати завдання.
В окремих випадках було доцільно пропонувати завдання для зорового і слухового сприйняття: крім того, що вправу читав вчитель або учень, її записували на дошці або в зошитах. Якщо завдання сприймають на слух, учитель або один з учнів читав його, а всі інші слухали. Тут велике навантаження припадало на пам’ять, тому учні швидко стомлюються. Проте такі вправи виявилися дуже корисними: вони розвивали слухову пам’ять. Тому ми намагалися чергувати завдання всіх трьох видів.
Якщо діти виконували запропоноване їм завдання, вони піднімали руку, і з дозволу вчителя кілька учнів усно повідомляли відповідь. Ми також пропонували дітям показувати відповіді за допомогою розрізних цифр або на дошках, це допомагало включати в роботу всіх учнів, і, крім того, вчитель відразу бачив, як діти справилися із завданням. Якщо учень помилився, йому пропонувалося виконати обчислення вголос. Щоб забезпечити повну самостійність дітей при виконанні усних вправ, іноді завдання ми давали варіантами. Учні записували відповіді в зошитах, перевіряли правильність обчислень, з’ясовували і виправляли помилки.
Наступним етапом дослідження стало визначення ефективності формуючого експерименту.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація процесу виконання усних обчислень має значні методичні недоліки, а уміння учнів, що стосуються усних обчислень, розвинуті слабо. З метою забезпечення адекватності процесу формування навичок виконання усних обчислень нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику виконання усних обчислень, а також перевірено її ефективність.
У 2007-2008 рр. проведено констатуючий експеримент: розроблено критерії та проведено педагогічну діагностику рівнів сформованості умінь і навичок виконання усних обчислень; впроваджено у навчально-виховний процес удосконалену добірку завдань для виконання усних обчислень. Також опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки.
На підсумковому етапі експерименту ми проводили контрольні зрізи – пропонували учням експериментального і контрольного класів контрольні завдання. При цьому перевірялася сформованість у молодших школярів навичок виконання усних обчислень через якість виконання усних вправ.
Наведемо приклади контрольних вправ і завдань (див. додаток).
І. Вправи комбінаторного типу.
1. Склади усі можливі двоцифрові числа за допомогою цифр 5 і 4 (без повторення цифр).
2. Склади усі можливі двоцифрові числа з допомогою цифр 1, 2, 3 (без повторення цифр).
ІІ. Логічні завдання.
1. Миколка молодший за Петрика, Петрик молодший за Юрка. Хто наймолодший? Сформулюй запитання і дай відповідь на нього.
2. Петрик слабший від Михайлика. Володя сильніший від Петрика. Хто найслабший?
3. Олеся темніша, ніж Люба, і молодша від Ніни. Олеся світліша, ніж Ніна, і старша за Любу. Хто найтемніший і хто наймолодший?
ІІІ. Вправи на дослідження.
1. Як зміниться частка, якщо ділене і дільник збільшити (зменшити) у 2 рази? (Добери конкретні приклади).
2. Як зміниться частка, якщо ділене збільшити у 3 рази, а дільник зменшити в 4 рази?
3. Як зміниться частка, якщо ділене зменшити в 5 разів, а дільник збільшити у 6 разів?
Результати виконання контрольних робіт представлені на діаграмі.
Діаграма Результати виконання контрольних робіт учнями контрольного і експериментального класів

Як видно із діаграми, успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень у експериментальному класі виконали завдання 26% учнів, що на 15% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на середній рівень, у експериментальному класі становить 58%, а у контрольному – 52%. У контрольному класі 37% учнів виконали завдання на низькому рівні, а в експериментальному таких було 15%.
Таким чином, результати експериментального дослідження підтверди-ли ефективність нашого дослідження.
ВИСНОВКИ
Усні обчислення є однією з ефективних форм організації колективної та індивідуальної роботи учнів на уроках математики. Вони розвивають у школярів уважність, спостережливість, ініціативу, викликають інтерес до роботи. За їх допомогою вчитель встановлює на уроці оперативний і ефективний зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями знаннями і вміннями. Виконуючи усні вправи, учні початкових класів не тільки вдосконалюють обчислювальні навички, вони закріплюють теоретичний матеріал тренують увагу, підвищують мовну культуру.
Головна мета усного обчислення — засвоєння таблиць арифметичних дій, формування обчислювальних навичок. Вони сприяють також формуванню у дітей вмінь і навичок розв'язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєнню математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. Вправи з усних обчислень можна поєднувати з перевіркою домашніх завдань, закріпленням вивченого матеріалу, опитуванням учнів. Щоб навички усних обчислень постійно вдосконалювались, треба встановити правильне співвідношення в застосуванні усних і письмових прийомів обчислень. Виховуючи любов до усних вправ, вчитель допомагає учням активно працювати з навчальним матеріалом, пробуджує у них прагнення удосконалювати способи обчислень і розв’язування задач, менш раціональні замінювати досконалішими та економнішими.
Усні обчислення — специфічна самостійна частина уроку математики, але в доборі змісту завдань вона нерідко пов'язується з опитуванням чи підготовкою до сприймання нового матеріалу. Добір завдань для усних обчислень визначається темою уроку, метою закріплення та ліквідації прогалин у знаннях учнів, розвивальною метою навчання математики. Добираючи завдання для усних обчислень, варто використовувати той матеріал підручника, який з тих чи інших причин не застосовувався на попередніх уроках. У разі потреби цей матеріал адаптують до форм проведення усних обчислень.
Серед завдань для усних обчислень можна виділити завдання для засвоєння таблиць арифметичних дій; вправи на формування обчислювальних навичок; завдання на засвоєння питань теорії арифметичних дій; задачі; усі вправи з геометрії; завдання з логічним навантаженням. Для усних обчислень можна використати також вправи і задачі, опрацьовані на попередніх уроках: повторно знаходити значення виразів, повторно розв'язувати задачі чи тільки складати плани розв'язування задач; практикувати постановку додаткових запитань до завдань підручника, модифікацію завдань підручника (зміна числових даних, вимоги чи форми проведення). Під час повторного розв'язування задач учитель відводить час для обдумування, а потім пропонує повідомити план розв'язування кожної із задач чи саме розв'язання.
Сам процес виконання усних обчислень за певної методики позитивно впливає на розумовий розвиток молодших школярів, оскільки він потребує виконання розумових операцій: аналізу і синтезу, конкретизації і абстрагування, порівняння, узагальнення. Щоб усвідомити особливості виконання усних обчислень, учні повинні усвідомити певні структурні етапи, алгоритм міркувань. Важливе значення при усвідомленні цього алгоритму мають спеціально розроблені моделі і схеми, які в наочній формі відображають істотні зв'язки між її об'єктами. Організація діяльності дітей з опорою на такі моделі дає можливість підвести їх до пізнання цих зв'язків.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у початковій школі нами виявлено, що організація процесу виконання усних обчислень має значні методичні недоліки, а уміння учнів, що стосуються усних обчислень, розвинуті слабо. З метою забезпечення адекватності процесу формування навичок виконання усних обчислень нами розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику виконання усних обчислень, а також перевірено її ефективність.
Дослідження особливостей формування навичок усних обчислень у молодших школярів здійснювалося у три взаємопов’язані етапи – діагностичний, формуючий і контрольний. Вироблення в учнів навичок усних обчислень на уроці організовувалося у формі колективної фронтальної або індивідуальної самостійної роботи, застосовувалася також і групова форма навчання. У процесі проведення уроків математики ми використо-вували розроблену нами на основі досягнень передового педагогічного досвіду систему вправ для усних обчислень. Особливістю розробленої добірки усних вправ було те, що комплексно використовувалися різні види вправ для усних обчислень, внаслідок чого в учнів формувалися міцні навички усного обчислення.
На підсумковому етапі експерименту ми проводили контрольні зрізи – пропонували учням експериментального і контрольного класів контрольні завдання. При цьому перевірялася сформованість у молодших школярів навичок виконання усних обчислень через якість виконання усних вправ. Успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного, що підтверджує ефективність експериментального дослід-ження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирования личности. – М.: Педагогика, 1976. – 314с.
Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения: Общедидактический аспект. – М.: Педагогика, 1977. – 314 с.
Бадинцян И.В. Развитие мыслительной деятельности младших школьников // Методологические и теоретические основы процесса обучения и воспитания в начальной школе: Сб. научн. трудов. – М., 1978. – С. 70-77.
Бантова М.О. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: Вища школа, 1982. – 288 с.
Бантова М.А. Умножение и деление многозначных чисел на однозначные // Начальная школа. – 1989. - №10. – С. 52-57.
Белова Е.С. Развитие диалога в процессе решения школьниками мыслительных задач // Вопр. психологии. – 1991. – №2. – С. 148-153.
Богданович М.В. Методика вивчення нумерації і арифметичних дій у початковій школі. – К.: Освіта, 1991. – 336 с.
Богданович М.Б. Методика розв’язування задач у початковій школі. – К.: Вища школа, 1990. – 183 с.
Богданович М.Б., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. пос. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2001. – 368 с.
Богданович М.В. Урок математики в початковій школі: Пос. для вчителя. – К.: Рад. школа, 1990. – 192 с.
Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. – М.: Просвещение, 1959. – 242 с.
Василенко І.З. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: Просвіта, 1971. – 376 с.
Вікова та педагогічна психологія (О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін.-К.: Просвіта, 2001.-416с.
Возрастные возможности усвоения знаний / Под. ред. Д.Б. Эльконина, В.В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1966. – 232 с.
Волкова С.И., Моро М.И. Сложение и вычитание многозначных чисел // Нач. шк. – 1989. - № 9. – С. 34 – 37.
Волкова С.И., Столярова Н.Н. Развитие детей на уроках математики // Нач. шк. – 1991. - № 7. – С. 19 – 25.
Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв’язувати задачі // Поч. школа. – 1988. – №11. – С. 70-72.
Гільбух Ю.З. Діагностика мислительних здібностей // Рад. школа. – 1990. – №12. – С. 19-26.
Глазунова А.С. Сложение и вычитание // Нач. шк. – 1985. - № 9. – С. 55 – 58.
Гнеденко Б.В. развитие мышления и речи при изучении математики // Математика в школе. – 1991. - №4. – С. 3-9.
Гословська І.Г., Скворцова С.О. Формування позитивної мотивації навчання в молодих школярів на уроках математики //Наука і освіта, - 2000. - №6. – с.18-24.
Гребенникова Н.Л. Предупреждение ошибок учащихся при делении многозначных чиел // Нач. шк. – 1985. - № 12. – С. 34 – 37.
Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. – М.: Просвещение, 1986. – 220 с.
Друзь Б.Г. Додаткові творчі вправи з математики // Поч. шк. – 1976. - № 5. – С. 43 – 47.
Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. – К.: Рад. школа, 1978. – 126 с.
Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. – К.: Рад. школа, 1988. – 144 с.
Завалишина Д.Н. Полисистемный подход к исследованию решения мыслительных задач // Психол. журнал. – 1995. – №6. – С. 32-43.
Захарова А.М. Розвивальне навчання математики в початковій школі // Психол. і педагогіка. – 2000. – №1. – С. 21-27.
Зотова М.В. Работа по предупреждению ошибок при выполнении устных вичислений // Начальная школа. – 1998. - №3. – С. 53-58.
Истомина Н.Б. Проблемы современного урока математики в начальной школе // Нач. шк. – 2001. – № 4. – С. 65-66.
Калмыкова З.И. Пути развития продуктивного мышления школьников // Вопр. психологии. – 1978. – №3. – С. 143-148.
Король Я.А. Організація навчальної діяльності учнів на уроках математики // Поч. шк. – 1986. - № 1. – С. 59 – 64.
Король Я.А., Козак М.В. З досвіду формування прийомів позатабличного множення і ділення // Актуальні проблеми розбудови національної освіти. Ч. 2 – Херсон, 1997. – С. 86 – 89.
Король Я.А. Математика в початкових класах: Культура усного і писемного мовлення. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2000. – 160 с.
Король Я.А. Піднесення культури математичної мови // Поч. школа. – 1995. – №1. – С. 11-12.
Король Я.А. Піднесення культури математичної мови // Початкова школа. – 1995. - №1. – С. 11-12.
Корчевська О.П. Робота над завданнями підвищеної складності з математики в початкових класах. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 112 с.
Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад. Школа, 1989. – 386с.
Кочина Л., Листопад Н. Математика: навчальні програми для чотирирічної початкової школи // Поч. школа. – 2001. – №7. – С. 17-20.
Кром В.И. Активизация познавательной деятельности на уроках математики // Нач. шк. – 1999. - № 8. – С. 36 – 37.
Липатникова И.Г. Роль устных упражнений на уроках математики // Нач. шк. – 1991. - № 6. – С. 34 – 38.
Литовченко З.М., Карапузова Н.Д. Культура усного мовлення на уроках математики // Поч. шк. – 1984. - №. – С. 31 – 34.
Люблінська Г.О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – 356 с.
М’ясоїд П.А. Загальна психологія. – К.: Вища школа, 1998. – 479 с.
Максимов Л.К. Психологические особенности математического мышления школьников // Новые исследования в психологии. – №1. – М.: Педагогика, 1979. – С. 51-54.
Маркова А.А. Формирование мотивации обучения в школьном возрасте. – М.: Педагогика, 1983. – 124 с.
Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. – М.: Просвещение, 1972. – 204 с.
Менчинская Н.А., Моро М.И. Вопросы методики и психологии обучения арифметике в начальных классах. – М.: Просвещение, 1965. – 268 с.
Моро М.Г., Пишкало А.М. Методика навчання математики в 1-3 класах. – К.: Рад. школа, 1979. – 376 с.
Пентегова Г.А. Развитие логического мышления на уроках математики // Нач. школа. – 2000. – №11. – С. 74.
Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 558 с.
Рамендик Д.М. Стиль мышления и способ взаимодействия партнеров при совместном решении задач // Психологический журнал. – 1996.