Виховання естетичної культури підлітків
У ході констатуючого етапу експерименту лише 11,4% молодших підлітків експериментальних класів і 7,5% молодших підлітків контрольних класів та 11,3% старших підлітків експериментальних класів і 7,9% старших підлітків контрольних класів мали високий рівень сформованості естетичного сприйняття навколишнього середовища. Отримані під час констатуючого етапу експерименту показники ми враховували в подальшій дослідно-експериментальній роботі, спрямованій на розвиток емоційно-естетичної, ціннісної, когнітивної та діяльнісно-практичної сфер підлітків в процесі навчальної діяльності у середній загальноосвітній школі.
Дані сформованості у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в ході констатуючого та формуючого етапів експерименту подано в таблиці 3.
Таблиця 3
Динаміка рівнів сформованості естетичної культури у підлітків (у %)
| Рівень |
Контрольні 5-7 класи |
Експериментальні 5-7 класи | Контрольні 8-9 класи | Експериментальні 8-9 класи | ||||
| на початку роботи | наприкінці роботи | на початку роботи | наприкінці роботи | на початку роботи | наприкінці роботи | на початку роботи | наприкінці роботи | |
| Низький | 53,2 | 52,0 | 51,2 | 25,3 | 47,8 | 45,1 | 53,0 | 35,7 |
| Середній | 24,3 | 25,4 | 23,5 | 24,1 | 30,1 | 32,7 | 26,1 | 23,3 |
| Достатній | 15,0 | 14,5 | 13,9 | 21,1 | 14,2 | 12,4 | 9,6 | 16,9 |
| Високий | 7,5 | 8,1 | 11,4 | 29,5 | 7,9 | 9,7 | 11,3 | 24,1 |
| Всього | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Отримані результати дозволили розробити систему мір і умов по підвищенню естетичної вихованості підлітків, що включає культурно-естетичне виховне середовище, в основі якого сполучаються активна художня діяльність підлітків, засвоєння кращих зразків світової й вітчизняної культур, вільна творчість, міжособистісне спілкування підлітків, педагогів, батьків.
Культурно-естетичне середовище, що виступає умовою виховання «людини культури», дозволяє розвивати унікальність і неповторність особистості підлітка, сприяє становленню його естетичних поглядів, переконань, стимулює високоморальні поводження й вчинки.
Також в навчальну діяльність мають бути включені диверсифікаційні освітні програми, функціональне призначення яких полягає у вибудовуванні й організації системи методів, методик навчання й виховання, у забезпеченні діагностичного супроводу, підтримці підлітків у виховному процесі, у прогнозуванні очікуваних результатів реалізації. Наступною умовою підвищення естетичної вихованості підлітків має бути активне залучення в роботу з підлітками широкого кола фахівців (педагогів-організаторів, психологів, батьків).
Методика формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища в процесі навчання складається зі змістовного, процесуального та оцінно-результативного компонентів.
Спираючись на логіку дослідження, потрібно визначати особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків: урахування вікових змін у ставленні молодших та старших підлітків до навколишнього середовища; цілісність та взаємозв’язок емоційно-естетичних, когнітивних, аксіологічних та праксіологічних складових естетичного світосприйняття підлітків; єдність естетико-гуманітарного та природничонаукового компонентів змісту освіти.
Зазначені особливості процесу формування естетичного світосприйняття підлітків визначають змістовний та процесуальний компоненти методики та специфічні форми й методи роботи.
Сутність змістовного компоненту методики полягає в поєднанні природничих та естетико-гуманітарних складових змісту освіти. Практична реалізація змістовної частини методики передбачає: структурування навчального матеріалу з природничих дисциплін з метою виявлення естетико-гуманітарного потенціалу та можливості їх інтегрованого вивчення.
Аналіз шкільних програм з природничих дисциплін дозволяє стверджувати, що вони мають певні можливості для формування естетичного світосприйняття підлітків, завдяки достатньому естетико-гуманітарному потенціалу. У розділах програмного матеріалу з природничих дисциплін можна виділити теми, що мають значний естетико-гуманітарний потенціал і які доцільно вивчати інтегровано. При розробці структури уроку (з хімії, біології, фізики, географії) потрібно визначати естетичний фрагмент, у якому було виявлено естетико-гуманітарний потенціал, та відбувалось би введення в тезаурус підлітків естетичних понять і термінів.
Процесуальний компонент методики містить визначення етапів, обґрунтування форм та методів формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища.
Реалізація методики має відбуватися за такими етапами: на першому – розвиватися потреби підлітків в естетичному сприйнятті навколишнього середовища; на другому – формуватися навички цілісного емоційно-естетичного світосприйняття; на третьому – має набуватися досвід естетичного оцінювання; на четвертому – активізуватися творчо-естетична діяльність підлітків.
У молодших підлітків є сенс розвивати потребу в естетичному сприйнятті засобами створення естетичних ситуацій та засобами бесід („Дивлюсь і відчуваю”, „Прислухаємось до звуків довкілля”, географія, 5 клас). Формування навичок цілісного емоційно-естетичного світосприйняття може відбуватися засобом інтегрованих уроків („Тварини та довкілля”, біологія-географія, 7 клас; „Музика, мистецтво, рух у біології”, біологія-література-мистецтво, 7 клас) та творчих завдань естетичного спрямування емоційно-оцінного типу. У старших підлітків для набуття досвіду естетичного оцінювання можуть використовуватись інтегровані уроки, рольові ігри („Життя речовин”, хімія, 8 клас; „Виробництво сталі”, хімія, 9 клас), уроки-прес-конференції („Закони збереження енергії в механіці”, фізика, 9 клас) та завдання естетичного спрямування творчо-діяльнісного типу. Активізація творчо-естетичної діяльності підлітків може відбуватися через систему підсумкових завдань естетичного спрямування.
Процес естетичного виховання підлітків під час навчальної діяльності має бути представлений системою форм та методів навчання.
До основних форм навчання можна віднести інтегровані уроки, а також уроки з використанням активних методів навчання, серед них – уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-консиліуми, уроки-змагання, театралізовані уроки тощо. Значне місце в методиці формування естетичної культури займає організація екскурсій для естетичних спостережень за явищами і об’єктами навколишнього середовища, екскурсії в музеї та виставки, щоб підлітки могли наочно бачити творіння визначних митців історії та сучасності.
Серед позаурочних форм роботи – організація міжпредметних семінарів-конференцій, тренінгів, „круглих столів”, естетичних майстерень, вікторин, художньо-естетичних конкурсів тощо. У межах діяльності студії „ Учнівський театр” підлітки можуть брати участь у міні-виставах.
Методи, які використовуються для формування у підлітків естетичного сприйняття навколишнього середовища, потрібно відбирати з урахуванням теми уроку та віку підлітків. Пропонується система найбільш ефективних методів для формування естетичного світосприйняття: наочно-ілюстративні (фенологічні спостереження, перегляд відеофільмів та творів мистецтва); проблемно-пошукові методи (аналіз краси в живій та неживій природі, евристичні бесіди); методи художнього аналізу естетичних вражень від предметів та явищ навколишнього світу (казки-мініатюри, замальовки про красу рослин і тварин та інші творчі роботи).
На заключному етапі експериментальної роботи визначається ефективність розробленої методики. Оцінно-результативний компонент методики передбачає визначення рівнів сформованості естетичної культури підлітків засобом контрольних завдань естетичного спрямування та творчих робіт.
Оцінка рівня сформованості естетичного сприйняття у підлітків здійснюється за допомогою методу факторно-критеріального моделювання, який дозволяє виразити показники якості кількісною мірою, визначити сформованість кожного фактора естетичного сприйняття та якість сформованості цього процесу в цілому.
Проведений аналіз свідчить, що в підлітків експериментальних класів виявлено вищий рівень сформованості естетичної культури, ніж у підлітків контрольних класів. Так, в експериментальних класах, 29,5% молодших та 24,1% старших підлітків продемонстрували високий рівень сформованості естетичної культури (у контрольних класах – відповідно 8,1% та 9,7%) (табл.3).
Таким чином, естетичне виховання підлітків в процесі навчальної діяльності можна розглядати як позитивно спрямований процес, що більш інтенсивно протікає в колективах і об'єднаннях, що займаються естетичною діяльністю. Показники динаміки естетичної вихованості вірогідно значимі, що обумовлено соціальною спрямованістю естетичною творчістю. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи, що базуються на основі розрахунку коефіцієнтів статистичної вірогідності розходжень між групами респондентів, дозволяє відзначити зростаючий рівень естетичної вихованості, і підтвердив ефективність естетичного виховання підлітків в освітній установі в процесі навчальної діяльності.
Висновки
Естетична культура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду та шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими культурою естетичними цінностями у своїй практичній діяльності, створювати красу навколо себе й долати недосконалість світу. Українській державі необхідне покоління, здатне до сприйняття національних і загальнолюдських цінностей, до творчої діяльності, тому особливого значення сьогодні набуває виховання в молоді естетичної культури.
Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів. Усе це дає право вважати головним принципом естетичного виховання принцип все загальності естетичного виховання і художньої освіти.
Методологічною основою і важливим принципом естетичного виховання на сучасному етапі є ідея комплексного підходу, який у реалізації системи естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання.
Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності школярів переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи.
Нові завдання в галузі виховання у загальноосвітній школі суверенної України докорінним чином змінили і установки в естетичному вихованні. Від завдань бачити, відчувати, розуміти прекрасне вони перетворились на більш складні і пов'язані зі здатністю творити його у навколишній дійсності, праці, мистецтві, у повсякденному житті. Ця здатність є важливою ознакою нашого часу і забезпечується завдяки реалізації принципу виховання естетичного сприйняття в процесі навчальної діяльності.
Ці принципи забезпечують реалізацію системи естетичного виховання і сприяють формуванню естетичної культури підростаючого покоління. Одним з основних завдань шкоди на сучасному розвитку естетичного виховання є створення його системи. Під системою розуміється живий, цілеспрямований, організований і контрольований процес художньо-естетичної освіти, розвитку, виховання дітей, побудований на основі сукупності методологічних принципів, психолого-педагогічного обґрунтування методичних документів, які забезпечують здійснення у нерозривному зв’язку з естетичним вихованням особистості, її моральний і трудовий розвиток.
Основним структурним елементом системи естетичного виховання є особистість, оскільки мета, завдання, специфічні методи естетичного виховання орієнтовані на естетичний і загальний розвиток особистості, збагачення її у педагогічному процесі з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей організації впливу на учнів різного віку.
Однією з ведучих підсистем естетичного виховання є навчально-виховний процес школи. Предмети природничо-математичного, гуманітарного та естетичного циклів, а також трудове виховання вносять у цю підсистему свій вклад і одночасно тісно пов’язані між собою як її елементи. Керівну роль у забезпеченні педагогічної цілеспрямованості цього процесу відіграє учитель.
Наступна підсистема — позакласна діяльність школярів, пов’язана з навчально-урочною діяльністю. Особливе місце належить в ній факультативним курсам з предметів художнього та інших циклів. Функціонування цієї підсистеми передбачає необхідність використання творчого підходу до будь-якого виду діяльності дитини, форми і методів пробудження їх інтересу до естетичної творчості, а також здійснення педагогічного контролю за соціально-оцінною діяльністю учнів у процесі позакласної та позашкільної роботи, організації дозвілля і поведінки підлітків.
Важливою підсистемою є також художньо-естетичні впливи засобів масової комунікації (преса, радіо, телебачення, кіно), сім’ї, мікро середовища підлітка. Контроль з боку школи за діяльністю її елементів виявляється у вивченні і аналізі впливів, ступеня сформованості в підлітків естетичного ідеалу, смаку, критичної оцінки естетичної інформації, художніх інтересів і потреб школярів у галузі мистецтв, мотивів спілкування з ним.
На основі змісту поняття “естетична культура особистості”, що включає сукупність розвинутих естетичних емоцій і почуттів, потреб і смаків, сформованих естетичних оцінок та ідеалів, визначено основні критерії вихованості естетичної культури старшокласників, а саме: емоційний, інтелектуальний, мотиваційно-діяльнісний, комунікативний, а також їхні показники. Виокремлено рівні розвитку естетичної культури старшокласників, це: відносно високий рівень, вище середнього, середній, нижче середнього, відносно низький.
Дослідно-експериментальна перевірка реалізації запропонованої методики показала певний прогрес у підвищенні рівня естетичної культури старшокласників. У цьому переконують кількісні та якісні показники – зростання комунікативної культури старшокласників (вміння слухати інших, поважно ставитися до їхніх поглядів, переконливо доводити свої думки), прагнення до самостійного оволодіння мистецтвознавчими й культурологічними знаннями, підвищення активності в позакласній роботі.
Таким чином функціонування системи естетичного виховання ефективно здійснюється тоді, коли вона діє не ізольовано, а включається у комплекс усієї навчально-виховної роботи і здійснюється з допомогою цілеспрямованого педагогічного керівництва.
Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує всіх проблем, пов’язаних із формуванням естетичної культури старшокласників. Важливими залишаються питання виховання естетичної культури в учнів інших вікових груп; організація взаємодії школи та сім’ї в культурній підготовці школярів; регуляція діяльності засобів масової інформації; розвиток професіоналізму вчителів. Тільки вирішуючи ці та інші проблеми, можливо сподіватися на суттєві зміни в духовній сфері нашого суспільства, пов’язані з підвищенням культурного рівня підростаючого покоління.
Список використаної літератури
Бітаєв В.А. Гуманістична сутність естетичного виховання // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Зб. наук. праць. – К.: КДЛУ. – 1999. – С. 51-56;
Бітаєв В.А. Естетичне виховання і гуманізація особи. – К.: ДАКККіМ, 2003. – 232 с.;
Бітаєв В.А. Естетичне виховання та формування цілісної особистості // Тези міжнар. наук. конф. “Творчість у контексті розвитку людини”: Ч. 2. – К. – 2003. – С. 12-15;
Бітаєв В.А. Естетичне виховання як компонент культуротворення // Мультиверсум: Філософський альманах. – К.: Укр. Центр духовної культури. – 2003. – Вип.36. – С. 190-200;
Бітаєв В.А. Естетична свідомість: концептуалізація проблеми // Наукові записки (Релігієзнавство. Культурологія. Філософія). – К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова. – 2001. – Вип. 8. – С. 47-52;
Бітаєв В.А. Мистецтво як універсальний фактор формування естетичної свідомості // Культурологічні трансформації мистецької освіти та актуальні питання творчої діяльності музиканта в сучасній Україні. – Київ-Одеса. – 1998. – С. 51-65;
Бітаєв В.А. Сучасні трансформації естетичної свідомості молоді // Мат. наук.-практ. конф. “Молодь у сучасному світі: морально-естетичні та культурологічні виміри. – К.: МІЛП. – 2001. – С. 211-214;
Борев Ю.Б. Эстетика. – М., 1988. – 496с.;
Бутенко В.Г. Педагогічні умови ефективного використання художнього середовища в естетичному вихованні школярів // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в сучасних умовах: Збірник наукових праць. – Херсон, ХДУ, 2004. – С. 36-38;
Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. – М., 1986. – 126с.;
Духнович О. В. Твори, т. II. — Братислава, 1967. — с. 282;
Замашна С.М. Естетичне ставлення як психолого-педагогічна проблема // Нова педагогічна думка. Науково-методичний журнал. - № 1-2. – 2003. – С.67-69;
Замашна С.М. Шляхи оновлення змісту естетичного виховання в системі загальної середньої освіти // Збірник наукових праць „Оновлення змісту, методів та організаційних форм художньо-естетичного виховання учнівської та студентської молоді”. Наукові записки Рівненського педінституту. Випуск 3. – Рівне, 1998. – С.112-113;
Искуство в школе. — № 3, 1999;
Козлов И.Ф. Педагогический опит А.С.Макарєнко. — М., 1987;.
Кондратенко Г.П. Сутність та структура естетичного світосприйняття особистості у психолого-педагогічному аспекті // Освіта на Луганщині: Наук.-метод. журнал. – 2004. – № 1. – С.63-67;
Кондратенко Г.П. Ціннісно-естетичні орієнтири сучасних підлітків та їх формування в процесі розвитку естетичного світосприйняття // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 11-13 листопада 2003 р.). – Ч. 3. – Луганськ: Альма-матер, 2003. – С.173-178;
Кузин В.С.Психология.— М.,1997;
Липский В.Н. Эстетическая культура и личность. – М., 1987. – 128с.;
Лихачев Б.Т. Теория эстетического воспитания школьников. – М., 1985. – 176с.;
Михайлова Л.М. Виховний потенціал культурологічного підходу до розгляду творів світового мистецтва // Освіта на Луганщині. – 2000. — №1 (12). – С.91-93;
Михайлова Л. Культурологічний підхід до аналізу літературних творів // Мистецтво та освіта. – 1999. — №4. – С.13-16;
Михайлова Л.М. Навчально-виховні можливості художньої культури світу в естетичному вихованні учнівської молоді // Освіта на Луганщині. – 1999. — № 2 (11). – С.62-65;
Михайлова Л.М. Проблеми виховання естетичної культури старшокласників в системі сучасної освіти //Освіта на Луганщині. —2000. — № 2. — С.93 –96;
Михайлова Л.М. Освітня галузь “ Естетична культура” та її виховні можливості/ Збірник статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції у м. Донецьку 2-3 листопада 2000року “Проблеми переходу початкової школи на нову структуру і зміст навчання”. — Донецьк: ВАТ “УкрНТЕК”, 2000. — С.107-110;
Михайлова Л.М. Освітньо-виховний потенціал культурологічного підходу у змісті сучасної освіти / Збірник наукових праць за матеріалами симпозіуму “Наука Луганщини у контексті розвитку регіону”. – Луганськ, 1999. – С.164-173;
Михайлова Л.М. Специфіка культуролого-естетичного виховання творчої особистості / Збірник статей за матеріалами науково-практичної конференції “Педагогіка життєтворчості як концептуальна основа розвитку освіти Луганщини”. — Луганськ, 1997. — С.66-72;
Наумов Б.М. Поліцентричний метод: перша педагогічна технологія цілісного розвитку особистості.— Х., І999;
Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибр. твори: В 5т. – К.: Рад. школа, 1976. – Т.2. – 473с.;
Ушинський К.Д. Матеріали до 3 тому "Педагогічної антропології". Збір. тв. в 11 т. — М., 1950. — Т. 10. — с. 609;
Феуєрман В.В. Моральність і естетична культура підлітків у суспільстві третього тисячоліття: філософсько-релігійна основа стосунків на прикладі спортивній діяльності //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб.наук.праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - №10. - С.19-26;
Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе. – К., 1985. – 144с.;
Шляхи удосконалення художньо-естетичної освіти учнівської молоді в умовах відродження національної культури / відпов. ред. Щолокова О.П. – К., 1992. – 280с.;
Щолокова О.П. Художньо-естетичне виховання школярів засобами світової художньої культури: — К., УДПУ, 1993;
Эстетика. Словарь. — М., 1989;
Эстетика: учебное пособие для студентов гуманитарных факультетов вузов / под. общ. ред. Лувчук Л.Т. – К., 1991. – 302с.