Ознайомлення з творами українських художників на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі
То я все на світі забуду, та й знов малюю квіти… бо із квітів картинки красиві. Ой і які ж ви гарні, квіточки мої, діточки, красунечки ви мої. Я на вас ніколи не надивлюся, я на вас не налюбуюся».
Самотужки вчиться грамоти, сама «винаходить» фарби (з бузини, буряка, цибулі, калини).
Першу спробу малювати зробила вугликом з печі на шматі сірого домотканого полотна.
Найтонші пензлі виготовляла сама з вишневої гілочки, бляшанки, з котячої шерсті.
Батьки її були прості селяни. Вони не розуміли, чому в їхньої доньки такий нестримний потяг до малювання. Адже сільське життя повне щоденних клопотів: треба і шити, і прясти, і худобу доглядати, і город порати. Отож, чинили Катрі всілякий опір. Катря згадує (читає учень): «Коли я спробувала дещо малювати, а мої рідні побачили, то й сказали мені, не бери ти цього в голову, бо на це треба розумної голови і великої школи. Та де вже то покинеш те малювання, куди я не йду, що не роблю, а те, що я надумала малювати, ходить за мною, ввижається мені і ніби промовляє, щоб я не кидала, щоб я його малювала».
Усі квіти художниця малювала з натури, виходячи в поле, садок, чи з пам'яті. Кожну квіточку не лише
любила, а й знала. Ходила за 20 км, щоб роздивитися квіточку.
Так з'являються її шедеври «Цар колос», «Квіти за тином», «Квіти на блакитному тлі», які експонуватимуться в Парижі й всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо високо оцінить її хист. Весь мистецький Париж визнає її як художницю глибоко національну й напрочуд поетичну.
Тяжкі випробування випали на долю художниці. Але вона з ранніх літ вирішила стати тільки художницею, їй довелося переборювати безліч труднощів. Жила вона дуже бідно. Часто хворіла. Не мала в кого повчитись.
Зимою працювала в холодній нетопленій хаті, де замерзала вода. Важко було купити потрібні фарби. Та ніщо не могло стати їй на заваді. «Квіти я буду малювати й малювати, бо я так люблю над ними працювати, що й слів не знайду», – казала вона. А ще зауважувала, що квіти – це її діточки, це «очі Землі»… Ця велика народна майстриня з її дивовижної краси роботами вчинила героїчний подвиг і стала відомою на весь світ.
– Якою постала перед вами художниця?
II. «Розумова гімнастика».
1. Дописавши букви, ти прочитаєш назви квітів: чорнобривці мальви
барвінок нагідки
2. Знайди у цих реченнях назви квітів. Бережіть емаль ви своїх зубів. Ароматний напій з квітів всім смакує.
III. Знайомство з репродукціями картин художниці; розповідь про них.
Катерини Білокур давно немає серед нас, вона померла в 1961 році, але залишилися на землі її дивокартини.
Ви бачите перед собою прекрасне творіння рук людських. Скільки почуттів вклала художниця в полотно, наче не руками малювала, а серцем. Дивишся на репродукцію картини «Квіти за тином» (1953 р.) і відчуваєш, наче сам стоїш тут, між цими квітами, і не можеш намилуватися цією красою. Так хочеться нахилитися і відчути запах кожної квітки, доторкнутися рукою. їх тут видимо-невидимо.
– А погляньте, які квіти тут є? (Лілеї, півники, чорнобривці, мальви, троянди, нагідки, волошки, жоржини, кручені паничі, ромашки, красоля.)
Вдалині, зліва квіти звуться мальвами, ростуть поміж вікнами, біля тину, край дороги. Зовсім невибагливі. А які ж вони гарні, які ніжні.
Подарувала їм природа світло-рожевий колір, загорнула в м'яке світле листячко. Стоять мальви закутані в туманець, і цим підкреслила художниця їхню ніжність.
– Які квіти є попереду мальв? (Тюльпанчики, темно-бузкові півники, жовтогарячі лілеї.)
Так багато вмістила художниця квітів на такому невеличкому полотні, що ми навіть не можемо всіх перелічити.
На передньому плані тин, що дає змогу глядачеві нібито підійти зовсім близько до квіткового раю й уважно роздивитися кожну рослину окремо. За тином справжня симфонія різноманітних квітів. Художниця навмисне зобразила їх водночас, щоб показати всю красу рідної землі і передати свою велику любов до неї.
Справжнім дивом здається зображене на цій картині розмаїття городніх та польових квітів, омитих вранішньою росою, вигрітих ласкавим сонечком. Це ще невеличкий шматочок мальовничої української землі, де росла талановита художниця.
– Що найбільше привернуло вашу увагу?
Що вас найбільше вразило і цій репродукції?
Які почуття пробуджуються у вас, коли ви вдивляєтеся в репродукцію цієї картини?
Майстер пейзажів і натюрмортів Матвій Донцов так оцінив мистецьку витонченість Катерини Білокур: «її обриси такі пререкрасні, а барви такі ніжні, що реально відчуваєш поетичність української квітки».
Спробуємо і ми висловити свої почуття, переживання від юрчості і надбання К. Білокур.
IV. Підготовка і складання творів.
На дошці зачин і кінцівка твору, опорні слова. У кожного з дітей схема-опора ю твору. (З варіанти.)
I варіант – за самостійно дібраним сюжетом (складання власного вірша про квіти);
II варіант – за зачином і кінцівкою;
III варіант – за зачином, питаннями та опорними словами до основної частини, кінцівки.
Усно складають твір «Чарівна краса».
V. Самостійна творча діяльність учнів.
VI. Слухання і редагування творів.
VII. Малювання квітів Чарівно малювала Катерина Білокур. Може і ми спробуємо. Можливо, кожен намалює свою чарівну квітку. Хай вона не буде схожою на справжню, але це буде та квітка, яка живе в вашому маленькому, ніжному, доброму серці.
А тепер беріть пензлики і нехай фарби допомагають вам творити дива.
Звучить «Вальс квітів» П.І. Чайковського. Діти виставляють роботи і розповідають про квіти.
VIII. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя.
Ви вчилися на уроці правильно вживати слова і вислови, складаючи твір, передавати свої враження від побаченої репродукції картини. Всі ви добре працювали. А на закінчення я хочу прочитати вам такі рядки:
Чотири речі нам потрібно, щоб невеселих збутись дум:
Здорове тіло, добра вдача, ім'я хороше, світлий ум.
Але коли Всевишній подарує любов до квітів,
Лиш тоді ми зможем дати щастя людям,
Освітимо в життя дорогу їм.
Спасибі вам за роботу.
Домашнє завдання: оформити роботу в свою книжечку творів.
За схожою схемою можна подавати заключні уроки з вивчення різноманітності видів мистецтва. Пропонуємо урок-вікторину у 4 класі.
Тема: Українське образотворче мистецтво
Мета: Ознайомити учнів з багатством українського національного живописного мистецтва. Розвивати естетичні смаки, інтерес до національного мистецтва. Виховувати почуття прекрасного, національну гордість, любов до Вітчизни, високу національну свідомість.
Обладнання. Портрети художників України, ілюстрації про їх життя і творчість, репродукції картин видатних українських художників.
1 й конкурс. Творче завдання
У ході підготовки до проведення заходу кожна з команд-учасниць виконує творче завдання – малює свою картину і під час проведення заходу захищає її.
2 й конкурс. Художники України
На окремому стенді – портрети видатних українських художників. Кожна з команд обирає собі 2–3 портрети і розповідає про життя та творчість зображених на них художників.
3 й конкурс. Вікторина
1. Давньокиївські ікони з кольорового каменю?
(Стеатит)
2. Велике мозаїчне зображення Богоматері Софійського собору?
(Оранта)
3. Перші зразки світського живопису в нашому мистецтві?
(Групові фрескові портрети сім'ї князя Ярослава в Софійському соборі)
4. Який живопис розвивався у XIV–XV ст?
(Станковий і монументальний)
5. Де беруть початок джерела графічного мистецтва?
(У книжковому мистецтві Київської Русі, коли були створені такі шедеври, як «Остромирове євангеліє», «Ізборник Святослава»)
6. Традиційний стародавній вид мистецтва?
(Іконопис)
7. Хто з українських художників збирав речі української старовини?
(Нарбут)
8. Дата зародження портретного та історичного живопису?
(XVI, XVII cm.)
9. Основоположник друкарства в Україні?
(Іван Федоров)
10. Хто сприяв появі перших гравюр в Україні?
(Іван Федоров)
11. Художній оформлювач «Української абетки» 1917 p.?
(Г. Нарбут)
12. Перше ілюстроване київське видання? («Анфологіян» 1618 p., «Вірші» Касіяна Саковина на похорон Петра Сагайдачного, видані 1622 р.)
13. Коли в Україні досяг значного розвите настінний живопис?
(Друга половина XVII – початок XVIII столітті
14. Чия творчість є новим етапом в історії українського образотворчого мистецтва?
(Т. Шевченка)
15. Якого року указ царського уряду про заборону друкувати книги українською мовою?
4 й конкурс. Розповідь про картину
(На спеціальному стенді вивішуються картини, репродукції видатних українських художників. Кожна з команд вибирає 2–3 картини і розповідає про творчість їх авторів, аналізує картину.
Підведення підсумків конкурсів.
(До проведення заходу доцільно підготувати виставку образотворчих робіт учнів. Між конкурсами слід провести невеличкі розважальні паузи у вигляді виступів шкільної художньої самодіяльності, виступи ВІА, ансамблю тощо).
1.3 Твори образотворчого мистецтва, на основи яких відбувається ознайомлення з творчістю художників
Мета навчання образотворчого мистецтва передбачає ознайомлення не лише з творами мистецтва, але і на їх основі – з творчістю самих митців.
Методика роботи в цьому плані передбачає наступні етапи:
вибір твору митця (декількох творів різних періодів життя). Такий вибір варто здійснювати на основі глибинного аналізу та відбирання найбільш цікавих, характерних творів мистецтва того чи іншого автора;
первинний аналіз твору з використанням коротких біографічних тез;
аналіз зв’язків творчості автора з його життям;
загальні висновки по ознайомленню з життєвим і творчим шляхом митця.
Пропонуємо приклад такої роботи на основі уроку образотворчого мистецтва у 4 класі.
Урок-екскурсія до Шевченківських свят
Тема уроку: «Шевченко – художник».
Мета: через репродукції Шевченкових картин, художнє слово осягнути значення живописної спадщини Кобзаря, зацікавити учнів творчістю Шевченка-гравера, новатора офорту, чудового аквареліста; розвивати мовлення, мислення, увагу, вміння аналізувати повідомлення; виховувати повагу і шану до живописної спадщини великого сина України
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: урок-екскурсія.
Обладнання: репродукції картин Шевченка, його портрет, обрамлений вишитим рушником, грамзаписи творів поета, покладених на музику, картки для словникової роботи.
ХІД УРОКУ
(Звучить у грамзаписі пісня на слова Шевченка.)
I. Оголошення теми, мети уроку, запис у зошитах.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя
– Ми з вами знаходимося у невеликій картинній галереї. Наша екскурсія сьогодні незвичайна. Адже проводимо її напередодні дня народження Т.Г. Шевченка – поета, художника, мислителя. Нам інколи здається, що ми так багато про нього знаємо: і про його трагічну долю, і про нескореність духу, і про викуп із кріпацтва… Але, погодьтеся, що він мало відомий нам як художник.
І тому мені б дуже хотілося, щоб ви пізнали ще й Шевченка-гравера, новатора офорту, познайомилися з його живописною спадщиною. А розкажуть нам про творчість Шевченка-художника екскурсоводи (називаю учнів). Наприкінці уроку підіб'ємо підсумки і визначимо, чия ж розповідь була найкращою.
2. Словникова робота
– Щоб краще збагнути повідомлення про роботи Шевченка-художника, запишіть у зошити значення таких слів (слова видрукувані на окремих аркушах і прикріплені на дошці):
Гравюра – вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластині.
Графіка – вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний на папері олівцем, пером, пензлем.
Живопис – вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети та явища реальної дійсності.
Офорт – гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.
Сепія – малюнок, виконаний натуральною або синтетичною коричневою фарбою, яка стійка щодо дії сонця та повітря.
3. Виставка розпочинає роботу…
(У ході повідомлень демонструються репродукції.)
1 й екскурсовод
Навесні, коли тануть сніги І на рясті просяє веселка, Повні сил і живої снаги, Ми вшановуємо пам'ять Шевченка.
2 й екскурсовод. Пропонуємо вам невелику екскурсію у світ мистецтва, у світ краси, яку залишив нам великий Кобзар.
3 й екскурсовод. Художній хист прокинувся у Тараса Григоровича дуже рано – ще в дитинстві. Цей талант привів Шевченка до Академії художеств, рятував у найтяжчі хвилини життя од відчаю і розпуки. Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна – близько 1 200 робіт (олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків). Сама вже кількість цих творів свідчить, що малярству Тарас Григорович приділяв велику увагу. Однак за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як художника.
1 й екскурсовод. За півроку до смерті Шевченка, 2 вересня 1860 року Рада Академії художеств присвоїла йому звання академіка гравюри. (Він уже не побачив диплома академіка.) Проте на похороні ніхто не згадав про Тараса Григоровича як художника. Які ж були причини цього?
Мистецька спадщина Шевченка довгий час знаходилася у приватних колекціях і не була доступна широким масам. Люди, до яких потрапили роботи художника, часто не уявляли собі їхньої цінності. Недооцінка малярських творів Шевченка пояснюється ще й тим, що він писав не великі полотна, а твори малих розмірів. До того ж, Шевченко був більше графіком, ніж живописцем. Цього не розуміли критики, вони недооцінювали графіку й були переконані, що обставини життя і поезія перешкодили Шевченкові стати великим художником.
2 й екскурсовод. Справжнього визнання мистецька спадщина Тараса Григоровича здобула тільки після 1917 року. Вчені провели величезну дослідницьку роботу. З творчого доробку Шевченка вилучено 257 робіт, які приписувалися йому помилково. 278 робіт не знайдено й досі.
3 й екскурсовод. Як же починався шлях Тараса до живопису? Помітивши неабиякий хист у свого козачка, Енгельгардт законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В. Ширяеву, який був декоратором з внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Тарас оволодів ремеслом і перевершив майстерність свого вчителя. Під час одного із своїх «сеансів» у Літньому саду в Петербурзі він зустрів Івана Максимовича Сошенка. На той час Сошенко був бідним студентом Академії художеств. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу знайомства і до викупу Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба й останню копійчину. Саме художник Сошенко допомагав своєму другові оволодівати таємницями живопису, давав йому гравюри для копіювання, папір, олівці.
4 й екскурсовод. Про цей період творчості Тараса до нас промовляють його рисунки: «Смерть Лукреції», «Смерть Вергінії», «Олександр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу». На жаль, у нас немає можливості їх показати, Проте саме вони є першими відомими роботами Шевченка. Про знайомство Тараса Григоровича з професором Петербурзької Академії художеств Карлом Брюловим розповідає картина Меліхова «Молодий Тарас Шевченко у К. Брюллова».
Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур К. Брюллова, В.А. Жуковського, О.Г. Венеціанова, В. Григоровича, Є.П. Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю. Пригадуєте, мабуть, що Шевченко був викуплений із кріпацької неволі на вилучені за портрет Жуковського, написаний Брюлловим, гроші (2500 крб.).
5 й екскурсовод. Незабаром Шевченко став улюбленим учнем Карла Брюллова. Юнак постійно користувався його бібліотекою, майстернею, деякий час мешкав там.
Навесні 1839 року за успіхи з рисунка Тарас був нагороджений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу – картину «Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці» Шевченко був удруге нагороджений срібною медаллю. Проте, нажаль, картина ця не збереглася. Але є картина «Циганка-ворожка», за яку митець одержав утретє срібну медаль.
6 й екскурсовод. Це полотно хтось придбав. Подальша його доля не відома – зберігся лише акварельний малюнок під цією назвою. Під розлогим кленом стоїть дівчина-селянка у святковому вбранні.
Праву руку вона простягла циганці. Лівою тримає щось загорнуте у фартух. Зосереджене обличчя дівчини звернене у бік глядача: видно, що вона дуже уважно і зі страхом вслухається у слова ворожки. Постать же циганки подано лише до половини, вона стоїть за якоюсь кам'яною стіною, можливо, огорожею панського саду. На плечах смугасте рядно, а за стіною – дитина. В одній руці ворожка тримає дівочу руку, в іншій – костур, бо біля ніг дівчини, пильно роздивляючись циганку з циганчам, завмер собака.
1 й екскурсовод. А ось олійний автопортрет Т. Шевченка 1840–1841 pp. Картина овальної форми. У центрі – надзвичайно тонке, одухотворене обличчя юнака, що повернув голову в бік глядача. Темне вбрання контрастує з блідістю обличчя. Високий розумний лоб, проникливий погляд глибоких очей, спрямований на глядача, але заглиблений у себе. Це надає образові таємничості і романтичної піднесеності.
2 й екскурсовод. Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина – «Катерина» (1842 p., олія), створена за мотивами однойменної' поеми. Давайте пригадаємо рядки із твору.
(Учень читає уривок із поеми «Катерина».)
Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин-ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком. На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник-офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється тяжкій її долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.
Художник відтворив лише один момент із життя Катерини – її розлуку з коханим.
Прийшли вісті недобрії – в поход затрубили, Пішов москаль в Туреччину, Катрусю накрили.
Всі сучасні дослідники вважають, що «Катерина» є одним із перших творів критичного реалізму в живописі Шевченка.
3 й екскурсовод. 1843 року Тарас Шевченко їде на Україну. Подорожує Чернігівщиною, Полтавщиною, Київщиною.
Про перебування поета на Полтавщині вам розповість невеличка брошура «Полтавські дороги Кобзаря» за редакцією П.К. Загайка – колишнього викладача Полтавського педагогічного університету. У ній ми теж знайдемо інформацію про Шевченка-художника, а також побачимо його роботи: «Будинок І.П. Котляревського», «Воздвиженський монастир у Полтаві», «В Решетилівці».
4 й екскурсовод. На Україні Шевченко багато працює над портретами. Якщо раніше він виконував їх переважно аквареллю, то тепер малює олівцем, олією.
Перед вами портрет Ганни Закревської. Хто ця жінка?
1843 року Тарас Григорович гостював у селі Березова Рудка Пирятинського повіту на Полтавщині в маєтку братів та сестер Закревських. Їм належало 1200 кріпацьких душ. Головним господарем села був Платон Закревський. Його дружина Ганна була на 21 рік молодша від чоловіка і привертала увагу багатьох своєю вродою. Захопився її красою і Шевченко. Тому й намалював портрет цієї жінки.
5 й екскурсовод. Найцікавішим живописним полотном періоду першої поїздки на Україну є жанрова картина «Селянська родина». Біля убогої селянської хатини – молоде подружжя і дитина. Збоку – розбитий глечик. Біля ніг чоловіка – собака з насторожено піднятою мордою, ніби вслухається в розповідь. За хатою сидить дід у киреї. Людські постаті зображено природно, без позування. Відчувається, що стосунки між подружжям доброзичливі й лагідні. Надворі погоже надвечір'я, і в самому повітрі ніби розлита благодать. 6 й екскурсовод. Підчас подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописная Украйна» – альбом офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, надзвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, зокрема до гравюри.
Розкриваючи задум серії, в одному з листів до Бодянського Тарас писав: «…я хочу рисовать нашу Украйну. Я її нарисую в трьох книгах: в першій будуть види, чи то по красі своїй, чи по історії прикметні, а в другій теперішній людський бит, а в третій історію. В год буде виходити 10 картин».
Та не вдалося митцеві здійснити свій задум. У 1844 році вийшло лише шість аркушів, і на цьому видання припинилося.
1 й екскурсовод. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туреччини, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там відбувається рада.
Один із офортів – «Видубецький монастир у Києві» (1844 р.). А ось – «Судна рада» (1844 р.), «У Києві» (1844 р.). До гравюри відносимо 2 портрети – О.В. Суворова та М.І. Голеніщева-Кутузова (1844 р.).
2 й екскурсовод. У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію. Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщині, він намалював олівцем один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 року він подає заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою. 5 квітня 1847 року його заарештували. «Определить рядовим в Оренбургский пехотный корпус» – такий був вирок. Затверджуючи його, Микола І дописав: «Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». У листі до В. Рєпніної поет писав: «И при всем при этом горе мне строжайше запрещено рисовать… А смотреть и не рисовать – это такая мука, которую поймет только один истинный художник». Але не таким був Тарас Шевченко, щоб скоритися. У маленькій захалявній книжечці він крадькома «мережив» вірші, а потім взявся і за малювання.
3 й екскурсовод. Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені глибокого суму і водночас непокірності очі, горда пряма постава. У березні 1848 року поет одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Несказанну радість висловив він у листі до друга: «Не знаю, чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий».
4 й екскурсовод. 11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан-лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником. Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. 1 листопада 1849 року експедиція повернулася до Оренбурга. За розпорядженням Бутакова Шевченко оформляє альбом малюнків, що мав доповнювати звіт про виконану на Аралі роботу.
Вашій увазі пропонуємо переглянути деякі з них: «Укріплення Раїм» (1848 p.); «Джангисагач» (1848 p.).
5 й екскурсовод. Навесні 1850 р. поета заарештували й ув'язнили, звинувативши в порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд
За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострів Мангишлак. Збереглося 57 робіт, створених у цей час.
Ось сепія «Серед товаришів», датована 1851 року. У центрі, спиною до глядачів, стоїть чоловік без сорочки. Обіпершись на стіл правою рукою, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань, в якому ми впізнаємо Шевченка. 6 й екскурсовод. У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Новопетровського укріплення на волю.
За півроку художник створив майже два десятки портретів та два автопортрети. Погляньте на деякі з них: «Портрет Л. Алексеева» (1856–1857), «Портрет подружжя Якобі» (1857).
Автопортрети олівцем показують нам Шевченка таким, яким він повернувся із заслання. З автопортрета в овалі (1857 р.) на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує чоло. Через рік художник теж намалював себе. Але тут він уже інший – погляд гордовитий, упевнений. Видно, що поет трохи набрався сил після важких ударів долі.
1 й екскурсовод. Десятирічне заслання підірвало здоров'я Тараса Григоровича, і на 47 році його життя обірвалося.
Але ми завжди будемо пам'ятати Шевченка – поета, Шевченка – мислителя, Шевченка – художника.
4. Виразне читання поезії М. Терещенка «В сім'ї новій, вольній». (Читають екскурсоводи.)
III. Закріплення вивченого матеріалу
Фронтальне опитування:
1) Скільки робіт налічує живописна спадщина Кобзаря? А поетична?
2) Чому мистецька спадщина Шевченка була довгий час маловідомою?
3) Як починався шлях Тараса Григоровича до живопису?
4) Портрет якої людини відіграв важливу роль у викупі Шевченка із кріпацтва? Хто його автор?
5) Яка картина і поема мають однакову назву?
6) Чи бував поет у нас на Полтавщині?
7) Які портрети та картини вам особливо запам'яталися і схвилювали?
Учитель. Багато цікавого з життя Шевченка-художника нам розповіли учні-екскурсоводи. Чия розповідь вам сподобалась найбільше? Чому? (Учні аргументують свої думки.)
IV. Домашнє завдання
– Ось і закінчується наш урок. Ми лише трохи познайомилися з величезною живописною спадщиною Т. Шевченка. Я пропоную вам прочитати його повість «Художник», з якої ви можете глибше дізнатися про почуття, що надихали митця на створення живописних полотен.
Знайдіть додаткові відомості про картини Шевченка, історію їх створення. Тоді, можливо, наша екскурсія триватиме не один урок, і ми зможемо поповнити матеріали про Шевченка-художника новими цікавими знахідками.
2. Методика формування навичок сприймання та оцінювання творів українських художників
2.1 Розвиток уміння сприймати твори мистецтва
Особливості процесів сприймання у молодших школярів
У молодших школярів сприймання стає більш довільним і цілеспрямованим процесом. В учнів суттєво змінюється зоровий і дотиковий вибір заданої фігури серед інших фігур, про що свідчить зменшення часу, потрібного на зоровий і дотиковий їх пошук. Результати виконання ними завдань на вибір форми поліпшуються під впливом перцептивного тренування в зоровій диференціації форм фігур. При цьому не тільки зменшується час на пошук фігур, але й звужується діапазон індивідуальних відмінностей у виконанні таких завдань. У процесі тренування помітно підвищується рівень перцептивного розрізнення форм об'єктів. У першокласників трапляються труднощі в сприйманні форми та її відображенні. Деякі з них допускають помилки в зображенні фігур, написанні букв чи цифр. У перші тижні навчання більше 12% першокласників «перевернуто» пишуть цифру 6; 10% – букву Я; майже 20% – букву Б. Більшість цих дітей відчуває труднощі і в сприйманні розміщення предметів у просторі [29].
Спостерігається, що в одних дітей такі особливості у сприйманні і відтворенні об'єктів швидко проходять, а в деяких вони впливають на труднощі у письмі і читанні. Частина таких дітей відноситься або до групи учнів з дисграфією (надмірними труднощами в оволодінні письмом), або до групи дітей з дислексією (з надмірними труднощами в оволодінні читанням). Але не тільки згадані особливості, сприймання і відтворення об'єктів визначають дітей-дисграфіків і дислексиків. Спостереження показують, що таких дітей не можна зараховувати до розумово відсталих. Вчені наводять багато фактів, коли багато таких дітей у процесі переборення труднощів читали хоч і повільно, але вдумливо, набирали віри у свої сили і ставали видатними особистостями.
Про якісні зміни сприймання у школярів, передусім зорового можна робити висновки з даних про те, як вони сприймають предмети в утруднених умовах (наприклад, при поступовому збільшенні освітленості). У таких умовах процес сприймання подовжується, що дає можливість простежити утворення перпептивних образів. У їх категориризації важливу роль відіграють гіпотези. Адекватні гіпотези прискорюють процес утворення образів, неадекватні – затримують. За нашими даними, з віком в учнів 1–4 класів помітно зростає кількість адекватних гіпотез при сприйманні предметів в утруднених умовах [6].
В учнів початкових класів удосконалюється робота аналізатора, підвищується їх чутливість до різних властивостей предметів. Точність розрізнення кольорів і кольорових відтінків у учнів 2–4 класів, наприклад, збільшується на 45% порівняно з учнями першого класу. Про удосконалення в молодших школярів розрізнення кольорів свідчать дані виконання завдань на їх диференціацію та вибір. Дівчатка краще диференціюють предмети за кольором, ніж хлопчики. Під впливом навчання удосконалюється диференціація кольорів як у хлопчиків, так і у дівчаток. У дітей збільшується кількість слів, якими вони позначають кольори та їх еідтінки (блідо-рожевий, світло-зелений тощо) [7]. Розвивається здатність диференціювати відтінки освітленості об'єктів. В учнів 3-го класу вона зростає майже вдвічі порівняно з першокласниками. У молодших школярів спостерігаються індивідуальні відмінності в здатності диференціювати кольорові тони та їх відтінки, словесно їх визначати.
Розрізнення молодшими школярами кольорів і їх відтінків залежить не тільки від вікових особливостей дітей, а й від робіт, які проводять дорослі. Так, японські вчителі надають особливої уваги розвитку кольорової чутливості учнів. У цій країні є своєрідна колористична грамота. Вона, на думку