Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Експериментальне дослідження математичного виховання дітей дошкільного віку

Експериментальне дослідження математичного виховання дітей дошкільного віку

усіх інших ознак, з другого – до узагальнення, до об'єднання кількісних відношень у певну групу. Словом, що визначає поняття, тобто суттєве для цього випадку, самого своєю природою робить це поняття осмисленим. Різні функції мови, а саме комунікативна, сигніфікативна (означення), функція впливу, відіграють певну роль у формуванні початкових математичних понять у дітей дошкільного віку.

Суттєву роль у формуванні знань з математики відіграє спілкування людей, оволодіння мовою як засобом спілкування (комунікативна функція). Разом з тим кожен мовний акт стає засобом спілкування, оскільки він щось означає (сигніфікативна функція). Діти засвоюють математичні поняття, а вони існують тільки в формі слів. У поняттях відбиваються відношення, зв'язки, що існують об'єктивно. Діти засвоюють слова-терміни з відповідними значеннями їх. Значення кожного слова, в тому числі і математичного терміну, завжди містить у собі узагальнення. Отже, слово допомагає утворенню і розвитку математичних узагальнень у дітей дошкільного віку. У слові відбувається узагальнення на основі відокремлення (в думці) суттєвого для певної ситуації від другорядних ознак, зв'язків об'єктів. Слово організує весь процес диференціювання, за його допомогою на основі практичних (розумових) дій дитини формуються загальні уявлення і поняття про кількісні відношення, в також про властивості і особливості об'єктів, що пізнаються кількісно. О.Р. Лурія зазначає, що на початку розвитку дитини завжди лежать предметні дії і мова. Процес формування початкових математичних понять позитивно впливає на розвиток мови дітей. Словниковий склад мови дошкільнят постійно збагачується, розширюється, уточнюються деякі слова. Діти на заняттях засвоюють математичні терміни, їх фонетику і семантику (круг, число, довжина), мова дітей збагачується відповідними виразами (порівняємо за величиною; визначимо форму; дізнаємось, скільки всього іграшок; котра в ряду лялька; матрьошок більше, ніж машин, бо матрьошок п'ять, а машин лише чотири).

В мові вихователя мають звучати точні, правильні назви, вирази, слова-терміни, а також мають правильно формулюватись запитання, адресовані дітям. У процесі навчання вихователь домагається розвитку насипного словника дітей, щоб дитина розуміла слова, терміни, вирази, які чує від дорослих. Але особливого значення надається розвитку активного її словника, засвоєнню і використаний) понять відповідно до вимог програми з математики в дитячому садку. Проте, щоб висловити думку, дитина має не тільки розуміти значення слів, а й правильно їх змінювати та сполучати з іншими словами в реченні. Отже, при вивченні математичних знань діти оволодівають також граматичною будовою рідної мови. Вихователь звертає увагу на правильне узгодження в роді, числі і відмінку числівників та іменників (одна частина, трьох частин, п'ять півників, однієї ляльки).

В першому розділі ми розглянули теоретичні основи математичного виховання дошкільників. Ми дали аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження та методику математичного виховання дітей дошкільного віку.

К.Д. Ушинський писав про те, що «рідне слово є основою будь-якого розумового розвитку і скарбниця всіх знань: з нього починається всяке розуміння, через нього воно проходить і до нього повертається».

В процесі навчання на заняттях з математики особливо розвивається і збагачується «математична» мова дошкільнят. Таким чином, вихователь у своїй роботі з формування початкових знань з математики керується основними загальними методичними положеннями про необхідність формувати поняття у їхньому взаємозв'язку, про роль дій (практичних, розумових) і слова в цьому процесі.


2. Експериментальне дослідження математичного виховання дітей дошкільного віку


2.1 Особливості українського народного фольклору для розвитку елементарних математичних уявлень в дошкільному віку

математичний дошкільник елементарний фольклор

Невичерпна криниця народної педагогіки. Народна математика це сукупність народних математичних знань та навичок, в основі якої лежать потреби практичної діяльності (необхідність виконання різних арифметичних дій при проведенні землемірних робіт, зведенні житла та інших споруд тощо). Недоступність професійних математичних знань для широких верств українського населення у минулому зумовлювала удосконалення найпростіших традиційних прийомів лічби, вимірювання, способів зображення чисел і т. ін.

На Україні найдавнішими засобами лічби були пальці рук, різні дрібні предмети. Так, при лічбі на пальцях, або, як називали, на колодочках, на одній руці було прийнято налічувати 15 «колодочок» з долоні та 15 – з іншої частини цієї ж руки. З предметів використовували картоплини, квасолинки, палички та ін. Для економії лічби існували числові групи: пара, трійка, п'ятка, десяток, копа тощо. «Парами лічили худобу, птицю, хатнє добро (чоботи, підошви), трійками – нитки у прядиві (три нитки складали чисницю), п'ятками – снопи, десятками – яйця, гарбузи, кавуни, копами – яйця та снопи».

Українська народна математика мала у своєму арсеналі оригінальні способи зображення чисел. Одиниці позначалися паличками, десятки – хрестиками, сотні – кружечками, тисячі – квадратиками. Що ж до дробових чисел, то їх передавали переважно в усній формі з відповідними назвами (половина, чверть, осьмушка, шістнадцятка та ін.). Письмово (невеличкими горизонтальними рисками) зображалися лише найбільш уживані дроби.

Для написання числових знаків використовували найрізноманітніші предмети (дощечки, палички). Проте найчастіше для цього послуговувалися одвірками, дверима, стінами, на яких малювали рисочки або карбували зарубки. Досить поширеним засобом для позначення чисел були зарубки на невеличких дощечках, прямокутних брусках чи палицях. Такі своєрідні «документи» використовували лісоруби, ремісники, ними послуговувалися, позичаючи гроші, здаючи податки, засипаючи в амбари на зберігання зерно тощо. Карбування у різних місцевостях України мало різні назви (карбики на Поділлі, цурки на Полтавщині, раваші на Гуцульщині, бірки на Київщині). Арифметичні дії виконувалися усно. Існували своєрідні народні назви дій – додати, докласти, відкинуть, відлічить. Поширеним був спосіб додавання, коли спочатку додавалися сотні, потім десятки, а в кінці – одиниці. Множили шляхом повторного послідовного додавання. Ділення виконували, підбираючи частку послідовним повторним відніманням.

Українські селяни знали й деякі основи геометрії. Зокрема, вони мали уявлення про просту й ламану лінії, про властивості рівнобіжних ліній тощо. При будівництві хат та виготовленні бондарських виробів використовували властивості діагоналей прямокутника (щоб побудувати стіни під прямим кутом), обчислювали відношення довжини кола до діаметра (за останній приймали третину довжини кола). Бондарі та теслярі вміли користуватися циркулем. Розписуючи хати, побутові вироби, селяни послуговувалися різними геометричними фігурами. Українцям були відомі оригінальні прийоми визначення відстані до недоступного предмета, виміру площі земельних ділянок різноманітних форм. Знали й основи механіки, які використовували при будівництві хат, вітряків, культових споруд.

Схиляєшся перед мудрістю простого народу, який знаходив доступні засоби для морального та інтелектуального розвитку дитини. Вражає цілісність та цілеспрямованість цієї педагогіки. Звернімося хоча б до художнього слова – починаючи від колискових пісень до народних казок. Колискові, загадки, приказки, прислів'я, пісеньки, дражнилки, мирилки, лічилки – в словах-перлинках закодовано розум, мораль, етику, інакше кажучи – модель буття людини.

Крім узагальнених понять, кожна з цих форм дає дитині конкретну інформацію різної спрямованості – про природу, математику, людські стосунки. Питання математичного розвитку дітей дошкільного віку своїм корінням сягають у класичну педагогіку. Особливе місце серед джерел розвитку методики займає усна народна творчість. Різні лічилки, прислів'я, приказки, загадки, потішки завжди були хорошим матеріалом у навчанні дітей лічби, допомагали сформувати у дитини поняття про число, форму, розмір, час і простір. Наприклад: «Сорока-білобока Кашу варила, Діток годувала. І цьому дала, І цьому дала, І цьому дала, А цьому не дала: Ти води не носив, Дров не рубав, Каші не варив, Нема тобі нічого!»

Народ створив безліч жартівливих задач, загадок, прислів'їв, в яких використано математичні поняття. Вони перейняті добрим гумором, у них виявляється розум, кмітливість, спостережливість українського народу, відбито його будні та свята.

Читаючи малюкові казки, загадуючи загадки, треба звертати його увагу на математичний зміст, що може бути яскраво виражений або дещо прихований у цих творах. Якщо поставити собі за мету зробити цікаві «математичні» добірки малих фольклорних форм, то можна побачити, які вони універсальні у використанні, – їх можна розігрувати за допомогою персонажів настільного театру чи власними силами, за їхніми мотивами можна малювати, ліпити тощо.

Звичайно, щоб зібрати літературний матеріал, відповідно оформити його, потрібен час. Але ця копітка робота обов'язково буде винагороджено дитячою зацікавленістю, радістю пізнання та щастям спілкування.

Треба добирати літературний матеріал до кожного з розділів, на які умовно поділяють зміст ознайомлення з математичними поняттями: кількість і лічба; величина; геометричні фігури; орієнтування в часі та просторі.

Краще почати з колискової. Щаслива та людина, яка змалку чула над своєю головою мамину пісню. Порадіймо мудрості матері, яка співає колискових своїй дитині. Колискова пісня – оберіг від усякої напасті, зла й страху, то – прилучення до рідного, родинного, святого. Посіявши в душу дитини ніжність, щирість, теплоту колискової пісні, ми тим самим закладаємо морально-етичний код, животворну модель існування прийдешніх поколінь. Малеча охоче слухає колискові, а старші дошкільнята залюбки співають їх своїм лялькам. Набуте в дитинстві лишається скарбом на довгі роки. Ось так і не переривається ниточка духовного зв'язку між поколіннями. А погляньмо на колискові ще й з математичної точки зору. Здебільшого в них згадується про число, кількісну та порядкову лічбу. Показавши дітям число в такому ракурсі, ми збагатимо та розширимо їхні знання про можливості застосування числа.

«А-а-а, котки два – Шарі, бурі обидва. Один пішов по миші, Другий Юру колише. Що ж ви, котки, зробили, Що ви Юрочку збудили!».

Можна запитати дитину: «Скільки було котиків? Скільки котиків пішло на полювання? Скільки котиків залишилося? Як ти думаєш, чому вони збудили Юру?». Можна запропонувати дитину намалювати котиків або зробити аплікацію з геометричних фігур. Запитати, якого, на думку дитини, кольору котики – «шарі-бурі обидва». Якщо вони однакові на колір, то чим можуть відрізнятися (за розміром)? Запропонуйте дібрати ще слова, які б позначали цю кількість: два, обидва, двоє, пара, двійко, удвох.

Або така колисаночка: «Ой ну, люлі, люлі, прилинули гулі, та й сіли на люлі. Стали думати-гадати, чим дитину дарувати. Дали їй три квіточки: одну квітку – сонливую, другу квітку – дрімливую, а третюю – щасливую».

Скільки голубів прилетіло до колисочки? Котрий голуб приніс сонливую квітку? Скільки квіток було в кожного голуба? Котрий голуб подарував дрімливу квітку? Скільки всього квіток принесли голуби? Котрий голуб дав щасливу квітку? Треба звернути увагу дитини на те, як узгоджуються числівники та іменники – один голуб, три голуби, одна квітка, три квітки. Та намалювати сюжет колискової разом з дитиною.

Можна запропонувати зробити аплікацію або виготовте разом настільний театр (старші дошкільнята можуть виготовити його в стилі орігамі). Довірте дитині обирати кольори самостійно. Так можна дізнатися, як вона розуміє зазначені в колисанці поняття – сонливий, дрімливий, щасливий. Можливо, разом пошукати аналоги таких квіток у природі. Сонливими та дрімливими можуть бути сон-трава, кульбаба; щасливими – лісові дзвіночки, чорнобривці.

Математичне обігрування колисанок цікаве для всіх. Адже давно доведено, що існує тісна залежність між інформаційною забезпеченістю малюка (сенсорною та словесною), активністю моторики та рівнем розвитку інтелекту. Цікавинки математичного характеру можна знайти і в примовках, мирилках, дражнилках, прозивалках, скоромовках, пісеньках.

«Гайку, гайку, дай гриба й бабку, Сироїжку з добру діжку, Красноголовця

з доброго молодця».

«Гайку, гайочку, дай гриба й бабочку, Сироїжку з діжку, Хрящика

з ящика, Красноголовця з хлопця».

Ці примовки можна використати для закріплення кількісної та порядкової лічби, а також для розширення знань про склад числа з одиниць.

Великий етичний потенціал закладено у мирилках! Мирилки, виконуючи свою основну функцію – навчити дітей виходити з конфліктних ситуацій мирним шляхом – ще й допомагають розширити діапазон математичних знань, учать зіставляти, порівнювати.

«Дві подруженьки зажурилися, Дві подруженьки посварилися. Тобі яблучко, мені грушечка – Не сварімося, моя душечка. Тобі яблучко, мені зернятко – Не сварімося, моє серденько».

«Равлику-Павлику, вистав ніжки та ріжки, Тобі два – мені два, поділимся обидва».

Оперуючи з натуральним рядом чисел при визначенні понять багато, мало, можна використовувати прозивалки. Вони просякнуті добрим гумором, який легко сприймається дітьми. «А в нашого Омелька Сімейка маленька: Сім пішло, сім поїхало, Сім вдома лишилося». «А в нашого Нестірка Дітей шестірка: Ти та я, та нас двоє, Та ми з тобою, Та ще ті чотири, Що отам горох молотили, Та ті п'ять, Що в соломі сплять. Та оце й усі, Та ще дванадцять у вівсі».

Діти охоче відгадують загадки. Ця усна поетична форма концентрує в собі матеріал, який потребує міркування, абстрагування, спостережливості, кмітливості, образного мислення. Народна дидактика пропонує безліч загадок математичного змісту. Майже до кожного числа натурального ряду можна дібрати загадку. Що то за звірі, що мають чотири роги і пір'я. (Подушка).

Чотири чотирки, дві розтопирки, а сьомий вертун. (Корова).

«П'ятеро хлоп'яток розійшлися у п'ять хаток і в кожного своя». (Пальці і рукавички). «П'ять братів поруч живуть, у кожного своє ім'я». (Пальці) «Десятеро хлоп'ят пішли в хижки спати». (Руки та рукавички). «Дерев'яне полінце шість дірочок має, весело співає». (Сопілка). «Має сім шкір, витискає сльози всім». (Цибуля)

Можна звернути увагу на загадки такого змісту: «Чотири чотирки, дві розтопирки, а сьомий вертун». Запитати дитину, звідки раптом з'являється число 7. Якщо дитина не може здогадатися, що нове число з'явилося внаслідок арифметичної дії додавання, зверніться до малюнка і полічіть разом з дитиною.

«У народній математиці багато задач – жартів, задач – загадок. Їх використання підвищує інтерес до математики, дає змогу внести елементи змагання, створити добрий настрій».

«Йшло два батьки й два сини і знайшли три апельсини, а як розділилися, то попало по одному. Як вони зуміли поділитися?» (Апельсини знайшли дід, син та онук). «На дубі три гілки, на кожній гілці по шість яблук. Скільки всього яблук?» (Яблука на дубі не ростуть). «Горіло сім свічок, дві з них згасли. Скільки свічок лишилося?» (Сім)

На основі таких народних задач можна створити літературні твори для дітей з математичним змістом, наприклад «Біля двору – дві Федори, Біля ґанку – дві Тетянки, Біля річки – дві Марічки, А на лузі дві Ганнусі, Тих дівчаток, ой багато, Порахуйте їх, малята».


2.2 Результати експериментального дослідження


Проілюструємо, як з допомогою ігрового персонажа можна цікаво використати у навчанні дошкільнят елементи народної математики.

Програмний зміст: познайомити дітей з народною міркою вимірювання довжини предметів – аршином; закріпити знання про народну міру вимірювання сипких речовин – пучкою. Закріпити кількісну та порядкову лічбу методом пальцевої лічби (обчислення на пальцях). Закріпити знання про національні страви (борщ, вареники, узвар) та сучасні страви – бутерброди, бутерброди – канапе. Поповнювати знання дітей про вплив харчування на здоров'я людини. Формувати математичні уявлення, використовуючи усну народну творчість (прислів'я, мирилки тощо). Виховувати інтерес і повагу до народної мудрості.

Хід заняття.

Діти сидять за столами. Увіходить дід Омелько з торбиною за плечима, наспівуючи: «Ой у діда Омелька Невеличка сімейка. В нього баба є Христя І синів, мабуть, двісті!»

Дід. А чи туди я потрапив? Добридень, дітки! А як зветься ваше місто? (Відповіді дітей). Саме сюди мені й потрібно. А дитсадок ваш як зветься? От і добре, більше мені не трудити старі ноги, бо прибув я таки за адресою. Оце впорався на городі та з іншою роботою по господарству, а баба й каже мені: «Поїдь відвези діткам гостинців від нас». От я й привіз вам повну торбину, ледве не зламав нею спину.

Вихователь. Дякуємо вам, діду, за гостинці. А чи ж правда, що у вас аж двісті синів?

Дід. Та хто його знає, я вже старий і не полічу до ладу. А діти ваші добре вміють лічити? То нехай вони мені допоможуть із синами розібратися. Ну ж бо: «Є у мене син Данило, Є також і син Кирило, Є й Онисько, і Кіндрат, А ще пара є дівчат. Потім Федір і Петро. Скільки хлопців усього?»

(Відповідь: 6 хлопців. Якщо ж поставити інше запитання: «Скільки діток усього?», відповідь буде: восьмеро дітей).

Дід. Які ж ви молодці! Коли б мені повернути молоді роки, то і я усякої грамоти навчився б. А хочете послухати розповіді про моїх сусідів? Я розповідатиму вам задачами-загадками, а ви розв'язуватимете їх за допомогою своїх карточок та знаків. Слухайте: «Живе поряд дід Свирид, Борщ зварив він на обід. Сам три миски зразу з'їв, А дві – бабі залишив. Скільки мисок усього На обід борщу було?» (3+2=5).

«Є й сусіда дід Кіндрат, Було в нього шість курчат. Двох він синові віддав, Щоб, бува, ніхто не вкрав. Скільки ж нині тих курчат Має в себе дід Кіндрат?» (6–2=4).

Дід хвалить дітей за розв'язані задачі.

Вихователь. Дідусю, наші діти також можуть складати задачі, ось послухай.

Діти складають задачі за допомогою карток.

Дід. Так добре мені тут з вами, що нікуди вже й не йшов би. Але баба наказала зайти до крамниці й купити їй тканини на спідницю, а донькам – стрічок у дарунок привезти.

Вихователь. Навіщо вам, діду, ходити далеко – в нас також є крамниця. Заходьте і купуйте, будь ласка.

Дід. То проведіть мене до вашої крамниці і допоможіть зробити покупки. (Розглядає). Який гарний у вас сільмаг!

Діти. Дідусю, в нас не сільський магазин – у нас супермаркет.

Дід. Ну й дивна назва: суп і паркет!

Діти. Ні, дідусю, не суп і паркет, а супермаркет. Ця така крамниця, де можна купити і продуктові, і промислові товари.

Продавець. Скільки вам потрібно тканини?

Дід. Зачекайте, дайте вибрати – аж очі розбігаються від такого розмаїття. Але з грошенятами у мене не г.: то, дітоньки, тож допоможіть вибрати найдешевшу тканину. (Діти вибирають). Ось цієї відміряйте мені два аршини.

Продавець. А що то за мірка така? Ми тканину й строки не міряємо аршином.

Дід. Цією міркою користувалися всі купці давно – з часів мого діда й прадіда. Вона ось така – довжина всієї руки від пальців до плеча (показує).

Продавець. Гаразд, відміряю вам аршином, якщо так хочете. (Береться міряти).

Дід. Е ні, я сам поміряю своїм аршином, бо і трьох аршинів не вистачить моїй бабці на спідницю. Моя старенька нівроку, в харчах не маю з нею мороки. А довжина аршина залежить від зросту людини: чим вища людина, тим довші в неї руки, а отже, й більший аршин. Давайте перевіримо. (Показує на дітях, який може бути аршин, діти порівнюють).

Дід. Тепер допоможіть мені вибрати стрічки на віночки донькам моїм, вони мають бути пів аршина – ні довшими, ні коротшими. Такий був мені наказ.

Діти вимірюють стрічки, прикладаючи їх до дідової руки.

Дід. А чим же заплатити за цю покупку?

Продавець. Грою.

Дід. Знаю одну хорошу гру. А може, й ви її знаєте? називається «Хлів». Діти. Знаємо. Проводиться гра «Хлів». Діти стають у коло, а «Дід» (дитина) – за ним. Діти з цифрами на грудях (за кількістю учасників), побравшись за руки, ходять по колу праворуч, «Дід» – ліворуч. Заглядає поміж дітьми, ніби у віконечка, і промовляє: «Ой хлів мій, хлівець, Повний гусочок, овець. Свої двері відчини, Господаря упусти». Діти зупиняються. «Дід» розмикає руки двох із них, ніби утворюючи двері. Діти запитують: «Хазяїну наш милий, Хазяїну дбайливий! По кого прийшов? Дід. – По гуску! Діти. – По котру?»

«Дід» називає когось – порядковий номер, названа дитина тікає, а він наздоганяє її. Якщо наздожене, міняються ролями, а якщо ні – все починається спочатку.

Дід. Ох і стомився ж я! Досі у роті ще й макової зернинки не мав, а вже скоро обід.

Діти. То ми поведемо вас, дідусю, до нашого ресторану.

Дід. Ресторан – а що це таке? Ні, краще не треба – якась дивна назва.

Діти. «В ресторані, дідусю, готують смачні страви, є прохолодні напої. Якщо підете, вам сподобається. До речі, наш ресторан український, і страви тут здебільшого національні». Заходять до «ресторану». Дід сідає за стіл, а діти стають біля столиків, готуючись робити бутерброди.

Офіціант. Сьогодні пропоную вам борщ, вареники з картоплею, узвар, а також нові страви – бутерброди бутерброди-канапе – простіше їх називають канапками.

Дід. Канапки? Що це таке? Не буду я їх замовляти! Офіціант. Канапки – це теж бутерброди, тільки маленького розміру. Готуються вони з сиром, ковбасою, шинкою, паштетом.

Дід. Гаразд, умовили. Але хочу вас запитати: як ви варите український борщ? (Відповідь). А які страви, крім вареників, готують з тіста? (Відповідь). Я ще ніколи не був у ресторані, то дозвольте мені подивитись, як готують страви ваші кухарі.

Офіціант. Будь ласка! Вони саме починають готувати бутерброди прості і канапки.

Дід. А якщо у вас не вказано, скільки солі треба, щоб підсолити страву, то якою міркою ви будете користуватися?

Діти. Пучкою.

Дід. А скільки шматочків шинки кладете на бутерброд? (Відповідь). А солоний огірочок ріжете? Скільки шматочків кладете? (Відповідь).

Дід (вагаючись). У цьому ресторані треба заплатити чималі гроші, а в мене їх немає. Піду, мабуть, звідси.

Офіціант. Ні, дідусю, не турбуйтесь. У нашому ресторані грошей не платять, але, щоб отримати борщ, діти повинні пригадати кілька прислів'їв про нього.

Дід. А чи знають вони їх?

Діти. Знаємо! (Кажуть прислів'я, офіціант приносить борщ).

Офіціант. Щоб отримати вареники, треба пригадати пісню, мирилку чи скоромовку про вареники.

Дід. То я й сам знаю пісню про вареники. (Співає куплет пісні «Із сиром пироги»).

Офіціант. «Ні, діду, ця пісня не підходить, бо вона про пироги, а нам треба про вареники». Діти співають куплет української народної пісні «А мій милий вареничків хоче» або промовляють мирилку: «Мир миром, пироги з сиром, Варенички в маслі, Ми дружечки красні. Не сварімося, помирімося, Обіймімося, поцілуймося».

Офіціант. От за те, що ви так добре заплатили за попередні страви, то узвар і бутерброди на дорогу отримаєте безплатно.

Дід. Дякую за смачний обід. Тепер я вас пригощу. А то ношуся з цими гостинцями, як циган з писаною торбою.

Виймає гостинці, примовляючи: «Привіз вам у дарунок Часничку й цибульки, Щоб не росли під носиком Хлюпавки – бурульки. Ще й калиноньки на чай – Скажіть кашлю ви: «Прощай!» І яблучок смачненьких Для личок рум'яненьких. Ось такі гостинці маю, Ними вас я пригощаю».

Діти дякують дідові.

Дід. Час мені з вами прощатися, діти! Скажіть лишень таке: чи цікавою була наша зустріч? Якою міркою я навчив вас міряти тканину? А чи дорогу тканину я купив своїй бабі? Якої довжини я купив дівчатам стрічки? То як називається ваша крамниця? Нехай назвуть так і нашу. Шкода розлучатися з вами, але буде зле, якщо спізнюся на свій пільговий автобус. Бувайте, я неодмінно ще колись приїду до вас! (Виходить).

В другому розділі ми розглянули особливості українського народного фольклору для розвитку елементарних математичних уявлень в дошкільному віку.

В якості експериментального дослідження математичного виховання дітей дошкільного віку, ми проілюстрували, як з допомогою ігрового персонажа можна цікаво використати у навчанні дошкільнят елементи народної математики.


Висновки


Математика – один з найскладніших предметів для засвоєння дітьми дошкільного віку. Це зумовлено абстрактністю матеріалу та особливістю засвоєння математичних знань дітьми дошкільного віку. Успіх засвоєння математичного матеріалу залежить від урахування особливостей пізнавальних процесів кожної дитини та складу групи.

У дошкільнят закладається основа знань, умінь та практичних навичок, необхідних для подальшого навчання дітей, тому роль дитячого садку в успішному опануванні математичними уявленнями вирішальна.

Найефективнішим способом подолання труднощів у розвитку математичних уявлень дітей є використання дидактичної гри та дидактичного матеріалу. За вмілого використання гра стає незмінним помічником педагога. Бо у грі діти перевіряють свою силу, спритність, у них виникає бажання фантазувати. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє потреби, а ще спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних функцій у майбутньому. У скрізь, де є гра панує радісне дитяче життя.

Сучасне дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога й учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їх елементами змагання, непідробної цікавості.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші.

Використання в дитячому садку дидактичних ігор та дидактичного матеріалу робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес до навчального предмета. Отже математичні дидактичні ігри – засіб навчання.

Список літератури


1. Богданович М.В. Математична веселка. – К.: «Радянська школа», 1981.

2. Бондаренко Т. Проблеми підготовки дітей до школи в історії зарубіжної і вітчизняної педагогічної думки // Рідна школа. – 2003. – №9. – С. 70–73.

3. Державна національна програма «Освіта» України XXI століття.–К.: «Райдуга», 1994.

4. Конфорович А.Г., Лебедєва 3. Є. Формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку. – К.: «Вища школа», 1976.

5. Леушина А.М. Формирование элементарных математических представлений у детей дошкольного возраста. – М.: Просвещение, 1974.

6. Математика дошкільнятам / А.К. Грибанова, В.В. Колечко, А.М. Пасека, К.И. Щербакова. – К.: «Радянська школа», 1990.

7. Математическая подготовка детей в дошкольных учреждениях / Сост. В.В. Данилова. – М.: «Просвещение», 1987.

8. Машовець М. До народних джерел по математичні знання // «Дошкільне виховання», 2000, №2. – с. 13–14.

9. Медвідь Л.А. Історія національної освіти і педагогічної думки в Україні: Навчальний посібник. – К.:» Вікар», 2003.

10. Менчинская Н.А. Психология обучения арифметике. – М.: «Просвещение», 1955.

11. Метлина Л.С. Математика в детском саду. – М.: «Просвещение», 1977.

12. Методика формування елементарних математичних уявлень у дітей. – К.: «Вища школа», 1987.

13. Михайлова Ф.А., Бакст Н.Г. Занятия по счету в детском саду.-М.: «Просвещение», 1958.

14. Мороз Г. Від діда – онукам, від онуків – дідові // Дошкільне виховання. – 2000. – №5. – с. 12–13.

15. Пигулевська З.В. «Счёт в детском саду. – М.: «Просвещение», 1953.

16. Погляди К. Ушинського на зміст і методику виховання та навчання дітей в сім’ї та школі // Освіта. – 2003. – №.33 (16–23 липня). – С. 4–5.

17. Тарунтаева Т.В. Развитие элементарных математических представлений у дошкольников. – М.: «Просвещение», 1980.

18. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник – К., 1993.

19. Український дитячий фольклор. – К.: «Малятко», 1981.

20. Фольклорна веселка. – К.: «Малятко», 1988.

Формирование элементарных математических представлений у дошкольников / Под ред. А.А. Столяра. – М.: Просвещение, 1988.

21. Щербакова К.Я. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. – К.: «Вища

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: