Бесіда, як форма організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами
Серед багатьох Шевченкових творів, музичне прочитання яких було започатковане ще в XIX столітті, особливе місце посідає «Заповіт». До втілення цього безсмертного твору Кобзаря неодноразово зверталися професіонали — і ті, хто жив в Україні, і ті, хто давно її покинув, композитори різних соціальних, національних, філософських, естетичних поглядів, які знаходили в цій полум'яній поезії відповідні ідеї та настрої (М. Лисенко, М. Вербицький, Г. Гладкий та ін.). Але «Заповіт» Г. Гладкого став улюбленою народною піснею, що передавалася з покоління в покоління в усній традиції. Подорожуючи по селах, музикознавці записували «Заповіт» Г.Гладкого, наче давно існуючу народну пісню.
Полум'яний «Заповіт» Т. Шевченка знайшов різні інтерпретації в музиці композиторів минулого і наших сучасників. І сьогодні він робить велике емоційне враження на слухачів, незалежно від їхньої національності, стверджує ідеї людської гідності й волелюбства. Послухаємо запис пісні Г. Гладкого «Заповіт» і спробуємо відповісти, чому ця пісня так впливає на людей.
Звучить запис пісні Г. Гладкого «Заповіт». Учні діляться своїми думками.
V. Підсумок виховного заходу.
— Тарас Григорович Шевченко — постать велична й унікальна. Серед світових геніїв важко назвати ім'я поета, вірші якого перелилися б таким широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п'єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. Інтерпретація поезії Т.Г.Шевченка в музиці розпочалася ще за життя поета й триває в наші дні. Досить нагадати, що на початку XX століття 227 поезій «Кобзаря» було втілено у 1500 музичних творах. Живе й могутнє слово Тараса Григоровича надихає до творчості багатьох композиторів у різних країнах — в Україні, Канаді, Росії, Америці, Франції... Але кожен із митців знаходить такі поетичні рядки, які найбільше торкаються саме його серця й збуджують невтомну думку.
Завдяки надзвичайній мелодійності та ритмічній віртуозності своїх поезій Т.Г. Шевченко здобув славу одного з наймузикальніших поетів світу. Народна пісня, любов до якої поет проніс через усе життя, стала матір'ю Шевченкової поезії. Вона виросла з фольклорної стихії, а потім продовжила побутування в усній народній творчій традиції.
Пісні на слова Т.Г. Шевченка мали значний вплив на українську народнопоетичну творчість. Вони внесли в народні пісні свіжі мотиви, ідеї, збагатили їх новим змістом, розширили мелодійне звучання. Перехід Шевченкових поезій у народний репертуар триває, кожне покоління і самодіяльних митців, і композиторів-професіоналів поповнює його новими зразками.
Звучить запис пісні Д. Крижанівського на вірші Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».
1 М.Д. Ярмаченко „Педагогіка”, Навчальний посібник, Київ, 1986 р.
2 Подласый Й. П. Педагогика. — М., 1999.
3 С.Г. Карпенчук „Теорія і методика виховання” // К.: „Вища школа”, 2005.
4 Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. — Львів, 1996.
5 Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. — Івано-Франківськ, 1996.
6 Коротов В. М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. — М., 1*83.
7 Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов педагогических Вузов в 2х книгах – М, 1999г.
8 С.Г. Карпенчук „Теорія і методика виховання” // К.: „Вища школа”, 2005. ст. 120
9 С.Г. Карпенчук „Теорія і методика виховання” // К.: „Вища школа”, 2005. ст. 122 – 123.
10 Концепція національного виховання // Освіта.
11 Оксана Шквир. «Методика роботи класного керівника”. //Шкільний світ// Початкова школа, № 7 2004. ст. 2.
12 Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, фот., іл.: Альбом // Авт-упоряд. В.Х.Косян та ін. — К.: Рад. шк., 1991.
13 Королюк Н.І. Кобзарева пісня. — К.: Фонд мистецтв «Юні таланти», 1994.
14 Юнге К. Спогади про Шевченка, 1873.