Використання ескізів та начерків на уроках трудового навчання
Табл. 1
-
№ Період
Графічні вміння
І період ІІ період ІІІ період ІV період 1 Розміщення + + + + Штрихування + + + + Викреслювання + + + Розтушовування + + + + Затирання + + + + Наведення контуру + + + + Промальовка + + + + Вимірювання + + Перетворення + + + Моделювання + Поєднання технік + + +
На етапі підготовки i становлення групової форми організації навчально - трудової діяльності учнів при вивченні розділу „Проектування виробів” стосовно кожного уроку ми:
проаналізували зміст навчального матеріалу даного розділу і тем окремо i склали перелік базових знань та вмінь учнів;
визначилися з вибором видів навчальних занять та їх кількістю при вивченні конкретної теми;
підготували завдання для групової роботи та індивідуальної перевірки знань i вмінь учнів.
Перелік базових знань та вмінь є результатом аналізу програми. Biн стосується не тільки даного розділу, а й наступних, оскільки це має принципове значення для здобуття нових знань[Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ .інтер.....с.31]. Завдяки переліку знань i вмінь перед учнями відразу постане весь обсяг знань i складність матеріалу, що вивчається.
2.1 Розробка методики виконання ескізів та начерків у 8 – 9 класах на основі інтерактивного навчання
У сучасній загальноосвітній школі застосовуються різноманітні методики, технології, форми організації навчальної діяльності. Зокрема, традиційні та інноваційні, пасивні, активні та інтерактивні методики.
Під час використання інтерактивних(з англійської від слова «interact»: «Inter» — «взаємна», «akt» — діяльність) методик на уроках обслуговуючої праці при навчанні виконанню ескізів та начерків у ході вивчення розділу „Проектування виробів” учень більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає у діалог з учителем, виконує творчі, проблемні завдання. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, у процесі якої досягаються певні конкретні i прогнозовані результати. Однією з цілей «інтерактиву» є створення комфортних умов навчання, таких, при яких учень навчається успішно. Інтерактивна методика навчання в одному випадку ставить учня в позицію режисера, в другому — в позицію учителя, в третьому — консультанта, в четвертому — творця або художника, в п'ятому — організатора діяльності дітей або однокласників, в шостому — в позицію учня, в сьомому — організатора взаємо навчання тощо. Чим різноманітніша позиція, тим повноцінніше розвивається особистість учня, його розумова діяльність набуває системного характеру, виробляється гнучкість мислення i дій [Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ.інтер.....с.28 ].
Зміст розробки та використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання вбачається не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчального процесу. Значення інтерактивних методик полягає в активізації пізнавальної i трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання. Завдяки їм у школярів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо для встановлення власного „Я”. При цьому створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджується втома, створюється комфортне середовище для навчання i виховання особистості школяра.
Завдяки застосуванню інтерактивних методик процес навчання організовується таким чином, що практично всі учні задіяні у навчальній i трудовій діяльності, мають можливість діяти залежно від наявних знань. Спільна діяльність учнів у процесі засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен учень вносить свій особистий вклад, здійснюється обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки i в атмосфері доброзичливості, що дає змогу не лише здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність.
Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію i розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. В ході діалогового навчання учні вчаться критично маслити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин i відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.
Використовуючи інтерактивну методику при навчанні учнів експериментального 8 класу виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” ми передбачаємо спільне навчання (навчання у співробітництві: i учень, i вчитель е суб’єктами навчання). У цьому випадку вчитель виступає лише в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу. Усі учасники навчального процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацію, спільно розв'язують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії, результати праці своїх однокласників i свою власну поведінку. Учні заглиблюються в атмосферу ділового співробітництва з розв’язання проблеми, яка є найсприятливішою для вироблення навичок у виконанні ескізів та начерків. Застосування даної методики при навчальних завданнях розділу „Проектування виробів” є найбільш природним, створює сприятливі умови для формування вмінь i навичок, дає можливість учням виявити свої інтелектуальні якості. Важливою в цьому процесі є мета застосування цих методик i місце різноманітних видів дій, виходячи з того пізнавального рівня, на який вони виводять учня (табл.2).
Табл.2.
| Пізнавальний рівень | Що повинен робити учень |
| Знання | Запам’ятовувати, заучувати, відтворювати |
| Розуміння | Пояснювати, передавати іншим словами у власній інтерпретації |
| Застосування | Використовувати знання в практичній роботі |
| Аналіз | Розуміти відношення частин до цілого; розуміти структуру, причинно – наслідкові зв’язки; відмічати помилки і шляхи їх усунення |
| Синтез | Перегрупувати окремі частини і створювати нове ціле |
| Оцінювання | Оцінювати на основі критеріїв; наводити докази; висловлювати власну думку |
Проаналізувавши досвід педагогів і обробивши даний матеріал, ми вирішили що ефективніше буде створити групи, чисельність яких буде непостійна. При експериментальній перевірці у кожному випадку вирішуватиметься питання кількicнoгo складу малих навчальних груп у межах даного експериментального класу. При цьому враховуємо фактори наповнюваності класу; рівня навчальних можливостей учнів; обсяг i складність навчального матеріалу; наявність у класі учнів, здатних виконувати роль консультанта. При формуванні малих груп у ході навчального експерименту ми обов'язково враховуємо такі фактори:
наповнюваність класу;
рівень навчальних можливостей учнів;
обсяг i складність навчального матеріалу;
наявність у класі учнів, здатних виконувати роль консультанта.
Також враховуються симпатії, спільність інтересів, потреб, спрямувань учнів. Комплектування малих навчальних груп має здійснюватися з дотриманням двох вимог:
• психологічної сумісності членів групи;
• дієвості створеної групи, яка досягається, якщо не менше половини членів групи характеризуюся середнім та високим рівнем навчальних можливостей.
На чолі кожної групи назначається учень – консультант. Розробляючи дану методику ми передбачили, що учням буває психологічно складно звертатися за поясненням до вчителя і набагато простіше до ровесників. Під час роботи в групах активізується діяльність усіх без винятку учнів, визначається вища якість знань. Це полегшує навчання кожному школяреві – і сильному, і слабкому. Консультантом може бути учень, який добре встигає з конкретного навчального предмета i зацікавлено ставиться до його вивчення, виявляє бажання допомогти товаришам у навчанні, вміє знаходити контакт з іншими учнями, не проявляє зазнайства й лицемірства, вимогливий до себе i до інших. Крім того, він повинен вміти дохідливо пояснювати матеріал, об’єктивно оцінювати знання, тактовно виправляти допущені членами групи помилки. Консультант призначається на вивчення теми, двох, розділу, а то й більше. Або вчитель оголошує, хто на наступному занятті буде виконувати роль консультанта. Склад груп на уроках з різними темами не може бути однаковим, бо рівні навченості бувають різними з різних галузей ( проектування, конструювання, моделювання, конструкційні матеріали). [Т. Кравченко, О.Коберник. .Використ .інтер.....с.31].
Розробляючи методику навчання виконанню ескізів та начерків на уроках обслуговуючої праці при вивченні розділу „Проектування виробів” ми виділили 4 етапи розвитку творчості учнів:
При створенні ескізів та начерків І етапом творчості є попереднє накопичення знань, спостережень, вражень, навичок, майстерності. Результатом усього переліченого є виникнення задуму і кількох його варіантів. Цьому служить зокрема відвідування виставок, музеїв, знайомство з роботами учнів художніх шкіл. Важливо спонукати, сприяти, підтримувати прагнення учнів знаходити красу в різноманітних проявах повсякденного життя. Для розвитку творчої уяви і мислення ми вибрали фотовиставку. Різноманітність робіт демонструє на що здатні творчі люди, як це прекрасно. Ми звернути увагу учнів на усі нюанси, до найменших дрібниць.
ІІ етап творчості – художній задум – евристичне прозріння, початок цілеспрямованої роботи. Він ґрунтується на уяві учнів окремих частин майбутнього твору як цілісного образу. Причому задум – лише його ескіз. Створюючи ескізи учні багато працюють, адже саме в ескізах і начерках визначається мета і напрям усієї роботи. У процесі виконання начерків та ескізів стимулюється діяльність фантазії та уяви, що викликає приплив творчої енергії й натхнення. Даний етап творчості реалізовується на першому зайняті. Мета заняття буде досягнута за умови виконання учнями ескізів та начерків, що включає засвоєння інформації, оволодіння робочими прийомами, технологічними операціями й оцінним ставленням до своєї роботи. Цей період також є для учнів періодом виношування ідеї, коли сконцентровуються їх досвід, враження і уява. Учні зосереджуються на внутрішніх переживаннях, звертаються до напрацьованого матеріалу, власного досвіду. На першому ж уроці вивчення даного розділу „Об’єкти технологічної діяльності. Методи проектування” учні ознайомились з напрямками сучасної моди підліткового одягу за журналами мод. Високе мистецтво демонструє результати досягнень великих творців, проте роботи невідомих людей (зразки робіт учнів як наочність) теж надали естетичне враження, коли при показі ми звернули увагу учнів на їх „плюси”. Учнів ми орієнтували наслідувати подані зразки. Маючи перед собою приклади різноманітних робіт, виконаних „на – швидку” руку у учнів з’явилось бажання творити щось власне, чого ми і прагнули. Свою користь також приніс матеріал з спеціалізованої літератури у вигляді плакатів(слайдів), де розміщено було ілюстрації як зразки, якими учні користувалися протягом уроку.
ІІІ етап творчості наступає при вивченні теми „Художнє конструювання виробів”, коли учні більш знайомляться з такими поняттями як мода, стиль, силует; вивчають види оздоблень плечових виробів, комбінаторику у художньому конструюванні. Особливо важливо було звернути увагу учнів на передачу силуету моделі, вид оздоблення матеріалу на ескізі. Учнями створювалися плани, чернетки, зразки, ескізи, пробні варіанти. Така робота пояснює структуру майбутнього виробу, його зміст, характер виготовлення.
Вивчення теми „Технічне конструювання” є ІV етапом – фазою кінцевої розробки. У цей період відбулося становлення виробу як цілого. Підготовчий матеріал витіснився кінцевим його варіантом. Виявився евристичний характер творчої дії, народжувалися великі і малі відкриття, знахідки, тощо. Учні досягли найбільш вільного володіння матеріалом, підпорядкували його єдиній ідейно – емоційній атмосфері. Тепер об’єкт роботи став уявлятися як єдине ціле, хоча й потребував використання нової інформації та фактів, перевірки й уточнення матеріалу, збагачення додатковими враженнями.
На уроках основна частина часу відводиться практичній роботі, що ґрунтується на частково пошуковій, а в подальшому – на творчій діяльності із створення нових моделей одягу. Практичні вміння й навички, що формуються під час роботи є якісно новими для учнів і дають змогу досягти успіху в процесі формування художньо – конструкторських творчих здібностей на уроках обслуговуючої праці.
Для створення умов ефективної методики виконання ескізів та начерків ми виділили ряд завдань:
змінити ставлення учнів до ескізів та начерків;
розкрити функційні можливості ескізів та начерків;
підвищити рівень графічної підготовки, володіння навичками створення ескізів та начерків;
збагатити досвід учнів графічними методами і прийомами виконання ескізів та начерків.
Для кращого засвоєння навчального матеріалу на кожному уроці використовуються різноманітні задачі, вправи. Творчі завдання, які застовуються на уроках в експериментальному класі, на відміну від традиційних, що учні виконують у контрольному класі, розраховані на репродуктивність, вимагають від учнів не простого відтворення інформації, а творчості. Під час експериментальної перевірки даної методики навчання виконанню ескізів та начерків знання учні здобувають під час бесід, повідомлень, постановки проблемних задач, а закріплюють у процесі виконання практичних творчих завдань. При цьому запитання i завдання спочатку носять переважно репродуктивний характер, а падалі містять у собі творчий пошук.
Виконання учнями графічних завдань на виконання ескізів та начерків дозволяє вчителю коректувати їх пізнавальну сферу, спрямовувати їх в потрібне русло, гармонізувати наукові і естетичні інтереси, формувати пізнавальну самостійність і активність.
Пропонуємо графічні завдання, які сприяють оволодінню навичками виконання ескізів та начерків:
Перенесення в зошит найпростішого графічного образу моделі з відображенням контурів.
Визначити подібності форми моделі до інших предметів.
Вказати зайві елементи на ескізі.
Чи правильно виконано ескіз? Що не слід було робити?
Відобразити в ескізі контури моделі, використовуючи різні техніки.
Необхідно зазначити, що завдання і зображувальна наочність повинні охоплювати всі рівні знань учнів, мати реалістичний характер і орієнтуватися на рисування з натури, за взірцем, по пам’яті, з уяви.
Виконання вправ розвиває особистісні здібності учнів. Після виконання завдань учні вільно відображають в ескізах та начерках власні ідеї. Графічні зображення такого рівня мають художню і наукову цінність, розкривають як загальнолюдські, культурні, так і особистісні сприйняття.
Для становлення відповідних знань, умінь, навичок ми розробили систему графічних задач з одним і багатьма рішеннями.
І група становить задачі на перетворення, які розвивають здатність комбінувати. Прикладом може бути задача на розробку ескізів та начерків моделі певного фасону виробу.
ІІ групу складають задачі, спрямовані на зміну одного графічного зображення на інше. Прикладом може бути задача на зображення тієї ж моделі, тільки в іншій схемі, застосовуючи інші способи виконання ескізів та начерків, наприклад: ескіз виконано простим олівцем. Потрібно виконати ту ж роботу у кольорі.
ІІІ група містить задачі, спрямовані на перебудову одного графічного образу в інший. Прикладом може бути задача на зображення тієї ж моделі, тільки в іншому стилі. Наприклад з класичного в романтичний.
IV група становить задачі на заміщення фактури моделі і оздоблення. Наприклад: на ескізі зображено модель, що планується виготовити з джинсової тканини. Зобразіть дану модель у тому ж стилі, тільки джинсову тканину замініть легкою тканиною у дрібні квіточки.
Застосування задач таких типів при навчанні виконанню ескізів та начерків – ефективний спосіб засвоєння учнями даного матеріалу. Такі задачі, метою яких є пошук способів досягнення рішення та розробка варіантів даного рішення, стимулюють розвиток уяви учнів.
При завершенні частки творчого процесу – виконання ескізів та начерків і вибір остаточного варіанту - робота певний період оцінюється, аналізується і, за потреби, її доопрацьовують( скорочення, заміна, пошук нових виражальних деталей). Сприймаючи навколишні предмети, співвідношення різних форм, поєднання кольорів, а також одержуючи відповідні знання на заняттях, в учнів сформується система знань про різні їх комбінації та засоби художньої виразності. Ці знання сприятимуть формуванню в дитини таких якостей, як: просторова уява, відчуття кольору, цілісності сприйняття, розвитку різних видів пам’яті, побудови логічних операцій: аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації, розвитку інтуїції та інтелектуальних, естетичних, моральних якостей особистості, включаючи здатність довести справу до кінця i до оцінки дій. Розвиток перелічених якостей здійснюватиметься протягом усього навчально - виховного процесу на всіх етапах творчої діяльності [Дубова. . Мотивація творчої діяльн.с.9 ].
2.2 Планування занять з трудового навчання розділу „Проектування виробів”
Коли планується навчальний процес, то:
1. Створюються передумови для своєчасного матеріального забезпечення навчального процесу. Зокрема, заздалегідь стають відомими строки, в які треба забезпечити майстерні певними матеріалами та інструментами. Це важливо, бо постачання пов'язане зі значними труднощами, і тому завжди треба мати в запасі деякий резерв часу.
2. Розкривається зв'язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Розподіливши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках фізики, хімії, математики та з інших предметів, коли вивчають певну тему на заняттях у майстернях, і виходячи з цього забезпечити дидактичний зв'язок між трудовим навчанням і вивченням основ наук.
3. У процесі занять у майстернях, зокрема в процесі моделювання, учні можуть виконувати комплексні вироби. У таких випадках дуже важливо узгодити роботу учнів, чого й досягають плануванням.
4. При підбиванні підсумків за чверть, півріччя, рік учитель легко може перевірити виконання навчальної програми. Очевидно, для цього досить порівняти те, що було заплановано, з фактичним обсягом виконаної роботи.
5. Полегшується контроль за навчальним процесом у майстернях з боку навчальної частини і органів народної освіти.
У підготовці вчителя до занять у майстернях можна виділити такі етапи: а) підготовка до навчального року; б) підготовка до навчальної теми; в) підготовка до уроку. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем.
У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.
Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільне корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:
Виготовлення виробу повинно складатися з операцій, передбачених навчальною програмою,
Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.
Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої норми часу. Ця вимога накладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібну точність виробу не завжди просто. Для цього треба знати умови, в яких вироби використовуватимуться, і вимоги до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших учителів.
За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показова для тих випадків, коли учні виготовляють різні моделі.
Планування занять починається з вивчення шкільної програми і, як наслідок, складання календарно – тематичного плану. На основі орієнтовних тематичних планів розробляється календарно - тематичний план, в якому конкретизується обсяг навчального матеріалу відповідно до кількості годин, відведених на вивчення кожного модуля. При цьому слід враховувати, що 25 % навчального часу відводиться на теоретичне навчання і 75 % – на виконання практичних робіт. Вивчивши шкільну програму ми переходимо до складання календарно-тематичного плану (див. додаток.). Після складання календарно - тематичного плану можна переходити до складання план-конспекту уроків. Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джерелами для підготовки були методичні посібники з різних тем, доробки з педагогічного досвіду вчителів, різноманітна художньо – наукова література.
Методична підготовка почалася з роботи над навчальною літературою. Ми переглянули матеріал шкільних підручників і, орієнтувалися на нього при поданні нового матеріалу. Така орієнтація потрібна з двох причин:
1) у підручнику викладено мінімум матеріалу, достатнього для виконання навчальної програми;
2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів.
Велике значення відіграло ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих педагогів. У методичній літературі є рекомендації, як будувати навчальний процес, а також методика проведення окремих занять, зв’язаних з виконанням навчальної програми з трудового навчання та образотворчого мистецтва.
Аналіз роботи передових учителів показує, що, будуючи систему уроків з тієї або іншої теми, треба висвітлити такі питання:
1) місце теми в навчальному курсі, її ідею і коло знань, умінь і навичок, яких повинні набути учні;
2) зв'язок теорії з практикою, з навчально-виробничою практикою;
3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів;
4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми);
5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних сил, розподілу навчального матеріалу на уроках;
6) творчі роботи учнів;
7) очікуваний результат вивчення теми;
8) зв'язок з позакласною роботою учнів.
Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обгрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.
Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.
Знаючи зміст кожного заняття, вчитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу. Підготовка до заняття закінчується складанням план - конспекту (див. додаток). Одним із завдань підготовки є передбачення і попередження можливих помилок і неточностей у роботах учнів. Очевидно, виконати це завдання можна лише тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому при складанні планів – конспектів кожного з уроків ми систематично аналізували допущені учнями помилки на попередньому зайнятті і шукали шляхи їх усунення.
Якість проведення заняття залежить від підготовки вчителем завдань для повторення і закріплення навчального матеріалу, також розробленням завдань для проведення практичної роботи. До кожного заняття попередньо було виготовлено потрібну наочність. [с.135]. Дуже важливо для вчителя підготувати технічну документацію. Це насамперед рисунки, технологічні карти, плакати, таблиці. Залежно від складності виробу, віл підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.
Облік поточної роботи ведеться у журналі, де записується присутність учнів, їх успішність, а також зміст занять.
Підготовка до уроку закінчується складанням урочного плану. Чим повніший план уроку, тим легше вести заняття. Урочний план складають за такою формою:
План уроку від « » 20... р.
Клас.......
1. Тема уроку.
2. Мста уроку.
3. Об'єкт роботи.
4. Устаткування та інструмент.
5. Хід уроку.
У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.
В урочному плані треба перелічити устаткування, інструмент і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.
Хід уроку визначається його типом, і розкриває його структуру, послідовність чергування елементів та час, відведений на кожний з них.
При виконанні перспективного планування занять з розділу „Проектування виробів” з використанням інтерактивної методики навчання ми зробили розподіл навчального матеріалу. З метою його ефективного засвоєння застосовуються проблемні ситуації.
Заняття 1.
Алгоритм навчальної діяльності при вивченні даного розділу. Формулювання теми і мети заняття. Виявлення проблеми. Обґрунтування суті застосування ескізів і начерків при вивченні даного розділу. Ознайомлення з видами ескізів та начерків. Принципи і способи їх виконання. Ознайомлення з напрямками сучасної моди, видами плечових виробів. Можливості задоволення потреб (бесіда, обговорення).
Заняття 2.
Продовження вивчення основних технік виконання ескізів та начерків. Ознайомлення з поняттями мода, силует, стиль, симетрія – асиметрія; передачею фактури матеріалу; видами оздоблення плечових виробів. Визначення вимог до створених ескізів і начерків. Удосконалення робіт. Висування ідей і вибір кращого варіанту виробу.
Заняття 3.
Графічне зображення. Мірки: зняття, позначення. Побудова базисної сітки. Моделювання.
Заняття 4.
Класифікація матеріалів хімічного походження. Властивості тканин. Порівняння натуральних і штучних тканин. Добір матеріалів.
Отже, планування занять – надзвичайно важливий етап, що потребує багато уваги для отримання позитивного результату навчання.
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики
Для перевірки ефективності методики навчання учнів виконанню ескізів та начерків при вивченні розділу „Проектування виробів” на уроках обслуговуючої праці, що сприяє формуванню творчих здібностей особистості, необхідно було впровадити дану методику в процес навчання і перевірити в одній із шкіл.
Основною метою експериментальної роботи була перевірка ефективності розробленого змісту методики навчання виконанню учнів ескізів та начерків на уроках трудового навчання з використанням інтерактивних методів.
Основним завданням експерименту було:
виявити рівень засвоєння учнями основних понять, оволодіння навиками і вміннями виконання ескізів та начерків на уроках трудового навчання.
В контрольному класі ми зберегли традиційну систему навчання: вивчались основи композиційного, конструкційного рішень моделей одягу, прищеплювалися певні вміння і навички побудови креслень деталей одягу, а потім отримані знання застосовувалися при виготовленні лекал під час моделювання одягу.
В експерименті приймали участь одна експериментальна і одна контрольна групи учнів. При її розробці ми врахували також те, щоб методика відносилась до системи педагогічних наук та до профорієнтаційної роботи.
В експериментальному класі здійснювався диференційований та індивідуальний підходи за допомогою інтерактивних методик навчання з урахуванням рівня підготовленості, інтересів і потенційних можливостей учнів. Як уже зазначалося вище, ми перевірили результати розробленої методики в школі у 8-Б класі. В дітей цього класу були приблизно однакова розумова успішність. А для того щоб перевірити кінцеві результати, ми зробили порівняння з паралельним 8-А класом. Перед тим як провести експериментальне дослідження, ми перевірили рівень їх початкових знань.
На початку практики я провела в обох класах контрольні зрізи, які складалися з теоретичних запитань та з практичної роботи. Перевіривши їх я з'ясувала, що в учнів не високий рівень знань. Результати наведені в таблиці 3.
Таблиця 3
| № з/п | Прізвище та ім'я | Бали | |||
| Підсумковий | Середній | ||||
| До | Після | До | Після | ||
| 1. | Бега Олена | 6 | 8 | 6,3 | 7,6 |
| 2. | Бондар Катерина | 7 | 8 | ||
| 3. | Воронюк Олена | 3 | 4 | ||
| 4. | Воронко Віталія | 6 | 6 | ||
| 5. | Герасимович Катерина | 6 | 8 | ||
| 6. | Герух Вікторія | 7 | 8 | ||
| 7. | Деркач Ольга | 6 | 6 | ||
| 8. | Ліщук Надія | 8 | 10 | ||
| 9. | Мирончук Ірина | 7 | 10 | ||
| 10. | Мішковець Тамара | 7 | 8 | ||
| 11. | Сокіл Ольга | 6 | 8 | ||
Схожі результати я отримала в 8 - А класі таблиця 4.
Таблиця 4.
| № з/п | Прізвище та ім'я | Бали | |||
| Підсумковий |
Середній |
||||
| До | Після | До | Після | ||
| 1. | Базан Олена | 6 | 7 | 6,0 | 6,1 |
| 2. | Богацька Наталія | 8 | 7 | ||
| 3. | Вашай Тетяна | 4 | 6 | ||
| 4. | Єримчук Олена | 7 | 7 | ||
| 5. | Жалко Катерина | 5 | 6 | ||
| 6. | Заєць Тамара | 8 | 8 | ||
| 7. | Коваль Ольга | 5 | 6 | ||
| 8. | Конончук Ірина | 7 | 7 | ||
| 9. | Мельник Світлана | 3 | 2 | ||
| 10. | Огінська Світлана | 7 | 6 | ||
| 11. | Семенюк Валентина | 9 | 8 | ||
| 12. | Сирник Юлія | 4 | 4 | ||
Для цього було розроблено комплекс групових навчально – творчих завдань ( див. додаток ).
Результати знань зображено графічно:
В процесі занять