Вплив математичної обізнаності на продуктивність пам’яті
2.3. Порівняльне дослідження розвитку пам’яті до та після формувальної програми
Констатуючий експеримент. Після проведення розвиваючих занять ми проводили повторну діагностику по описаним вище методикам, та проводили порівняння з допомогою G-критерія знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушення ознаки, яка досліджується.
Він дозволяє встановити, в який бік в виборці в цілому змінюються значення ознаки при переході від першої зміни до другої: показники змінюються в бік покращення, підвищення або підсилення чи, навпаки, в бік зниження, зменшення чи ослаблення.
Критерії знаків використовують і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад, зміцнення негативного відношення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно (наприклад, зменшення часу роботи над завданням після експериментальної дії).
Гіпотези.
Н0: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим.
Н1: Переважання типового напрямку зрушення не являється випадковим.
Сформулюємо гіпотези для нашого дослідження.
Н0: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється випадковим.
Н1: Зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являється невипадковим.
Слухова пам’ять
n= 14
Типове зрушення – позитивне
Негативних зрушень немає
Gкр
Gемп=0
Gемп
Gкр
Н0 відхиляється.
Приймається
Н1(р
0,01)
Образна пам’ять
n=14
Типове зрушення – позитивне
Негативних зрушень немає
Gкр=![]()
![]()
![]()
![]()
Gемп=0
Gемп
Gкр
Н0 відхиляється.
Приймається
Н1(p
0,01)
Смислова пам’ять
n=13
Типове зрушення – позитивне.
Негативних зрушень немає.
Gкр
Gемп=0
Gемп
Gкр
Н0
відхиляється.
Приймається
Н1(p
0,01).
4) Опосередкована пам’ять
n=13
Типове зрушення – позитивне.
Негативних зрушень немає.
Gкр
=
Gемп=0
Gемп
Gкр
Но відхиляється
. Приймається
Н1 (p
0,01
).
Підрахуємо кількість позитивних , негативних та нульових зрушень по кожному виду пам’яті в кожній із виборок.
Таблиця 2
Розрахунок кількість позитивних, негативних та нульових зрушень в двох групах школярів.
| Кількість зрушень в групі | Слухова пам’ять | Образна пам’ять | Смислова пам’ять | Опосередкована пам’ять | Суми |
| 1. Експериментальна група | |||||
| Позитивних | 14 | 14 | 13 | 13 | 54 |
| Негативних | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Нульових | 1 | 1 | 2 | 2 | 6 |
| Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60 |
| 2. Контрольна група | |||||
| Позитивних | 1 | 2 | 0 | 2 | 5 |
| Негативних | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 |
| Нульових | 14 | 13 | 14 | 13 | 54 |
| Суми | 15 | 15 | 15 | 15 | 60 |
З таблиці ми бачимо, що в контрольній групі типовими являються „нульові зрушення”, тобто є відсутність зрушення в показниках пам’яті з плином часу. Тоді як в експериментальній групі типовими є позитивні зрушення, тобто показники пам’яті збільшились після проведення розвиваючих занять. Таким чином, підтверджується гіпотеза Н1 – зрушення в бік підвищення показників пам’яті після проведеної розвиваючої роботи являються невипадковими , а спричиненими саме розвиваючою роботою з дітьми.
Порівняємо, наскільки збільшились результати відтворення у дітей після розвиваючої роботи по усередненим показникам.
Таблиця 3
| Слухова пам’ять | Образна пам’ять | Смислова пам’ять | Кор..зорова пам’ять | Опосередкована пам’ять | |
| До розвиваючої роботи | 5,3 | 7,3 | 5,1 | 8,4 | 9,5 |
| Після розвиваючої роботи | 7 | 9,6 | 7,7 | 8,6 | 12 |
| В скільки разів збільшились показники | 1,3 | 1,3 | 1,5 | 1,1 | 1,3 |
Як ми бачимо з таблиці, найбільше розвинулась смислова пам’ять – результати покращились у півтора рази. Показники по слуховій, образній та опосередкованій пам’яті зросли у 1,3 рази. Також розвиваючі ігри вплинули на збільшення результатів по короткочасній зоровій пам’яті в 1,1 рази.
Таким чином, підвищення продуктивності запам’ятовування у дітей молодшого віку отримане в результаті цілеспрямованого навчання дітей раціональним способом запам’ятовування, тобто метамнемічної обізнаності. Отже, дану програму можна рекомендувати для використання при роботі з дітьми молодшого шкільного віку.
Висновки до другого розділу
Молодшому шкільному вікові належить важлива роль в загальному розвитку пам'яті людини.
Запам'ятовування часто відбувається без помітних зусиль, підвищується продуктивність пам'яті, розвивається логічна, опосередкована пам'ять.
За результатами нашого дослідження можна зробити висновок, що у дітей молодшого шкільного віку найбільшого розвитку набули слухова та образна пам'ять. Опосередкована та логічна види пам'яті починають розвиватись. У дітей розвивається довільність, керування процесами пам'яті.
Значна кількість дітей ще не вміє встановлювати логічні зв'язки в процесі запам'ятовування, тобто запам'ятовує механічно. Діти сприймали задачу на запам'ятовування і докладали зусилля, щоб запам'ятати матеріал. Це говорить про те, що діти починають використовувати спеціальні мнемічні засоби, свідомі вольові зусилля, тобто у них розвивається довільна пам'ять.
Деякі діти володіють прийомом повторення, але у них відсутні навички самоперевірки.
Вдосконалення смислової пам'яті у цьому віці дає можливість засвоїти достатньо широке коло мнемічних прийомів, раціональних способів запам'ятовування.
Ми провели розвиваючу роботу з дітьми, вчили як краще запам'ятовувати. Основну увагу звернули на розвиток довільної пам'яті, опосередкованої, логічної. В результаті занять у дітей відбулося зрушення в бік збільшення продуктивності пам'яті, у них збільшилися показники по всім видам пам'яті.
Таким чином, можна стверджувати, що запропоновані нами вправи сприяють розвитку, підвищенню продуктивності пам'яті молодших школярів, і дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми молодшого шкільного віку.
Висновки
Роль пам’яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навики. І робить вона це, в основному, мимоволі. Дитина зазвичай не ставить перед собою мету щось запам’ятати, інформація, яка надходить до неї, запам’ятовується якби сама по собі. Правда, не будь-яка інформація: легко запам’ятовується те, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, що справляє найбільше враження, що цікаве.
До 6 року життя у психіці дитини з’являється важливе новоутворення – у неї розвивається довільна пам’ять. Правда, до довільного запам’ятовування і відтворення діти вдаються порівняно рідко, коли така необхідність виникає безпосередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Правда, саме цьому видові пам’яті відводиться найважливіша роль у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдання, що виникають в процесі такого навчання, як правило, вимагають ставити спеціальну мету запам’ятати. На першокласника насувається лавина нових понять, правил, завдань, інформації, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли запам’ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для запам’ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати певні способи.
Аналіз літературних джерел дав можливість проаналізувати розвиток пам’яті молодих школярів.
Вдосконалення пам’яті в ході учбової діяльності в молодшому шкільному віці значною мірою зумовлене оволодінням різними способами запам’ятовування, пов’язаних з організацією та переробкою матеріалу, який необхідно запам’ятати. Однак без спеціальної роботи, спрямованої на формування таких способів, вони складаються стихійно і можуть бути непродуктивними. Основою логічної пам’яті є використання мисленнєвих процесів як опори, засобу запам’ятовування. В якості мисленнєвих операцій можуть бути використані смислове співвідношення, групування, складання плану, схеми розповіді.
Виходячи з теоретичного аналізу досліджень пам’яті в молодшому шкільному віці, можна дійти до таких висновків.
У більшості робіт, присвячених дослідженню пам’яті молодих школярів, стверджується, що в цьому віці пам’ять істотно змінюється в бік підвищення продуктивності, опосередкованості, логічності, контрольованості. Функціональні механізми пам’яті знаходяться на завершальному етапі розвитку, а її операційні і регулятивні механізми починають активно розвиватись у вигляді збагачення внутрішніми засобами запам’ятовування і розгалуження системи самоконтролю. Це свідчить про активний розвиток пам’яті у молодшому шкільному віці.
Проведені емпіричні дослідження підтверджують ці положення.
Нами була підготовлена розвиваюча програма, проводилась з дітьми робота по ній. На основі отриманих даних повторного діагностування можна зробити висновок, що розвиваюча робота з дітьми, навчання їх прийомів раціонального запам’ятовування сприяють підвищенню продуктивності пам’яті.
Отже, дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми.
В своїй роботі ми досягли мети.
Розроблені прийоми розвитку форм пам’яті, у процесі її формування дозволяють істотно підвищити ефективність педагогічного процесу. Тому завдання педагогів і психологів – вчити дітей запам’ятовуванню. Відтворення по пам’яті – це вперта праця, тому не терпіння, рання підказка псують пам’ять дитини, виховують лінь в поводженні зі слідами пам’яті. В процесі організації відтворення по пам’яті слід всіляко вселяти дитині думку про те, що вона завжди може пригадувати, потрібно лише постаратись. Потрібно лише уникати того, що могло б вселити в дитину невпевненість в її пам’яті. Дослідження вчених переконливо показують, що продуктивність пам’яті бачать в чому залежність від стану людини, її відношення до своїх можливостей. Невпевненість в собі, страх помилитись, не запам’ятати в значній мірі сковують людину, знижують ефективність пам’яті. В тих випадках, коли педагогу вдається зняти бар’єр невпевненості, страху, налагодити благо приємний емоційний контакт з дітьми, викликати у них стан розкутості, радості участі в цікавій діяльності, відбувається мобілізація емоційних та інтелектуальних сил дитини, що в значній мірі підвищує можливості пам’яті. Оволодіваючи пізнавальними, мнемічними діями, дитина стає більш вмілою, впевненою в собі, у неї формується самоконтроль, самостійність в поведінці і діяльності, розвиваються здібності.
Все це має важливе значення для успішності шкільного навчання, для формування особистості школяра.