Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання

Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання

фізичного, так і психічного розвитку учнів: формування емоційно-вольової, пізнавальної, мотиваційно-потребнісної, соціально-ціннісної (етичної, естетичної) сфер особистості.


3.2 Дослідження розумового компоненту розвитку молодших школярів


3.2.1 Дослідження шкільної успішності учнів молодших класів

Розумовий компонент розвитку є відповідальним за результати інтелектуальної діяльності людини. Діагностика розумового компоненту розвитку здійснювалася шляхом визначення середнього бала шкільної успішності, що дало змогу охарактеризувати здібності молодших школярів, уміння і навички, які сформувалися в процесі навчання. В результаті аналізу документальних джерел (класні журнали), був виявлений середній бал шкільної успішності кожного школяра, що включає успішність по чотирьох предметах: читанню, рідній мові, математиці і Я і Україна. Найвищий показник шкільної успішності спостерігається в 1-у класі, до 2-го класу він знижується до 3,9 %. Даний факт знаходить підтвердження в роботах Л.І.Божович [5].

У першокласників показники успішності в II півріччі на 4,2 % гірші, ніж в I півріччі, в 2-му класі відбуваються незначні зміни в результаті навчання між I і II півріччями.

Даний факт відповідає твердженням Р.С. Немова [26], в яких вказується на те, що причинами зниження успішності першокласників є, по-перше, процесом їх адаптації до учбової діяльності, де поглиблена і продуктивна робота вимагає від них посидючості, заборона емоцій, зосередженості, підтримки уваги на уроках, а також саморегуляції поведінки. Багатьом першокласникам, на думку автора, явно не вистачає сили волі для того, щоб постійно підтримувати себе в певному стані, управляти собою протягом довгого часу. Другою, не менше важливою причиною є те, що багато дітей приходять в школу не тільки не підготовленими до нової соціально-психологічної ролі, але і із значними індивідуальними відмінностями в мотивації, знаннях, уміннях і навичках, що робить навчання для одних дуже легкою, нецікавою справою, для інших надзвичайно важким (і внаслідок цього також нецікавим) і лише для третіх, які не завжди складають більшість, – таким, що відповідають їх здібностям.

Таким чином, проведений нами аналіз успішності молодших школярів підтверджує встановлені факти зниження успішності учнів від 1-го до 2-го класу.


3.2.2 Дослідження фізкультурно-валеологічної освіченості молодших школярів

Для визначення навчальних досягнень в області знань і уявлень про фізичну культуру, спорт, оздоровчу діяльність і загальну освіченість молодших школярів використовувався тест фізкультурно-валеологічної освіченості (ТФВО), розроблений Н.В. Матюніною, та С.В. Барбашовим (додаток 2-3).

В результаті проведеного тестування були одержані абсолютні показники фізкультурно-валеологічної освіченості учнів 1-2-х класів. Середнє значення рівня ФВО в 1-у класі складає 17,3 бали, в 2-у – 30,6 бали. Порівнюючи одержані результати з нормованими показниками ТФВО молодших школярів, виявилося, що абсолютні показники ФВО в учнів 2-их класів ЗОШ № 1 м.Борщова відповідають середньому нормативному рівню, а в учнів 1-х класів – нижче середнього. Одержані дані свідчать про те, що, ймовірно, в дошкільних установах, після закінчення яких діти приходять в школу, фізкультурно-валеологічній освіті не приділяється належної уваги. Проте традиційний загальноосвітній процес сприяє формуванню в учнів 2-х класів середнього рівня фізкультурно-валеологічної освіченості.

Досліджуючи динаміку абсолютних показників ФВО за період навчання в початковій школі, слід зазначити про їх значний приріст (55,5%) від першого до другого року навчання. Це свідчить про високий ступінь навчання школярів, характерної для дітей на початку навчання.

При порівнянні абсолютних показників ТФВО учнів 1-2-их класів ЗОШ №1 м. Борщова з результатами учнів молодших класів ЗОШ №2 видно, що рівень ФВО першокласників ЗОШ №2 достовірно вищий (р<0,05), ніж у першокласників ЗОШ №1, проте середні абсолютні показники учнів 3-іх класів істотно не відрізняються (р>0,05) .

Результати проведеного тестування фізкультурно-валеологічної освіченості говорять про наявність середнього рівня ФВО в учнів 2-х класів і нижче середнього – в учнів 1-х класів.


3.3 Дослідження змін фізичної підготовленості молодших школярів


Для оцінки фізичного компоненту розвитку школярів необхідною дією є визначення рівня фізичної підготовленості [13].

Аналіз науково-методичної літератури показав, що в контроль фізичної підготовленості школярів необхідно включати контрольні вправи, що характеризують рівень базових якостей (швидкісних, силових, швидкісно-силових здібностей, гнучкості, витривалості).

Контрольні випробування проводилися для визначення стану фізичного компоненту розвитку школярів третіх класів. За основу оцінювання бралися контрольні нормативи (тести), рекомендовані типовою учбовою програмою з фізичного виховання із спрямованим розвитком рухових здібностей [39]. Оцінювався рівень розвитку:

•швидкісних здібностей: біг на 30 метрів;

•координаційних здібностей: човниковий біг 3x10 метрів;

•швидкісно-силових здібностей: стрибок в довжину з місця;

•витривалості: шестихвилинний біг;

•гнучкості: нахил вперед з положення, сидячи на підлозі.

Після проведених контрольних випробувань були одержані показники абсолютних значень розвитку рухових якостей і середньорічні темпи приросту показників учнів 2-их класів (табл. 3.1)


Таблиця 3.1

Абсолютні значення і показники приросту фізичної підготовленості учнів 2-го класу ЗОШ №2 за навчальний рік

Показники
Хлопці Дівчата
Біг 30 м., с

Початок навч. року

Кінець навч. року

6,1±0,4

5,9±0,4

6,4±0,4

6,1±0,4

приріст, % 3,3 4,8

Човниковий біг

3ґ10 м,с

Початок навч. року

Кінець навч. року

8,8±0,7

8,7±0,5

9,1±0,5

9,1±0,4

приріст, % 1,1 0
Стрибок в довжину з місця, см

Початок навч. року

Кінець навч. року

153,9±18,1

162,6±18,3

134,4±24,0

145,9±14,2

приріст, % 5,5 8,2
6-хв. біг, м

Початок навч. року

Кінець навч. року

1095,1±110,4

1172,1±124,2

1094,9±136,7

1020,8±104,8

приріст, % -2,0 2,3
Нахил вперед з положення сидячи на підлозі, см

Початок навч. року

Кінець навч. року

6,4±4,0

7,0±5,1

11,5±5,6

13,2±7,8

приріст, % 8,9 13,8

Зіставляючи одержані результати з нормативами, представленими в програмі фізичного виховання, можна відзначити, що початковий рівень розвитку рухових якостей у хлопчиків і дівчаток в прояві швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості, в більшості випадків відповідає середньому нормативному рівню фізичної підготовленості для учнів 7-8-річного віку, а витривалість і координаційні здібності – високому рівню підготовленості.

При порівнянні показників приросту в розвитку швидкісних якостей і витривалості, були одержані наступні результати. Середньорічний приріст показників швидкості у хлопчиків 2-го класу середньої школи №2 складає 3,3%. У дівчаток спостерігається ідентична тенденція змін темпів приросту (4,81%).

На фоні не високого рівня розвитку координаційних здібностей у третьокласників наголошується приріст показників до закінчення навчального року у хлопчиків лише на 1,1%, у дівчаток – не змінюється.

Абсолютний приріст показника розвитку гнучкості у хлопчиків 2-го класу склав 8,9%. Аналізуючи темпи приросту гнучкості у дівчаток, спостерігається зростання показників від 11,5 см на початку навчального року до 13,2 см – вкінці. Середній абсолютний показник приросту склав відповідно – 13,8 %

Вивчивши рівні розвитку фізичних якостей учнів 2-х класів були підтверджені дані, одержані в результаті порівняння середніх показників розвитку рухових здібностей з нормативами. Так, у більшості молодших школярів 2-го класу – середній рівень розвитку швидкості, швидкісно-силових здібностей та гнучкості, високий рівень розвитку координаційних здібностей і витривалості.

Таким чином, можна зробити висновок, що у школярів молодших класів, яких ми досліджували, спостерігаються початкові середні показники розвитку швидкісних, швидкісно-силових здібностей і гнучкості. Високі показники розвитку координаційних здібностей і витривалості.


3.4 Дослідження показників здоров'я молодших школярів


Аналізу піддалися учні, які мали захворювання грипу і ГРЗ, кількісна характеристика захворюваності і їх зміни на різних етапах початкового навчання.

Одним з показників, що характеризують прояв опірності організму школярів до несприятливих чинників зовнішнього середовища, є захворюваність органів дихання, яка займає перше місце в числі загальної захворюваності [14].


Таблиця 3.2

Захворюваність учнів молодших класів ЗСШ №2 м. Борщова за 2007-2008 навчальний рік

Захворюваність

(хвороб на 100 дітей)

Клас Середнє значення

1 2

93,1% 94,0% 93,5 %

Досліджуючи захворюваність у молодших школярів ЗСШ №2 (табл. 3.2) було виявлено збільшення даного показника від 1-го до 2-го класу, що може бути, на думку А.Г. Сухарьова [37], одним з чинників прояву адаптації учнів до умов шкільного навчання. Так, якщо в 1-му класі захворюваність на 100 дітей складала 93,1%, в 2-му – 94,0% випадків хвороб на 100 дітей.

Аналіз кількісної характеристики захворюваності показав, що до закінчення навчання в початковій школі в учнів 2-х класів спостерігається більш високий „індекс здоров'я” (число дітей, що не зверталися в поліклініку з приводу захворювання), ніж у учнів 1-х класів (в 1-му класі склав 42,3%, в 2-му – 51,5%). Разом з цим зменшувалося число дітей, що хворіли в 2 рази (від 15,4% в 1-му класі до 10,4% – в 2-му класі).

Таким чином, результати аналізу зміни захворюваності молодших школярів ЗСШ №2 м. Борщова відповідають думці фахівців про її зниження до закінчення навчання в початкових класах, внаслідок адаптації дітей до учбового процесу і виражається в підвищенні опірності організму до несприятливих чинників зовнішнього середовища.

При спробі порівняти одержані показники захворюваності з результатами досліджень інших авторів ми зіткнулися з тим, що опубліковані в науково-методичній літературі дані носять дещо суперечливий характер. В учнів 1-2-х класів ЗСШ №2 захворюваність грипом і ГРЗ в середньому за навчальний рік склала 93,5% випадків захворювання на 100 дітей.

На рівень захворюваності, загалом, і органів дихання, зокрема, впливає безліч чинників: наявність або відсутність спалаху епідемії грипу; регіон, де проводиться дослідження (кліматичні, екологічні, соціально-економічні особливості); рік проведення дослідження, особливості організації навчального процесу як загальноосвітнього, так і фізкультурного та інші. У зв'язку з цим, на наш погляд, дослідження динаміки показників здоров'я на учнях однієї і тієї ж вибірки буде більш об'єктивним.


3.5 Дослідження залежності фізичного і розумового компонентів розвитку і показників здоров'я молодших школярів


3.5.1 Дослідження залежності фізичної підготовленості, успішності і захворюваності молодших школярів

Для побудови оптимального навчального процесу з фізичної культури, який сприятиме досягненню оздоровчого ефекту і гармонійного розвитку школярів, необхідно, перш за все, виявити – яким чином співвідносяться компоненти фізичного і розумового розвитку з показниками здоров'я в учнів у традиційній системі фізичного виховання. Існування взаємозв'язку між даними характеристиками підтверджено результатами досліджень багатьох авторів [19, та ін.].

На першому етапі дослідження здійснювалося вивчення співвідношення показників здоров'я з показниками фізичної і розумової підготовленості всіх молодших школярів не залежно від етапу початкового навчання. Рівень фізичної підготовленості визначався і диференціювався за шкільними програмними тестами [31], розумова підготовленість визначалася середніми показниками шкільної успішності (поточні оцінки по предметах), рівень здоров'я – за індексом здоров'я і показником захворюваності (кількість випадків захворювання на 100 дітей).


Таблиця 3.3

Показники шкільної успішності молодших школярів залежно від рівня фізичної підготовленості

Рівень фізичної підготов-леності Кількість піддослідних Успішність, бали Середнє значення успішності

К-ть % рідна мова читання математика Я і Україна
Високий 20 39,2 8,0 8,1 8,1 8,1 8,1
Середній 25 53,8 6,7 8,1 8,0 6,9 7,4
Низький 5 7,0 6,4 6,6 6,5 6,9 6,6

Аналіз співвідношення фізичної підготовленості і успішності молодших школярів представлений в таблиці 3.3. Як видно з таблиці, у дітей з більш високими показниками фізичної підготовленості спостерігаються більші показники шкільної успішності. В учнів з високим рівнем фізичної підготовленості середнє значення успішності дорівнює 8,1 бали (кращі результати навчання з граматики і природознавства), в учнів з середнім рівнем фізичної підготовленості середнє значення успішності – 7,4 бали, з низьким – 6,6 бали.

Аналогічна динаміка простежується і в співвідношенні показників здоров'я з фізичною підготовленістю молодших школярів (табл. 3.4).


Таблиця 3.4

Показники здоров'я молодших школярів залежно від рівня фізичної підготовленості

Рівень фізичної підготовленості Число піддослідних Показники здоров’я

кількість % індекс здоров’я, %

захворюваність

на 100 чоловік

Високий 20 39,2 72,7 57,3
Середній 25 53,8 59,7 80,7
Низький 5 7,0 55,2 90,0

Відсоток дітей, що не хворіли протягом року, відповідає 72,7% – з високою фізичною підготовленістю, 59,7% – з середньою, і 55,2% – з низкою. Разом з тим показники захворюваності обернено пропорційні рівню фізичної підготовленості дітей.

Аналіз співвідношення успішності і показників здоров'я школярів (табл.3.5) виявив, що діти з високою успішністю хворіють рідше і менше ніж їх однолітки з середньою і низькою успішністю. Індекс здоров'я в групі дітей, які добре вчаться, склав 65,3% і показник захворюваності 68,1%; в групі дітей з середньою успішністю ці цифри дорівнювали 54,7% і 94,3%; з низькою успішністю – 55,3% і 95,0% відповідно.


Таблиця 3.5

Показники здоров'я молодших школярів залежно від рівня успішності

Рівень успішності Інтервал Число піддослідних Показники


кількість % Індекс здоров’я, % Захворюваність на 100 чоловік
Високий 4,1-5,0 25 58,2 65,3 68,1
Середній 3,1-4,0 20 36,0 54,7 94,3
Низький 2,1-3,0 5 5,8 55,3 95,0

Таким чином, проведене дослідження підтвердило традиційну схему співвідношення компонентів розвитку і показників здоров'я: діти з високим рівнем фізичної підготовленості володіють більшою стійкістю організму до несприятливих чинників зовнішнього середовища, яке виражається в низькій захворюваності. У цих же дітей спостерігається і більш високий рівень шкільної успішності.

Далі були досліджені аналогічні співвідношення, залежно від етапів навчання досліджуваного контингенту для систематизації даних, побудови емпіричного розподілу і формування припущення про залежність ознак, було проведено угрупування початкових показників фізичного і розумового компонентів розвитку. З цією метою використовувалася шкала інтервалів. Абсолютні показники шкільної успішності молодших школярів продиференціювали за наступними інтервалами: [4,51-6,0], [6,01-6,5], [6,51-7,9], [8,01-8,5], [8,51-12,0] і позначені як дуже низька успішність, низька, середня, висока і дуже висока успішність (табл. 3.6) .


Таблиця 3.6

Середньостатистичні значення рангових показників успішності учнів 1-2-х класів

п/п

№

параметри Ранги


дуже

низький

[4,51-6,0]

низький


[6,01-6,5]

середній


[6,51-7,9]

високий


[8,00-8,5]

дуже високий

[8,51-12,0]

1 х 2,95 3,29 3,84 4,33 4,69

s

0,09 0,16 0,09 0,1 0,12
2 х 2,87 3,3 3,74 4,23 4,67

s

0,08 0,14 0,16 0,16 0,12

Таблиця 3.7

Середньостатистичні значення рангових показників фізичної підготовленості (в балах) 1-2-х класів

п/п

№

параметри Ранги


дуже

низький

менше 4

низький


від 4 до 9

середній


від 10 до 15

високий


від 16 до 21

дуже високий

більше 22

1 х - 8,2 12,66 18,5 22,6

s

- 1,9 1,6 1,4 0,47
2 х 2,79 8,2 12,9 17,85 -

s

0,9 1,3 1,65 1,26 -

Показники фізичної підготовленості, виражені в балах були розподілені таким чином: менше 4 балів – дуже низький рівень фізичної підготовленості, від 4 до 9 балів – низький, від 10 до 15 балів – середній, від 16 до 21 – високий, більше 21 бала – дуже високий рівень фізичної підготовленості (табл. 3.7).

При аналізі залежності показників фізичної підготовленості і успішності молодших школярів за роками навчання можна відзначити поліпшення успішності при підвищенні рівня фізичної підготовленості в 1-2-у класі. Учні демонструють рівнозначне збільшення середнього балу з фізичної підготовленості із зростанням успішності. Так, наприклад, в учнів 1-х класів з дуже низькою успішністю середнє значення фізичної підготовленості склало 10,2 бали, а з дуже високою – 15,7 бали. Диференційований аналіз залежності розумового і фізичного компонентів розвитку показав, що тільки на початкових етапах навчання із збільшенням фізичної підготовленості підвищується успішність. Даний факт відповідає результатам досліджень, де у дитини формування пізнавальних процесів відбувається тим активніше, чим більше вона рухається (пізнає світ через рух). Але, на завершальному етапі, до кінця молодшого шкільного віку, відбувається збільшення індивідуальних відмінностей між дітьми, у більшості виявляються нові здібності, що проявляються ними в придбанні знань, умінь і навичок.

В результаті, більш високі показники фізичної підготовленості спостерігаються як у дітей, що навчаються успішно, так і в тих які погано.

Дослідження залежності показників здоров'я (частоти захворювань і індексу здоров'я) і фізичної підготовленості протягом початкового періоду навчання показує, що для учнів 1-2-х класів із збільшенням рівня фізичної підготовленості зменшується частота захворюваності. З підвищенням рівня фізичної підготовленості відбувається зниження показників захворюваності і збільшення «індексу здоров'я» в учнів 1 і 2-х класів. Так, у першокласників, що мають низький рівень фізичної підготовленості, показник захворюваності складає 150 захворювань на 100 дітей, а «індекс здоров'я» – 0%. В учнів з середнім рівнем фізичної підготовленості показник захворюваності відповідає – 108,6 на 100 дітей, «індекс здоров'я» – 37,1%. З подальшим підвищенням рівня фізичної підготовленості – показник захворюваності знижується до 71% , а «індекс здоров'я» збільшується до 45,2%. Діти, що мають дуже високий рівень фізичної підготовленості, в навчальному році не хворіли.

У другокласників найнижчі показники здоров'я спостерігалися у дітей з дуже низькою фізичною підготовленістю: захворюваність – 183,3, індекс здоров’я (ІЗ) – 0%. З поліпшенням фізичної підготовленості відбувається зростання і показників здоров'я (при низькому рівні фізичної підготовленості захворюваність рівна 25,8 захворювань на 100 чоловік, а ІЗ – 27,8%, при середньому – захворюваність 83,6, ІЗ – 47,8%, при високому рівні фізичної підготовленості: захворюваність – 40,0; ІЗ – 68,0%).

Таким чином, у дітей з підвищенням фізичної підготовленості велика стійкість організму до несприятливих чинників зовнішнього середовища.

Аналіз залежності показників здоров'я і шкільної успішності молодших школярів виявив, що успішні учні 1 і 2-х класів мають більш сприятливі показники здоров'я. У першокласників з високою і дуже високою успішністю захворюваність відповідає 72,7 і 75,0 захворювання на 100 дітей, а індекс здоров'я – 45,5% і 45,0%. При зниженні успішності погіршується показник захворюваність і індекс здоров'я (у середньо встигаючих учнів було знайдено 100 захворювань на 100 дітей, ІЗ склав – 38,5%, з низкою – відповідно 140,0 і 20%, з дуже низькою – 200,0 і 0%).

Аналогічно розподілилися показники у другокласників: діти, що мали дуже високу успішність менше хворіли протягом навчального року (захворюваність у них рівна 47,1, а ІЗ – 82,3%), у дітей з високою успішністю ці цифри складали 70,0 і 52,5% відповідно, з середньою – 105,0 і 30,0%, з низкою – 14 8,3 і 31,0%.

Аналіз залежності показників захворюваності і шкільної успішності молодших школярів виявив, що кращі показники здоров'я спостерігаються, у більш успішних учнів. Проте, до його закінчення, у міру значного розширення і поглиблення знань, вдосконалення умінь і навиків, в характері залежності показників захворюваності і шкільної успішності відбуваються зміни.

Таким чином, можна припустити, що для досягнення гармонійного фізичного і розумового розвитку молодших школярів, а, отже, і для досягнення високого рівня здоров'я, на початковому етапі шкільного навчання (1-й клас) чинники фізичної і розумової підготовленості грають ведучу роль. На другому році навчання високий рівень здоров'я співвідноситься з середнім рівнем фізичної і розумової підготовленості.


РОЗДІЛ 4

ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТОВУВАННЯ МЕТОДИКИ ГАРМОНІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО І РОЗУМОВОГО КОМПОНЕНТІВ РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ЇХ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ


Низький рівень життя, соціальні потрясіння, погіршення загальнодоступної медичної допомоги, що відзначаються останнім часом, здійснюють негативний вплив на стан здоров'я дітей. Програмно-нормативні документи звертають увагу на доцільність заходів по збереженню і зміцненню здоров'я учнів, формуванню у них потреби до фізичного вдосконалення і здорового способу життя. У зв'язку з цим, особливе значення набуває фізичне виховання.

Дослідження залежності фізичного, розумового компонентів розвитку і показників здоров'я (розділ III) виявило, що менша кількість захворювань співвідноситься з високим рівнем фізичної підготовленості і шкільної успішності в учнів 1-х класів, і з середнім рівнем фізичної підготовленості і шкільної успішності в учнів 2-х класів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, нами була зроблена спроба розробити методику гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, спрямована на досягнення оздоровчого ефекту, в учбовому процесі з фізичної культури.


4.1 Концептуальна основа методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів в навчальному процесі з фізичної культури


Відштовхуючись від результатів попереднього дослідження залежності показників шкільної успішності, фізичної підготовленості і захворюваності молодших школярів, була розроблена методика гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, спрямована на досягнення оздоровчого ефекту, в учбовому процесі з фізичної культури.

Розроблена методика припускає більш ефективне вирішення задач оздоровчого, освітнього і виховного характеру у сфері фізкультурної освіти молодших школярів.


Руховий блок

Інтелектуальний блок Оздоровчий блок


Рисунок 4.1 Методична схема з'єднання рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в процесі фізкультурного виховання молодших школярів


Основу методики складає диференціація всього змісту навчального матеріалу з дисципліни «фізична культура» по трьох блоках: руховому, інтелектуальному, оздоровчому (рис. 4.1).

Реалізація методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, що спрямована на досягнення оздоровчого ефекту, в учбовому процесі з фізичної культури припускає не тільки виконання рухових дій, але і включення засобів інтелектуального і оздоровчого блоків (рис. 4.2).


Державний стандарт з фізичної культури
Базова програма з фізичної культури (руховий компонент) Експериментальна програми (технологічний стандарт фізкультурної освіти)
Блоки
руховий інтелектуальний оздоровчий
Розділи

Гімнастика

Легка атлетика

Лижна підготовка

Елементи спортивних ігор

«Рух всередині і навколо нас»

«Людина і її здоров’я»

«Правила і норми поведінки людини»

Засоби
Формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей Теоретичні відомості зі сфери фізичної культури, знання рухового блоку Рухові дії по збереженню і зміцненню здоров’я, дані оздоровчого характеру, формування звички здорового способу життя

Рисунок 4.2 .

Змістова диференціація навчального матеріалу з дисципліни «фізична культура» при реалізації методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів


Зміст рухового блоку представлений програмним матеріалом з фізичної культури для учнів початкових класів, що є важливим з соціальної і педагогічної точок зору, в соціальному плані це полегшує виконання вимог державного освітнього стандарту і свідчить про досягнутий рівень фізичної культури особистості. В педагогічному плані освоєння базових основ змісту програмного матеріалу дозволяє зробити процес фізкультурного виховання безперервним, полегшує перехід від одного вікового ступеня до іншого, забезпечує адаптацію до різних життєвих умов (перехід з однієї школи в іншу, зміна педагогів і ін.). Руховий блок включає засоби формування рухових умінь і навиків, і розвитку фізичних якостей.

Зміст інтелектуального і оздоровчого блоків заснований на технологічному стандарті фізкультурної освіти для учнів початкової школи. Інтелектуальний блок представлений розділом «Рух всередині і навкруги нас», містить теоретичні відомості зі сфери фізичної культури, а також знання засобів рухового блоку. Оздоровчий блок розкривається розділами «Людина і її здоров'я», «Правила і норми поведінки людини», включає рухові дії по збереженню і зміцненню здоров'я, теоретичні відомості оздоровчого характеру, спрямовані на формування звичок здорового способу життя.

При оптимальному співвідношенні фізичного і розумового компонентів розвитку і показників здоров'я молодших школярів зміст методики представляється рівнозначним співвідношенням об'ємів навчальних засобів рухового, інтелектуального, оздоровчого блоків. В практичній діяльності вчителя, який займається фізичним вихованням школярів, зустрічаються різні варіанти співвідношень фізичної підготовленості, шкільної успішності, захворюваності учнів. При невідповідності початкового стану розумового і фізичного компонентів оптимальним, виникає необхідність у варіюванні навантаження учбових засобів кожного блоку. Тобто, необхідна певна модель, що передбачає оптимальне співвідношення рухових, інтелектуальних і оздоровчих засобів в учбовому процесі з фізичної культури, залежно від початкових рівнів фізичного і розумового компонентів розвитку і показників здоров'я школярів.

Ґрунтуючись на результатах попереднього дослідження (розділ III), що виявили закономірності розвитку молодших школярів, була розроблена оптимізаційна модель побудови здоров’язберігаючого навчального процесу з фізичної культури.

Для учнів 1-2-х класів фізкультурна освіта повинна бути спрямована на досягнення високого рівня фізичної підготовленості і успішності.

У зв'язку з цим оптимізаційна модель (табл. 4.1), передбачає оптимальне співвідношення об'ємів учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків на уроках фізичної культури залежно від середньогрупових значень захворюваності, шкільної успішності, фізичної підготовленості учнів 1-2-х класів.

Реалізація методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, яка спрямована на досягнення оздоровчого ефекту, в процесі фізкультурної освіти передбачає ряд послідовних дій (рис. 4.3).


Таблиця 4.1

Оптимізаційна модель навчального процесу з фізичної культури в 1-3-х класах

Рівні здоров’я
Низький Високий

Руховий блок

Інтелектуальний

Фізична підготовленість

Руховий блок

Інтелектуальний

Фізична підготовленість

низька середня низька
висока середня низька
УСПІШНІСТЬ Низ. 33 35 40 УСПІШНІСТЬ Низ. 20 20 20


33 33 35 30 40 20

40 40 50 30 60 20

Сер. 35 40 50
Сер. 20 20 20


30 35 30 30 30 20

30 50 40 40 50 30

Вис. 40 50 60
Вис. 20 20 33


20 40 20 30 20 20

20 40 30 50 33 33

Навчальне навантаження у %:

1 – оздоровчий блок;

2 – інтелектуальний блок;

3 – руховий блок.


Перша дія – оцінка початкового стану розумового і фізичного компонентів розвитку і показників здоров'я учнів; друге – вибір певного варіанту динаміки навантаження засобів інтелектуальної, рухової і оздоровчої спрямованості; третє – формування змісту учбового процесу з фізичної культури з оптимальним співвідношенням об'єму засобів інтелектуального, рухового і оздоровчого блоків.

Таким чином, сукупність алгоритмічних розпоряджень, спрямована на досягнення гармонізації фізичного і розумового розвитку молодших школярів, передбачає варіювання динаміки навантаження учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури. Посилення рухового блоку можливе за рахунок збільшення інтенсивності педагогічних дій, здійснюване шляхом підвищення інтенсивності і збільшення об'єму засобів, що використовуються, а також включення в учбовий процес різноманітних рухових дій (при проведенні рухливих і спортивних ігор акцент робиться на рухове виконання ігрових дій, використовуються естафети і метод


Рисунок 4.3.


Послідовність дій по реалізації методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку, спрямованої на досягнення оздоровчого ефекту, в навчальному процесі з фізичної культури колового тренування, виконуються домашні завдання, спрямовані на самостійне виконання фізичних вправ в домашніх умовах). За рахунок поповнення учбового матеріалу теоретичними відомостями з області фізичної культури, що вимагають поглибленого осмислення (переважно в 2-у класі) і відтворення, у тому числі у вигляді домашніх завдань збільшується дія інтелектуального блоку. Оздоровчий блок може бути збільшений, як за рахунок розширеного використовування практичних засобів фізкультурно-оздоровчої спрямованості, так і за рахунок теоретичних знань оздоровчого характеру.

Запропонована методика гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, спрямована на досягнення оздоровчого ефекту, відрізняється від традиційних тим, що вона має переважно рухову, освітню або оздоровчу спрямованість. Принциповою відмінністю є те, що в ній передбачається диференціація навчального матеріалу після 3-го блока, кожний з яких включає засоби відповідної спрямованості, використовування оптимізаційної моделі побудови навчального процесу з фізичної культури, а так само послідовність дій по реалізації розробленої методики.


4.2 Програмно-нормативне забезпечення методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку, яка спрямована на досягнення оздоровчого ефекту в учбовий процесі з фізичної культури


Експериментальний варіант методики гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів, який спрямований на досягнення оздоровчого ефекту, в навчальному процесі передбачає диференціювання програмного матеріалу: характеру і об'єму фізичного навантаження, засобів педагогічної дії, залежно від вікових особливостей молодших школярів, а також початкових станів фізичної підготовленості, шкільної успішності, захворюваності.

Методика гармонізації фізичного і розумового компонентів розвитку молодших школярів була розроблена на основі традиційного планування змісту уроків фізичної культури, із спрямованим розвитком рухових здібностей. Дана програма включає розділи: легка атлетика, лижна підготовка, гімнастика, елементи спортивних ігор.

В 1-му класі здійснюється навчання простим вправам на рівні освоєння рухів, формування достатньо широкого кола рухових умінь, розвиток фізичних якостей. До закінчення 2-класу основна спрямованість навчання полягала у формуванні правильних основ рухів (фізичних вправ).

В кожному розділі навчальної програми з фізичної культури, окрім основного рухового, можна виділити також інтелектуальний і оздоровчий блоки. Вирішення освітніх і оздоровчих задач відбувається в процесі фізкультурної діяльності учнів молодших класів (на уроках фізкультури).

В змісті інтелектуального блоку представлений розділ «Рух всередині і навкруги нас» технологічного стандарту, який передбачає формування знань і умінь диференціювати схожість і відмінності в рухових діях по пересуванню людини в просторі; мати уявлення про природні і спортивно-спеціалізовані пересування; різновидах рухових дій і вправ; уміти виділяти фізичні здібності і виконувати вправи, що розвивають їх, знати і уміти користуватися спортивним інвентарем і устаткуванням; знати назви і зміст спортивних та рухливих ігор, спортивних єдиноборств; уміти виконувати рухові дії з видів спорту, визначати їх вплив на розвиток людини та ін.

Зміст оздоровчого блоку складає розділ «Людина і його здоров'я», що передбачає формування знань і умінь по здійсненню основних гігієнічних, загартувальних процедур, умінь розрізняти стани здоров'я і хвороби, пояснювати причину появи негативних станів в організмі, виділяти небезпечні і корисні для здоров'я дії з медичними препаратами, диференціювати продукти харчування по їх цінності для організму людини. Розділ «Правила і норми поведінки людини» (психічне здоров'я) передбачає формування знань і умінь: здійснювати безконфліктну взаємодію в команді, з суперниками, виступаючи як суддя, уболівальник, учасник змагань; виконувати вимоги правил безпечного поводження з інвентарем і устаткуванням, дотримувати запобіжні засоби при заняттях різними видами діяльності; уміти співвідносити власні бажання з вимогами вчителя і інтересами однокласників, правильно вирішувати конфліктні ситуації різного походження, визначати переможця в командних і індивідуальних змаганнях і т.д.

В більшості випадків вивчення матеріалу інтелектуального і оздоровчого блоків оптимально поєднується з руховими задачами уроку, коли передача знань відбувається в процесі рухової діяльності протягом всього уроку, актуалізується при поясненні правил рухливих ігор і їх проведенні, навчанні руховим діям, підведенні результатів і

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: