Організація позакласної роботи з математики
А чому вона десяткова - здогадатися неважко: в її основі лежить число десять. І символів - цифр вона має стільки ж.
У десятковій системі одиниці, десятки й сотні становлять перший клас - одиниць; тисячі, десятки тисяч і сотні тисяч утворюють другий клас - тисяч. Потім ідуть мільйони, більйони (мільярди), трильйони, квадрильйони, квінтильйони, секстильйони, октальйони, новенльйони, декальйони, ендекальйони, додекальйони... А яке ж найбільше число? Яка його назва? Це число асанкхея. Дослівно воно переводиться як безмежне, але має певне значення, рівне 10140 (тобто одиниця з 140-а нулями). На другому місті стоїть число гугол (10100 - одиниця і сто нулів). Цікаво, що якщо всім числам можна підібрати відповідне число об’єктів, то гугол і асанкхея абсолютно "віртуальні". Річ в тому, що число електронів в Всесвіті, згідно деяких теорій, не перебільшує 1087, що в 10 трильйонів раз менше гугола.
Усі недесяткові системи числення відійшли в минуле. Проте на сьогодні збереглися залишки дванадцяткової системи числення. Це від неї день у нас ділиться на 12 годин, доба - на 24 (12Ч2) години, рік - на 12 місяців Інколи деякі предмети ми ще лічимо дюжинами, тобто по дванадцять, - хустинки, ложки, виделки і таке інше. Дванадцяткова система була поширена у стародавніх римлян.
Як відомо, халдеї (стародавній народ, що заселяв узбережжя Персидської затоки) дуже захоплювалися астрономією. Вони лічили групами по 60: рік у них тривав 360 днів (60X6), коло містило 360 градусів, у градусі було 60 мінут, а кожну мінуту вони ділили на 60 секунд.
У мірах часу також знаходимо залишки шістдесяткової системи: година має 60 хвилин, хвилина - 60 секунд.
А тепер завдання.
1) У народності майя існував дуже цікавий спосіб запису чисел. На малюнку 2 показано, як цим способом записувати числа 11, 15, 17. Спробуй самостійно заповнити порожні клітинки для чисел другого десятка.
| 0 |
|
| 1 | ● |
| 2 | ●● |
| 3 | ●●● |
| 4 | ●●●● |
| 5 | ▬ |
| 6 |
● ▬ |
| 7 |
●● ▬ |
| 8 |
●●● ▬ |
| 9 |
●●●● ▬ |
| 10 |
▬ ▬ |
| 11 |
● ▬ ▬ |
| 12 | |
| 13 | |
| 14 | |
| 15 |
▬ ▬ ▬ |
| 16 | |
| 17 |
●● ▬ ▬ ▬ |
| 18 | |
| 19 | |
| 20 |
2) П’ять санчат униз летять,
В них по четверо малят.
Вася із санчат звалився,
У наметі опинився.
Скільки мчить малят вперед,
Проминувши цей намет?
3) Старовинна задача:
Дехто має 6 синів, один другого старший на 4 роки, а найстарший утричі старший молодшого. Який вік синів?
Заняття 8.
(8 травня)
"Числа слов’ян"
У слов'янській нумерації використовували не сім літер, а двадцять сім. За тим самим зразком, що й стародавні греки, про яких ми свого часу згадували. Знаків, як для нас, незвично багато, але ця система дозволяла виконувати математичні дії. Над літерами, що зображували числа, ставився особливий значок - титло. Одиниця, наприклад, позначалася першою літерою слов'янської азбуки - "аз", двійка - "буки", трійка - "веди", четвірка - "глагол" і так далі.
Десять століть тому на Русі не знали числа, більшого тисячі. Десять тисяч здавалося нашим предкам таким великим числом, що його позначали словом "тьма". Цікавою є назва числа 40: воно походить від того, що рахували в давнину мішками, куди вміщалось рівно 4 десятки соболиних шкурок.
Коли в Росію прийшло арабське числення, одночасно з ним почала розвиватися і слов'янська лічба. Поступово з'явилися назви великих чисел. У російських рукописах XVI століття "тьмою" вже не називають десять тисяч. Тепер воно означає тисячу тисяч, тобто мільйон. Крім того, з'являються такі назви, як "тьматем", або "легіон", тобто мільйон мільйонів, або трильйон. З'явився і квадрильйон - число з п'ятнадцятьма нулями.
В одному рукописі згадується слово "колода": "сего числа несть больше".
А зараз розв’яжемо декілька ребусів:
Будьте уважні:
Підійшла до Міли Алла:
Приклади ти розвязала?
Подивися, Мілочко, -
В прикладі помилочка.
Більше помилок нема.
Помилку знайди сама.
Де ж помилка у Людмили?
Може б ви перелічили:
16-9+5=12
8+7-6=9
20-14+8=15
17-5+7-19
3) У сім’ї сім братів і у кожного по одній сестрі. Скільки всього дітей у цій сім’ї?
4) - А тепер завдання із чарівними квадратами:
У чарівних квадратах однакова сума чисел і в стовпчиках, і в рядках, і по діагоналях. Перевірте, чи є перший квадрат чарівним. Які числа треба записати у порожніх клітинках другого квадрата, щоб він був чарівним?
| 4 | 3 | 8 |
| 9 | 5 | 1 |
| 2 | 7 | 6 |
| 5 | 3 | |
| 6 | ||
| 9 | 2 |
5) Старовинна задача:
Собака побачила зайця у 150 саженях від себе. Заєць пробігає за 2 хвилини 500 саженів, а собака - за 5 хвилин 1300 саженів. За який час собака наздожене зайця?
2.2 Організація експериментального дослідження та його результати
Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, контрольних робіт, які проводилися як у процесі констатуючого так і формуючого експерименту. Дослідження проводилося на базі 3 - іх класів початкової школи. Розглянемо окремо результати констатуючого і формуючого експериментів.
1. Основним завданням констатуючого експерименту було визначення стану використання позакласної роботи з математики в початковій школі. На основі анкетування вчителів початкових класів ЗОШ №23 м. Тернополя, було з’ясовано, що більшість вчителів в тій чи іншій мірі використовують позакласну роботу у своїй діяльності, але основна маса вчителів робить це епізодично.
У ході експерименту вивчалася і діяльність учнів на уроках математики. Щоб з’ясувати це питання, ми провели серію спостережень на таких уроках. Також проводились контрольні роботи, бесіди з учнями, вивчення зошитів, і, саме позакласна робота.
Проаналізувавши результати роботи учнів ще у 2-му класі протягом IV - ої чверті, ми побачили, що в середньому в класі зацікавленість до математики проявляється лише у 6-8 учнів, відповідно й їхня успішність була найкращою. На початку I - ої чверті 3-ого класу учитель провів контрольну роботу, яка містила 3 обов’язкових та 1 необов’язкове цікаве завдання. Це завдання взялося розв’язувати 15 учнів (із 30 учнів класу), але розв’язало її 10 учнів. Отже було видно, що у класі не дуже поширена цікавість до математики, а саме до позапрограмових завдань.
На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору матеріалу і змісту завдань годин цікавої математики.
2. Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.
Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему годин цікавої математики для 3-ого класу; визначити ефективність застосування розробленої системи годин цікавої математики.
Методика формуючого експерименту включала проведення вчителями спеціально розроблених нами годин цікавої математики; безпосереднє проведення занять самим дослідником; спостереження за діями вчителя та учнів у процесі роботи під час годин цікавої математики; аналіз усних відповідей та письмових контрольних робіт учнів; проведення бесід з учителями та учнями про зміст матеріалу та завдань годин цікавої математики.
Формуючий експеримент проводився в початковій школі ЗОШ №23 м. Тернополя. Він тривав 1 навчальний рік, протягом якого було охоплено 57 учнів початкових класів.
Експеремент складався з трьох етапів:
1) попереднього вивчення рівня успішності учнів;
2) формуючого етапу з елементами пошуку;
3) вивчення результативності дослідження.
Результативність дослідження оцінювалася на основі порівняння результатів початкового та кінцевого зрізів, а також бесід з учителями та безпосередніх спостережень.
У ході першого етапу експерименту була проведена контрольна робота, яка проводилася і в експериментальному і контрольному класі в вересні. Внаслідок цієї контрольної роботи ми проаналізували успішність обох класів. Результати цієї контрольної роботи узагальнено в таблиці 2.1
З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класах.
Табл. 2.1 Успішність учнів з математики на початку року в контрольному і експериментальному класах
| Успішність в балах | Кількість учнів | |
| Експерементальний клас | Контрольний клас | |
| 1 | ─ | ─ |
| 2 | ─ | ─ |
| 3 | ─ | ─ |
| 4 | ─ | ─ |
| 5 | 2 | 2 |
| 6 | 5 | 5 |
| 7 | 6 | 3 |
| 8 | 8 | 6 |
| 9 | 2 | 4 |
| 10 | 4 | 4 |
| 11 | 3 | 3 |
| 12 | ─ | ─ |
У ході формуючого експерименту в нас виникли деякі труднощі. Так, було важко сконцентрувати увагу дітей, оскільки години цікавої математики проводились після уроків, коли діти вже змучені і не можуть повністю на чомусь зосередитись. В зв’язку з цим також часто ми зустрічались з нерозумінням поданого матеріалу дітьми, що вимагало спрощення способу подання матеріалу або й зміни завдань.
У ході експерименту порівняння ефективності навчання в експериментальному і контрольному класах здійснювалась за такими показниками:
1) за результатами засвоєння основного матеріалу програми з математики для початкових класів;
2) за наслідками виконання розроблених нами завдань;
3) за змінами в загальному розвитку дітей, їхніх інтересах, ставленні до навчання.
В травні в експериментальному і контрольному класах були проведені контрольні роботи. Результати цих робіт були проаналізовані та зведені у таблиці 2.2
Табл. .2.2 Успішність учнів з математики в кінці року в контрольному та експериментальному класах
|
Успішність В балах |
Кількість учнів | |
| Експерементальний клас | Контрольний клас | |
| 1 | ─ | ─ |
| 2 | ─ | ─ |
| 3 | ─ | ─ |
| 4 | ─ | ─ |
| 5 | 1 | 2 |
| 6 | 2 | 5 |
| 7 | 4 | 6 |
| 8 | 5 | 3 |
| 9 | 6 | 4 |
| 10 | 6 | 4 |
| 11 | 5 | 3 |
| 12 | 1 | ─ |
Порівнюючи успішність у експериментальному і контрольному класах, можна сказати, що у класі, де проводився експеримент, успішність учнів з математики набагато краща, ніж у контрольному класі. Ми пояснюємо це тим, що внаслідок проведення годин цікавої математики, діти більш зацікавилися цим предметом, у них виникло бажання розв’язувати цікаві завдання, шукати й придумувати нові задачі й завдання, у учнів появився інтерес до математики, тому й покращився рівень знань з математики.
Спостерігаючи за роботою дітей на уроках математики протягом року, ми побачили, що з використанням позакласної роботи у дітей підвищився рівень розумового розвитку у всіх трьох аспектах. Тобто, діти стали більш здатні до навчання. Вони швидше почали засвоювати новий матеріал, процес мислення став гнучкішим та швидшим. Діти, завдяки логічним операціям, почали швидше узагальнювати, пов’язувати конкретні та абстрактні поняття. Рівень знань учнів, на кінець року, збагатився не лише програмовим, а й позапрограмовим матеріалом, отриманим під час позакласних занять - годин цікавої математики. Дуже добре в дітей розвинулось вміння розумової праці, що проявилось у їхній самостійній роботі з навчальним, як програмовим, так і позапрограмовим матеріалом, що має особливе значення при вивченні математики.
Таким чином, активність учнів у вивченні математики зросла протягом року, причому за рахунок збільшення ініціативи середніх та слабких учнів.
Результати експерименту, оцінки вчителів свідчать про те, що запропонована нами система годин цікавої математики є достатньо вагомим засобом підвищення загального інтересу до предмету зокрема та рівня вивчення математики в початкових класах загалом.
Висновки
Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене проблемі проведення позакласної роботи з математики в початкових класах дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.
1. Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, ми прийшли до таких висновків.
Потреби сучасного суспільства вимагають вже в молодшому шкільному віці пошуків шляхів розвитку повноцінного мислення, здатного ефективно розв’язувати різноманітні життєві задачі. Одним із критеріїв повноцінного мислення є здатність використовувати отримані знання в нових умовах. Засобом для цього є позакласна робота в початкових класах.
Проведений аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в практиці школи проблема проведення позакласної роботи з математики в початкових класах має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу вирішення цієї проблеми, хоч і присутні зразки систем позакласних заходів і є методика проведення цієї роботи у школі.
2. Під час вивчення психолого-педагогічних умов використання організації позакласної роботи з математики нами було проаналізовано концепцію розвивального навчання, виділено спільні і відмінні особливості дитячої психіки. З’ясовано, що в основу відмінності між дітьми можна покласти комплексну властивість - рівень розумового розвитку, який охоплює научуваність і знання дитини. На основі аналізу психолого-педагогічних умов організації і проведення позакласної роботи з математики були сформульовані вимоги до методики проведення цієї роботи:
методика повинна керуватися принципом повної реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;
вона повинна забезпечувати варіативність умов, у яких протікає робота вчителя та учня;
методика повинна сприяти оптимальному розвитку кожного школяра;
навчання за даною системою повинно забезпечувати кожному учневі фізичне і психологічне здоров’я.
3. Для досягнення поставлених задач розроблена система годин цікавої математики.
Сформульовано вимоги до годин цікавої математики:
практичні завдання цих занять повинні викликати в учнів відчуття трудності процесу їх розв’язання;
заняття повинні знайомити школярів з оригінальними методами розв’язування різноманітних завдань;
заняття повинні нести відомості про навколишнє середовище, знайомити на інтуїтивному рівні з розділами математики, які у початковій школі не вивчаються;
заняття повинні бути цікавими, сприяти розвитку позитивної мотивації до вивчення предмету математики;
завдання повинні відповідати навчальним можливостям учнів.
Сформульовано основні вимоги до системи годин цікавої математики:
система повинна сприяти розвиваючому навчанню, оптимальному розвитку кожної дитини зокрема;
система повинна забезпечувати зростання самостійності учнів, позитивно впливати на їх математичні вміння й навички;
система повинна здійснювати пропедевтичну функцію у вивчанні математики;
система повинна враховувати сучасні умови шкільної практики, бути зручною для роботи вчителя.
4. Такий підхід до занять годин цікавої математики, проведення формуючого експерименту дозволили визначити ефективність системи навчання. Результативність дослідження оцінювалася на основі виконання учнями контрольної роботи; порівняння успішності у навчанні на основі початкового і кінцевого зрізів у контрольному та експериментальному класах; бесід та спостережень.
Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:
підвищити загальний рівень з математики;
розвивати інтерес учнів до математики;
активізувати самостійну пізнавальну діяльність молодших школярів;
формувати вміння доказово міркувати у процесі навчання;
розвивати такі якості мислення учнів, як глибина, гнучкість, стійкість, економність, усвідомленість.
Проведення годин цікавої математики дозволяє значно підвищити рівень научуваності не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких.
Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставленні завдання вирішені, мета дослідження досягнута.
В сучасній школі є всі можливості для створення нових ефективних засобів математичного розвитку молодших школярів, для вивчення закономірностей і тенденцій, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.
Список використаної літератури
Амосова Н.В. Математические олимпиады школьников // Начальная школа. - 1995. - №5. - С.13-19.
Багрій Н.І., Литовчинко З.М. Екскурсії з математики // Початкова школа. - 1991. - №1. - С.41-43.
Балк М.Б., Балк Г.Д. Математика после уроков. - М.: Просвещения - 1971. - 462с.
Бантова М.О., Бельтюкова Г.В., Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1977.
Богданович М.В. Математика 3 кл. - К.: Освіта. - 2003.
Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник. - К.: А. С.К. - 1098. - 352с.
Богданович М., Хайруліна Т., Шпакова В. Методика проведення математичних ранків // Початкова школа. - 1998. - №40. - С.18-21.
Богданович М., Царінна О. Математичні олімпіади в початкових класах // Початкова школа. - 1999. - №2. - С.27-29.
Вітанов Т. О работе математических кружков для младшых школьников // Математика в школе. - 1991. - №2. - С.72-74.
Гришко О.І. Формування у молодших школярів умінь доказово міркувати в процесі навчання математики: Дис. … канд. пед. Наук: 13.00.01. - К., 1994. - 168с.
Друзі Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів. - К.: Радянська школа. - 1988. - 144с.
Друзі Б. математична мозаїка. - К.: Веселка. - 1991.
Друзь Б.Г. Формування пізнавальних інтересів до математики в учнів молодшого шкільного віку: Дис. … канд. пед. Наук: 13.00.02. - К., 1971. - 223с.
Друзь З.В. Нестандартні завдання як засіб стимулювання пізнавальних інтересів молодших школярів: Дис. … канд. Пед. Наук: 13.00.01. - Кривий ріг, 1997. - 178с.
Дутко Я.М. Зв'язок уроків і позакласних занять з математики - засіб підвищення знань учнів // Початкова школа. - 1998. - №4. - С.35.
Дутко Я.М. Математичний ранок // Початкова школа. - 1984. - №7.
Дюдіна О. Математичні олімпіади в початковій школі // Початкова школа. - 2003. - №3. - С.34-36.
Злоцкий Г.В. Некоторые приемы организации внеклассной работы по математике: [Метод. рекомендации] // Начальная школа. - 1989. - №6. - С.29-32.
Кислова Н.В. Организация и проведение предметных олимпиад в начальных классах // Начальная школа. - 1992. - №1. - С.27.
Клименченко Д.В. Збірник вправ з математики для початкових класів. - к.: Радянська школа, 1987. - 96с.
Клименченко Д.В. Математичні олімпіади // Початкова школа. - 1985. - №12. - С.29.
Контрольні роботи з математики у 3 класі/ М.В. Богданович, М.В. Козак, О.П. Корчевська, К.П. Маланюк. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1996. - 32с.
Корчевська О.П. Цікава математика 1-4 класи. - Тернопіль: Астон. - 2002.
Корчевська О.П., Кордуба Н.С. Диференційовані контрольні роботи з математики для 3 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - 32с.
Ксенко О.В. Роль олімпіади в системі позаурочної роботи з математики // Математика в школах України. - Харків. - 2004. - №25. - С.22-23.
Кушнерук Е.Н. Для внеклассной работы по математике // Начальная школа. - 1976. - №6.
Кушнерук Е.Н., Айзенберг М.М. Для внекласно работы по математике // Начальная школа. - 1977. - №6.
Лоповок Л.М. Сборник задач логического характера. - К.: Радянская школа, 1972. - 151с.
Михайлик М.М. Алгебраїчні ігри в позаурочний час // Початкова школа. - 1986. - №4.
Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Радянская школа, 1983. - 94с.
Морокішко С.П., Чепелєв В.І. Позакласна робота з арифметики. - К.: Радянська школа. - 1966.
Моцик Н.Д., Іванова Л.С. Позакласна робота з математики у початкових класах. - Тернопіль: СМП "Астон". - 2001.
О факультативах по математике // Математика в школе. - 1987. - №4. - С.14-16.
Перькова О.И., Сезонова Л.И. Внимание, головоломка // Начальная школа. - 1991. - №6.
Пичурин Л.Ф. Воспитание школьников в процессе обучения математике. Из опыта работы. - М.: Просвещение, 1981.
Пікуль Л.Ф. Математична олімпіада // Початкова школа. - 1990. - №3.
Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Радянська школа, 1982. - 176с.
Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности младших школьников. - М.: Просвещение, 1988. - 175с.
Токар Н.Г., Вельдбрехт Д.О. Позакласна робота з математики як засіб оптимізації навчання учнів // Радянська школа. - 1986. - №2. - С.44-50.
Фонин Д.С., Целищева Н.Н. и др. Для внекласных занятий по математике // Начальная школа. - 1981. - №6.
Цыварьова М.А. Метод проектов во внеклассной роботе по математике // Начальная школа. - 2004. - №7. - С.45-46.
Шустер Б. Материал для внеклассной работы. - К.: Радянська школа. - 1984.
Шустер Ф.М. Материал для внеклассной работы по математике. Книга для учителя. - Изд.2-е, перев. - Мн.: Народная освета, 1984. - 224с.
Додатки
Додаток 1
Анкета для вчителів початкових класів
Школа______________ Клас _______________
1. Чи використовуєте Ви позакласну роботу з математики у своїй діяльності?
а) Так;
б) Ні.
2. Які форми позакласної роботи з математики переважають у вашій роботі?
а) факультативи;
б) гуртки;
в) математичні ранки;
г) олімпіади;
д) голини цікавої математики;
е) Ваша відповідь.
3. У якому класі варто розпочати позакласну роботу з математики?
а) у 1;
б) у 2;
в) у 3;
г) у 4.
4. Як часто Ви використовуєте позакласну роботу з математики?
а) регулярно;
б) епізодично;
в) дуже рідко;
г) ваш варіант.
5. Чи проводили Ви дослідження ефективності позакласної роботи з математики?
а) Так;
б) Ні.
5. Які, на вашу думку, форми й способи проведення позакласної роботи з математики найдоцільніші й найефективніші в початкових класах?
__________________________________________________________
__________________________________________________________
6. З якими учнями Ви переважно проводите позакласну роботу з математики?
а) сильними;
б) слабкими;
в) середніми;
г) всіма.
7. На розвиток якої якості, на вашу думку, потрібно робити акцент під час проведення позакласної роботи з математики?
а) оволодіння матеріалом;
б) вироблення навичок самостійної роботи;
в) розвиток мислення;
г) закріплення умінь та навичок;
д) закріплення інтересу до предмету;
е) ваш варіант.
8. Чи оцінюються учні під час позакласної роботи?
а) Так;
б) Ні.
Додаток 2
Система задач для класної олімпіади, запропонована М. Богдановичем та О. Царінною.
2 клас.
1. Утвори двоцифрові числа, використовуючи тільки цифри 0, 2, 5 і 7. У кожному числі цифри повинні бути різні. Всі числа запиши у порядку від меншого до більшого.
2. Серед чисел 7, 10, 12, 15, 18, 23, 27, 30 знайди тільки три числа, сума яких дорівнюватиме 50.
3. Роман розповідав сестрі про зустріч з футболу команд "Шахтар" і "Карпати".
У першому таймі з рахунком 2: 1 виграли "Карпати", але у другому виграла команда "Шахтар" з рахунком 4: 2.
А яка ж команда перемогла? - запитала сестра.
Що мав відповісти Роман?
4. Від дуба до сосни 62 м. Їжак рухався у напрямку від дуба до сосни, а заєць - йому на зустріч. Хто з них був далі від дуба і на скільки метрів, якщо їжак пройшов 18 м, а заєць - 43 м?
5. До годівнички спочатку прилетіло 10 голубів, а потім горобців. Голубів було на 4 більше, ніж горобців. Скільки всього птахів прилетіло?
6. Накресли який-небудь прямокутник і поділи його двома відрізками на три трикутники і один п’ятикутник.
Резервна
Три дошкільниці - Галинка, Маринка й Олеся - прийшли на святковий ранок у платтях різного кольору: жовтому, рожевому й синьому. Галинка була не в жовтому, Маринка - не в жовтому і не в рожевому. В якому платті була кожна дівчинка?
3 клас.
1. Запиши всі трицифрові числа, використовуючи тільки цифри 0, 3 і 7. Повторювати цифри можна.
2. Використовуючи 4 рази цифру 5, знаки дій і дужки, запиши число 12.
3. На біговій доріжці рівномірно поставлені стовпчики. Від 1 до 4 стовпчика бігун добіг за 12 с. Через скільки часу після цього він буде біля 7 стовпчика? (Швидкість бігу однакова).
4. Дівчатка вирішили посадити 24 кущі аґрусу, малини і смородини. Кущів аґрусу має бути стільки, скільки кущів малини, а кущів смородини у 2 рази більше, ніж аґрусу. Скільки кущів кожного виду посадили дівчатка?
5. Двоє рибалок вирішили зварити на вогнищі юшку. Перший рибалка дав 5 рибин, а другий - 4. Тільки вони зварили юшку, як підійшов мисливець. За свою порцію юшки він дав їм 18 грибів. Як повинні рибалки поділити ці гриби між собою?
6. З чотирьох однакових квадратів склади один великий. Знайди його периметр, якщо периметр малого квадрата 8 см.
Резервна
Є дві каструлі - на 5 л і на 3 л. Як з їх допомогою набрати з річки 4 л води?
4 клас
1. Запиши всі чотирицифрові числа, які можна утворити з цифр 0 і 1.
2. У прикладі додавання однаковими буквами позначено однакові цифри:
АБВГ
+АБДГ
ВГДАГ
Знайди цифри, які відповідають буквам.
3. У токарному цеху виточують деталі з металевих заготовок. З однієї заготовки виходить одна деталь. Під час виточування відходять стружки. Зі стружок, одержаних при виготовленні 6 деталей, можна виплавити одну заготівку. Скільки всього деталей вийде з 36 заготовок?
4. Карлсон з’їв 800 г меду за 3 хв., Вінні-Пух - у 3 рази швидше. За скільки хв. вони можуть з’їсти цей мед разом?
5. До майстерні звезли 10 м червоного і білого шовку, всього на 88 грн. Скільки привезли окремо червоного і білого шовку, якщо ціна білого - 7 грн. за метр, а червоного - 10 грн. за метр?
6. На квадратній ділянці - 4 дерева. Треба цю ділянку поділити на 4 однакові частини, щоб на кожній було по одному дереву.
| ♣ | ♣ | ||
| ♣ | ♣ | ||
Резервна:
Запиши усі трицифрові числа, які можна утворити з цифр 5, 6, 7 і 8. Повторювати цифри не можна.
Додаток 3
Математична олімпіада у вигляді свята, представлена Л.Ф. Пікулем.
... Стук у двері - і до класу входить дівчина з короною на голові і в накидці, на якій прикріплено вирізані з паперу математичні знаки - Королева Математика. Привітавшись з присутніми, вона повідомляє, що хоче перевірити чи готові школярі до участі в олімпіаді. Для цього пропонує виконати 3 завдання:
1. Розвязати кросворд:
| 1 | 3 | 4 | |||||
| 2 |
У рядку:
1. Вид математичного завдання.2. Міра часу.
У стовпчику: 3. Знаки, які змінюють прийнятий порядок дій.4. Що можна скласти з цифр?
Відповідь.1. Задача.2. Хвилина.3. Дужки.4. Числа.
2. Задача на кмітливість.
Мотоцикліст їхав у село. По дорозі він зустрів 3 легкові автомашини і одну вантажну. Скільки всього машин їхало в село?
1. Який відрізок довший?
![]()
Така своєрідна розминка займає 5-7 хвилин і не береться до уваги при підбитті підсумків олімпіади. Наступний етап - виконання основного завдання. Королева Математика ознайомлює дітей з ним, бажає їм успіхів.
1. Скільки трикутників у складній фігурі?

![]()
![]()