Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально–виховного процесу в середній навчальних закладах

Роль вчителя іноземної мови в здійсненні навчально–виховного процесу в середній навчальних закладах

вікових психологічних особливостей учнів під час навчання іноземній мові


Результативність навчально - виховної роботи вчителя іноземної мови значною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологічних особливостей своїх учнів.[ 20; c.54]

До 6-7 років у дитини виникає потреба в новій, значимій діяльності у зміні свого становища серед людей, які її оточують. Учителю необхідно зрозуміти психологічну сутність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в інтересах успішного навчання.

Навчальна мотивація молодших школярів, їхній емоційний стан значною мірою залежить від наявності й рівня розвитку в них інтересів до навчального процесу, до навчання в школі. Тому вчителеві необхідно вишукувати і використовувати будь - які можливості для підвищення інтересу до свого предмета. Цьому сприяють цікавість, новизна його змісту та форми викладу, різноманітність вправ для використання, достатнє використання під час занять рольових ігор, віршів, магнітофонних записів, постійна зміна видів навчальної діяльності.[14; c.40]

У початкових класах необхідно засвоїти лише вибіркові граматичні положення, знання яких необхідні для розуміння відповідних навчальних текстів, вправ, для організації комунікативної мовленнєвої діяльності школярів.

Учитель повинен періодично пояснювати учням необхідність заучування фраз і виразів, що свідчить про достатньо високий рівень розвитку їхньої оперативної пам’яті, такої необхідної для успішного сприйняття і відтворення іншомовних фраз.[13; c.56]

Усі фізіологічні структури, пов’язані зі сприйняттям іншомовного мовлення, фактично заново формуються у молодших школярів у процесі тривалого багаторазового сприйняття іншомовних звуків, слів, фраз.

У середніх класах (6-7-х) з’являється тенденція до зниження результативності запам’ятовування лексико - граматичного матеріалу, яке в старшому шкільному віці перетворюється на прискорене забування знань, отриманих у попередні роки навчання.

Вчителя повинен приділяти увагу самостійній навчальній роботі підлітків. Під час занять необхідно формувати в учнів важливі вміння: планувати свій час, орієнтуватися в навчальному матеріалі, виконувати роботу в певній послідовності, працювати з книгою, довідковою літературою, складати план і тези свого висловлювання. [19; c.21]

Старші підлітки дуже швидко переростають у молодших юнаків – старшокласників. На них чекає відповідний етап життя і навчання міцно пов’язаний із закінченням школи, вибором життєвого шляху і професії. В юнацькому віці школярі переживають докорінні зміни поглядів, стану й поведінки. Це суттєво відбивається на їхніх стосунках з людьми, навчальній діяльності та її результатах. Для цього вчителям варто у 8-9 класах звернути увагу на забезпечення поступової адаптації підлітків у нових умовах навчання.[19; c.59]

Особистісний розвиток юнаків і дівчат полягає у формуванні їхніх моральних поглядів і переконань. Тому вчитель іноземної мови повинен спрямувати зміст комунікативної частини занять на обговорення важливих для старшокласників явищ сучасного суспільства, його вимог до випускників шкіл, престижної професії, напрямків підготовки спеціалістів у вузах тощо. Важливо більше використовувати іншомовний матеріал, пов’язаний з викладом історії, культури, життя країни, мова якої вивчається, і народу. Урахування перелічених вікових особливостей різних категорій учнів сприяє успішному навчанню іноземних мов, розв’язанню інших навчально - виховних завдань школи.

Учитель іноземної мови і психологічна допомога підліткам

Підлітковий вік є перехідним на шляху дорослішання людини. Притаманні йому психофізіологічні особливості, зміни, що відбуваються у цьому віці їх наслідки настільки суттєві, що дають змогу віднести його до „складного віку”, потребують зваженого, компетентного впливу дорослих, насамперед батьків і вчителів.[6; c.59]

Природно постає питання про необхідність подання підліткам певної психологічної допомоги. [12; c.89]

Фізичний, у тому числі й статевий розвиток підлітків і пов’язане з цим зростання активності, не підкріплені таким же швидким психічним дозріванням, штовхають до розширення кола і спілкування, пошуку розваг, „дружби” з представниками протилежної статі, сприяють появі відхилень у поведінці, нових захоплень, не пов’язаних з навчанням. Погіршується, іноді дуже різко, ставлення до навчальних дисциплін, до занять, знижуються показники навчання, ускладнюються відносини уз учителями, батьками. Уже у 7 класі учні починають пропускати заняття, недбало виконувати домашні завдання. Нерідко приходять до школи взагалі неготовими до уроків.[5; c.55]

Усе це стосується й іноземної мови, до того ж значно більшою мірою. Справа в тому, що на відміну від інших навчальних предметів, вона потребує щоденної систематичної праці, заучування і регулярного повторення лексичного і граматичного матеріалу, виконання чисельних вправ. Такі особливості предмета входять у різний дисонанс з новою спрямованістю підлітка, з притаманною йому нестійкістю психічного стану й поведінки, з нездатністю багатьох до цілеспрямованої систематичної праці.

Особливо глибокий вплив на продуктивність оволодінні лексико - граматичним матеріалом справляє зниження у підлітків здатності до мимовільної уваги і пов’язане з цим погіршення мимовільної пам’яті.

Погіршення запам’ятовування і збереження навчального матеріалу сприяють і названі раніше міни у поведінці підлітків, їх ставлення до школи, занять іноземною мовою.[17; c.1]

Під психологічною допомогою при вивченні іноземної мови слід розуміти сукупність заходів, спрямованих на нейтралізацію впливу і зниження рівня прояву тих негативних психофізіологічних особливостей які притаманні школярам. Отже, основними заходами педагогічного впливу, спрямованих, в кінцевому підсумку, на корекцію ставлення підлітків до вивчення мови, на підвищення результатів оволодіння нею, являються наступні:[ 14; c.84]

Забезпечення доброзичливих, довірливих, поважних взаємин учителя та учнів, визнання (і підкреслювання) „дорослості останніх.

Актуалізацію мотивації учнів з метою поліпшення їх ставлення до опанування іноземної мови.

Залучення до навчальної праці; заходи, спрямовані на підвищення інтересу до неї.

Прагнення вчителя нейтралізувати розкиданість, недостатню організованість, зосередженість учнів.

Проведення роботи, спрямованої на систематизацію нового і раніше вивченого навчального (особливо граматичного) матеріалу.

Заходи щодо збільшення обсягу лексико - граматичних знань, навичок та умінь, підтримання почуття задоволення від досягнутих результатів.

Про актуалізацію мотивації. Варто ширше використовувати позакласні форми впливу: індивідуальні бесіди, спільні заходи мовою, що вивчається роботу з активізації домашнього читання та аудіювання магнітофонних записів. Усе це справить вирішальний вплив на ставлення учнів до іноземної мови, до вчителя, сприятиме накопиченню лексико - граматичних знань, мовленнєвих навичок і умінь.[13; c.189]

Великі мотиваційні можливості мають комунікативний підхід до вивчення мови, організація жвавого, зацікавленого спілкування учнів на основі обговорення навчальних ситуацій, організації рольових ігор. Такі заняття сприяють формуванню в них розуміння важливості вивчення мови для свого майбутнього, задоволенню потреби у спілкуванні, оволодінню відповідними навичками. По суті актуалізуються основні мотиви навчальної праці.

Підтримання інтересу. Особливо дійовим є такий характер роботи вчителя, котрий викликає інтерес до змісту виучуваного матеріалу, до форми проведення занять. Про це говорить той відомий факт, що чимало учнів захоплені певними предметами під впливом конкретних учителів.

Важливо забезпечити обов’язкове досягнення і переживання успіхів кожним школярем. Краще за все ці умови реалізуються на основі і в ході комунікативного характеру проведення занять. [13; c.76]

У ході рольової гри розмаїття ролей розширює зміст спілкування за межі повсякденного життя школярів, дає змогу „програвати” можливі життєві ситуації. Це також відповідає їхнім потребам у пізнанні навколишнього життя, якостей і особистостей поведінки людей. Нарешті, рольові ігри справляють благотворний емоційний вплив на учнів, тим самим сприяючи підвищенню інтересів до занять. [18; c.64]

Про збільшення обсягу занять. Зазначені раніше зміни у поглядах і відносинах учнів - підлітків, у характері їхніх пізнавальних процесів не сприяють стійкому накопиченню лексико - граматичних знань з мови, що вивчається. Більше того, відбувається неминуче за цих умов забування знань, набутих у попередні роки. Це утруднює оволодіння новим навчальним матеріалом, знижує можливості участі у навчальній комунікативній діяльності, викликає негативні думки про власні здібності. Такий стан учня прискорює процес забування навчальної інформації. Утворює замкнене коло.

Протистояти цьому можуть лише систематичне включення у навчальну роботу в класі і вдома раніше засвоєного лексико - граматичного матеріалу, його повторення, накопичення ( протягом усіх років навчання) словника в зошитах школярів, наявність у них лаконічного підручника практичної граматики. В учня будь - якого повинен бути весь словниковий запас і весь граматичний матеріал, що вивчалися в протилежних класах. Інакше учні відповідного класу в кращому разі володітимуть лише лексико - граматичним матеріалом поточного року навчання. При цьому говорити про систематичне повторення, мимовільне запам’ятовування, закріплення раніше вивченого не доводиться. Це не може не справити негативного впливу на накопичення іншомовних знань, на рух вперед у володінні іноземною мовою.

Важливо розуміти вікові особливості майбутньої поведінки, взаємин підлітків і в ході розв’язання комунікативних навчальних завдань, обговорення текстів. Наведення відповідних прикладів підводити їх до усвідомлення джерел, суті та особливостей поведінки і вчинків, здійснюваних у юнацькому віці, до висновків про необхідність завчасної підготовки до них.[6; c.199]

Використання розглянутих засобів психолого – педагогічного впливу дасть змогу учителям іноземних мов більш успішно нейтралізувати негативні прояви відносин і поведінки школярів – підлітків, зробити значний внесок у розв’язання навчально – виховних завдань школи.

Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями

У сучасному суспільстві все більшого значення набуває вміння вчитися, яке формується ще в дитинстві. Важливим показником цього вміння є шкільна успішність, яка в певної кількості учнів не досягає мінімального рівня. Практика показує, що слабка успішність – багатогранне явище, яке має складну структуру та походження. [10; c.33]

Основа для розвитку слабкої успішності може закладатися в перші навчальні тижні, тому більшість дослідників великого значення надають питанням шкільної готовності, а також адаптації першокласників до нових умов систематичного навчання в колективі однолітків.[17; c.89]

Шкільні програми розраховані на середню дитину, але в класі зазвичай зустрічаються діти з різною підготовкою до навчальної діяльності, з різними можливостями та здібностями до навчання.

Слабко встигаючі учні, як правило, пасивні на заняттях, не прагнуть отримати знання, уникають труднощів, відволікаються у ті моменти, коли йде пошук, потрібна напруга думки [5; c.110].

Вчителі не завжди враховують особливості розуміння у таких дітей, характер їхнього мислення, рівень підготовленості, працездатності, загальний розвиток, інтереси, потреби, тимчасовий психічний стан. Кожний учитель у процесі своєї педагогічної діяльності зустрічає немало учнів, які зазнають труднощів під час засвоєння навчального матеріалу. Без виявлення причин цих труднощів, які мають у значному ряді випадків психологічний характер, неможлива ефективна робота з їх подолання і нарешті, підвищення шкільної успішності. [12; c.67]

Психологічні причини, які викликають відставання у школярів у навчанні, різноманітні та знаходяться у складному взаємозв’язку із зовнішніми проявами шкільних труднощів.

Робота вчителя зі слабко встигаючими учнями зазвичай зводиться до організації наступних заходів: проведення індивідуальних та додаткових занять, які забирають багато часу у вчителя та здійснюють додаткове навантаження на учнів; здійснення тиску на учня, що породжує в нього почуття неповноцінності, невіра у свої сили, неврівноваженість, а згодом і вороже ставлення до школи. Але ці дії не дозволяють значною мірою здійснювати ефективну роботу з учнями щодо запобігання слабкої успішності.[13; c.45]

Але відсутність достатньо розроблених та зручних для практичного використання вчителем засобів психологічного аналізу конкретних випадків шкільної неуспішності роблять його роботу з подолання труднощів у навчанні дітей малоефективною, оскільки в більшості випадків учитель користується традиційним способом роботи зі слабко встигаючими учнями: проводить з ними додаткові заняття, які полягають в основному в повторенні та додатковому роз’ясненні навчального матеріалу.

Але, як показує досвід багатьох вчителів, ці заняття, до яких негативно ставляться учні та які потребують великої витрати часу і сил як учителя, так і учнів, далеко не завжди дають бажаний результат.

У кращому випадку вони можуть призвести лише до тимчасових позитивних зрушень у навчанні та не ліквідують дійсні причини труднощів школярів.

Цілком очевидно, що ефективна допомога учням може бути надана лише на шляхах психологічного підходу до аналізу та ліквідації труднощів, які виникли в них у процесі навчання.

Розробка різноманітних способів виділення психологічних причин труднощів у навчанні може сприяти принциповій зміні змісту роботи вчителя зі школярами, які відстають у навчанні.

Таким чином, можна виділити основні способи виявленні відставання учнів та відповідні прийоми роботи вчителя, які суттєво допоможуть у роботі з дітьми.[4; c.45]

(Див. Додаток 3)


Роль вчителя іноземної мови у процесі навчання
Активізація навчальної діяльності учнів на уроці

Пошук ефективних шляхів навчання, розвиток пізнавальних інтересів і виховання у кожного школяра свідомого ставлення до оволодіння знаннями з англійської мови залишаються сьогодні дуже актуальними [11; с. 113].

Зупинимось на питаннях організації навчального процесу з вивчення іноземної мови. [18; c.33]

Практика показала, що цьому значною мірою сприяє атмосфера колективного спілкування, організованого на основі комунікативних ситуацій.

Комунікативність - це мовленнєва направленість навчального процесу, яка включає в себе принципи: індивідуалізації, функціональності, ситуативності та інші.

Успіх у вивченні іноземної мови багато в чому залежить від першого уроку іноземної мови в житті дитини і початкового етапу навчання взагалі. Для дітей молодшого та середнього віку характерною є постійна жага до нового, цікавого, загадкового. Вони швидко втомлюються, якщо їм нецікаво, якщо урок введеться неемоційно.[17; c.56]

Перевагу на уроках необхідно надавати проблемним завданням, мовним іграм, проектам, мозковим штурмам, урокам - бесідам та урокам – екскурсіям.

Під час підготовки до уроку необхідно підбирати такий матеріал, який би зацікавив учнів, щоб він зміг заохотити їх висловлювати свою думку, спираючись на власний досвід. Від того, наскільки яскраво, нешаблонно почнеться урок, наскільки невимушено вчитель зможе ввести учнів до атмосфери іншомовного спілкування, залежить успіх комунікативної діяльності учнів на уроці.[ 14; c.67]

Велику увагу слід приділяти поетичному, фольклорному матеріалу на початковому етапі вивчення іноземної мови. Вивчення пісень, віршів, скоромовок, прислів’їв має багато переваг. Завдяки цьому створюється сприятливий психологічний клімат, знижується напруження, активізується мовленнєва діяльність, підвищується емоційний тонус, підтримується інтерес до вивчення мови.

Особливу увагу також слід приділяти діалогічному мовленню: вчитися вживати форми ввічливої подяки, ввічливого звертання тощо. Засвоєння учнями комунікативних формул починається з першого уроку у 2 класі, і цей список розширюється з кожним уроком. Надалі ці вирази стають надійною опорою у вільному спілкуванні, яке приносить учням реальне задоволення. Для такої роботи бажано вибирати короткі діалоги, які відтворюють особливості вживання реплік – кліше.[14; c.79]

Навчаючи аудіювання та читання, великого значення слід надавати перед текстовим комунікативним завданням, які передбачають не поверхове а глибинне розуміння, аналіз прочитаного. А продумане читання дає неабияку змогу розвивати комунікативне навчання. Учням слід пропонувати висловлювати своє ставлення до прочитаного, з’ясувати, як автор сам ставиться до проблеми, назвати негативні та позитивні риси героїв, причини їх дій.[13; c.45]

Під час підготовки до уроку необхідно продумувати моменти релаксації, якщо діти стомились, а також способи реагування на непередбачені ситуації. У кожний новий клас необхідно заходити і починати урок з посмішки, дивлячись в очі кожному учневі. За кожну правильну відповідь діти повинні одержувати не лише оцінку, а й оцінюючу репліку (для старшокласників) та стимулюючі картинки – наклейки ( молодшим школярам), за кількістю яких можна в кінці навіть виставляти оцінки.

Урок можна закінчувати піснею, грою чи римівкою. Визначати усім разом, хто отримав найбільш гарні оцінки, а кому ще треба попрацювати, що сподобалось, а що ні на уроці, до яких моментів уроку, форм роботи учні хотіли б повернутись ще раз, що було важко.[16; c.67]


Методи та способи подолання неуспішності

Вивчення іноземної мови – справа непроста і не кожен учень у змозі оволодіти іноземною мовою. У процесі навчання може виникнути таке явище, як неуспішність - яке, в свою чергу, може суттєво змінити або навіть зіпсувати весь навчальний процес.[21; c.35]

Профілактика неуспішності:

Окремо слід зупинитися на профілактиці неуспішності. Учитель може вживати наступні профілактичні заходи:

У процесі контролю підготовленості учнів:

спеціально контролювати засвоєння питань, які зазвичай викликають у учнів найбільші труднощі;

ретельно аналізувати та систематизувати помилки, яких припускаються учні у письмових роботах, усних відповідях, виявити типові для класу помилки та концентрувати увагу на їх ліквідації;

контролювати засвоєння матеріалу учнями, які пропустили попередні уроки;

після закінчення теми чи розділу узагальнювати підсумки засвоєння нових понять, законів, правил, умінь і навичок школярами, виявити причини відставання;

створити атмосферу особливої доброзичливості під час опитування;

знизити темп опитування, дозволити довше готуватись біля дошки;

пропонувати учням приблизний план відповіді;

дозволити користуватися наочними посібниками, які допомагають викласти сутність явища; стимулювати оцінкою, підбадьорюванням, похвалою.

Під час викладання нового матеріалу:

обов’язково перевіряти в ході уроку ступінь розуміння учнями основних елементів матеріалу, який викладається;

стимулювати питання з боку учнів у разі утруднення в засвоєнні навчального матеріалу;

використовувати засоби підтримки інтересу до засвоєння знань;

забезпечити різноманітність методів навчання, які дозволяють усім учням активно засвоювати матеріал;

уживати заходів щодо підтримки інтересу до слабко встигаючих із питаннями, які з’ясовують ступінь розуміння ними навчального матеріалу, залучати їх до ролі помічників під час підготовки приборів, дослідів тощо;

залучати до висловлювання пропозиції в разі проблемного навчання, до висновків та узагальнень чи пояснення сутності проблеми, висловленої сильним учнем;

У ході самостійної роботи учнів на уроці:

добирати до самостійної роботи завдання з найістотніших, складних та важких розділів навчального матеріалу, прагнучи меншою кількістю вправ, але поданих у певній системі, досягти більшого ефекту;

включати у зміст самостійної роботи вправи та ліквідацію помилок, які учні припустилися під час відповідей та у письмових роботах;

стимулювати постановку питань до вчителя в разі утрудненнях в самостійній роботі;

уміло надавати допомогу учням у роботі, розвивати їхню самостійність;

навчати вмінь планувати роботу, виконуючи її в належному темпі, та здійснювати контроль;

нагадувати прийоми та способи виконання завдання;

вказувати на необхідність актуалізувати те чи інше правило;

інструктувати про раціональні шляхи виконання завдань, вимоги щодо їхнього оформлення;

більш ретельно контролювати їхню діяльність, вказувати на помилки, перевіряти та виправляти;

добирати до груп слабко встигаючих найбільш раціональну систему вправ, а не механічне збільшення їхньої кількості;

попереджати можливі утруднення, використовувати картки – консультації, картки з напрямом плану дій.

Під час організації самостійної роботи поза класом:

забезпечити в ході домашньої роботи повторення пройденого, концентруючи увагу на найістотніших елементах програми, які зазвичай викликають найбільші труднощі;

систематично давати домашні завдання з роботи над типовими помилками;

чітко інструктувати учнів про порядок виконання домашніх робіт, перевіряти ступінь розуміння цих інструкцій слабко встигаючими учнями.


3. Процес виховання вчителем іноземної мови

Створення ситуації успіху на уроці

Завдання школи сьогодні полягає в тому, щоб виховувати здатність учнів долати життєві труднощі, самостійно приймати рішення, навчити розвивати себе як особистість, здатну робити вибір і контролювати своє життя, здатну брати на себе відповідальність за свої дії, здатну захищати себе і свої життєві цінності, а також діяти відповідно до них, здатну піклуватись про інших, діяти з ними і для них. Завдання вчителів – прищепити учням жагу до здобуття знань, створити такі умови, щоб процес здобуття знань був для них цікавим, потрібним, комфортним. Головним завданням стає створення ситуації успіху.

Ситуація успіху - це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Усвідомлення ситуації успіху самим учнем, розуміння її значимості виникає у суб’єкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психологічного враження та інших видів труднощів.

Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Створення ситуації успіху на уроці передусім передбачає створення такої психологічної атмосфери, щоб учні без страху і побоювання йшли на урок. [14; c.56]

Зараз існує дуже багато методів, прийомів підвищення ефективності уроку, а отже, і якості знань учнів.

Головною метою навчання іноземної мови в школі є навчити користуватись нею в різних життєвих ситуаціях через створення на уроках комунікативних ситуацій, наближених до життєвих. Пам’ятаючи про те, що вивчення будь – якої іноземної мови – це важкий труд, особливо якщо не має можливості вільно спілкуватись із носіями іноземної мови, вчителю потрібно зробити все можливе для того, щоб зацікавленість учнів у вивченні мови не спадала, незважаючи на будь – які труднощі.[20; c.78]

Комунікативна спрямованість сучасного уроку дає таку можливість. Постановка проблемного запитання на початку уроку – це свого роду виклик, спрямований на те, що учень його прийме, якщо буде впевнений в тому, що в змозі розв’язати проблему. І, звичайно. Йому буде легше і цікавіше це зробити, якщо для цього йому буде запропоновано взяти участь у грі.

Раніше учень був пасивним споживачем готової інформації. Це призводить до того, що часто учні не виявляють зацікавленості в обговоренні питань, що пропонуються. Вони слабко реагують на хід уроку. Як наслідок, вивчення іноземної мови не сприймається учнями як єдиний творчий процес, покликаний створити необхідні умови як для розкриття особистого потенціалу учнів, так і для оволодіння ними іноземною мовою як засобом спілкування.[20; c.56]

Нова програма докорінно змінює роль вчителя та учня на уроці англійської мови, передбачає інший характер їх взаємовідносин і розподіл відповідальності за результат навчання.

Вчитель виступає тепер не стільки в ролі того, хто подає інформацію і дає інструкції учням, а більше як повноважний учасник комунікативного процесу, партнер у спілкуванні, радник, щодо володіння мовленнєвими і невербальними засобами комунікації.

Атмосфера уроку, завдання, що пропонуються, обрані режими і форми роботи мають стимулювати учнів до розширення загальноосвітнього і лінгвістичного кругозору, накопичення комунікативного досвіду. Тепер не тільки вчитель вирішує, що саме відбувається на уроці, але й учень, який може вносити пропозиції, визначати проблеми для обговорення або творчого письмового завдання, пропонувати наповнення для рольових та ділових ігор, створювати свої навчальні матеріали. За таких умов учень не меншою мірою сам відповідає за сої успіхи та невдачі.

Отже, можна сказати, що методи, якими вчителі користуються на уроках іноземної мови, такі, як постановка проблемних запитань, рольові ігри, створення проблемних ситуацій, проведення нестандартних уроків, засідань круглого столу, робота над складанням проектів, проведення уроків з використанням комп’ютерних технологій, допомагають нам у виконанні нашого завдання – створення ситуації успіху на уроці. [13; c.45]


3.2. Впровадження елементів національного виховання на уроках

іноземної мови


Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети духовної культури, визначають основні напрями реформування навчального та виховного процесу.[15; c.90]

Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль об’єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності.

Ідеалом виховання є гармонічно розвинена, високоосвічена, соціально активна й національно свідома людина, що наділена глибокою громадською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.[7; c.78]

Виховання підростаючих поколінь відповідає потребам етнокультурного відродження та розвитку українського народу, передбачає надання їм широких можливостей для пізнання своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування почуття національної гідності.

Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо - естетичної, правової, трудової, екологічної культури.[6; c.67]

Процес виховання органічно пов’язаний з процесом навчання молоді, опанування основами наук, багатством національної та світової культури.

Школа повинна реалізувати мету і завдання національного виховання. Тому на уроках англійської мови, так, як і на інших предметах, потрібно впроваджувати елементи національного виховання та виконувати наступні завдання:[16; c.89]

філософсько – світоглядна підготовка школярів, допомога їм у визначенні сенсу життя;

формування в учнів основ наукового світогляду, пізнавальної активності й культури розмовної праці, вироблення вміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності;

розвиток почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток, активна діяльність учнів з поліпшення умов життя в рідній місцевості;

розвиток моральних почуттів і рис особистості: доброти, справедливості, честі, гуманності, поваги до себе і інших;

формування основ естетичної культури, розвиток художніх здібностей і почуттів особистості;

Висновки


В результаті теоретичної роботи та практичного дослідження ми відмітили певні важливі аспекти діяльності вчителя іноземної мови та його участі в організації навчально - виховного процесу у середніх навчальних закладах:

викладач іноземної мови не лише навчає учнів, а й виховує їх, формує та розвиває у дітей найкращі людські якості;

збагачує дітей цікавою інформацією, новими фактами з життя країн, по новому будує навчальний процес, заохочуючи учнів до активної праці та сумісної навчальної діяльності;

саме вчитель іноземної мови сприяє тому, що діти починають по іншому дивитись на навчальний процес. Для них навчання більше не нудьга та одноманітність, а пригода та цікава подорож, яка ніколи не закінчується. Тим саме у учнів змінюється відношення до навчання, з’являється інтерес, зацікавленість та бажання вчитись.

Наша наукова робота складалась з двох частин: практичної та теоретичної.

У практичній частині ми розкрили особистість вчителя, наголосили на його головних професійних якостях та здібностях і підкреслили значення співпраці вчителя та учнів під час навчання іноземній мові.

У теоретичній частині ми акцентували нашу увагу на психологічних аспектах діяльності вчителя, відмітили методи та способи подолання вчителем неуспішності дітей та розкрили значення вчителя іноземної мови у процесі виховання учнів.

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що роль вчителя іноземної мови у здійсненні навчально – виховного процесу величезна і цей факт дуже важко спростувати чи заперечити.

Список використаної літератури :


Фридман Л.М., Волков К.Н. Психологическая наука – учителю. - М.: Просвещение, 1985. – 224с.

Настольная книга преподавателя иностранного языка: Спр. пособие – Минск, Высшая школа, 1992.- 167с.

Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников. Книга для учителей и классных руководителей. М., « Просвещение», 1976.-235с.

Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Кн. Для учителя. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1985.- 448 с.

Личность школьника в системе коллективных отношений. Ростов – на – Дону, 1972.- 156с.

Профессиограмма учителя иностранного языка (рекомендации) /

под. ред. С.Ф. Шатилова, К.И. Соломатова, Е.С. Рабуновского. – Л.: ЛГПИ, 1985.- 200с.

Руднева Т.И. Основы педагогического профессионализма, Самара : СИУ, 1996.- 388с.

Словарь лингвистических терминов./ Сост. О.С. Ахманова. – М.: Советская энциклопедия, 1969.- 256с.

Теоретические основы подготовки учителей иностранного языка

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: