Особливості навчання дітей підліткового віку
Підводячи підсумки виконаної роботи, можна зробити наступні висновки:
– для успішного викладання матеріалу учням підліткового віку необхідне знання психологічних особливостей учнів, оскільки саме це дозволяє успішно вибрати правильні методи й прийоми викладання;
– підлітків залучають самостійні форми організації занять на уроці, складний навчальний матеріал, можливість самому будувати свою пізнавальну діяльність;
– важливе завдання вчителя – навчити підлітків способам виконання нових форм навчальної діяльності, не дати згаснути інтересу до них;
– одним з резервів підвищення ефективності навчання підлітків є цілеспрямоване формування мотивів навчання;
– істотне значення при позитивному відношенні підлітків до навчання має розуміння значимості знань;
– з метою якісного викладання вчитель повинен опиратися на пізнавальний інтерес школярів, і, з метою розвитку пізнавального інтересу, учитель використає у своїй діяльності інноваційні технології, які позитивно впливають на засвоєння навчального матеріалу й формують стійкий інтерес до предмета;
– найважливіший критерій виниклого пізнавального інтересу – поява питань в учнів у процесі навчальної діяльності;
– залучення на уроках сучасного матеріалу є засобом досягнення свідомого відношення підлітків до навчання, що надає навчанню актуальність;
– благотворно впливають на навчальний процес такі форми активізації пізнавальної діяльності, як семінар, гра, пізнавальні завдання. Учитель, засвоївши зміст запропонованих методів і форм організації навчання, може творчо підійти до реалізації завдань навчального процесу.
Список використаної літератури
Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 2000.
Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно–воспитательного процесса: Метод. основы). – М.: Просвещение, 1982.
Белова Л.К. Современные методы в современном преподавании. // Преподавание истории в школе. –2003, №9.
Бондаревский В.Б. Воспитание интереса к знаниям и потребности к самообразованию: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1985.
Борзова Л.П. Игры на уроке истории: Метод. пособие для учителя. – М.: издательство ВЛАДОС – ПРЕСС, 2001.
Вернадский Ю.К. Методы преподавания истории в старших классах. – Л., 1939.
Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов пед. институтов / В.В. Давыдов, Драгунова Т.В., Л.Б. Ительсон и др.; Под ред. А.В. Петровского. – 2-ое изд. испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979.
Волков Б.С. Психология подростка. – М., 2002.
Выготский Л.С. Педология подростка. – М., 1994;
Галузинський В.М. Педагогіка. – Київ: Вища школа, 1995;
Дубровина И.В. Формирование личности в переходный период: от подросткового к юношескому возрасту. – М., 1987;
Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. – Кам'янець-Подільський, 2002. – 96 с.;
Иванова А.Ф. Нетрадиционные формы работы на уроках. // Преподавание истории в школе. – 1989, №6.
Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. – М., 1981.
Кобаль В.І. Дидактичні умови розвитку пізнавальних інтересів учнів // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Київський національний лінгвістичний університет, збірник наукових праць. Випуск 24. – К., 2003. – С. 20–24;
Колесов Д.П. Современный подросток. Взросление и пол.: Учебное пособие. – М.: МПСИ Флинта, 2003;
Кон И.С. Психология старшеклассника: Пособие для учителей. − М.: Просвещение, 1980. − 192 с.;
Константинова М. Школьный год – без хлопот. – Ростов нд, 1999.
Лейтес Н.С. Умственные и возрастные способности подростков. – М., 1971.
Лернер И.Я. Проблемное обучение. – М., Знание, 1979. [170–171, 182]
Лихачев Б.Т. Педагогика. – М., 2001.
Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. – М.: Просвещение, 1993;
Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. – М., Просвещение, 1977.
Методика обучения истории в средней школе: Пособие для учителей. / Под ред. Ф.П. Коровкина, Н.И. Запорожец. – М.: Просвещение, 1980.
Методика преподавания истории в средней школе: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. // С.А. Ежова, А.В. Дружкова и др. – М: Просвещение, 1986.
Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. М.: «Знание», 1979.
Саранцев Г.И. Методы обучения как категория методики преподавания. // Педагогика. – 1998, №1.
Смирнов С.А. Педагогика: педагогические теории. Системы, технологии. – М., 1999.
Туріщева Л.В. Вікові аспекти виховання школяра. // Виховна робота в школі, 2006.−№8 − С. 36–41.
Ушинский К.Д. Руководство к первоначальному преподаванию. – М., Просвещение, 1979.
Шишков С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе. – М., Педагогическое общество России, 1999.
Шкарина И.Б. Применений информационных технологий в учебном процессе. // Преподавание истории в школе, 2003, №9.
Шулигіна Р.А. Роль педагогічного спілкування у формуванні особистості старшокласника // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2001. – №18 – С. 94–98.
Шулигіна Р.А. Педагогічний такт і професійна етика як необхідні складові педагогічної діяльності у процесі спілкування з учнями // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Зб. наук. праць. – К.: Вид. центр КНЛУ, НМАУ, 2002. – №19. – С. 135–138.
Щукина Г.И. Познавательный интерес в учебной деятельности школьника. Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1972.
Щуркова Н.Е. Культура современного урока. – М., Просвещение, 1997.
Яковлев М.Н., Сахар А.М. Методика и техника урока в школе. – М., Просвещение, 1985