Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Розвивальний потенціал дидактичної гри у сучасній початковій школі

Розвивальний потенціал дидактичної гри у сучасній початковій школі

(м. Тернопіль), яка через різноманітні турніри на зразок «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», «Розумники і розумниці», «LG – Еврика» тренує кмітливість, швидкість реагування, пам’ять, уміння узагальнювати тощо.

Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що і в практиці початкової школи, і в навчальній та методичній літературі проблема використання дидактичних ігор на уроках має певне відображення. Разом з тим, є і можливості, і потреби до більш глибокої розробки різних сторін цієї проблеми. Цей висновок підтверджує доцільність вибору теми нашого дослідження.

Питання включення елементів гри в навчальний процес цікавить кожного, але по-різному. Одні вчителі вважають, що проведення занять з елементами гри є недоцільними, оскільки вони не дають певною мірою розв’язати основні освітні завдання; інші, навпаки, схвально ставляться до проведення занять з елементами гри, запевняють, що зростає активізація пізнавальної діяльності учнів.

Підсумовуючи результати проведеного аналізу педагогічного досвіду використання ігрової діяльності в процесі розвитку особистості дитини, з усією впевненістю стверджуємо, що дидактична гра визначається важливим фактором в озброєні учнів певними компетенціями. Поряд з цим, констатуємо те явище, що використання ігрової форми на заняттях має обмежений характер, відсутня певна система у використанні дидактичних ігор. Отже, проведений аналіз засвідчує необхідність розробки рекомендацій для вчителів, проведення тренінгів-семінарів з метою засвоєння ними теоретико-практичних питань ефективного використання системи ігор у процесі навчання в школі.


2.2 Пошук шляхів вдосконалення дидактичної гри як методу навчання молодших школярів: актуальні проблеми і знахідки


Аналіз практики, вивчення досвіду роботи вчителів дозволяє нам виділяти найбільш суттєві та оптимальні прийоми організації дидактичної гри. Коротко охарактеризуємо їх.

Безперечно, одним із найважливіших моментів у проведені дидактичної гри є це вступ у ігрову ситуацію. Якщо вчитель враховує природні механізми ігрової діяльності дітей, де максимально виявляється їх самостійність, добровільність, свобода вибору, ініціатива, створюються належні умови для специфічного ігрового стану школярів, то діти включаються не лише у гру, а й в ігрову творчість. Тут ми маємо на увазі не такі ігрові прийоми, які традиційно спрямовують (супроводжують) дитину до «правильної відповіді», а такі ігри, які створюють умови для творчості, пошуку, евристичних знахідок.

Кращі зразки використання дидактичних ігор на заняттях у школі показують для того, щоб зацікавити дітей грою, початок має бути емоційним, стимулюючим бажання школярів грати, але поряд з тим – лаконічним, чітким, зрозумілим. Важливого значення надається зовнішньому оформленню гри, ігровою матеріалу.

Місце для гри має бути художньо оформлене у відповідності до естетичних вимог. Але разом з тим наочний матеріал не повинен бути надто яскравим, щоб не відволікати і до того нестійку увагу дітей. Оскільки учителеві часто бракує часу, засобів, художніх умінь для виготовлення необхідного обладнання до дидактичної гри, в таких випадках використовують магнітну дошку з набором аплікацій, літер, цифр, фланелеграф («Чудо-дерево», «Чарівний будиночок» тощо).

Вважаємо, що інтерес до ігрової діяльності у дітей може збуджуватись назвою гри («Загадковий зоопарк», «Політ до зірок» і т.д.), іменем казкового героя (гостя), елементами пошуку, сюрпризами у характері постановки завдань, спеціально створеною ситуацією, що стимулює до ігрових дій, прийомами жеребкування, розігруванням фактів тощо.

З найбільшою ефективністю, на нашу думку, проходять заняття, якщо вчитель у роботі з дітьми враховує їх вікові особливості. Спостерігалося, що дітей шестирічного віку більше захоплює сама ігрова дія (маніпуляції з іграшками, з яскравим дидактичним матеріалом, розмаїття рухів), казковий сюжет гри, але в меншій мірі їх цікавить результат гри.

Ми визначили, що певне значення для успішного здійснення навчально-ігрового процесу має особливий стиль стосунків між дітьми та вчителям, емоційний підйом, мажорність тону організатора, його включеність у гру.

Результати аналізу спостереження уроків показують, що успішність дидактичної гри значною мірою обумовлюється чіткістю та своєчасністю підбиття її підсумків. Ігрова діяльність може бути ефективною лише за умови дидактично доцільного її використання та методично виправданої організації.

Навчання грамоти дітей шестирічного віку на сьогодні є актуальною проблемою шкільної освіти. Її успішне вирішення залежить від кваліфікованого керівництва навчальним процесом, основою якого є знання особливостей механізму читання, вікових та індивідуальних особливостей шестирічних першокласників. Тому дуже важливим є вибір методів навчання, провідним з яких стає дидактична гра як найприродніша і найпривабливіша діяльність для дітей цього віку.

Отже, ігрові форми на уроках навчання грамоти – це найважливіший шлях залучення дітей до читання. Заглиблюючись у цікаві ігри зі словесним матеріалом, першокласники не помічають, як у них формується ряд дуже важливих навичок, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, невимушено, легко і швидко навчаються читати.

Пропонуємо кілька ігор для навчання грамоти, які ми апробовували з учнями 1 класу на формувальному етапі нашого дослідження (див. 2.3.).

«Уважні долоньки» [15].

Мета. Узагальнити знання дітей про слова – назви істот та неістот.

Ігрова дія. Зараз ми потренуємо ваші долоньки.

Правила гри: вчитель називає слова – назви істот та неістот, учні мають «упіймати», плескаючи у долоні, ті слова, які відповідають на питання хто?

«Телеграф» [9]

Мета. Формувати в учнів уміння визначати кількість складів у слові.

Ігрова дія. Зараз ми з вами будемо телеграфістами і передаватимемо слова до іншого міста (попередньо вчитель пояснює дітям, як працює телеграф).

Правила гри: вчитель називає учню слово, а той має відстукати по парті стільки разів, скільки складів у цьому слові. Усі інші – «контролери» –перевіряють правильність виконання завдання. Пізніше учні можуть грати самостійно в парах, даючи завдання один одному.

«Ланцюжок» [11]

Мета. Вдосконалювати вміння дітей ділити слово на склади.

Ігрова дія. Вчитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертаючи увагу на те, як одне кільце з’єднане з іншим. Потім пропонує створити ланцюжок зі слів так, щоб вони з’єднувались однаковими складами.

Правила гри: клас ділиться на команди (за рядами). Кожній команді вчитель пропонує перше слово, а далі учні самостійно продовжують складати ланцюжок: миша – шапка – картина і т.д. На кожне правильне слово, яке називає команда, вчитель малює на дошці кільце ланцюжка. Якщо хтось помиляється або довго розмірковує, ланцюжок рветься. Перемагає команда, в якої він розірветься найменшу кількість разів.

«Чарівна паличка» [33]

Мета. Формувати в учнів уміння розрізняти окремі звуки у слові.

Обладнання: паличка зі сріблястого або золотистого паперу (чарівна).

Ігрова дія. Зла чаклунка зачарувала деякі предмети в нашому класі. Щоб їх розчарувати, потрібно правильно промовити всі звуки в назві цього предмета.

Правила гри: вчитель торкається якогось предмета в класі чарівною паличкою, а учні хором або по одному називають послідовно всі звуки в назві цього предмета.

«Впіймай звук» [60]

Мета. Розвивати в учнів фонематичний слух, формувати вміння розрізняти м’які та тверді приголосні звуки.

Обладнання: фішки на позначення твердих та м’яких приголосних для кожного учня.

Ігрова дія. На початку слів «заховалися» неслухняні звуки. Спробуйте дізнатися, який саме звук «заховався», твердий чи м’який.

Правила гри: вчитель називає слова: лялька, листя, сонце, сто, ніс, носоріг, тінь, тин тощо, а учні визначають, який звук на початку слова, і піднімають відповідні фішки.

«Лото в парах» [66]

Мета. Формувати в учнів уміння виконувати звуковий аналіз слова.

Обладнання: предметні малюнки, фішки з умовним позначенням звуків для кожного учня.

Ігрова дія. Зараз кожний з вас стане шифрувальником і спробує зашифрувати слова за допомогою фішок.

Правила гри: на партах дітей розміщені предметні малюнки та фішки. Один учень кладе малюнок на парту, інший називає його та викладає з фішок звукову модель. Потім учні міняються ролями. Під час гри вчитель ходить між рядами та контролює правильність виконання завдання.

В навчанні грамоти можна використовувати також і наступні ігрові ситуації [12]:

«Скільки речень?»

Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

«Скільки слів у реченні?»

Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів. Виграє той, хто менше припуститься помилок.

«Злови п’ять слів»

Учитель називає п’ять слів (наприклад: олівець, зошит, ручка, вчитель, навчання) з тим, щоб учні зловили ці слова (плеснули у долоні) у реченнях, які він буде проказувати.

Речення можуть бути наступні:

1) Приведи усе до ладу, щоб були готові зрання: олівець, ручка і зошит – все, що треба для навчання.

2) Бути чемним і привітним – пам’ятай це всюди й завше. Як до класу входить вчитель, привітай, із місця вставши.

3) Сяє зірка на копрі. Ми з Олегом – шахтарі.

4) Засиніли проліски у ліску, у ліску.

(Гра розвиває увагу, привчає прислухатися до слів у реченні)

«Живі слова»

До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.

За малюнком діти складають речення, наприклад: «їжак несе яблуко». У викликаного учня запитуємо, в ролі якого слова він буде виступати (або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даємо завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.

Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.

Пропонуємо також систему фонетичних ігор та вправ (за Н. Седж) [30].

«Хто що почує?»

Дидактична задача: дати уявлення про звуки навколишнього світу.

Обладнання: ширмочка, дзвоник, барабан, стакан, каструлька, дерев’яна ложка або який-небудь інший предмет з дерева, чайна ложечка.

Зміст. Вчитель або хтось з дітей за ширмочкою, що стоїть на столі, дзвонить в дзвоник, стукає ложечкою по скляному, металевому або дерев’яному предмету, барабанить і т.д. Діти говорять, що вони чують («дзвін», «стукіт», «грім»), і по звуку визначають предмет.

«Упізнай по голосу»

Дидактична задача: розвивати у дітей фонемний слух.

Обладнання: пов’язка (косинка).

Зміст. Діти, взявшись за руки, утворюють коло. Тому, хто водить зав’язують очі. Учасники ходять по кругу і промовляють: «ти загадку відгадай, хто назвав тебе – впізнай», після чого хто-небудь з дітей називає того, хто водить, по імені. Той, хто водить, повинен відгадати, хто його покликав. Якщо вгадує, стає в коло, а називаючий займає його місце.

«Вгадай, що я сказав»

Дидактична задача: показати, що слова розрізняються звуками; вправляти дітей в розрізненні схожих по звучанню слів.

Обладнання: жетони для нагородження.

Зміст. Вчитель тихо вимовляє слова парами, а викликана дитина повинна повторювати їх, називаючи звуки, якими слова розрізняються. Наприклад, кішка-діжка, мишка-миска, шапка-лапка тощо.

«Потяг»

Дидактична задача: вправляти дітей в правильній артикуляції шиплячих і свистячих приголосних звуків.

Зміст. Як зачин використовується лічилка, яку вимовляє вчитель:

Паровоз кричить:

«Ду-ду

Я іду, іду, іду».

А колеса стукають

А колеса грюкають:

«Так-так-так

так-так-так!»

Якщо знаєш – подай знак.

Діти шикуються в колону, беруться за лікті і імітують рух потягу. Далі вчитель питає, а діти відповідають: «як їде потяг? (Ч-ч-ч.) Як гуде паровоз? (У-у-у.) Як він випускає пару? (Ш-ш-ш)»

«Підбери слова»

Дидактична задача: закріплювати уміння виділяти в словах окремі звуки і визначати той, що розташовує звуків; поповнювати активний словник дітей.

Обладнання: вимпел для нагородження, прапорці.

Зміст. На дошці кресляться три драбинки. Вчитель пропонує дітям назвати слова з певним звуком. Викликається дитина з першого ряду. Якщо вона відповідає правильно, ставиться або малюється прапорець на сходинці драбинки. Потім викликається дитина з другого ряду, з третього. Той ряд, драбинка якого буде пройдена доверху швидше, одержує вимпел.

«Хто уважніший»

Дидактична задача: розвивати фонемний слух дітей; формувати уміння чути в словах певний звук.

Обладнання: жетони.

Зміст. Діти, прослуховуючи коротку розповідь вчителя (або скоромовку), підраховують і називають слова, що починаються з певного звуку. Перемагає той, хто назве більше слів.

Пропонуємо також ігри для ознайомлення з навколишнім світом.

«Новосілля у Незнайка» [30]

Дидактична задача: закріплювати знання дітей про призначення меблів і предметів домашнього побуту.

Обладнання: набори іграшкових меблів (або наочні картинки), лялька Незнайка, запрошувальні листівки.

Зміст. Незнайко одержав нову квартиру. Діти розглядають обстановку і допомагають Незнайкові правильно розставити меблі в кухні, спальні, їдальні, називаючи кожний предмет і пояснюючи його призначення.

«Що у нас є» [30]

Дидактична задача: закріплювати уміння класифікувати предмети за призначенням.

Обладнання: набори наочних картинок (взуття, одяг, посуд, інструменти тощо), фішки.

Зміст. Вчитель вимовляє узагальнююче слово, наприклад інструменти, діти вибирають з набору відповідні картинки (молоток, стамеску, шило і т. д.). Хто виконав завдання швидше за всіх, ставить картинки на поличку, називаючи інструменти, і одержує фішку. Вчитель пропонує інше узагальнююче слово.

«Що для чого потрібне?» [30]

Дидактична задача: конкретизувати знання дітей про предмети особистої гігієни і предмети побуту; вправляти в описі предметів за опорними словами.

Обладнання: предмети особистої гігієни і побуту (або наочні картинки).

Зміст. Діти розглядають і називають речі особистого користування (зубну щітку, гребінець, мило, рушник, носова хустинка і т. д.). Потім про який-небудь предмет вчитель загадує загадку-опис.

Далі подані ігри для ознайомлення з навколишнім світом, відповідно до тем уроків, на яких їх можна використати.

Тема. Про твій зовнішній вигляд [66].

Мета. Формувати в учнів уміння стежити за своїм зовнішнім виглядом, викликати бажання бути охайними.

Обладнання: лялька, одяг для неї, гребінець, вологі серветки, магнітофон, м’ячик.

Ігровий задум. До нас у клас завітала Лялька-Нечепура. Допоможімо їй стати охайною.

Правила гри. Під музичний супровід учні передають один одному м’яч, коли музика затихає, той, у кого .залишився м’яч підходить до ляльки і «допомагає» їй стати охайною. Розповідає, що потрібно зробити (розчесатися, переодягтися у чисте, вмитися) і сам виконує ті дії, які називає.

Тема. Рід, рідня, родина [34].

Мета. Формувати в учнів уміння ласкаво звертатися до членів своєї родини.

Обладнання: зображення дитини.

Ігровий задум. Петрик (Марійка) дуже любить свою родину, але не вміє звергатися до них так, щоб їм було приємно. Давайте навчимо його (її) говорити ласкаві слова.

Правила гри. Клас поділено на три команди перша складає ласкаві слова про маму і тата, друга – про бабусю і сестру, третя – про дідуся та брата. Перемагає команда, яка складе найбільше ласкавих слів

Тема. Праця батьків їхні професії [12].

Мета. Узагальнити і систематизувати знання учнів про різноманітність професій та важливе значення кожної з них.

Обладнання: паперові зірочки, картки із зображенням різних професій.

Ігровий задум. До нас сьогодні прилітала фея і в декого на парті залишила чарівні сліди (зірочки). Вона попросила, щоб ці учні нагадали нам про професії, які ми розглядали сьогодні на уроці, а всі інші уважно слухатимуть, чи правильно виконується завдання феї.

Правила гри. Учні, які отримали зірочки (їх непомітно підклав учитель), по черзі витягують картку з професією і розповідають усе, що знають про неї, інші учні можуть доповнювати

Отже, ми розробили систему дидактичних ігор, які можна використовувати на уроках в 1 класі. Ми подали змістову характеристику деяких ігор. Відповідна система ігор розроблялася з метою перевірки її ефективності у нашому експериментальному дослідженні, про яке ми описуємо у наступному параграфі.


2.3 Авторські пропозиції та їх результативність


Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені нами у розділі 1 дипломної роботи та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі (2.1. – 2.2.) дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною за умови оптимального застосування системи дидактичних ігор.

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є використання розвивального потенціалу дидактичної гри у початковій школі, яка б допомагала здійснювати оптимальну навчально-пізнавальну діяльність молодших школярів.

Проведений аналіз наукової літератури засвідчив, що проблема використання дидактичної гри завжди була актуальною як для психолого-педагогічної науки, так і для методик окремих навчальних предметів. Саме тому вона досліджувана психологами: Л. Виготським, Д. Ельконіним, А. Леонтьєвим, О. Дусавицьким та ін.; класиками зарубіжної педагогіки: Ф. Фребелем, М. Монтессорі, О. Декролі; відомими вітчизняними та російськими педагогами: К. Ушинським, В. Сухомлинським та ін.

Вивчення основних психолого-педагогічних та методичних проблем дидактичної гри на констатувальному етапі (2008-2009 рік) дослідження проводилося шляхом використання таких методів, як інтерв’ювання, бесіди, анкетування, спостереження та аналіз уроків.

Анкетуванням було обстежено 2 групи респондентів:

1) учні 1-2 класів середніх загальноосвітніх шкіл (учні Тернопільської спеціалізованої початкової школи з поглибленим вивченням іноземної мови (26) та СЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 м. Тернополя (24);

2) друга група – вчителі початкової ланки освіти (15).

Кожній з груп надавались анкети із запитаннями стосовно використання у навчально-виховному процесі дидактичної гри (див. Додаток Г).

Потрібно зауважити, що завданнями опитування були: 1) з’ясувати розуміння суті проблеми використання дидактичної гри у школі; 2) з’ясувати ставлення до цього методу з боку учнів та педагогів; 3) визначення недоліків і можливих шляхів вдосконалення ігрової діяльності на уроках у початкових класах.

Отримані результати показали, що у 43 % учнів вже є сформований пізнавальний інтерес, та наступні відповіді на запитання показали, що лише незначна кількість школярів (7 %) визначає для себе пріоритетними сам процес навчання, здобуття знань, розширення кругозору (25 % опитаних учнів). Більшість (75 %) працює на результат, на можливість використання своїх знань в майбутньому дорослому житті (в цьому вбачається певний вплив дорослих).

Абсолютна більшість опитуваних дітей (98 %) продемонструвала цікавість до уроків, що насичені іграми.

Серед уроків, на яких найчастіше граються діти, вони назвали фізичну культуру (80 %), музику (60 %), художню працю (30 %), математику, українську мову та ознайомлення з навколишнім світом разом (15 %). Така відповідь свідчить про низький рівень використання саме дидактичних ігор вчителями в навчально-виховному процесі.

При відповіді на 4 питання анкети учні були одностайними, – гра справді сприяє їх кращому розумінню навчального матеріалу (86 % опитаних). Разом з тим, аналізуючи малюнки дітей (відповідь на 5 питання), можна сказати, що їм цікаві дидактичні ігри, вони воліли б в них грати на уроках української мови, природничо-математичного циклу.

Анкетування вчителів засвідчило низький рівень використання ними дидактичних ігор (лише 10 % респондентів використовують ігри 1-2 рази на урок, а більшість вчителів – 65 % використовують дидактичну гру лише кілька разів на тиждень). На нашу думку, причиною таких відповідей є і те, що багато вчителів не до кінця розуміють саме поняття дидактичної гри.

Як показали відповіді на 3 питання, вчителі найчастіше використовують дидактичну гру на уроках математики (88 % опитаних). Причин цього, на нашу думку, є кілька: відповідність підручників сучасним формам роботи, різноманітність засобів навчання тощо.

Серед джерел пошуку дидактичних ігор педагоги найбільше називають додаткову методичну літературу (81 %). Лише кілька респондентів називали підручники та посібники, або казали, що придумують ігри самотужки.

Для покращення ігрової діяльності на уроках вчителі пропонували:

забезпечення шкіл необхідним дидактичним та практичним матеріалом;

зменшення навантаження на учнів програмовим матеріалом;

узагальнення та систематизація досвіду використання ігор в навчанні.

Відвідування та аналіз уроків, а також опитування вчителів стосовно проблеми використання дидактичних ігор у навчально-виховному процесі з метою формування пізнавального інтересу (аналіз масового педагогічного досвіду) виявило наступні аспекти проблеми:

неналежний рівень використання дидактичних ігор;

недостатня обізнаність у проблемі;

формалізм у проведенні дидактичних ігор на уроках.

На формувальному етапі дослідження (2008-2009 навчальний рік) нами була розроблена і експериментально перевірялася система дидактичних ігор, яка сприяє активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх особистості і вивчалася їх ефективність. Основні елементи розробленої експериментальної системи дидактичних ігор представлені у параграфі 2.2. нашої дипломної роботи.

Особливої уваги з точки зору пізнавальної діяльності викликають етапи уроку, на яких могла б використовуватись дидактична гра: повідомлення теми, мети та завдань уроку (мотивація навчання); вивчення нового матеріалу (первинне сприймання, усвідомлення та осмислення); закріплення вивченого матеріалу; узагальнення та систематизація знань, умінь та навичок.

В результаті відвідування і аналізу уроків нами були сформульовані закономірності використання дидактичних ігор на різних етапах уроку, які узагальнено у таблиці 1.


Таблиця 1.

Узагальнені закономірності використання дидактичних ігор на різних етапах уроку

Етапи уроку МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Дидактичні ігри

Репродуктивні Продуктивного характеру
1. Організація класу до уроку

2. Перевірка домашнього завдання +
3. Повідомлення теми і мети уроку

4. Вивчення нового матеріалу

5. Закріплення нового матеріалу +
6. Узагальнення і систематизація +
7. Контроль знань, умінь і навичок

8. Підсумок уроку
+
9. Пояснення домашнього завдання

«+» – використання дидактичної гри.


Пропонуємо своє бачення використання дидактичних ігор відповідно вищенаведеної таблиці. Звертаємо особливу увагу на продуктивний характер ігор.

Зокрема, під час організації класу до уроку пропонуємо використання таких ігор: «Уважні долоньки», «Потяг», «Упізнай по голосу».

На етапі мотивації (повідомлення теми, мети та завдань уроку) дидактичні ігри використовуються не просто так, а з огляду на те, що на цьому етапі виховуються потреби та особистісно-значущі мотиви. З огляду на це рекомендуємо використовувати наступні ігри: «Хто що почує?», «Хто уважніший».

На етапі вивчення нового матеріалу (первинне сприймання, усвідомлення та осмислення) доцільними будуть ігри: «Телеграф», «Лото в парах», «Чарівна паличка», «Ланцюжок».

На етапі закріплення вивченого матеріалу й узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок варто було б використати такі ігри, як: «Живі слова», «Вгадай, що я сказав», «Підбери слова».

Контроль знань, умінь і навичок та підсумок уроку можна провести за допомогою дидактичних ігор «Новосілля у Незнайка», «Що у нас є», а пояснення домашнього завдання – «Злови п’ять слів».

На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення та математична обробка і аналіз одержаних на формуючому етапі експерименту даних.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили таких 4 рівні (за Г.І. Щукіною):

1) низький – пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);

2) середній – пізнавальний інтерес пов’язаний із зовнішніми ознаками об’єкту пізнання (учні задають питання типу «Що це?»);

3) високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із з’ясуванням причинно-наслідкових зв’язків, які пояснюють суть об’єкту пізнання (учні задають питання типу «Чому?», «Як?»);

4) дуже високий – пізнавальний інтерес пов’язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями із своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці 2.


Таблиця 2.

Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів в процесі експериментальної роботи.

Рівні сформованості пізнавального інтересу На початку експерименту Наприкінці експерименту

контрольний експериментал. контрольний експериментал.
дуже високий 23 % 21 % 31 % 44 %
високий 48 % 40 % 41 % 51 %
середній 23 % 32 % 22 % 5 %
низький 6 % 7 % 6 % 0 %

Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження, представлених в таблиці, дозволяє зробити попередній висновок, що підтверджує сформульовану гіпотезу: пізнавальна діяльність учнів буде більш раціональною і продуктивною за умови оптимального застосування системи дидактичних ігор на уроках у початкових класах.

Позитивна динаміка змін у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів у експериментальних класах на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що умовами оптимальної організації ігрової діяльності є: доцільний вибір системи дидактичних ігор у початковій школі на кожному уроці; оптимальне використання системи дидактичних ігор на тих чи інших етапах уроку.


Висновки


Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене проблемі розвивального потенціалу дидактичних ігор у початковій школі, дозволило розв’язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.

Вивчаючи стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії і практиці, ми дійшли до таких висновків:

Потреба сучасного суспільства вимагає від школи найбільш результативних методів навчання та виховання і ця потреба стоїть перед початковою ланкою освіти.

Проведений аналіз наукових розробок, навчальної та методичної літератури, роботи вчителів-класоводів засвідчує, що і в теорії, і в практиці школи проблема використань дидактичних ігор має певне відображення. Проте на сьогодні немає цілісного підходу до вирішення цієї проблеми: відсутня науково обґрунтована система дидактичних ігор та методика їх використання у початковій школі.

Пошуки ефективної системи використання дидактичних ігор спонукали нас до вивчення психолого-педагогічних умов їх використання. На основі аналізу психолого-педагогічних умов використання дидактичних ігор були сформульовані вимоги до методики їх проведення:

— методика повинна керуватися принципом повної реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;

— вона повинна забезпечувати варіативність умов, у яких протікає робота вчителя і учня;

— методика повинна сприяти оптимальному розвитку кожного школяра;

— навчання за даною методичною системою повинно забезпечувати кожному учневі фізичне і психологічне здоров’я.

Для досягнення поставлених задач розроблена система дидактичних ігор (див. параграф 2.2.), узагальнено зміст понять «дидактична гра» і «система дидактичних ігор», сформульовано вимоги до проведення дидактичних ігор; з’ясовані питання відбору ігор на конкретний урок тощо.

Дотримання вказаних вимог до системи дидактичних ігор забезпечує різнобічність умов для всебічного розвитку молодших школярів.

Було вирішено загальні питання методики використання дидактичних ігор. Випробувано різні форми організації роботи з дидактичними іграми: фронтальну, індивідуальну та групову.

Розроблено методику використання дидактичних ігор експериментальної системи. У контексті конкретних умов класу були створені чіткі і докладні розробки використання ігор.

Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:

підвищити рівень пізнавальної активності учнів на уроках;

підвищити загальний рівень навчальних досягнень учнів;

розвивати інтерес учнів до предметів.

Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставлені завдання вирішені, мета дослідження досягнута.


Список використаної літератури


Активизация познавательной деятельности младших школьников: Книга для учителя / Под ред. М. П.Осиповой, Н. И. Качановского. – Минск: Нар.освета, 1987.

Аникеева Н. П. Воспитание игрой: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1987.

Артемова Л. В. Вчися граючись. – К.: Томіріс, 1983.

Артемова Л. В. Окружающий мир в дидактических играх дошкольников. – М., 1992.

Артемова Л. В. Театр і гра. – К., 2002.

Артемова Л. В. Формирование общественной направленности ребенка-дошкольника в игре. – К., 1988.

Богданович М. В. Методика викладання математики в початкових класах. – К., 1994. – 486 с.

Болотина Н. И. Дидактическая игра – одно из средств активизации познавательной деятельности детей шестилетнего возраста // Начальная школа. – 1987. – № 12. – С. 42-44.

Бондаренко А. К. Дидактические игры в детском саду. – М., 1991.

Валлон А. Психическое развитие ребенка. – М, 1967. – 195 с.

Варзацька Л. О. Гра як засіб пізнання // Початкова школа. – 1988. – № 12. – С. 34-35.

Веремійчик І. Дидактична гра «Поле чудес» // Початкова школа. – 1997. – № 6. – С. 46-47.

Воспитание детей в игре / Сост. А. К. Бондаренко, А. И. Матусик. – М., 1983.

Гаспарова Е. М. Режиссерские игры // Игра дошкольника. – М., 1989.

Грабська І. А., Киричук О. І. Ігрові форми психологічної корекції: Використання ігрових вправ у розвитку уваги школярів // Радянська школа. – 1990. – № 12. – С. 59-64.

Гриб Д. М. Гра у навчанні шестиліток // Початкова школа. – 1985. – № 2. – С. 54-56.

Гримакова Г. Н., Юсубова И. Б. Развитие познавательной самостоятельности школьника в игровой деятельности // Начальная школа. – 2004. – № 11. – С. 41-45.

Давидчук А. Н. Конструктивное творчество дошкольников. – М., 1973.

Денис С. А. Дидактичні ігри // Початкова школа. – 2004. – № 8. – С. 48-52.

Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников / Под ред. Л. А. Венгера. – М., 1978.

Дошкільна педагогічна психологія / За ред. Д. Ф. Ніколенка. – К., 1987.

Дошкольная педагогика: В 2 ч. / Под ред. В. И. Логиновой, П. Г. Саморуковой. – Ч. 2. – М., 1988.

Енциклопедія освіти / Академія педагогічних наук України; головний редактор В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.

Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні // Рідна школа. – 2000. – № 4. – С. 63-64.

Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. – 2000. – № 3. – С. 31-33.

Жуковская Р. И. Игра и ее педагогическое значение. – М., 1975.

Зворыгина Е. В. Первые сюжетные игры малышей. – М., 1988.

Зязюн Г. А. Філософські проекції

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: