Соціально-психологічні передумови вибору професії старшокласниками та їх підготовленість до даного вибору
Що найбільшим чином вплинуло на твій вибір (інтерес до професії, її важливість і необхідність, поради батьків, педагогів, друзів)?
Чи згідні батьки з твоїм вибором?
Чи маєш ти резервний варіант у виборі професії, на випадок нездійснення першого? Якщо так, то вкажи який.
Чи співпадають твої плани з побажаннями твоїх батьків?
Що дала тобі школа у пізнанні та підготовці до майбутньої професії?
Кілька слів про те, як ти уявляєш сою майбутню професійну діяльність. Що для тебе у ній значиме (зміст праці, перспективи росту, творчість, оплата, кар’єра тощо)?
Чи цікаво тобі більше дізнатися, про спеціальність, про яку ти мрієш? Чому? Чи знаєш ти де про це можна дізнатися?
Чи хотів/ла ти працювати за кордоном?
Вкажи твій середній рівень успішності в школі.
Як вже було зазначено вище, учні, отримали роздатковий матеріал з переліком найбільш розповсюджених спеціальностей, де написали свої прізвища біля спеціальності, яка їх зацікавила. Це дало мені змогу, як виявити найбільш популярні професії серед учнів 11-Б классу, с/ш №225, так і підготувати відповідні професіограми для них. Таким чином, я виявила, що найбільш популярними професіями серед цих учнів є: бухгалтер, програміст, психолог, лікар, вчитель, юрист, слюсар, перукар, перекладач, медсестра, автомеханік.
Згідно з цими даними, я роздала учням професіограми, для тих професій, які вони зазначили, щоб вони могли ознайомлення з вибраною професією.
Оцінка результатів
Результати опитування вказують на низький розвиток системи ціннісних орієнтацій, і на високий рівень домагань без вагомих на це підстав: соціальні мотиви егоцентричного спрямування, що виражаються у мотивах матеріальної забезпеченості виділяють 46%* опитаних. Викликає стурбованість той факт, що 17%* старшокласників пов’язують свою подальшу професійну діяльність з можливістю виїхати за кордон. Зрозуміло, що за цими цифрами приховані причини, викликані суспільними негараздами. Але в свою чергу такий “прагматизм”, “реалізм”, неприхований цинізм у ставленні до свого професійного самовизначення є великою перешкодою для розкриття духовних сил, для розвитку творчої уяви, конструктивного мислення, заважає злету фантазії, реалізації романтичних устремлінь та найзаповітніших мрій (лише 5%* опитаних вказують на мотив романтичності в майбутній професійній діяльності). Приносити своєю працею суспільну користь бажають тільки 16%* опитаних. Такий незадовільний стан справ, на нашу думку, вимагає переосмислення та пошуку нових підходів у вихованні і формуванні системи ціннісних орієнтацій педагогічною громадськістю.
Низький відсоток складають ті учні, яких в майбутній професійній діяльності приваблює можливість самостійного прийняття рішень (12%* ) і котрі готові взяти на себе відповідальність за них (7%*).
Результати аналізу професійних планів старшокласників, зміст яких вказує на існування стійких бажань щодо реалізації професійних намірів, включає виокремлення етапів реалізації та усвідомленості дій на кожному з етапів, свідчать про невеликий відсоток тих учнів, які володіють повним “поопераційним” планом реалізації своїх професійно значимих устремлінь (4%* опитаних). Майже третина старшокласників (33%*) намагаються з’ясувати, відкоректувати свої професійні плани. Але у переважної більшості випускників (51%*) – фрагментарні професійні плани, тобто недовершені, такі, що характеризують невизначеність оптанта у виборі сфери професійної діяльності.
Тільки 14%* з числа опитаних при виборі майбутньої професії хотіли б мати можливість творчої діяльності. Створювати що-небудь власними руками (майструвати, конструювати, лагодити, моделювати) бажає 3%* респондентів, і лише 7%* з числа опитаних висловили своє позитивне ставлення до розв’язування задач, в тому числі і тих, що виникатимуть в майбутній професійній діяльності. Формування пізнавальної мотивації відбувається в нерозривній єдності з розвитком інтелектуальної активності, творчої ініціативи та вольових якостей особистості.
У процесі дослідження я намагалась також з’ясувати стан справ стосовно професійної поінформованості, що включає як розуміння змісту професії, яку обирає старшокласник, так і усвідомлення власної придатності до обраного виду професійної діяльності. Професійна інформованість також передбачає володіння знаннями про різні види трудової діяльності, відомостями про поширені професії тощо. Відповідно до даних опитування близько 14%* дізнаються про професії при вивченні і осмисленні програмового матеріалу (економіка, фізика тоща), 16%* - при ознайомленні з професіограмою вибраної спеціальності. Відзначаючи незначну роль у формуванні професійного світогляду шкільної діяльності учня треба зауважити, що така ситуація негативно відображається на рівні пізнавальної активності вцілому, на невисоких показниках творчої ініціативи, працелюбності, на формуванні особистості учня. Однією з причин такого стану справ, на мою думку, є непідготовленість учителя до компетентного управління процесом професійного самовизначення учнів.
*вказані цифри є приблизними
ВИСНОВОК
Аналіз результатів дослідження, проведеного в рамках даного опитування на предмет рівня готовності старшокласників до професійного самовизначення, переконливо свідчить про низький рівень розуміння специфіки професій та низький рівень сформованості пізнавальної мотивації, як основи виникнення інтересу до певного виду професійної діяльності. Формування професійно значимої мотивації, рівень розвитку якої за представленими результатами далекий від бажаного, є наслідком недосконалості, невизначеності в переважної більшості учнів інтересів до певного виду професійної діяльності. Він народжується з потреби і бажання займатись улюбленою справою, якій присвячується увесь вільний час. Займаючи передові позиції в ієрархії мотивів, такі інтереси підпорядковують собі всі інші види навчально-пізнавальноі діяльності і є визначальними у професійній спрямованості старшокласника. Зазвичай, наявність такого інтересу або їх сукупності виявляються в потребі відвідувати гуртки за інтересами, факультативні заняття, читати літературу, з якої можна довідатись про те, що цікавить, хвилює, спілкуватися з людьми, які можуть допомогти з’ясувати питання, що виникають у процесі задоволення потреб, викликаних інтересом тощо. Однак, наявність такого інтересу було помічено тільки в окремих старшокласників з числа опитаних. В той же час молодь усвідомлює, що проблема вибору подальшого професійного шляху потребує своєчасного вирішення. В такій ситуації вибір професії з довготривалого пошуково-дослідницького перетворюється в короткочасний процес: ситуативний, випадковий.
Виходячи з того, що вік учнів, які брали участь в опитуванні є 17 років, це період романтизму, тому вважаю за доцільне насамперед зазначити, що задача педагогіки в цьому випадку - виховати в них уміння об'єктивно оцінювати як свої можливості, так і навколишній світ. Спираючись на результати опитування, можемо зробити висновок, що, незважаючи на те, що старшокласники прагнуть до самостійності, цей шлях для них ще є дуже тернистим. Саме тому слід приділити більше уваги як батькам, так і педагогам, пізнанню учнями своїх інтересів, потреб, намірів, задатків та здібностей. Розвитку в них уміння співвідносити останні з вимогами бажаних або обраних професій. Робити адекватний, раціональний вибір, планувати професійну кар'єру, тобто обирати професію усвідомлено.
Праця вжитті людини займає значне місце. Тільки в ній формується і розвивається повноцінна особистість, яка здатна принести користь суспільству, а зараз це об'єктивна потреба. Значну частину цього завдання розв'язує загальноосвітня школа, в якій підготовка до праці здійснюється, в основному, на уроках трудового навчання. Робота сучасної школи спрямована на формування інтересу дітей до тієї чи іншої професії, зміцнення їх умінь і навичок.
Ставлення до професії є такий психологічний фактор, який, з одного боку, породжується засвоєнням інформаційного матеріалу, а з іншого - регулює процес його засвоєння, перетворюючись на своєрідний психологічний фільтр, через який повинна проходити наявна професіографічна інформація. Звідси випливає, що формування ставлення потребує особливо уважного підходу в системі профорієнтаційної роботи, при якому обов'язково мають розкриватися творчі елементи діяльності, в різноманітних професіях і навіть у так званих „нетворчих" професіях.
Розглянувши зміст і методики профорієнтаційної роботи, можна зробити висновок, що хоч у центрі її стоїть школа, проте важливі функції покладаються також на інші державні і громадські організації.
Профорієнтаційна робота в школі дає можливість учням:
• подбати про майбутню професію;
• відчути "душу" підприємства, робочого місця;
• отримати уявлення, чим слід керуватись, обираючи професію;
• переконатися, що учасникам виробництва треба володіти певними якостями особистості: пунктуальністю, старанністю, відповідальністю та ін.
Отже, професійне самовизначення є процес узгодження можливостей людини з професією. Процес складний, багатогранний, побудований на суперечностях. Завдання навчальних закладів полягає у створенні педагогічних умов, спрямованих на подолання таких суперечностей. Розглядати його необхідно не з точки зору "управління" процесом вибору професії, що було притаманне тоталітарній педагогіці, а як коректне педагогічне супроводження розвитку здатності старшокласників до усвідомленого вибору професії. Такий вибір і складає сутність процесу професійного самовизначення старшокласників.
Виходячи з головного завдання навчання в старшій школі, яке полягає у необхідності подальшого засвоєння соціокультурного досвіду вихованцями, завданням педагогічним є мотивувати, зацікавити, поінформувати та підготувати старшокласників до професійного самовизначення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Державна концепція професійної орієнтації України. - К., 1995. - 10 с.
2. Матвеев А. А., Толпеко А. И. Человек - человек / Методические ре-комендации для тех, кто внбирает профессию. - К., 2001. - 20 с.
3. Дубровина И.В. Мы живём среди людей. М., 1989.
4. Климов Е.А. Введение в психологію труда. М., 1998.
5. Коссов Б. Профессиональная прогностика и методы исследования. // Психологический журнал 1981 т.2.№ 2.
6. Педагогічне управління професійним самовизначенням учнівської молоді. Посібник / За ред. М. П. Ти-менка. - К., 2001. - 152 с.
7. Программьі для общеообразовательньїх учреждений. Твоя професси-ональная карьера (8 - 9 кл.). - М., 1997. - 96 с.
8. Тименко М. П., Жемера Н. В. Людина і світ професій. Програма для старшокласників загальноосвітніх навчально-виховних закладів України. - К., 1993. - 28 с.
9. Чистякова С. Н. Комплект учебно-методической документации для проведення профессиональньїх проб. - Кемерово, 1995. 143 с.//
10. / profi/profes/programist.shtml/ - професіограма
Додаток №1
Перелік розповсюджених спеціальностей
|
Адвокат Агроном Актор Архітектор Архіваріус Арматурник Аташе Аудітор Автогонщик Автомеханік Автослюсар Бармен Бетоник Бібліотекар Біолог Бухгалтер Вчитель Ведучий радіо і телебачення Ветеринар Виконувач робіт Виконавець художньо-оформлювальних робіт Викладач фізкультури Вишивальниця Візажист Водій Диспетчер керування повітряним транспортом Дефектолог Дизайнер Захисник, навколишнього середовища Зоолог Зубний технік Еколог Економіст Експерт Екскурсовод Електрик Фахівець з апаратного забезпечення Фахівець зі зв'язків із громадськістю Фармацевт Фахівець з соціально-культурної роботи Фельдшер Фермер Фізіолог вищої нервової діяльності Фрезерувальник Фінансовий менеджер Фізик Фізик-атомник Фотомодель Фотограф Геолог Грімер |
Журналіст Хімік Хімік-технолог Хірург Художник-оформлювач Художник-графік Іміджмейкер Інженер Інспектор ДАІ Інспектор міліції Історик Керівник Косметолог Кліпмейкер Кінолог Контролер матеріалів Коректор Кореспондент Круп'є Кравець Кріміналіст-експерт Кухар-кондитер Лицювальник-плиточник Лікар Лікар-стоматолог Лінгвіст Манекениця Манікюрниця Маркетолог Масажист Машиніст крана Машиніст локомотива Майстер виробничого навчання Менеджер по персоналу Метереолог Мікробіолог Муляр Математик Медсестра Менеджер Менеджер по готельній справі Менеджер по туризму Менеджер ресторану Мистецтвознавець Митний інспектор Модельєр Музичний редактор Музикант Настроювач піаніно і роялів Оглядач-ремонтник вагонів Охоронець |
Оператор ЕОМ Офіціант Океанолог Оператор ліній Оператор поштового зв'язку Пекар Перекладач Перукар Педагог-хореограф Підприємець Податковий інспектор Поїзний диспетчер Пожежний Політолог Продавець Проектувальник-інженер Програміст Психолог Рекламний агент Реставратор Садівник Секретар-референт Слідчий Соціальний педагог Соціолог Скляр Слюсар Слюсар-інструментальник Слюсар-механоскладальних робіт Слюсар-монтажник Слюсар-ремонтник Соціальний працівник Столяр Страховий консультант Співак Стенографіст Стиліст Стюарт Системний адміністратор Технік по комп'ютерах Технік-фахівець Технік по проектуванню Технік-товарознавець Технолог харчової промисловості Тесля Торговий представник Технолог по готуванню їжі Тренер Юрист Ювелір Web-дизайнер |
Размещено на