Формування позитивної мотивації навчання за допомогою трудової діяльності
вишивка – найпоширеніший вид народного декоративно-прикладного мистецтва, орнаментоване або сюжетне зображення на тканинах, шкірі, повсті виконане різними ручними або машинними швами. Мистецтво вишивки має багатовікову історію. Упродовж віків вдосконалювались знаряддя праці, змінювались техніки шиття та вишивання. Гладь – це вишивання прямими та похилими стібкам, які повністю або частково заповнюють площину узору. Існує багато видів гладі але у початкових класах ознайомлюються з найпростішим видом – двохсторонньою гладдю. Вивчення тем з вишивання у початкових класах має визначені труднощі у порівнянні з вивченням інших тем на уроках художньої праці. Але для того щоб перебороти ці труднощі існує багато сучасних методик викладання, які є дієвими та корисними на усіх етапах вивчення технології вишивки гладдю.
завдяки проведеному аналізу досвіду вчителів-практиків початкової школи було з’ясовано, що кількість та різноманітність методик якими вони користуються є дуже великою. Поставивши правильно мету навчання з того чи іншого шкільного предмета, по суті кожен вчитель перетворюється на художника який начебто малює картину, і ця картина – це учень, в якого формуються ті чи інші навички. О.Губа широко використовує дидактичну гру на своїх уроках; Ю.Рева пропонує педагогові прагнути до активності думки учнів та зробити уроки якомога цікавішими; М.Прокоф’єва, перш за все, наголошує на факторі створення позитивної атмосфери у класі та на налаштування учнів на позитивний творчий лад та працю. Але при використанні усіх перерахованих методик урок можна зробити дійсно більш продуктивним та цікавішим для учнів таким, який запам’ятається;
у другому розділі роботи нами було проведено дослідно-експериментальну роботу по дослідженню рівня сформованості позитивної мотивації навчання учнів 3 – Б класу. Під час констатувального експерименту було проведено тестування учнів 3 – Б класу. Проаналізувавши отримані результати, ми дійшли висновку, що методика яка використовувалась вчителями художньої праці є неефективною щодо формування пізнавальної активності так як рівень сформованості пізнавальної активності учнів був дуже низьким. Саме тому, актуальним стало питання щодо проведення другого етапу дослідно-експериментальної роботи, а саме формувального експерименту. На даному етапі було проведено ряд розроблених нами уроків, які було спрямовано саме на формування позитивної мотивації учнів на уроках художньої праці. Після чого на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи було проведено повторне тестування учнів 3 – Б класу. Результати засвідчили що запропоновані нами уроки добре вплинули на формування позитивної мотивації навчання у молодших учнів експериментального 3 – Б класу, що засвідчило доцільність проведення дослідно-експериментальної роботи.
Таким чином, у даній роботі нами було теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені особливості формування позитивної мотивації навчання у молодших учнів на уроках художньої праці. Також, було виконано всі поставленні завдання. Було проаналізовано психолого-педагогічну та спеціальну літературу з обраної теми, було вивчено та узагальнено досвід роботи вчителів початкових класів з проблеми дослідження та встановлено ступінь сформованості позитивної мотивації навчання учнів молодшого шкільного віку. У другому розділі нами було розроблено та експериментально перевірено дієвість системи завдань та вправ з формування позитивної мотивації навчання учнів початкових класів на уроках художньої праці.
Таким чином, підводячи підсумок слід зазначити, що ефективність формування позитивної мотивації навчання у молодших школярів на уроках художньої праці буде протікати успішніше за умов особистісної спрямованості змісту навчання, завдяки врахуванню вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку, при використанні різноманітних форм та методів активізації навчання, а також, при використанні педагогічної технології «Створення ситуації успіху».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Алексеев В.Е. Организация технического творчества учащихся / Виктор Егорович Алексеев. — М.: Высшая школа, 1984. — 46 с.
Актуальные вопросы трудового воспитания младших школьников на современном этапе: программно-методическое пособие. – Славянск: ИЦ СФАГПИ, 2000. – С. 32 – 33.
Барабанов А.Г. Воспитание у учащихся творческого отношения к труду / Анастасия Григорьевна Баранова. – М.: «Просвещение», 1990. –– 205 с.
Гессен С.И. Основы педагогики / Сергей Иосифович Гессен. – М.: Знание, 1995. – 340 с.
Гиренко Н.А. Сенсомоторное развитие учащихся младших классов вспомогательной школы в процессе трудового обучения: Дис. на получение звания канд. пед. наук: 13.00.03 / АПН Украины; Институт дефектологии. – К., 1996. – 192с.
Губа О.С. Формування комунікативних якостей молодших школярів засобами дитячого аматорського театрального колективу / О.С. Губа // Початкова школа. – 2008. – №12. – С. 47 – 49.
Дмитриев Ю.А. Трудовое воспитание младших школьников в современных условиях / Ю.А. Дмитриев // Школьник. – 2001. – №8. – C. 27 – 30.
Дорошенко П.С. Дошкольник и младший школьник: проблемы воспитания и образования: Материалы конф. Чтения Ушинского пед. фак. ЯГПУ. – Ярославль: Изд-во ЯГПУ, 2003. – 100 с.
Дупак Н.В. Виховання культури праці молодших школярів у процесі навчальної трудової діяльності: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / Інститут педагогіки АПН України. – К., 1999. – 16с.
Знамеровська Н.П. Підготовка вчителя трудового навчання до розвитку художньо- конструкторських здібностей учнів основної школи: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 1999. – 20с.
Иванова Т.Ф. К вопросу о формировании мотивов трудовой деятельности младших школьников // Оценка эффективности образовательных технологий: Тез. докл. 2-й Всероссийской науч.- практ. конф. Ч. II - Славянск. 2000. – С. 95 – 96.
Коломиец А.А К вопросу о методах трудового воспитания младших школьников // Проблемы и перспективы реализации базисного учебного плана образовательных учреждений: Сб. науч. тр. – Славянск, 2000. – 240 с..
Кудрявцев Т.В. Формирование элементов технического мышления у младших школьников и необходимость совершенствования учебных программ трудовой их подготовки / Т.В. Кудрявцев, Э.А. Фарапонова // Обучение и развитие младших школьников. – К.: Знание, 1990. – 150 с.
Махмутов М.И. Воспитывать интеллектуально активную личность / М. И. Махмутов. – «Народное образование». – 1997. –– №1. – С. 26 – 28.
Нестеров А.И. О трудовом воспитании в младшем школьном возрасте // Оценка эффективности образовательных технологий: Тез. докл. 2-й Всероссийской науч.-прак. конф. Ч. II - Славянск. 2000. – С. 102 – 104.
Осовська Г.П. Уроки трудового навчання. 3 клас / Галина Петрівна Осовська. — Тернопіль: Астон, 2002. – 270 с.
Пархоменко Л.С. Педагогическая диагностика и планирование процесса трудового воспитания младших школьников // Оценка эффективности образовательных технологий: Тез. докл. 2-й Всероссийской науч. – практ. конф. Ч. II – K. 2000. – C.96 – 101.
Прокоф’єва М.С. Організація інтегровано-педагогічної діяльності в межах інноваційних технологій соціокультурно-педагогічної спрямованості / М.С. Прокоф’єва // Початкова школа. – 2008 – №12. – С.56 – 57.
Рева Ю.Ф. Мистецтво розроблення творчого задуму уроку-технології професійної майстерності вчителя / Ю.Ф. Рева // Початкова школа. – 2008. - №12. – С. 50 – 56.
Савченко О.Я. Урок у початкових классах / Олександра Яківна Савченко. – К., 1993. – 160 с.
Скаткин М.Н. Что надо знать о современных проблемах дидактики / М.Н. Скаткин. «Народное образование». –– 1997. –– № 1. –– С. 47 ––49.
Толызина Ю.В. Педагогика / Юлия Викторовна Толызина. – М.: Лик, 2003. – 450 с.
Фарапонова Э.А. Технический труд в системе развивающего обучения / Элла Александровна Фарапонова. – М.: Ника, 2000. – 340 с.
Фарапонова Э.А. Дети в труде и игре. Младший школьник / Э.А. Фарапонова, Т.И. Данюшевская. – М.: Прсвещение, 1981. – 230 с.
Хорунжий В.О. Календарне планування з трудового навчання. 1-4 кл. / Віктор Олександрович Хорунжий. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 370 с.
Хохліна О.П. Загальна характеристика оновленого змісту трудового навчання та рівнів навчальних досягнень учнів 1-3 кл. / О.П. Хохліна, Г.М. Мерсіянова // Рідна школа. – 2003. – № 7. – С. 11 – 14.
Хохліна О.П. Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-3 класів з трудового навчання / О.П. Хохліна, Г.М. Мерсіянова // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2003. – №3. – С. 19 – 23.
Ярош С.И. Трудовое обучение в младших классах: современная специфика / С.И. Ярош // Школьный учитель. – 2001. – № 11. – С. 21 – 23.
Ярош С.И. Начало трудового обучения в школе / С.И.Ярош // Первокласник. – 1998. – №3. – С. 31 – 32.
ДОДАТКИ
Додаток А
План-конспект уроку з трудового навчання
Клас: 3 – Б
Тема. Вишивання низинкою.
Мета. Ознайомити учнів зі швом "низинка". Вчити техніки вишивки "низинкою" на папері в клітинку.
Обладнання. Зразки вишивок "низинкою", аркуш паперу в клітинку, голки, ножиці, нитки, технологічна картка, виставка узорів, виконаних різними швами.
Хід уроку
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети уроку.
Діти, які шви українських вишивок ви запам'ятали?
Відшукайте ці шви на вишиванках, що на виставці.
Які шви ви вже можете виконувати?
Сьогодні на уроці ми ознайомимось ще з одним способом вишивання — низинкою.
IV. Розгляд зразка.
(Діти розглядають рушники, вишиті низинкою.)
Чи подобається вам вишивка?
Чи хотіли б ви самі так вишивати?
Тоді будьте дуже уважні і наполегливі.
V. Технологія виготовлення виробу.
Назва шва пішла від способу вишивання. Вишивається низинка знизу, з вивороту. Лицьова сторона узору — це виворіт вишивки. Низинкою вишивають геометричні орнаменти чорними або червоними нитками. Рідше — чорними і червоними. Шов виконується справа наліво.
Робочу нитку закріплюємо петлею на одній з ниток тканини справа, внизу, біля початку вишивки. І знизу вверх виконуємо перший рядок узору. Голку вводимо вниз, рахуємо з виворотного боку 3 клітинки, проколюємо вверх. Потім знову рахуємо 3 клітинки і проколюємо внизу. Так, рахуючи клітинки, виконуємо перший ряд. Тоді роботу перекручуємо і знову знизу вверх через ниточку виконуємо другий ряд узору. Знову перекручуємо і виконуємо третій ряд. І так щоразу, щоб вишивати знизу вверх.
Повчимося вишивати на аркуші паперу в клітинку.
Розгляд технологічної картки. (Учитель пояснює по картці.)
VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів.
VII. Повторення правил техніки безпеки.
VIII. Самостійна робота учнів. (Звучить "легенька" музика.)
Фізкультхвилинка.
А тепер всі по порядку
Вишикуйтесь на зарядку
Похитайте головою;
Раз — притупніть ще ногою,
Руки вгору підведіть,
Трішки ними потрясіть.
Нахиліться вліво, вправо,
Та цього іще замало.
Руки вгору, руки вниз,
Раз — присіли, піднялись...
Й працювати знов взялись.
IX. Продовження самостійної роботи.
Якщо буде час, можна попробувати вишивати цей узор на тканині.
X. Оцінювання виробів.
XI. Підсумок уроку.
XII. Прибирання робочих місць.
ВИШИВАННЯ НИЗИНКОЮ

План-конспект уроку з трудового навчання
Клас: 3 – Б
Тема. Вишивання низинкою. Вишивання манишки.
Мета. Продовжити вчити учнів вишивати низинкою геометричні орнаменти. Викликати у дітей бажання створювати своїми руками елементи національного костюма (манишку). Удосконалювати навички користування ножицями, голками.
Обладнання. Зразок вишивки, тканина для вишиття, голки, ножиці, нитки, зразки українських костюмів для хлопчика і дівчинки, грамзапис музики для фізкультхвилинки, технологічна картка.
Хід уроку
I. Підготовка робочих місць.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети уроку.
Вступна бесіда.
— Кожен народ має свій національний одяг. Крім практичних функцій захисту тіла від зовнішніх дій природи, він відображає художній смак та уподобання народу у даний час. Український костюм має давню історію. Він розвивався і вдосконалювався протягом століть, вбираючи багатовіковий досвід, засвоюючи кращі традиції народу.
Розгляньте зразки українських костюмів.
— Український костюм відзначається простотою, стрункістю силуету, багатством і різноманітністю орнаментів, насиченими кольорами.
— Назвіть складові частини костюма для дівчинки.
— З чого складається костюм для хлопчиків?
Основною складовою народного костюма є біла сорочка, оздоблена вишивкою на рукавах, комірці і вишита манишка. (Виходять діти, які прийшли у школу у вишитих сорочках, розглядаємо їх вишиванки).
— Хто пам'ятає, що символізує вишивка на сорочках, яку функцію відіграє?
(Розміщення вишивки на рукавах пов'язане із вшануванням руки як знаряддя праці, побажання їй сили і вправності, а також вишивка захищає від злого і недоброго).
— У кого з вас є вишиті сорочки?
— Хто їх вишивав?
— Чи хотіли б ви самі вишити сорочку?
— Тоді давайте почнемо робити цю добру справу вже сьогодні. І почнемо вишивати сьогодні манишку.
Розгляд зразка.
— Яким швом вишитий узор? (Низинкою.)
— Якими кольорами? (Червоним і чорним.)
— Який це узор? (Геометричний.)
V. Технологія виготовлення виробу.
1. На попередньому уроці ми вчилися шити низинкою на папері. Розгляньте свої вишивки і згадайте, як виконується такий шов.
(Діти пояснюють, учитель допомагає їм).
2. Розгляд технологічної картки.
Для вишиття приготуємо тканину. Відміряйте і виріжте смужку завдовжки 25 см і завширшки 4 см.
Відмітимо на смужці середину і вишиємо знизу вверх цей середній ряд. Виконуємо стібки подібно до того, як виконували на папері, тільки рахуємо дірочки: 4 — вниз голку, 4 — вверх. До крайніх смужок від середини пропускаємо три дірочки. Це і буде ритм (рапорт) в орнаменті.
VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріал та інструментів. Закріплення нового матеріалу.
VII. Повторення правил техніки безпеки.
VIII. Самостійна робота учнів. (звучить "легка" мелодія).
Діти на вибір вишивають узори, користуючись технологічною карткою.
Фізкультхвилинка.
Під музику діти танцюють.
Два прихлопи, три притопи,
На носок, на каблучок.
Руки — вліво, руки — вправо, —
Ми танцюєм гопачок.
Раз — присядем, два — присядем —
Гарний настрій.
Покружляли, повертілись
І тихесенько всі всілись.
IX. Продовження самостійної роботи.
На наступному уроці діти закінчують вишивати манишку, підрублюють або обметують її. Бажано пришити виготовлені манишки до святкової сорочки.
X. Оцінювання виробів, відбір на виставку.
XI. Підсумок уроку.
XII. Прибирання робочих місць.
ВИШИВАННЯ МАНИШКИ НИЗИНКОЮ

План-конспект уроку з трудового навчання
Клас: 3 – Б
Тема. Вишивання хрестиком.
Мета: Навчити учнів вишивати хрестиком. Поглибити знання учнів про народну вишивку.
Обладнання. Тканина для вишивання, на яку нанесені узори на попередньому уроці, створені учнями геометричні узори на папері, ножиці, голки, кольорові нитки, технологічна картка "Вишивання хрестиком".
Хід уроку
I. Підготовка робочого місця.
II. Організаційний момент.
III. Повідомлення теми і мети уроку.
На Попередньому уроці ви створювали узори і переносили їх на тканину. Сьогодні будете вишивати ці узори. Вишивати будемо хрестиком.
З історії вишивки відомо,, що шов "хрестик" поширився в Україні дуже давно, більше 100 років тому. Вишивкою хрестиком прикрашали і зараз прикрашають блузи, сукні, серветки, рушники, фартушки, сумки та багато інших необхідних у побуті речей.
Улюблений колір вишивок — червоний. Його вважали оберегом від чортів. Вишивкою прикрашали комір і рукави сорочок. Це також оберіг, бо ті місця, де закінчується тканина, вважалися найдоступнішими для злих сил. Послухайте таку легенду.
Вишиванка
Був час, коли почали на землі люди вимирати. Від якої хвороби, — того ніхто не знав. Однак іде чоловік і враз кинеться, зчорніє, запіниться і вмре.
Втікали люди з сіл у ліси. Та слідом за ними гнала хвороба. Не жалувала ні молодих, ні старих. Надходив такий час, що вже і хоронити вмерлих нема кому...
А в селі над Дністром жила бідна вдова Марія. Забрала пошесть чоловіка і п'ятеро дітей. Але наймолодша Іванка ще здорова. Пантрує матір за донечкою, як за скарбом найдорожчим.
Аж не вберегла... Почала сохнути Іванка. Ні їсти не хоче, а тільки п'є, блідне, тане на очах. А ще просить матінку:
— Врятуй, мамо, я не хочу вмирати! Порятуй!
І так ті оченята просять, так благають, що бідна жінка місця собі не знаходить.
З тим минуло пару днів. Одного вечора до хати прийшла якась бабця старенька. Як і коли прийшла, Марія не чула.
— Слава Богові, — привіталася.
— Слава.
— Що, помирає остання?
— А могла б і жити ... Аж кинулася Марія.
— Як? Бабуню сердечна, як Бога благаю, спаси, порятуй найменшу. Не лиши в самоті на старість! Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила:
— Повідаю тобі тайну тої страшної хорі. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай!
— Присягаю... Донечкою!
— Знай, що послав чорну Смерть Господь Бог. Грішників багато зросло. Сказав Бог умертвляти всіх, на кому нема хреста. А Чорти втішилися і всіх, на кому не видно хреста, убивають. Що їм до людських душ? Ото і мруть праведні з грішниками купно... Ти тяжко перенесла смерть родини. Дам тобі раду... Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Та ший чорні, або червоні, щоб здалека чорти виділи... Але не мов нікому більше, бо смерть дочки вздриш на очах...
Вже за годину червона і чорна мережка опоясали діточу сорочечку. Світять назавтра до сонця хрести і хрестики. І собі нашила. А як сиділа вечорами в самоті коло постелі дитини, то ще шила щось на дитячих сорочечках. А донечка здоровшала щодень і просила маму:
— А виший ще терен... А калину...
Як люди дивували, то казала, що збирається йти в ліси самітницею... Хрести треба на благословення Боже і проти поголосу. З тим вже Іванка здорова: і скаче, і сміється, і співає. А Маріїне серце стискається від болю, як видить, що понесли свіжого небіжчика на цвинтар.
Одного разу вся у сльозах прибігла Іванка і тягнула маму за рукав на сусідський двір. У маленькій домовинці виносили з хати двійню хлопчиків, Іванчиних ровесників.
Змарніла Марія, аж світиться. Все пестить і цілує доньку, а думи в голові, як хмари зливові:
Боже милий, так то моя надія! ... А діти мруть...
Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна:
Шийте, шийте хрести... Вишивайте... Будете жити! Рятуйтеся! Люди запиралися в хаті. Думали, що прийшла пора і на Марію. Не вірять.
Марія побігла додому, взяла на руки Іванку і подибала до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися. Обцілувала Марія дитину і мовила до людей:
Не повірили! Думаєте здуріла? Та най буде, дітей мені ваших шкода... — на тім зірвала з Іванки сорочечку вишиту.
Дитина на очах зчорніла і померла.
Убивці! Шийте, вишивайте сорочки дітям і собі.
Та й впала мертвою коло доньки... З того часу відійшла хвороба за ліси і моря. А люди ходять у вишиванках. Потім вже не стало потреби у вишитих хрестах. Та матері навчили доньок, а доньки своїх доньок і вже ніхто не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки.
Сумуючи За милим, дівчина вишила зозулю...
Люди дали вишиванкам сонце і квіти, листя і ягоди. Радощі і болі життя зашивали жіночі руки у своїх вишиванках.
Носять оту красну одіж і понині по всім світі. Але мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей.
Отже, ви сьогодні також будете вишивати хрестиком.
V. Технологія виготовлення виробу.
Спираючись на технологічну картку, нагадую дітям, як виконується шов "хрестик".
— Усі шви українських вишивок діляться на основні і допоміжні. Основні діляться на лічильні та декоративні. Лічильні — це такі шви, де для виконання кожного стібка необхідно лічити нитки тканини. Цими швами виконують геометричні або рослинно-геометризовані орнаменти. До лічильних швів відносять гладь, низинку, різні види мережок, хрест.
Краса і точність орнаменту залежить від правильного рахунку ниток тканини.
Вишивають хрестиком по канві або спеціальній вишивальній тканині.
VI. Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів. Закріплення нового матеріалу.
VII. Повторення правил безпечної роботи з ножицями, голкою.
VIII. Самостійна робота. (Звучить спокійна мелодія).
Учні, користуючись візерунком, складеним на папері, та позначками на тканині, вишивають.
Фізкультхвилинка.
Руки вгору піднімаєм,
Потім їх ми опускаєм.
А тоді скоріш-скоріш
Плещим, плещим веселіш!
Руки вгору піднімаєм,
Потім знову опускаєм.
А тоді скоріш-скоріш
Тупай, тупай веселіш!
IX. Продовження самостійної роботи.
Додаток Б
Методика "Ставлення дитини до навчання в школі"
Завдання цієї методики - визначити вихідну мотивацію навчання у дітей, які вчаться в школі, тобто з'ясувати, чи є у них інтерес до навчання.
Що стосується дітей молодшого шкільного віку, не слід обмежуватися тільки оцінками в 0 балів і в 1 бал, тому що, по-перше, тут також зустрічаються складні питання, на одне з яких дитина може відповісти правильно, а на інше - неправильно, по-друге, відповіді на запропоновані. Для складних питань, на які дитина відповів не повністю, і питань, що допускають частково правильну відповідь, рекомендується застосовувати оцінку 0,5 бала.
Правильною і повною, що заслуговує оцінки в 1 бал, вважається тільки досить розгорнута, досить переконлива відповідь, що не викликає сумнівів з точки зору правильності. Якщо відповідь одностороння і неповна, то вона оцінюється у 0,5 бала. Приміром, повну відповідь на запитання 2 («Навіщо потрібно ходити до школи?») Повинна звучати приблизно так: «Щоб отримувати корисні знання, вміння та навички». Як неповна може бути оцінена така відповідь: «Вчитися». Невірною вважається відповідь, в якій немає натяку на набуття корисних знань, умінь або навичок, наприклад: «Для того, щоб було весело». Якщо після додаткового, уточнюючого питання дитина повністю відповідає на поставлене запитання, то вона отримує 1 бал. Якщо ж дитина частково вже відповіла на це питання і після додаткового питання нічого не змогла до нього додати, то вона отримує 0,5 бала.
З урахуванням введеної проміжної оцінки в 0,5 бали слід вважати, що повністю із сформованою позитивною мотивацією навчання (за результатами дослідження за допомогою даної методики) є дитина, яка у підсумку відповідей на всі питання набирає не менше 8 балів. З не достатньо сформованою мотивацією навчання буде вважатися дитина, що набрала від 5 до 8 балів. І, нарешті, з найнижчим ступенем сформованості позитивної мотивації навчання вважається дитина, чия сума балів склала менше 5.
Для відповідей у даній методиці дитині пропонується наступна серія питань:
1. Чи хочеш ти піти в школу?
2. Навіщо потрібно ходити до школи?
3. Чим ти будеш займатися в школі? (Варіант: чим зазвичай займаються в школі?)
4. Що потрібно мати для того, щоб бути готовим йти до школи?
5. Що таке уроки? Чим на них займаються?
6. Як потрібно поводитися на уроках у школі?
7. Що таке домашні завдання?
8. Навіщо потрібно виконувати домашні завдання?
9. Чим ти будеш займатися вдома, коли прийдеш зі школи?
10. Що нового з'явиться в твоєму житті, коли ти почнеш вчитися у школі?
Правильною вважають таку відповідь, яка достатньо повно і точно відповідає змісту питання.
Максимальна кількість балів, яку дитина може отримати за цією методикою, дорівнює 10. Вважається, що в дитини достатньо сформована позитивна мотивація навчання, якщо правильні відповіді отримані як мінімум на половину всіх заданих питань.
Додаток В
Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філліпса
Мета методики (опитувальника) складається у вивченні рівня і характеру тривожності, пов'язаної зі школою у дітей молодшого та середнього шкільного віку.
Тест складається з 58 питань, які можуть зачитуватися школярам, а можуть і пропонуватися в письмовому вигляді. На кожне питання потрібно однозначно відповісти "Так" або "Ні".
Інструкція: "Зараз Вам буде запропонований опитувальник, який складається з питань про те, як Ви себе почуваєте в школі. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних або невірних, гарних чи поганих відповідей. Над питаннями довго не замислюються. Відповідаючи на питання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо Ви згодні з ним, або "-", якщо не згодні ".
Обробка та інтерпретація результатів.
При обробці результатів виділяють питання; відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на 58-е питання дитина відповів "Так", у той час як в ключі цього питання відповідає "-", тобто відповідь "ні". Відповіді, які не збігаються з ключем - це прояви тривожності. При обробці підраховується:
1. Загальне число розбіжностей по всьому тесту. Якщо воно більше 50%, можна говорити про підвищену тривожності дитини, якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу тривожності.
2. Число збігів по кожному з 8 факторів тривожності, що виділяються в тексті. Рівень тривожності визначається так само, як у першому випадку. Аналізується загальний внутрішній емоційний стан школяра, багато в чому визначається наявністю тих чи інших тривожних синдромів (факторів) та їх кількістю.
| ФАКТОРИ | № ПИТАННЯ |
| 1. ЗАГАЛЬНА ТРЕВОНІСТЬ У ШКОЛІ |
2, 3, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53. 54. 55, 56, 57, 58; сума = 22 |
| 2. ПЕРЕЖИВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРЕСУ | 5. 10, 15. 20, 24. 30, 33, 36. 39, 42, 44 сума = 11 |
| 3. ФРУСТРАЦІЯ У ПОТРЕБІ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ | 1. 3, 6. 11. 17. 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43; сума = 13 |
| 4. СТРАХ САМОВИРАЖЕННЯ | 27, 31, 34, 37, 40, 45; сума = 6 |
| 5. ПОБОЮВАННЯ СИТУАЦІЇ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ | 2, 7, 12,
16, 21, 26; сума =
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |