Факультативні заняття з біології
Тампон покладіть у пробірку зі стерильним глюкозо-пептонним середовищем і перемішуйте деякий час, обережно обертаючи пробірку між долонями.
Засіяні чашки Петрі розмістіть у термостаті при температурі 37 °С на 24 год.
Вийміть чашки і витримайте їх протягом 2—3 днів при кімнатній температурі.
Проведіть вивчення утворених культур під мікроскопом, виявіть їхні культуральні, морфологічні та інші властивості.
Тема: Дослідження мікрофлори ротової порожнини
Мета: ознайомити учнів з методикою дослідження мікрофлори ротової порожнини
Матеріали та обладнання: 1) бритви; 2) зубочистки або сірники; 3) стерильна вода. Інше обладнання таке саме, як і для попередньої роботи.
Основні відомості. У ротовій порожнині людини можна виявити чимало різних видів мікроорганізмів, оскільки умови є сприятливими для їхнього розвитку. Тут є достатня кількість поживних речовин, оптимальна температура і слабколужна реакція. Чимало мікроорганізмів заноситься в ротову порожнину ззовні разом із їжею, водою і повітрям. Особливо велику кількість бактерій можна виявити у порожнині рота біля шийок зубів і в проміжках між ними. Наявність каріозних зубів є причиною дуже великої кількості бактерій у ротовій порожнині. Ці мікроби вважаються нешкідливими. Однак при пошкодженні слизових оболонок багато які з них можуть проникати в тканини тіла і спричиняти різні захворювання (рис. 5).

Рис. 5. Мікрофлора зубного нальоту (за Зиковим та співавт., 1997): 1 — Leptothrix; 2 — Diplostreptococcus; З — Borrelia buccalis; 4 — Treponema microdentinum; 5 — Diplococcus; 6 - В. fasiforme; 7 - В. macsimum buccalis
Інструктивна картка.
На стерильне предметне скло нанесіть краплину дистильованої води.
За допомогою зубочистки відберіть трохи зубного нальоту, змішують з водою і виготовте фіксований мікропрепарат: мазок висушіть, фіксуючи на полум'ї спиртівки і пофарбуйте фуксином. Потім препарат промийте дистильованою водою і знову висушіть.
Виготовлений мікропрепарат розгляньте під мікроскопом за допомогою імерсійної системи, опишіть і замалюйте у зошиті роботи.
Розділ 3.Санітарно-мікробіологічний контроль об'єктів довкілля та якості продуктів харчування
Мета: сформувати основні поняття про санітарно-мікробіологічний контроль, з якою метою він проводиться, ознайомити учнів з методиками проведення такого контролю.
Санітарно-мікробіологічний контроль об'єктів довкілля і особливо продуктів харчування людини є одним із найважливіших завдань державного санітарного нагляду. Він проводиться з метою профілактики інфекційних захворювань людини, насамперед мікробної природи, адже різні об'єкти довкілля — вода, ґрунт, повітря, одяг, посуд, харчові продукти тощо, забруднені збудниками інфекції, можуть спричинити виникнення спалахів дифтерії, холери, сальмонельозних токсикоінфекцій, сифілісу та інших важких захворювань.
Кількість патогенних мікроорганізмів у довкіллі не є сталою, їх значно менше, ніж сапрофітних. Тому вчені вимушені шукати об'єктивні показники зараження довкілля хвороботворними мікробами, Такими індикаторами забруднення вважаються санітарно-показові мікроорганізми — представники нормальної мікрофлори організму людини і тварин, — які виділяються з екскрементами в зовнішнє середовище.
У довкілля можуть потрапляти патогенні мікроби, епідеміологічне пов'язані з відповідними виділеннями. Тому наявність санітарно-показового мікроорганізму побічно вказує на вірогідність наявності збудника інфекції.
До санітарно-показових мікроорганізмів відносять кишкову паличку, клостридій перфрінгенс, ентерококи, картопляну паличку, протеї, паличку синього гною, кишковий бактеріофаг. При санітарній оцінці повітря такими бактеріями-індикаторами є гемолітичні стрептококи, стафілококи тощо. У випадку загрози виникнення епідемії інфекційного захворювання проводяться спеціальні мікробіологічні дослідження для виявлення збудника інфекції.
У навчальних лабораторіях оцінюють санітарний стан повітря, води, ґрунту та інших об'єктів за двома основними бактеріологічними показниками: загальній кількості мікроорганізмів на одиницю об'єму або площі, а також за наявністю у середовищі санітарно-показових мікробів.
Тема: Санітарно-мікробіологічний контроль у закладах методом змивів
Мета: навчити учні впровадити дослідження забрудненості в приміщеннях методом змивів.
Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи; 2) предметні та накривні скельця; 3) стерильні чашки Петрі; 4) спиртівки; 5) стерильні колби і пробірки; 6) стерильна вата; 7) поживні середовища МПА і Кесслера, диференціально-діагностичне середовище Ендо; 8) стерильні серветки; 9) прилад для підрахунку кількості колоній.
Основні відомості. В закладах громадського харчування, продовольчих магазинах санітарно-бактеріологічний контроль є обов'язковим і здійснюється органами санітарного нагляду в плановому порядку, а також позапланово за епідемічними показниками. Такий контроль необхідно проводити і в навчальних закладах, особливо студентських їдальнях, буфетах, аудиторіях тощо.
Як показник санітарного стану діючого закладу широко використовується характеристика мікробного засівання поверхні різних об'єктів — приладів та обладнання, інвентарю, одягу, рук персоналу.
Основними тестами мікробної забрудненості предметів є загальна кількість мікроорганізмів на одиницю поверхні досліджуваного предмета (мікробне число) і наявність на предметах санітарно-показових мікроорганізмів Е. соlі і С. perfringens, як показників фекального забруднення.
Інструкція до виконання роботи.
Основним методом взяття проб для дослідження мікробної забрудненості поверхні будь-якого предмету є його змив з певної площі.
Стерильною серветкою або ватним тампоном, змоченими у стерильній воді, протріть певну площу поверхні об'єкта і перенесіть серветку в пробірку зі стерильною водою.
Обережно збовтайте суміш для десорбції мікроорганізмів і одержану завись (суспензію) використайте для аналізу.
В їдальнях, буфетах тощо після миття перевірте столовий та кухонний посуд, а після прибирання — внутрішні поверхні мийних ванн.
Змиви з рук, рушників і санітарного одягу проведіть до початку і після роботи.
Визначте за методу Коха кількість мікроорганізмів (мікробне число) у змивах часто і виразіть на одиницю поверхні досліджуваного об'єкта (на 1 см2)
Проведіть розрахунки за одержаними даними.
Залежно від ступеня мікробного засівання із різних розведень змиву беруть по 1 мл і висівають на МПА в чашках за загальноприйнятою методикою. Мікробне число визначають за такою формулою:

де М — мікробне число; п — кількість мікроорганізмів, які містяться в 1 мл вихідного розведення змиву (для визначення цієї кількості число колоній, які виросли на МПА в чашках, перераховують з огляду на розведення); 10 — кількість рідини, яка використовувалася для десорбції мікрофлори, мл; S — площа, з якої зроблено змив, см2.
Санітарний стан поверхні досліджуваного об'єкта вважається дуже добрим, якщо загальна кількість мікробів на 1 см2 складає не більше 100, добрим — якщо їх від 100 до 1000, задовільним — якщо мікробів понад 1000, поганим — якщо їх більше 10000.
Тема: Мікробіологічний контроль хлібобулочних виробів
Мета: розглянути основні мікроорганізми, які присутні в хлібобулочних виробах, встановити їх значення
Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи; 2) предметні та накривні скельця; 3) стерильні чашки Петрі та пробірки; 4) спиртівки; 5) скляні палички; 6) стерильні колби (100 мл); 7) стерильні піпетки; 8) розплавлене стерильне поживне середовище МПА; 9) пшеничне та житнє борошно; 10) дріжджі,
Основні відомості. У хлібопекарному виробництві мікроорганізми мають важливе значення. Наприклад, такі мікроби, як дріжджі та молочнокислі бактерії, спеціально використовуються для виготовлення тіста. Інші види мікроорганізмів, які потрапляють у сировину із зовнішнього середовища, можуть знижувати якість сировини, викликати псування готової продукції і бути причиною харчових отруєнь.
Сировина, яка використовується в хлібопеченні, завжди буває засіяна мікробами. Так, мікрофлора борошна походить переважно від мікрофлори зерна. Кількісний і якісний склад мікроорганізмів борошна залежить від ступеня зараженості зерна, способу його розмелювання та очистки. Загальна кількість мікробів у 1 г борошна може доходити до 3 млн. Проте ця цифра міняється залежно від вмісту вологи, тривалості зберігання тощо.
Якість борошна значною мірою визначає вміст у ній неспороносних Erwina herbicola і спороносних Bacillus mesentericus та Bacillus subtilis мікробів. Картопляна і сінна палички є найпоширенішими збудниками мікробного процесу псування хліба, хвороби, яку ще називають картопляною. Спори цих бактерій дуже термостійкі, завдяки чому вони зберігаються в хлібі під час його випікання. При повільному охолодженні такого хліба, створюються сприятливі умови для проростання спор, що спричинює в ньому гнильні процеси. У цьому випадку м'якуш хліба стає липким і набуває неприємного запаху. Такий хліб не придатний для споживання. Картопляна хвороба найчастіше вражає пшеничний хліб влітку. Пшеничний і житній хліб часто уражується також і так званою крейдяною хворобою, при якій на м'якуші хліба з'являється білий мучнистий наліт. Це міцелій цвільових грибів і дріжджеподібних мікроорганізмів.
Інструкція до проведення роботи.
Для виявлення спор картопляної і сінної паличок розведіть досліджуване борошно (від 1:102 до 1:105) у простерилізованій водогінній воді.
Суміш старанно збовтайте і нагрійте при температурі 95-97 °С протягом 10 хв. При цьому вегетативні клітини бактерій гинуть, а спори залишаються живими.
Проведіть висівання у МПА взявши 1 мл розведеного борошна, і засіяні чашки Петрі розмістіть у термостаті при температурі 37 °С на 1—2 доби.
По закінченні інкубації оцініть якість борошна. Для цього вивчіть морфологічні й культуральні властивості мікроорганізмів, які виросли на агарових пластинках, та, користуючись альбомами-визначниками, виявіть серед них картопляну і сінну палички.
Проведіть підрахунки кількості колоній цих спорових бактерій (при цьому візміть до уваги, що кожна колонія утворилася з однієї спори) і визначте кількість спор у 1 г борошна (число колоній множать на розведення борошна).
При наявності в 1 г борошна до 200 спор якість його вважається нормальною, якщо кількість спор є в межах від 200 до 1000 — сумнівною, а понад 1000 — таке борошно непридатне для використання.
Тема: Бактеріологічний аналіз молока
Мета: провести аналіз молока, як найпоширенішого продукту харчування з метою встановлення його якості
Матеріали та обладнання: 1) мікроскопи і все необхідне для мікроскопування; 2) стерильні чашки Петрі та пробірки; 3) циліндри; 4) стерильні піпетки Мора (1 мл); 5) редуктазник з нагрітою до 40 °С водою; 6) розплавлений МПА і середовище Ендо; 7) пробірки зі стерильним середовищем Буліра і поплавками; 8) насичений розчин метиленового синього; 9) стерильне та свіже молоко.
Основні відомості. Молоко є найпоширенішим продуктом харчування людини. В ньому містяться білки, амінокислоти, вуглеводи, молочний жир, вітаміни А, С, D, групи В, Е, РР та збалансований склад мінеральних речовин тощо.
Молоко являє собою дуже сприятливе середовище для розмноження та зберігання різних видів мікроорганізмів. Кількість їх у 1 мл молока може сягати кількох мільйонів. Засівання молока мікробами відбувається переважно під час доїння і зберігання. Найчастіше в молоці переважають мікрококи, молочнокислі бактерії та інші. У забрудненому молоці міститься значна кількість представників групи кишкової палички, а також маслянокислі та гнильні бактерії. За певних умов у молоко потрапляють патогенні мікроби, що може спричинитися до виникнення епідемій серед населення.
У навчальних лабораторіях найчастіше визначають загальну кількість мікроорганізмів у молоці (мікробне число), колі-титр і пробу на редуктазу. Визначення в молоці патогенних мікробів здійснюється в спеціальних мікробіологічних лабораторіях.
Для оцінки засіяності молока мікробами часто використовують такий орієнтовний метод, як проба на редуктазу. Мікроорганізми молока в процесі життєдіяльності виробляють ферменти типу редуктаз, які каталізують відновні процеси в молоці. Час, необхідний для відновлення фарби-індикатора, обернено пропорціональний кількості мікробів у молоці. Основна різниця між визначенням кількості мікроорганізмів на чашках Петрі і редуктазною пробою полягає в тому, що в першому випадку визначають кількість колоній, а в другому -— біохімічну активність мікрофлори молока.
Проба на редуктазу проводиться за такою методикою. У стерильні пробірки з гумовими корками вливають по 20 мл сирого молока, підігрітого до 40 °С і по 1 мл 2,5 %-го розчину метиленового синього. Пробірки закорковують і тричі перемішують, обережно повертаючи. Після цього пробірки ставлять на водяну баню або в термостат при температурі 38-40 °С. Спостереження за забарвленням молока проводять через 20 хв, 2 год і 5,5 год. Дослідження закінчують після повного знебарвлення метиленового синього. Верхній шар молока в пробірках інколи залишається синім, але це не береться до уваги. Залежно від часу знебарвлення, проби відносять до одного із чотирьох класів молока (табл. 2).
Для визначення колі-титру молока використовують здатність до газоутворення групи бактерій кишкової палички на рідкому середовищі Буліра.
Таблиця 2 Визначення класу молока
| Показник |
Клас |
|||
|
І |
II |
III |
IV |
|
| Час, затрачений на знебарвлення, год | 1/2 | 1/2 | 1/3 | 1/3 |
| Кількість мікробів у 1 мл молока, млн | -0,5 | 0,5-4 | 4-20 | >20 |
| Якість молока | Добра | Задовільна | Сумнівна | Незадовільна |
У пробірку з середовищем Буліра вносять 1 мл суспензії відповідного розведення молока. Засіяні пробірки ставлять у термостат при температурі 42 °С на дві доби. Одержані результати визначення колі-титру також дозволяють віднести молоко до якогось із чотирьох класів. Якщо колі-титр становить 10-1, то таке молоко має добру якість і належить до першого класу. До другого класу відносять молоко, колі-титр якого становить 10-2. Дуже забруднене молоко має колі-титр 10-6 і належить до четвертого класу.
Інструкція до проведення роботи.
Проведіть відбір проби молока. Об'єм проби молока повинен бути не меншим за 50 мл.
Помістіть пробу в стерильний посуд.
Приготуйте мазок молока, зафіксуйте його, пофарбуйте і розгляньте під мікроскопом.
При визначенні мікробного числа молока чашковим методом спочатку із відібраної проби приготуйте розведення (10-7-10-9) за допомогою простерилізованої водогінної води. При глибинному посіві із розведень молока, які знебарвлюються резазурином до 20 хв (розведення 10-5 і 10-6), стерильною піпеткою висійте по 1 мл суспензії в стерильні чашки Петрі. При знебарвленні молока резазурином більш ніж через 20 хв проведіть посів з розведень 10-3, 10-4, 10-5 у чашки і залийте розплавленим і охолодженим до 50 °С МПА.
Суміш обережно перемішайте і розмістіть у термостаті при температурі 30 °С.
Після триденної інкубації підрахуйте кількість колоній бактерій, які виросли на МПА, а на четвертий день — кількість колоній дріжджових і цвільових грибів. Потім визначте їх кількість з розрахунку на 1 мл молока.
Існує шкала оцінки якості молока за кількістю мікробів у 1 мл. До першого класу належить молоко, в 1 мл якого налічується до 500 000 мікробів, до другого — від 500 000 до 4 000 000, до третього — від 4 000 000 до 20 000 000 і до четвертого — понад 20 мільйонів. Якість молока першого класу вважається доброю, другого — задовільною, третього — сумнівною, четвертого — незадовільною.
Тема: Мікробіологічне дослідження м'яса
Мета: навчити учнів проводити дослідження м`ясних продуктів на наявність мікроорганізмів
Матеріали та обладнання: 1) мікроскоп і все необхідне для мікроскопування; 2) спиртівки; 3) водяна баня; 4) стерильні чашки Петрі та пробірки; 5) МПА; МПЖ; 6) свіже і несвіже м'ясо; 7) набір фарб для фарбування мікропрепаратів за Грамом.
Основні відомості. В крові, м'язах і паренхіматозних органах (серце, печінка, легені) здорових тварин мікроорганізмів, як правило, немає. М'ясо забитих тварин містить ту чи іншу кількість мікробів. Це пов'язано з засіванням його в процесі обробки. М'ясо засівається мікрофлорою як ендогенного, так і екзогенного походження. Забруднення м'яса екзогенною мікрофлорою найчастіше відбувається при неправильному зберіганні та транспортуванні.
Згідно з ГОСТом, свіжість м'яса забійних тварин, птиці та субпродуктів визначається за такими органолептичними показниками: зовнішнім виглядом і кольором поверхні туші та м'язів на розрізі, консистенцією, запахом, станом жиру, сухожиль, прозорості й аромату бульйону тощо. М'ясо сумнівної свіжості (хоча б за одним із цих показників) піддають негайному хімічному та мікробіологічному аналізам.
Якщо м'ясо зберігається при температурі, яка сприяє розвиткові мікробів, то в ньому починають швидко розвиватися різні мікроорганізми, насамперед гнильні. Внаслідок розкладання ними складних азотних сполук (білки) виділяються гази, які мають неприємний запах. При цьому змінюється видовий склад мікрофлори, замість кокоподібних інтенсивно починають розвиватися паличкоподібні форми, спочатку аероби Bacillus subtilis, В. mesentericus, В. mycoides, а дещо пізніше анаеробні бактерії Clostridium putrificus, C. histoliticum, C. sporogenes, Proteus vulgaris та інші.
Цвільові гриби утворюють на м'ясі осередки зараження у вигляді плям різного кольору: зелені, бурі, темно-брунатні, чорні тощо.
Вони спричинюють підвищення рН м'яса, що сприяє розвиткові гнильних бактерій.
Санітарний і санітарно-бактеріологічний контроль м'яса і м'ясних продуктів здійснюється ветеринарними та медичними установами. В навчальних мікробіологічних лабораторіях дослідження м'яса можна проводити для визначення його свіжості та придатності для харчування. З цією метою найчастіше використовують методи визначення свіжості м'яса в мазку-відбитку, а також визначення загальної кількості (мікробного числа) мікробів у м'ясі шляхом підрахунку колоній, які виросли на твердому поживному середовищі.
На мікропрепаратах зі свіжого м'яса, взятого з поверхні зразка, в полі зору мікроскопа виявляються тільки поодинокі коки і палички. В середніх шарах м'яса мікроби виявляються дуже рідко. Препарати, як правило, забарвлюються погано.
У препаратах із несвіжого м'яса в полі зору мікроскопа видно десятки різних мікроорганізмів, особливо у мазках-відбитках, виготовлених з поверхні м'яса. Препарати добре забарвлюються. Під час мікроскопування визначають середню кількість мікробів у 20—30 полях зору і результати зіставляють з даними табл. 3.
Таблиця 3 Ознаки свіжості м'яса
| Якість м'яса | Дані мікроскопування |
| Свіже | На препаратах-відбитках мікробів немає або в полі зору виявляються поодинокі клітини коків, дріжджів і паличок. Відсутні залишки розкладу тканин м'яса. |
| Сумнівної свіжості | У полі зору мікроскопа виявляються до 30 коків і паличок. Видно сліди розкладеної м'язової тканини. |
| Несвіже | На мікропрепаратах у полі зору понад 30 мікробів, переважно грамнегативних паличок, та велика кількість розкладеної м'язової тканини. |
Інструктивна картка № 1.
Стерильними ножицями або скальпелем з поверхні та з середини зразка виріжте шматочки м'яса завбільшки 2,0-2,5 см.
Для виготовлення мазків-відбитків шматочки зрізаною стороною притисніть до стерильного предметного скла. Потім мазок-відбиток висушіть на повітрі, зафіксуйте на полум'ї спиртівки й зафарбуйте за Грамом.
Виготовлені препарати розгляньте під мікроскопом при великому збільшенні.
Визначте якість м`яса за одержаними даними мікроскопіювання та з допомогою таблиці 3.
Інструктивна картка № 2. Визначення мікробного числа в м'ясі.
Відібраний зразок м'яса (100—150 г) помістіть на 1 — 2 хв у кип'яток, щоб вбити мікроби на його поверхні.
Стерильним скальпелем виріжте із середніх шарів зразка шматочок масою 1 г і покладіть його в стерильну ступку. Сюди ж додайте 3—5 г стерильного піску і старанно розітріть, водночас додаючи стерильної води до розведення 1:10.
З одержаної суспензії зробіть серію розведень. Готові розведення залиште на 1—2 хв для відстоювання, а потім стерильною піпеткою (1 мл) перенесіть у стерильну чашку Петрі, залийте розплавленим МПА, обережно перемішайте і поставте у термостат при температурі 37 °С на дві доби.
По закінченні інкубації проведіть підрахунки кількості колоній, які виросли на поживному середовищі, та перерахуйте їх на 1 г м'яса, враховуючи розведення.
Розділ 3. Проведення дослідження ефективності роботи факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини”
Даний факультативний курс проводився в 9 класі школи ліцею № 15 м. Чернігова. З метою визначення ефективності роботи факультативного курсу нами було запропоновано тестові запитання ознайомлюючого характеру.
Питання для визначення рівня обізнаності учнів
Які на вашу думку мікроорганізми відносяться до патогенних для людини?
а) всі;
б) мікроорганізми рослин;
в) лише ті, які паразитують в організмі людини;
г) бактерії;
д) ті, що містять тільки в ґрунтах.
Стерилізація це....
а) неповне знищення мікробів та їх спор;
б) повне знищення мікробів та їх спор;
в) не знищуються мікроби та їх спори.
Фарбування мікроорганізмів проводять переважно за допомогою барвника:
а) фуксину;
б) метиленового синього;
в) брильянтового зеленого;
г) метилоранжевого;
д) йоду.
Промивання мазка проводять
а) дистильованою водою;
б) ефіром;
в) спиртом;
г) розчином Люголя;
д) содою.
Для посівів мікроорганізмів використовуються
а) колби на 1 л;
б) пробірки;
в) чашки Петрі;
г) хімічні стакани;
д) предметні скельця.
Нормальна мікрофлора тіла людини містить:
а) патогенні організми мікросвіту;
б) віруси;
в) не містить ніяких організмів мікросвіту;
г) містить різні мікроорганізми та бактерії.
Мікробне число визначається за методом...
а) Кука;
б) Пастера;
в) Фельгена;
г) Коха;
д) Мора.
Про свіжість м`ясних продуктів свідчить наявність та кількість ....
а) коків;
б) паличок;
в) стрептококів;
г) цвільових грибів;
д) коків і паличок.
Якість молока вважається “доброю” якщо клітин мікробів в ньому міститься:
а) 1,2 млн.
б) 0,5 млн.
в) 4 млн.
г) 10 млн.
д) 20 млн.
Мікроорганізми до ротової порожнини потрапляють переважно...
а) з їжею;
б) з забрудненими руками;
в) з повітрям та водою;
г) мід час лікування;
д) із засобами гігієни.
Опитування проводилося дворазово – до і після виконання програми факультативу.
Результати відповідей наведені в таблиці 4.
Таблиця 4. Результати відповідей учнів на питання ознайомлюючого характеру
| № запитання | Кількість відповідей до експерименту | Кількість відповідей після експерименту | ||
| загальна | правильних | загальна | правильних | |
| 1 | 25 | 10 | 25 | 15 |
| 2 | 25 | 12 | 25 | 16 |
| 3 | 25 | 13 | 25 | 16 |
| 4 | 25 | 17 | 25 | 15 |
| 5 | 25 | 8 | 25 | 18 |
| 6 | 25 | 10 | 25 | 17 |
| 7 | 25 | 14 | 25 | 10 |
| 8 | 25 | 7 | 25 | 12 |
| 9 | 25 | 9 | 25 | 15 |
| 10 | 25 | 7 | 25 | 16 |
| Разом | 250 | 107 | 250 | 150 |
За одержаними данними експерименту були побудовані діаграми співвідношення якостей відповідей до і після проведення експерименту відповідно до кожного питання (рис. 5.)
Номер
питання
Рис.
5. Зміна рівня
обізнаності
учнів після
виконання
програми
факультативного
курсу “Мікроорганізми
і здоров`я людини”
На основі одержаних даних був розрахований коефіцієнт Ст`юдента (t):
![]()
n1 – загальна кількість відповідей до експерименту;
n2 – загальна кількість відповідей після експерименту;
m1 – кількість правильних відповідей до експерименту;
m2 – кількість правильних відповідей після експерименту;
р1 = m1/n1, р2 = m2/n2.
р1 = 107/250 = 0,428;р2 = 150/250 = 0,600
t = 3,91.
Виходячи з даних таблиць Ст`юдента похибка експерименту становить ‹ 0,1 %, що свідчить про достовірність отриманих результатів.
Після проведення занять факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини” рівень обізнаності з даних питань значно покращився. Одержані дані свідчать про те, що досить вагоме місце в позашкільному та позакласному курсі з біології значне місце займають факультативи, а використання на них цікавого матеріалу викликає значний інтерес в учнів, зацікавленість такого роду проблемами, спонукає до творчого пошуку.
Висновки
Курс “Мікроорганізми і здоров`я людини” сприяє як загальному навчанню учнів 9 класу, так і підтриманню, зміцненню зацікавленості природою. В той же час курс орієнтує учнів на професійну діяльність мікробіологів, медичних працівників.
Вивчення факультативного курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини” оптимальне в 9-класі загальноосвітньої школи. В 9 класі учні вже мають основний запас біологічних знань, а даний факультативний курс дає можливість більш повно познайомити учнів зі світом мікроорганізмів.
Розроблено програму факультативу, який складається з 34 годин (17 занять): лекції (29 %), лабораторні та семінари (71 %).
Досліджено ефективності вивчення курсу “Мікроорганізми і здоров`я людини” показало підвищення рівня знань учнів з мікробіології, анатомії., фізіології та гігієни людини.
Список використаних джерел
Альтшуллер Р.С. Формы организации и эффективность факультативних занятий. // Биология в школе, 1975. - № 4. – С. 22.
Бруновт Є.П., Малахова Г.Я., Соколова Є.А. Уроки анатомії, фізіології та гігієни людини. – К.: Рад. школа, 1986. – 235 с.
Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.
Векірчик К.М. Практикум з мікробіології: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2001. – 144 с.
Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища школа, 1980. – 345 с.
Воронин Л.Г., Маш Р.Д. Методика проведения опытов и наблюдений по анатомии, физиологии и гигиене человека. – М.: Просвещение, 1983. – 220 с.
Зверев И.Д. Книга для чтения по анатомии, физиологии и гигиене человека. – М.: Просвещение, 1983. – 300 с.
Зверев И.Д., Мягкова А.Н. Общая методика преподавания биологии в средней школе. – М.: Просвещение, 1985. – 285 с.
Калинова Г.С., Мягкова А.Н. Методика обучения биологии. – М.: просвещение, 1985. – 305 с.
Кузнецова В.І. Методика викладання біології. – Х.: Торсінг, 2001. – 176 с.
Матяш Н.Ю., Шабатура М.Н. Біологія людини, 9 кл. Зошит для лабораторних, практичних і контрольних робіт. - Х.: Торсінг, 2000. – 25 с.
Методика преподавания факультативных курсов по биологии.. – М.: Просвещение, 1981. – 175 с.
Подолян-Шумило М.Г., Познанський С.С. Шкільна гігієна. – К.: Вища школа, 1981. – 256 с.
Пяткін В.К, Кривошеїн С.М. Мікробіологія. – К.,1990. – 320 с.
Хрипкова А.Г., Колесов Д.Е. Гигиена и здоровье школьников. – М.: Просвещение, 1988. – 300 с.