Система професійно-технічної освіти України
Навчання впродовж життя – будь-яке навчання, що здійснюється на постійній основі з метою удосконалення знань, вмінь, навичок, необхідних для трудової діяльності або виконання робіт поза її межами.
Випереджувальний розвиток професійної освіти і навчання – це забезпечення синергетичного ефекту його прискореного розвитку на основі взаємодії із соціальними партнерами в умовах формування нової якості економіки.
Відкрита система професійної освіти і навчання – передбачає органічне включення її в ринкові відносини з визначенням пріоритетів замовника робітничих кадрів.
Професійна мобільність – готовність і здібність особи до швидкої зміни професій, робочих місць, виконуваних завдань, прискореної адаптації до нових соціально-економічних завдань.
Неформальна освіта і навчання – будь-яка організована освітня діяльність поза рамками формальної системи освіти, що забезпечує певні види навчання.
Доступність – процес, в ході якого особа починає навчання на основі визнаних наявних знань, вмінь, навичок.
Дескриптор – опис результатів навчання, що виявляються оцінюванням досягнень його завдань, тобто опис дипломів, об’єднаних загальними характеристиками і рівнями.
Залікова одиниця – чітко визначена частина кваліфікації, яка накопичується для досягнення повної кваліфікації.
Визнання кваліфікацій – процес надання кваліфікаціям офіційного статусу.
Децентралізація – делегування повноважень щодо управління і законодавчої ініціативи у сфері професійної освіти і навчання органами виконавчої влади на регіональному рівні.
Соціальне партнерство – це взаємозв’язок між державою, організаціями роботодавців і професійними об’єднаннями громадян.
Професійний стандарт (ПС) – це мінімально необхідні вимоги до професійного рівня робітників із врахуванням продуктивності і якості виконуючих робіт в конкретній галузі економіки. Вони містять в собі разом з іншими даними найменування посад і відповідні їм кваліфікаційні і освітні рівні, перелік конкретних посадових обов’язків (що розглядаються з точки зору знань, вмінь та навиків), виконання яких дозволить робітнику реалізувати трудові функції в межах його компетенції. ПС направлені на забезпечення професіоналізму особистості.
Професіоналізм – інтегральна якість (новоутворення) суб’єкта праці, яка характеризує продуктивне виконання професійних задач, обумовлена творчою самодіяльністю і високим рівнем професійної само актуалізації.
Галузь – сукупність видів професійної діяльності, об’єднаних економічними функціями, продуктом, послугами або технологіями.
Кваліфікація – відповідно підтверджена сукупність індивідуальних здібностей, професійних умінь і знань, необхідних для виконання завдань на конкретному робочому місці; рівень навченості, підготовленості до компетентного виконання певного виду діяльності за одержаною спеціальністю. Ключова складова стандарту професійної освіти.
Компетенція – підтверджена здатність використовувати знання, уміння особистості, соціальні та/або особистісного розвитку. В Європейській структурі кваліфікації компетенція характеризується поняттями відповідності та автономії.
Навчальний план – документ, який визначає перелік навчальних предметів і послідовність їх вивчення в конкретному навчальному закладі; тижневу і річну кількість годин на засвоєння кожного з них за роками навчання; структуру навчального року.
Оцінювання – комплекс-методів та процесів, що використовують для визначення рівня досягнень (знань, навичок та компетенцій) особистості, із наступним присвоєнням кваліфікації відповідного рівня (надання сертифікату).
Професія – рід занять, трудової діяльності, що потребує наявності певних знань, навичок і вмінь.
Результати навчання – сукупність знань, умінь і навичок, наявність яких після закінчення навчання дає змогу особі виконувати певну роботу, виявляючи свою компетентність.
Рівні кваліфікації – визначають вимоги до компетенції працівника під час виконання посадових обов’язків з урахуванням їх складності, нестандартності й рівня відповідальності.
Сертифікат кваліфікації – офіційний документ, виданий уповноваженим органом, що засвідчує певний рівень кваліфікації особи після відповідної процедури оцінювання.
Сертифікація (знань, навичок та компетенцій) – процес формального визнання знань, навичок, компетенцій, одержаних особою після стандартної процедури оцінювання. Відповідні сертифікати або дипломи видаються акредитованим органом.
Стандарт професійної освіти (СПО) – необхідний обсяг знань, що відповідає вимогам професійного стандарту. Розробляються та описуються системою освіти. СПО складається із національного загальнодержавного та регіонального компонентів. Національний компонент визначає загальні вимоги до фахівця, навчальний заклад сам розробляє навчальні програми і має право додавати до національного стандарту додаткові предмети залежно від місцевої ситуації на ринку праці, традицій навчального закладу, його зв’язків із зовнішнім середовищем/соціальними партнерами.
Формальна освіта і навчання – інституалізована, побудована за віковою ознакою та ієрархічно структурована освітня система, що охоплює всі ступені від початкової школи до випускного курсу університету.
Компетенція професійна – загальна здатність особистості мобілізувати в професійній діяльності свої знання, вміння, а також загальні способи виконання дій.
Компетенції – інтегрована єдність знань, здібностей та установок, що дозволяють людині виконувати трудову діяльність в сучасному трудовому середовищі.
Компетентність – самостійність, здатність приймати відповідальні рішення, творчий підхід до справи, вміння постійно вчитися, комунікабельність, здатність до співробітництва, соціальна і професійна відповідальність.
Список використаних джерел
Батышев С.Я. Подготовка рабочих в средних профессионально-технических училищах. - М.: Педагогика, 1988.
Батышев С.Я. О всеобщем профессиональном образовании // Сов. педагогика. - 1991. - № 6.
Бугерко А.А. Організація навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі – агрофірмі: Автореф. дис. канд. пед. наук, К., - 1999.
Васильев В.В. Профессиональная мобильность и стабилизация персонала. Учебное пособие. - Днепропетровск: Изд-во «Наука и образование», 1977.
Васильев И.Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для студентов инженерно-педагогических специальностей. В 2-х частях. — Харьков, 2003.
Васильєв І.Б. Стан та історичні передумови реформування професійної освіти в Україні. Професійна освіта: теорія и практика. - Харків: 1997. № 1-2 (5-6).
Владиславлев П.А. Система образования в европейских странах СЭВ. – М.: - 1989.
Гребенюк Г.Є. Теоретические и методические основы непрерывного профессионального образования строительно-архетектурного профиля / Под ред. Н.Г. Ничкало.- К.: Международное фин.агенство,1997.
Державна національна програма «Освіта» / Україна ХХІ століття /. - К. , 1994.
Десятов Т.М. Система професійно-технічної освіти в Туреччині. Автореф. дис. канд. пед. Наук. - К., 1998.
Зайчук В.О. Вдосконалювати підготовку кваліфікованих робітників у професійних закладах // Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної школи: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 11-14 травня 1994. Ч. 1 - К. 1994, Ч. 2 -К. 1994.
Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» від 4 листопада 2004 року № 2150-IV на офіційному сайті Верховної Ради України.
Закон України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР на офіційному сайті Верховної Ради України.
Каплун А.В. Сучасна реформа сільськогосподарської професійної освіти Польщі // Педагогіка і психологія професійної освіти.-1999.-№1.
Коджасперова Г. М. Педагогика: Учеб. для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003.
Козловська І.М., Теоретично-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи. Монографія / За ред. С.У. Гончаренка. – Львів: Світ, 1999.
Концепція розвитку професійної освіти і навчання в Україні (2010-2020 рр.), проект.
Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні // Освіта України. — 7-14 липня. — 2004.
Копельчак М.П. Структурування спеціальних знань і вмінь з обслуговування автоматизованного обладнання учнів вищого професійного училища машинобудівельного профілю: Автореф. канд. пед. наук, К., 1998.
Кузнецов В. В. Применение активных методов обучения в процессе профессионального обучения учащихся средних профтехучилищ: Методические рекомендации. — М., 1985 (рос.)
Макиенко Н.Н. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. Метод. пособие / Под ред.М.А. Жиделева.- М. Высшая школа 1983.
Методи, прийоми та засоби навчання в ПТНЗ та їх ефективність. Технологія особистісно-орієнтованого уроку. Педагогічна технологія модульного навчання професії: Монографія / Нікуліна А. С., Олійник В. В., Матвєєв Г. П. та ін. — Донецьк: ДІПО ІПП, 2001.
Молчанов В. М. Способы активизации познавательной деятельности учащихся профессионально-технических учебных заведений. Учебно-методическое пособие. — Донецк: ДИПО ИПР, 2003 (рос.)
Никулина А.С., Шацкая Р.М. Активные формы и методы обучения и их применение в учебном процессе школ и профессионально-технических учебных заведений. Учебно-методическое пособие. — Донецк: ДИПО, 2002 (рос.)
Ничкало Н.Г. Професійно-технічній освіті - державну політику та науково-педагогічне забезпечення //Нові технології навчання: Наук. метод. зб. Вип. 15. - К., - 1995.
Ничкало Н.Г.Державній політиці в галузі професійної освіти - наукове обґрунтування // Вісник Академії педагогічних наук України.-1993, №1.
Нікуліна А.С., Торба Ю.І. Вдосконалення педагогічної майстерності майстра і викладача у процесі самоосвітньої роботи. Навчально-методичний посібник. — Донецьк: ДІПО ІПП, 2003
Основні аспекти педагогіки профтехосвіти. Навчальний посібник /Нікуліна А. С., Молчанов В. М., Верченко Н. В., Торба Ю. І. — Донецьк: ДІПО ІПП, 2006. — 296 с.
Педагогічна книга майстра виробничого навчання : навчально-методичний посібник / Н. Г. Ничкало, В. О. Зайчук, Н. М. Розенберг та ін.; за ред. Н. Г. Ничкало. — 2-ге вид., доп. — К. : Вища школа, 1994. — 383 с.
Постанова Верховної Ради України «Про стан і перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні» від 3 квітня 2003 року № 699-IV на офіційному сайті Верховної Ради України
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999 року № 956 «Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту» на офіційному сайті Верховної Ради України
Професійна освіта: словник. Навч. посіб. / уклад. С. У. Гончаренко та ін.; за ред. Н. Г. Ничкало. — К. : Вища школа, 2000. — 380 с.
Торба Н.Г. Мотивация обучения учащихся в ПТУЗ. Учебно-методическое пособие. — Донецк: ДИПО ИПР, 2003 (рос.)
Торба Н. Г. Організація та управління виховним процесом професійно-технічного навчального закладу. Навчально-методичний посібник. — Донецьк: ДІПО ІПП, 2003. — 44 с.
Торба Ю. І. Педагогічна підготовка викладачів спеціальних та загальнотехнічних дисциплін і майстрів виробничого навчання ПТНЗ у системі післядипломної освіти. Навчально-методичний посібник. — Донецьк: ДІПО ІПП, 2005. — 40 с.
Размещено на