Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Система холодного водопостачання

Система холодного водопостачання

Вступ

1. Типи водоспоживачів і режим водоспоживання

Система холодного водопостачанняСистема холодного водопостачання2. Системи та схеми водопостачання

3. Питоме водоспоживання

4. Системи і схеми водопостачання

4.1 Основні положення

4.2 Основні схеми водопостачання

Список використаної літератури

Вступ


Проектування системи водопостачання об'єкта (міста, району, промислового підприємства або їх комплексу) починається з визначення кількості води, що споживається, і режиму її витрачання на перспективний (розрахунковий) період. Розмір водоспоживання об'єктом визначається в кубічних метрах у добу максимального і у добу середнього за рік споживання води. Усі водопровідні споруди розраховуються з умови забезпечення максимального водоспоживання наприкінці розрахункового періоду, а техніко-економічні показники - з умови середнього за рік.

1. Типи водоспоживачів і режим водоспоживання


В населених пунктах існує велика кількість споживачів води. Умови споживання ними води можуть відрізнятись, також як їх вимоги до якості води. Для визначення витрат води, які необхідно подати в населений пункт із врахуванням особливостей, усіх водоспоживачів можна згрупувати так: комунальний сектор, підприємства, поливання, тваринницькі ферми, пожежогасіння, спеціальні споживачі.

До споживачів комунального сектора належать: населення й худоба в особистому користуванні, а також різноманітні комунальні підприємства (лазні, лікарні, їдальні, дитячі садки, ясла тощо). Усі ми відносимось до цього споживача і добре знаємо умови витрачання води. Так, вночі ми практично не витрачаємо воду, зранку миємось, готуємо сніданок, витрати води збільшуються. Потім ідемо на роботу або по своїх ділах - витрати води зменшуються, перед обідом і в обід знову спостерігається підвищення витрат води. Після обіду скорочуються витрати води й аж до вечері, коли ми витрачаємо достатньо велику кількість води і до відходу до сну. Так схема витрачання води існує практично кожну добу. Протягом року водоспоживання коливається залежно від сезону (літній чи зимовий, в деяких випадках може бути ще весняно-літній та осінньо-зимовий), режиму роботи підприємств, агрокліматичних умов, зміни сільськогосподарських робіт тощо. Коливання водоспоживання є і протягом місяців та тижнів. Істотніші зміни водоспоживання бувають протягом доби. Ці коливання залежать від нічного й денного часу, режиму роботи підприємств, проведення різноманітних сільськогосподарських робіт, погодних умов, особливостей побуту місцевого населення, кількості робочих і вихідних днів, свят, проведення культурних, спортивних та інших заходів. Від збігу перелічених обставин залежить водоспоживання в цілому за добу. Практично для будь-якого населеного пункту немає діб з однаковим рівнем споживанням води. Протягом однієї години також спостерігається коливання водоспоживання, яке залежить від конструкції водорозбірної арматури, самопочуття людей, збігу перелічених вище обставин. Слід відмітити і відношення людей до користування водою. У країнах західної Європи люди в більшості дуже раціонально використовують воду. Вони не дозволяють без потреби відкривати водорозбірні крани, спускати великі об'єми води в каналізацію, наповнюють для миття раковини, а брудну воду потім випускають і таке інше. На жаль, у нас у країні такий спосіб використання води практично не прижився.

Врахувати всі коливання практично не можливо. Якщо розглядати добове водоспоживання, то його можна зобразити у ВШ ляді графіку, який показує в процентах від максимально-добового водоспоживання кількість відбираємої води в будь-який момент (рис. 1). На ньому видно істотні підйоми і спади водоспоживання, але є ділянки, де водоспоживання коливається біля певного середнього значення. Найчастіше це значення відповідає якійсь годині або кільком годинам. Тому для практичного використання таких графіків ділянки з витратами близькими до якогось середнього значення, замінюють цим значенням, дістаючи ступеневий графік водного водоспоживання (графік1).

На ступеневому графіці можна виділити максимальну та мінімальну ординати. Такий графік із математичної точки зору ірактеризується годинним коефіцієнтом нерівномірності


Система холодного водопостачання

Рис.1. Графік добового водоспоживання: 1-фактичний; 2-розрахунковий (ступеневий)

Максимальним

Система холодного водопостачання


мінімальним


Система холодного водопостачання


За даними багаторічних спостережень за водоспоживанням комунального сектора різних населених пунктів побудовані типові графіки водоспоживання (аналогічні графіку 1 на рис. 1) або таблиці, які наведені в довідковій літературі. У таблицях для кожної години доби наводяться проценти добових витрат залежно від коефіцієнтів годинної нерівномірності.

Добова нерівномірність визначається коефіцієнтами добової нерівномірності: максимальним Кmax і мінімальним Кmin.

Поливання територій поділяється на механізоване миття, механізоване або ручне поливання майданів і проїздів із поліпшеним покриттям, поливання газонів, квітників, міських зелених насаджень, посадок у теплицях, а також присадибних ділянок. Відповідно до кліматичних умов здійснюють 1— 2 поливання на добу. Звичайно, його проводять ввечері або вранці по кілька годин (3...5 год). Нерівномірність відбирання води для поливів існує, але при проектуванні його беруть рівномірним протягом усіх годин здійснення. Поливання проводять? звичайно, протягом літніх місяців. Тривалість поливального періоду залежить від місцевих умов: на півдні, звичайно, він більший. Години, в які проводять поливання, не повинні збігатися з годинами максимального споживання води на інші потреби. Особливо гостро нині постає питання з поливанням присадибних ділянок. Раніше (10-15 років тому) зовсім не передбачалися системи для поливання таких ділянок, а населення брало воду для поливання з водопровідних мереж. Тому в одних місцях населеного пункту населення мало достатню кількість води, а в інших її не вистачало навіть для пиття. Витрати води на поливання дуже великі. Поки що при проектуванні передбачається поливання тільки 0,05 га з умовою, при цьому коефіцієнт нерівномірності дорівнює 0,4. Зараз у деяких населених пунктах передбачається спеціальний водопровід для поливу, який живиться неочищеною водою поверхневих джерел.


Таблиця 1. Типовий графік розподілу добових витрат за годинами доби

Години доби Витрата води у комунальному секторі, % при коефіцієнті годинної нерівномірності кгтіп Витрати на тваринницьких фермах, %

1.2 1,5 1,8 1,9 2,0 2,5 Молочних Свинарських Вівчарських
0-1 3.50 1,50 0,90 0,85 0,75 0,6 0,5 0,9 -
1-2 3.45 1,50 0,90 0,85 0.75 0,6 1,0 0,5 -
2-3 3.45 1,50 0,90 0,85 0,75 1,2 0,5 0,5 -
3-4 3.40 1,50 1,00 1,00 1,00 2,0 0,5 0,5 -
4-5 3.40 2,50 1,35 2,70 3,00 3,6 2,2 10,2 16,5
5-6 3.55 3,50 3,85 4,70 5,50 3,5 2,2 9,5 16,5
6-7 4.00 4,50 5,20 5,35 5,50 4,5 4,7 6.5 -
7-8 4.40 5,50 6,20 5,85 5,50 10,2 4,7 3,2 -
8-9 5.00 6,25 5,50 4,50 3,50 8,8 10,2 3,2 -
9-10 4.80 6,25 5,85 4,20 3,50 6,5 5,4 2,0 -
10-11 4.70 6,25 5,00 5,50 6,00 4,1 7,2 5,5 -
11-12 4.55 6,25 6,50 7,50 8,50 4,1 6,1 - 16,7
12-13 4.55 5,00 7,50 7,90 8,50 3,5 4,2 7,4 16,7
13-14 4.45 5,00 6,70 6,35 6,00 3,5 9,1 5,3 -
14-15 4.60 5,50 5,35 5,20 5,00 4,7 6,6 3,4 -
15-16 4.60 6,00 4,65 4,80 5,00 6,2 2,0 3,4 -
16-17 4.60 6,00 4,50 4,00 3,50 10,2 4,2 5,2 -
17-18 4.30 5,50 5,50 4,50 3,50 9,4 3,6 6,9 -
18-19 4.35 5,00 6,30 6,20 6,00 7,3 8,2 9,2 16,8
19-20 4.25 4,50 5,35 5,70 6,00 1,6 7,2 7,4 16,8
20-21 4.25 4,00 5,00 5,50 6,00 1,6 3,5 4,3 -
21-22 4.15 3,00 3,00 3,00 3,00 1,0 4,6 1,3 -
22-23 3.90 2,00 2,00 2.00 2,00 0,6 0,8 1,3 -
23-24 3.80 1,50 1,00 1,00 1,00 0,6 0,8 1,3 -
Всього 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100

Тваринницькі ферми — молочні, відгодівельні, свинарські, вівчарські та інші є практично у кожному селі. Улітку худобу з молочних, відгодівельних, вівчарських ферм іноді виганяють за межі села. При розрахунках водоспоживання села водоспоживання цих ферм влітку може не враховуватись. Різні тварини й ферми протягом


Система холодного водопостачанняСистема холодного водопостачання2. Системи та схеми водопостачання


Системою водопостачання називають комплекс інженерних споруд, і апаратів, які призначені для добування води з природних ресурсів, поліпшення її якості, зберігання, транспортування і подачі води споживачам. Вона складається із водоприймальних, підйомних, очисних, водонапірних і регулювальних споруд, напірних водоводів і розподільних мереж, засобів автоматизації. Від місцевих умов деякі із споруд можуть не користуватись чи бути об'єднаними одна з одною.

Системи водопостачання поділяють за такими ознаками: за Функціональним призначенням (господарсько-питні, виробничі та протипожежні); сферою обслуговування (об'єднані та роздільні); за видом об'єктів (міські, селищні, промислові); за територіальним націленням водоспоживачів (місцеві, централізовані, групові); іриналістю дії (тимчасові та постійні); типом природного джерела (з використанням підземних або поверхневих вод); способом підйому води (гравітаційні та з механічною подачею води); характером використання води (прямоточні, зворотні і з повторним використанням); надійністю забезпечення водою.

Господарсько-питні системи водопостачання подають воду для пиття, приготування їжі і проведення санітарно-гігієнічних процедур. Вода і із цій системі повинна бути питної якості. Виробничі водопроводи подають воду на технологічні цілі, якість води визначається технологами. Протипожежні системи водопостачання призначені для подачі води під час гасіння пожежі. Вода в протипожежних водопроводах може бути і непитної якості.

Об’єднані водопроводи задовольняють потреби всіх водоспоживачів, роздільні - окремо подають воду на різні потреби. Місцеві (локальні) системи обслуговують водою окремих водоспоживачів (наприклад, тваринницька ферма, промислове підприємство чи окрема група будинків), централізовані - всіх споживачів даного населеного пункту. Групові або районні системи водопроводів призначені для забезпечення водою кількох населених пунктів, ферм чи підприємств, віддалених одне від одного (проектуються, як правило, за відсутності прісних вод і характеризуються великою довжиною водоводів).

Згідно з СНиП 2.04.02-84 централізовані системи водопостачання її надійністю забезпечення водою поділяються на три категорії. Системи господарсько-питного водопроводу населених пунктів з

кількістю жителів до 5 тис. чоловік належать до ПІ категорії. Для них допустиме зменшення подачі води на 30% впродовж 15 діб, а також припинення водопостачання на час ремонту не більше ніж на 24 години. При кількості жителів від 5 до 50 тис. чол. передбачається II категорія, для якої перерва в подачі води може бути до 6 годин, а зменшення водопостачання до 10 діб. Населені пункти з кількістю жителів більше 50 тис. чоловік належать до І категорії, для яких зменшення подачі води - не більше 3 діб, перерва - не більше 10 хв. Категорію окремих елементів системи водопостачання встановлюють залежно від їх функціонального значення в загальній системі.

Взаємне розташування окремих елементів і споруд в кожній конкретній системі водопостачання називають схемою водопостачання. Вибір складу споруд залежить в основному від: виду природного джерела водопостачання і якості води в ньому; категорії водоспоживачів, кількості та якості води, що споживається; надійності подачі води; рельєфу місцевості.

Схема водопостачання з відкритих джерел (мал.2) має найбільшу будівельну вартість і досить складна в експлуатації, оскільки вимагає наявності водоочисних та інших споруд. За цією схемою вода з відкритої водойми надходить до водозабірних споруд, з яких насосами станції першого підняття подається на очисні споруди.

Система холодного водопостачання

Мал.2. Схема водопостачання з поверхневих водних джерел:

I - річковий водозабір; 2 - насосна станція І підняття; 3 - водоочисна станція; 4 - резервуар чистої води; 5 - насосна станція II підняття; 6 - водовід; 7 - водонапірна башта; 8 - водопровідна мережа; 9 - об'єкт водопостачання; 10-п'єзометрична лінія в мережі в годину максимального водоспоживання; II - те ж саме в годину максимального транзиту води в башту


На водоочисній станції поліпшується якість води, після чого вона надходить в резервуар чистої води (РЧВ), звідки насосами станції другого підняття водоводами подається у водопровідну мережу споживачам. На території населеного пункту споруджують водонапірну, яка, як і РЧВ, призначена для зберігання води, регулювання роботи насосів та підтримання у мережі необхідного напору, і накопичення в башті відбувається в той час, коли насоси подають води більше, ніж її витрачають споживачі; витрачається - коли споживання перевищує подачу.

Для водопостачання частіше використовують підземні води, які мають порівняно з поверхневими менший вміст різних домішок, у тому числі і радіоактивних, а також простіший склад водопровідних споруд. Якщо якість підземних вод не задовольняє вимоги споживачів, застосовують схему з очищенням води (мал.3), а якщо підземні води за своїми фізико-хімічними та санітарними показниками задовольняють вимоги щодо питної води, то застосовують найпростішу схему водопостачання (мал.3).


Система холодного водопостачання

Мал.3. Схема водопостачання з очищенням підземних вод:

1 - водоносний пласт; 2 - свердловина; 3 - водоочисна станція; 4 - резервуар чистої води; 5 - насосна станція II підняття; 6 - водовід; 7 - водонапірна башта; 8 - водопровідна мережа; 9 - об'єкт водопостачання; 10 - п'єзометрична лінія з мережі в годину максимального водоспоживання; 11 - те ж саме у водоводі


Промислові підприємства характеризуються різноманітністю технологічних процесів, споживають воду різної якості та вимагають різних напорів в мережах окремих цехів. Специфічністю технічних систем водопостачання є можливість обороту води для різних потреб. Тому системи водопостачання промислових підприємств досить складні. Якщо споживається значна кількість води непитної якості, то доцільно влаштовувати окремі системи технічного водопостачання: прямоточні (мал.5), в яких воду після одноразового використання скидають в каналізацію; з повторним використанням води (мал.5), де вода використовується послідовно в кількох технологічних операціях; оборотні (мал.5), в яких воду після використання для технічних потреб очищають або охолоджують, потім використовують на тому ж об'єкті в тих же технологічних операціях. Вибір схеми технічного водопостачання слід вирішувати за техніко-економічними розрахунками.


Система холодного водопостачання

Мал.4. Схема водопостачання зі свердловини:

1 - водозабірна свердловина; 2 - занурений електронасос; 3 - оголовок над свердловиною; 4 - водовід; 5 - водонапірна башта; 6 - п'єзометрична лінія у водоводів годину максимального водоспоживання; 7 - те ж саме у мережі; 8 - об'єкт водопостачання; 9 - водопровідна мережа


3. Питоме водоспоживання


Для проектування систем водопостачання необхідно знати кількість води, яка має бути подана водопроводом, види і кількість водоспоживачів з урахуванням перспективного плану розвитку об'єкта, розрахункові норми споживання води та режим використання її протягом доби.

Нормою водоспоживання називають кількість води, що витрачається на певні потреби за одиницю часу або на одиницю продукції, що виробляється. В населених пунктах норми господарсько-питного водоспоживання призначають на підставі вивчення фактичного об'єму та режиму водоспоживання в аналогічних умовах або, якщо це неможливо, за рекомендаціями СНиП 2.04.02-84 (табл.2). Потреби місцевої промисловості та непередбачені витрати приховують збільшенням питомих витрат води на 5-10 %.


Таблиця 2 Норми водопостачання для житлової забудови

Ступінь благоустрою районів житлової забудови Норма водопостачання на одного жителя, середньодобова (за рік), qw, л/добу
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом і каналізацією, без ванн 125-160
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом, каналізацією і ваннами з місцевими водонагрівачами 160-230
Забудова будинками, обладнаними внутрішнім водопроводом, каналізацією та системою центрального гарячого водопостачання 230-350
Забудова будинками, які не обладнані внутрішнім водопроводом, а водокористування здійснюється за допомогою вуличних водорозбірних колонок 30-50

Система холодного водопостачання

Система холодного водопостачання

Система холодного водопостачання

Мал. 5. Схеми технічного водопостачання:

1 - річка; 2 - водозабір; 3 - очисні споруди; 4 - насосна станція; 5 - технічна вода; 6 - підприємство; 7 - стічна вода; 8 - станція очищення або охолодження; 9-скидання води в річку; 10-розподільча камера


Питомі витрати води на промислові потреби підприємств залежать під типу продукції, що випускається, прийнятої технології, встановленого обладнання. Ці дані визначають за технологічним паспортом підприємства. Для орієнтовних підрахунків витрат води на підприємствах користуються нормами споживання води на одиницю продукції [31]. Так, наприклад, на молочних заводах на переробку 1 т молока необхідно 7,5 -12 м води, на хлібозаводах - 1,8 - 4,8 м3 води на 1т хліба, на м'ясокомбінатах - 10 - 40 м3 води на 1т продукції, на цукрозаводах - 18 - 25 м3 води на 1 т цукру, на плодоовочевих консервних заводах - 8-28 м3 води на 1 тис. банок, на цегельних заводах -1,3-1,8 м3 води на 1 тис. штук цеглин.

Крім виробничих, на промислових підприємствах потрібно враховувати господарсько-питні потреби води та витрати води на душ. Господарсько-питні потреби визначають за нормою: 45 л за зміну на одну людину в цехах з тепловиділенням більше 23,2 Вт/м3; 25 л - в інших цехах.

Витрати води на душ після закінчення робочої зміни приймають за розрахунковими витратами води на душ на одного працівника (табл.3) або із розрахунку 0,2 л/с (500 л/год) на одну душову сітку [21]. Число душових і умивальників слід визначати за чисельністю працюючих в зміні (або частині цієї зміни) із найбільшою кількістю працівників, що одночасно закінчують роботу (табл.4).

Питомі витрати води на поливання залежать від природних та місцевих умов і становлять: для механізованого миття проїздів та майданів з поліпшеним покриттям - 1,2-1,5 л/м2 на 1 поливання; механізованого поливання перелічених проїздів та майданів - 0,3-0,4 л/м2 на 1 поливання; поливання з шлангів тих же проїздів - 0,4-0,5 л/м2; поливання газонів, квітників - 4-6 л/м2 на 1 поливання; поливання зелених насаджень і присадибних ділянок - 3-4 л/м2 на добу.

При відсутності даних про площі проїздів та зелених насаджень питомі витрати на поливання визначають з розрахунку 50-90 л/добу на одного мешканця залежно від кліматичних умов (на півдні більше), забезпечення водою джерела (менше з малозабезпеченого джерела), ступеня благоустрою будинків та інших місцевих умов. Кількість поливань для північних районів - одне, для південних - два.

Крім регулярного забезпечення господарсько-питних і виробничих потреб, система водопостачання за потреби повинна подавати воду на гасіння пожеж. Ця витрата тимчасова, а тому враховується лише у перевірочних розрахунках водопровідної мережі і для визначення об'єму запасних ємностей (РЧВ, водонапірної башти, протипожежних резервуарів).

Витрати води на зовнішнє гасіння пожежі в населеному пункті та розрахункова кількість пожеж приймаються за даними табл.5.

До розрахункової кількості одночасних пожеж включені пожежі на промислових підприємствах, які розташовані в межах населеного пункту. Додатково до витрат води на зовнішнє гасіння пожеж слід враховувати витрати на внутрішнє гасіння пожежі в житлових, громадських та виробничих будинках, які обладнані внутрішніми пожежними кранами. Перелік таких будинків і нормативні витрати води на внутрішнє гасіння пожежі наведені в СНиП 2.04.01-85.


Таблиця 3 Розрахункові витрати води на душ на одного працівника за добу

Група виробничого процесу за санітарною характеристикою* Витрати води на душ, л

чоловік жінок
1б! 25 31,25
Ів, ІІа, IVa, 53,6 62,5
ІІв, ІІд, ІІІб, IV6 75 93,75
ІІб, ІІг, ІІІв, ІІІа, ІІІг 125 125

Таблиця 4 Розрахункова кількість душових та умивальників СН2.09.04-871

Група

Нироб- ничих

процесів

Санітарна характеристика виробничих процесів

Розрахункова кіль-

кість працівників



на одну душову

сітку

на один кран
І Процеси, що викликають забруднення речовинами 3-го та 4-го класів небезпечності:

Іа тільки рук 25 7
Іб тіла та спецодягу 15 10
Ів

тіла та спецодягу, що видаляються із зас-

тосуванням спеціальних миючих речовин

5 20
II Процеси, які здійснюються при значних надлишках явного тепла або при несприятливих метеорологічних умовах:

ІІа при значних надлишках явного конвекційного тепла; 7 20
ІІб при значних надлишках явного променевого тепла 3 20
ІІВ пов'язане з виділенням вологи, що викликає намокання спецодягу 5 20
ІІг при температурі повітря до 10 °С, включаючи роботи на відкритому повітрі 5 20
ІІІ Процеси, що викликають забруднення речовинами 1- та 2-го класів небезпечності, а також речовинами, що мають стійкий запах:

ІІІa тільки рук 7 10
ІІІб тіла та спецодягу 3 10
IV

Процеси, що вимагають особливих умов

до утримання чистоти або стерильності

при виготовленні продукції

Відповідно вимогам відомчих

нормативних

документів


Розрахункову тривалість гасіння пожежі приймають 3 год. Подача води на гасіння пожежі повинна бути забезпечена в години найбільших витратах води для інших потреб. При цьому об'єми води на поливання, душові, миття підлоги і технологічного обладнання підприємств не враховуються.


Таблиця 5 Витрати води на зовнішнє гасіння пожежу населеному пункті

Кількість

мешканців у

населеному

пункті, тис. чол.

Розрахункова кількість одночасних пожеж Витрати води на зовнішнє гасіння пожеж, л/с, при забудові будинками


до двох поверхів три поверхи і більше
До1 1 5 10
1-5 1 10 10
5-10 1 10 15
10-25 2 10 15
25-50 2 20 25
50-100 2 25 35
100-1000 3 - 40-100

4. Системи і схеми водопостачання


4.1 Основні положення


Режим споживання води, її кількість і вимоги до якості, типи споживачів і їх розміщення на місцевості, місцеві природні умови, економічні передумови й наявність будівельних матеріалів та обладнання, наявність тих чи інших джерел водопостачання, їх потужність, якість води в них, відстань від споживачів води впливають на прийняту систему водопостачання, наявність відповідних споруд, ритмічність і надійність подачі води, собівартість води.

Отже, системою водопостачання називають комплекс споруд для забезпечення водою всіх споживачів в межах населеного пункту або окремо розташованого підприємства. Системи водопостачання подають воду на господарсько-питні потреби населенню, тваринам в особистому, фермерському та громадському господарствах, різного типу підприємствам, для поливання територій у межах населеного пункту тощо. До основних в системі водопостачання належать споруди забирання води з джерела, поліпшення якості води, запасні й регулювальні місткості, водоводи і водопровідні мережі, споруди для підняття води, тобто насосні станції. Взагалі усі діючі і запроектовані системи водопостачання можна класифікувати за такими особливостями:

за призначенням:

комунальні, які забезпечують водою міста, селища міського типу;

виробничі, які забезпечують водою ТЕЦ, заводи, фабрики, комбінати;

сільськогосподарські, які забезпечують водою сільських споживачів води в межах сільських населених пунктів;

залізничні, які забезпечують водою залізничні станції;

протипожежні, які забезпечують водою потреби для гасіння пожеж;

за територіальними ознаками:

локальні або місцеві—для одного об'єкта, пункту;

групові—для кількох об'єктів водоспоживання, розташованих, як правило, на значній відстані один від одного;

внутрішньомайданчикові об'єкти водоспоживання, які розташовані в межах якоїсь територіальної площі (будівельного майданчика);

зовнішньомайданчикові об'єкти водоспоживання або споруди і і їсте ми водопостачання, які розташовані за межами якоїсь територіальної площі (будівельного майданчика);

за способом подавання води:

самопливні або гравітаційні системи, в яких вода тече внаслідок дії сили тяжіння;

з механічним подаванням, в яких вода переміщується насосами або якимось пристроєм;

сезонні, в яких вода подається в окремі райони (зони) або у зони, що взаємодіють;

за видом використаних природних джерел:

із забиранням води із поверхневих джерел;

із забиранням води із підземних джерел;

комбінованого типу із забиранням води з підземних і поверхневих джерел;

за ступенем централізації:

децентралізовані — для постачання водою різних споживачів використовують різні системи водопостачання;

централізовані— усім споживачам воду подають з єдиної системи;

комбіновані— більшій частині об'єктів воду подають з єдиної системи, а деякі мають самостійні системи.

Хоча всі існуючі системи водопостачання за цією класифікацією Належать до якоїсь певної групи, вони можуть мати дуже подібні або однакові споруди чи групи споруд і відрізнятися деякими відмінностями: або більш складними або, навпаки, простими і спорудами. Наприклад, сільськогосподарське водопостачання відрізняється від виробничого і комунального при приблизно (пакових поданих об'ємах води більшою роззосередженістю споживачів і

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: