Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"

Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"

вибір електродвигунів


Правильний вибір електродвигунів має не мале значення. На підприємствах зберігання і переробки зерна може викликати ряд небажаних чинників. Так наприклад, при виборі менш потужного двигуна може бути порушений технологічний процес, може викликати прискорений вихід з ладу двигунів і установки в цілому. Тому одним з основних завдань для обслуговуючого персоналу є правильний розрахунок і вибір електродвигунів.

1. Розраховуємо необхідну потужність електродвигуна для приводу норії:

Дано: Q=50 (т/час); H=22 (м).

Знайдемо формулу:


Nдв=0,0034* Q*н/н


Проаналізуємо дані:

Де, Q – продуктивність (т/час);

Н – висота підйому продукту (м);

н – ККД передачі, приймаємо по таблиці н=0.94.

Підставимо дані у формулу Nдв і обчислимо:

Nдв=0,0034*50*22/0,94=3,97 (кВт).

Відповідь: По довіднику вибираємо найближчу велику потужність електродвигуна 4 (кВт), серії 4А100L4, з частотою обертання ротора п=1430 (об/мін).

2. Розраховуємо потужність електродвигуна для приводу норії:

Дано: Q=125 (т/час); Н=25 (м).

Знайдемо формулу:

Nдв=0,0034* Q*н/н


Проаналізуємо дані:

Де, Q – продуктивність (т/час);

Н – висота підйому продукту (м);

н – ККД передачі, приймаємо по таблиці н=9. Отримані дані підставляємо у формулу і обчислимо.

Nдв=0,0034*125*25/0,94=11,3 (кВт).

Відповідь: Вибираємо двигун серії 4А160S4, потужністю 15 (кВт) з частотою обертанні ротора п=1465 (об/мін).

3. Розраховуємо потужність електродвигуна для приводу стрічкового конвеєра:

Дано: Q=100 (т/час); L=30 (м);

Знайдемо формулу:


Nдв=q*k (K*l+h) 367*к


Проаналізуємо дані:

Де, Q – продуктивність норії (т/час);

н – ККД передачі, приймаємо по таблиці =0.94;

К – коефіцієнт, що враховує збільшення опір при зерні (К=1.1…1.5), приймаємо 1.2;

Кс – коефіцієнт опору матеріалу, Кс=2;

L – довжина переміщення вантажу (м);

Отримані дані підставляємо у формулу і обчислимо.

Nдв =100*1,2*(2*30)/367*0,94=18,4 (кВт).

Відповідь: Вибираємо двигун серії 4А160М4, потужністю 18.5 (кВт), з частотою обертання п=1465 (об/мін).

Після вибору електродвигуна для їх надійної роботи ібезпеки необхідно зробити правильний вибір пускозахисной апаратури.

Знайдені розрахункові данні занесемо до таблиці.


№ п/п Серія марки двигуна Потужність, кВт Частота обертання, об/хв.
Струм, А
1 4А100L4 4 1430 8,6
2 4A160S4 15 1465 29,3
3 4A160M4 18,5 1465
38,5

4.2 Розрахунок і вибір пускозахисної апаратури


Вибір плавких запобіжників.

Плавкі запобіжники призначені для захисту мереж від струмів коротких замикань. Оскільки вони порівняно дешеві, їх застосовують для захисту невідповідних споживачів і групових ліній РП спільно з рубильниками. Запобіжники вибирають за двома умовами:

1) Iн.встiн.дв;

2) Iн.всткн Iн.дв/к

1. Вибираємо плавкий запобіжник для електродвигуна норії серії 4А100L4:

Дано: Iн=8.60 (А); Кп=6; К=3

Знайдемо формулу:


Iн.вст= Кп*iн.дв/к


Проаналізуємо дані:

де, Iн – номінальний струм електродвигуна;

Кп – стислість пускового струму електродвигуна;

До – коефіцієнт, залежний від умов пуску електродвигуна, К=2.3, вибираємо К=3.

Підставимо значення у формулу і розрахуємо:

Iн.вст=6*8.60/3=17.2 (А).

Номінальний струм двигуна, за довідковими даними вибираємо Iн.вст=17.2 (А).

2. Вибираємо плавкий запобіжник для електродвигуна норії серії 4А160S4:

Дано: Iн=29.3 (А); Кп=6; К=3.


Iн.всткн* Iн.дв/к


Знайдемо формулу:


Iн.вст=кп*iн.дв/к


Проаналізуємо дані:

Де, Iн – номінальний струм електродвигуна;

Кп – стислість пускового струму електродвигуна;

До – коефіцієнт, залежний від умов пуску електродвигуна, К=2.3, вибираємо К=3.

Підставимо значення у формулу і розрахуємо:

Iн.вст=6*29.3/3=58.6 (А).

3. Вибираємо плавкий запобіжник для двигуна конвеєра серії 4А160М4:

Дано: Iн=35.8 (А); Кп=6; К=3.

Знайдемо формулу:


Iн.вст=кн*iн.дв/к


Проаналізуємо дані:

Де, Iн – номінальний струм електродвигуна;

Кп – стислість пускового струму електродвигуна;

До – коефіцієнт, залежний від умов пуску електродвигуна, К=2.3, вибираємо К=3.

Підставимо значення у формулу і розрахуємо:

Iн.вст=6*35.8/3=71.6 (А).

Вибір автоматичних вимикачів.

1. Вибираємо автоматичний вимикач для двигуна норії серії 4А100L4:

Дано: Iп /iн=6.5 (А); Рн=4 (квт); Iн=8.6 (А).

За довідковими даними вибираємо автомат типу А3124 з комбінованим расщеплювачем на струм Iн.р=25 (А), що більше Iн=8.6 (А). Установка струму спрацьовування електромагнітного расцеплювачаем =430 (А): пусковий струм електродвигуна:

Iп=6.5* Iн=6.5*8.6=55.9 (А).

2. Вибираємо автоматичний вимикач для двигуна норії серії 4А160S4:

Дано: Рн=15 (квт); Iп /iн=7 (А); Iн=29.3 (А).

За довідковими даними вибираємо вибираємо автомат типу А3124 з комбінованим расцеплювачем на струм Iн.р=30 (А), що більше Iн=29.3 (А). Установка струму спрацьовування електромагнітного расцеплювачаем =430 (А): пусковий струм електродвигуна: Iп=7* Iн=7*29.3=205а.

3. Вибираємо автоматичний вимикач для двигуна конвеєра серії 4А160М4:

Дано: Рн=18.5 (квт); Iн=35.8 (А); Iп /iн=7 (А).

За довідковими даними вибираємо вибираємо автомат типу А3124 з комбінованим расцеплювачем на струм Iн.р=40 (А), що більше Iн=35.8 (А). Установка струму спрацьовування електромагнітного расцеплювачаем =600 (А): пусковий струм електродвигуна: Iп=7* Iн=7*35.8=250.6 (А).

Вибір магнітних пускачів.

Магнітні пускачі вибирають по виконанню і номінальному струму або граничної потужності електродвигуна, що відключається.

При цьому повинна дотримуватися умова:

Iн.м.п.iн.д або Рн.м.п Рн.д.

Iн.м.п і Iн.м.п – номінальний струм і потужність магнітного пускача; Рн.д – номінальний струм і потужність електродвігателя.

1. Вибираємо магнітний пускач для двигуна норії серії 4А100L4.

Дано: Рн=4 (квт); Iн=8.6 (А);

За довідковими даними вибираємо пускач ПМЕ-200 з тепловим реле ТРН-25. Гранична потужність керованого електродвигуна при напрузі 380 (В) рівна 4 (кВт). Номінальний струм нагревателя теплового реле Iн.е=10 (А), максимальний струм Iм.тр=11 (А) за довідковими даними.

2. Вибираємо магнітний пускач для двигуна норії 4А160S4.

Дано: Рн=15 (квт), Iн=29.3 (А).

За довідковими даними вибираємо пускач ПАЇ-300 з тепловим реле ТРН-40. Гранична потужність керованого електродвигуна при напрузі 380 В рівна 15 кВт. Номінальний струм нагревателя теплового реле Iн.е=32 (А), максимальний струм Iм.тр=35.20 (А).

3. Вибираємо магнітний пускач для двигуна конвеєра серії 4А160М4.

Дано: Рн=18.5 (квт); Iн=35.8 (А).

За довідковими даними вибираємо пускач ПАЇ-400 з тепловим реле ТРП-60. Гранична потужність керованого електродвигуна при напрузі 380 В рівна 18.5 (кВт). Номінальний струм нагревателя теплового реле Iн.е=40 (А), максимальний струм Iм.тр=45 (А).

Знайдене комплектне обладнання до двигунів занесемо до таблиці


№ п/п Серія марки двигуна Автоматичний вимикач Магнітний пускач Теплове реле
1 4А100L4 АЗ124 ПМЕ-200 ТРН-25
2 4A160S4 АЗ124 ПАЇ-300 ТРН-40
3 4A160M4 АЗ124 ПАЇ-400 ТРП-60

4.3 Розрахунок електропроводів і кабелів


Силові ланцюги виконують в основному кабелями АПВГ, АВВГ, АВРГ, ВРГ, АНРГ, ВРБ, АВРБ, Апсвг або проводами АПВ, АПВР, АПРТО.

Мережі управління виконують контрольними кабелями АКНРГ, АКСРГ, Акпсвг, проводами АПВ, АПРВ, АПРТО. Для ланцюгів вимірювання використовують кабелі і дроти аналогічних марок, але з мідними жилами.

Кабельний журнал до схеми зовнішніх підключень


Кабель дроту Траса Призначення ланцюгів




Початок Кінець По проекту




Обозначення, dу Діаметр по стандарту, мм Довжина, м Марка Кіл-ть, число і перетин жил
SL1 Клемна коробка КК1/1 Датчик рівня Sl1 L2 21.3х2.8
КВВГ
SL1 Клемна коробка КК1/2 Датчик рівня Sl1 N 21.3х2.9
КВВГ
SL1 Клемна коробка КК1/3 Датчик рівня Sl1 20 21.3х2.10
КВВГ
SL2 Клемна коробка КК1/4 Датчик рівня Sl2 L2 21.3х2.11
КВВГ
SL2 Клемна коробка КК1/5 Датчик рівня Sl2 N 21.3х2.12
КВВГ
SL2 Клемна коробка КК1/6 Датчик рівня Sl2 21 21.3х2.13
КВВГ
SL3 Клемна коробка КК1/7 Датчик рівня Sl3 L2 21.3х2.14
КВВГ
SL3 Клемна коробка КК1/8 Датчик рівня Sl3 N 21.3х2.15
КВВГ
SL3 Клемна коробка КК1/9 Датчик рівня Sl3 22 21.3х2.16
КВВГ
SL4 Клемна коробка КК1/10 Датчик рівня Sl4 L2 21.3х2.17
КВВГ
SL4 Клемна коробка КК1/11 Датчик рівня Sl4 N 21.3х2.18
КВВГ
SL4 Клемна коробка КК1/12 Датчик рівня Sl4 23 21.3х2.19
КВВГ
SL5 Клемна коробка КК1/13 Датчик рівня Sl5 L2 21.3х2.20
КВВГ
SL5 Клемна коробка КК1/14 Датчик рівня Sl5 N 21.3х2.21
КВВГ
SL5 Клемна коробка КК1/15 Датчик рівня Sl5 24 21.3х2.22
КВВГ
SL6 Клемна коробка КК1/16 Датчик рівня Sl6 L2 21.3х2.23
КВВГ
SL6 Клемна коробка КК1/17 Датчик рівня Sl6 N 21.3х2.24
КВВГ
SL6 Клемна коробка КК1/18 Датчик рівня Sl6 25 21.3х2.25
КВВГ
SL7 Клемна коробка КК1/19 Датчик рівня Sl7 L2 21.3х2.26
КВВГ
SL7 Клемна коробка КК1/20 Датчик рівня Sl7 N 21.3х2.27
КВВГ
SL7 Клемна коробка КК1/21 Датчик рівня Sl7 26 21.3х2.28
КВВГ
SQ1 Клемна коробка КК2/1 Датчик руху зерна SQ1 L2 21.3х2.9
КВВГ
SQ1 Клемна коробка КК2/2 Датчик руху зерна SQ1 N 21.3х2.10
КВВГ
SQ1 Клемна коробка КК2/3 Датчик руху зерна SQ1 27 21.3х2.11
КВВГ
SQ2 Клемна коробка КК2/4 Датчик руху зерна SQ2 L2 21.3х2.11
КВВГ
SQ2 Клемна коробка КК2/5 Датчик руху зерна SQ2 N 21.3х2.13
КВВГ
SQ2 Клемна коробка КК2/6 Датчик руху зерна SQ2 28 21.3х2.14
КВВГ
SQ3 Клемна коробка КК2/7 Датчик руху зерна SQ3 L2 21.3х2.15
КВВГ
SQ3 Клемна коробка КК2/8 Датчик руху зерна SQ3 N 21.3х2.16
КВВГ
SQ3 Клемна коробка КК2/9 Датчик руху зерна SQ3 29 21.3х2.17
КВВГ
SQ4 Клемна коробка КК2/10 Датчик руху зерна SQ4 L2 21.3х2.18
КВВГ
SQ4 Клемна коробка КК2/11 Датчик руху зерна SQ4 N 21.3х2.19
КВВГ
SQ4 Клемна коробка КК2/12 Датчик руху зерна SQ4 30 21.3х2.20
КВВГ
SQ5 Клемна коробка КК2/13 Датчик руху зерна SQ5 L2 21.3х2.21
КВВГ
SQ5 Клемна коробка КК2/14 Датчик руху зерна SQ5 N 21.3х2.22
КВВГ
SQ5 Клемна коробка КК2/15 Датчик руху зерна SQ5 31 21.3х2.23
КВВГ
SQ6 Клемна коробка КК2/16 Датчик руху зерна SQ6 L2 21.3х2.24
КВВГ
SQ6 Клемна коробка КК2/17 Датчик руху зерна SQ6 N 21.3х2.25
КВВГ
SQ6 Клемна коробка КК2/18 Датчик руху зерна SQ6 32 21.3х2.28
КВВГ

У мережах напругою до 1000 В перетини провідників вибирають:

a) По нагріванню розрахунковим струмом, що допускається, користуючись рівнянням


k1ktiд-iр


де: к1 – поправочний коефіцієнт на число кабелів, лежачих поряд, к1=1.0;

kt – поправочний коефіцієнт на фактичну температуру середовища, kt = 1.0;

Iд – струм, що тривало допускається, на провідник;

Р – розрахунковий струм в провіднику (Iр = 1.25н при прокладці у вибухонебезпечних приміщеннях класу В – Iiа, в решті випадків Iр = Iн).

b) За умовами захисту перетину апаратом захисту, користуючись рівнянням:


k1ktiд-kзiз


де: kз – коефіцієнт захисту (kз = 1.0 при захисті

автоматами з тепловим або комбінованим расцепітелем; kз = 1.25 при захисті автоматами з електромагнітним расцепітелем);

Iз – номінальний струм або струм захисного апарату. Для автоматів з тепловим або комбінованим расцеплювачем за величину Iз слід приймати номінальний струм расцеплювача; за наявності тільки електромагнітного расцеплювача струм Iз рівний струму спрацьовування електромагнітного расцеплювача.

По втраті напруги. Для мережі, що живить одиночний двигун втрату напруги (В) знаходять по формулі:


– Uотв = (Рн*r0*1*1000)/(Uн*знн)


Де: Рн – номінальна потужність електродвигуна, квт;

R0 – опір одного кілометра лінії, Ом/км.;

1 – довжина лінії від РП до електродвигуна, км.; визначаємо за планом приміщення з обліком висотою поверхів;

Uн = 380 В;

зн – ККД електродвигуна.

Відповідно до приведеного вище розрахунку розрахуємо лінію від РП до електродвигуна норії серії 4А100L4 з номінальною потужністю 3.97 кВт, з номінальним струмом – 8.60 А, кратністю пускового струму -6.

Ip = 1,0*1,0*8,60 = 8,60

Слід вибрати кабель із струмом, що тривало допускається, на провідник Iд-а.

По таблиці вибираємо кабель марки АПВГ з перетином струмопровідної алюмінієвої жили 1,5 мм2 і струмом Iд =19 А в повітрі.

Відповідно до першого розрахунку, розрахуємо другі два двигуна, данні занесемо в таблицю.


№ п/п Марка двигуна Потужність, кВт Струм, А Кабель марки Перетин жил, мм Прохід через
1 4A100L4 3,97 8,60 АПВГ 1,5 Повітря
2 4A160S4 15 29,3 АПВГ 2,5 Повітря
3 4A160M4 18,5 35,8 АПВГ 4 Повітря

4.4 Розрахунок блоку живлення


Визначимо струм вторинної обмотки. Для цього обчислюємо сумарний струм споживачів всіма елементами ланцюгів сигналізації в дипломному проекті розробки зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ООО «Відродження».


I=п1*iн1+п2*iн2


Де: п1 – кількість ламп сигналізації; п2 – кількість реле; Iн1 – 0.015 (А);

Iн2 – 0.40 (А);

I=33*0.015+33*0.40=0,495+13,2=13,6 (А).

Враховуючи наявність необхідного резерву потужності в межах 20%, приймаємо як початкове значення струм рівний:

I=2.18*кз;

I=13,6*1.2=16,32=16 (А).

Згідно початковій умові визначуваний струм первинної обмотки:


I=u/u*i


Де: U – напруга вторинної обмотки;

U – напруга первинної обмотки.

I=48/220*16=3,4 (А).

Вибираємо розрахункову потужність трансформатора:

Sтр=u*i

Sтр=48*16=768.


5. Розробка монтажної схеми


5.1 Розробка загального виду щита управління шкафного типу


Щитом управління є площина з листового метала в якій прорізаються отвори для установки кнопок і перемикачів управління. Кількість і призначення елементів управління визначена по принциповій електричній схемі ділянки. Послідовність органів управління звітує логіці управляючих дій оператора: вибір маршруту, пуск і стоп сигналізації, пуск і стоп маршруту, вибір і управління засувкою, перевірка ламп сигналізації і так далі.

За моїм завданням розробки Зерносушарки ДСП-32, панель управління має шафовий тип який розроблений в одному документі – загальному виді щита.

Перелік застосованих на панелі управління елементів в специфікації. Поряд з кожним елементом розташована пояснювальна таблична.


5.2 Розробка монтажної схеми щита управління


Монтажна схема щита управління складена керуючись принциповій електричній схемі ділянки і загальним видом панелі управління дипломного проекту розробки зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ООО «Відродження».

Кожен елемент схеми, зображений з його схемою підключення, враховуючи кількість використовуваних контактів і указаних номерів клем. Далі зображені ті, що підключаються до клемам дроти. Напроти дроту вказана адреса – буква і цифра яка позначає клемник, на який дріт приходить, номер після розділового знаку – номер клеми указаного клемника (аналогічно панелі сигналізації).

Дроти від клемника об'єднуються в загальний кабель і направляються в робоче приміщення (РП).

До монтажної схеми щита шкафного типу (панелі сигналізації і панелі управління) додається таблиця з'єднання проводок і таблиця підключення проводок. У таблиці з'єднання проводок відображені з'єднання між елементами пульта управління, а в таблиці підключення проводок відображено підключення проводів до клемам кожного з елементів пульта.


5.3 Розробка схеми зовнішніх з'єднань ділянки СДАУ


Схема зовнішніх підключень відображає електричні з'єднання між пультом і засобами автоматизації, встановленими по місцю (на об'єкті).

На схемі зовнішніх підключень (зовнішніх проводок) згідно з темою дипломного проекту розробки зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ООО «Відродження», в узагальненому вигляді зображені окремі ділянки електричних схем.

Схема зовнішніх проводок містить: щити (Щ) і пульти управління (ПУ), місцеві пункти контролю і встановлені в них щитові прилади і засоби автоматизації, приєднання проводок до щитів, пультів, приладів і т.д., а також технічні вказівки і умовні графічні зображення (УГО).

Схема зовнішніх проводок узгоджуються з кресленнями монтажних схем щитів, пультів, а також з планами розташування устаткування і засобів автоматизації.

Схема виконана без дотримання масштабу. На схемі над або під УГО датчиків, приладів, виконавчих механізмів і так далі розміщені написи пояснень.

Для кожної електричної проводки приводиться її технічна характеристика, куди входить: тип (марка) проводки або кабелю, число жив, їх перетин, для кабелю вказано число використовуваних жил (у прямокутнику).

Для трубних проводок вказані тип, довжина і діаметр труби. За наявності в схемі кабелів або труб однієї марки, їх параметри допускається указувати на одній виносній лінії.

Всі кабелі мають послідовну нумерацію, відповідно до якої, за наявності великої кількості кабелів, складаний кабельний журнал.

Внещитові вторинні прилади і сполучні коробки розміщують на кресленні між таблицею і зображенням щитів. Для клемних кородок указують їх порядковий номер. Для приладів вказаних в схемі внутрішніх з'єднань за винятком дзвінків, сигнальних ламп і інших засобів, що мають однозначне підключення.

Для зменшення кількості проводів і економії кабельної продукції групи датчиків розташовані в безпосередній близькості підключаються роздільними кабелями до виділеного клемного ящика, а потім одним кабелем прямують в робоче приміщення.

Для ув'язки схеми зовнішніх підключень з монтажними схемами релейного приміщення на кінці кабелю відповідному РП вказаний номер до якої він підключається.


6. Рекомендації по монтажу і наладці


Монтаж систем автоматизації є складний комплекс робот, що виконується спеціалізованими монтажними організаціями в зв’язку з проектом і технічними умовами, що діють.

Для настройки і перевірки вимикачів застосовується об'єкт дії у вигляді заземленої пластини, виготовленої із сталі Ст. 40, завтовшки 1 мм, із стороною квадрата 60 мм.

Монтаж і демонтаж вимикачів повинен проводиться за допомогою інструменту, що виключає деформацію корпусу. Момент, що крутить, при затягуванні гайок не більше 5.0.

Виробництво монтажних робіт можна розділити на наступні групи: монтаж первинних вимірювальних перетворювачів; монтаж приладів, регуляторів; монтаж пультів і щитів; монтаж трубних проводок; монтаж електропроводок.

У тих випадках, коли об'єм монтажних робіт невеликий, їх можуть виконувати монтажні підрозділи підприємств. Виконанню монтажних робіт повинна передувати спеціальна підготовка, під час якої готується документація на виконання монтажних робіт, забезпечення необхідними матеріалами, конструкціями, устаткуванням.

Безпосередньо монтаж виконується в два етапи відповідно до проекту ТУ і інструкціями заводів – виготовників. На першому етапі виконують заготовку монтажних конструкцій, вузлів і блоків, елементів електропроводок і їх укрупнену збірку поза зоною монтажу; перевіряють наявність закладених конструкцій, отворів, кріплень, добірних пристроїв, наявність заземлюючої мережі; закладають короби, розмічають траси для електричних і трубних дротів.

На другому етапі прокладають проводки, розміщують щити, прилади і засоби автоматизації, підключають до них трубні і електричні проводки.

Монтажні роботи на об'єкті виконують монтажні бригади. Приймання змонтованих систем автоматизації здійснюється спеціально створюваною комісією, про результати приймання створюється відповідний акт, після чого об'єкт передається під пусконалагоджувальні роботи.

Необхідно відзначити, що монтаж засобів автоматики проводиться на підставі схем розташування устаткування на поверхах, монтажних таблиць, електромонтажних схем, монтажно-настановних креслень, кабельного журналу.

Кнопки місцевого управління, пульти місцевого управління, клемні ящики і сполучні короба кріпляться на колонах або стінах відповідно до типових монтажних креслень. Їх підключення проводиться з використанням кабелів і трубних проводок згідно з схемою зовнішніх з'єднань і розташування елементів на поверхах. Засоби автоматизації розташовані на технологічному устаткуванні, машинах або механізмах кріпляться відповідно до монтажних креслень даного устаткування або відповідно до типових монтажних креслень.

Для забезпечення безпеки виробництва монтажних праць до початку монтажу в проектах виробництва робіт розробляють заходи щодо техніки безпеки. Будівельно-монтажні роботи на елеваторах потрібно виконувати за проектом і з дотриманням технічних умов. Відступ від проекту і встановлених технічних умов, як, наприклад, зменшення розмірів шахти, неправильне виготовлення або установка коробів і інше, може надалі при експлуатації сушарки привести до зменшення її продуктивності і погіршення якості просушуваного зерна.

Перед початком монтажу устаткування перевіряють правильність виконання будівельних робіт.

Панелі сполучають між собою електрозварюванням. Місця нещільного прилягання панелей заливають бетоном.

Установку і одночасно закладення в підлозі коробів в стінці шахти починають з верхнього ряду, щоб цементний розчин не міг потрапити на короби, що знаходяться нижче. Короби потрібно встановлювати в п'ятигранні отвори шахти без перекосу. Короби і напівкороби встановлюють так, щоб їх денця знаходилися в одній площині з внутрішньою стінкою шахти, інакше пил і сміття будуть накопичуваться в западині гнізда. Після установки кожного ряду коробів стінки шахти гладко затирають цементним розчином, не залишаючи щілин. Гнізда зовні денець закладають глиняними або слабким цементним розчином, що дозволяє у разі заміни короба легко вийняти його з шахти після видалення закладення.

Електродвигуни, електроапаратура, світильники, електромережі, укладені в трубах, повинні бути ретельно заземлені. В цілях протипожежної безпеки зерносушарки виготовляють із залізобетону і сталі, а приміщення їх з цеглини і бетону.

При сильному перегріві зерна в сушильній камері, а також при попаданні в нього іскор з топки, можливо, гніздове загоряння зерна, яке потім може захопити решту зернового об'єму шахти.

Небезпека загоряння зерна в сушильній камері збільшується, коли в ній накопичується легко займисте сміття. Тому правилами протипожежної безпеки передбачається очищення зерна, що просушується в шахтних зерносушарках, дотримання встановлених температурних режимів і усунення затримки при русі зерна в шахті.

Необхідно також дотримувати правила обслуговування топки, підтримувати в справному стані всі іскроулавлівающие пристрої і періодично очищати їх від золи і сажі.

Причинами виникнення вогнища загоряння в приміщенні зерносушарки або біля неї можуть бути викидання іскор з вихлопної труби, загорання сажі в топковій трубі або в димарях, підшипників, коротке замикання електропроводів і ін., тому обслуговуючий персонал повинен ретельно стежити за станом газоходів і розпалювальних труб топки, вихлопних труб, перевіряти стан підшипників.

Електропроводка, пускові прилади і запобіжники, а також електродвигуни повинні знаходитися завжди в повній справності і не перегріватися. Для гасіння пожежі в приміщенні зерносушарки на всіх поверхах встановлюють на видних місцях вогнегасники і ящики з піском, весь протипожежний інвентар необхідно зберігати в призначеному для нього місці і в справному стані.


7. Техніко-економічне обґрунтування проекту і кошторисна вартість капітальних витрат


В результаті удосконалення схеми управління зерносушарки ДСП-32 на Одеському Заводі Елеваторного Обладнання для ТОВ «Відродження» були реалізовані наступні функції:

Виконується попереджувальна сигналізація про запуск технологічного устаткування;

Здійснення дистанційного пуску і зупинки технологічного устаткування з щита диспечерського управління;

В результаті удосконалення зерносушарки ДСП-32 термометрами опору типу ТСП-100 підвищилася точність вимірювання температури в першій і другій зоні сушки зерна.

Після реалізації і удосконалення маршруту дипломного проекту була виявлена економія витрат на електроенергію (Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Ре =6841300 кВт*год). Потужність двигуна зерносушарки ДСП-32 за одну годину роботи рівна 18,5 квт.

З’явилась економія заробітної плати (26954 грн.) обслуговуючого персоналу – на одного робочого четвертого розряду з оплатою 10,20 грн/година.


Коштовно-фінансовий розрахунок засобів автоматизації

Назва засобів автоматизації Кількість, шт. Вартість одиниці Вартість всього Транспортні витрати Складські витрати Балансова вартість


Пр М Н Пр М Н

Пускачі:

ПМЕ

3 96 9,6 4,8 288 28,8 14,4 7,68 1,92 120

Автоматичні вимикачі:

АЗ-124

3 111 11,1 5,6 333 33,3 16,7 8,88 2,22 139

ДУ:

СУС-11

7 386 38,6 19,3 2702 270,2 135,1 30,88 7,72 483

Всього:

13 - 59,3 29,7 3323 332,3 166,2 47,44 11,86 742

Пр АЗ-124 всього = 3*111 = 333 грн.;

М АЗ-124 всього = 10*333/100 = 33,3 грн.;

Н АЗ-124 всього = 5*333/100 = 16,65 грн.;

Пр СУС-11 всього =7*386 = 2702 грн.;

М СУС-11 всього = 10*2702/100 =270,2 грн.;

Н СУС-11 всього = 5*2702/100 = 135,1 грн.;

Тр всього = 8*96/100 =7,68 грн.;

Ск всього = 2*96/100 =1,92 грн.;

Ба пме =96+7,68+1,92+9,6+4,8=120 грн.;

Робочий період

Робочий період – це час роботи технологічного обладнання.

Тривалість капітального ремонту залежить від:

Добової продуктивності підприємства;

Технічного стану обладнання;

Якості виконання усіх видів ремонту;

Фінансування ремонтних робіт.

Капітальний ремонт – діб за рік;

Газація – діб за рік;

Поточний ремонт – доби за місяць;

Інші зупинки – доби за рік.

Робочий період складається:


Рп = Кфм – Пз


Де: Рп – робочий період (діб);

Кфм – календарний фонд часу (діб);

Пз – планові зупинки (діб).

Рп = 365 – 150 = 215 діб.

Коефіцієнт використання робочого часу:


Кв = Рп / Кфм


Де: Кв – коефіцієнт використання робочого часу.

Кв = 215/365 = 0.58.

Вихідні дні – два дня на тиждень:

I квартал – 26 діб;

II квартал – 26 діб;

III квартал – 26 діб;

IV квартал – 26 діб.

3. Вартість електроенергії

Для визначення вартості електроенергії треба знайти заявлену потужність:


N = Ре*1/100


Ce = PeОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"a


Де: N – заявлена потужність, кВт;

Ре – витрати електроенергії на технологічні цілі кВтОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"год;

Wyд – норматив витрат електроенергії на одну тону борошна, кВтОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"г;

Се – вартість електроенергії, грн.;

а – тариф за 1 кВтОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"ч, грн.;

в-тариф за 1 кВтОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"ч, грн.

Розрахункові дані до таблиці

N = 31820*1/100= 318кВт;

Ce = 31820*0,416=13237 грн.

Вартість електроенергії

Показники Позначення Одиниці вимірювання Величина
Витрати електроенергії на технічні цілі Ре

кВтОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"год

31820

Тариф за 1 кВтОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"г

а грн. 0,416
Заявлена потужність N кВт 318
Загальна вартість електроенергії Се грн. 13237

Визначаємо економію витрат електроенергії після автоматизації:


Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Ре=Ре*Рп


Де: Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Ре – економія витрати електроенергії, кВт*год;

Ре – витрати електроенергії на технічні цілі, кВт*год;

Рп – робочий період підприємства, діб.

Розрахунок:

Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Ре = 31820*215 = 6841300 кВт*год

Визначаємо економію вартості електроенергії після автоматизації:


Се2 = Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Ре * а


Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Се = Се – Се2


Де: Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Се – економія вартості електроенергії, грн..;

а – тариф за 1 кВт*г, грн., (а = 0,416);

Розрахунок:

Се2 =6841300 *0,416 = 2845981 грн.

Опис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"Се=13237–2845981= -2832744 грн.

4. Фонд заробітної плати.

Чисельність персоналу підприємства

Професія Чисельність, чол. Відсотки від загальної чисельності
Допоміжні робочі 1 20

ФЗПо = ГТСОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"ТОпис та удосконалення маршруту потрапляння зерна до Зерносушарки ДСП-32 на Заводі елеваторного обладнання для ВАТ "Відродженння"

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: