Очисна станція стічних вод

border="0" />0,33 мм/c. Приймаємо глибину проточної частини Н = 2,5 м, а середню швидкість протоку vсер. = 5 мм/с. При розподіленні води на початку споруди и збиранні її в кінці споруди за допомогою водозливу h0 = 0.25 м, а α = 450.

Визначаємо довжину ділянки l1, на якій висота активного шару у відстійнику сягає розрахункової глибини Н = 2,5 м.

Середня глибина потоку на цій ділянці:


Очисна станція стічних водм (4.12)


Середню швидкість потоку на ділянці l1 розраховуємо:


Очисна станція стічних вод мм/с (4.13)

При цьому к = 0,16, w = 0,04, а


Очисна станція стічних вод м. (4.14)


Тривалість протікання води на ділянці l1 розраховуємо за формулою:


Очисна станція стічних вод с = 0,28 год. (4.15)


За цей час мінімальна часточка, що осідає, пройде відстань:


Очисна станція стічних вод мм = 0,3 м (4.16)


При vсер. = 5 мм/с w2 = 0.01 [1].

Залишкову частину глибини відстійника часточка пройде за час:


Очисна станція стічних вод с = 1,63 год. (4.17)


За цей час часточка переміститься по горизонталі на відстань:


Очисна станція стічних водм (4.18)


Довжина ділянки стиснення потоку:


Очисна станція стічних вод м. (4.19)


Загальна довжина відстійника дорівнюватиме:

Очисна станція стічних вод м (4.20)


Ширина відстійника:


Очисна станція стічних вод (4.21)


Приймаємо ширину відділення відстійника 9 м, тоді кількість відділень складе: 32,96 / 9 = 3,66 ≈ 4 шт.

Враховуючи, що відстійник має достатньо надійний механізм – цепні скребки, вихід яких зі строю практично виключено, розрахунковий об’єм відстійників не збільшується.

Маса зібраного осаду відстійника за добу:


Очисна станція стічних вод т/добу. (4.22)


Об’єм осаду, що випав:


Очисна станція стічних вод м3/добу. (4.23)


Для накопичення осаду на початку споруди проектується бункер у вигляді перекинутої усіченої піраміди, верхня основа якої має розміри 4,0х2,5м, а нижня – 1,0х0,5 м. Висота піраміди дорівнює 2,5 м. Об’єм бункера одного відділення складе:


Очисна станція стічних вод м3. (4.24)

В основі відстійника також передбачуємо ємність для накопичення осаду. Висота її в кінці споруди дорівнює 0,2 м. При ухилі днища і = 0,003 висота її на початку буде дорівнювати:


Очисна станція стічних вод м. (4.25)


Об’єм осадочної частини в основі одного відділення складе:


Очисна станція стічних вод м3. (4.26)


Загальний об’єм осадочної частини всіх відділень:


Очисна станція стічних вод м3. (4.27)


Осадочні частини відстійника будуть заповнюватись осадом за 32,6/15,9=2 доби.

Враховуючи велику нерівномірність розподілу осаду по площі відстійника, вивантаження його рекомендується робити 1 раз на добу.

В бункери, розташовані на початку споруди, осад згрібається ланцюговими скребками, а видаляється з бункерів відкачуванням за допомогою насосів.


5. Розрахунок споруд для біологічного очищення стічної води


5.1 Розрахунок аеротенків


Стічна вода надходить до аеротенків, як правило після споруд механічної очистки. В аеротенках проходять процеси біохімічного окислення органічних речовин стічної води мікроорганізмами, які складають основну частину активного мулу, та киснем повітря.

Запропоновано аеротенк, який працює по одноступінчатій схемі по принципу витискувача. Через те, що БСКповн. стічної води перевищує 150 мг/л, то до аеротенка додаємо регенератор.

Принцип дії аеротенка-витискувача: стічна вода та активний мул подаються зосереджено з однієї з торцевих сторін споруди, а випускаються також зосереджено з іншої сторони.

Значення констант та коефіцієнтів приймаємо за таблицями СНіП [1].

Для міських стічних вод приймаємо наступні дані: r = 85 м/(г*год), Kl = 33 мг/л, Ко = 0,625 мг/л, j = 0,07 л/г, S = 0,3. Концентрацію кисню Со приймаємо 2 мг/л.

Ступінь рециркуляції активного мулу:


Очисна станція стічних вод (5.1)


де а – доза мулу в аеротенку, г/л (приймаємо а = 3 г/л);

J – муловий індекс, см3/г (приймаємо згідно [1] 70 см3/г);


Очисна станція стічних вод.


БСКповн стічної води, враховуючи розбавлення активним мулом:


Очисна станція стічних вод (5.2)


де Lex – кінцева концентрація по БСКповн (приймаємо 15 мг/л);


Очисна станція стічних вод мг/л.


Тривалість перебування стічної води в аеротенку:


Очисна станція стічних вод (5.3)

Очисна станція стічних вод год.


Доза мулу в регенераторі:


Очисна станція стічних вод (5.4)

Очисна станція стічних вод г/л.


Питома швидкість окислення:


Очисна станція стічних вод (5.5)


де С – концентрація розчиненого кисню, мг/л;

rmax – максимальна швидкість окислення, мг/(г*год);

Кl – константа, що характеризує вид органічних забруднень, мгБСКповн/л;

К0 – константа, що характеризує вплив кисню, мгО2/л;


Очисна станція стічних вод мг/г*год.


Тривалість окислення:


Очисна станція стічних вод (5.5)


де S – зольність мулу;


Очисна станція стічних вод год.


Період регенерації:


Очисна станція стічних водгод. (5.6)


Тривалість перебування стічної води в системі аеротенк-регенератор:


Очисна станція стічних вод (5.7)

Очисна станція стічних вод год.


Об’єм аеротенка:


Очисна станція стічних вод , (5.8)


де Qp – максимальна годинна витрата, м3/год (приймаємо по табл.1 1510,95 м3/год);


Очисна станція стічних вод = 3242,5 м3.


Об’єм регенератора:


Очисна станція стічних вод, (5.9)

Очисна станція стічних вод м3.


Середня доза мулу:


Очисна станція стічних вод (5.10)

Очисна станція стічних вод мг/л.


Навантаження на 1 г беззольного активного мулу:


Очисна станція стічних вод (5.11)

Очисна станція стічних вод мг/л.


При Очисна станція стічних вод= 328,9 мг/ л муловий індекс J = 72,9 см3/г, що набагато не відрізняється від прийнятого J = 70 см3/г.

Загальний об’єм аеротенка та регенератора складає:

Очисна станція стічних вод м3. (5.12)


Приймаємо 4 робочі секції. Тоді об’єм однієї секції буде складати: 7082/4 = 1770,5 м3.

На основі цього приймаємо аеротенк-витискувач з шириною коридору 4,5 м; робочою глибиною 3,2 м; чотирма коридорами; довжиною L = 36 м (за типовим проектом 902-2-178).

В якості аератора приймаємо аератор з керамічних фільтропластин розмірами 300*300 мм та товщиною 35 мм. Пластини укладають на дно аеротенка в два ряди для забезпечення подачі необхідного об’єму повітря. Повітря подається по воздуходувкам в канал, який перекритий пластинами.

Відношення площі пластин фільтрів до площі аеротенка f/F = 0,3; К1 = 1,89 (коефіцієнт, який враховує тип аератора, приймаємо по [1] в залежності від f/F); К2 = 2,56 – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора (прийнято по [1]).

Глибина занурення аератора: Очисна станція стічних вод м. (5.13)

Визначаємо коефіцієнт n1, який враховує температуру стічних вод: Очисна станція стічних вод (5.14) де tсер – середньомісячна температура суміші стічних вод (визначена раніше tсер = 12,5 0С);


Очисна станція стічних вод.


Визначаємо питому витрату повітря за формулою:


Очисна станція стічних вод (5.15)


де z – питома витрата кисню повітря (приймаємо 0,9 мг/мг);

n2 – коефіцієнт, що враховує якість стічних вод (приймаємо 0,85);

С – середня концентрація кисню в аеротенку (приймаємо 2 мг/л);

Ср – розчинність кисню у воді, мг/л:


Очисна станція стічних вод (5.16)


де Ст – розчинність кисню повітря у воді, Ст = 8,84 мг/л;


Очисна станція стічних вод мг/л;

Очисна станція стічних вод м3/м3.


Визначаємо інтенсивність аерації:


I = Очисна станція стічних вод м3/(м2*год). (5.17)


Загальний об’єм повітря визначаємо за формулою:


Очисна станція стічних вод (5.18)


де Q – середньодобова витрата стічних вод, м3/доб;


Очисна станція стічних вод м3/доб.


Об’єм повітря для аерації стічної води в максимальну годину водовідведення:


Очисна станція стічних вод м3/год.


Приймаємо 2 повітродувки (1 робоча і 1 резервну) марки ТВ – 300 – 1,6 продуктивністю 18000 м3/год та потужністю двигуна 172 кВт, тиском 0,14 Мпа.


5.2 Розрахунок вторинних відстійників


Вторинні відстійники влаштовуються для затримання активного мулу, який поступає разом з очищеною водою із аеротенків.

Запроектовано горизонтальні вторинні відстійники.

Вторинні відстійники розраховані по гідравлічному навантаженню з врахування концентрації активного мулу в аеротенку а, його мулового індексу І та концентрації активного мулу в освітленій воді аt за формулою:


Очисна станція стічних вод, (5.19)


де Очисна станція стічних вод - коефіцієнт використання об’єму, залежить від типі відстійника, для горизонтальних приймається 0,45;

Очисна станція стічних вод- глибина проточної частини відстійника (приймаємо 2,5 м);

а – концентрація активного мулу в аеротенку (приймається не більше 3 г/л [1]);

аt – концентрація мулу в освітленій воді (приймається не менше 10 мг/л [1]);

J – муловий індекс, J = 72,9 см3/г (по [1]);


Очисна станція стічних вод м3/(м3*год).

Приймаємо 4 відділення вторинного відстійника.

Площа одного відстійника розраховується за формулою:


Очисна станція стічних вод (5.20)


де n – кількість відстійників;


Очисна станція стічних вод м2.


Довжину одного відділення відстійника визначаємо за формулою:


L = F/B = 259,5 / 6 = 42,3 м.


Остаточно приймаємо вторинний горизонтальний відстійник з 4 відділеннями шириною 6 м та довжиною L = 42 м.


6. Розрахунок споруд для дезинфекції стічної води


6.1 Розрахунок хлораторної установки


Дезинфекцію стічних вод проводять для винищення патогенних мікробів, які містяться в воді, та усунути небезпеку зараження водойми цими мікробами при випуску в неї очищених стічних вод.

Дезінфекція стічних вод може проводитись різними способами, але найбільш розповсюдженим є хлорування, тобто введення в стічну воду визначеної кількості хлору або хлорного вапна, гіпохлорита натрію.

Оскільки рідкий хлор розчиняється в воді погано, тому використовують хлор-газ.

Згідно з [1] доза активного хлору приймається для повністю очищеної стічної води 3 г/м3.

Потужність хлораторної установки визначається за максимальною витратою стічних вод та дозою хлору.

Витрата хлору за одну годину при максимальній витраті стічних вод:


Очисна станція стічних вод (6.1)


де Дхл – доза активного хлору, приймаємо 3 г/м3 [1];

Qмаск.год. – максимальна годинна витрата стічних вод;


Очисна станція стічних вод кг/год.


Витрата хлору за добу:


Очисна станція стічних вод (6.2)


де Qдоб – добова витрата стічних вод (Qдоб = 24600 м3/доб);


Очисна станція стічних вод кг/доб.


В хлораторній типу 901-3-16/70 передбачено установку (рис.3) з двома хлораторами типу ЛОНИИ-100 (рис.4) з наступними характеристиками: продуктивність – 5 кг/год, кількість хлораторів – 2, місткість складу хлору 1,3-8 т, площа хлораторної – 15х6 м2.

Установки для знешкодження рідким хлором проектуються з відбором хлором з стандартних сталевих балонів.

Кількість балонів-випаровувачів для забезпечення отриманої потужності за 1 годину:


Очисна станція стічних вод (6.3)


де Sбал – зйом хлору з одного балону (приймаємо 0,7 кг/год);


Очисна станція стічних вод балонів.


Приймаємо балони об’ємом 40 л, які містять 50 кг рідкого хлору. Для контролем за витратою хлору передбачаємо 1 ваги марки РП-500-П3(м), на яких можна розмістити 6 балонів.

За добу буде витрачено 73,8:50 = 1,48 балону. Запасу хлору вистачить на 6:1,48 = 4 доби. У приміщенні хлораторної розміщаються хлоратори ЛОНИИ-100 і 2 балони з хлором.

З хлоратору хлорна вода поступає в змішувач разом із стічною водою.

Цей змішувач складається із підводящого розтруба, горловини і відводящого розтруба. Бокові стінки вертикальні, дно має ухил в сторону руху води. Внаслідок звуження перетину та різкої зміни ухилу дна в відводящому розтрубі виникає гідравлічний приток, завдяки якому і протікає інтенсивне змішування хлорної води зі стічною водою.


Очисна станція стічних вод

1 – ваги; 2 – балони з рідким хлором; 3 – проміжний балон; 4 – хлоратор; 5 – ежектор.

рис.3 – схема хлораторної установки.


Очисна станція стічних вод

1 – запірний вентиль; 2 – фільтр; 3 – манометр високого тиску; 4 – редуктор; 5 – манометр низького тиску; 6 – регулюючий вентиль; 7 – ротаметр; 8 – змішувач; 9 – дозуючий бак; 10 – ежектор.

рис.4 – схема хлоратора ЛОНИИ -100.


Приймаємо змішувач типу "лоток Паршаля", основні характеристики якого наступні: пропускна здібність – 7000-32000 м3/доб, ширина горловини – 500 мм, ширина підводящого лотка – B = 600 мм, довжина лотка L = 6,1 м, загальна довжина змішувача – L1 = 13,63 м, втрати напору Dh = 0,2 м.


Очисна станція стічних вод

1 – подача хлорної води.

Рис.5 – Змішувач типу " лоток Паршаля".

6.2 Розрахунок контактного резервуару


Для забезпечення контакту хлору з стічною водою запроектуємо контактні резервуари по типу горизонтальних відстійників без скребків з ухилом днища 0,05. В контактних резервуарах стічна вода змішується з хлорною водою на протязі 30 хвилин. При цьому також враховується і той час, впродовж якого вода контактує з хлором, яка знаходиться в каналах, трубах, які відводять її у водойму.

Об’єм контактного резервуару розраховується за формулою:


Очисна станція стічних вод (6.4)


де Т – тривалість контакту хлору з водою, Т = 20 хв.;


Очисна станція стічних вод м3.


Приймаємо 1 контактний резервуар.

Довжина контактного резервуару при швидкості руху води v = 10 мм/с:


Очисна станція стічних вод м. (6.5)


Площа живого перетину:


Очисна станція стічних вод м2. (6.6)


При робочій глибині Н = 3 м та ширині секції b = 6 м кількість секцій:


Очисна станція стічних вод секції.


Фактична тривалість контакту стічної води з хлором в годину максимального притоку:


Очисна станція стічних вод год = 26,4 хв.


За визначеними даними приймаємо контактний резервуар типу 902-1-23-1 з наступними характеристиками: кількість секцій – 2, глибина робочої частини – 3,2 м, ширина однієї секції – 6 м, довжина – 18 м, робочий об’єм – 660-1100 м3.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: