Опис принципу роботи схем цифрового годинника
Свердлення отворів під висновки мікросхем проводиться свердлами діаметром 0,5-1 міліметр. Товщі свердла застосовувати не можна, оскільки при цьому контактні майданчики виходять тонкими і легко відклеюватимуться при нагріві. Діаметр отворів в друкарській платні повинен бути трохи більше що вставляється в нього висновку, що забезпечить вільну установку елемента. Різниця повинна бути не менше 0,2-0,3 міліметри.
Протравлену платню ретельно промивають поперемінно холодною і гарячою водою, а потім ватою, змоченою в ацетоні, видаляють залишки фарби. Після чого платню необхідне облудить. При лудінні недопустимий перегрів платні.
Збірка цифрових пристроїв вимагає особливої уваги, треба прагнути робити якомога менше помилок, оскільки їх пошук і усунення займають набагато більше часу, ніж збірка пристрою в цілому.
Після виготовлення друкарської платні приступають до установки даної платні в корпус.
4.3 Виготовлення корпусу
Корпус для цифрового годинника виготовлений з органічного скла. На передній панелі годинника знаходиться блок семисегментного індикатора і кнопкові перемикачі для управління годинником.
Друкарська платня повинна встановлюватися в корпус приладу так, щоб забезпечувалося їх стійке положення в ньому. Не можна допускати того, щоб платня «бовталася» усередині корпусу.

5. Техніко-економічне обгрунтовування
В собівартості продукції знаходить віддзеркалення рівень технічної оснащеності підприємства, рівень організації виробництва і праці, раціональні методи управління виробництвом, якість продукції і так далі. Зниження собівартості є найважливішою умовою зростання прибутку. Собівартість є ціноутворюючим чинником.
В собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства включаються витрати, пов'язані з використовуванням в процесі виробництва природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів і інших витрат на її відтворювання і реалізацію.
Собівартість включає:
1) Витрати на матеріали
2) Витрати на заробітну платню
3) Решта витрат
Таблиця 5.1
Розрахунок матеріальних витрат на виріб

Разом матеріальні витрати на виріб складають 673,1
Витрати на заробітну платню
Тарифний коефіцієнт відповідного розряду рівний
2 розряд – 1,31
З розряд -1,65
4 розряд -1,85
5 розряд – 2,09
6 розряд – 2,38
Ст2=36,08? 1,31=47,27 руб./час
Ст4=36,08? 1,85=66,75 руб./час.
Розраховуються відрядні розцінки по кожній операції:
Р1 = 47,27? 1,2= 57 крб.
Р2 = 47,27? 0,9= 42,5 крб.
Р3 = 47,27? 0,9= 42,5 крб.
Р4 = 47,27? 1,2 = 56,7 крб.
Р5 = 47,27? 1,2 = 56,7 крб.
Р6 = 66,75? 1,2 = 80,1руб.
Р7 = 47,27? 1 = 47,3 крб.
Р8 = 47,27? 1,2 = 56,72 крб.
Р9 = 47,27? 1,152 = 54,46 крб.
Потім визначається розцінка на виріб:
Різд.= 492,3/26,05= 18,9 крб.
Розрахунок ціни одиниці виробу проводиться на підставі рентабельності виробу, знаючи собівартість можна розрахувати ціну одиниці виробу.
Ц=491,5? (1+35/100) + 147,6= 811,1 крб.
Калькуляція собівартості виробу. Таб. №5.1
| № | Статті витрат | Умовне позначення | Сума, крб. |
| 1 | Матеріальні витрати | СМ | 403,6 |
| 2 | Витрати на оплату праці виробничих робітників | ЗОТпр.р. | 4,64 |
| 3 | Відрахування на соціальні потреби | ОСНпр.р. | 1,69 |
| 4 | Витрати за змістом і експлуатації устаткування | РСЕО | 1,13 |
| 5 | Загальновиробничі витрати | ОПР | 0,76 |
| 6 | Загальногосподарські витрати | ОХРИ | 0,58 |
| Разом виробнича вартість | 271,36 | ||
| 7 | Комерційні витрати | КР | |
| Разом повна собівартість виробу | 361,36 | ||
| У тому числі | Змінні витрати | Пер.і | 358,23 |
| Постійні витрати | Пос.і | 3,27 | |
Розрахунок собівартості цифрового годинника підтверджує те, що витрати на виробництво годинника не високі і дозволити придбати собі їх може практично кожний.
6. Охорона праці
Радіомонтажник, виконуючи ті або інші роботи, повинен пам'ятати основні правила техніки безпеки. Знання цих правил дозволяє так організувати свою працю, щоб виключити або зробити мінімальною дію несприятливих чинників відносно себе і оточуючих. Перш за все потрібно дотримуватися особливої обережності при роботі за верстатом, при роботі з паяльником, з горючими і легкозаймистими рідинами і токсичними речовинами.
6.1 Основні вимоги по техніці безпеки при роботі на верстатах
При виробництві радіоелектронної апаратури широко використовуються ізоляційні матеріали (гетинакс, текстоліт і стеклотекстолит), в процесі механічної обробці яких утворюється багато пилу і виділяються газоподібні продукти розкладання матеріалу. Тому верстати обов'язково повинні бути обладнаний місцевою витяжною вентиляцією. Повністю усунути шкідливу дію шаруватих ізоляційних матеріалів при механічній обробці можна тільки шляхом її автоматизації.
Робота з ножицями важелів
Перед роботою ножиці важелів перевіряють, чи змазані частини, що труть, чи плавно ходить важіль, чи відсутній зазор між ріжучими кромками.
При різанні необхідно:
– стежити за положенням пальців лівої руки, підтримуючи лист знизу;
– не здувати тирсу і не видаляти їх руками щоб уникнути засмічення очей або поранення рук;
– не захаращувати робоче місце непотрібними інструментами і деталями.
Робота на свердлувальному верстаті
Перед початком робіт на свердлувальному верстаті необхідно перевірити його заземлення і роботу на холостому ходу. Установку свердла необхідно проводити після повної зупинки верстата. Забороняється торкатися до свердла, патрона і шпінделя до зупинки верстата. Видаляти стружку слід тільки після припинення обертання свердла, але не руками, а щіткою. Працювати на верстаті слід в спецодягу (халат) і захисних окулярах. Забороняється працювати в рукавицях або із забинтованими пальцями без гумових напальчников. Після закінчення роботи необхідно вимкнути верстат і очистити його щіткою від пилу і відходів.
6.2 Основні вимоги по техніці безпеки при хімічній обробці металів
При хімічній обробці металів (труїть) використовують ряд травителей: хлорне залізо, персульфат амонія, хлорна мідь, хромовий ангідрид з сірчаною кислотою і інші токсичні речовини. Так в процесі того, що труїть друкарської платні для цифрового годинника використовувалося хлорне залізо. Роботу з травителями слід проводити в спецодягу (халат, бавовняні і гумові рукавички) і захисних окулярах.
Занурювати в розчин і виймати з розчину виріб слідує за допомогою спеціальних пристосувань або інструменту (наприклад, пінцета), але не руками. При хімічних опіках шкіри уражене місце потрібне промити сильним струменем проточної води і остаточно нейтрализировать.
Процес труїть повинен проводиться в приміщеннях з місцевою витяжною вентиляцією, оскільки травители є токсичними речовинами.
6.3 Основні вимоги по техніці безпеки при проведенні електромонтажних робіт
Перед початком роботи необхідно перевірити справність інструментів і пристосувань, надійність заземлення паяльника. Стрижень паяльника не повинен гойдатися, ручка його не повинна мати тріщин, а шнур не повинен мати порушення ізоляції. Крім того, паяльник слід тримати на металевій або теплостійкій підставці або в спеціально обладнаному для нього місці. При роботі з паяльником необхідно дотримуватися обережності, щоб уникнути опіків.
При монтажі електричних схем забороняється:
– проверять на дотик наявність напруги і нагрів токоведущих частин схеми;
– применять для з'єднання дроту з пошкодженою ізоляцією;
– производить паяння і установку деталей в устаткуванні, що знаходиться під напругою;
– измерять напруги і струми переносними приладами з неізольованими дротами і щупами.
Під час електромонтажних робіт використовуються припої і флюси. У зв'язку з тим, що до складу припоїв входить свинець, необхідне використовування захисних заходів для запобігання отруєння організму, зухвалої зміни в нервовій системі, крові і судинах людини. Флюси, вживані при паянні (каніфольний – спиртний, хлористий цинк), також є токсичними. Так, каніфоль викликає роздратування шкіри і появу висипу, а хлористий цинк – опік шкіри і слизистої оболонки. Для запобігання шкідливої дії всі припої і флюси повинні зберігається в спеціальній щільно закритій тарі. Робоче місце паяння повинне оборудоваться місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує концентрацію свинцю в робочій зоні не більше гранично допустимою (0,01мг/м3).
Також під час електромонтажних робіт використовуються горючі і легкозаймисті рідини, такі як спирти, бензин, бензол і ацетон, які є сильнолетучими і їх пари можуть при великій концентрації представляти велику пожароопасность. Тому не слід тримати на робочому місці легкозаймисті рідини у великих кількостях. Працювати необхідно в приміщеннях, забезпечених місцевою витяжною вентиляцією і протипожежними засобами (вогнегасниками, піском, азбестовими і шерстяними ковдрами) у разі спалаху.
Після закінчення роботи необхідно:
1. відключити паяльник і обпалюючий пристрій від електромережі;
2. обтерти інструменти і пристосування і прибрати їх у відведені для цього місця (паяльник при цьому повинен бути холодним);
3. очистити робоче місце від припою і каніфолі, протерти вологою серветкою поверхню столу;
4. сполоснути руки однопроцентним розчином оцетової кислоти, потім вимити їх гарячою водою з милом і прополоскати рот.
Висновок
Процес виконання дипломного проекту складається з декількох етапів:
1. Теоретичний етап – це ознайомлення з принципом роботи цифрового годинника, тобто ознайомлення із структурною і електричною принциповою схемами, з функціональними елементами схеми.
2. Розрахунковий етап – це розрахунок схеми електричної принципової і розрахунок економічної частини дипломного проекту (основних характеристик виробничого процесу і собівартості цифрового годинника).
3. Практичний етап – це виготовлення макетного зразка друкарської платні, розводка і збірка друкарської платні і установка платні в корпус.
4. Регулювальний – настроювальний етап або стадія включає метод послідовно контролю, який полягає в послідовній перевірці проходження сигналу від блоку до блоку, від каскаду до каскаду до виявлення несправності. Цифровий годинник складається з декількох блоків – блоку генератора імпульсів, блоку, що складається з ланцюжка послідовно включених лічильників і блоку на транзисторних ключах, службовця для гасіння нуля в розряді десятків годинника.
Регулювальний – настроювальна стадія відрізняється особливою складністю і трудомісткістю виробничого процесу виготовлення радіоелектронної апаратури і вимагає особливої уваги.
Результатами проведеної роботи є знання за принципом ознайомлення, виготовлення і перевірки цифрового годинника відповідно до електричної принципової схеми.
Список літератури
1. Бельовцев А.Т. «Монтаж радіоапаратури і приладів». Москва. <<Высшая школа>> 1982 рік.
2. Браммер Ю.А., Пащук І.Н. «Імпульсні і цифрові пристрої». Москва. <<Высшая школа>>. 2003 рік.
3. Веніамінов В.Н., Лебедев О.Н., Мірошніченко А.І. «Мікросхеми і їх застосування». Москва. <<Радио і связь>> 1989 рік.
4. Верховцев О.Р., Лютов До. П. «Практичні поради майстру – любителю» (Електроніка. Електротехніка. Матеріали і їх застосування). Санкт – Петербург. <<ЭНЕРГОАТОМИЗДАТ>>. 1991 рік.
5. Ганенко А.П., Лапсарь М.І. «Оформлення текстових і графічних матеріалів при підготовці дипломних проектів, курсових і письмових екзаменаційних робіт» (Вимоги ЕСЬКД). Москва. ACADEMA. 2003 рік.
6. Чаклунів А.З. «Азбука радіоаматорства» (Тому 1, Цифрова техніка). Москва. СОЛОН – Прес. 2003 рік.
7. Мамедов О.Ю. «Сучасна економіка». Ростов – на – Дону. <<Феникс>>. 1995 рік.
8. Новіцкий Н.І. «Організація виробництва на підприємствах». Москва. <<Финансы і Статистика>> 2004 рік.
9. Пухальській Р.І., Новосельцева Т.Я. «Проектування дискретних пристроїв на інтегральних мікросхемах» (Довідник). Москва. <<Радио і связь>>. 1990 рік.
10. Тарабрін Б.В. «Інтегральні мікросхеми» (Довідник). Москва. <<ЭНЕРГОАТОМИЗДАТ>>. 1985 рік.
11. Уїльямс А. (переклад з англійського під редакцією Теплюка І.Н.). «Застосування інтегральних схем». Москва. <<Мир>> 1987 рік.
12. Ярочкина Р.В. «Радіоелектронна апаратура і прилади: монтаж і регулювання». Москва. <<ПрофОбрИздат>> 2002 рік.
Додаток
Схема роботи електронного годинника
