Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

КІРОВОГрадський Національний технічний університет


Саінсус олександр Дмитрович


УДК 621.793.8


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу


Спеціальність 05.05.11- Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук


Кировоград-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі експлуатації та ремонту машин Кіровоградського національного технічного університету Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, член – кореспондент УААН, Черновол Михайло Іванович, Кіровоградський національний технічний університет, ректор.


Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор, Козаченко Олексій Васильович, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, завідувач кафедри технічної експлуатації машин та устаткування;

кандидат технічних наук, доцент Новицький Андрій Валентинович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ, доцент кафедри стандартизації і ремонту машин


Захист відбудеться 20 червня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 23.073.01 у Кіровоградському національному технічному університеті за адресою: 25006, м. Кіровоград, проспект Університетський, 8.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кіровоградського національного технічного університету за адресою: 25006, м. Кіровоград, проспект Університетський, 8.


Автореферат розісланий 16 травня 2008 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Каліч.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Лапи культиваторів є однією з найбільш масових деталей робочих органів сільськогосподарських машин. У процесі взаємодії з ґрунтом їх ріжучі кромки підлягають інтенсивному абразивному зношуванню. Внаслідок малих термінів служби витрачається велика кількість лап у вигляді запасних частин, виробництво яких потребує значної кількості якісного металу. Відповідно до технічних вимог гарантійне напрацювання стрільчастих лап культиватора повинно бути не меншим 25 га. Разом з тим, як показує практика експлуатації таких лап, їх напрацювання на відмову на різних ґрунтах не перевищує 14-19 га.

На сьогодні не існує універсальних рекомендацій щодо підвищення довговічності лап культиваторів. Їх наробіток залежить від конкретних умов експлуатації, оброблюваного ґрунту, матеріалів основи та зміцнюючого покриття, співвідношення між їх товщинами, кутів заточування тощо.

У результаті ряду фундаментальних досліджень розроблена та широко використовується в сільськогосподарському машинобудуванні технологія індукційного наплавлення лез лап культиваторів, яка забезпечує певне підвищення зносостійкості та досягнення явища самозаточування. У той же час проблема підвищення довговічності культиваторних лап залишається актуальною – їх зносостійкість не відповідає вимогам, а вартість наплавлювальних матеріалів суттєво високою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася відповідно до державної цільової програми № 062 «Програма виробництва технологічних комплексів, машин та обладнання для агропромислового комплексу» на 1998-2005 рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. за №403), з планом науково-дослідних робіт Кіровоградського національного технічного університету, у тому числі держбюджетної теми «Підвищення зносостійкості деталей і спряжень сільськогосподарської техніки композиційними покриттями і матеріалами», держреєстрація №104U000633.

Мета роботи. Підвищення ресурсу стрільчастих культиваторних лап шляхом матеріалозберігаючого зміцнення – диференційованим індукцій-ним наплавленням кераміко – металевих покрить.

Задачі дослідження:

1. Провести аналіз причин втрати працездатності та особливостей зношування стрільчастих лап культиваторів і виявити можливі шляхи підвищення їх довговічності.

2. Розробити заходи підвищення зносостійкості культиваторних лап при нанесенні зміцнювальних композиційних покрить перемінного складу.

3. Визначити склад суміші і схему нанесення зносостійкого покриття для забезпечення збереження початкової форми леза при рівномірному його зношуванні уздовж ріжучої кромки.

4. Встановити закономірності зміни концентрації зносостійких наповнювачів в матеріалі наплавки для забезпечення рівномірного зносу лап.

5. Вивчити характер втрати геометричної форми зміцнених культиваторних лап, визначити їх працездатність і довговічність в умовах рядової експлуатації.

Об’єкт дослідження – процес підвищення довговічності стрільчастих лап культиваторів шляхом формування кераміко - металевих покрить.

Предмет дослідження – закономірності управління зносостійкістю лез лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу.

Методи дослідження. Теоретичні та експериментальні дослідження виконувалися на основі положень землеробської механіки і матеріалознавства з використанням методик вимірювання абразивної зносостійкості, металографії, електронної мікроскопії, математичного моделювання з використанням ПЕОМ та вимірювальної техніки.

Наукова новизна отриманих результатів:

- удосконалена модель зносу стрільчастих лап культиваторів;

- уперше встановлена можливість підвищення рівномірності зносу по довжині ріжучого леза і, відповідно, довговічності стрільчастих лап культиваторів при індукційному наплавленні кераміко-металевого покриття змінного складу і властивостей;

- на рівні новизни отримано математичні залежності, які описують особливості зношування ріжучої кромки лапи культиватора та впливу на них складових композиційних покрить;

- розвинено закономірності формування зміцнюючих кераміко-металевих покрить, які утворюються у процесі індукційного наплавлення культиваторних лап;

- визначено закономірності зміни у процесі експлуатації тягового опору стрільчастих лап культиваторів з кераміко-металевими покриттями перемінного складу.

Практичне значення результатів досліджень:

- запропоновано нову методику оцінки інтенсивності абразивного зношування ріжучої кромки по довжині культиваторної лапи;

- розроблено конструкції зміцнених лап культиваторів з раціональним поєднанням керамічних і металевих складових у зміцнюючих покриттях лез лап;

- розроблено матеріалозберігаючий спосіб зміцнення культиваторних лап кераміко-металевими покриттями дискретно - перемінного складу, з підвищеною рівномірністю зносу по довжині ріжучої кромки культиваторної лапи (Патент України на винахід № 50620. Бюл. №10, 2002 р.);

- запропоновано дозуючий пристрій, який дозволяє наносити наплавлювальну шихту перемінного складу по довжині ріжучої кромки леза культиваторної лапи;

- розроблений технологічний процес підвищення довговічності культиваторних лап прийнято до впровадження на ВАТ «Червона зірка» (м. Кіровоград). Очікуваний економічний ефект від впровадження розробленої технології складає близько 3 грн. на одну лапу.

Особистий внесок здобувача. Результати проведених досліджень отримані автором самостійно. Постановку проблеми і задач досліджень виконано спільно з науковим керівником. Теоретично обґрунтована та експериментально підтверджена можливість використання для підвищення довговічності стрільчастих лап культиваторів кераміко-металевих покрить змінного складу, які формуються індукційним наплавленням. Проведено стендові та експлуатаційні випробування експериментальних культиваторних лап, здійснено техніко-економічну оцінку запропонованого методу.

У наукових працях, виконаних у співавторстві, авторові належить таке: аналіз існуючих способів підвищення довговічності лап культиваторів [1, 4]; спосіб зміцнення робочих органів сільськогосподарських машин шляхом зміни концентрації зміцнюючого наповнювача в покритті залежно від ступеню зносу поверхні [3]; результати лабораторних [6, 10], стендових [8], експлуатаційних [7] досліджень зносостійкості зміцнювальних покрить та експериментальних лап культиваторів; теоретичні дослідження впливу концентрації наповнювача на знос покриття [11]; принципи проектування лапи культиватора з рівномірним зносом леза по довжині [12].

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались на міжнародній конференції з механізації і електрифікації сільського господарства (Кишинів, 19-20 жовтня 2000 р.); міжнародній конференції «Високі технології в машинобудуванні» (Харків, 2002 р.), 5-й міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми конструювання, виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки” (Кіровоград, 2-4 листопада 2005 р.); 4-й міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми технічного сервісу сільськогосподарської техніки» (Харків, 16-17 листопада 2006 р.); 7-й міжнародній науковій конференції «Сучасні проблеми землеробської механіки» (Мелітополь, 17-18 жовтня 2006 р.), 7-й міжнародній науково-практичній конференції «Інженерія поверхні і реновація виробів» ( Ялта, 29-31 травня 2007 р.), науково-технічних конференціях викладачів, аспірантів і співробітників Кіровоградського національного технічного університету (2000-2007 рр.),

Публікація результатів досліджень. За результатами досліджень опубліковано 12 статей, із них 10 у фахових виданнях, затверджених ВАК України, отримано 1 патент України на винахід.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, загальних висновків, списку використаних джерел із 136 найменувань та додатків. Повний обсяг дисертації становить 155 сторінок, включаючи 54 рисунки, 12 таблиць та 2 додатки.

Основний зміст роботи


Вступ. Обґрунтовано актуальність теми, зв’язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету і задачі досліджень, наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів і їх апробацію.

У першому розділі «Умови роботи лап культиваторів, їх пошкодження і методи підвищення довговічності» розглянуті конструкції лап культиваторів, умови їх роботи, зносостійкість лез та методи її підвищення.

Процесам взаємодії робочих органів з грунтом при його обробці присвячена велика кількість досліджень. Серед них можна виділити роботи Бабицького Л.Ф., Василенка П.М., Гукова Я.С., Дубровіна В.О., Ковбаси В.П., Кушнарьова А.С., Погорілого Л.В., Синєокова Г.М., Шевченка І.А. та багатьох інших вчених. Однак, розглядаючи раціональні підходи до обробітку грунту, в роботах недостатньо уваги приділялось зміні геометричної форми робочих органів в результаті зношування і втрати знаряддями працездатності. Суттєвий вклад в рішення цієї проблеми внесли Бойко А.І., Козаченко О.В., Петров М.Ю., Рабінович А.Ш., Севернєв М.М., Ткачев В.Н., Черновол М.І., та інші.

Усі напрямки підвищення довговічності лап культиваторів, які використовуються як при їх виготовленні, так і при відновленні, можна розділити на чотири групи: вишукання нових матеріалів для виготовлення лап; використання різних методів термічної і хіміко-термічної обробки; використання зміцнюючих покрить; визначення оптимальної геометрії ріжучих кромок лез лап для забезпечення їх міцності і самозаточування.

Особливу проблему представляє нерівномірність розподілення зносу лап і втрати їх початкової геометрії. Вирівнювання інтенсивностей зношування по окремим ділянкам робочих поверхонь лап може бути досягнуто відповідним розподілом зносостійкого матеріалу, який наноситься на лезо з урахуванням його фізико-механічних властивостей.

В останній час розроблена досить широка номенклатура прогресивних композиційних матеріалів, які дозволяють суттєво підвищити зносостійкість деталей в умовах абразивного зношування. Найбільший інтерес викликають композиційні матеріали системи «метал-кераміка», які, з точки зору сучасних положень теорії тертя і зношування, є найбільш прийнятними для підвищення довговічності знарядь в умовах абразивного зношування.

Однак питання проектування конструкції стрільчастої культиваторної лапи з композиційним кераміко – металевим покриттям, вибір його складу, особливості нанесення залежно від зносу леза практично не досліджені. Виходячи з проведеного аналізу та поставленої мети в роботі сформовані задачі дослідження.

У другому розділі «Теоретичне обґрунтування підвищення довговічності лап культиваторів нанесенням композиційних покрить перемінного складу» розглянуто динаміку зносу стрільчастої лапи культиватора, проведено аналіз зносу лап, які наплавлені композиційними покриттями системи «метал-кераміка» з нерівномірним розподілом зміцнюючого наповнювача по довжині леза лапи; обґрунтовано вибір технологічних параметрів індукційного наплавлення композиційних покрить; проведена оцінка зміни тягового опору зміцненої лапи культиватора.

Аналіз процесу взаємодії лапи культиватора з ґрунтом проведено на моделі клину. На основі розгляду силового впливу ґрунту на робочий орган отримано вираз загальної сили нормального тиску ґрунту на клин, а також сили тертя під час руху клину в ґрунті. Показано, що у процесі взаємодії лапи з ґрунтом змінюється профіль її різальної кромки, який набуває в перерізі форму параболи та змінюється зусилля, що діє на робочий орган.

В результаті проведеного дослідження встановлені закономірності розподілу лінійного зношування Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу уздовж ріжучої кромки леза лапи культиватора, яке описується експоненціальним законом:

Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу, (1)


де Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу – величина зносу носка лапи при Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу= 0; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу – твердість матеріалу лапи; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– твердість абразиву; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– модуль пружності матеріалу лапи; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– питоме навантаження ґрунту на лапу; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу–ширина захвату лапи; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– швидкість руху; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– час обробки; c – емпірична стала, що враховує конст-руктивні та експлуатаційні характеристики; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– площа робочої поверхні лапи; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– відстань від носка лапи вздовж її різальної кромки.

З урахуванням найважливіших показників композиційного покриття, що впливають на його зносостійкість (твердість матриці і наповнювача, модуль пружності тощо) закономірність величини зношування, виходячи з (1), представляється рівнянням:


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу, (2)


де Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– твердість матриці і наповнювача композиційного покриття; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– модулі пружності матеріалу матриці і наповнювача; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– вміст наповнювача в покритті; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– напрацювання на одну лапу.

Отримана закономірність розподілу зносу (2) дала підстави для формування вимог до складу матеріалу зміцнювального покриття з метою вирівнювання інтенсивностей зносу окремих дільниць леза лапи культиватора.

Для збереження геометрії лапи запропоновано наносити диференціальне зміцнювальне композиційне покриття. Це здійснюється зміною концентрації керамічного наповнювача в покритті вздовж різальної кромки від носка лапи до її країв.

Виходячи з умови, що вміст зносостійкого наповнювача в наплавленому зміцнюючому шарі повинен забезпечувати рівність інтенсивностей зносу по всій довжині леза, встановлена закономірність зміни концентрації наповнювача, що описується рівнянням :


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу, (3)


де Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу- концентрація наповнювача у шихті i-го дозатора, розташованого на відстані Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу від носка лапи; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складуПідвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу- максимальна концентрація наповнювача в шихті;

Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу – коефіцієнт, що характеризує фізико-механічні властивості покриття на відстані Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу від носка лапи для даних умов експлуатації.


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

Рис. 1. Залежність зміни інтесивності зносу в точках, які розташовані вздовж леза лапи при різній концентрації керамічного наповнювача.

Слід зауважити, що формула (3) отримана, виходячи з допущення, що при формуванні композиційного покриття з різною концентрацією наповнювача інтенсивність зносу в кожній точці вздовж довжини лапи культиватора практично залишається незмінною (рис. 1), тобто інтенсивність зносу однакова (Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу).

При цьому концентрація наповнювача в шихті в і-му дозаторі дорівнює:


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу, (4)


де Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу – максимальна концен-трація керамічного наповнювача в шихті; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу – відстань і-го доза - тора від носка лапи; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу; Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу– відповідно інтенсивності зносу в області носка і в Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу -х локальних областях, де вноситься відповідно концентрація наповнювача Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу.

Наприклад, у випадку семи дозаторів вміст наповнювача, який визначається за формулою (4), буде змінюватися від максимального значення 30% - на носку лапи, до 0% на периферії крила лапи (рис. 2).


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

Рис. 2. Розподіл наповнювача в шихті вздовж довжини леза лапи

Перевірку ефективності застосування запропонованої конструкції зміцнених лап та технології їх виготовлення проводили шляхом оцінювання геометрії лез при вивченні їх зношування, а також зміни величини тягового опору лапи культиватора в умовах експлуатації.

У третьому розділі «Програма і методика досліджень» викладена загальна програма досліджень; розглянуто методики вимірювання зносу лап культиватора, вибору складів порошкової шихти для індукційного наплавлення, вивчення структури та основних властивостей покрить, проведення стендових та експлуатаційних випробувань зміцнених лап.

Комплекс експериментальних досліджень по підвищенню довговічності культиваторних лап виконувався у такій послідовності:

1. Проведення аналізу зміни розмірів та форм лап культиватора в процесі обробітку грунту. Розробка заходів управління формою зношування культиваторних лап, які враховують нерівномірний характер розподілу зносу по всій довжині леза.

2. Проведення лабораторних досліджень раціонального складу, структури та основних властивостей зміцнюючих зносостійких покрить.

3. Вивчення динаміки зносу зміцнених лап культиваторів в умовах стендових випробувань.

4. Розробка технологічного процесу зміцнення лап культиваторів, вивчення їх працездатності і довговічності в експлуатаційних умовах, техніко-економічна оцінка розроблених заходів.

Лінійні зноси лап визначали відносно контуру нової (шаблонної) лапи в 14-ти точках уздовж кожного леза. При цьому в зоні носка лапи виміри проводилися у 5-ти точках. По зношеному лезу викреслювали його контур, а потім проводили замір лінійного зносу від бази на шаблоні. Така методика виміру зносу лап використовувалася як при вивченні зносів серійних лап після рядової експлуатації, так і при вивченні порівняльної зносостійкості експериментальних лап.

Вибір складу порошкової шихти для індукційного наплавлення композиційних покрить проводився в кілька етапів: вибір основи шихти для одержання матриці покриття; вибір керамічного наповнювача; обґрунтування кількісного співвідношення основи шихти і наповнювача. Індукційне наплавлення ґрунтообробних знарядь - це досить освоєний багаторічною практикою процес, і цей досвід свідчить, що найбільш прийнятним порошковим матеріалом для створення зміцнюючих покрить індукційним наплавленням є суміші на основі сормайтів. Вони технологічні, мають високу зносостійкість, їх промисловий випуск освоєно в Україні (м.Торез, Донецька обл.).

У зв’язку з цим в роботі за основу шихти було прийнято порошок ПГ-УС-25. Масовий склад: C=4,4-5,4%; Cr=35-41%; Si=1,6-2,6%; Mn=2,5%; Ni=1,0-1,8%; Fe – решта. Розмір фракцій – 150-200 мкм.

На основі літературних даних і попередніх дослідів як наповнювач були вибрані карбід хрому Cr3C2 і плакований карбід хрому марки КХНП-20, у якого частки покриті оболонкою Ni (вміст нікелю у частках складає 20%).

Гранулометричний склад порошків визначали за допомогою лічильника «ТА-П» фірми «Культер» (Франція). Морфологія поверхні порошків вивчалась за допомогою растрового електронного мікроскопа «Сamebax microbeam”.

Вміст Cr3C2 чи КХНП-20 в механічній суміші змінювали на рівнях 10, 20, 30 об. %. У якості бази для порівняння брали порошкову суміш ПС 14-60, яка використовується у серійній технології зміцнення лап культиватора. Остання складається зі сплаву типу «сормайт» – 40%, та ферохрому – 60%, який виконує роль наповнювача.

Нанесення покрить на зразки зі сталі 65Г і лапи проводилось на промисловому обладнанні ВАТ «Червона зірка». Наплавлення струмами високої частоти проводили на установці типу ВЧГ- 2=100/0,066 за прийнятим на заводі режимом: струм індуктора - 0,8 А; струм аноду - 7,5-8,0 мА; розжарення - 12 А; потужність - 10 кВт. Товщина наплавленого покриття знаходилася в межах 0,4Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу мм.

Дослідження макро-, мікроструктури і мікротвердості покрить проводили на зразках, що були вирізані з лап культиваторів. Мікроструктуру досліджували на оптичних мікроскопах «Neophot-21» і МІМ-8 при збільшеннях від х50 до х500, а також на растровому електронному мікроскопі-мікроаналізаторі BS-340 фірми «TESLA», який дозволяє здійснити локальне визначення хімічного складу ділянок покриття. Мікротвердість структурних складових покриття досліджували на мікротвердометрах ПМТ-3 і «Shemadzu» (Японія).

Лабораторні дослідження наплавлених зразків на зносостійкість проводили в абразивному середовищі на машині тертя типу НК (нерухоме кільце). Питомий тиск на поверхню тертя зразка складав 0,02; 0,085 і 0,15 МПа, швидкість ковзання - 0,56 м/с. Зношування визначали ваговим методом на вагах АДВ-200М.

Стендові випробування наплавлених культиваторних лап проводили на круговому стенді, який імітує роботу робочих органів культиваторів у польових умовах. Експлуатаційні випробування експериментальних лап проводилися на культиваторах КПСП-4, які агрегатувались із трактором МТЗ-80.

У четвертому розділі «Дослідження зносостійкості культиваторних лап з композиційними покриттями» представлені результати дослідження структури, твердості та зносостійкості як зразків кераміко-металевих покрить, так і лез культиваторних лап, які зміцнені композиційними покриттями з різним вмістом керамічного наповнювача; розглянуті питання проектування лез культиваторів з покриттями перемінного складу.

Зносні випробування (стендові та експлуатаційні) серійних лап культиваторів Н043.05.102, зміцнених методом індукційного наплавлення порошковою сумішшю ПС-14-60, показали, що серійні лапи не відпрацьовують гарантійний термін.

Вимірювання лінійного зносу лез показало (рис.3), що на крилах стрільчастих лап він збільшується пропорційно напрацюванню при проведенні випробувань. У міру наближення до носка інтенсивність зносу зі збільшенням часу напрацювання суттєво зростає. У початковий період випробувань також має місце прискорений знос носка, що пов’язано з округленням його контуру.


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

Рис.3. Лінійні зноси серійної стрільчатої лапи (В=270 мм) при різному напрацюванні у процесі експлуатаційних випробувань: 1-5га; 2-15 га; 3-25 га; 4-35 га


Таким чином, внаслідок різниці в інтенсивності зношування на різних ділянках стрільчастої лапи наплавлений шар на носку стирається значно швидше (в 1,8 - 2,0 рази), ніж на крилах. Зносостійкий шар на носку культиваторної лапи практично зникає після напрацювання 17...19 га. В той же час на крилах культиваторної лапи навіть після напрацювання 35 га частково зберігається наплавлений шар.

При дослідженні мікроструктури покриття, наплавленого за серійною технологією сумішшю ПС-14-60, спостерігається значна кількість пор та мікротріщин у частках наповнювача - ферохрому. Така структура покриття не може забезпечувати високу зносостій-кість лез при динамічній взаємодії з ґрунтом.

Металографічні дослідження будови експериментальних композиційних покрить, які отримано із суміші порошків ПГ-УС-25 і КХНП-20, показали міцний зв’язок наповнювача (карбіду хрому) з металічною матрицею. Наплавлені шари при вмісті в них 30% КХНП-20 мали агрегатну твердість HRC 54-56, на відміну від серійних зразків, у яких твердість складала HRC 44-48.

Результати лабораторних випробувань зносостійкості зразків з різним вмістом наповнювача (КХНП-20) наведені на рис. 4. Найбільш інтенсивно зношуються шари, які утворені при наплавленні сплаву ПГ-УС-25 без наповнювача, а найбільш висока зносостійкість у наплавки ПГ-УС-25+30%КХНП-20. Особливо суттєво ця різниця проявляється при підвищенні питомого тиску до 0,15 МПа. Отримані залежності дозволяють за рахунок підбору відповідних складів досягнути рівномірного зношування лапи по довжині ріжучих лез.


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

а) б)

Рис.4. Динаміка абразивного зношування при лабораторних дослід-женнях наплавлених зразків. Питомі тиски: а) Р=0,02 МПа; б) Р=0,15 МПа. Наплавлені зразки: 1) ПГ-УС-25; 2) ПГ-УС-25 + 10% КХНП-20; 3) ПГ-УС-25 + 20% КХНП-20; 4) ПГ-УС-25 + 30% КХНП-20.

Як видно з представлених графіків, ваговий знос суттєво залежить від питомого тиску. Прийнявши на носку лапи питомий тиск Р=0,15 МПа, а на кінці крила Р=0,02 МПа, отримані залежності було трансформовано в залежність вагового зносу від питомого тиску, що розподілений лінійно уздовж леза культиваторної лапи (рис.5). Останню залежність можна розглядати як номограму, що дозволяє орієнтовно, з метою досягнення близьких значень зносу, визначити необхідний вміст наповнювача в наплавлювальній шихті на різних ділянках ріжучого леза (A, B, C, D).

Для підтвердження результатів лабораторних досліджень зносостій-кості зразків проводили стендові випробовування натурних лап, зміцнених наплавленням таких сумішей: склад А- ПГ-УС-25+30% КХНП-20; склад Б- ПГ-УС-25+20% КХНП-20; склад В- ПГ-УС-25+10% КХНП-20; склад Г- 100% ПГ-УС-25.


Підвищення довговічності лап культиваторів композиційними покриттями перемінного складу

Рис.5. Номограма для визначення перемінного складу зміцнювального композиційного покриття по довжині ріжучого леза стрільчастої лапи культиватора. Склад сумішей для наплавлення: 1) ПГ-УС-25; 2)ПГ-УС-25 + 10% КХНП-20; 3)ПГ-УС-25 + 20% КХНП-20; 4)ПГ-УС-25 + 30% КХНП-20


Значення лінійних зносів леза, які виміряні у напрямку руху культиваторної лапи, наведені в табл.1.

Таблиця 1

Розподіл лінійного зносу (мм) по ширині захвату культиваторних лап (напрацювання 192 годин), які зміцнені наплавленням різних сумішей

Склад

шихти

Відстань від осі культиваторної лапи, мм

0 6 16 27 37 47 57 67 78 88 98 107 118 123
А 20 16 12 9 9 9 8 8 8 8 7 7 7 7
Б 27 22 17 14 13 13 12 12 12 11 11 10 10 10
В 33 29 24 20 18 17 16 16 15 15 15 14 14 14
Г 54 46 39 34 30 28 26 25 24 23 22 22 22 21

Отримані значення лінійного зносу зміцнених лез свідчать про збереження загальних закономірностей стирання культиваторних лап - величина зносу леза зменшується по мірі віддалення від носка до крил. Відсутність у складі порошкової суміші наповнювача (склад Г) веде до різкого зниження зносостійкості наплавлених покрить. В

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: