Теплове обладнання підприємств з переробки плодів і овочів
Технічна характеристика кожухотрубного підігрівача А9-КБВ
Продуктивність, т/год 4,2
Площа поверхні нагрівання, м2 9
Затрати електроенергії, кВттод 0,71
Витрати пари, т/год 0,214
Маса, кг 5,1
У міжтрубний простір підігрівача надходить пара-теплоносій. Продукт подається у нижній теплообмінник, проходячи по його трубному простору, і заздалегідь нагрівається парою. Потім він надходить у верхній теплообмінник і нагрівається до заданої температури, звідки подається на дальшу обробку. Відпрацьована пара у вигляді конденсату видаляється через конденсатовідник.
Двотрубні теплообмінники типу «труба в трубі» є пристроями, що складаються з двох труб: труба меншого діаметра вставлена в трубу більшого діаметра. По одній трубі пропускається рідина, що обробляється, а по іншій протитоком рухається теплоносій. Теплообмінники такого типу призначені для охолодження сокоматеріалів перед відстоюванням, готових соків, розсолів, патоки тощо.
Теплообмінник складається з кількох розміщених одна над одною прямолінійних ділянок. Внутрішні труби послідовно з'єднані каналами, що кріплені по фланцях. Зовнішні труби з'єднані між собою патрубками. Весь апарат — це один елемент великої довжини.
Пластинчасті теплообмінники типу ВПУ мають плоскі поверхні теплообміну. Вони складаються з ряду паралельних пластин, виготовлених з тонких металевих листів (нержавіючої сталі) завтовшки близько 1 мм. Будова розбірного пластинчастого теплообмінника нагадує будову фільтр-пресів. Між поверхнями двох суміжних пластин є невелика щілина, яка слугує каналом для рідини, що піддається нагріванню або охолодженню.
Таблиця 2. Технічна характеристика пластинчастих теплообмінників типу ВПУ
| Показники | ВП1-У2,5 | ВП1-У5 |
| Продуктивність, м3/г | 25 | 5 |
| Тривалість витримки продукту при максимальній швидкості потоку, с | 100 | 100 |
| Початкова температура, °С: гарячої води (теплоносія) водопровідної води (холодоносія) | 86 12 | 86 12 |
| Кількість пластин | 49 | 85 |
| Площа поверхні теплообміну однієї пластини, м2 | 0,15 | 0,15 |
| Габарити, мм | 1650x700x1400 | 1870x700x1400 |
| Маса, кг | 520 | 650 |
Пластинчастий теплообмінний апарат складається із станини, набору пластин, проміжних плит. Основними частинами станини є стояки і, верхня і нижня штанги , натискна плита , гвинт . На головній підпорі знаходиться штуцер для введення продукту і штуцер для його виведення. Штуцером на натискній плиті теплоносій виводиться, а штуцером — вводиться. Теплообмінні плити , розміщені на штангах у робочому положенні щільно притиснуті одна до одної. Ущільнення при цьому забезпечується гумовими прокладками. За розміщенням отворів, окільцьованих прокладками, пластини (плити) поділяються на ліві і праві і чергуються. Остання по ходу руху продукту пластина не має отвору, що створює необхідний підпір і сприяє розподілу рідини, що нагрівається, по непарних порожнинах між пластинами.
Теплоносій рухається протитоком, розподіляючись по парних порожнинах. Таким чином, порожнини з продуктом і теплоносієм чергуються, і в апараті створюються дві системи взаємно ізольованих каналів.
У багатосекційних пластинчастих теплообмінних апаратах в окремих секціях для економії енергії використовуються продукт, що охолоджується, і продукт, що нагрівається як теплоносій. Така секція називається регенераційною.
Перевагами пластинчастих теплообмінників є їх компактність, можливість проведення ретельної санітарної обробки, короткочасність теплового впливу, оскільки шар продукту тонкий, забезпечення автоматичного регулювання процесами, а вадою — велика кількість прокладкових з'єднань між пластинами.
Тепловий розрахунок підігрівачів періодичної дії (варильних казанів, еакторів) здійснюють для визначення витрат теплоти
Рівняння теплового балансу має вигляд
![]()
де Q1 — витрати теплоти на нагрівання продукту, Дж; Q2 — втрати теплоти в довкілля, Дж; Q3 — витрати теплоти на випаровування з поверхні продукту (якщо варильні казани відкриті), Дж; Q4 — витрати теплоти на нагрівання апарата, Дж.
З цього
рівняння визначається
витрата пари
Вп
за формулою
Площу
поверхні нагрівання
S (м2)
обчислюють
за рівнянням
тепловіддачі

де k — коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2·°С); ΔГ — різниця температур теплоносія і продукту, °С; τ — тривалість нагрівання, год; Qзаг — витрати теплоти, Дж/год.
Тепловий розрахунок підігрівачів безперервної дії здійснюють за 1 год.
З рівняння теплового балансу визначають витрати пари, кг/с,

де Q1— витрати теплоти на нагрівання продукту, Дж/г; Q2 — витрати теплоти на компенсацію її втрат, Дж; іП та ік — тепло-утримання відповідно пари і конденсату, Дж/кг.
За рівнянням тепловіддачі обчислюють площу поверхні нагрівання, м2,

Оскільки Q1 = Gc(T2 –Т1), продуктивність підігрівача, кг/с,

де
с — теплоємність
продукту, Дж/(кг·°С);
Т2
і Т1
— відповідно
кінцева і початкова
температура
продукту, °С;
k —
коефіцієнт
тепловіддачі
(приймається
за дослідними
даними, отриманими
за умов, які є
ідентичними
розрахунковим,
або його визначають
за критеріальними
рівняннями).
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОБСЛУГОВУВАННЯ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ
До апаратів для бланшування, обшпарювання та підігрівання плодів і овочів ставляться такі вимоги.
Барботер з бланшувачем має бути покритий водою шаром не менше 150 - 200 мм. Запобіжні клапани потрібно продувати не рідше двох разів за зміну.
В апаратах з мішалками між поверхнею нагрівання і лопатями повинні бути щілини, щоб запобігати стиранню поверхні нагрівання.
Нагрівальну камеру необхідно щорічно піддавати гідравлічному випробуванню на робочий тиск.
Для того щоб запобігти переповненню камери конденсатом і можливим гідравлічним ударам, перед пуском пари треба відкривати обвідні вентилі на конденсаторі-відвіднику.
2.СУШИЛЬНІ АПАРАТИ
Під час консервування сушінням внаслідок випаровування з продукту видаляється частина вологи. Якщо овочі, м'ясо, рибу висушити до вмісту в них вологи 12 - 14 %, а плоди — до 15 -25 %, то в них припиняється життєдіяльність мікроорганізмів і тим самим створюються умови для тривалого зберігання продуктів. У деяких випадках харчові продукти сушать для поліпшення умов їх переробки (наприклад, сушіння солоду і рибних відходів перед їх подрібненням).
Залежно від властивостей висушуваних продуктів та умов технологічного процесу застосовують різні способи сушіння, що забезпечують високу якість готового продукту, збереження його харчової цінності і раціональне ведення процесу. На видалення 1 кг вологи під час сушіння затрачається велика кількість теплової або електричної енергії, тому там, де це можливо, вологу видаляють до сушіння пресуванням, випаровуванням, центрифугуванням або фільтруванням.
У консервному й овочесушильному виробництві переважає конвективний спосіб сушіння, за якого повітря, температура якого вища за температуру продукту, стикається з продуктом, віддає йому частину теплоти і вбирає вологу з нього. Застосовують також інші способи сушіння: контактний, коли тепло передається висушуваному продукту через контактну з ним поверхню нагрівання; радіаційний, коли тепло передається тепловими (інфрачервоними) променями; сублімацією у глибокому вакуумі; струмами високої частоти.
КЛАСИФІКАЦІЯ СУШАРОК
У харчовій промисловості застосовуються різні сушарки залежно від виду продуктів, призначених для сушіння
Для сушіння плодів і овочів, нарізаних шматочками (яблука, морква, картопля, капуста, цибуля), а також цілими (вишня, виноград, слива та ін.) застосовують стрічкові, рідше канальні (або тунельні) сушарки. Барабанні і пневматичні (аерофонтанні) сушарки призначені для сушіння продуктів, які не псуються від ударів і подрібнення, наприклад відходи томатів (шкірка і насіння) і риби. На розпилювальних сушарках сушать напіврідкі продукти томатної маси, концентрованих фруктових соків, кави, молока та ін. Сублімацію застосовують для сушіння різних плодів і ягід цілими або нарізаними (малина, полуниці, шматочки яблук, лимонів), а також м'ясних і молочних продуктів. Інфрачервоним випромінюванням сушать матеріали в грузькому шарі.
З відомих способів сушіння в плодоовочевому виробництві використовуються конвективний, кондуктивний і радіаційний.
КОНВЕКТИВНИЙ СПОСІБ СУШІННЯ
За конвективного способу сушіння теплота до поверхні продукту надходить внаслідок руху теплоносія (нагрітого повітря) і поглинає вологу, що випарувалася з продукту. За таким принципом працюють сушарки СПК-4Г і СКО. Площа робочої поверхні сушильних стрічок сушарки СПК-4Г становить 90; 45; 30 і 15 м2, СКО — тільки 90 і 45 м2. До загальної марки сушарки додається цифра, яка означає площу поверхні стрічки, наприклад СПК-4Г-90 і СКО-90.
Сушарка СПК-4Г-90 з бланшувачеж КТБ-900 являє собою камеру, закриту металевими щитами і дверима. Каркас монтується на фундаментних колонах. Всередині встановлений п'ятиярусний сітчастий конвеєр. Усі яруси конвеєра мають однакову довжину і рухаються у напрямку, протилежному руху стрічок. Для кращого пересипання продукту з верхньої стрічки на нижню осі приводних і натяжних барабанів зміщені одна відносно одної. Між конвеєрами розміщені калорифери, на кожному ряду яких є регулювальні вентилі для підведення пари від розподільного колектора і регулювання теплового режиму в кожній зоні. Такі сушарки можуть працювати при централізованому постачанні пари.
Привод сушарки складається з двох самостійних станцій, на кожній з яких встановлені два редуктори і ланцюговий варіатор. Один редуктор використовується для приводу стрічок, інший — ворошилок. Це дає змогу регулювати швидкість руху другої і четвертої стрічок від однієї станції і першої, третьої і п'ятої — від іншої.
На кожному ряду калориферів є регулювальні вентилі у місцях підведення пари, а в місцях її відведення — конденсато-відвідники. Температура повітря в сушильній камері контролюється термометром , вологість відведеного повітря — психрометром, датчик якого встановлений у витяжній парасольці, що закінчується патрубками, в яких встановлені вентилятори.
Автоматичне регулювання температурного режиму забезпечується подачею необхідної кількості пари в калорифери через вентилі, керовані електронними потенціометрами на щиті управління, сигнал на які надходить від термопар.
На щитах, встановлених на початку і в кінці конвеєрних стрічок, обладнані оглядові люки, через які беруть проби продукту і спостерігають за процесом сушіння. Люки освітлюються лампами
Продукт завантажується в сушарку завантажувальним конвеєром або бланшувачем. Шар його на цьому конвеєрі розрівнюється розкладальником сировини.
Стрічкова конвеєрна сушарка СКО-90 з вогневими калориферами, що працюють на рідкому паливі, використовується на підприємствах, які не мають промислової пари. Це закрита корпусом теплоізольована сушильна камера, всередині якої розміщені один над одним п'ять конвеєрів, руху яким надає приводна колонки.
Завантаження продукту в сушильну камеру і рівномірний розподіл його по ширині стрічки здійснюються завантажувальним конвеєром. Для підігрівання сушильного агента (повітря) без контакту його з продуктами згоряння палива призначені теплогенератори.
Система циркуляції сушильного агента являє собою два замкнених контури, в кожний з яких входять відцентрові вентилятори, повітропроводи, колектори, короби, сушильна камера і теплогенератори.
У системі циркуляції є ручні й автоматичні клапани для регулювання викиду відпрацьованого сушильного агента і нагнітання свіжого повітря. Роботою сушарки керують з щита.
Розрахунок стрічкової сушарки здійснюється так.
1. Масу вологи (кг/год), яка випаровується з продукту під час сушіння, визначають за формулою:

де G1 — кількість вологого продукту, який надходить у сушарку, кг/год; G2 — кількість висушеного продукту, кг/год; w1 і w2 — відповідно початкова і кінцева вологість продукту, %.
2. Маса висушеного продукту, кг/год,

3. Витрати повітря на сушіння, або продуктивність за кількістю випаруваної вологи (кг/год),
![]()
де Впов/кг — витрата повітря на випаровування 1 кг вологи, кг:

де х1 і х2 — вологоутримання повітря, кг/кг; d1 і d2 — те саме, г/кг.
4. Об'єм використаного повітря, м3/год,

де Vпит — питомий об'єм повітря, м3/кг; То — температура зовнішнього повітря, °С; φо — відносна вологість зовнішнього повітря, %; Рн.п — тиск насиченої пари при То, кг/м2.
![]()
5. Витрати теплоти у повітронагрівачі, Дж/год,
де qк — витрати теплоти на 1 кг випареної вологи, Дж/кг:

де Iо і I1 — теплоутримання вологого повітря до і після проходження ним через калорифер, Дж/кг.
За витратами теплоти визначають витрати пари, кг/год,
![]()
або поверхню нагрівання, м2,

де ΔT— середня арифметична різниця температур, °С; іп та ік — теплотворність нагрівальної пари і конденсату, Дж/кг; k — коефіцієнт тепловіддачі, Дж/(м2·год·°С).
КОНДУКТИВНИЙ СПОСІБ СУШІННЯ
Кондуктивний спосіб застосовується для сушіння високо вологих овочевого, картопляного і фруктового пюре за рахунок віддачі теплоти висушуваного продукту через нагріту поверхню. Перевага цього способу забезпечується значною інтенсивністю процесу.
За конструкцією кондуктивні сушарки бувають одно- і двовальцьові. Перші складаються з одного сушильного вальця (барабана), кількох намащувальних валків і зішкрібувальних ножів, другі — з двох сушильних вальців (барабанів). Товщина шару висушуваного продукту регулюється зміною щілини між вальцями, які обертаються назустріч один одному.
РАДІАЦІЙНИЙ СПОСІБ СУМШІННЯ
Продукт сушать дією на нього променів інфрачервоної частини спектра (ІЧ-променів). Генераторами ІЧ-променів є спеціальні електролампи або нагріті поверхні. ІЧ-промені забезпечують ефективне нагрівання продукту внаслідок інтенсифікації руху атомів і молекул у поверхневих його шарах.
Сушарки являють собою стрічковий конвеєр, над яким встановлені генератори ІЧ-променів.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Осокіна Н.М., Гайдай Г.С. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Умань - 2005 р.
2. Найченко В.М., Осадчий О.С. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства - К.: Школяр, 1999р.
3. Зберігання і переробка продукції рослинництва . І. Подпрятов, Л.Ф. Скалецька, А.М. Сеньков, В.С. Хилевич. — К.: Мета, 2002. — 495 с
4. Подпрятов Г.І., Скалецька Л.Ф., Сеньков А.М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва. Практикум: Навч. посібник. — К.: Вища освіта, 2004. — 272 с