Аналіз розчинення азоту в рідких і тугоплавких металах при температурах до 3125К
(10)
де
коефіцієнт
швидкості
хімічної реакції
на поверхні
рідкого металу;
- константа
Сівертса;
і
-
площа й об'єм
рідкого металу;
і
– рівноважна
і поточна
концентрації
азоту в рідкому
металі.
Тоді, після інтегрування, рішення рівняння (10) буде мати вид:
(11)
На
підставі отриманих
залежностей
були визначені
константи
швидкості
хіміко-абсорбційного
процесу
для різних
парціальних
тисків
і температур,
що приведені
в таблиці
3. Із приведених
у таблиці 3. даних
походить, що
зі збільшенням
хімічної активності
досліджуваних
металів до
азоту зменшується
коефіцієнт
масопередачі.
У ряді металів
Nb → V → Ti → Zr найбільш
різке зменшення
величини
спостерігається
при переході
від ніобію до
ванадію і титану
– на два порядки,
а найповільний
процес розчинення
азоту – у рідкому
цирконії. При
цьому величина
залежить також
і від температури
розплаву. Збільшення
температури
приводить до
зменшення сил
хімічного
зв'язку і, як
наслідок, до
збільшення
.
Отримані результати
дозволяють
нам висловити
наступні припущення.
Таблиця 3
Значення
для різних
металів
|
Метал |
|
|
|
|
Nb |
0.05-30 |
2923 3123 |
1.77 10-3 1.77 10-3 |
|
V |
0.09-1 |
2273 2373 |
2.9 10-5 3.5 10-5 |
|
Ti |
6.25-25 |
2273 2373 |
2.0 10-5 2.0 10-5 |
|
Zr |
0.09-1 |
2273 2373 |
1.05 10-5 1.43 10-5 |
Азот як домішка проникнення, адсорбуючись на металі, насичує його зв'язки і, якоюсь мірою блокує поверхню, подібно поверхнево-активним речовинам. Природно, процес дифузії азоту в металі не припиняється, але він іде з меншою швидкістю, чим насичення зв'язків азот-метал. Тому в поверхневому шарі, який можна порівняти з дифузійним шаром, відбувається накопичення азоту. При підвищенні парціальних тисків і температури, азот як би проштовхується через бар'єрний шар і конвективними потоками розноситься по всьому об’єму металу.
Виходячи з викладеного, ми припускаємо, що стадією всього процесу, що лімітує, розчинення азоту у високореакційних металах є хіміко адсорбційна ланка.
4. Загальні висновки
Проведено систематичні дослідження розчинності азоту в чистих ванадії, ніобії, у сплавах Fe-V і Fe-Nb у широкому інтервалі температур і парціальних тисків газу. Отримано основні термодинамічні величини, що описують процес розчинення азоту в досліджених системах у залежності від температури, парціального тиску й концентрації легуючого елемента в сплаві.
Показано, що теплота змішання в залізованадієвих і залізоніобієвих сплавах збільшується за абсолютною величиною з підвищенням концентрації легуючих елементів. Величина теплоти змішання для цих сплавів у всьому концентраційному інтервалі залишається негативною величиною, що говорить про екзотермічний характер процесу.
Визначено температурні залежності логарифма коефіцієнта активності азоту першого, другого і третього порядків для досліджених сплавів систем Fe-V і Fe-Nb. З отриманих залежностей випливає, що з ростом температури вплив параметрів другого й третього порядків на величину
слабшає. Для
сплавів системи
Fe-Nb, параметр
взаємодії
третього порядку
необхідно
враховувати
починаючи з
концентрації
ніобію в сплаві
80% мас.
Отримано рівняння, що дозволяють розраховувати розчинність азоту в сплавах систем Fe-V і Fe-Nb у широкому інтервалі концентрацій легуючих елементів, а також у чистих ванадії й ніобії.
При вивченні розчинності азоту в цирконії й титані було виявлено, що в дослідженому інтервалі температур і парціальних тисків, термодинамічна рівновага не досягається, тому що реакція йде в одну сторону до утворення нітридів даних елементів.
Методом плавки металів у зваженому стані досліджено кінетичні залежності розчинності азоту в рідких ванадії, ніобії, цирконії й титані.
У результаті досліджень було встановлено, що при розчиненні азоту в рідких ванадії, ніобії, цирконії й титані стадією, що лімітує процес є хіміко-адсорбційна ланка.
Визначено значення константи швидкості хіміко-абсорбційного процесу
хімічних реакцій
розчинення
азоту в рідких
ванадії, ніобії,
цирконії й
титані.Встановлені значення термодинамічних і кінетичних величин можуть бути використані при визначенні параметрів газового режиму в процесах спеціальної електрометалургії при легуванні металу азотом із газової фази й дегазації металу.
Література
Григоренко Г.М., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю. Методика и оборудование для исследования поглощения азота сталями и сплавами при избыточном давлении // Проблемы специальной электрометаллургии, 1990, №3,с 21-23
Григоренко Г.М., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю. Абсорбция азота железованадиевыми расплавами и жидким ванадием // Проблемы специальной электрометаллургии, №2, 1992, с 92-96
Орловский В.Ю., Григоренко Г.М.., Помарин Ю.М. Абсорбция азота жидкими сплавами системы Fe-Nb // Проблемы специальной электрометаллургии, №1, 1997, с 61-65
Статкевич И.И., Нероденко М.М., Григоренко Г.М., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю. Абсорбция азота жидким ниобием // “Известия АН СССР. Металлы”, 1991, №4, с.175-178.
Помарин Ю.М., Орловский В.Ю., Медовар Б.И., Величко О.А., Григоренко Г.М., Саенко В.Я., Гургу С.Р. Лазерная обработка поверхности титана и его сплавов в атмосфере азота // Проблемы специальной электрометаллургии, №2, 1992, с 102-105.
Лакомский В.В., Помарин Ю.М., Орловский В.Ю., Григоренко Г.М., Статкевич И.И. Кинетические особенности растворения азота в высокореакционных металлах // Проблемы специальной электрометаллургии, №1-2, 1994. с.75-81.