Технологічна схема виготовлення хліба
Размещено на /
Зміст
Вступ
Обґрунтування та опис технологічної схеми
Технологічна частина
Вихідні дані
Розрахунок продуктивності і потужності печей
Розрахунок виходу виробів
Розрахунок витрати і запасу сировини
Розрахунок виробничих рецептур з підбором і перевіркою обладнання для приготування напівфабрикатів. Підбір дозуючої апаратури
Підбір і розрахунок обладнання для зберігання сировини
Мучного складу
Іншої основної і додаткової сировини
Вибір і розрахунок обладнання для підготовки сировини
Розрахунок обладнання для просіювання борошна
Розрахунок виробничих силосів
Підбір обладнання для розчинного вузла, розрахунок збірників
Вибір і розрахунок обладнання для оброблення тіста
Розрахунок тістоділителів і шаф для остаточного вистоювання
Розрахунок маси тістових заготовок
Розрахунок інвентарю
Підбір і розрахунок обладнання для зберігання хліба
Заходи з охорони праці та промислової екології
Технологічний контроль виробництва
Список використаної літератури
Вступ
Серед харчових виробництв хлібозаводи та пекарні є найбільш масовими. Досить сказати, що в Україні немає такого міст, де б не було кількох хлібозаводів або пекарень, а у великих містах працюють більше ніж по десять хлібозаводів. Хліб – основний продукт харчування. Асортимент хлібобулочних виробів в Україні перевищує 300 найменувань, основна частина з них виробляється по класичній технології, яка базується на процесі бродіння: зброджування борошняного субстрату з допомогою дріжджів. Процес тісто приготування досить тривалий (від 2 до 5 год.). Як правило, основні технологічні процеси хлібопекарського виробництва механізовані і для їх нормального функціонування на хлібозаводі потрібно мати інженера-механіка, котрий повинен забезпечити кваліфіковану експлуатацію і ремонт обладнання.
Всього в системі Укрхлібпрому в 1995 р. експлуатувалося близько 270 хлібозаводів і 400 пекарень. На них працювало більше 28 тис. робітників, в тому числі 4 тис. вантажників. Майже половина підприємств потребує капітального ремонту та зміни фізично і морально застарілого обладнання. Крім того, в різних системах працює більше 5 тис. малих кооперативних і фермерських підприємств.
1990-ті роки – це роки становлення і незалежної хлібопекарської промисловості України. Необхідний враховувати передовий досвід європейських і американських країн, які мають значну відмінність і специфіку в обладнанні, технології та структурі виробництв.
Забезпечення населення країни якісними хлібобулочними виробами – основна задача хлібопекарної галузі.
На сьогоднішній день існують такі форми власності хлібопекарських підприємств, а саме державні, приватні та кооперативні, а також підприємства а саме інших міністерств та відомств.
На долю підприємств споживчої кооперації припадає більше 30% виробництва хлібобулочних виробів.
Споживча кооперація переважно за рахунок власних ресурсів, заготівель і виробництва продовжує щоденно завозити і реалізувати в магазинах майже 4500 т хліба і хлібобулочних виробів. В даний час в Україні в системі споживчої кооперації налічується 750 підприємств, потужність яких – 11,5 тис. т за добу.
Значний внесок у задоволенні споживчих потреб населення належить хлібопекарним кооперативним підприємствам.
Основними напрямками розвитку хлібопекарської промисловості є і:
Збільшення промислового виробництва хліба, шляхом будівництва нових заводів і реконструкції і переоснащення діючих підприємств;
Створення нових, більш ефективних комплексно механізованих технологічних ліній;
Створення нових, більш ефективних добавок і препаратів для прискореного приготування тіста, для підвищення якості хліба і продовження терміну зберігання свіжості хліба;
Розробка нових видів виробів підвищеної харчової цінності, дієтичних, лікувально-профілактичних;
Механізація завантажно-розвантажних робіт.
У виробництві впроваджено поваб 100 нових видів хлібобулочних і кондитерських виробів.
Внаслідок Чорнобильської катастрофи, людський організм потерпає від нестачі йоду, що викликає складну патологію щитовидної залози. І цю проблему частково вирішила хлібопекарна промисловість, шляхом впровадження в продаж йодованого хліба і батонів. Вживання продукції збагаченої йодом забезпечує нормальне функціонування щитовидної залози, попереджує інші ускладнення.
Не зважаючи на покращення напрямків розвитку у підприємстві є і вузькі місця: це велика заборгованість хлібозаводів перед постачальниками, а тому вони змушені скорочувати виробництво, старе обладнання та низька якість сировини, зростання транспортних витрат та дороговизну енергоресурсів.
Поява конкуренції тобто міні пекарень.
На Україні працює понад три тисячі малопотужних пекарень, в яких широко виготовляють 360-380 тис. т. хлібобулочних виробів.
Споживання хліба у сільській місцевості скоротилося майже вдвічі: із 450 гривень хліба на добу, людина вживає тепер приблизно 300-250 гривень за день – тому, що хліб дорогий.
На виготовлення хліба необхідно затратити багато праці та зусиль. Але незважаючи на те що хліб був і є головним витвором людства. Народжений чотирма стихіями – землею, водою, повітрям, вогнем; і кожним з них можна поклонятись.
Хліб кожного дня приходить в наш дім, запашний і рум’яний.
Обґрунтування і описання технологічної схеми виробництва
Борошно на хлібозавод поступає автомуковозом. Для відвантаження борошна з муковоза в силос ХЕ-160А(2) за допомогою приймального щітка ХЩП-2(1) до якого підведений мукопровід хлібозаводу. При доставці борошна у мішках і подачі його в силоси застосовують ХМП-66М(0), який оснащений роторним підживлювачем М-122.
Потім за допомогою роторного підживлювача М-122(0) борошно по борошнопроходу поступає у просіювач Ш-2-ХМВ(4), де воно просіюється, очищується від сторонніх домішок та феродомішок. При просіюванні борошно аерується, що покращує його хлібопекарські властивості. Облік борошна здійснюється за допомогою тензодатчиків вмонтованих в опорах силосів. Просіяне борошно подається у виробничі силосу ХЕ-6ЗВ (5) місткістю 500 кг борошна для тіста.
Дріжджі зберігаються у ящиках по 12 кг, використовуються у вигляді дріжджової суспензії, яка готується у співвідношенні 1:3, 2 рази за зміну. Дріжджі розводять у теплій воді температурою приблизно 29-32°С.
Дріжджова суспензія готується на підприємстві в дріжджовому шалці Х-14(27). Приготовлена дріжджова суспензія переноситься у збірник об'ємом (340 л.). Звідки поступає у дозуючу станцію Ш-2-ХДМ (6).
Сіль зберігається в установці Т-1-ХСУ-2, де вона розчиняється і фільтрується і насосом подається в збірник об'ємом 300 л. (25). Звідки розчин подається у дозуючу станцію Ш-2-ХДМ.
Приготування тіста здійснюється безперервним способом на рідких заквасках.
Особливості приготування на рідких заквасках заключається в слідуючому:
Закваска виготовляється по київській видозмінений схемі, можна виробляти хліб з житньої і суміші різних ґатунків, житнього і пшеничного борошна.
По цьому способу закваску готують вологістю 74% кислотністю 9-10° (в залежності від сорту борошна).
При замісі тіста з рідкою закваскою вносять 25-35% борошна від всієї маси її в тісті з слідуючим бродінням тіста до накопичення певної кількості кислотності в залежності від сорту хліба.
Тривалість бродіння закваски 180 хв. Потім закваска подається у тістомісильну машину А2-ХТТ(7), куди подають борошно і солевий розчин, все це змішують і отримують тісто, яке поступає у бродильне корито.
Тбр.т.=3 год. Wт=47,0% К=9° і т=29-30°.
Із бродильного корита тісто попадає в тістоділитель Кузбас, де тісто ділиться масою 0,9 кг.
Шматки тіста укладають у форми, попередньо змащені олією і направляють на вистоювання у розстійну шафу Т 1-ХР-2А (10).
Тривалість розстійки становить 40 хв. і відносної вологості повітря 75-80%.
Вистояні тістові заготовки випікають у печі Г4-ПХ-ЗС-25М на протязі 52 хв. При температурі 190-210°С з парозволоженням.
Готовий хліб виймають з форми і по транспортеру подають на циркуляційний стіл, де із столу робітниця виріб укладає на лотки, які ставлять на контейнери.
Тривалість зберігання Паляниці української, 0,84 кг на підприємстві становить не більше 14 год., а в торговій мережі не більше 24 години.
Технологічна частина
Вихідні дані
Дріжджі готуються у вигляді дріжджової суспензії у співвідношенні 1:3
Сольовий розчин готується 26 % концентрації
Цукровий розчин готується 50 % концентрації
Патока розводиться водою у співвідношення 1:1
2.2 Розрахунок продуктивності і потужності печей
Продуктивність лінії визначається продуктивністю печі. Продуктивність люлечних печей визначається за формулою
![]()
де N – кількість виробів на поду, шт.
g – маса виробу, кг
Твип – тривалість випічки, хв.
Кількість виробів на люльці визначається за формулою
n=n1·n2
де n1 – кількість виробів по довжині поду
n2 – кількість виробів по ширині поду
![]()
де L – довжина поду, мм
І – довжина виробу, мм
а – зазор між виробами, мм
![]()
де В – ширина поду, мм
b – ширина виробу, мм
Розрахунок продуктивності печі Г4-ПХ-ЗС-25М:
Піч Г4-ПХ-ЗС-25М має розміри поду: ширину 2100 мм, довжину 12000 мм.
n1=2100-30/220+30=8 шт.
n 2=12000-30/220+30=47 шт.
n=8·47=376 шт.
Рдоб=Ргод·23
Рдоб=364,4·23=8381,9 кг/год
Розрахунок потужності підприємства
Обліковою одиницею потужності підприємств є 1т формового хліба і житнього борошна масою 1 кг.
Ргод(житн)=(n·g·60)/Tвип, кг
Твип=60 хв.
g=1,0 кг
Ргод(житн)=(376·1·60)/60=376 кг
Рдоб(житн)=Ргод*23
Рдоб(житн)=376·23=8648 кг/діб
Таблиця 2.1 - Продуктивність і потужність підприємства
| Асортимент |
Марка печі |
Годинна продуктивність, кг |
Час роботи |
Добова | Потужність | |
| Продуктивність, Т/год | Годинна Кг/год | Добова Т/год | ||||
| Паляниця українська | Г4-ПХ-ЗС-25М | 364,4 | 23 | 8381,9 | 376 | 8648 |
Таблиця 2.2 - Режими випічки і вистоювання
| Асортимент |
Маса, кг |
Марка печі |
Температура випічки, С0 |
Тривалість випічки, хв. |
Режим випічки |
Тривалість вистоювання, хв. |
| Паляниця українська | 0,84 | Г4-ПХ-ЗС-25М | 190-210 | 52 | З парозволожуванням | 40 |
Розрахунок продуктивності печі Г4-ПХ-ЗС-25М:
Піч Г4-ПХ-ЗС-25М має розміри поду: ширину 2100 мм, довжину 12000 мм.
n1=2100-30/280+30=6 шт.
n 2=12000-30/140+30=70 шт.
n=6·70=420 шт.
Рдоб=Ргод·23
Рдоб=458,18·23=10538,2 кг/год
Розрахунок потужності підприємства
Обліковою одиницею потужності підприємств є 1т формового хліба і житнього борошна масою 1 кг.
Ргод(житн)=(n·g·60)/Tвип, кг
Твип=60 хв.
g=1,0 кг
Ргод(житн)=(420·1·60)/60=420 кг
Рдоб(житн)=Ргод*23
Рдоб(житн)=420·23=9660 кг/діб
Таблиця 2.1 - Продуктивність і потужність підприємства
| Асортимент |
Марка печі |
Годинна продуктивність, кг |
Час роботи |
Добова | Потужність | |
| Продуктивність, Т/год | Годинна Кг/год | Добова Т/год | ||||
| Плетінка київська | Г4-ПХ-ЗС-25М | 458,18 | 23 | 10538,2 | 420 | 9660 |
Таблиця 2.2 - Режими випічки і вистоювання
| Асортимент |
Маса, кг |
Марка печі |
Температура випічки, С0 |
Тривалість випічки, хв. |
Режим випічки |
Тривалість вистоювання, хв. |
| Плетінка київська | 0,4 | Г4-ПХ-ЗС-25М | 180-200 | 22 | З парозволожуванням | 50 |
2.3 Розрахунок виходу виробів
Вихід хліба (Вхл), % визначається виходом тіста, виготовленого з сировини передбаченою рецептурою, технологічними затратами та витратами і обчислюється формулою
Вхл=Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл+Зус+Вкр+Вшт+Вбр)
де Мт – маса тіста, кг
Вб – втрати борошна до змішування напівфабрикатів
Вт – втрати борошна та тіста від початку змішування до посадки тістових заготовок у піч
Збр – затрати при бродінні напівфабрикатів
Зобр – затрати при обробці тіста
Зуп – затрати при випіканні
Зукл – зменшення маси хліба при транспортуванні його від печі та при укладання на вагонетки або у контейнери
Зус – затрати при зберіганні хліба (усихання)
Вкр – втрати хліба у вигляді крихти або лому
Вшт – втрати від неточності маси хліба при приготуванні штучних виробів
Вбр – втрати від переробки браку
Всі витрати та затрати виражають у перерахунку на масу тіста у кілограмах.
Маса тіста
де Мсир – маса сировини передбачена рецептурою на приготування тіста з 100кг борошна
Wсир – середньозважена вологість сировини, %
WТ – вологість тіста.
![]()
де Мб, Мсол, Мдр – кількість борошна, солі, дріжджів на 100 кг борошна
Wб, Wcoл, Wдр – вологість відповідно борошна, солі, дріжджів
WТ=Wм+n
де Wм – вологість м'якушки виробу, береться за стандартом
n – коефіцієнт, який показує збільшення вологості тіста від вологості м'якушки
n=10 % для формового хлібу
Вихід хліба розраховуємо по базисній вологості 14,5 %
Вт – витрати борошна та тіста від початку замісу до посадки в піч, кг

де qT – маса підмету та виходів тіста, % на 100 кг борошна
qT=0,06 %
Wcp – середньозважена вологість підмету і відходів тіста (вологість борошняних відходів приймається 14,5 % тістових відходів – приймається рівною вологості тіста)
![]()
де Мб – маса борошна в тісті – 100кг по рецептурі
Збр – затрати при бродінні напівфабрикатів
де qбр – затрати сухих речовин на бродіння, % до сухих речовин тіста
qбр=2,5 %
Зобр – затрати борошна при обробці тіста

де qoбp – затрати борошна при обробленні в перерахунку на 100 кг перероблюваного борошна, %
qобp=0 – відповідно Зобр=0
Зуп - затрати при випіканні (упіканні)
Зуп = qyn·(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр))/100
де qyn – упікання по відношенню до маси тіста, %
qyn=8 %
Зукл – зменшення маси хліба при транспортуванні його від печі та при укладання на вагонетки або у контейнери
Зукл = qyn·(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп))/100
де qукл – зменшення маси гарячого хліба при укладанні по відношенню до початкової маси, %
qукл=0,7 %
Зус – затрати при зберіганні хліба (усихання)
Зус = qус(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл))/100
де qyc – усихання хліба по відношенню до маси гарячого хліба
qyc=3 %
Вкр – витрати хліба у вигляді крихти або лому
Вкр = qкp(Mт-(Bб+Bт+Збp+Зoбp+Зyп+Зyкл+Зyc))/100
де qкp – витрати у вигляді крихти та лому по відношенню до маси охолодженого хліба, %
qкр=0,03 %
Вшт – витрати від неточності маси хліба при приготуванні штучних виробів
Вшт = qшт(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл+Зус+Вкр))/100
де qшт – відхилення від нормативної маси
qшт=0,5 %
Вбр - витрати від переробки браку
Вбр = qбp(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл+Зус+Вкр+Вшт))/100
де qбр – витрати від переробки бракованих виробів
qбр=0,02 %
Вхл
– розрахунковий
повинен дорівнювати
плановому, або
може бути більшим
за нього на 2
%, але не менше.
Плановий вихід на базисну вологість береться з додаткових даних (12. с. 255-268; 8. с. 138-143)
Плановий вихід (Впл) корегується в залежності від фактичної вологості борошна за формулою (9)
![]()
де Wб(факт) – фактична вологість борошна
Якщо у рецептуру виробу входить 2 сорти борошна, то спочатку знаходять середньозважену вологість борошна за формулою
![]()
де М1, М2 – маса одного і другого сорту борошна
W1, W2, – відповідно вологість одного і другого сорту борошна
Розрахунок виходу хліба
УНІФІКОВАНА РЕЦЕПТУРА
Борошно пшеничне І-го сорту – 100,0
Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг – 2,0
Сіль кухонна харчова, кг - 1,5
Всього 103,5
Фізико-хімічні показники
Вологість - 43,0 %
Кислотність - 3,0 %
Пористість м'якушки - 70,0 %
Рослинна олія на змащування форм – 0,15 на 1 т
Маса 11 кг всієї олії
Плановий вихід 129,5 кг
Термін випічки 52 хв.
Температура випічки 190-210°С
Розстойка 25-40 хв.
Мт=103,5(100-15,5)/100-44=156,17 кг
Wт=43,0+1,0=44,0%
Wсир=100·14,5+1,5·3,5+2·75/103,5=15,5%
Вб=0,11(100-14,5)/100-44,0=0,167кг
Вт=0,06(100-32,48)/100-44,0=0,072кг
Wcp=100·14,5+156,17·44,0/100+156,17=32,48 %
Збр=2,5(156,17-(0,167·0,072))/100=3,90 кг
Зобр=0
Зуп=8(156,17-(0,167+0,072+3,9))/100=12,16 кг
Зукл=0,7(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16))/100=0,98 кг
Зус=3(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98))/100=4,17 кг
Вкр=0,03(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17))/100=0,04кг
Вшт=0,5(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17+0,04))/100=0,67кг
Вбр=0,03(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17+0,04+0,67))/100=0,04 кг
Вхл=156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17+0,04+0,67+0,04)=133,97 %
Вск=130,5 %
Розрахунок виходу хліба
УНІФІКОВАНА РЕЦЕПТУРА
Борошно пшеничне І-го сорту – 100,0
Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг – 1,5
Сіль кухонна харчова, кг - 1,3
Патока – 4,0
Всього 106,8
Фізико-хімічні показники
Вологість - 43,0 %
Кислотність - 2,0 %
Пористість м'якушки - 60,0 %
Рослинна олія на змащування форм – 0,15 на 1 т
Маса 11 кг всієї олії
Плановий вихід 129,5 кг
Термін випічки 20-22 хв.
Температура випічки 180-200°С
Розстойка 50-70 хв.
Мт=106,8(100-16,27)/100-44=159,7 кг
Wт=43,0+1,0=44,0%
Wсир=100·14,5+1,3·3,5+1,5·75+4∙15/106,8=16,27%
Вб=0,11(100-14,5)/100-44,0=0,17кг
Вт=0,06(100-32,7)/100-44,0=0,08кг
Wcp=100·14,5+159,69·44,0/100+159,7=32,7 %
Збр=2,5(159,7-(0,17·0,08))/100=4 кг
Зобр=0
Зуп=8(159,7-(0,17+0,08+4))/100=12,44 кг
Зукл=0,7(159,7-(0,17+0,08+4+12,44))/100=1 кг
Зус=3(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1))/100=4,26 кг
Вкр=0,03(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26))/100=0,04кг
Вшт=0,5(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26+0,04))/100=0,7кг
Вбр=0,03(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26+0,04+0,7))/100=0,04 кг
Вхл=159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26+0,04+0,7+0,04)=136,61 %
Вск=129,5 %
2.4 Розрахунок витрати і запасу сировини
Вихідні дані
Ргод – годинна продуктивність печі, кг/год
Впл – плановий вихід, %
Розрахунок витрати борошна
Витрата борошна за годину (Мгод)
Мгод=Ргод·100/Впл
Витрата борошна за добу
Мдоб=Мгод·Т
де Т – час виробництва даного виробу за добу
Якщо виріб випікається цілодобово, то Т=23 год. (одна година на профілактику печі).
Якщо виріб готується з суміші борошна різних сортів, то слід розраховувати витрату борошна за годину і за добу кожного сорту.
![]()
![]()
Мдоб(ІІ)=МгодІІ·Т
Мдоб(жо)=Мгоджо·Т
Розрахунок витрати додаткової сировини
Маса добової витрати додаткової сировини (Мдоб(дс))
Мдоб(дс)=Мдоб*П/100
тістоділитель напівфабрикат апаратура
де П – витрата сировини по уніфікованій рецептурі.
За цією формулою розраховується вся додаткова сировина, вказана в рецептурі.
Рослинна олія, яка витрачається на змащування форм і листів, розраховується по нормах на 1 т готових виробів за формулою
Мдоб(ро)=Рдоб·П
де Мдоб(ро) – добова витрата олії,
Рдоб – добова продуктивність печі,
П – норма витрати олії на 1 т виробів.
Розрахунок запасу сировини
Розрахунок запасу борошна
Мзап=Мдоб·Тзб
де Мдоб – добова витрата борошна,
Тзб – термін зберігання борошна на виробництві (8, с.148)
Запас борошна розраховується окремо по сортам
Мзап(дс)=Мдоп(дс)·Тзб, т
де Мзап(дс) – запас додаткової сировини,
Мдоп(дс) – витрати додаткової сировини,
Тзб – термін зберігання додаткової сировини (8, с.148)
Розрахунок витрати і запасу сировини
Мгод=364,4·100/130,5=281,39 кг
Мдоб=Мгод·Т=281,39·23=6471,97 кг
Розрахунок витрати додаткової сировини
Мдоб(др)=6471,97·2/100=129,44 кг
Мдоб(солі)=6471,97·1,5/100=97,08 кг
Мдоб(ро)=8381,9·1,15/1000=9,64 кг
Розрахунок запасу сировини
Мзап=6471,97·7=45303,79 кг
Мзап солі=97,08·15=1456,2 кг
Мзап др=129,44·3=338,32 кг
Мзап ро=9,64·15=144,6 кг
Таблиця 2.3 – Витрати і запас сировини на виробництві
| Найменування сировини | Витрати і запас сировини |
| Рдоб, т/доб | 6471,97 |
| Борошно І г | |
| Мзап, т | 45,3 |
| Дріжджі пресовані | |
| П, кг | 0,5 |
| Мдоб(др.), кг | 129,44 |
| Мзап(др), кг | 338,32 |
| Тзб | 3 |
| Сіль | |
| П, кг | 1,5 |
| Мдоб(С), кг | 97,08 |
| Мзап(С), кг | 1456,2 |
| Тзб | 15 |
| Рослинна олія на змащування | |
| П, кг | 1,15 |
| Мдоб(ол), кг | 9,64 |
| Мзап(ол), кг | 144,6 |
| Тзб | 15 |
Розрахунок витрати і запасу сировини
Мгод=458,18·100/129,5=353,81 кг
Мдоб=Мгод·Т=353,81·23=8137,56 кг
Розрахунок витрати додаткової сировини
Мдоб(др)=8137,56 ·1,5/100=122,06 кг
Мдоб(солі)=8137,56 ·1,3/100=105,79 кг
Мдоб(патоки)=8137,56·4/100=325,5 кг
Мдоб(ро)=10538,2·1,15/1000=12,12 кг
Розрахунок запасу сировини
Мзап=8137,56·7=56962,92 кг
Мзап солі=105,79·15=1586,85 кг
Мзап др=122,06·3=366,18 кг
Мзап пат=325,5·15=4882,5 кг
Мзап ро=12,12·15=181,8 кг
Таблиця 2.3 – Витрати і запас сировини на виробництві
| Найменування сировини | Витрати і запас сировини |
| Рдоб, т/доб | 8137,56 |
| Борошно в/г | |
| Мзап, т | 56,963 |
| Дріжджі пресовані | |
| П, кг | 1,5 |
| Мдоб(др), кг | 122,06 |
| Мзап(др), кг | 366,18 |
| Тзб | 3 |
| Сіль | |
| П, кг | 1,3 |
| Мдоб(С), кг | 105,79 |
| Мзап(С), кг | 1586,85 |
| Тзб | 15 |
| Патока | |
| ІІ, кг | 4,0 |
| Мдоб(патоки) | 325,5 |
| Мзап пат | 4882,5 |
| Тзб | 15 |
| Рослинна олія на змащування | |
| П, кг | 1,15 |
| Мдоб(ол), кг | 12,12 |
| Мзап(ол), кг | 181,8 |
| Тзб | 15 |
2.6 Підбір і розрахунок обладнання для зберігання сировини
2.6.1 Мучного складу
При безтарному зберіганні борошна застосовують для розрахунку потрібну кількість силосів за формулою (6)
Мсил=Мзап/Vсил
де Мзап – запас борошна
Vсил – місткість силосу
Для безтарного зберігання борошна застосовують силоси ХЕ-160 місткістю 30 т.
Nсил І г=45,3/30000=1,5=2 шт.
Таблиця 2.4
|
Сорт борошна |
Марка силосу |
Запас борошна, кг |
Місткість силосу |
Кількість силосів | |
| Розрахункова | Фактична | ||||
| Бор. I г | ХЕ-160А | 45,3 | 30 т | 1,5 | 2 |
Ставлять: компресорну станцію; роторний живильник М-122; приймальний щиток ХЩП.
При БЗБ передбачається площа для добового зберігання борошна в тарі. Розраховуємо кількість штабелів і передбачаємо борошноприймач ХМП-66М.
Nшт=Mдоб/nq
де Nшт – кількість штабелів для добового запасу борошна,
Мдоб – добовий запас борошна,
n – кількість мішків у штабелі.
При складуванні трійками по 8 рядів висоту n=24 м, по 12-36 м.
q – маса борошна у мішку: сортове борошно – 50,70 кг,
NштI=6471,97/24·50,70=5,31=6 шт.
2) Nсил І г=57/30000=1,9=2 шт.
Таблиця 2.4
|
Сорт борошна |
Марка силосу |
Запас борошна, кг |
Місткість силосу |
Кількість силосів | |
| Розрахункова | Фактична | ||||
| Бор. I г | ХЕ-160А | 57 | 30 т | 1,9 | 2 |
Ставлять: компресорну станцію; роторний живильник М-122; приймальний щиток ХЩП.
При БЗБ передбачається площа для добового зберігання борошна в тарі. Розраховуємо кількість штабелів і передбачаємо борошноприймач ХМП-66М.
Nшт=Mдоб/nq
де Nшт – кількість штабелів для добового запасу борошна,
Мдоб – добовий запас борошна,
n – кількість мішків у штабелі.
При складуванні трійками по 8 рядів висоту n=24 м, по 12-36 м.
q – маса борошна у мішку: сортове борошно – 50,70 кг,
NштI=8137,56/24·50,70=6,68=7 шт.
2.6.2 Іншої основної і додаткової сировини
Для зберігання солі доцільно застосовувати установку для мокрого її зберігання. Установку підбирають в залежності від запасу солі і розраховують об'єм солевого розчину за формулою
Vср=Мзап·100·к/(μρ1000), м. куб
де Мзап – запас солі, кг,
к – коефіцієнт збільшення об'єму к=1,1-1,2
μ – концентрація розчину 26 %,
ρ – густина розчину солі.
Якщо стандартні установки не підходять, то розраховують розміри саморобної установки.
Спочатку знаходить площу за формулою
F=Vcoл.p./h, м. кв
де Vcoл.p – об'єм солевого розчину,
h – висота ємкості, м (1,5-2м)
F=a+в
де а – довжина ємності, м
в – ширина ємності, м
Vcp=1456,2·100·1,1/(26·1,2·1000)=5,13 м куб
F=Vcoл.p./L1 м кв=5,13/1,5=3,42 м кв.
а=4 м; в=3,42/4=0,85 м
F=4·0,85=3,42 м
Розраховується потрібна кількість ємкостей для зберігання олії
Vсир=Мсир·к/ρ
де Мсир – запас рослинної олії,
к – коефіцієнт збільшення об'єму к=1,15,
ρ – густина, ρ=0,92 кг/л
Vсир=268,5·1,15/0,92=335,6 л
Nємк=335,6/200=1,7=2 шт.
2) Vcp=1586,85·100·1,1/(26·1,2·1000)=5,6 м куб
F=Vcoл.p./L1 м кв=5,6/1,5=3,73 м кв.
а=4 м; в=3,73/4=0,93 м
F=4·0,93=3,73 м
Vсир=298·1,15/0,92=372,5 л
Nємк=372,5/200=1,9=2 шт.
Розрахунок холодильників
Маса швидкопсуючої сировини дорівнює сумі запасу кожного виду сировини.
Мшвпс=233,7
Передбачаємо
холодильну
шафу марки
КХС-2-6(600кг).
Таблиця 2.5 – Зберігання борошна в тарі і додаткової сировини
|
Найменування сировини |
Запас, кг |
Спосіб зберігання |
Кількість мішків у штабелі | Кількість штабелів | Норма навантаження, кг/м2 |
Площа, м2 |
| Борошно в/с | В мішках | 24 | 6 | 680 | 6,45 | |
| Сіль | 3506 | Мокре | зберігання | - | 34,2 | |
| Дріжджі | 233,7 | холодильник | - | - | 530 | 0,37 |
| Олія | 268,5 | бочки | - | - | 605 | 0,45 |
Площа визначається за формулою
F=Mзaп/g
де Мзап – запас кожного виду сировини,
g – середнє навантаження кг/м2, (8. дод. 5, с. 148)
2.7 Вибір і розрахунок обладнання для підготовки сировини
2.7.1 Розрахунок обладнання для просіювання борошна
Розрахунок потрібної кількості просіювачів проводиться за формулою:
Nпр=Мгод/Q
де Мгод – годинна витрата борошна, кг
Q – продуктивність просіювача (береться з технічної характеристики)
Nпр=281,39/7000=0,04=1 шт.
Беремо просіювач Ш2-ХМВ продуктивністю 7000 кг/год
Облік борошна
Облік борошна здійснюється за допомогою тензометричного датчика.
2) Nпр=281,39/7000=0,04=1 шт
2.7.2 Розрахунок виробничих силосів
Розрахунок виробничих силосів ведеться для борошна, для всіх напівфабрикатів. Для рідких дріжджів
Мгодб н/ф=Мбхвн/ф·60
де Мбхвн/ф – хвилинна витрата борошно для приготування напівфабрикату (береться з виробничої рецептури)
Мгод І с=4,52·60=271,2кг/год
Мгод б н/ф =3,3·60=198 кг/год
Розрахуємо кількість виробничих силосів
Nв.сил.=6·Мгод/Vсил
де Mгод – годинна витрата борошна, кг
Vсил – місткість силосу, (1500 кг)
Nв.сил І=6·271,2/1500=1,0=1 шт.
Nв.сил н/ф=6·198/1500=0,7=1 шт.
Всього 2 силоси.
2) Мгод в/с=4,52·60=271,2кг/год
Мгод б н/ф =3,3·60=198 кг/год
Розрахуємо кількість виробничих силосів
Nв.сил.=6·Мгод/Vсил
де Mгод – годинна витрата борошна, кг
Vсил – місткість силосу, (1500 кг)
Nв.сил в/с=6·342/1500=1,0=1 шт.
Nв.сил н/ф=6·256/1500=0,7=1 шт.
Всього 2 силоси.
2.7.3 Підбір обладнання для розчинного вузла. Розрахунок збірників
Визначаємо збірник для солевого розчину. Витрата розчину за годину
Мр-нугод=Мр-нухв·60
Мр-нухв=0,7·60=42 кг
Кількість збірників
Vр-ну=8·Мр-ну·к/ρ
де 8 – вісім годин,
Мр-ну – витрати розчину за годину,
к – коефіцієнт збільшення об'єму.
Vр-ну=8*42*1,1/1,2=308л
Nзб=Vp-ну/Vзб
де Vp-ну – об’єм розчину чи рідкої сировини,
Vзб – стандартний об’єм збірника.
Nзб=308/300=1,0=1 збірник
Розрахунок дріжджомішалки Х-14
Розрахунок загальної кількості дріжджової суміші
Мдрсзаг = Мдрсгод ·8
Мдрсзаг = 0,2*60*8=96 кг
Об’єм, який займає дріжджова суспензія
Vдр.с.=Мдрсзаг·к/ρ
де ρ – густина дріжджової суспензії.
ρ=1,05 кг/л
Vдр.с.=96*1,1/1,05=100,6л
Кількість дріжджомішалок
Nдрм=Vдр.с/Vдр.м
де Vдр.м – об’єм дріжджомішалки, 340 л
Nдрм=100,6/340=0,3=1 штука
Кількість дріжджомішалок дріжджової суспензії беремо 1 штуку
Nзб др.суп. = Vдр.с/Vзб
Nзб др.суп.=1 збірник
Nзб др.суп. =100,6/340/0,3=1 збірник
2.8 Вибір і розрахунок обладнання для оброблення тіста
2.8.1 Розрахунок тістоділителів і шаф для остаточного вистоювання
Розрахунок кількості тістоділителів
Nт/д=Pгод·x/(60·g·nd)
де х – коефіцієнт запасу на зупинку, х=1,05
g – маса виробу, кг
nd – продуктивність тістоділителів, шт/хв.
Nт/д=364,4·1,05/60·0,84·30=0,3=1 штука
Підбираємо тістоділитель Кузбас.
2) Nт/д=458,18·1,05/60·0,4·30=0,66=1 штука
2.8.2 Розрахунок шаф для вистоювання тістових заготовок
Шафи для кінцевого вистоювання тістових заготовок підбираються по кількості робочих люльок.
Nрл=Ргод·Твист/60·g·nл·nпол
де Твист - тривалість вистоювання , хв
g - маса виробу, кг
nл - кількість тістових заготовок на люльці, шт
nпол - кількість полиць на люльці
1) Npл=364,4·40/60·0,84·24·1 =12 роб. л.
Підбираємо розстійну шафу ТІ-ХР-2А на 48 л
2) Npл=458,18·40/60·0,4·24·1 =31 роб. л.
Підбираємо розстійну шафу ТІ-ХР-2А на 48 л
2.8.3 Розрахунок маси тістових заготовок
З урахуванням витрат на упікання та усихання маса тістової заготовки розраховується за формулою
Мт.з. =Мх.хл·100/(100-Уп)(100-Ус)
де Мх.хл – маса холодного хліба,
Уп – величина упікання, %
Ус – величина усихання ,%
1) Mт.з.=0,84·100·100/(100-8)(100-3)=0,94 кг
2) Mт.з.=0,4·100·100/(100-7)(100-3)=0,44 кг
2.9 Розрахунок інвентарю
Кількість форм для розстойки тістових заготовок визначається за формулою
Nфр=Ргод·Трозст/g·60·1
Nфр=364,4·40/0,84·60·1=289 штук
Для випікання
Nфв=Ргод·Твип/60·g·1
Мфв=364,4·40/60·0,84·1=289 штук
Для додаткових операцій
Nфдо=Ргод·Тдо/60·g·1
Nфдо=364,4·5/60·0,84·1=36 штук
де Тдо – тривалість допоміжних операцій – 5 хв.
Всього форм
Nф=(Nфр+Nфв+Nфдo)·2
де 2 – коефіцієнт, який враховує запас форм на санітарну обробку і ремонт
Nф=(289+289+36)·2=1228 штук
Кількість трійників
Nтp=1228/3=409 штук
2) Nфр=458,18·40/0,4·60·1=763 штук
Мфв=458,18·40/60·0,4·1=763 штук
Nфдо=458,18·5/60·0,4·1=95 штук
Nф=(289+289+36)·2=1621 штук
Nтp=1621/3=540 штук
Заходи з охорони праці та промислової екології
Основні міроприємства по електробезпеці і протипожежній безпеці повинні бути направленні на попередження можливості утворення горючого середовища і появи джерел загорання.
Технологічні процеси