Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Технологічна схема виготовлення хліба

Технологічна схема виготовлення хліба

Размещено на /

Зміст


Вступ

Обґрунтування та опис технологічної схеми

Технологічна частина

Вихідні дані

Розрахунок продуктивності і потужності печей

Розрахунок виходу виробів

Розрахунок витрати і запасу сировини

Розрахунок виробничих рецептур з підбором і перевіркою обладнання для приготування напівфабрикатів. Підбір дозуючої апаратури

Підбір і розрахунок обладнання для зберігання сировини

Мучного складу

Іншої основної і додаткової сировини

Вибір і розрахунок обладнання для підготовки сировини

Розрахунок обладнання для просіювання борошна

Розрахунок виробничих силосів

Підбір обладнання для розчинного вузла, розрахунок збірників

Вибір і розрахунок обладнання для оброблення тіста

Розрахунок тістоділителів і шаф для остаточного вистоювання

Розрахунок маси тістових заготовок

Розрахунок інвентарю

Підбір і розрахунок обладнання для зберігання хліба

Заходи з охорони праці та промислової екології

Технологічний контроль виробництва

Список використаної літератури


Вступ


Серед харчових виробництв хлібозаводи та пекарні є найбільш масовими. Досить сказати, що в Україні немає такого міст, де б не було кількох хлібозаводів або пекарень, а у великих містах працюють більше ніж по десять хлібозаводів. Хліб – основний продукт харчування. Асортимент хлібобулочних виробів в Україні перевищує 300 найменувань, основна частина з них виробляється по класичній технології, яка базується на процесі бродіння: зброджування борошняного субстрату з допомогою дріжджів. Процес тісто приготування досить тривалий (від 2 до 5 год.). Як правило, основні технологічні процеси хлібопекарського виробництва механізовані і для їх нормального функціонування на хлібозаводі потрібно мати інженера-механіка, котрий повинен забезпечити кваліфіковану експлуатацію і ремонт обладнання.

Всього в системі Укрхлібпрому в 1995 р. експлуатувалося близько 270 хлібозаводів і 400 пекарень. На них працювало більше 28 тис. робітників, в тому числі 4 тис. вантажників. Майже половина підприємств потребує капітального ремонту та зміни фізично і морально застарілого обладнання. Крім того, в різних системах працює більше 5 тис. малих кооперативних і фермерських підприємств.

1990-ті роки – це роки становлення і незалежної хлібопекарської промисловості України. Необхідний враховувати передовий досвід європейських і американських країн, які мають значну відмінність і специфіку в обладнанні, технології та структурі виробництв.

Забезпечення населення країни якісними хлібобулочними виробами – основна задача хлібопекарної галузі.

На сьогоднішній день існують такі форми власності хлібопекарських підприємств, а саме державні, приватні та кооперативні, а також підприємства а саме інших міністерств та відомств.

На долю підприємств споживчої кооперації припадає більше 30% виробництва хлібобулочних виробів.

Споживча кооперація переважно за рахунок власних ресурсів, заготівель і виробництва продовжує щоденно завозити і реалізувати в магазинах майже 4500 т хліба і хлібобулочних виробів. В даний час в Україні в системі споживчої кооперації налічується 750 підприємств, потужність яких – 11,5 тис. т за добу.

Значний внесок у задоволенні споживчих потреб населення належить хлібопекарним кооперативним підприємствам.

Основними напрямками розвитку хлібопекарської промисловості є і:

Збільшення промислового виробництва хліба, шляхом будівництва нових заводів і реконструкції і переоснащення діючих підприємств;

Створення нових, більш ефективних комплексно механізованих технологічних ліній;

Створення нових, більш ефективних добавок і препаратів для прискореного приготування тіста, для підвищення якості хліба і продовження терміну зберігання свіжості хліба;

Розробка нових видів виробів підвищеної харчової цінності, дієтичних, лікувально-профілактичних;

Механізація завантажно-розвантажних робіт.

У виробництві впроваджено поваб 100 нових видів хлібобулочних і кондитерських виробів.

Внаслідок Чорнобильської катастрофи, людський організм потерпає від нестачі йоду, що викликає складну патологію щитовидної залози. І цю проблему частково вирішила хлібопекарна промисловість, шляхом впровадження в продаж йодованого хліба і батонів. Вживання продукції збагаченої йодом забезпечує нормальне функціонування щитовидної залози, попереджує інші ускладнення.

Не зважаючи на покращення напрямків розвитку у підприємстві є і вузькі місця: це велика заборгованість хлібозаводів перед постачальниками, а тому вони змушені скорочувати виробництво, старе обладнання та низька якість сировини, зростання транспортних витрат та дороговизну енергоресурсів.

Поява конкуренції тобто міні пекарень.

На Україні працює понад три тисячі малопотужних пекарень, в яких широко виготовляють 360-380 тис. т. хлібобулочних виробів.

Споживання хліба у сільській місцевості скоротилося майже вдвічі: із 450 гривень хліба на добу, людина вживає тепер приблизно 300-250 гривень за день – тому, що хліб дорогий.

На виготовлення хліба необхідно затратити багато праці та зусиль. Але незважаючи на те що хліб був і є головним витвором людства. Народжений чотирма стихіями – землею, водою, повітрям, вогнем; і кожним з них можна поклонятись.

Хліб кожного дня приходить в наш дім, запашний і рум’яний.


Обґрунтування і описання технологічної схеми виробництва


Борошно на хлібозавод поступає автомуковозом. Для відвантаження борошна з муковоза в силос ХЕ-160А(2) за допомогою приймального щітка ХЩП-2(1) до якого підведений мукопровід хлібозаводу. При доставці борошна у мішках і подачі його в силоси застосовують ХМП-66М(0), який оснащений роторним підживлювачем М-122.

Потім за допомогою роторного підживлювача М-122(0) борошно по борошнопроходу поступає у просіювач Ш-2-ХМВ(4), де воно просіюється, очищується від сторонніх домішок та феродомішок. При просіюванні борошно аерується, що покращує його хлібопекарські властивості. Облік борошна здійснюється за допомогою тензодатчиків вмонтованих в опорах силосів. Просіяне борошно подається у виробничі силосу ХЕ-6ЗВ (5) місткістю 500 кг борошна для тіста.

Дріжджі зберігаються у ящиках по 12 кг, використовуються у вигляді дріжджової суспензії, яка готується у співвідношенні 1:3, 2 рази за зміну. Дріжджі розводять у теплій воді температурою приблизно 29-32°С.

Дріжджова суспензія готується на підприємстві в дріжджовому шалці Х-14(27). Приготовлена дріжджова суспензія переноситься у збірник об'ємом (340 л.). Звідки поступає у дозуючу станцію Ш-2-ХДМ (6).

Сіль зберігається в установці Т-1-ХСУ-2, де вона розчиняється і фільтрується і насосом подається в збірник об'ємом 300 л. (25). Звідки розчин подається у дозуючу станцію Ш-2-ХДМ.

Приготування тіста здійснюється безперервним способом на рідких заквасках.

Особливості приготування на рідких заквасках заключається в слідуючому:

Закваска виготовляється по київській видозмінений схемі, можна виробляти хліб з житньої і суміші різних ґатунків, житнього і пшеничного борошна.

По цьому способу закваску готують вологістю 74% кислотністю 9-10° (в залежності від сорту борошна).

При замісі тіста з рідкою закваскою вносять 25-35% борошна від всієї маси її в тісті з слідуючим бродінням тіста до накопичення певної кількості кислотності в залежності від сорту хліба.

Тривалість бродіння закваски 180 хв. Потім закваска подається у тістомісильну машину А2-ХТТ(7), куди подають борошно і солевий розчин, все це змішують і отримують тісто, яке поступає у бродильне корито.


Тбр.т.=3 год. Wт=47,0% К=9° і т=29-30°.


Із бродильного корита тісто попадає в тістоділитель Кузбас, де тісто ділиться масою 0,9 кг.

Шматки тіста укладають у форми, попередньо змащені олією і направляють на вистоювання у розстійну шафу Т 1-ХР-2А (10).

Тривалість розстійки становить 40 хв. і відносної вологості повітря 75-80%.

Вистояні тістові заготовки випікають у печі Г4-ПХ-ЗС-25М на протязі 52 хв. При температурі 190-210°С з парозволоженням.

Готовий хліб виймають з форми і по транспортеру подають на циркуляційний стіл, де із столу робітниця виріб укладає на лотки, які ставлять на контейнери.

Тривалість зберігання Паляниці української, 0,84 кг на підприємстві становить не більше 14 год., а в торговій мережі не більше 24 години.


Технологічна частина


Вихідні дані


Дріжджі готуються у вигляді дріжджової суспензії у співвідношенні 1:3

Сольовий розчин готується 26 % концентрації

Цукровий розчин готується 50 % концентрації

Патока розводиться водою у співвідношення 1:1


2.2 Розрахунок продуктивності і потужності печей


Продуктивність лінії визначається продуктивністю печі. Продуктивність люлечних печей визначається за формулою


Технологічна схема виготовлення хліба


де N – кількість виробів на поду, шт.

g – маса виробу, кг

Твип – тривалість випічки, хв.

Кількість виробів на люльці визначається за формулою


n=n1·n2


де n1 – кількість виробів по довжині поду

n2 – кількість виробів по ширині поду


Технологічна схема виготовлення хліба


де L – довжина поду, мм

І – довжина виробу, мм

а – зазор між виробами, мм


Технологічна схема виготовлення хліба


де В – ширина поду, мм

b – ширина виробу, мм

Розрахунок продуктивності печі Г4-ПХ-ЗС-25М:

Піч Г4-ПХ-ЗС-25М має розміри поду: ширину 2100 мм, довжину 12000 мм.

n1=2100-30/220+30=8 шт.

n 2=12000-30/220+30=47 шт.

n=8·47=376 шт.

Технологічна схема виготовлення хліба

Рдоб=Ргод·23

Рдоб=364,4·23=8381,9 кг/год

Розрахунок потужності підприємства

Обліковою одиницею потужності підприємств є 1т формового хліба і житнього борошна масою 1 кг.


Ргод(житн)=(n·g·60)/Tвип, кг


Твип=60 хв.

g=1,0 кг

Ргод(житн)=(376·1·60)/60=376 кг


Рдоб(житн)=Ргод*23


Рдоб(житн)=376·23=8648 кг/діб

Таблиця 2.1 - Продуктивність і потужність підприємства

Асортимент

Марка

печі

Годинна

продуктивність, кг

Час

роботи

Добова Потужність




Продуктивність, Т/год Годинна Кг/год Добова Т/год
Паляниця українська Г4-ПХ-ЗС-25М 364,4 23 8381,9 376 8648

Таблиця 2.2 - Режими випічки і вистоювання

Асортимент

Маса,

кг

Марка

печі

Температура

випічки, С0

Тривалість

випічки,

хв.

Режим

випічки

Тривалість

вистоювання,

хв.

Паляниця українська 0,84 Г4-ПХ-ЗС-25М 190-210 52 З парозволожуванням 40

Розрахунок продуктивності печі Г4-ПХ-ЗС-25М:

Піч Г4-ПХ-ЗС-25М має розміри поду: ширину 2100 мм, довжину 12000 мм.

n1=2100-30/280+30=6 шт.

n 2=12000-30/140+30=70 шт.

n=6·70=420 шт.

Технологічна схема виготовлення хліба

Рдоб=Ргод·23

Рдоб=458,18·23=10538,2 кг/год

Розрахунок потужності підприємства

Обліковою одиницею потужності підприємств є 1т формового хліба і житнього борошна масою 1 кг.


Ргод(житн)=(n·g·60)/Tвип, кг


Твип=60 хв.

g=1,0 кг

Ргод(житн)=(420·1·60)/60=420 кг


Рдоб(житн)=Ргод*23


Рдоб(житн)=420·23=9660 кг/діб


Таблиця 2.1 - Продуктивність і потужність підприємства

Асортимент

Марка

печі

Годинна

продуктивність, кг

Час

роботи

Добова Потужність




Продуктивність, Т/год Годинна Кг/год Добова Т/год
Плетінка київська Г4-ПХ-ЗС-25М 458,18 23 10538,2 420 9660

Таблиця 2.2 - Режими випічки і вистоювання

Асортимент

Маса,

кг

Марка

печі

Температура

випічки, С0

Тривалість

випічки,

хв.

Режим

випічки

Тривалість

вистоювання,

хв.

Плетінка київська 0,4 Г4-ПХ-ЗС-25М 180-200 22 З парозволожуванням 50

2.3 Розрахунок виходу виробів


Вихід хліба (Вхл), % визначається виходом тіста, виготовленого з сировини передбаченою рецептурою, технологічними затратами та витратами і обчислюється формулою


Вхл=Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл+Зус+Вкр+Вшт+Вбр)


де Мт – маса тіста, кг

Вб – втрати борошна до змішування напівфабрикатів

Вт – втрати борошна та тіста від початку змішування до посадки тістових заготовок у піч

Збр – затрати при бродінні напівфабрикатів

Зобр – затрати при обробці тіста

Зуп – затрати при випіканні

Зукл – зменшення маси хліба при транспортуванні його від печі та при укладання на вагонетки або у контейнери

Зус – затрати при зберіганні хліба (усихання)

Вкр – втрати хліба у вигляді крихти або лому

Вшт – втрати від неточності маси хліба при приготуванні штучних виробів

Вбр – втрати від переробки браку

Всі витрати та затрати виражають у перерахунку на масу тіста у кілограмах.

Маса тіста


Технологічна схема виготовлення хліба


де Мсир – маса сировини передбачена рецептурою на приготування тіста з 100кг борошна

Wсир – середньозважена вологість сировини, %

WТ – вологість тіста.


Технологічна схема виготовлення хлібаТехнологічна схема виготовлення хліба


де Мб, Мсол, Мдр – кількість борошна, солі, дріжджів на 100 кг борошна

Wб, Wcoл, Wдр – вологість відповідно борошна, солі, дріжджів


WТ=Wм+n


де Wм – вологість м'якушки виробу, береться за стандартом

n – коефіцієнт, який показує збільшення вологості тіста від вологості м'якушки

n=10 % для формового хлібу

Вихід хліба розраховуємо по базисній вологості 14,5 %

Вт – витрати борошна та тіста від початку замісу до посадки в піч, кг


Технологічна схема виготовлення хліба


де qT – маса підмету та виходів тіста, % на 100 кг борошна

qT=0,06 %

Wcp – середньозважена вологість підмету і відходів тіста (вологість борошняних відходів приймається 14,5 % тістових відходів – приймається рівною вологості тіста)


Технологічна схема виготовлення хліба


де Мб – маса борошна в тісті – 100кг по рецептурі

Збр – затрати при бродінні напівфабрикатів


Технологічна схема виготовлення хліба


де qбр – затрати сухих речовин на бродіння, % до сухих речовин тіста

qбр=2,5 %

Зобр – затрати борошна при обробці тіста


Технологічна схема виготовлення хліба


де qoбp – затрати борошна при обробленні в перерахунку на 100 кг перероблюваного борошна, %

qобp=0 – відповідно Зобр=0

Зуп - затрати при випіканні (упіканні)


Зуп = qyn·(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр))/100


де qyn – упікання по відношенню до маси тіста, %

qyn=8 %

Зукл – зменшення маси хліба при транспортуванні його від печі та при укладання на вагонетки або у контейнери


Зукл = qyn·(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп))/100


де qукл – зменшення маси гарячого хліба при укладанні по відношенню до початкової маси, %

qукл=0,7 %

Зус – затрати при зберіганні хліба (усихання)


Зус = qус(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл))/100


де qyc – усихання хліба по відношенню до маси гарячого хліба

qyc=3 %

Вкр – витрати хліба у вигляді крихти або лому


Вкр = qкp(Mт-(Bб+Bт+Збp+Зoбp+Зyп+Зyкл+Зyc))/100


де qкp – витрати у вигляді крихти та лому по відношенню до маси охолодженого хліба, %

qкр=0,03 %

Вшт – витрати від неточності маси хліба при приготуванні штучних виробів


Вшт = qшт(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл+Зус+Вкр))/100


де qшт – відхилення від нормативної маси

qшт=0,5 %

Вбр - витрати від переробки браку


Вбр = qбp(Мт-(Вб+Вт+Збр+Зобр+Зуп+Зукл+Зус+Вкр+Вшт))/100


де qбр – витрати від переробки бракованих виробів

qбр=0,02 %

Технологічна схема виготовлення хлібаВхл – розрахунковий повинен дорівнювати плановому, або може бути більшим за нього на 2 %, але не менше.

Плановий вихід на базисну вологість береться з додаткових даних (12. с. 255-268; 8. с. 138-143)

Плановий вихід (Впл) корегується в залежності від фактичної вологості борошна за формулою (9)


Технологічна схема виготовлення хліба


де Wб(факт) – фактична вологість борошна

Якщо у рецептуру виробу входить 2 сорти борошна, то спочатку знаходять середньозважену вологість борошна за формулою


Технологічна схема виготовлення хліба


де М1, М2 – маса одного і другого сорту борошна

W1, W2, – відповідно вологість одного і другого сорту борошна

Розрахунок виходу хліба

УНІФІКОВАНА РЕЦЕПТУРА

Борошно пшеничне І-го сорту – 100,0

Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг – 2,0

Сіль кухонна харчова, кг - 1,5

Всього 103,5

Фізико-хімічні показники

Вологість - 43,0 %

Кислотність - 3,0 %

Пористість м'якушки - 70,0 %

Рослинна олія на змащування форм – 0,15 на 1 т

Маса 11 кг всієї олії

Плановий вихід 129,5 кг

Термін випічки 52 хв.

Температура випічки 190-210°С

Розстойка 25-40 хв.

Мт=103,5(100-15,5)/100-44=156,17 кг

Wт=43,0+1,0=44,0%

Wсир=100·14,5+1,5·3,5+2·75/103,5=15,5%

Вб=0,11(100-14,5)/100-44,0=0,167кг

Вт=0,06(100-32,48)/100-44,0=0,072кг

Wcp=100·14,5+156,17·44,0/100+156,17=32,48 %

Збр=2,5(156,17-(0,167·0,072))/100=3,90 кг

Зобр=0

Зуп=8(156,17-(0,167+0,072+3,9))/100=12,16 кг

Зукл=0,7(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16))/100=0,98 кг

Зус=3(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98))/100=4,17 кг

Вкр=0,03(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17))/100=0,04кг

Вшт=0,5(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17+0,04))/100=0,67кг

Вбр=0,03(156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17+0,04+0,67))/100=0,04 кг

Вхл=156,17-(0,167+0,072+3,9+12,16+0,98+4,17+0,04+0,67+0,04)=133,97 %

Вск=130,5 %

Розрахунок виходу хліба

УНІФІКОВАНА РЕЦЕПТУРА

Борошно пшеничне І-го сорту – 100,0

Дріжджі хлібопекарські пресовані, кг – 1,5

Сіль кухонна харчова, кг - 1,3

Патока – 4,0

Всього 106,8

Фізико-хімічні показники

Вологість - 43,0 %

Кислотність - 2,0 %

Пористість м'якушки - 60,0 %

Рослинна олія на змащування форм – 0,15 на 1 т

Маса 11 кг всієї олії

Плановий вихід 129,5 кг

Термін випічки 20-22 хв.

Температура випічки 180-200°С

Розстойка 50-70 хв.

Мт=106,8(100-16,27)/100-44=159,7 кг

Wт=43,0+1,0=44,0%

Wсир=100·14,5+1,3·3,5+1,5·75+4∙15/106,8=16,27%

Вб=0,11(100-14,5)/100-44,0=0,17кг

Вт=0,06(100-32,7)/100-44,0=0,08кг

Wcp=100·14,5+159,69·44,0/100+159,7=32,7 %

Збр=2,5(159,7-(0,17·0,08))/100=4 кг

Зобр=0

Зуп=8(159,7-(0,17+0,08+4))/100=12,44 кг

Зукл=0,7(159,7-(0,17+0,08+4+12,44))/100=1 кг

Зус=3(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1))/100=4,26 кг

Вкр=0,03(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26))/100=0,04кг

Вшт=0,5(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26+0,04))/100=0,7кг

Вбр=0,03(159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26+0,04+0,7))/100=0,04 кг

Вхл=159,7-(0,17+0,08+4+12,44+1+4,26+0,04+0,7+0,04)=136,61 %

Вск=129,5 %


2.4 Розрахунок витрати і запасу сировини


Вихідні дані

Ргод – годинна продуктивність печі, кг/год

Впл – плановий вихід, %

Розрахунок витрати борошна

Витрата борошна за годину (Мгод)


Мгод=Ргод·100/Впл


Витрата борошна за добу


Мдоб=Мгод·Т


де Т – час виробництва даного виробу за добу

Якщо виріб випікається цілодобово, то Т=23 год. (одна година на профілактику печі).

Якщо виріб готується з суміші борошна різних сортів, то слід розраховувати витрату борошна за годину і за добу кожного сорту.


Технологічна схема виготовлення хліба

Технологічна схема виготовлення хліба

Технологічна схема виготовлення хлібаМдоб(ІІ)=МгодІІ·Т

Мдоб(жо)=Мгоджо·Т


Розрахунок витрати додаткової сировини

Маса добової витрати додаткової сировини (Мдоб(дс))


Мдоб(дс)=Мдоб*П/100

тістоділитель напівфабрикат апаратура

де П – витрата сировини по уніфікованій рецептурі.

За цією формулою розраховується вся додаткова сировина, вказана в рецептурі.

Рослинна олія, яка витрачається на змащування форм і листів, розраховується по нормах на 1 т готових виробів за формулою


Мдоб(ро)=Рдоб·П


де Мдоб(ро) – добова витрата олії,

Рдоб – добова продуктивність печі,

П – норма витрати олії на 1 т виробів.

Розрахунок запасу сировини

Розрахунок запасу борошна


Мзап=Мдоб·Тзб


де Мдоб – добова витрата борошна,

Тзб – термін зберігання борошна на виробництві (8, с.148)

Запас борошна розраховується окремо по сортам


Мзап(дс)=Мдоп(дс)·Тзб, т


де Мзап(дс) – запас додаткової сировини,

Мдоп(дс) – витрати додаткової сировини,

Тзб – термін зберігання додаткової сировини (8, с.148)


Розрахунок витрати і запасу сировини

Мгод=364,4·100/130,5=281,39 кг


Мдоб=Мгод·Т=281,39·23=6471,97 кг


Розрахунок витрати додаткової сировини

Мдоб(др)=6471,97·2/100=129,44 кг

Мдоб(солі)=6471,97·1,5/100=97,08 кг

Мдоб(ро)=8381,9·1,15/1000=9,64 кг

Розрахунок запасу сировини

Мзап=6471,97·7=45303,79 кг

Мзап солі=97,08·15=1456,2 кг

Мзап др=129,44·3=338,32 кг

Мзап ро=9,64·15=144,6 кг


Таблиця 2.3 – Витрати і запас сировини на виробництві

Найменування сировини Витрати і запас сировини
Рдоб, т/доб 6471,97
Борошно І г
Мзап, т 45,3
Дріжджі пресовані
П, кг 0,5
Мдоб(др.), кг 129,44
Мзап(др), кг 338,32
Тзб 3
Сіль
П, кг 1,5
Мдоб(С), кг 97,08
Мзап(С), кг 1456,2
Тзб 15
Рослинна олія на змащування
П, кг 1,15
Мдоб(ол), кг 9,64
Мзап(ол), кг 144,6
Тзб 15

Розрахунок витрати і запасу сировини

Мгод=458,18·100/129,5=353,81 кг


Мдоб=Мгод·Т=353,81·23=8137,56 кг


Розрахунок витрати додаткової сировини

Мдоб(др)=8137,56 ·1,5/100=122,06 кг

Мдоб(солі)=8137,56 ·1,3/100=105,79 кг

Мдоб(патоки)=8137,56·4/100=325,5 кг

Мдоб(ро)=10538,2·1,15/1000=12,12 кг

Розрахунок запасу сировини

Мзап=8137,56·7=56962,92 кг

Мзап солі=105,79·15=1586,85 кг

Мзап др=122,06·3=366,18 кг

Мзап пат=325,5·15=4882,5 кг

Мзап ро=12,12·15=181,8 кг


Таблиця 2.3 – Витрати і запас сировини на виробництві

Найменування сировини Витрати і запас сировини
Рдоб, т/доб 8137,56
Борошно в/г
Мзап, т 56,963
Дріжджі пресовані
П, кг 1,5
Мдоб(др), кг 122,06
Мзап(др), кг 366,18
Тзб 3
Сіль
П, кг 1,3
Мдоб(С), кг 105,79
Мзап(С), кг 1586,85
Тзб 15
Патока
ІІ, кг 4,0
Мдоб(патоки) 325,5
Мзап пат 4882,5
Тзб 15
Рослинна олія на змащування
П, кг 1,15
Мдоб(ол), кг 12,12
Мзап(ол), кг 181,8
Тзб 15

2.6 Підбір і розрахунок обладнання для зберігання сировини


2.6.1 Мучного складу

При безтарному зберіганні борошна застосовують для розрахунку потрібну кількість силосів за формулою (6)


Мсил=Мзап/Vсил


де Мзап – запас борошна

Vсил – місткість силосу

Для безтарного зберігання борошна застосовують силоси ХЕ-160 місткістю 30 т.

Nсил І г=45,3/30000=1,5=2 шт.


Таблиця 2.4

Сорт

борошна

Марка

силосу

Запас

борошна, кг

Місткість

силосу

Кількість силосів




Розрахункова Фактична
Бор. I г ХЕ-160А 45,3 30 т 1,5 2

Ставлять: компресорну станцію; роторний живильник М-122; приймальний щиток ХЩП.

При БЗБ передбачається площа для добового зберігання борошна в тарі. Розраховуємо кількість штабелів і передбачаємо борошноприймач ХМП-66М.


Nшт=Mдоб/nq


де Nшт – кількість штабелів для добового запасу борошна,

Мдоб – добовий запас борошна,

n – кількість мішків у штабелі.

При складуванні трійками по 8 рядів висоту n=24 м, по 12-36 м.

q – маса борошна у мішку: сортове борошно – 50,70 кг,

NштI=6471,97/24·50,70=5,31=6 шт.


2) Nсил І г=57/30000=1,9=2 шт.


Таблиця 2.4

Сорт

борошна

Марка

силосу

Запас

борошна, кг

Місткість

силосу

Кількість силосів




Розрахункова Фактична
Бор. I г ХЕ-160А 57 30 т 1,9 2

Ставлять: компресорну станцію; роторний живильник М-122; приймальний щиток ХЩП.

При БЗБ передбачається площа для добового зберігання борошна в тарі. Розраховуємо кількість штабелів і передбачаємо борошноприймач ХМП-66М.


Nшт=Mдоб/nq


де Nшт – кількість штабелів для добового запасу борошна,

Мдоб – добовий запас борошна,

n – кількість мішків у штабелі.

При складуванні трійками по 8 рядів висоту n=24 м, по 12-36 м.

q – маса борошна у мішку: сортове борошно – 50,70 кг,

NштI=8137,56/24·50,70=6,68=7 шт.


2.6.2 Іншої основної і додаткової сировини

Для зберігання солі доцільно застосовувати установку для мокрого її зберігання. Установку підбирають в залежності від запасу солі і розраховують об'єм солевого розчину за формулою


Vср=Мзап·100·к/(μρ1000), м. куб


де Мзап – запас солі, кг,

к – коефіцієнт збільшення об'єму к=1,1-1,2

μ – концентрація розчину 26 %,

ρ – густина розчину солі.

Якщо стандартні установки не підходять, то розраховують розміри саморобної установки.

Спочатку знаходить площу за формулою


F=Vcoл.p./h, м. кв

де Vcoл.p – об'єм солевого розчину,

h – висота ємкості, м (1,5-2м)


F=a+в


де а – довжина ємності, м

в – ширина ємності, м

Vcp=1456,2·100·1,1/(26·1,2·1000)=5,13 м куб

F=Vcoл.p./L1 м кв=5,13/1,5=3,42 м кв.

а=4 м; в=3,42/4=0,85 м

F=4·0,85=3,42 м

Розраховується потрібна кількість ємкостей для зберігання олії


Vсир=Мсир·к/ρ


де Мсир – запас рослинної олії,

к – коефіцієнт збільшення об'єму к=1,15,

ρ – густина, ρ=0,92 кг/л

Vсир=268,5·1,15/0,92=335,6 л

Nємк=335,6/200=1,7=2 шт.

2) Vcp=1586,85·100·1,1/(26·1,2·1000)=5,6 м куб


F=Vcoл.p./L1 м кв=5,6/1,5=3,73 м кв.


а=4 м; в=3,73/4=0,93 м

F=4·0,93=3,73 м

Vсир=298·1,15/0,92=372,5 л

Nємк=372,5/200=1,9=2 шт.

Розрахунок холодильників

Маса швидкопсуючої сировини дорівнює сумі запасу кожного виду сировини.

Мшвпс=233,7

Технологічна схема виготовлення хлібаПередбачаємо холодильну шафу марки КХС-2-6(600кг).


Таблиця 2.5 – Зберігання борошна в тарі і додаткової сировини

Найменування

сировини

Запас, кг

Спосіб

зберігання

Кількість мішків у штабелі Кількість штабелів Норма навантаження, кг/м2

Площа,

м2

Борошно в/с
В мішках 24 6 680 6,45
Сіль 3506 Мокре зберігання - 34,2
Дріжджі 233,7 холодильник - - 530 0,37
Олія 268,5 бочки - - 605 0,45

Площа визначається за формулою


F=Mзaп/g


де Мзап – запас кожного виду сировини,

g – середнє навантаження кг/м2, (8. дод. 5, с. 148)


2.7 Вибір і розрахунок обладнання для підготовки сировини


2.7.1 Розрахунок обладнання для просіювання борошна

Розрахунок потрібної кількості просіювачів проводиться за формулою:


Nпр=Мгод/Q


де Мгод – годинна витрата борошна, кг

Q – продуктивність просіювача (береться з технічної характеристики)

Nпр=281,39/7000=0,04=1 шт.

Беремо просіювач Ш2-ХМВ продуктивністю 7000 кг/год

Облік борошна

Облік борошна здійснюється за допомогою тензометричного датчика.

2) Nпр=281,39/7000=0,04=1 шт


2.7.2 Розрахунок виробничих силосів

Розрахунок виробничих силосів ведеться для борошна, для всіх напівфабрикатів. Для рідких дріжджів


Мгодб н/ф=Мбхвн/ф·60


де Мбхвн/ф – хвилинна витрата борошно для приготування напівфабрикату (береться з виробничої рецептури)

Мгод І с=4,52·60=271,2кг/год

Мгод б н/ф =3,3·60=198 кг/год

Розрахуємо кількість виробничих силосів


Nв.сил.=6·Мгод/Vсил


де Mгод – годинна витрата борошна, кг

Vсил – місткість силосу, (1500 кг)

Nв.сил І=6·271,2/1500=1,0=1 шт.

Nв.сил н/ф=6·198/1500=0,7=1 шт.

Всього 2 силоси.

2) Мгод в/с=4,52·60=271,2кг/год

Мгод б н/ф =3,3·60=198 кг/год

Розрахуємо кількість виробничих силосів

Nв.сил.=6·Мгод/Vсил

де Mгод – годинна витрата борошна, кг

Vсил – місткість силосу, (1500 кг)

Nв.сил в/с=6·342/1500=1,0=1 шт.

Nв.сил н/ф=6·256/1500=0,7=1 шт.

Всього 2 силоси.

2.7.3 Підбір обладнання для розчинного вузла. Розрахунок збірників

Визначаємо збірник для солевого розчину. Витрата розчину за годину


Мр-нугод=Мр-нухв·60


Мр-нухв=0,7·60=42 кг

Кількість збірників


Vр-ну=8·Мр-ну·к/ρ


де 8 – вісім годин,

Мр-ну – витрати розчину за годину,

к – коефіцієнт збільшення об'єму.

Vр-ну=8*42*1,1/1,2=308л


Nзб=Vp-ну/Vзб


де Vp-ну – об’єм розчину чи рідкої сировини,

Vзб – стандартний об’єм збірника.

Nзб=308/300=1,0=1 збірник

Розрахунок дріжджомішалки Х-14

Розрахунок загальної кількості дріжджової суміші


Мдрсзаг = Мдрсгод ·8


Мдрсзаг = 0,2*60*8=96 кг

Об’єм, який займає дріжджова суспензія


Vдр.с.=Мдрсзаг·к/ρ


де ρ – густина дріжджової суспензії.

ρ=1,05 кг/л

Vдр.с.=96*1,1/1,05=100,6л

Кількість дріжджомішалок


Nдрм=Vдр.с/Vдр.м


де Vдр.м – об’єм дріжджомішалки, 340 л

Nдрм=100,6/340=0,3=1 штука

Кількість дріжджомішалок дріжджової суспензії беремо 1 штуку


Nзб др.суп. = Vдр.с/Vзб


Nзб др.суп.=1 збірник

Nзб др.суп. =100,6/340/0,3=1 збірник


2.8 Вибір і розрахунок обладнання для оброблення тіста


2.8.1 Розрахунок тістоділителів і шаф для остаточного вистоювання

Розрахунок кількості тістоділителів


Nт/д=Pгод·x/(60·g·nd)


де х – коефіцієнт запасу на зупинку, х=1,05

g – маса виробу, кг

nd – продуктивність тістоділителів, шт/хв.

Nт/д=364,4·1,05/60·0,84·30=0,3=1 штука

Підбираємо тістоділитель Кузбас.

2) Nт/д=458,18·1,05/60·0,4·30=0,66=1 штука


2.8.2 Розрахунок шаф для вистоювання тістових заготовок

Шафи для кінцевого вистоювання тістових заготовок підбираються по кількості робочих люльок.


Nрл=Ргод·Твист/60·g·nл·nпол


де Твист - тривалість вистоювання , хв

g - маса виробу, кг

nл - кількість тістових заготовок на люльці, шт

nпол - кількість полиць на люльці

1) Npл=364,4·40/60·0,84·24·1 =12 роб. л.

Підбираємо розстійну шафу ТІ-ХР-2А на 48 л

2) Npл=458,18·40/60·0,4·24·1 =31 роб. л.

Підбираємо розстійну шафу ТІ-ХР-2А на 48 л


2.8.3 Розрахунок маси тістових заготовок

З урахуванням витрат на упікання та усихання маса тістової заготовки розраховується за формулою


Мт.з. =Мх.хл·100/(100-Уп)(100-Ус)


де Мх.хл – маса холодного хліба,

Уп – величина упікання, %

Ус – величина усихання ,%

1) Mт.з.=0,84·100·100/(100-8)(100-3)=0,94 кг

2) Mт.з.=0,4·100·100/(100-7)(100-3)=0,44 кг


2.9 Розрахунок інвентарю


Кількість форм для розстойки тістових заготовок визначається за формулою


Nфр=Ргод·Трозст/g·60·1


Nфр=364,4·40/0,84·60·1=289 штук

Для випікання


Nфв=Ргод·Твип/60·g·1


Мфв=364,4·40/60·0,84·1=289 штук

Для додаткових операцій


Nфдо=Ргод·Тдо/60·g·1


Nфдо=364,4·5/60·0,84·1=36 штук

де Тдо – тривалість допоміжних операцій – 5 хв.

Всього форм


Nф=(Nфр+Nфв+Nфдo)·2


де 2 – коефіцієнт, який враховує запас форм на санітарну обробку і ремонт

Nф=(289+289+36)·2=1228 штук

Кількість трійників

Nтp=1228/3=409 штук

2) Nфр=458,18·40/0,4·60·1=763 штук

Мфв=458,18·40/60·0,4·1=763 штук

Nфдо=458,18·5/60·0,4·1=95 штук

Nф=(289+289+36)·2=1621 штук

Nтp=1621/3=540 штук

Заходи з охорони праці та промислової екології


Основні міроприємства по електробезпеці і протипожежній безпеці повинні бути направленні на попередження можливості утворення горючого середовища і появи джерел загорання.

Технологічні процеси

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: