Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

- Корпус редуктора" width="213" height="128" align="BOTTOM" border="0" />


Cv=292; x=0,15; y=0,2; m=0,2

Т=45 хв.

Розрахунок сили різання:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Сp=92; x=1,0; y=0,75; n=0


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Сp=54; x=0,9; y=0,75; n=0


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Сp=46; x=1,0; y=0,4; n=0


Потужність різання:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Норми часу

1. Основний час:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора, хв

L=l+l1 +l2=248+3+5=256 мм


де l – довжина обробки, мм

l1 – врізання фрези, мм

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

Розточування чистове:

Глибина різання: t=0,1;

Подача: s=0,1 мм/об;

Швидкість різання: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редукторам/хв..

Розрахунок сили різання:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Сp=92; x=1,0; y=0,75; n=0


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Сp=54; x=0,9; y=0,75; n=0


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Сp=46; x=1,0; y=0,4; n=0


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Норми часу

1. Основний час:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора, хв

L=l+l1 +l2=248+3+5=256мм


де l – довжина обробки, мм

l1 – врізання фрези, мм

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

Точити фаску 1Ч450.

Точимо фаску розміром 1Ч450

1. Глибина різання: t=1 мм

2. Подача: S=0,23 мм/об

3. Швидкість різання: V=204 м/хв

Поправочний коефіцієнт:

КVi=1

V=204м/хв

4. Частота обертання: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора=Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктораоб/хв

5. Потужність різання: N=2,2кВт

6. Основний час обробки:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редукторахв.

Свердлити 6 отвори Ш6,8 мм під різьбу М8-7Н.

Свердлимо свердлом Ш6,8

Режими різання:

1. Подача: група подачі ІІ, Lрез /d = 24/6,8 = 3,5

отже маємо подачу S0=0,18 мм

2. Швидкість різання: Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

К1 – коефіцієнт, який залежить від розмірів обробки;

К2 – коефіцієнт, який залежить від поверхні, що обробляється;

К3 – коефіцієнт, який залежить від стійкості і матеріалу інструменту;

К1 = 1,2; К2 = 1,15; К3 = 1;

Vт=17 м/хв.

Отже Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

3. Частота обертання:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктораоб/хв.

4. Потужність різання:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Кn – коефіцієнт, що залежить від матеріалу, що обробляється;

Кn = 1; NT = 0.21

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

Норми часу

1. Основний час:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора, хв

L=l+l1 +l2=17+3+5=25 мм


де l – довжина обробки, мм

l1 – врізання фрези, мм

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


4. Проектування спеціального пристрою


Конструювання пристосування тісно пов'язане з розробкою технологічного процесу виготовлення даної деталі. У завдання технолога входять: вибір заготовки й технологічних баз; установлення маршруту обробки; уточнення змісту технологічних операцій з розробкою ескізів обробки, що дає уявлення про установку та закріпленні заготовки; визначення проміжних розмірів по всіх операціях і допусків на них; установлення режимів різання; визначення штучного часу на операцію по елементах; вибір типу й моделі верстата. У завдання конструктора входять: конкретизація прийнятої технологом схеми установки; вибір конструкції й розмірів установчих елементів пристосування; визначення величини необхідної сили закріплення; уточнення схеми й розмірів затискного пристрою; визначення розмірів напрямних деталей пристосування; загальне компонування пристосування із установленням допусків на виготовлення деталей і зборку пристосування. Незважаючи на чіткий поділ функцій, між технологом і конструктором повинні існувати тісна взаємодія й творча співдружність.

У якості вихідних даних конструктор повинен мати креслення заготівлі й деталі з технічними вимогами їхнього приймання; операційне креслення на попередні й виконувану операції; операційні карти технологічного процесу обробки даної деталі. З них виявляють послідовність і зміст операцій, прийняте базування, використовуване устаткування й інструменти, режими різання, а також запроектовану продуктивність із урахуванням часу на установку, закріплення й зняття оброблюваної деталі. Конструкторові необхідні стандарти на деталі й вузли верстатних пристосувань, а також альбоми нормалізованих конструкцій.

Із креслень заготівлі й готової деталі виявляють розміри, допуски, шорсткість поверхонь, а також марку й вид термічної обробки матеріалу. З технологічного процесу одержують відомості про верстат, на якому ведуть обробку: його розмірах, пов'язаних з установкою пристосування (розміри стола, розміри й розташування Т-подібних пазів, найменша відстань від стола до шпинделя, розміри конуса шпинделя й т.д. ), і загальному стані. Необхідно також ознайомлення з верстатом у цеху для виявлення особливостей пристосування й найбільш вигідного розташування органів його керування.

Розробка технічного завдання

Розробимо пристосування для виконання операції 020, тобто для фрезерування торцю Ш88 мм, розточування отвору Ш72Н7, розточування отвору Ш40 мм, фрезерування паза на верстаті 2615.

У відповідності з розробленим технологічним процесом заготовка встановлюється на попередньо оброблену площину основи на приспособу та базується по двом пальцям і затискається 4 прижимами.

Таким чином, заготовка при базуванні позбавляється всіх шести ступіней свободи.

Закріплення заготовки здійснюється за допомогою зусилля затиску, створюваного прижимами.

Обробка ведеться на багатоцільовому горизонтальному верстаті 2204ВМФ4. Система ЧПУ забезпечує переміщення робочого органу за трьома координатними осями. Розміри робочої поверхні стола 400*500. Діаметр поворотної частини стола 630 мм, частота обертання шпинделя 13 – 5000 хв-1, стола – 0,05 – 200 хв-1, місткість інструментального магазину 30 шт.

Базові поверхні повинні мати просту геометричну форму для забезпечення однозначності базування, неприпустимо використовувати поверхні зі слідами роз’єму штампу, ливарних форм, залишків ливникової системи та інших дефектів.


Розробка схеми базування:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Схема дії сил:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Визначення сили затискання заготовки в пристрої

В процесі механічної обробки на заготовку діють сили різання та інші сили, що намагаються змістити її, а також сили, що утримують її в пристрої – сили затискання та сили тертя.

Для забезпечення незмінного положення заготовки в процесі обробки її необхідно надійно затиснути в пристрої, тобто прикласти до неї затискні сили певної величини.

Необхідна величина сили затискання заготовки в пристрої визначається при вирішені задачі статики на рівновагу твердого тіла, що знаходиться під дією всіх прикладених до нього сил. Значення величин сил різання, виникають в процесі обробки, визначають формулами теорії різання, або приймають за нормативними матеріалами. З умови рівноваги заготовки під всіх сил, що виникають в процесі обробки, та з урахуванням коефіцієнту запасу затискання Кз складаємо рівняння взаємодії сил різання та сил тертя:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


де Q — необхідна сила затиску;

f1, f2 — коефіцієнт тертя між опорою і деталлю, між швидкозмінною шайбою і деталлю відповідно (f1=0,2; f2=0,16);


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора Н

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Коефіцієнт К0, що представляє собою гарантований коефіцієнт запасу закріплення, для всіх випадків слід брати рівним 1,5. Коефіцієнт К1 враховує збільшення сили різання через випадкові нерівності на заготовках (К1 = 1). Коефіцієнт К2 враховує збільшення сил різання внаслідок затуплення інструмента (К2 = 1,15).

Коефіцієнт К3 враховує ударне навантаження на інструмент (К3 = 1,2).

Коефіцієнт К4 враховує стабільність силового приводу (К4 = 1).

Коефіцієнт К5 характеризує зручність розташування рукояток (К5 = 1).

Коефіцієнт К6 враховує визначеність розміщення опорних точок при зміщенні заготовки моментом сил (К6 = 1).

Отже,


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.


Приймаємо К = 2,5.

Приймаємо Q=5815 Н

Розрахунок похибки установки

Похибка установки як сумарне поле випадкових величин визначається за формулою:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


де Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора- похибка базування;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора- похибка закріплення;

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора- похибка пристосування.

Похибка положення заготовки Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора, яка виникає у зв’язку з неточністю пристосування, визначається похибкою при виготовленні та зборці його установчих елементів Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора, зношуванням останніх Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора та похибками встановлювання пристосування на верстаті Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.

Складова Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора характеризує неточність положення установчих елементів пристосування. Технологічні можливості виготовити пристосування забезпечують Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора в межах 0-15 мкм.

Складова Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора характеризує зношування установчих елементів пристосування. Величина зношування залежить від програми випуску виробу, їх конструкції та розмірів, матеріалу та маси заготовки, а також умовами закріплення та зняття заготовки з пристосування. Величина зношування визначається за формулами:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


u=2,6+1,6=4,2

Складова Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора характеризує похибку установки пристосування на верстаті, обумовленою зміщенням корпусу пристосування на столі верстата. Величина Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктораскладає 10-20 мкм.

При використанні багатомісне пристосування похибка визначається за формулою:

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Значення Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора визначається у відповідності з таблицями, яка залежить від силового приводу пристосування. Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора=100 мкм.

Отже


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Умова виконується. Пристосування забезпечить точність обробки.

Розрахунок гвинтової циліндричної пружини

Максимальне зусилля пружини Р = 605 Н при її деформації λ = 25 мм, середній діаметр пружини D = 50 мм пружина працює в умовах циклічного навантаження, коефіцієнт асиметрії напружень R = 0,5.

Орієнтуючись на виготовлення пружини із пружинного дроту ІІІ класу міцності діаметром d = 6...7 мм ([9], табл. 18.2, ст. 185) вибираємо границю міцності цього дроту σв = 1000 МПа. Тоді за рекомендаціями ([9], 18.6, ст. 192) допустиме напруження кручення витків.


[τ] = 0,5 σв КL = 0,5·1000·0,8 = 400 МПа


КL = 0,8 – коефіцієнт довговічності пружини

Якщо попередньо взяти індекс пружини С/ = 7, то матимемо коефіцієнт що враховує кривизну витків

K/ = 1+1.4/C/ = 1+1.4/7 = 1.2

Отже, потрібний діаметр дроту для виготовлення пружини


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Візьмемо стандартний діаметр пружинного дроту d = 7 мм. Тоді фактичний індекс пружини С = D/d = 50/7 = 7.143.

При граничному навантаженні F1p = 1.1 F = 1.1·605= 665.5H розрахункове напруження кручення у витках пружини взятих параметрів τ = 8Fгр DK/(πd3) = 8·665·50·1.196/(3.14·73) = 390.7 МПа, що менше від допустимого [τ] = 400 МПа (розрахунок τ виконано, якщо С = 7,143 і К = 1+1,4/7,143 = 1,196).

Потрібна кількість робочих витків пружини


і = Gd4λ/(8FD3) = 8·104·74·25/(8·605·503) = 6


де G = 8·104 МПа – модуль пружності при зсуві для сталі.

Загальна кількість витків пружини


і0 = і + 2 = 6 + 2 = 8


при максимальному осьовому навантаженні F = 605 H мінімальний зазор між витками


∆ = 0,2λ/і = 0,2·25/6 = 0,833 мм


крок витків навантаженої пружини


h = λ/i + d + ∆ = 25/6 + 7 + 0.833 = 12 мм


довжина пружини стиснутої до дотику витків


Нгр = (і0 – 0,5)d = (8-0,5)7 = 53,9 мм


довжина не навантаженої пружини

Н0 = Нгр + і(h-d) = 53,9+6(12-7)= 83,9 мм


Довжина дроту на виготовлення пружини


L = πDi0/Cosα =3.14·50·8/Cos4.370= 1260.3 мм

α = arctg [h/[πD]] = arctg [12/[3.14·50]] = 4.370


Отже, дана пружина нам підходить


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора


Розрахунок на міцність різі

Основним видом руйнування кріпильних різей є зріз витків. У відповідності до цього основним критерієм працездатності і розрахунку є міцність, що пов’язана з напруженнями зрізу Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.

З умови міцності на розтяг при коефіцієнті міцності Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора потрібний внутрішній діаметр різі визначаємо з виразу:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора,


де Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора – допустиме напруження розтягу, для сталі 45 при коефіцієнті запасу міцності Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора(Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора):


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.


Отже, Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.

За ГОСТ 9150 – 59 приймаємо Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктораз укрупненим кроком Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.

Умова міцності різі за напруженнями зрізу (для гвинта) Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора:


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора,


де Н — глибина загвинчування гвинта в деталь;

К — коефіцієнт повноти різі;

Кт — коефіцієнт нерівномірності навантаження на витки.

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора.

Отже, дана різь витримає напруження на зріз.

Аналіз техніко-економічної ефективності від впровадження даного пристрою

При конструюванні спеціального пристосування необхідно обґрунтовувати економічну доцільність його виготовлення та експлуатації. У розрахунках на рентабельність звичайно порівнюють різні конструктивні варіанти пристосування для виконання однієї й тієї ж технологічної операції. Якщо вважати, що витрати на різальний інструмент, амортизацію верстата та електроенергію однакові, то елементи собівартості обробки, що залежать від конструкції пристосування, для порівнюваних варіантів а та б. (с.189, Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора):


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора (1)

Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора (2)


де Са - собівартість виготовлення пристосування по варіанті а, грн.; La- штучна заробітна плата при використанні цього пристосування, руб.; Сб - собівартість виготовлення пристосування по варіанті б, грн.; Lб - штучна заробітна плата при цьому пристосуванні, руб.; z - цехові накладні витрати на заробітну плату, %; q - витрати, пов'язані із застосуванням пристосувань (ремонт, зміст, регулювання), %; і - строк амортизації пристосування, роки; n - річна програма випуску деталей, шт.; S'a, S'б - витрати на конструювання та налагодження пристосувань по варіантах а та б, грн.; n' - кількість деталей, оброблюваних у пристосуванні за період освоєння випускає продукції.

Витрати на конструювання й налагодження відносять на перші зразки нового виробу або розподіляють на собівартість виробу протягом одного-двох років його виробництва. Зіставлення економічної ефективності пристосувань по варіантах а та б для сталого періоду виробництва, коли витрати на конструювання та налагодження погашені, можна робити по вище вказаних формулах, прийнявши S'a = S'б= 0.

Величину програми випуску деталей, при якій два варіанта в економічних відносинах рівноцінні, знаходимо, вирішуючи спільно рівняння (1,2) відносно n (с.190, Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора):


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора (3)


Якщо задана програма більше розрахованої по формулі (3) величини n, то вигідніше застосовувати більше складне пристосування, і навпаки.

Для розрахунку n потрібно знати величини Sa, і Sб. Їхні точні значення можна визначити на основі калькуляцій після складання робочих креслень і розробки технологічних процесів виготовлення пристосувань. Однак цей спосіб складний і трудомісткий, завдання ж на конструювання пристосування повинне виконуватися в короткий термін. Тому застосовують більше прості, наближені способи визначення витрат на виготовлення пристосувань. Для орієнтовних розрахунків можна користуватися наближеною формулою S = СК,

де – S – собівартість виготовлення пристосування, руб.; K – число деталей в пристосуванні; С – постійна, залежна від складності пристосування. Для простих пристосувань С = 3,0 а для важких С = 4,0.

Sа = 1,5•10=15;

Sб= 1,5•15=22,5;

Величину і беруть рівної строку (рік), протягом якого проектують спеціальне пристосування буде використано для випуску заданої продукції. Величину q рекомендується брати рівної 20 %. Для визначення L потрібно знати штучний час на дану операцію tш і хвилинну заробітну плату робітника l (наближено візьмемо l=0,07 грн.):


L = tшl


Розробка технологічного процесу виготовлення деталі - Корпус редуктора

Вирішивши дане рівняння можна зробити висновок, що дана програма більша програми, яка розрахована по формулі, вигідніше застосовувати більш складнішу при способу. В цьому випадку (при однакових затратах на різальний інструмент, амортизацію станка і електроенергію) можливо отримати економію на кожній операції.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: