Устаткування дільничної станції пристроями електричної централізації системи БМРЦ
![]()
1
ЕКСПЛУАТАЦІЙНА
ЧАСТИНА
1.1 Характеристика станції
У даному курсовому проекті розробив устаткування дільничної станції пристроями електричної централізації системи БМРЦ.
Вона розташована на двухпутній ділянці залізниці. Прилягаючий перегін обладнаний автоблокуванням з електротягою змінного струму. Станція має 2 головних шляхів і 3 бічних, також має : 10 стрілок в непарній горловині, 4 щоглових світлофори, 2 - вихідних і 2 – вхідних світлофора, 2 вихідних чотирьох значних карликових, 8 маневрових карликових світлофорів і 1 маневровий мачтовий.
Марки хрестовин стрілок на головних шляхах складає 1/11, а на бокових коліях 1/9.
Тип рейки на головних шляхах Р-65, а на бокових коліях Р-50. На даній станції використовується електротяга змінного струму.
1.2 Розрахунок ординат стрілок
Стрілки на схематичному плані станції показують у нормальному положенні з боку прибуття парних потягів нумерують порядковими парними номерами, а з боку прибуття непарних потягів порядковий номер непарний.
На станціях, де з однієї і тієї ж сторони (при примиканні декількох напрямків) прибувають парні і непарні потяги, стрілці привласнюють номер відповідно до нумерації потягів основного напрямку. Стрілкам розташованим по стрілочних вулицях, а також стрілкам з'їздів привласнюється номери в порядку зростання (1,3,5,7,9,11 і т.д.).
Для розрахунку ординат стрілок нам необхідно знати ширину міжколійя 5,3 м чи 6,5 м, марку хрестовини 1/9 чи 1/11 і тип рейок Р-50 чи Р-65.
Ординати стрілок знаходять по типових таблицях у залежності від типу стрілок і їхнього укладання в стрілочній горловині.
1.3 Осигналізування
Для
організації
поїзної роботи
роблять розміщення
вхідних і вихідних
світлофорів
у залежності
від спеціалізації
шляхів станції.
Розміщення маневрових світлофорів для правильної організації маневрових пересувань роблять на підставі технологічного процесу пересувань. У залежності від характеру маневрової роботи, маневрові світлофори можна умовно розділити на 4 - групи.
У першу групу: входять маневрові світлофори з прийомовідправочних шляхів, у тому числі спарені з вихідними світлофорами при наявності останніх.
В другу групу: входять маневрові світлофори у бік прийомовідправочних шляхів, службовці для організації маневрової роботи на шляхах кожного парку, а також між парками. У цю же групу входять маневрові світлофори, ходових шляхів які дозволяють вхід з маневрової зони в централізовану.
До третьоі групи відносяться маневрові світлофори встановлені в горловині станції убік прийомовідправочних шляхів службовці для розподілу складних маршрутів і напрямку відкривання.
Четверту групу складають маневрові світлофори встановлені в горловині станції убік перегону службовці для розподілу складних маневрових робіт установлюють їхньої границі.
1.4 Розрахунок ординат сигналів
Вхідні світлофори встановлюють на відстані не менш 300 метрів від остряків противошерстного чи від граничного стовпчика пошерстного стрілочного переводу. Перевіряють, щоб відстань до вихідного світлофора була не менш гальмового шляху при повному службовому гальмуванні пасажирського потяга, що рухається зі швидкістю 120 км/год і вантажного 80 км/год.
Вхідні доповнюючі світлофори для потягів по неправильному шляху встановлюють на одній ординаті з основним вхідним світлофором.
Вихідні світлофори встановлюють з кожної відправної колії перед місцем, призначеного для зупинки локомотива.
На головних шляхах і бічних, по яких здійснюється беззупинне пропускання потягів зі швидкістю більш 50 км/год, застосовують щоглові поїзні світлофори, на інших шляхах карликові. Для виконання маневрової роботи в горловині станції встановлюють маневрові карликові світлофори. На відправних коліях маневрові світлофори спарюють з вихідними. Ординати установки світлофорів залежать від відстані до остряків стрілочних переводів.
Відстань визначають по ширині міжколійя, радіуса кривої, марці хрестовини і типу світлофора (шукаються по типових таблицях).
![]()
2
ТЕХНІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Вибір типу рейкових електричних кіл
Живлення рейкових кіл змінним струмом частотою 25Гц виробляється від штативів перетворювачів частоти типу ПЧ 50/25. При електротязі на кожні 60 стрілок встановлюється один перетворювач частоти. При установці на посту ЭЦ двох і більш штативів живлення рейкових кіл змінного струму частотою 25Гц вихідні напруги перетворювачів частоти штативів, включених противофазно, не фазуються між собою. У цьому випадку рейкові кола станції поділяють на дві частини. У стиків системних рейкових кіл, що живляться від штативів, включених противофазно, установлюватися живильні трансформатори.
На малих станціях з кількістю стрілок до 30 живлення рейкових кіл змінним струмом частотою 25Гц Живлення рейкових кіл змінним струмом частотою 50Гц виробляється з однієї фази одного трансформатора ТС чи двох підключених синфазно до одного джерела живлення. Живлення рейкових кіл станції з кількістю стрілок до 30 при автономній тязі здійснюється від трансформатора 2Т релейні панелі установки живлення пристрою ЕЦ.
У пристроях ЕЦ застосовуються типові електричні рейкові кола з безупинним і імпульсним живленням по схемах, затверджені УЗ. Рейкові кола на перегонах і станціях чи поблизу на ділянках з електротягою постійний чи змінний струм повинні бути захищені від впливу тягового струму.
Залізничні колії, розташовані на відстані до 100м від ЛЕП U=25кв і чи вище пересічні нею, повинні обладнатися рейковими колами змінним струму частотою 25Гц.
Для зменшення впливу ЛЕП на перегінні рейкові кола, АЛС і автоблокування рейкових кіл варто розміщати так, щоб перетинання шляху і ЛЕП знаходилося ближче до живильного кінцем рейкових кіл, але не ближче 200-250 м.
На перегонах з електротягою змінного струму, що примикають до станції стикування, допускаються застосування кодових рейкових кіл змінного струму частотою 25Гц.
Ізольовані ділянки, довжина яких перевищує 1200м поділяються на дві чи ділянки обладнаються імпульсними рейковими колами. Довжина розгалуженого рейкового кола з одним, двома чи трьома шляховими реле визначається схемою довжин усіх відгалужень.
Гранична довжина кодових перегінних рейкових кіл змінного струму частотою 25Гц складає 2500м, що прилягають до станції ділянок наближення 1500м, ділянок віддалення 2000м.
Довжина кожного перегінного рейкового кола в межах двох блок ділянок, що примикають до станцій стикування, не повинна перевищувати 1500м.
![]()
Рейкові
кола постійний
і змінний струм
з нейтральними
шляховими реле,
що не має фазного
і частотного
захисту, допускається
застосовувати
на перегонах
при напівавтоматичному
блокуванні,
на станціях
із ключовою
залежністю,
при пристрої
автоматичної
сигналізації
на переїздах,
у тоннелях, на
мостах і т.д.,
у маневрових
району станції
ЕЦ при місцевому
живленні.
2.2 Двонитковий план станції
На підставі схематичного плану станції з розміщенням ізолюючих стиків для утворення розгалужених і нерозгалужених рейкових кіл складають двонитковий план ізоляції станційних колій.
На цей план переносять ізолюючі стики з однониткового плану і показують розміщення шляхового устаткування рейкових кіл.
Після розміщення ізолюючих стиків для утворення стрілочних і шляхових секцій стрілочної горловини станції показують чергування полярності в рейкових колах. Умовно плюсову рейкову нитку кожного рейкового кола зображують утовщеною, мінусову - тонкою. В однониткових рейкових колах витонченої показують рейкову нитку, по якій пропускають тяговий струм, на стрілочних переводах. На двонитковому плані також показують: накладення кодування АЛС по головних і всіх бокових коліях, по яких передбачається безупинне пропускання і рух потягів по сигналах наскрізного проходу вхідного світлофора зі швидкістю більш 50 км/ч.
Правильність розміщення ізолюючих стиків на двонитковому плані з умов забезпечення чергування полярності в суміжних рейкових колах перевіряють з використанням методу замкнутих контурів. Принцип полягає в тім, що в кожнім замкнутому контурі підраховують число пар ізолюючих стиків; якщо по внутрішній нитці двухниточного плану виходить парне число стиків, то чергування полярності забезпечується, непарне - не забезпечується і необхідно знайти помилку і переставити стики.
На двонитковому плані станції ділянки з виконанням чергування полярності в суміжних рейкових колах, також показані: електрофіковані шляхи; стрілочні переводи; обладнані електроприводами; світлофори з розцвіченням сигнальних вогнів; стрілки, передані на місцеве керування з маневрових колонок, посади централізації ЕЦ; релейні і батарейні шафи у вхідних світлофорів.
По головних шляхах передбачене накладення кодування АЛС частотою 50 Гц змінного струму.
Двониткові рейкові кола на шляхах кодування вимикають асиметрію тягового струму і дозволяє здійснити накладення кодування АЛС. Стійке кодування на стрілочних ділянках досягається тим що ізолюючі стики усередині стрілочних переводів установлені не по головному шляху а по відхиленню.
За умовою роботи допускається установка стиків по головному шляху не більше ніж на одній стрілці по кодуючому шляху.
2.3
Блочний план
У блочній централізації на кожній станції виявляються типові об'єкти керування і контролю. До типових об'єктів керування відносяться: стрілки, вихідні, вхідні, маршрутні і маневрові світлофори, секції. У залежності від сигналізації вихідних світлофорів і розміщення маневрових установлюють кілька типів керованих об'єктів. Для кожного типового об'єкта керування і контролю розробляють електричну схему, релейна апаратура якої скомпонована у виді закритого блоку. Блоки по типових схемах монтують, і перевіряють правильність монтажу на заводі-виготовлювачі. На місці будівництва заводські блоки розміщюють на блокових штативах і відповідно до місця об'єкта на плані станції, шляхом штепсельних з'єднань включають у повну схему централізації.
У старих системах релейної централізації великих станцій також виділялися типові об'єкти керування і контролю, але релейну апаратуру розміщали на штативах і монтували відкритим монтажем безпосередньо на об'єкті будівництва. При такому способі монтажу будівництво велося повільними темпами, і впровадженням релейної централізації затримувалося.
Блочна структура централізації дозволяє скоротити обсяг монтажних робіт при будівництві і прискорити введення в дію пристроїв централізації. За рахунок штепсельного включення блоків має можливість при ушкодженнях швидко зняти несправний блок і замінити його справним, не припиняючи дії централізації. Спочатку при впровадженні БМРЦ використовували блоки тільки виконавчої групи, а потім - і набірної. Блоки виконавчої групи виготовляють великого типу з розміщенням у них до восьми реле і малого з розміщенням до трьох реле. Блоки набірної групи роблять малого типу з розміщенням до шести реле КДР.
При проектуванні системи БМРЦ великої станції спочатку розставляють ізолюючі стики для утворення шляхових і стрілочних секцій, а також поїзні і маневрові світлофори. Після цього в залежності від розташування типових об'єктів станції складають функціональну схему розміщення блоків виконавчої і набірної групи для горловини станції. На цій схемі для кожного об'єкта керування і контролю показують тип блоку виконавчої і набірної групи.
Використовують наступні основні блоки набірної групи:
НМІ - маршрутного набору одиночного маневрового світлофора в горловині станції, містить реле КН, НКН, МП, ВКМ, ВП, АКН, що керують апаратурою блоків МІ виконавчої групи;
НМІІП - для маневрових світлофорів з тупіка; одного з двох маневрових світлофорів, встановлених у створі з ділянки шляху, містить реле К,КН,МП,ВКМ,ВП, що керують блоками МII (МIIІ) виконавчої групи;
![]()
НМІІАП
- для другого
маневрового
світлофора
в створі з ділянки
шляху, має реле
К, КН, МП,
ВКМ, ВП АКН, що
керують блоками
МІІ (МIIІ)
виконавчої
групи;
НПМ-69 - керує блоком ВД вхідного світлофора і МІІІ маневрового світлофора з ділянки шляху за вхідним світлофором;
ВІ, ВІІ, ВІІІ - вихідних світлофорів з маневровими показаннями Ч2, Ч4, Ч3, Ч5;
НН - одного комплекту реле напрямку, містить реле П, О, ПМ, ОМ, ВПМ, ВОМ;
НМІ-Д - додатковий, разом із блоком НМІ керує блоком МІ виконавчої групи, (встановлюють один для шести блоків НМІ), містить реле-повторювач кнопок керування світлофорами К1-К6;
НСОх2 - із двома комплектами реле керування одиночними стрілками, містить реле 1ПУ, 1МУ, 2ПУ, 2МУ;
НСС - керування спареними стрелками, містить управляющие реле ПУ1, ПУ2, МУ, УК;
НПС - послідовного перекладу стрілок при магістральному харчуванні, містить допоміжні управляющие реле 1ВУ-ЗВУ і их повторювачі 1ВУ-ЗВУ;
БДШ - з 20 діодами, розміщеними в кожусі малогабаритного штепсельного реле. Діоди використовують для утворення ланцюгів включення кутових реле УК блоків НСС.
Основними блоками виконавчої групи є:
П-62 - шляховий, контролює стан прийомовідправочного шляху і виключає лобові маршрути, установлюють на кожен прийомовідправочний шлях станції, містить реле ЧКС, НКС, ЧИ, НИ, ОКС, ЧКМ, НКМ, П.
СП-69 - стрілочні шляховий, контролює стан стрілочної шляхової ділянки, здійснює замикання стрілок у маршруті, містить реле КС, 1М, 2М, З, РИ, Р, СП1;
УП-65 - ділянки шляху в горловині станції виконує ті ж функції, что і блок СП-69, крім того, виключає одночасне встановлення маневрових маршрутів, містить реле КС, 1М, 2М, 1КМ, 2КМ, РИ, Р, ПІ;
С - стрілочно-комутаційний блок малого типу, що встановлюють на кожну стрілку для контролю її положення і комутації схем за планом станції містить реле ПК, МК, ВЗ;
ПС - пусковий стрілочний, керує стрілочним електроприводом, контролює положення стрілки за допомогою загального контрольного реле, через контакти якого включаються контрольні реле ПК, МК блоку С. У блоці ПС розміщено два комплекти пускової апаратури для керування двома (одиночними чи спареними) стрілками. Кожен комплект містить реле ППС, НПС, ОК і трансформатор Т. Блок виготовляють у двох варіантах: ПС-110 при батарейній системі харчування, ПС-220 при без батарейної. Розходження полягає в значенні напруги, подаваного до ізолюючого трансформатору усередині блоку;
МІ - маневрового одиночного світлофора в горловині станції, ділянкою наближення до якого є стрілочна шляхова секція (у даного світлофора визначають початок і кінець маршруту в одному напрямку), містить реле КС, Н, КМ, ИП, ОТ;
![]()
МІІ
- маневрового
в створі, маневрового
світлофора
з тупика, містить
реле ( КС, Н, КМ,
ИП, ОТ )
МІІІ - маневрового світлофора, з ділянки шляху в горловині, з прийомовідправочного шляху (у даного світлофора визначають тільки початок маршруту, кінець - у блоці УП, установленому поруч з даним блоком), містить реле КС, Н, ИП, ОТ
ВД-62 - вхідного світлофора, містить реле З, Н, НМ, КС, ОН, ИП, ОТ
ВІ - керування вихідним світлофором на один напрямок із тризначною сигналізацією, містить реле С, МС, ЛС, О;
ВІІ - для керування вихідним світлофором, що сигналізує на два напрямки, містить реле С, МС, ЛС, 2ЗС, О, 23О;
ВIII - для керування вихідним світлофором з чотиризначною сигналізацією, містить реле С, МС, 23С, ЛС, О, 23О;
На плані розміщення блоків необхідно правильно визначити тип блоку для кожного об'єкта керування і контролю і знайти місце установки блоку. Блок СП-69 потрібно розташовувати так, щоб ланцюги його включення створювалися при всіх напрямках руху по даній стрілочній секції. По стрілочній секції з перехресним з'їздом виконують штучну перестановку стрілок, і блоки СП-69 розташовують між стрільцями.
При побудові повної електричної схеми БМРЦ блоки набірної групи з'єднують між собою чотирма електричними ланцюгами (струнами). Кожен ланцюг являє собою самостійну схему побудовану за планом станції з включенням у неї чи послідовно паралельно реле відповідного призначення: ланцюг 1 - кнопкових реле КН; 2 - автоматичних кнопкових реле АКН; 3 - керуючих стрілочних реле ПУ, МУ; 4 - схеми відповідності.
Блоки виконавчої групи з'єднують між собою вісьма ланцюгами (струнами), чим утворяться наступні схеми централізації: ланцюг 1 - контрольно-секційних реле КС; 2 і 3 - сигнальні реле С і маневрових сигнальних реле МС; 4 і 5 - маршрутних реле 1М, 2М; 5 - додатково використовують для включення лінійно-сигнальних реле ЛС вихідного ,і реле ЗС вхідного світлофорів, призначених для вибору вогнів, що дозволяють, на цих світлофорах; 6 - реле розділки Р для скасування маршрутів; 7 і 8 - контроль на табло стану шляхів у встановлених маршрутах. При складанні функціональної схеми стрілочні пускові блоки на плані шляхів не показують їх встановлюють у нижньому ряді штатива, але не більш трьох на штативі. На всю стрілочну горловину використовують один блок напрямку НН, винесений із загальної схеми розміщення блоків.
2.4
Апарат управління
Пульт-маніпулятор складають із секцій з маршрутними кнопками, секцій з комутаторами для роздільного керування стрілками і секцій зв'язку з викличними кнопками і переговорними пристроями.
На панелі секції з маршрутними кнопками встановлені двухпозиційні одне-контактні кнопки без лампочок, розділені на три групи - поїзні, маневрові і варіантні. Кнопки розміщені в нижній частині панелі двома колонками по п'ятьох кнопок у кожній. Кнопки розташовують по зростаючим номерах світлофорів і прийомовідправочних шляхів.
Поїзні кнопки з зеленою голівкою використовують як початкові і встановлюють на кожен поїзний світлофор; з червоною голівкою - как кінцеві і встановлюють для прийомовідправочних шляхів, що не мають вихідних світлофорів, і для шляху відправлення двоколійних перегонів. Кінець поїзного маршруту визначають натисканням поїзної кнопки з зеленою голівкою зустрічного світлофора, а при відсутності такого світлофора - поїзною кнопкою з червоною голівкою.
Для набору маршруту прийому на шлях ІП (основний варіант) натискають кнопку Н (початкову) і кнопку ІП (кінцеву). При наборі маршруту прийому на шлях 4П натискають кнопки Н (початкову) і Ч4 (кінцеву). Маршрут відправлення зі шляху ІІП набирають натисканням кнопок Ч2 (початкова) і НД (кінцева).
При наборі варіантних маршрутів використовують варіантні кнопки з жовтими голівками і кнопки маневрових світлофорів, що визначають варіантні маршрут.
У відмінності від табло на пульті-маніпуляторі при наборі варіантного маршруту. Кнопки маневрових світлофорів з білими голівками розташовані в нижній частині панелі. Кнопки позначені по літері маневрового чи поїзного світлофора. При наборі маневрового маршруту від світлофора М1 до М13 натискають кнопку М1 (початкова) і кнопку М13 (М7) (кінцеву).
Повторно у встановленому і замкнутому маршруті світлофор відкривають натисканням початкової кнопки цього світлофора. Скасовують маршрут послідовним натисканням групової кнопки скасування маршруту і початкової кнопки світлофора. При натисканні кнопок набору маршруту на виносном табло загоряється світлова індикація, так само як і на табло.
На пульті-маніпуляторі, крім маршрутних кнопок, установлені кнопки: скасування маршрутного набору, скасування маршрутів, включення штучного оброблення, контролю положення стрілок, гудків маневрових стовпчиків, зміни напрямку руху, запрошувальних сигналів, зниження напруги на лампах світлофора. На пульті-маніпуляторі також установлені перемикачі для установки режимів харчування світлофорів і табло. Контрольні лампочки, зв'язані з перерахованими кнопками, розміщені на виносному табло.
На
секції стрілочних
комутаторів
розташовані
трьохпозиційні
перемикачі
для роздільного
переводу стрілок.
При маршрутному
керуванні всі
комутатори
встановлені
в середнє положення
і лампочки над
ними не горять.
Для переводу стрілки комутатор встановлюють у плюсове чи мінусове положення. Після переводу стрілки, над комутатором загоряється зелена (плюсове положення) чи жовта (мінусове положення) контрольна лампочка. При взрізі стрілки чи втраті контролю над комутатором загоряється червона лампочка.
2.5 Принципові схеми набірної групи
Усі реле набірної групи розміщаються в закритих блоках, що по типових схемах монтують і перевіряють на заводі. Набірна групи дозволяє застосувати маршрутне керування стрілками. При маршрутному керуванні стрілки, що входять у маршрут, водять натисканням послідовно двох чи декількох кнопок, що значно скорочує час на готування маршрутів і підвищує швидкодію централізації.
Релейна апаратура набірної групи забезпечує: фіксацію і запам'ятовування натискання кнопок при наборі маршрутів; визначення категорії і напрямку маршруту в залежності від натискання кнопок початку маршруту; включення світлового покажчика маршрутів для контролю правильності набору маршруту; визначення правильності послідовного натискання маршрутів різних варіантів; включення керуючих і пускових реле для одночасного переводу стрілок, що входять у маршрут; перевірку відповідності набраного маршруту дійсному контрольному положенню переведених стрілок для цього маршруту; включення початкових і кінцевих маневрових реле для визначення границь маршрутів у схемах виконавчої групи централізації; скасування набору маршруту: допоміжний режим керування і сигналізацію на табло порядку набору маршруту. Схема автоматичних кнопочних реле:
Схему автоматичних кнопочних реле АКН будують за планом станції. Вона є ланцюгом 12 міждублочних з'єднань набірної групи. За допомогою реле АКН установлюють маршрути натисканням тільки двох кнопок - початку і кінця маршруту, чим скорочується число маніпуляцій на пульті-маніпуляторі і прискорюється установка маршрутів. Реле АКН розміщають у блоках НМІ і НМІІАП проміжних світлофорів, розташованих на трасі основного варіанта поїзних і маневрових маршрутів і блоках варіантних кнопок.
У ланцюгах включення реле АКН прийнято з боку непарного напрямку подавати полюс живлення П, а з боку парного – МИ.
Коло вмикання АКН по наборі основного варіанта маршруту по відхиленню через стрілочні з'їзди набудовується за допомогою реле УК.
Використовуючи реле АКН можна здійснювати набір маневрових маршрутів через один чи більше число побіжних світлофорів і скоротити час установки маршрутів.
Для
виключення
відпускання
якоря реле АКН
через різночасну
роботу реле
КН ці реле мають
уповільнення
на відпускання.
Схема керуючих
стрілочних
реле:
Для автоматичного переводу стрілок використовують керуючі стрілочні реле ПУ, МУ, що встановлюють у блоках НСС і НСОх2 і включають у ланцюг 13 міжблочних з'єднань. На кожну одиночну стрілку в блоці НСО встановлюють реле ПУ й МУ, на спарені стрілки в блоці НСС - реле ПУ1, ПУ2 і МУ.
Повна схема побудована за планом станції і розділена на окремі секції, границями яких є маршрутні кнопки. Поділ повної схеми на окремі секції здійснено контактами реле ОП, МП, ВП, ВКМ світлофорів, що граничать, і варіантних кнопок.
Електричне коло 13, що проходить по стрілочних з'їздах, набудовується включенням контактів кутових реле УК, як і для ланцюгів реле АКН.
Реле ПУ, МУ нормально знаходиться без струму і вмикаються контактами перерахованих реле, а не контактами кнопкових реле для того, щоб реле КН виключилося по ланцюзі 11 контактами реле ПУ і МУ, після збудження всіх реле ПУ, МУ, які входять в маршрут.
Обмеження струму в ланцюзі реле ПУ і МУ окремих секцій і створення рівномірного режиму роботи реле при різному числі послідовно включених реле досягаються подачею в схему харчування від батареї напругою 24 В через два резистори опором по 10 Ом. Одним з них включений з боку харчування П, а іншої - з боку МИ. Повна схема включення реле ПУ і МУ відповідно до розміщення блоків для зразкової станції розділена на ряд секцій.
Контакти реле ПУ і МУ до пускового ланцюга електропривода підключають так, щоб після повороту стрілочного комутатора вплив з боку маршрутного набору на схему переводу стрілок було виключено. Це досягається тим, що харчування на вхід блоків НСО і НСС подається через контакти стрілочного комутатора при його середньому положені. Схема відповідності:
Схема відповідності служить для включення початкових реле виконавчої групи з перевіркою відповідності положення стрілок стану керуючих стрілочних реле набірної групи. Необхідність схеми відповідності викликана тим, що завдання на перевод стрілок у маршруті, установка маршруту і відкриття світлофора роблять одночасно.
Без схеми відповідності установка маршруту могла відбутися не по новому варіанту, а по варіанту з положенням стрілок від попереднього маршруту.
![]()
Схему
відповідності
будують за
планом станції,
і вона представляє
ланцюг 14 міжблочних
з'єднань. У схему
відповідності
включають
початкові реле
Н, що відносяться
до виконавчої
групи і визначають
у ланцюгах цієї
групи початок
поїзних і маневрових
маршрутів.
Кінці маневрових
маршрутів у
виконавчій
групі визначають
кінцеві реле
КМ, що включаються
по окремих
ланцюгах, що
проходить через
контакти реле
ВКМ набірної
групи.
У схемі відповідності перевіряється відповідність стану керуючих реле ПУ, МУ і контрольних ПК, МК по кожній стрілці, що входить у встановлюваний маршрут. Замикання фронтових контактів реле ПУ, ПК і МУ, МК кожної стрілки визначає виконання вимог відповідності, і утвориться ланцюг 14, міжблочних з'єднань для, збудження початкового реле.
При установці поїзного маршруту початкове реле включається в ланцюг відповідності контактами реле ПП, ОП на початку ланцюга і контактом реле ВК наприкінці ланцюга.
У ланцюзі кожного початкового реле включається фронтовий контакт замикаючого реле першої по ходу потяга шляхової (стрілочної) секції маршруту з метою перевірки вільності маршруту, а також для переключення реле Н на самоблокування з моменту замикання маршруту.
При установці маневрового маршруту, крім реле Н, також включається реле КМ, що визначає кінець маршруту у виконавчій групі. Включення реле КМ здійснює реле ВКМ набірної групи.
У ланцюзі реле КМ включають контакт замикаючого реле останньої шляхової (стрілочної) секції маршруту. З моменту замикання маршруту реле КМ самоблокується через тилові контакти реле З и залишається під струмом до моменту розмикання останьої секції маршруту.
2.6 Принципові схеми виконавчої групи
Схеми виконавчої групи БМРЦ виконують контроль, замикання маршрутів і відкриття світлофорів, а також скасування, автоматичне і штучне розмикання маршрутів. Повну електричну схему виконавчої групи складають із шести ланцюгів (струн) міжблочних з'єднань включення: 11 (21) контрольно- секційні реле; 12 (22) і 13 (23) сигнальних реле С, МС; 14 (24) і 15 (25) маршрутних реле 1М и 2М; 16 (26) реле розділки Р.
У всіх блоків виконавчої групи вхідні ланцюги позначають меншими числами, вихідні - великими. При описі повних схем використані тільки