Xreferat.com » Рефераты по промышленности и производству » Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

alt="Розрахунок відцентрованого насосу" width="231" height="54" align="BOTTOM" border="0" />

Визначаємо колову швидкість на виході

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Розрахунок відцентрованого насосу - коефіцієнт колової швидкості при n3=95.

Визначаємо зовнішній діаметр колеса

Розрахунок відцентрованого насосу

ПриймаємоРозрахунок відцентрованого насосу445мм

Визначаємо швидкість входу води в колесі

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Кс=0,14 – коефіцієнт швидкохідності входу при n3=95.

Визначаємо діаметр входу

Розрахунок відцентрованого насосу

Приймаємо Д1=204мм

Визначаємо радіальну швидкість колеса

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Розрахунок відцентрованого насосу=0,11 – коефіцієнт радіальної швидкості при n3=95.

Визначаємо ширину робочого колеса у виході:

Розрахунок відцентрованого насосу - коефіцієнт ширини колеса при n3=95

тоді: Розрахунок відцентрованого насосу=0,06Ч445=26,7мм

ПриймаємоРозрахунок відцентрованого насосу=26мм

Визначаємо ширину робочого колеса на вході:

Розрахунок відцентрованого насосу

Так, як радіальна швидкість Сч є величиною для даного рас ходу, то:

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Приймаючи числові значення діаметра Д3 отримаємо відповідні значення на bx.

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо кількість лопаток:

Розрахунок відцентрованого насосу

Приймаємо z=8.

Визначаємо кінці вхідної кромки

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Кн=0,15 – коефіцієнт колової швидкості

Визначаємо діаметри в точках В і Н

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Умова dн >dст – виконується dн =dст=90мм

Креслимо удільний профіль колеса

Проводимо вертикальну та горизонтальну осі колеса. Під кутом 3-4 градуси до вертикальної осі проводимо лінію штрихову.

Проводимо лінію паралельно вала на відстані 45мм.

Приймаємо значення Д4 відкладаємо їх на вертикальній осі і через отримані точки проводимо лінії, паралельні осі вала, на які відкладаються відповідні значення ширини. Через отримані точки проводимо плавну криву. Відкладаємо значення діаметрів находимо точки В і Н, проводимо вхідну кромку канатки робочого колеса.


2.9. КІНЕМАТИЧНИЙ ТА СИЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ПРИВОДУ


Визначаємо параметри на валу ротора насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу=0,98 – ККД витрат в муфті

Розрахунок відцентрованого насосу= 0,99 – ККД витрат в підшипниках

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

2.10. РОЗРАХУНОК І ВИБІР МУФТ ТА ГАЛЬМА


Визначаємо номінальний момент, який передається муфтою

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо розрахунковий момент

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Кр=2,5 – коефіцієнт при дуже важкому режиму роботи

По таблиці П59 вибираємо муфту, для якої допустимий розрахунковий момент [Тр] =4000Нм, муфту менших розмірів прийняти не можемо діаметр вала двигуна 80мм. Розміри вибраної муфти наступні Д1=242мм; lв=56мм; dп=30мм; число пальців z=10.

Перевіряємо гумові втулки на зминання поверхонь їх охоплюючи з пальцями

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Ft – колова сила, яка передається одним пальцем

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

де допустима напруга зминання гуми [Розрахунок відцентрованого насосу] =2,0МПа


2.11. РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ДЕТАЛЕЙ ТА КОНСТРУКЦІЙ


Розрахунок ведемо по небезпечному перетину скрубера – у основи на опорному кільці – перетин А-А.

Визначаємо зовнішній діаметр скрубера

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо середній діаметр

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо площу поперечного перетину А-А, товщину корпусу приймаємо 10мм, приставка на корозію с=2мм.

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо момент опору:

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо момент інерції

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

де: Е=2,0Ч105 Н/мм2; g=9,81 м/с2.

Цьому перерізу відповідає коефіцієнт динамічності Е=1,8; коефіцієнт пульсації м=0,3, тоді: Розрахунок відцентрованого насосу

Розраховуємо повітряний момент, розбиваємо колону по висоті на три розрахункові дільниці, тоді Р1, Р2, Р3 – рівнодіючі повітряні навантаження на ці дільниці, а Р! 1, Р! 2, Р! 3 - рівнодіючі навантаження на площадки.

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Повітряний момент у основи (А-А).

Розрахунок відцентрованого насосуРозраховуємо перетин на міцність і нерухомість використовуючи визначені напруги в перетині А-А.

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо сумарне навантаження в перетині А-А

Розрахунок відцентрованого насосу

Перевіряємо на стійкість перетин А-А

Розрахунок відцентрованого насосу

Розрахунок відцентрованого насосу

Розраховуємо опори колони

Приймаємо наступні дані опори: Dn=6360; Dвн=5800мм

Визначаємо площу

Розрахунок відцентрованого насосу

Визначаємо момент опору опорної площадки:

Розрахунок відцентрованого насосу

Найбільший опорної поверхні на фундамент не перевищує допустимого значення

Розрахунок відцентрованого насосу

До установки приймаємо 16 болтів М56. Внутрішній діаметр різьби болта 48,8мм. Вводимо прибавку на корозію – 3мм.

Розрахункова площа поперечного перетину болта:

Розрахунок відцентрованого насосу

Найбільше зусилля, відривання опори від фундаменту:

Розрахунок відцентрованого насосу

Зусилля діюче на найбільш навантажений болт:

Розрахунок відцентрованого насосу

Напруження на розтяг в болті не перевищує допустиму величину:

Розрахунок відцентрованого насосу

3. ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ


3.1. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ РЕМОНТІ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ


Робота встаткування печі в автоматичному режимі.

Для ремонту й монтажу встаткування передбачене ремонтний пристрій, гідравлічний домкрат типу ДТО-50А. Всі проходи, сходи обгороджені поруччям, настил виконаний з рихльонного аркуша, є площадки для обслуговування встаткування.

Обертові частини встаткування закриті кожухами. Для запобігання запилення розвантажувальний пристрій (вікно) закрито кожухом, що має витяжну вентиляцію, а горловина бункера розвантажувального пристрою холодильника із трьох сторін перекрита стінками з еластичного матеріалу.

Основні несуче й конструкції, що обгороджують, передбачаються з вогнестійких матеріалів. Виробничі приміщення забезпечуються відповідними евакуаційними виходами. Проходи до виходів і відстань до них приймаються залежно від категорії виробництва по пожежній безпеці.

Всі протипожежні заходи приймаються у відповідності зі Сніп П-2-80 і Сніп П-М 2-72.

Всі виробничі приміщення обладнаються первинними засобами пожежогасіння. Передбачено установку вогнегасників.

Електроустаткування ізольоване й заземлене.

Передбачаються заходи щодо захисту будинків і споруджень від блискавки.

Як захисний захід від поразки електричним струмом при дотику до частин електроустановок нормально що не перебувають під напругою, застосовують заземлення.

Опір заземлюючого пристрою, використовуваного для заземлення електроустаткування, повинне бути не більше 4см. Для заземлення електродвигунів напругою 380В и пускової апаратур використається нульова жила, силових і резервна жила контрольних кабелів.


3.2. ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ


Для попередження пожежі або вибуху встановлюють вибухово-захисне електрообладнання. При проведені технологічних процесів і експлуатації обладнання утворення полум’я в середині апаратури можливо при зберіганні легкозаймистих рідин. Кожне робоче місце повинне бути оснащено засобами пожежогасіння, це може бути вода, вогнегасники, пісок. При ремонтних роботах ремонтний персонал повинен дотримуватися протипожежної безпеки, якщо робітники використовують електрозварювання і газозварювання то дроти не повинні перехрещуватися і т.д. При електрозварюванні держак повинен бути ізольований, усі кріплення повинні бути добре закріплені, поряд не повинні знаходитися горючі або змащувальні матеріали.

Зберігання речовин, які мають властивості загорання і вибухово-небезпечні регламентовано спеціальними правилами. Складські приміщення, призначені для зберігання таких речовин, які повинні бути сухими. Для зберігання сипучих вантажів застосовують силоси, бункера і т.д. Рідкі речовини зберігають в ємкостях, резервуарах, бочках, балонах. Кожний контейнер, бочка повинні мати підписи (ярлики, бірки).

Усі легкозаймисті рідини зберігають на складах в металевій тарі. Швидка ліквідація пожежі може бути забезпечена при правильному виборі засобів та способів тушіння. Для цього необхідно зважати на умови, які впливають на процес горіння. До найбільш важливих треба віднести: властивість горючої системи і характер (вид) процесу горіння; умови при яких протікає горіння; метеорологічні умови. При тушінні пожежі не можна використовувати речовини, які бурно реагують з горючим або окислювачем.

Велике значення в процесі тушіння пожежі має також доступ повітря до очагу горіння, сила і напрямок повітря та інші метеорологічні умови.

Крім вибору ефективного засобу тушіння, велике значення мають також спосіб і тактичні особливості подачі вогнегасильного складу. При цьому слід зважати інтенсивність, швидкість, напрямок подачі вогнегасильного складу і апаратуру яка для цього використовується.

По характеру дії стаціонарні установки тушіння пожеж можуть бути автоматичними з ручним пуском. Останні можуть бути з місцевим і дистанційним включенням. Автоматичні установки тушіння пожежі обов’язково включають автоматичну пожарну сигналізацію, датчики які видають команду на вмикання системи гасіння. Робочі та працюючі цеху повинні знати, де знаходиться стаціонарна установка гасіння пожежі, її призначення і устрій, порядок приведення в дію. Вимоги до технічного складу установок пожарної автоматики викладені в Типових правилах технічного складу установок пожарної автоматики.

Проведення робіт з застосуванням відкритого вогню при ремонті можливе тільки по письмовому дозволі, узгодженому з пожарною охороною. На місці проведення робіт необхідно підготувати первинні засоби пожежогасіння. По закінченню вогневих робіт необхідно забезпечити пильну перевірку місця проведення робіт на протязі 3-5 годин після їх закінчення.

При горінні для усунення горіння необхідно виконувати хоча б одну з цих умов:

1) ізоляцію очагу горіння від повітря або зниження концентрації кисню розведенням негорючими газами до значення, при якому не може відбуватися горіння;

2) охолодження очагу горіння нижче визначених температур;

3) інтенсивне гальмування (інгібірування) швидкості хімічної реакції в полум’ї;

4) механічний зрив полум’я сильною струєю газу або води;

5) створення вимог вогнеперегороджень, таких умов, при яких полум’я розповсюджується через вузькі канали.

Важливе значення для забезпечення пожарної безпеки мають чистота території, справність обладнання, шляхи евакуації працюючих. Головною та необхідною умовою для забезпечення пожарної безпеки є безумовне і точне виконання персоналом вимог по експлуатації обладнання, інструкції по технології і техніці безпеки, дотримання трудової дисципліни.


3.3. ЗАХОДИ З ПРОМИСЛОВОЇ САНІТАРІЇ


Безпечність робіт в ряді промисловості, в тому числі і коксохімічної не може бути забезпечена тільки конструкцією обладнання організацією підприємницьких процесів, архітектурно плануючими рішеннями і технічними засобами безпеки. Тому на роботах зі шкідливими умовами праці, а також на роботах, які проводяться в особливих температурних умовах або зв’язаних з забрудненням, робочим та службовцям видаються безкоштовно засоби індивідуального захисту.

Для утворення здорових і безпечних умов праці, усунення причин нещасних випадків і професійних хвороб можуть бути використані різноманітні заходи, які мають різний характер і призначення, в залежності від елементу виробничих умов, на які вони спрямовані: а) по організації виробництва і праці; б) по загальному устрою підприємства і цехів; в) по обладнанню і технологічному процесі; г) по індивідуальному захисту звичайно виникає необхідність проведення заходів по всіх групах. В кожному окремому випадку задача оздоровлення умов праці зводиться до аналізу умов і відповідному витоку найбільш ефективних заходів по можливості більш легко виконуючих і економічних. Правильна організація праці і виробництва – це точне дотримування установлених технологічних режимів і трудової дисципліни, чіткий контроль роботи всього персоналу, правильне розміщення робочої сили, доцільне розподілення робочого часу, часу відпочинку, відповідно роботи, яка ними виконується. Важливим заходом є встановлення науково-обгрунтованих гігієнічно-виробничих нормативів. До обов’язкових відноситься: межові допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, норми метеорологічних умов, мінімально рівне освітлення робочих місць і інші встановлені Санітарними нормами проектування промислових підприємств СН 245-63 максимально допустимі рівне випромінювання, норми допустимих фізичних навантажень і багато іншого. Улаштування підприємств: цехів включають вимоги для передбачення нещасних випадків і професійних захворювань до утримування території підприємства виробничих і допоміжних споруд, опалюванню і водопостачанню, каналізації, вентиляції, освітлювання і електропостачання, планування обладнання, робочих місць, про допуск до роботи. При конструюванні обладнання і розробці технологічних процесів обов’язково враховують технічні умови безпеки, для чого проводять аналіз можливих безпечних і шкідливих факторів при експлуатації обладнання, яке проектується і передбачити заходи необхідні по профілактиці травматизму і профзахворювань. Це насамперед: механізація, яка усуває важкий фізичний труд; автоматизація, яка зводиться до контролю роботи машини на безпечній відстані; дистанційне спостереження і керування технологічними процесами. Вони здатні покращити умови праці в конкретних умовах: видалення шкідливих викидів, герметизація виробничих агрегатів, теплоізоляція для усунення випромінювань, звукоізоляція для захисту від шуму, амортизація вібрацій. До числа індивідуальних захисних засобів відносять пристосування для захисту тіла, голови, рук, ніг, органів дихання, зору, слуху, перелік яких установлюється нормами спецодягу і індивідуальних засобів. Встановлюється також термін їх експлуатації. Кожен робітник забезпечується у встановлений строк рукавицями та милом, також на кожній дільниці є суміші для роботи з мазутом і суміші для її відмивання. Ці засоби повинні захищати працівника від дії зовнішнього середовища на організм, механічних, хімічних, термічних пошкоджень. Спецодяг дає загальний і місцевий захист: загальний – захист всього тіла робітника (костюм, комбінезон, халат і т.п.); місцевий – утворюється хвартухами, рукавицями, нарукавниками і т.п.

Спецодяг служить для запобігання тіла робітників від не благо приємної дії механічних, фізичних і хімічних факторів зовнішнього середовища.

Від променевої енергії теплових опромінень і розбризкування розплавленого металу добре захищають костюми із сукняних тканин. Костюми, халати і фартухи для захисту від кислоти виготовляють із шерстяних тканин і тканин із суміші шерсті з синтетичними волокнами.

Для захисту органів дихання використовуються респіратори і протигази, слуху – беруши.


4. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА


4.1. ЗАХОДИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА


Скорочення і повне видалення промислових викидів є важливою задачею.

На коксохімічних заводах питанням захисту водного і повітряного басейнів від забруднень уділяють велике значення.

Роботи ведуться у слідуючих напрямках: будування закритих складів вугілля; зменшення пилевиділення при розвантажені вугілля на вагоноперевертачах; герметизація обладнання; очистка вентиляційних викидів від пилу; сухе гасіння коксу; обезпилювання коксу, транспортуємого від УСГК; ліквідування викидів при завантаженні камер коксування шихтою і при видачі коксу; зменшення шкідливих викидів при мокрому гасінні коксу; очищення коксового газу від сірководню; ліквідація викидів і шкідливих випаровувань з апаратів і ємкостей хімічних цехів; зменшення викидів з градирин циклу кінцевого охолодження коксового газу; утилізація відходів вуглезбагачувальних фабрик і хімічних цехів; вдосконалення процесів і обладнання для очистки зливних вод. Очищення стічних вод заключається в повному окисленні при високій температурі забруднюючих речовин з одержанням не токсичних продуктів згорання та твердого осадку.

Очищення біохімічним способом, стічних вод звичайно відповідає санітарно – гігієнічним вимогам, та їх можна пускати в водойми, а також застосовувати в зворотньому водопостачанні. Біохімічне очищення являється останьою стадією стічних вод хімічних підприємств.

ВИСНОВОК


Виконаний проект може бути застосований в якості робочого варіанту при реальному проектуванні. Впровадження схеми, що спроектована, дасть можливість поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці оперативного персоналу та підвищити рівень безпеки обслуговуючого персоналу.

У процесі виконання дипломного проекту, було визначено умови роботи сірчаного скруберу та відцентрового насосу, а також вдосконалено виконання методів виконання ремонту, вивчення його конструкцію, розроблено креслення. Також вдосконалено заходи з техніки безпеки при виконанні ремонту даного механізму, розроблено заходи з протипожежної безпеки, промислової санітарії, та заходи по охороні навколишнього середовища. Було виконано економічний розрахунок агрегату, складено штатний розклад, розроблено ремонтну документацію, які безпосередньо працюють з даним агрегатом, складено таблицю річного фонду заробітної плати і робочого часу, складено кошторис витрат, було визначено економічність ремонтів, складено зведену таблицю техніко економічних показників. Дипломний проект було виконано згідно всіх стандартів і гостів.


РЕКОМЕНДАЦІЇ


Виконаний дипломний проект може бути використаний як в повному обсязі, так і окремі розділи використовувати в якості навчального посібника при підготовці молодих спеціалістів у технікумі при вивченні таких предметів, як „Обладнання металургійних підприємств”, графічна частина може бути використана також як наочний приклад. Матеріали диплому можуть бути рекомендовані для підготовки робітників підприємства при підвищенні їх кваліфікації. Схему і карту змащення, що було розроблено в процесі виконання проекту, можна застосовувати у виробництві що надасть надійність роботи системи змащення агрегату в цілому.

Можна застосовувати розроблені заходи з техніки безпеки при ремонті механізму, для запобігання травматизму ремонтного персоналу. Також заходи з протипожежної безпеки та промислової санітарії є досить досконалі і вплинуть на використання даного агрегату та можливість покращити роботу обслуговуючого персоналу. Заходи по охороні праці навколишнього середовища можуть запобігти забрудненню.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


Азимов А.А., Машины и оборудование коксовых и пекококсовых батарей - М.: Металлургия, 1980.

Александров М.П. Подъёмно - транспортные машины: Учебник. - 2-е изд., перераб. -М.: Машиностроение, 1984.

Кружков В.А., Чиченев Н.А. Ремонт и монтаж металлургического оборудования: Учебник. - М.: Металлургия.

Майзлин, Ремонт оборудования коксохимических заводов: Учеб. пособие. - М.: Металлургия, 1978.

Ткачёв В.С., Остапенко М.А., Оборудование коксохимических заводов: Учеб. пособие – М.: Металлургия, 1983.

Устюгов И.И. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. пособие. - М.: Металлургия, 1988.

Финкель А.Ф. Монтаж оборудования металлургических и коксохимических заводов: Учеб. пособие. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Вища школа, 1976.

Финкель А.Ф., Ипатов П.П. Технологическое оборудование заводов черной металлургии: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Металлургия, 1982.

Шейнблит А.Е. Курсовое проектирование деталей машин: Учеб. пособие. - М.: Вища школа, 1991.

Малащенко В.О., Янків В.В. Деталі машин. Курсове проектування: Навчальний посібник. - Львів: ”Новий Світ-2000”, 2004. –232с.

Макаров Г.Н. Производство кокса в кольцевых печах. Металлургия, 1972, с.320.

Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: Пер. З рос.: Навч. Посібник. -К.: Вища школа, 1992.

Шевеленко С.Д., Федів І.І. Підприємство і підприємницька діяльність: Навч. Посібник/За ред. .В. В. Сопка. -К.: Вища школа, 1997.

Экономика, организация и планирование производства в химической промышленности: Учебник/ А.П. Прокофьев, М.М. Никифорова, В.И. Слепых, М.А. Нещетный. -М: Химия, 1986.

І.М. Бойчик, М.С. Карів, М.І. Хопчан, Ю.В. Піча Економіка підприємства. Навч. Посібник - .: “Каравела”, Львів: “Новий світ-2000”, 2001.

Временное положение о техническом обслуживании и ремонтах (ТОиР) механического оборудования предприятий системы министерства черной металлургии.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: