Проектування технологічного оснащення для оброблення деталі "Кронштейн 6464.4700.015"
Заготовка базується на опорних пластинах або опорах по площинах 1, 2 (установна база) та за допомогою повнопрофільного пальця в отворі 6. При переміщенні штока пневмокамери починають рух проміжні елементи, які діють на важелі, що і здійснюють двосторонній затиск. При використанні подібних пристроїв робітник звільняється від необхідності ручного закріплення заготовки, оскільки це здійснюється в автоматизованому режимі.
Рис.
1.5.2
Схеми конкуруючих
компоновок
пристрою
1.6 Остаточний розрахунок пристрою на точність
Остаточний розрахунок пристрою на точність необхідно виконати аналітично до його запуску у виробництво. Оскільки пристрій є складовою частиною системи ВПІД, то від точності його виготовлення, встановлення на верстаті, зносостійкості установчих елементів тощо в значній мірі залежить точність виготовлення деталі.
Виходячи з технологічного допуску, після уточнення сумарна похибка при виконанні заданої технологічної операції дорівнює:
![]()
,
(1.6.1)
де
–похибка верстату
у ненавантаженому
стані;
- похибка розташування
пристрою на
верстаті;
- похибка розташування
установчих
елементів;
- похибка базування;
- похибка затиску;
- похибка розташування
напрямних
елементів у
пристрої;
- похибка пружних
деформацій;
- похибка налагоджування;
- похибка розмірного
спрацювання
(стирання);
- температурна
похибка;
- похибка зношування;
k=1ё1,2
– коефіцієнт,
що враховує
відхилення
розсіювання
складових
похибок від
закону нормального
розподілу (в
залежності
від кількості
складових).
Охарактеризуємо складові формули (12.46) для визначення сумарної похибки при виконанні заданої технологічної операції
Похибка
верстату у
ненавантаженому
стані
(приймаємо
вертикально-фрезерний
верстат мод.
6Р12) для нового
обладнання
вибирається
з паспортних
даних основного
технологічного
обладнання
і складає 5ё75
мкм. Приймаємо
=50
мкм.
Похибка
розташування
пристрою на
верстаті
характеризує
орієнтування
пристрою відносно
стола приймаємо
вертикально-фрезерного
верстату. Для
нового обладнання
приймаємо
=25
мкм.
Похибка
розташування
установних
елементів
визначає здатність
установних
елементів
(плоских пластин
або опор) забезпечувати
задану точність
оброблення
на протязі
усього робочого
циклу. Приймаємо
=20
мкм. Похибку
базування в
зв’язку з тим,
що вихідний
розмір заданий
від технологічної
бази, приймаємо
рівною 0, тобто
=0.
Похибка
затиску
при використанні
раціональної
схеми базування
деталей у пристрої,
грамотного
компонування
пристрою, при
безпосередньому
зв’язку затискних
елементів із
механізмами
подачі верстату
та хорошому
технічному
стані основного
технологічного
обладнання
зводиться до
мінімуму і
становить 5ё30
мкм. Приймаємо
=30
мкм
Похибка
розташування
напрямних
елементів у
пристрої
визначає орієнтацію
напрямних
елементів
(призматичних
шпонок) відносно
базових елементів
верстатів при
встановленні
пристроїв на
столи верстатів.
Приймаємо
=40
мкм.
Похибку
пружних деформацій
приймаємо
рівною 20 мкм.
Похибка
налагоджування
:
=50
мкм.
Похибка
розмірного
спрацювання
(стирання)
має важливе
значення при
обробленні
деталей; приймаємо
=50
мкм.
Температурну
похибку приймаємо
рівною
=21
мкм – п. 12.7.4.
Похибка
зношування
=50
мкм –п. 2.3.
Тоді сумарна похибка при виконанні даної операції становить:
Коефіцієнт k=1, оскільки n=9.

Перевіряємо виконання умови:
![]()
(0,85…0,9)Th.
мкм
< (365,5…387) мкм
умова виконується, тобто пристрій забезпечить нормальну роботу на протязі всього періоду експлуатації.
1.7 Розрахунок сили затиску, параметрів приводу
Для
надійності
затискних
механізмів
в розрахунки
сили закріплення
вводять коефіцієнт
запасу
:
,
де
– гарантований
коефіцієнт
запасу;
-
коефіцієнт,
який враховує
наявність
випадкових
нерівностей
на поверхні
заготовки;
-
коефіцієнт,
який залежить
від прогресуючого
затуплення
різального
інструменту;
-
коефіцієнт,
який враховує
збільшення
сили різання
при переривчастому
різанні;
-
коефіцієнт,
який характеризує
затискний
пристрій з
точки зору
постійності
сил, які він
розвиває;
-
коефіцієнт,
який характеризує
ергономіку
немеханізованого
пристрою;
-
коефіцієнт,
який враховує
наявність
моментів, що
намагаються
повернути
заготовку.
Значення поправних коефіцієнтів вибираємо згідно рекомендацій стор. 382ё384, [1].
=1,5;
=1,0;
=1,15;
=1,0;
=1,2;
=1,0,
=1,5.
![]()
При обробленні площини необхідно забезпечити дотримання двох умов:
заготовка
не повинна
переміщуватися
(зсуватися) під
дією колової
складової
зусилля різання
;
заготовка
не повинна
провертатися
відносно вісі
під дією момента
різання
.
Розрахункова
схема для визначення
необхідної
сили затиску
зображена на
рис..
На розрахунковій схемі прийнято такі позначення:
– момент
різання, НЧм;
– колова
складова сили
різання, Н;
–
сила
затиску, Н;
–
реакція
опори, Н;
– cила
тертя у точці
прикладання
сила затиску
,
Н;
– cила
тертя у точці
прикладання
реакції опори
,
Н.
Із
геометричних
побудов приймаємо
м;
м;
м;
м;
м;
м;
м;
м.
Для
спрощення
розрахунків
приймаємо, що
реакції опор
і повнопрофільного
пальця
однакові.
Запишемо
рівняння рівноваги
для визначення
сили затиску
:
(1.7.1)
, (1.7.2)
, (1.7.3)
, (1.7.4)
де
,
,
- коефіцієнти
тертя.
Із врахуванням (1.7.2), (1.7.3), (1.7.4) рівняння (1.7.5) матимуть вигляд:
(1.7.5)
Маємо
два рівняння
рівноваги та
два невідомих
,
–
cтатично
визначена
задача.
Рис.1.7.1.
Розрахункова
схема для визначення
необхідної
сили затиску
![]()
Момент
різання
та колову
складову сили
різання
визначають
за емпіричними
залежностями:
колова
складова сили
різання
![]()
(1.7.6)
Сp=54,5, х=0,9; y=0,74; u=1,0; q=1,0; w=0 - табл. 41, стор. 291, [4]; SZ=0,08 мм/зуб - табл. 33, стор. 285, [4]; kMp=1,0; t=1,0 мм; B=128 мм; z=10; D=160 мм; n=125 хв-1.
Н.
момент
різання
:
(1.7.7)
НЧм.
Прийнявши
- табл. 10, стор. 85,
[4], спрощуємо
рівняння і
розв’язуємо
спрощену систему
рівнянь (2.19) в
середовищі
Mathcad.

(1.7.8)
Розв’язок систем рівнянь в середовищі Mathcad
Отже, сила затиску для нашого випадку становить Q=4916,4 Н.
Сумарну
силу затиску
при закріпленні
однієї заготовкизнайдемо
згідно рис.
1.7.2
за правилом
трикутника:
Рис. 2.4. Розрахункова схема для визначення сумрного зусилля затиску при закріпленні однієї заготовки
(1.7.9)
Н.
В якості приводу приймаємо два пневмоциліндри, які живляться від пневмомережі підприємства. Зусилля на штоці кожного пневмоциліндра при використанні пристрою важільного типу
,
Звідси,
,
Для зменшення зусилля приводу приймаємо
.
Н.

Рис. 1.7.3 Розрахункова схема для визначення зусилля приводу
Діаметр поршня пневмоциліндра визначають за формулою:
![]()
де
– тиск повітря
в пневмомережі,
приймаємо
МПа;