проектування ковбасного цеху потужністю 12 т готової продукції за зміну
МКЦ додається в сухому або гідратованому вигляді або у складі білково-жирової емульсії. Для варених ковбас, сардельок, сосисок її додають при фаршескладанні разом із спеціями, можна додати лід/воду в співвідношенні вода: МКЦ ПРО 4:1. Для копчених ковбас і м'ясних рубаних напівфабрикатів
МКЦ вводять при фаршескладанні після додавання води в співвідношенні вода: МКЦ- 1:1.
При виробленні м'ясних продуктів харчові волокна можна використовувати як стабілізуючі системи для створення заданих структурно-механічних характеристик, органолептичних показників, збільшення термінів зберігання продукту з гарантією його якості, підвищення біологічної і типової цінності і лікувально-профілактичних властивостей. М'ясні продукти поставляють в організм з'єднання, утворення жовчних кислот, нитрозоамінів, що є джерелами. а також надмірна кількість іонів натрію. Зниженню їх кількості сприяють що містяться в м'ясних виробах харчові волокна, які завдяки катионо-обмінним властивостям виводять ці речовини з організму. Велике практичне значення представляє виробництво дієтичних м'ясних продуктів з ізольованими препаратами харчових волокон. Важливий чинник на користь їх створення — наявність певної спорідненості функціональних характеристик (водо- і жирозв’язуючи здібності, що емульгують і гелеобразуючі властивості і ін.) м'ясних білків і компонентів ПВ. Це дозволяє при отриманні комбінованих м'ясних виробів максимально наблизити їх структурно-механічні, органолептичні та інші якісні показники до традиційних.
встановлено наступне:
- мікрокристалічна целюлоза безпечна при тривалому споживанні у складі раціону живлення по критеріях загально токсичної дії
- включення мікрокристалічної целюлози до складу раціону живлення населення в рекомендованих кількостях не впливає на стан мінерального обміну
- мікрокристалічна целюлоза володіє гипогликемпческою і гиполипидемическою дією, отже, може бути використана в комплексі засобів аліментарної профілактики захворювань серцево-судинної системи і обміну речовин.
Завдяки застосуванню МКЦ (0.5...2.0% залежно від виду виробів) підвищується економічна ефективність виробництва і споживчі властивості.
МКЦ — не просто наповнювач, а поліфункціональна добавка, комплексно вирішальна багато технологічних завдань. Її використання дозволяє підвищити, вихід готової продукції, зменшити втрати маси, поліпшити консистенцію, зберігати структуру м'ясного продукту і Бже при заморожуванні, продовжувати терміни зберігання. При цьому кінцевий продукт збагачується необхідними баластними речовинами. Таким чином. МКЦ з однаковим успіхом може використовуватися при виготовленні варених, напівкопчених і варено-копчених ковбас, сосисок, рубаних напівфабрикатів, пельменів, і кулінарної продукції. [13]
Гороховий ізолят. Оскільки в горосі немає ліпідів, та зате міститься багато протеїну, крохмалю і баластних речовин, його відвіку відносять до продуктів помірного харчування. Горохова сировина різносторонньо, завдяки його функціональності переробляється в багато м'ясопродуктів.
Гороховий протеїн Pisane в змозі виконати всі вимоги, що пред'являються сьогодні до протеїнів, вживаних в м'ясних виробах.
Виробники м'ясних виробів при переробці протеїнів чекають від них разом з іншим:
функціональності, емульгування, поліпшення текстури, розчинності;
зручності: простоти застосування, можливості використання по багатьох призначеннях;
смаку: слабкого стороннього присмаку. Відсутність впливу на смак кінцевого продукту;
кольори: нейтрального кольору, відсутність впливу на колір кінцевого продукту;
вартість: економічністю, в порівнянні з іншою сировиною;
харчова безпека: безпроблемне позначення, природний продукт.
Гороховий протеїн Pisane — один з небагатьох протеїнів, який в змозі виконати всі вимоги, що пред'являються сьогодні до протеїнів, використовуваних в м'ясних виробах. Жовтий горох відноситься до сім'ї легутинозов і впродовж сторіч відомий як здорова рослинна їжа.
Складеними гороху є: крохмаль (50%), протеїн (25%), баластні речовини (15%). Одержуваний за допомогою фізичного процесу з жовтого гороху (pisum sativum) гороховий протеїн-ізолят є натуральним продуктом, він має добре підібраний амінокислотний профіль і вільний від клейковини, лактози і холестерину.
Функціональність
Як емульгатор Pisane по своїй дії порівнянний з іншими протеїнами. Він зв'язує воду і жири в стабільні гідрофільні і липофильные з'єднання. У холодних емульсіях він без праці зв'язує 5 частин води і 5 частин свинячого або пташиного жиру. У гарячих емульсіях можуть бути зв'язані 8 частин води, 8 частин жиру і навіть 12 частин рослинного масла.
Зручність
Гороховий протеїн легко з'єднується з м'ясною масою як у вигляді сухого порошку, так і у вигляді попередньої емульсії. Емульгованим продуктам, таким, як варені колбаси, гороховий протеїн, додає щільнішу структуру. Він забезпечує стабільність рецептури і підвищує зміст протеїну. При високому вмісті м'яса рекомендується додавання 1 -2% горохового протеїну у вигляді сухого порошку до пропущеного дзиґа м'ясу разом з іншими добавками. Стабілізовані за допомогою горохового протеїну емульсії дають можливість створювати знижуючи собівартість рецептури.
Кожен протеїн тваринного або рослинного походження має свій смак і колір, які неможливо сплутати з іншими. При типовій величині добавки 1-2% гороховий протеїн не робить ніякого впливу на смак або колір кінцевого продукту. [5]
При цінах, що ростуть, на м'ясо функціональна сировина використовується все сильніше. Гороховий протеїновий ізолят є дуже ефективним економічно і тому може постійно використовуватися в м'ясних виробах. При підвищенні цінового преса, величина добавки попередньої емульсії горохового протеїну без великого ризику для стабільності продукту збільшується.
До того ж культивований впродовж сторіч горох є європейською рослинною культурою і природною частиною нашого живлення.
Рисова мука экструзионой обробки — КЕР. КЕР — екологічно чистий, високоякісний, натуральний продукт, який одержують при влаготермомеханічній обробці рису, без яких-небудь хімічних добавок.
В процесі обробки відбувається зміна структури біополімера зерна, зменшується кількість крохмалю (значна його частина переходить в аморфну фазу), при цьому збільшується кількість декстрину і амилозы, що підвищує харчову цінність продукту, додає імуностимулюючі особливості.
Структура продукту, що утворилася, сприяє високому ступеню його набухання, що відкриває відмінні можливості для використання даної добавки при виробництві варених ковбас, сосисок, сардельок, не змінюючи технологічного процесу.
У разі, коли високий вміст вільної вологи в м'ясних виробах небажаний і потрібно підсилити зв'язок між його компонентами, ми пропонуємо в м'ясну сировину вводити добавку — Кер. В процесі термічної обробки м'ясної сировини, з введенням Кер, відбувається клейстеризація полісахаридів, що містяться в ній, які при взаємодії з іншими компонентами утримують вологу, утворюючи колоїдну дисперсію. При цьому полісахариди рисової муки не тільки утримують вільну вологу, але і взаємодіють з білковими молекулами м'ясної сировини, що дозволяє поліпшити його структуру і полегшити подальшу роботу по його формуванню (важливо при виробництві ковбасних виробів).
Кер гідратують в співвідношенні 1:4, додають як замінник м'ясної сировини, що дозволяє крім вищеописаних властивостей одержати додатковий об'єм виходу готових м'ясних виробів і веде до зниження собівартості. Оптимальна добавка рисової муки складає 10% до маси м'ясної сировини. Кількість води може мінятися залежно від рецептури, вживаної на підприємстві.
Вже доведено наукою, що модифіковані продукти небезпечні для здоров'я людей, і особливо дітей.
На відміну від генетично модифікованих добавок, часто вживаних в м'ясному виробництві, Кер є природним продуктом, що містить великий спектр природних мікроелементів, вітамінів і мінеральних речовин, що мають високу біологічну цінність.
З погляду технології м'ясного виробництва, має наступні переваги: Кер можна додавати в м'ясну сировину як в сухій, так і в гідратованому вигляді; зв'язує воду в співвідношенні 1:4, 1:4,5; зменшує втрати м'ясної сировини при його тепловій обробці; підвищує соковитість; має нейтральний смак; має високу харчову цінність; утворює стійкі гелі; немає жиру (на відміну від соєвої сировини), що дозволяє м'ясопродуктам зберігати властивий їм смак після термообробки. [21]
Картопля - продукт з надзвичайно низьким рівнем ризику алергічних реакцій, що пояснює низьку алергенність клітковини і крохмалю, здобутих з нього. Це натуральний продукт, який може використовуватися при виробництві продуктів дитячого та спеціального призначення.
Картопля є відмінним продуктом живлення і до того ж є альтернативним джерелом крохмалю, клітковини і білка.
Найбільш важлива властивість картопляної Клітковини - підвищена здатність зв'язувати вологу. Коли порожні клітки клітковини, що зсохнулися, вступають в контакт з водою, вони починають швидко наповнюватися вологою і збільшуватися в об'ємі.
Здатність абсорбувати воду залежить від зовнішніх умов. Так, якщо «суміш» води і клітковини піддати механічній обробці, вага гідратованої клітковини може перевищити її власну вагу в 25-30 разів.
Вологоутримуюча здатність картопляної клітковини збільшується з підвищенням температури, унаслідок чого «суміш» води і клітковини рекомендується підігріти і заварити.
Картопляна клітковина - дуже стійкий інгредієнт, який витримує низькі показники рН, стерилізацію, а також вплив низьких температур. Цей комплекс властивостей робить клітковину незамінним компонентом при виробництві багатьох продуктів, наприклад, м'ясних напівфабрикатів.
Іншою важливою властивістю картопляної клітковини є здатність добре емульгувати жир. Це широко використовується при приготуванні водно-жирових емульсій для використання їх у виробництві різних ковбас (1:8:8 – клітковина : вода : жир). [27]
Використання картопляної клітковини в ковбасах вареного і шинки типа дозволяє поліпшити якість виробів. Крім того, збільшується вихід готового продукту підвищується ефект синерезису в продуктах, упакованих вакуумом, а також зменшуються втрати при термічній обробці ковбас.
3 Проектно-технологічна частина
Під проектно-технологічними розрахунками об’єкту, що проектується, звичайно розуміють сукупність розрахунків, зв’язаних безпосередньо з параметрами, видом та особливостями технологічних процесів, що здійснюються даним підприємством.
Проектна технологічна частина включає: вибір та обґрунтування асортименту продукції, аналіз та вибір технологічних схем виробничого процесу, визначення потреб у сировині і допоміжних матеріалах, розрахунок та добір технологічного обладнання, розрахунок робочої сили, розрахунок площ виробничих приміщень.
3.1 Вибір та обґрунтування асортименту продукції
Розрахунок цехів м’ясопереробних виробництв починається з вибору асортименту продукції, що виробляється, який обґрунтовується завданням на проектування і повинен відповідати діючий нормативній документації (ДСТУ, ГОСТам, технологічним інструкціям, тощо). [29]
При виборі асортименту врахували місцеві умови і тип підприємства. Співвідношення між окремими видами готової продукції приймаємо згідно Відомчих норм технологічного проектування та з урахуванням того , що варена груп ковбас має найбільший попит у населення..
При виконанні розрахунків ковбасного виробництва обрали груповий асортимент, а потім рецептуру за кожним найменуванням продукції.
Кількість основної сировини розрахували за кожним видом ковбаси у відповідності з рецептурою.
До основної сировини відносять м'яса усіх видів худоби і птиці, шпик, обрізь м'ясну, субпродукти, плазму крові, білкові компоненти, крохмаль, борошно і харчові добавки.
При цьому враховували, що рецептура наводиться в кг на 100 кг несолоної сировини і кожен асортимент має свій нормативний вихід.
Розрахунки зведено у таблиці у додатку А.
Після визначення відсоткового співвідношення задається груповий асортимент ковбас.
Приймаємо співвідношення ковбас за асортиментом:
| Варені ковбаси | 50% |
| Сосиски, сардельки | 20% |
| Напівкопчені ковбаси | 15% |
| Варено-копчені ковбаси | 15% |
Кількість ковбас і-Ї групи визначається за формулою[19]:
Аі = А*bi/100, т/зм (3.1)
де А - продукція по ковбасному цеху т/зм;
bi - доля і групи ковбас в загальній продуктивності.
Далі визначаємо кількість ковбас і-групи за асортиментом:
Aij = Ai*Bi/100, т/зм (3.2)
Де Bij - доля певного виду ковбас в і-групі.
Обираючи асортимент ковбас, не забули врахувати оптимальне співвідношення показників сортності знежилованого м'яса для виключення дисбалансу між знежилованим м’ясом, і його витратами на виробництво ковбас.
Асортимент ковбас зведено до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Асортимент продукції, що виробляється
|
Асортимент |
Ґатунок виробу |
% в асортименті |
Кількість продукту |
| Варені | |||
| Лікарська | Вищий | 7 | 825 |
| Любительська | Вищий | 7 | 800 |
| „Кріпиш” | Вищий | 4 | 480 |
| любительська свинна | Вищий | 1 | 70 |
| Ковбаски „Дитячі” | Вищий | 2 | 250 |
| Чайна | ІІ | 7 | 875 |
| для сніданку | І | 14 | 1700 |
| нова | І | 7 | 900 |
| Яловича | Вищий | 1 | 100 |
| Сосиски | |||
| особі | Вищий | 2 | 250 |
| Любительські | Вищий | 6 | 750 |
| молочні | Вищий | 4 | 500 |
| яловичі | І | 3 | 300 |
| Сардельки | І | 5 | 600 |
| Напівкопчені | |||
| Армавірська | Вищий | 5 | 550 |
| українська | І | 2 | 200 |
| московська | І | 1 | 50 |
| закусочна | ІІ | 7 | 1000 |
| Варено-копчені | |||
| сервелат | Вищий | 4 | 500 |
| особа | Вищий | 5 | 600 |
| любительська | І | 5 | 600 |
| московська | Вищий | 1 | 100 |
|
Всього |
100 |
1200 |
3.2 Аналіз та вибір технологічних схем виробничого процесу
Згідно з обраним асортиментом виробляємої продукції, вибираємо технологічні схеми виробничого процесу. Згідно асортименту, дане підприємство випускатиме чотири групи ковбасних виробів: Групу варених ковбас, сосиски та сардельки, групи напівкопчених та варено-копчених ковбас. Усі групи ковбасних виробів будуть вироблятися на одному підприємстві, та технологічні процеси будуть йти паралельно. Потрібно підібрати технологічні схеми виробництва ковбас так, щоб було, як найбільше дуже схожих операцій чи однакових.
При організації виробництва ковбасних виробів необхідно пам’ятати о шляхах сировини та готової продукції, шляхах чистого та використованого інвентарю, устаткування, ці шляхи не повинні перетинатися, попереджаючи, тим самим, забруднення готової продукції мікрофлорою, яка може міститися у сировині. [30]
Для усіх цих груп ковбасних виробів однаковими операціями є: підготовка основної сировини - розморожування, розбирання, обвалювання, жилування, подрібнення; підготовка шпику – розморожування, подрібнення на шпигорізці; Великий етап соління сировини; приготування фаршу та наповнення оболонок; Термічна обробка ковбасних батонів; Упакування та маркірування. Різниця лежить у різноманітності технологічних параметрів, а також у різних видах та послідовностях термічної обробки.
Технологічні схеми виробництва ковбас за прийнятим асортиментом надано нижче на рисунках 3.1 – 3.3.



![]()
![]()
![]()

![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
![]()

![]()
![]()

![]()

![]()
![]()

![]()
![]()
![]()

![]()
![]()


![]()
![]()
![]()

![]()

![]()
![]()



![]()
![]()
![]()

![]()
Рис 3.1 - Технологічна схема виробництва варених ковбас, сосисок, сардельок
![]()
![]()
![]()
![]()
Рис 3.2 - Технологічна схема виробництва напівкопчених ковбас
![]()
![]()

![]()
Рис. 3.3 - Технологічна схема виробництва варено-копчених ковбас
3.3 Розрахунок сировини, готової продукції, допоміжних матеріалів та тари
Розрахунок основної сировини:
Кількість основної сировини визначається за формулою[1]:
Ао = Ау *100/nj, т/зм (3.3)
Де nj – норма виходу готової продукції, % до маси сировини
Кількість певної сировини (яловичина вищого ґатунку, свинина нежирна, шпик, тощо) визначається за формулою:
Аoj=(Ao*Kj)/100, т/зм, (3.4)
Де Kj – норма витрат певної сировини (яловичина вищого ґатунку, свинина нежирна, шпик, тощо) за рецептурою кг на 100 кг загальної кількості сировини.
Розрахунок основної сировини окремо по кожному виду ковбас надано у додатку А.
Дані розрахунків зведені до таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 - Результати розрахунків сировини
| Сорт м'яса | Відсоток знежилованого м'яса | Необхідна кількість сировини., кг | Отримана кількість сировини, кг |
Різниця, кг (+-) |
| Яловичина | ||||
| В/с | 20 | 1064,13 | 1062,206 | -1,924 |
| І | 45 | 2390,506 | 2389,62 | -0,886 |
| ІІ | 35 | 1855,64 | 1858,45 | +2,81 |
| Свинина | ||||
| ІІ ІІІ | ||||
| Не жирна | 40 25 | 1688,022 | 1692,626 | +4,604 |
| Напів жирна | 40 35 | 1789,46 | 1784,00 | -5,45 |
| жирна | 20 40 | 1098,022 | 1097,878 | -0,144 |
Використаємо отримані дані кількості знежилованого м'яса, для розрахунку кількості напівтуш, які буде щоденно переробляти підприємство. Для цього потрібно врахувати, що у виробництві використовується яловичина І категорії у кількості 25%, ІІ категорії – 75%; свинини ІІ категорії у кількості – 80%, ІІІ категорії – 20%.
Розрахунок даних зведено до таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Розрахунок м'яса на кістках
| Вид м'яса | Категорія | Частка, % | Норма виходу, % | Вага напів туші, кг | Кількість, кг | Розрахункова кількість, шт. | Прийнята кількість, шт. | Кількість, кг |
| Яловичина | І | 25 | 71,5 | 100 | 1856,7 | 18,6 | 19 | 1900 |
| ІІ | 75 | 70 | 70 | 5689,6 | 81,3 | 81 | 5670 | |
| 100 | 5310,3 | 7570 | ||||||
| Свинина | ІІ | 80 | 65,7 | 35 | 5570,2 | 159,1 | 159 | 5565 |
| ІІІ | 20 | 59 | 60 | 1550,7 | 25,8 | 26 | 1560 | |
| 4574,5 | 7125 |
Розрахунок витрат спецій:
Розрахунки допоміжних матеріалів, як і основної сировини здійснюються окремо для кожного виду продукції згідно укрупненим нормам витрати спецій та допоміжних матеріалів при виробництві ковбасних виробів і кількості продукції за зміну за формулою[1]:
Ci=Ai*P/100 (3.5)
Де Ci – кількість солі, спецій за зміну, кг;
Ai – Кількість основної сировини необхідної для виготовлення і-того продукту, кг;
P – норма витрат солі, спецій на 100 кг основної сировини, г;
Розрахунок кишкової оболонки й шпагату оформлено до таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Розрахунок кишкової оболонки й шпагату
| Найменування ковбасних виробів | Зміна потужність ,т | Вид оболонки | Витрати оболонки пучків | Витрати шпагату, кг | ||
| Норма на 1т | Потрібна кількість | Норма на 1т | Потрібна кількість | |||
| Варені ковбаси | 6 | 2,5 | 15 | |||
| Лікарська | 825 | Круга №4 | 64 | 52,8 | ||
| Любительська | 800 | Круга №4 | 64 | 51,2 | ||
| „Кріпиш” | 480 | Черева свині | 120 | 57,6 | ||
| любительська свинна | 70 | Круга №4 | 64 | 4,48 | ||
| Ковбаски „Дитячі” | 250 | Черева свині | 120 | 30 | ||
| Чайна | 875 | Черева свині | 120 | 105 | ||
| для сніданку | 1700 | Синюги яловичі | 120 | 204 | ||
| нова | 900 | Круга №4 | 64 | 57,6 | ||
| Яловича | 100 | Круга №4 | 64 | 6,4 | ||
| Сосиски | 2,4 | 2 | 4,8 | |||
| особі | 250 | без оболонки | ||||
| Любительські | 750 | Череві яловичі | 120 | 90 | ||
| молочні | 500 | Черева свині | 120 | 60 | ||
| яловичі | 300 | Черева свині | 120 | 36 | ||
| Сардельки | 600 | Черева яловичі | 120 | 72 | ||
| Напівкопчені | 1,8 | 2,5 | 4,5 | |||
| Армавірська | 550 | Круга №5 | 65 | 35,75 | ||
| українська | 200 | Круга №3 | 90 | 18 | ||
| московська | 50 | Круга №5 | 90 | 4,5 | ||
| закусочна | 1000 | Череві яловичі | 105 | 105 | ||
| Варено-копчені | 1,8 | 3 | 5,4 | |||
| сервелат | 500 | Круги №3 | 105 | 52,5 | ||
| особа | 600 | Круги №4 | 92 | 55,2 | ||
| любительська | 600 | Круги №3 | 105 | 63 | ||
| московська | 100 | Круги №3 | 105 | 10,5 | ||
Для подальшого розрахунку необхідного обладнання, потрібно розрахувати кількість отриманого при виробництві фаршу. Для цього нам необхідно скласти кількість основної сировини, кількість спецій та допоміжної сировини, а також врахувати кількість додаваємого льоду або води. Розрахункові дані зведемо до таблиці 3.5.
Звернемо увагу, що пряності й матеріали ми розраховували у грамах, а основну сировину у кілограмах, тому при складанні цих двох показників, необхідно грами переводити у кілограми (1 кілограм дорівнює 1000 грамів)
Таблиця 3.5 – Розрахунок кількості фаршу
|
Найменування виробу |
Кількість основної сировини |
Допоміжна сировина, спеції, г |
Гранульований або пластинчатий лід чи вода |
Кількість готового фаршу, кг |
|
|
% до основної сировини |
потрібно, кг |
||||
| Варені | |||||
| Лікарська | 756,88 | 17764,75 | 20 | 151,3761 | 926,0216 |
| Любительська | 747,66 | 20527,85 | 20 | 149,5327 | 917,7241 |
| „Кріпиш” | 444,44 | 8368,89 | 20 | 88,07339 | 539,2606 |
| любительська свинна | 65,42 | 1730,77 | 20 | 13,08411 | 80,23544 |
| Ковбаски „Дитячі” | 227,27 | 6188,19 | 20 | 45,45455 | 280,6932 |
| Чайна | 717,21 | 23429,92 | 30 | 215,1639 | 955,807 |
| для сніданку | 1588,79 | 56646,54 | 20 | 317,757 | 1963,189 |
| нова | 762,71 | 25064,24 | 20 | 152,5424 | 940,3185 |
| Яловича | 94,34 | 2481,70 | 20 | 18,86792 | 115,6892 |
| Сосиски | |||||
| особі | 238,10 | 6386,90 | 20 | 47,61905 | 292,1012 |
| Любительські | 657,89 | 17615,13 | 20 | 131,5789 | 807,0888 |
| молочні | 454,55 | 11168,64 | 20 | 90,90909 | 556,6232 |
| яловичі | 247,93 | 7403,31 | 20 | 49,58678 | 304,924 |
| Сардельки | 483,87 | 14552,42 | 20 | 96,77419 | 595,1976 |
| Напівкопчені | |||||
| Армавірська | 705,13 | 24908,65 | 730,0369 | ||
| українська | 270,27 | 9479,73 | 279,75 | ||
| московська | 62,50 | 2179,69 | 64,67969 | ||
| закусочна | 1333,33 | 46500,00 | 1379,833 | ||
| Варено-копчені | |||||
| сервелат | 819,67 | 27540,98 | 847,2131 | ||
| особа | 857,14 | 30064,29 | 887,2071 | ||
| любительська | 1000,00 | 33900,00 | 1033,9 | ||
| московська | 163,93 | 5508,20 | 169,4426 | ||
3.4 Розрахунок та добір технологічного обладнання
Необхідну кількість технологічного обладнання розраховуємо для кожного відділення окремо. Для розрахунку обладнання для сировинного відділення, спочатку розраховуємо робочу силу, що відображено у відповідному розділі цього проекту.
Необхідну кількість технологічного обладнання розраховують за кількістю сировини, що надходить