Конструкція двохванної сталеплавильної печі
Тут 1775,5 кДж/кг - теплота розкладання 1 кг вапняку; .
0,0507 - частка вапняку (див. матеріальний баланс).
6. Тепло, затрачуване на випар вологи й нагрівання пар води до tyx=1600°C.
=
0,000786 250 10
4,187 100+ 2256,8+1,88(1600– 100)]22,4 18 = 1297594,2 кДж
- 1,3 ГДж.
Тут 4,187 кДж/( кг-до) - теплоємність води, середня в інтервалі температур 0–100 °С;
1,88 кДж/(кг-1<) - те ж, пари в інтервалі температур 100–1600°С;
2256,8 кДж/кг - схована теплота випару 1 кг води;
0,000786 - частка Н2О в продуктах плавки (див. матеріальний баланс).
7. Тепло,
витрачене на
нагрівання
газів, що виділяються
з
ванни, до°t =1600 C.
З2...3815,86-0,02146-250.103-22,4:44 = 10422, 15-Ю3
З,..2526,85-0,0б279.250.108.22,4:28 = 31732Д8-1б3
SO2,..3815,86-0,00101.250-103-22,4;64-337,23.103
N2...2328,65-0,00320.250-103-22,4;28 1490,33-103
О2...24…24б3, 97-ПРО, 250-Ю3-22,4:32 = 2863,13-103
= 46845,02-103 кДж
= 46,85 ГДж
9. Втрати тепла з охолодною водою.
У робочому
просторі двохванної
печі водою
прохолоджуються
заслінки вікон
(витрата води
по 1,67- 10
м3/с)„ змійовики
стовпчиків
(по 0,56-10
3 м3/с), амбразура
жужільної
льотки (1,12-10
3 м3/с) і кисневі
фурми (по
0,28 10
3 м3/с). Приймаючи,
що підвищення
температури
води у елементі
не повинне
перевищувати
20С, знаходимо
втрати тепла
з охолодною
водою;
Заслінки 3-1,67-10-3-4,187- 103-14400-20=6041,34 103
Змійовик
6-0,56- 10.4
,187-103-14400.20=4051,68-
103
Амбразура
1-1,12-10
.4,187- 103-14400-20=1350,56- 103
Фурми
3-0,28-10
-4,187-103=6840-20-481,14-103
=11924,72-
10
Дж= 11,92ГДж
Тут перший стовпець чисел – кількість елементів; другий – витрата води, м3/з; третій – теплоємність води, кДж/(м3К); четвертого – час теплового впливу на елемент, різниця температур вихідної й вхідної води, К.
Рами
завалочних
вікон і балки
зводу мають
випарне охолодження.
Приймаючи
витрату хімічно
очищеної води
на кожний елемент
0,11- 10
м3/зі знайдемо
загальну витрату
води:
Рами
завалочних
вікон 3-0, 11 10
=0,33- 10![]()
балки
передньої
стінки 3-0,11 103=0,33-I0![]()
балки
задньої стінки
3.0,11-10
=0,33-.10![]()
Усього
=0,99-10
3 м/с![]()
Уважаючи,
що вихід пари
становить 90 %
(0,89- 10
3м3/с), знайдемо
втрати тепла
з випарним
охолодженням.
4,187-103
0,99.10
(100 – 30) 14400 + [2256,8 +1,88(150 -100)
103-0,89-10
14400 18:22,4 =27952,17-103 кДж = 27,95 ГДж.
Сумарні втрати тепла з охолодною водою рівні
Qохл = 11,92 + 27,95=39,87 ГДж.
10. Втрати тепла
Втрати тепла через звід

14042,073-103 кДж
= 14,04 ГДж
Коефіцієнт
теплопровідності
при середній
температурі
зводу 0,5 (1580+300)=940°С
дорівнює
=4,1-
0,0016-940=2,6 Вт/(м К). Коефіцієнт
тепловіддачі
конвекцією
дорівнює
=10+0,06
300=28 Вт/(м2 К). Товщина
футеровки
0,5(0,46+0,10)=0,28
м узята середньої
за кампанію
печі.
Втрати тепла через стіни печі
Задня
стінка має шар
магнезиту
середньою
товщиною
0,75
м і шар легковагого
шамоту товщиною
=0,065
м. Приймаючи
температуру
зовнішньої
поверхні футеровки
рівної 200°С, а
на границі
роздягнула
шарів 1100°С, відповідно
до додатка XI
одержимо
м
- 6,28 0,0027 0,5 (1580
+ 1100) = 2,66 Вт/(м К) і
=
0,314 + 0,00035
0,5(1100 + 200) = 0,54 Вт/(м К) і
а = 10 + 0,06-200 = 22 Вт/(м ДО).
Тоді
=
1159,32 10
кДж=1,16 ГДж
Втрата тепла через передню стінку
12,54 14400=1398,8 10
кДж=1,4 ГДж
Тут
=
6,28–0,0027(1580 + 200)/2 = 3,88 Вт/(м К).
Втрати тепла через під рівні
=
5100 102,4 14400 = 6475,78-103 кДж = 6,48 ГДж.
Тут: 5100 Вт/м2 - втрати тепла через під; 102,4 м2 – площа поду. Усього губиться через футеровку
=14,04
+ 1,16 + 1,4 + 6,48= 23,08 Гдж.
11. Втрати тепла випромінюванням через вікна печі [формула (156)]
5,7
0,65 (
)
1,6 1,7 5400 =
= 6697,34 103 кДж = 6,7 ГДж.
12. Втрати тепла на дисоціацію С2 і Н2О приймемо рівними 2 % від тепла, одержуваного при спалюванні природного газу, тобто
Q дисс = 0,02 0,035 У = 0,0007 У ГДж.
13. Втрати тепла з газами, що вибиваються, і приймемо рівними 2,5 % від тепла, одержуваного при спалюванні природного газу
=
0,025-0,035 3 = 0,00088 У ГДж.
Витрата природного газу знайдемо з рівняння теплового балансу
![]()
0,82 + 194,26 + 322,76 + 8,81 + 0,035 У + 0,000245 У + 0,79 = 320,25 + 2,58 + 66,89 + 0,0268 У 22,56 +1,3 + 46,85 + 16,78 + 39,87 + 23,08 + 6,7 + 0,0007 У + +0,000885 або
0,006865 У = 20,21,
звідки
В=2943,9 м3.
Тепловий баланс робочого простору камери двохванної печі представлений у табл. 43.
Середнє теплове навантаження дорівнює
Qcp = 35, 0 2943, 9:14400 = 7,155 Мвт. Теплове навантаження холостого ходу дорівнює (39,87+ 23,08+ 6,7): 14400 =4,84 Мвт.
Таблиця 2. Тепловий баланс камери двохванної печі
| Стаття приходу | ГДж {%) | Стаття витрати | ГДж (%) |
| Фізичне тепло: | 0,82(0,13) | Фізичне тепло: стали .... металу в шлаку шлаків .... Розкладання вапняку .... Випар вологи Нагрівання газів Винос із частка мі Fe2O3 .... Водяне охолодження | 320,26(50,74) 2,58(0,41) 66,89(10,55) 22,56(3,57) 1,30(0,21) 46,85(7,42) 16,78(2,66) 39,87(6,33) 23,08(3,66) 6,70(1,08) 2,09(0,33) 2,63(0,42) 79,60(12,62) |
| Разом | 631,20(100,0) | Разом | 631,20 (100,0) |
Витрата палива по періодах плавки
Період випуску й заправлення (тривалість 1440 с). Приймемо, що теплове навантаження в період випуску й заправлення дорівнює 75 % середнього теплового навантаження. Тоді
=
0,75-7,155=5,366 МВт, а витрата
природного
газу
5,366-1440/35,0
= 220,64 м3/період.
Період завалки й прогріву (тривалість 4680 с). У цьому періоді підтримують максимальне теплове навантаження, тридцятилітній 125 % від середньої. Тоді
Q2 = 1,25-7,155 = 8,94 МВт
і В2
- 8,94-4680/35,0 =
1195,69м
/період.
Період заливання чавуну й плавлення (тривалість 4680 с). Звичайно період заливання й плавлення проходить при середнім тепловому навантаженні. Тоді
Q3 = 7,155
МВт і В
= 7,155 4680/35,0=956,87 м
/період.
Період доведення (тривалість 3600 с) Q4 ==(7,155 14400- 5,366 1440- 8,94 4680- 7,155 4680)/3600=5,55 Мвт. Тоді В4 = 5,55 3600/35,0=570,7 м3/період.
Правильність розрахунку перевіряємо, підсумовуючи витрати природного газу по періодах
220,64 + 1195,69 + 956,87 +570,70 - 2943,9 м3, що відповідає значенню, знайденому з теплового балансу.
Висновок
Таким чином, двохванна піч має багато експлуатаційних і сантехнічних недоліків. У зв'язку із цим і незважаючи на те, що двохванні печі мають значну продуктивність, їх варто розглядати як тимчасову, проміжну конструкцію, що відповідає складному (у технічних і економічних відносинах) періоду повного переходу нашої металургії з мартенівського на конвертерний спосіб виробництва стали.
Література
1 Металургійна теплотехніка в 2-х томах 1. Теоретичні основи: Підручник для вузів В. А. Кривандин, В. А. Арутюнов, Б. С.Мастрюков і ін. М.: Металургія, 1986. 424. с.
2 Металургійні печі: Атлас навчальний посібник для вузів В. И. Миткалинний, В. А. Кривандин, В. А. Морозов і ін. М.: Металургія 1987.
3. Василенко І.М. Печі у металургії. – К., 2005
4. Аналовенко С. В. Розрахунки у металургії. – К., 2003