Опис конструкції автоматизації випалювальної печі
Ізолюючі підставки складаються з дерев'яного настилу, установленого на порцелянових опорних ізоляторах. Висота підставки від підлоги до нижньої поверхні настилу повинна бути не менш 100 мм. Настил роблять із планок добре висушеного дерева й офарблюють олійною фарбою або подвійним шаром лаку. Зазор між планками повинен бути не більше 25 мм.
Переносні покажчики (індикатори) напруги мають звичайно неонову лампу й ізолюючу штангу. Доторкнувшись покажчиком до струмоведучих частин, можна визначити, чи перебувають вони під напругою. Індикатори виготовляють високого (для установок напругою вище 1000 У) і низького (для установок напругою від АЛЕ до 500У) напруги. При користуванні індикатором високої напруги обов'язково застосовують діелектричні рукавички, а в зовнішніх установках - додатково ізолююча підстава.
Тимчасові переносні захисні заземлення потрібно при ремонтних роботах приєднувати до землі, а потім до струмоведучих шин. У місцях приєднання переносних заземлень струмоведучі шини необхідно зачищати від фарби й змазувати вазеліном. Провідники переносних заземлень повинні бути мідні перетином не менш 25 мм2.
Багато нещасних випадків відбувається при неправильному користуванні переносним електроінструментом і переносними лампами, тому їх періодично оглядають і перевіряють. У виробничих приміщеннях треба застосовувати переносні інструменти й лампи на напругу 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях - лампи на 12 В. Переносні лампи не повинні мати струмоведучих частин, доступних для дотику. Штепсельні розетки й качани для переносних струмоприймачів у виробничих приміщеннях мають спеціальні контакти для приєднання заземлюючих провідників.
Попереджувальні плакати попереджають про небезпеку наближення до частин, що перебуває під напругою, і забороняють виконувати операції з апаратами, якими можна подати напруга на місце робіт, а також указують персоналу місця, підготовлені до роботи, нагадують про вжиті заходи.
Плакати розділяють на чотири групи: застережливі, що забороняють, що дозволяють і що нагадують. Крім того, плакати бувають постійні й переносні.
Крім перерахованих застосовують захисні засоби від дій дуги, продуктів горіння й механічних ушкоджень (захисні окуляри, брезентові рукавиці, протигази).
5. Розрахунковий лист
Об'ємна витрата газу, наведена до нормального стану (20°С 101325Па) QHOM = 4200 м3/ч.
Дані для розрахунку
А - пристрій
Тип - діафрагма
Матеріал пристрою - сталь 12Х18Н9Т
Поправочний коефіцієнт на теплове розширення Кt = 1,0047
Б - Трубопровід
Поправочний коефіцієнт на теплове розширення Кt = 1,0047
Внутрішній діаметр D=700мм
У - Вимірюване середовище
Назва газу - природно-доменний газ
Розрахункові витрати - максимальний Qnp=4000м3/год Середній Qср= 2300м3/год
Мінімальний Qmm=1500м3/год
Середня абсолютна температура Т=290К Середній абсолютний тиск ?=110000 Па Розрахункова припустима втрата тиску Рпд=5500Па
Щільність сухого газу в нормальному стані ?н=0,8362 кг/м3
Максимально можливий тиск водяної пари при температурі t=25°C
Відносна вологість у частках одиниці ?=0,89
Відносна вологість у робочому стані ?=0,95
Коефіцієнт стискальності К=1
Проміжна величина для визначення ?=387
Щільність сухої частини газу в робочому стані рс г=0,950кг/м3
Щільність вологого газу в робочому стані ?=0,970кг/м3
Показник адіабати - 1,355
Динамічна в'язкість µ=1,241*105Па/з
Число Рейнольдса Re=304664,2
Середнє число Рейнольдса Reср=201078,37
Аркуш вихідних даних
Загальні дані
Середній барометричний тиск місцевості Рб=101325Па
Трубопровід
Внутрішній діаметр D20=700мм
Матеріал - сталь 12Х18Н9Т
Вимірюване середовище
Найменування: газ
Годинна витрата:
мах Qмmax=3200м3/год
середній Qмср= 2300м3/год
мін: Qм хв= 1500м3/год
Середня температура t=32°С
Середній надлишковий тиск Ри=5,0*10??мпа
Припустимі втрати тиску Рпд=0,5кпа
Розрахунок пристрою
Середній барометричний тиск місцевості (100000 - 101325 )Па
Рб=101325Па
Матеріал пристрою й ділянок трубопроводу, між якими встановлюється пристрій для води, газу, пари й гарячого повітря: сталь 12Х18Н9Т.
Ш трубопроводу при 20°С D20 вибираємо по припустимій швидкості речовини в трубопроводі.
Швидкість пари в робочих умовах V=10м/с. По обраній швидкості знаходимо ш трубопроводу
![]()
Де: Qmax - максимальна витрата речовини в робочих умовах
337,1мм
Знайдену величину округляємо до стандартного значення D=400мм
Розрахунковий мах витрата Qпр, що є верхньою межею виміру дифманометра, вибирають зі стандартного ряду (1;1,25;1,6;2;2,5;3,2;4;5;6,3;8) 10?.
У цьому випадку:
Qпр=4000м3/год
Середня витрата становить:
Qмср=(1/2-2/3) Qм np
Qм порівн=2/3*4000=2666,6 м3/год
Мінімальна витрата:
Qм хв.=(1/4-1/3) Qм np
Qм хв=1/4*4000=1000м3/год
За умовою температура пари t=32°С. В інтервалі температур (0°С - 450°С) коефіцієнт на теплове розширення дорівнює:
Kt=1+?t*(t-20),
Де Јt=(1.38-1.74)*10Ї⁶
Kt=1+1.56*10Ї⁶*(320-20)=1.00468
Середня абсолютна температура:
Т=t=273
T=303K
Середній абсолютний тиск:
Ра=Ри+Рб
Де Ри - надлишковий тиск,
Рб - барометричний тиск.
Ра=5000000+101325=5101325 Па.
Розрахункова припустима втрата тиску:
Рпд=Рпд'*(Qм ін/Qmax)?
Де Рпд' - припустима втрата тиску;
Рпд=4500*(4000/3200)=5625Па
Щільність газу в нормальних умовах знаходимо з таблиці
Рн=0.8362кг/м3.
Показник адіабати для газу
?=0.8362-0.0001*t
Де t - температура пари
?=0.8227
Динамічну в'язкість газу знаходжу по таблиці:
µ=1.241*10Ї⁵Па*с. Кг/м3
число Рейнольдса знаходимо по формулі:
Re=0.354*Qм ін/D*µ
Де D - діаметр трубопроводу;
Qм - максимальна витрата;
µ- динамічна в'язкість.
Re=0.354*3200/300*1.241*10Ї⁵=4,2
Середнє число Рейнольдса:
Reср= Re*Qм порівн/Qм ін
Де Qм ін- максимальна витрата;
Qм порівн- середня витрата.
Re порівн=2,79
Використовуючи отримані дані, приступаю до розрахунку діафрагми. Для цього використовую наступні залежності:
1).
ξ =1-(0.41+0.35мІ)*![]()
Де ?- показник адіабати
м-м- модуль пристрою.
2).
,
Де: Re - число Рейнольдса для витрати Qм ін.
3) Граничне число Рейнольдса Remm вибирають залежно від m:
Для
0.05
![]()
для
![]()
для
0.59![]()
4) Втрата тиску Рп, Па
Рn=(1-1,035m)
P
Розрахунок пристрою полягає у визначенні його діаметра d при обов'язковому виконанні наступних умов:
- стандартний максимальний перепад тиску повинен бути обраний як можна більший, тому що при цьому забезпечується сталість коефіцієнта витрати;
(a=const,
якщо Reср
(Remin)гр),
стандартний максимальний перепад тиску повинен бути обраний як можна менший, тому що зі збільшенням перепаду тиску зростають безповоротні втрати тиску; перепад тиску варто вибирати з ряду: (1,0; 1,6; 2,5; 4,0; 6,3;)*10n ;
тобто, перепад тиску потрібно вибирати з умов, що задовольняють цим вимогам; якщо втрата тиску не лімітована, стандартний максимальний перепад вибирають таким , щоб m = 0,2 (при цьому довжини прямих ділянок трубопроводу до й після пристрої виходять мінімальними);
погрішність
розрахунків
не повинна
перевищувати
+ 0.1![]()
Таким чином, результат розрахунку діаметра пристрою вважається остаточним, якщо
![]()
![]()
![]()
Де Qм – значення масової витрати, отримане в результаті розрахунку по формулі:
.
Якщо хоча б одне з обмежень не виконується, то розрахунок потрібно скорегувати.
Алгоритм розрахунків
1. підраховуємо додаткову величину З по формулі:
З=![]()
C=8.3861
2. для m=0.2
![]()
3.
Перевіряю умову
(1.17). Тому що воно
виконується,
задаємося
перепадом тиску
∆ Р<![]()
?Р=63000 Па
4. По формулі (1.14) визначаємо ?1=0.99426
5. Обчислюємо допоміжну величину (m?)1:
(mα)=З/
ε1*
(1.21)
(m?)=0.0336
6.
По формулі
(1.15) визначаємо
=0.6094.
7. Уточнюємо значення модуля m:
m=(m?)/?
m=0.055
8. Підраховуємо по формулі втрати тиску Рп. І порівнюємо із припустимими Рп.д
Рп.=49959 Па
Умова виконується з обраним перепадом.
9. Визначаємо значення ?2=0.99443, що відповідає модулю m2
Тому що різниця між ?1 і ?2 не перевищує 0.0005, тоді значення m1 і ?1 уважаємо остаточними.
10. Визначаємо діаметр пристрою по формулі:
![]()
мм
11. По формулі обчислюємо витрата
кг/год
По формулі обчислюємо погрішність обчислення
,
при цьому виконалася умова
![]()
Після
розрахунку
пристрою знаходимо
нижню робочу
ділянку шкали
дифманометра
Qм прmin,
на якому
:
Qм
прmin=
.
Висновок
Порівняльний аналіз технологічних параметрів отриманих у період досвідченої експлуатації й базовим варіантом приводиться в таблиці 2.
Приклад розрахунку параметрів процесу:
Витрата газу
Період випалу
Час реверсії
Об'єм повітря на горіння
Об'єм повітря на охолодження
Маса завантаження
Маса що вивантажується вапна
507 нм/цикл 840 сек
31000 нм3/година 18000нм3/година 9,600 кг/цикл 5,452кг/цикл
Добова продуктивність; 86400*5,4527(840+ 100)-500т вапна в добу
Витрата тепла: 507нмВ цикл* 36043кДж/м3 5,452кг/вапна в цикл
Надлишок повітря на горіння: 31000 нм у год.*840сек/3600___________ 507нм3/цикл*36043кДж/м3*1,Н/4200нм3/кДж =3352 кДж/кг вапна(800 ккал/кг вапна) =1,45
Таблиця 2.
| Показники технологічного процесу | Розмірність | Прототип |
Серія №1 |
Серія №2 |
Серія №3 |
Серія №4 |
Серія №5 |
| Вид палива | Природний газ | ||||||
| Витрата умовного палива | кг/т | 170 | 111 | 112 | 113 | 114 | 120 |
| Теплота згоряння | КДжм* | 35300 | 36043 | 36043 | 36043 | 36043 | 36043 |
| Коефіцієнт надлишку повітря | 1,2 | 1,2 | 1,3 | 1,4 | 1,5 | 1,6 | |
| Температура в перехідному каналі | °З | 1200 | 940 | 950 | 1100 | 1170 | 1200 |
| Температура газів, що відходять | °с | 315 | 70 | 75 | 110 | 120 | 150 |
| Характеристика вапна СаО+М§О ППП Час гасіння | мін |
85-95 2+5 3+5 |
85+93 3+7 4+8 |
92+95 2+5 3+5 |
92+95 2+5 3+5 |
92+95 2+5 3+5 |
92+95 2+5 3+5 |
| Питома витрата газу | нм3/т | 149 | 97 | 98.5 | 99,2 | 100 | 105 |
Подачу вапняку на випал роблять порціями по 4,7т через 780+100 нм/т сек у кожну шахту одночасно. Аналіз отриманих даних свідчить, що оптимальні теплотехнічні параметри роботи ГШР печі досягаються при питомій витраті газу в межах 98,5+100 нм/т вапна й коефіцієнті співвідношення газ-повітря 1, 3-І ,5 димових газів забезпечують, що температуру -, у перехідному каналі°950+1170 С и°75+120 С на виході з печі.
Підвищення витрати газу понад 100 нм/т вапна не поліпшує характеристик отриманого вапна, а зменшення витрати газу менш 98,5 нм /т вапна приводить до погіршення якості продукції.
Список літератури
1. Виробництво вапна в шахтної печі. Технологічна інструкція ТИ 13-2002. Розроблена І. Н. Фентисовим, О. М. Шебаниц. – К., 2002
2. О.В.Монастирів, О.В.Олександров. Печі для виробництва вапна. – К., 2003
3. Олійник О.В. Технологічна інструкція 81. – К., 2002