Адаптація молодших школярів до навчально-виховного процесу
У синдромі 5 „ВВ” –„Ворожість у відношенні до дорослих” зафіксовані у поведінці окремих дітей 1, 2, 3, 5, 6, 10, що особливо хвилює 13, 4, 15, 16, що свідчить про відкриту ворожість, яка проявляється в асоціальній поведінці, та симптомами 18, 20 – що свідчить про повну, некеровану ворожість. У синдромі 6 „ТД – тривога у відношенні до дітей” найчастіше фіксується симптомом 6, 11:
любить бути в центрі уваги;
шумно веде себе, коли вчителя немає в класі.
У синдромі 7 „А – недостатність соціальної нормативності” переважають симптоми 2 і 6.
У синдромі 8 „ВД – ворожість до дітей відзначаються тільки поодинокі випадки фіксації окремих симптомів. У синдромі 9 „Н – непосидючість” у 3-4 учнів із класу зафіксовані симптоми 5 – нестандартний, не пунктуальний;
9 – в класі не може на чому-небудь довго зосереджуватись.
Наявність порушень, зафіксованих синдромах 10 „ЕН – емоційне напруження” та 11 „НС – невротичні симптоми” підтверджених даними КТВ та тесту Люшера свідчать про емоційну незрілість, високий рівень тривожності.
Тісно зв’язані між собою синдроми
12 „С” – несприятливі умови середовища;
15 „Б” – хвороби і органічні порушення;
16 „Ф” – фізичні дефекти.
Фіксація симптому 2 із синдрому 15 „Часті простуди” викликає наявність 2 симптому.
У синдромі 12 – „не буває в школі по декілька днів”.
У 13 дітей 1-В класу зафіксовано симптом 2 синдрому 15 „хвороби”– „часті простуди” тоді як у 1-Б класі їх зафіксовано тільки 4. це свідчить про фізичну ослабленість дітей, що може бути як причиною дезадаптації, так і її наслідком.
Взагалі, по цьому синдрому у 1-В класі зафіксовано 23 випадки у різних учнів, у 1-Б класі – 10 випадків.
Коротко у процентному відношенні результати спостережень записані в КС по окремих симптомах можна виразити в таблиці.
| НД | Д | У | ТВ | ТД | А | Н | ВД | ЕН | НС | С | СР | УО | Б | Ф | |
| 5% | 12% | 8% | 1,65 | 11% | 4,9% | 4% | 5% | 2,8% | 3,8% | 2% | 6% | 2,3% | 0 | 4,4 | 2% |
В зв’язку з тим, що в КС немає інтерпретації результатів і середньої норми для молодших школярів, ми можемо допустити, що рівень дезадаптації у нашому випадку низький і при співставленні з результатами інших методик говорити про позитивний вплив рівня готовності до школи на адаптацію дітей молодшого шкільного віку до навчально-виховного процеси.
Звичайно, аналіз успішності та результатів контрольних робіт доповнює наші дані про процес адаптації, тим більше що по Синдрому 14 – „РВ розумова відсталість” не було зафіксовано жодного відхилення у обох класах.
Аналіз контрольних робіт показав, що із 52 учнів – математику написали на „5” – 35 учнів
на „4” – 16 учнів
на „3” – 1 учень
українська мова на „5” – 32 учня
на „4” – 19 учнів
на „3” – 1 учень
техніка читання на „5” – 44 учня
на „4” – 6 учнів
на „3” – 2 учні
з них
1-Б клас – 25 учнів2-В клас – 27 учнів
-
1-Б 2-В читання математ. укр. мова читання математ укр.мова „5” 24-96% 21-84% 20-30% 20-74% 14-52% 12-44% „4” 1-4% 4-16% 5-20% 5-18,5% 12-44% 14-52% „3” – – – 2-7,6% 1-4% 1-4%
Після обробки цих результатів ми можемо зробити порівняльний аналіз за таблицею 1.
Таблиця 1. Таблиця середніх показників по класах.
-
Середні показники 1-Б 1-В Середній вік на момент вступу до школи 6 років 8 місяців 6 років 4 міс. Середній рівень освіти батьків (у балах) 0,9 1,4 Середній рівень психологічної готовності до школи 1,2 б 0,8 б Середній бал успішності 4,9 4,5 Середній бал дезадаптації 10,8-4,6 % 12,8-6 %
Крім вищеназваних методик для виявлення залежності процесу адаптації першокласників від різноманітних факторів був використаний Кольоровий тест відношень. Спільно з учнями було визначено ряд понять, пов’заних з школою: „школа”, „вчитель”, „урок”, „контрольна робота”, „дзвінок”, „перерва”, „однокласники”.
Для визначення психологічного впливу на учня його сім’ї, психологом було додатково введено поняття „сім’я”. Учням пропонувалось вибрати 8 кольорів Тесту Лошера колір, який найбільше відповідає даному поняттю.
Кольори дозволялось повторювати. Потім учень ранжував ці кольори від „найкрасивішого”, „найприємнішого до „найнеприємнішого”, „найгіршого”.
Визначивши позицію кожного із цих понять ми дістали змогу вияснити, які явища шкільного життя позитивно впливають на емоційний стан кожного учня, сприяючи його особистості адаптації, а які навпаки, пригнічують, викликають тривогу, яка проявляється у дезаптаційних симптомах.
Аналіз результатів даного дослідження дозволив нам порівняти показники по двох класах.
12 учнів 1-Б класу поставили школу на перші 3 позиції, 2 учні відносяться до неї відкрито негативно, в той час, коли таких учнів 1-В класу у 2 рази більше.
Загальний процент по двох класах показав, що 13,4 % негативно відносяться до школи (на кінець навчального року). Порівнюючи його із середнім балом дезадаптації (5 %) ми можемо допустити, що діти, які емоційно відкидають школу, фізично ослабли, потребують повноцінного відпочинку. Наприклад, учениця 1-Б класу Сукач Оксана, що негативно сприймає школу, 17 балів дезадаптації, що є досить високим рівнем, зокрема виявляються невротичні симптоми, ворожість до дорослих. Ставить на останню позицію та позначає сірим кольором вона урок, перерву; коричневий колір, 7 позиція – класне приміщення, орний колір, 6позиція – дзвінок.
Аналіз результатів контрольних робіт показав, що Оксана – єдина учениця в класі, яка з двома контрольними справилась на 4. очевидно, що (справилась) невідповідальність вимог, що ставляться вчителем до даної учениці, психологічна готовність якої до школи можна оцінити, як „середня”; приводить до такої емоційної напруги. Про підтвердження нашого припущення свідчить і те, що вчительку ця учениця ставить на 5 позицію, але вселяє надію на те, що сім’ю вона позначає червоним кольором, який при ранжуванні ставить на 2 позицію.
При аналізі малюнка „Моя сім’я” (методика КМС) наші припущення підтверджуються: сприятливість сімейної ситуації, оцінюється в 0,8 бала при 1,2 бала, але тривожність за цим же малюнком оцінюється в 0,7 бала при 1,2 бала, хоч проведене обстеження за тестом Люшера особистої тривожності не виявлено.
Те, що дана учениця потребує підтримки і індивідуального підходу вчителя, підтверджується ще й тим, що у неї низький соціальний статус – 1 вибір.
Основними факторами, що викликали дезадаптацію у цієї учениці, на нашу думку є:
невідповідність вимог, що ставляться до учнів у про гімназійному класі і рівня її психологічної готовності до навчання;
низький соціальний статус учениці.
При аналізі результатів КТВ неможливо не звернути увагу на учня 1-В класу Олеся Павла. При першому дослідженні за допомогою тесту Люшера виявилось, що його тривожність оцінюється в 12 балів. При співставленні цього результату із результатом інших методик було встановлено, що за „Картою спостережень” він набрав 39 балів, що є найвищим результатом дезадаптації у всій виборці свідчить серйозні порушення в розвитку його особистості і поведінки: її симптомів, закреслених у його карті, знаходяться за вертикальною лінією. Основні синдроми, де є порушення: „Недовіра до нових людей, ситуацій”, „Депресія”, „Ворожість до дорослих” ”Недостатність соціальної нормативності”, „Емоційна напруга”. За тестом КТВ останню позицію в ранжуванні займає дзвінок, а школу і сім’ю ставить на 6 позицію, що свідчить про однаково негативне до них ставлення.
Олесь Павлик пішов у школу в 7 років 10 місяців, тоді як середній рівень по класу 6 років 4 місяці. Рівень його готовності до школи – середній.
Перші місяці навчання почалися з труднощів з читання. Оцінка на кінець року з читання – „3”. Більш детальне вивчення та аналіз результатів тестування: низький соціальний статус (2 вибори), відсутність інших членів сім’ї на малюнку „Моя сім’я” показали, що основним фактором, що викликає високий рівень дезадаптації у цієї дитини є несприятлива сімейна ситуація, неправильні методи виховання в сім’ї. Батько, власник фірми, свою сім’ю залишив, одружившись з іншою, хоч і утримує сина, не відмовляючи йому ні в чому. Ведеться затяжна боротьба між колишнім подружжя за те, з ким буде жити син. Така ситуація не може травмуючи не відбитись на формуванні особистості школяра. При повторному проведенні тесту Люшера, тривожність Олеся Павла була 11 балів. Цей та інші приклади можуть бути підтвердженням нашої гіпотези, що на процес адаптації молодших школярів значно впливає такий фактор, як сприятлива сімейна ситуація.
Детальніше показники кольорового тесту відношень можна проаналізувати за таблицею № 2.
Таблиця № 2. Таблиця показників по Кольоровому тесту відношень.
| № п/п | Значимі показники | 1-Б клас | 1-В клас | Загальні |
| 1. | Всього учнів | 25 | 21 | 46 |
| 2. |
Школа позитивно негативно |
12-48% 2-8% |
9-42,3% 4-18,8% |
45,25 13,4% |
| 3. |
Вчитель позитивно негативно |
17-68% 2-8% |
13-61% 3-14% |
64,5% 11% |
| 4. |
Сім’я позитивно негативно |
18-72% 1-4% |
11-51,7% 2-9,4% |
62% 6,7% |
| 5. |
Урок позитивно негативно |
13-52% 3-12% |
13-61% 6-28% |
55,5% 20% |
| 6. |
Контрольна позитивно негативно |
8-32% 8-32% |
13-61% 4-19% |
46,5% 25,5% |
| 7. |
Дзвінок позитивно негативно |
10-40% 6-28% |
6-28% 8-37,6% |
34% 31% |
| 8. |
Перерва позитивно негативно |
7-28% 10-40% |
8-37,6% 3-14% |
33% 27% |
Зацікавленість у автора дипломної та адміністрації школи викликав той факт, що 31 5 учні відкрито негативно реагують на дзвінок, а за КТВ дзвінок часто позначають сірим, коричневим, чорним кольорами.
Можливо варто для шестиліток замінити звуковий сигнал перед початком уроку на більш мелодійний, організуючий.
Про неправильну організацію перерв, їх негативний емоційний вплив на окремих дітей свідчить той факт, що тільки 33% дітей ставляться до перерв позитивно, а 27% сприймають їх відкрито негативно, ставлячи їх на останні позиції у ранжуванні 12 учнів 1-В класу із 21 позначили перерву чорним, сірим та коричневим кольорами.
Важливим фактором, що сприяє адаптації до школи молодших школярів – навчання в школі є їх високий соціальний статус. Соціометричне дослідження, проведене в обох класах, показало, що рівень згуртованості в обох класах ще невисокий.
1-Б клас – 26 5, 1-В клас – 29,7 %. Коефіцієнт сприятливості колективу вищий у 1-Б класі – 0,9; у 1-В класі КСК – 0,6.
Якісний аналіз показав, що рівень адаптації і соціальний статус учня взаємопов’язані прямою залежністю.
Проективна методика „Кінетичний малюнок сім’ї” використовувалась для уточнення даних інших методик для визначення впливу сім’ї, як важливого фактору, що впливає на адаптацію молодших школярів до навчально-виховного процесу.
Аналіз заяв батьків про вступ дитини у школу показав, що у семи учнів з 52 обстежуваних немає батьків, або батько не бере участі у вихованні дитини. Крім цього, важкі матеріальні умови, безробіття, зайнятість батьків своїми проблемами – це основні причини тих тривожних симптомів, які були зафіксовані у малюнках першокласників „Моя сім’я”.
З метою визначення ступеня узгодженості між кількісними значеннями даних тестування розглядалась окремо для кожного класу кореляція між школами:
1) ступінь вираження дезадаптації в балах;
2) кількісні показники по семи факторах.
Результати кореляційного аналізу зведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Інтеркореляційна таблиця.
| № п/п | Фактори | Дезадаптація | ||
| 1-Б клас | 1-В клас | Загально середній | ||
| 1. | Вік дітей | 0,82 | 0,87 | 0,85 |
| 2. | Рівень освіти батьків | 0,28 | 0,34 | 0,31 |
| 3. | Рівень готовності до школи | 0,89 | 0,93 | 0,91 |
| 4. | Успішність на кінець навчального року | 0,63 | 0,74 | 0,72 |
| 5. | Рівень інтенсивності тривоги | 0,69 | 0,65 | 0,67 |
| 6. | Сприятлива сімейна ситуація | 0,76 | 0,73 | 0,75 |
| 7. | Соціальний статус | 0,66 | 0,59 | 0,63 |
При негативній кореляції значення однієї шкали зростають із зниженням значення іншої. При позитивній кореляції показники однієї шкали зростають із збільшенням значення іншої.
Приведені в ході написання дипломної роботи дослідження показали, що більшість учнів добре адаптувались до навчання в школі, почувають себе впевнено, вимоги шкільного середовища стають їх внутрішніми переконаннями. Результати тестування виявили, що хороша адаптованість особистості пов’язана з відсутністю таких характерологічних рис, як тривожність, нейротизм тощо. Проте, ми переконались, що дезадаптованість діє на внутрішній світ школяра негативно, часто травмуючи.
Дитина почуває себе пригнічено, дискомфортно, яким би фактором це дезадаптованість не викликалась. Крім того, несприятливий для дитини перебіг адаптації здебільшого супроводжується невротичними відхиленнями і комплексами: неадекватне реагування на людей, події, муки совісті, почуття провини тощо. В цьому разі неспокійний, збудливий, нервовий стан учня обов’язково негативно відбивається на його здоров’ї.
Висновки
Отже, в дипломній роботі була спроба розглянути особливості адаптації молодшого школяра до навчально-виховного процесу і залежність її від різноманітних факторів.
Результати проведених досліджень дають змогу зробити ряд висновків:
Проблема адаптації дітей 6-7 річного віку до школи, до навчально-виховного процесу одна із найважливіших проблем дитячої і педагогічної психології, як і проблема психологічної готовності до шкільного навчання.
Від їх вирішення залежить як побудова оптимальної програми виховання і навчання дошкільників, так і формування навчальної діяльності у учнів молодших класів.
Одержані в результаті дослідження дані мають безпосереднє відношення до багатьох важливих проблем педагогічної психології, пов’язаних з формуванням повноцінної навчальної діяльності обдарованих дітей, зокрема з її передумовами в дошкільному періоді дитинства:
Зі створенням оптимальних умов для якнайшвидшої повної адаптації школярів до навчально-виховного процесу.
в результаті проведених досліджень підтвердилась гіпотеза про те, що адаптація 6-7 річних дітей до школи у великій мірі залежить:
від їх рівня психологічної готовності до школи;
від психологічного клімату в сім’ї;
від особистих якостей учня, зокрема від рівня тривожності;
від між особистісних стосунків, що склались в даному класі.
проблема адаптації молодших школярів настільки багатогранна і складна, що потрібне проведення дальших експериментальних досліджень, спрямованих на поглиблення вивчення цього процесу.
Методика „Карта спостережень” Скотта може бути використана як для діагностики дезадаптації у молодших школярів, так і в якості інструмента для реалізації індивідуального підходу до учня.
Методика КТВ може бути ефективно використана для оцінки зміни емоційного стану учня та його ставлення до різних явищ шкільного життя.
Одержані в результаті роботи дані дозволяють дати рекомендації шкільним психологам по застосуванню тестів і процедурі їх проведення:
обов’язково виявляти рівень психологічної готовності дитини до школи, фіксуючи всі дані і зберігаючи їх в особовій справі;
зібрати якомога більше інформації про дитину вже в перші дні її перебування в школі;
застосовувати методику КТВ та тест Люшера на різних етапах навчання дитини в школі для визначення факторів, що викликають симптоми дезадаптації;
із дітей, що мають подібні психологічні проблеми, утворити групи і вести з ними корекційну роботу.
Література
Андреева І.М. Социальная психология – М., 1980
Бодалев А.А., Новикова Е.В. Общение и формирование личности Школьника – М. Педагогіка, 1987, 28-39
Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. – М. Педагогика, 1988
Божович Л.И. Личность и ее формирование
Безруких М.М. Знаете ли вы своего ученика М. Просвещение, 1991
Бурлинская Г.В. Возрастно-психологическое консультирование, – МГУ. – 1990
Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском воздасте. М., 1968
Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии, 1979. – № 4
Выготский Л.С. Детская психология // Собр. Соч. – М. – 1984 – т. 4
Гонявлін Ф.Н. Психологія. – К: Вища школа, 1975
Давыдов В.В. Содержание и строение учебной деятельности школьников // Психологические проблемы процесса обучения младших школьников. М – 1978
Давыдов В.В. Психологическое развитие в младшем школьном возрасте // Возрастная педагогическая психология. Под ред. А. В. Петровского. М. – 1963
ДуброВина И.В. Рабочая книга школьного психолога. М: Просвещение, 1991
Дусавицкий А.К. Межличностные отношения в младшем школьном возрасте и их зависимость от способа обучения //Вопросы психологии. – 1983. № 1
Андрущенко Т.Ю., Захарова А.В. Исследование самооценки младшего школьника в учебной деятельности/Вопросы психологии, – 1980 – № 4
Запорожець А.В Підготовка дітей до школи /Основи дошкільної педагогіки – М.– 1980. – с.25—257
Кган М.С. Человеческая деятельность. – М, 1974
Кириленко Г.А. Психологічна характеристика прчин неуспішності молодших школярів. Поч.. школа, № 2, 1992
Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок. Психологическая активность к школе. – М. – 1987
Коломинський Я.Л., Панько А.А. Психологічна готовність до школи./Популярна психологія для батьків/ за ред. А.А. Бодальова. – М. Педагогіка, 1982
Коломинський Я.Л. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. – М.: Педагогіка
Ких П.Я. К разработке диагностических тестов интеллектуального развития шестилетних детей.// Вопросы психологи. – 1983. – № 6
Кондратьев Р.Р. Общение и развитие личности в учебной деятельности // Экспериментальные исследования правилам психологической психологи, 1979
Костюк Г.С. актуальные вопросы обучения и развития младших школьников, – Киев, 1970
Круглов Г.С. Роль ценностных ориентаций в формировании личности школьника // Психологические особенности формирования личности школьника. – М. 1983
Крутецький В.А. Розвиток особистості в молодшому шкільному віці/Психологія навання та виховання школярів. – М.: Просвещение, 1976
Крутецький В.А. Розвиток особистості в молодшому шкільному віці/Основи педагогічної психології. – М.: Просвещение, 1972
Кравцова Е.Е. Психологические проблемы готовности детей к обучению в школе. – М.: Педагогика, 1991
Лебединский В.В. «Эмоциональные нарушения в детскОм возрасте и их коррекция», – М: МГУ, 1990
Леонтьев А.М. Формування особистості/Виборані психологічні твори у 2-х т. – т.2 – М.: Педагогіка, 1983
Липкина А.И. Самооценка школьника, М., 1976
Матюхина М.В. Мтивация учении младших школьников. – М., 1984
Мир детства: Младший школьник /Под ред. А.Г. Хрипковой М., 1981
Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. М.: Просвещение, 1990
Новикова Е.В. Оосбенности обучения и проявления школьной дездартации у младших школьников и подростков // Общение и формирование личности школьника. – М., 1987
Новикова Л.И. Педагогика детского коллектива. – М: Педагогика, 1978
Особенности психологического развития детей 6-7 летнего возраста / под ред. Д.Б. Эльконина, А.Л. Венгера, м., 1988
Пастухов Е.Г. Коли в сім’ї школяр, – К.: Знання, – 1972
Пиаже Ж. Теорыя Пиаже // история зарубежной психологи, 30-е -60-е годы ХХ век, Тексты. – М.: 1986
Прищепа Е.С. Навчання і виховання шестирічних першокласників. – К.: Радянська школа, 1990
Прокопенко Л.Н. Психологическая профилактика недисциплинированного поведения учащихся. – К.: Вища щкола, 1989
Пелуговский А.В. Проблема развития личности с позиций социальной психологии // Вопросы психологии – 1984 – № 4
Сарджвеладзе Н.И. Личность и ее взаимодействие с социальной средой. – Тбилиси, 1989
Сапогова Е.Е. Психологические особенности переходного периода в развитии детей 6-7 лет. – М. – 1988
Фурман А.В. Умови успішної організації учнів до середньої ланки загальноосвітньої школи в системі посланої диференціації // Психологія, К.:, 1992 Вип. 38. – с.63-73
Фурман А.В. Як допомогти учням долати дезадаптованість до школи. // Рад школа. – 1991 – № 5. – с.25-32
Эльконин Д.Б. Психологические вопросы формирования учебной деятельности в младшем школьном воздасте. // Вопросы обучения и воспитания. – К. – 1961