Xreferat.com » Рефераты по психологии » Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом

Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом

129]. Лише деякі автори зверталися до проблеми дослідження сімейних стосунків з погляду якості шлюбу, задоволеності шлюбом подружжя.

Досліджуючи різні підходи до інтерпретації поняття «задоволеність шлюбом», було виявлено, що в психологічній науці немає єдиної концепції понятійного апарату сімейної психології, а так само існують певні фактори, що впливають на задоволеність подружжя шлюбом. Вступаючи в шлюб, людина прагне збагатити, наповнити своє життя новим змістом. Люди сподіваються на те, що після того, як вони одружаться, їхнє життя стане краще й цікавіше. Ці сподівання лежать в основі майбутньої сім’ї. Коли сподівання починають танути, з'являється реальна загроза шлюбу.

У соціологічній науці існує наступна інтерпретація поняття задоволеності шлюбом, як характеристики «суб'єктивної оцінки кожним з подружжя характеру їхніх взаємин». Сім’я при цьому розглядається з погляду її власних динамічних змін, аналогічним процесам у малій групі. Часто вживаними синонімами терміну «задоволеність шлюбом» є «успішність шлюбу», «згуртованість сім’ї», «сумісність подружжя» тощо.

Стабільність шлюбу й задоволеність шлюбом є досить пов'язаними характеристиками, що відображають різні рівні відносин подружжя. Першим, найзагальнішим, є рівень стійкості шлюбу, тобто юридична збереженість шлюбу (відсутність розлучення). Другий рівень є рівень «пристосування в шлюбі», «адаптованості подружжя». Третій рівень є найбільш глибоким. Це рівень «успіху» або «успішності» шлюбу, що характеризується збігом ціннісних орієнтацій подружжя [22, 132].

Подружня задоволеність шлюбом є не що інше, як суб'єктивне сприйняття людьми крізь призму соціокультурних норм ефективності функціонування сім’ї в плані задоволення їхніх індивідуальних потреб. Так, в одному з досліджень були виділені три блоки факторів, що впливають на якість сімейних відносин: перший блок факторів пов'язаний з особистістю подружжя, їхнім походженням і сімейним вихованням, другий блок – пов'язаний з передісторією шлюбу й умовами його виникнення, третій блок – фактори, що проявляються в процесі спільного життя подружжя (характер внутрішньосімейних стосунків, організація побуту).

За результатами дослідження, серед факторів першого блоку несприятливо впливають на успішність шлюбу виховання в неповній родині, ранній вік вступу до шлюбу, а так само заперечення батьків подружжя проти виникнення даного шлюбу.

До числа факторів другого блоку, що негативно впливають на стабільність шлюбу, було віднесено короткочасність дошлюбного знайомства, а так само значну різницю у віці між одруженими.

Найбільш великою виявилася третя група факторів, що відображають специфіку стосунків у сім’ї подружжя, що розлучаються. Ці сім’ї характеризувалися несправедливим розподілом домашніх обов'язків, часто зустрічалася сексуальна дисгармонія, надмірне вживання алкоголю одним з членів подружжя. Окрім цього, загальний шлюбний потенціал складається з фізичного, матеріального, культурного, сексуального й психологічного факторів. Фізичний фактор має повністю інтуїтивний характер: незалежно від статевої ідентифікації, одна людина викликає в іншої людини абсолютну симпатію або антипатію. Ця індивідуальна й глибоко особистісна реакція визначається всім фізичним виглядом, тембром голосу, манерою поводження, мовою, мімікою, жестикуляцією, манерою одягатися властивим окремій людині.

Визначаючись на перших етапах спілкування, фізичний фактор відрізняється винятковою стійкістю. Матеріальний фактор визначається співвідношенням внеску партнера в загальний матеріальний статус сім’ї й відповідністю цього внеску очікуванням і вимогам іншого партнера. Культурний фактор визначається співвідношенням інтелектуально-культурних запитів подружжя. Виразність цього фактора досить мінлива на протязі життя навіть однієї пари.

Сексуальний фактор визначається відповідністю реальної програми інтимної близькості кожного з партнерів сексуальним очікуванням іншого. Цей фактор піддається багатьом впливам, у тому числі впливам віку й стану здоров'я, з якими він і повинен насамперед співвідноситися. Всі розглянуті вище фактори тісно пов’язані один з одним. І, все-таки, особливе положення займає психологічний фактор. Цей фактор – колектор, на якому фокусуються всі інші, і в той же час він визначає єдність і цілісність людської поведінки. У загальній структурі шлюбної взаємодії психологічний фактор має на увазі співвіднесення особистісних особливостей подружжя, насамперед їхніх характерів і рольових домагань [19, 20].

До числа факторів, що впливають на задоволеність шлюбом відносять наступні:

позитивне ставлення до партнера, що виражається в легкості спілкування, сексуальної, фізичної й інтелектуальної привабливості партнера, збіг ціннісних орієнтацій партнерів;

емоційна задоволеність відносинами з партнером: вираження любові з його боку, повага, взаємна допомога подружжя особистісному зростанню кожного, задоволеність тим, наскільки добре партнер виконує запропоновану соціально-емоційну роль, наскільки рівноправними є його відносини з партнером, наявність сексуальної задоволеності, любов до партнера, відповідність образу дружини образу ідеального чоловіка, відчуття подружжя себе єдиним цілим – подружньою парою;

параметри ефективності спілкування в подружній парі: глибина саморозкриття партнерів, точність невербальної комунікації, наявність у подружжя загальних символів, спільність очікувань, частота успішного спілкування в парі, подібність сприйняття подружніх ролей, взаєморозуміння й емпатія;

взаємодія, що поєднує такі фактори успішності шлюбу, як дружба подружжя, спільність їхньої діяльності, ефективність взаємодії, фізична близькість при взаємодії. Крім явища «задоволеності шлюбом» вчені виділяють таке поняття як «незадоволеність шлюбом» [15, 31-32].

Подружня незадоволеність є наслідком незадоволеності потреб, серед яких:

незадоволеність сексуальних потреб одного або обох членів подружжя;

незадоволеність потреби в цінності й значимості свого «я» (порушення почуття власної гідності з боку партнера, його зневажливе ставлення, образи, критика);

незадоволеність потреби одного або обох членів подружжя в позитивних емоціях (відчуження подружжя, емоційна холодність);

фінансові розбіжності подружжя (питання спільного бюджету, внеску кожного партнера в матеріальне забезпечення сім’ї);

незадоволеність потреби у взаємодопомозі, потребі в співробітництві, пов'язаної з розподілом обов'язків у родині;

різні потреби в проведенні відпочинку й дозвілля.


1.5 Методи діагностики подружніх взаємин


Необхідну інформацію, що дозволяє дати кваліфіковану оцінку взаємин подружжя, психолог одержує за допомогою діагностичних опитувальників, що виявляють особливості спілкування й взаємин, якості особистості членів подружжя, способи проведення сімейного дозвілля, спільність інтересів і цінностей, а також дозволяють зрозуміти морально-психологічні основи подружніх взаємин.

Методи вивчення особливостей спілкування й взаємин у подружній парі визначають, що спілкування між людьми є основою сімейного благополуччя й включає дуже важливу функцію – допомога людині забезпечити особистий комфорт собі й своїм близьким.

Спілкування та взаємини подружжя в благополучних сім’ях характеризуються відкритістю, інтимністю, довірою один до одного, високим рівнем взаємної симпатії, конструктивністю, рефлексивністю, гнучким, демократичним характером розподілу ролей в родині, моральною й емоційною підтримкою. Особливості розподілу сімейних ролей, очікувань і домагань у шлюбі, сумісність подружньої пари досліджуються за допомогою спеціальних методик.

Опитувальник «Спілкування в сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) вимірюють рівень довіри спілкування в подружній парі, подібність у поглядах, спільність символів, взаєморозуміння подружжя, легкість спілкування. Методика «Рольові очікування й домагання в шлюбі» (Див. Додаток І.)виявляє уявлення подружжя про значимість у сімейному житті тих або інших ролей, а також про бажаний розподіл їх між чоловіком і дружиною.

Методика «Розподіл ролей у сім’ї » (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ) визначає ступінь реалізації чоловіком і дружиною тієї або іншої ролі: відповідального за матеріальне забезпечення сім’ї, хазяїна (господарки) будинку, відповідального за виховання дітей, організатора сімейної субкультури, розваг, сексуального партнера.

Методи дослідження сімейного дозвілля, інтересів і цінностей визначають духовну взаємодію партнерів, їхню духовну сумісність, проявляються на соціокультурному рівні подружніх відносин. Це спільність ціннісних орієнтації, життєвих цілей, мотивації, соціального поводження, інтересів, потреб, а також спільність поглядів на проведення сімейного дозвілля. Відомо, що подібність інтересів, потреб, цінностей тощо є одним з факторів подружньої сумісності та стабільності шлюбу. Саме ці якості подружжя і допомагає визначити тест-опитуваник задоволеності шлюбом (В.В.Столін, Г.П.Бутенко, Т.Л.Романова) (Див. Додаток ІІ), призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності- незадоволеності, а також узгодження-неузгодженості задоволеності шлюбом у конкретній подружній парі.

Крім тестування в дослідженні подружньої пари можна використовувати опитування, бесіду, інтерв'ю. Метод опитування дозволяє виявити соціально-економічні й демографічні характеристики подружньої пари: житлові умови, сімейний бюджет, стаж шлюбу, вік подружжя й різницю у віці, рід занять, кількість і вік дітей. Метод бесіди або інтерв'ю може бути використаний, якщо буде потреба у вивченні мікрооточення сім’ї. Цей фактор також має значення для стабілізації шлюбу й сім’ї в цілому. Крім того, необхідно знати, на якій стадії шлюбу перебуває пара, тому що для кожної стадії характерні типові проблеми, структура відносин, уклад і спосіб життя сім’ї.

Розділ 2. Організація, методика та результати дослідження рівня подружньої сумісності


2.1 Методика та організація дослідження


У дослідженні взяли участь 20 респондентів (10 пар). Емпіричне дослідження базується на вивченні таких параметрів подружньої взаємодії: об’єкт подружньої взаємодії, умови сімейної взаємодії, показники стабільності подружніх стосунків. Відповідно до завдань емпіричного дослідження було підібрано методики дослідження: опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова) (Див. Додаток І), опитувальник “Задоволеність шлюбом” (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко) (Див. Додаток ІІ), Методика «Розподіл ролей у сім’ї» (Ю.Є.Альошина, Л.Я.Гозман, Є.М.Дубовська) (Див. Додаток ІІІ.)

Опитувальник «Задоволеність шлюбом» (В.Столін, Т.Романова, Г.Бутенко)

Щоб дослідити особливості задоволеності шлюбом подружніх пар, що входять до вибірки, яка становить десять сімей, було визначено рівень задоволеності шлюбом за допомогою теста-опитувальника «Задоволеність шлюбом».

Даний тест призначений для експрес-діагностики ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності конкретної подружньої пари. Даний опитувальник може застосовуватись індивідуально в консультативній практиці та масово для з’ясування задоволеності шлюбом членів тієї чи іншої соціальної групи.

Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню з опитувальника відповідають три варіанти відповіді. Якщо обраний варіант відповіді досліджуваного збігається з наведеним у ключі, йому нараховується 2 бали, якщо досліджуваний обрав проміжний варіант, то він отримує 1 бал, якщо відповідь не збігається з наведеною в ключі – 0 балів. Після цього підраховується сумарний бал.

Високі бали свідчать про високу задоволеність шлюбом, при цьому за розподілом балів розрізняють такі сім’ї : – 0-16 балів - абсолютно неблагополучні; – 17-22 бали - неблагополучні; – 23-26 бали - скоріше неблагополучні; – 27-28 балів - перехідні; – 29-32 бали - скоріше благополучні; – 33-38 балів - благополучні; – 39-48 балів - абсолютно благополучні.

Опитувальник “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова)

За допомогою методики РОД визначають уявлення подружжя:

про значущість у сімейному житті сексуальних стосунків, особистісної згуртованості чоловіка і дружини, батьківських обов’язків, професійних інтересів кожного з подружжя, господарсько-побутової сфери, моральної й емоційної підтримки, зовнішньої привабливості партнерів (ці показники, що відбивають основні функції сім’ї, утворюють шкалу сімейних цінностей — ШСЦ);

про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (ці показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань — ШРОД).

Приладдя. Два набори по 36 карток з цупкого паперу (картону). На кожну картку наносять номер і текст тверджень набору. 4 картки-класифікатори з таким написом на кожній: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”.

Порядок роботи. Подружжю пропонується самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхній статі, з такою письмовою інструкцією:

“Шановний(а) пане (пані)! На запропонованих Вам картках наведені різні твердження про шлюб, сім’ю, стосунки чоловіка і дружини. Вам надано чотири картки з варіантами відповідей: “Цілком згодний”, “Загалом це правильно”, “Це не зовсім так”, “Це неправильно”. Уважно читаючи кожне твердження, розподіліть усі картки відповідно до цих чотирьох варіантів відповідей. Якщо Ви цілком поділяєте твердження, покладіть картку з цим твердженням під картку “Цілком згодний”; якщо вважаєте, що твердження правильне, але з невеликими застереженнями і доповненнями — під картку “Загалом це правильно”; якщо твердження здається Вам загалом неприйнятним, але з чимось Ви згодні — під картку “Це не зовсім так”; якщо категорично не згодні з твердженням — під картку “Це неправильно”.

Розподіляючи картки з твердженнями на чотири групи, намагайтеся висловлювати особисту думку, а не ту, яка побутує серед близьких і друзів. Дякуємо за участь у психологічному обстеженні”.

Після виконання подружжям завдання консультант реєструє відповіді чоловіка і дружини у протоколі консультаційного дослідження

Опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї»

Опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї» давав можливість визначити:

1) переважну орієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення;

2) позитивне або нейтральне відношення до дітей;

3) відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки;

4) орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.);

5) позитивне або негативне відношення до кохання;

6) орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки;

7) уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.

Друга частина опитувальника містила інформацію про реальний розподіл ролей у родині в семи сферах. У цю частину були включені шкали, призначені для виявлення наступних характеристик сімейної взаємодії:

1) активність відстоювання своїх поглядів;

2) оцінка активності іншої людини у відстоюванні своїх поглядів;

3) рівень конфліктності сім’ї ;

4) конструктивність подружніх сварок;

5) особливості примирення після конфлікту;

6) рівень спілкування між людьми;

7) терпимість до подружньої автономії;

8) оцінка терпимості до автономії партнера.

Було виділено 14 параметрів, що відрізняють традиційні сім’ї від егалітарних і в такий спосіб характеризують ступінь традиційності сім’ї: орієнтація на обов’язок, а не на задоволення (1); ставлення до дітей як головної сімейної цінності (2); уявлення про необхідність спільних дій в будь-якій ситуації (3); традиційне уявлення про роль жінки на роботі та вдома (4); уявлення про те, що функції виховання дітей (5) і підтримки емоційного клімату в сім’ї (6) є переважно жіночими, а матеріальне забезпечення сім’ї (7) – чоловічий; можливість лише для чоловіка відстоювати свої погляди (8), а для дружини – підкорятися в ситуації розбіжності з ним (9); терпимість дружини до автономії чоловіка (10) і нетерпимість чоловіка до автономії дружини (11); традиційний розподіл ролей у сферах: виховання дітей (12), емоційний клімат (13), матеріальне забезпечення (14).

Параметри (1) – (7) характеризують установки подружжя, (8) – (14) відображають реальні відносини в сім’ї. По кожному з 14 параметрів кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї , що теоретично варіюється від 0 до 28.

Крім загального індексу, підраховувалися також 4 частки:

1) тільки по відповідях чоловіка;

2) тільки по відповідях дружини;

3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»;

4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини».

Для того, щоб досліджувані почувалися максимально комфортно, опитування проводився на території їхнього місця проживання, в час, який підходив досліджуваним, щоб не викликати незручності при опрацюванні завдань. Опитуванню передувала настановна бесіда, в ході якої, крім інших, висвітлювалася тема конфіденційності. Після прочитання інструкції члени подружжя відправлялися в різні кімнати для самостійної роботи, щоб уникнути обміну враженнями. Час роботи досліджуваних з опитувальниками не було обмежено, вони мали можливість задавати додаткові запитання, якщо було щось незрозуміле.


2.2 Результати дослідження подружньої сумісності на основі запропонованих методик


2.2.1 Дослідження особливостей задоволеності шлюбом

Для дослідження особливостей задоволеності шлюбом було досліджено 10 подружніх пар, які було розподілено в таблиці 2.1. за стажем подружнього життя, крім цього в даній таблиці подано додаткову інформацію про кожну сім’ю, для більш точної характеристики кожного подружжя.


Таблиця 2.1.

№ п.п. Кодове ім’я Вік Стать Стаж подружнього життя Діти
1 А.Б 23 жіноча 2 1

О.Б 25 чоловіча 2 1
2 О. Л-ка 21 жіноча 5 2

І. Л-кий 22 чоловіча 5 2
3 Н. Т-о 25 жіноча 0,5

Ф. Т-о 24 чоловіча 0,5
4 І. Я-ка 21 жіноча 1

М.Я-кий 27 чоловіча 1
5 Ю.Макс 18 жіноча 1 1

К. Макс 22 чоловіча 1 1
6 Ю.Лаг 20 жіноча 2

С.Лаг 21 чоловіча 2
7 Л.Т-ко 22 жіноча 1,5

Ю.Т-ко 22 чоловіча 1,5
8 Г. В-с 24 жіноча 2 1

В.В-с 26 чоловіча 2 1
9 І.К 21 жіноча 1 1

Р.К 23 чоловіча 1 1
10 О.Г-й 20 жіноча 0,5

А.Г-й 19 чоловіча 0,5

Після проведення методики на задоволеність шлюбом (В.В.Столін, Т.Л.Романова, Г.П.Бутенко) подружжя були розподілені за кількістю отриманих балів у порядку їх зростання та визначено до якого типу сім’ї можна віднести дане подружжя, оскільки за даним опитувальником визначається ступень задоволеності шлюбом конкретної подружньої пари. Отримані дані представлені в таблиці 2.2.


Таблиця 2.2.

№ п.п. Кодове ім’я Кількість балів Типи сімей
1 А.Б 19 неблагополучна сім’я

О.Б

2 Ю.Лаг 20 неблагополучна сім’я

С.Лаг

3 Г. В-с 33 благополучна сім’я

В.В-с

4 І. Я-ка 33 благополучна сім’я

М.Я-кий

5 І.К 34 благополучна сім’я

Р.К

6 О.Г-й 34 благополучна сім’я

А.Г-й

7 Л.Т-ко 35 благополучна сім’я

Ю.Т-ко

8 Ю.Макс 37 благополучна сім’я

К. Макс

9 Н. Т-о 37 благополучна сім’я

Ф. Т-о

10 О. Л-ка 44 абсолютно благополучна сім’я

І. Л-кий


Графічно ці данні можна зобразити наступним чином


Діаграма 2.1 Розподіл рівня задоволеності шлюбом серед досліджуваної вибірки

Особливості компонентів подружньої сумісності та задоволеності шлюбом


Отже, за результатами проведеної методики з досліджуваної вибірки, що становила 10 подружніх пар, ми отримали наступні результати: 20% сімей є неблагополучними, що свідчить про невисокий ступень задоволеності шлюбом; 10% сімей є абсолютно благополучними, що свідчить про дуже високий рівень задоволеності шлюбом; 70% сімей є благополучними.

В даному випадку ми використовуємо терміни «благополучні» та «неблагополучні» сім’ї, що ніяк не пов’язані з правовим контекстом терміну «благополучна/неблагополучна сім’я», тому що наразі в правовому полі вживаються інші терміни (а саме: сім’я, що опинилась в складних життєвих обставинах тощо), причому ситуативно даний термін не пов'язаний з нашим дослідженням.

Благополучна сім’я характеризується позитивним впливом на формування особистості дітей в сім’ї, емоційним комфортом в сім’ї, в такій сім’ї існують взаєморозуміння, високий рівень координації.

В такій сім’ї існують взаєморозуміння, взаємна повага між усіма її членами, позитивна моральна атмосфера, спільність поглядів на більшість сфер духовного життя, врахування у сімейному житті інтересів кожного, душевних переживань, психологічна взаємна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності, своєї значущості, взаємна довіра, доброта чуйність, раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем, розуміння завдань сімейного виховання та ін.

Саме такими сім’ями є більшість з досліджуваних сімей, що стало зрозумілим за певними показниками, які ми отримали в ході опитування, що було до початку використання методик.

Абсолютно благополучною сім’єю з даної вибірки є сім’я з досить великим стажем подружнього життя, наявністю дітей та постійним, стабільним місцем роботи. До неблагополучних сімей відносяться сім’ї, які повністю або частково втратили свої виховні можливості з тих чи інших причин.

В результаті цього в таких сім’ях об’єктивно чи суб’єктивно складаються несприятливі умови для існування подружньої пари. До таких сімей в першу чергу відносяться сім’ї, в яких батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають в конфлікт з морально-правовими нормами суспільства; зовні благополучні сім’ї, які допускають серйозні помилки у створенні емоційно-стабільної сім’ї, має місце насильство стосовно жінки, дитини в сім’ї.

Неблагополучними сім’ями з даної вибірки є сім’ї, в яких один або два члени подружжя є безробітними, перебувають в повторному шлюбі або є багатодітними.

2.2.2 Дослідження задоволеності шлюбом залежно від розподілу ролей у сім’ї

Наступний опитувальник «Розподіл ролей у сім’ї» давав можливість визначити рівень гендерно-рольової диференціації (ГРД): переважну орієнтацію на почуття обов’язку або на досягнення задоволення в сім’ї; позитивне або нейтральне відношення до дітей; відношення до сімейних зв'язків як до цінності або навпаки; орієнтація на переважно спільну (або роздільну) діяльність подружжя в різних сферах (відпочинок, друзі й т.д.); позитивне або негативне відношення до кохання; орієнтація на традиційне або нетрадиційне ставлення до жінки; уявлення про важливість матеріальних цінностей у житті людини.

По кожному з параметрів опитувальника кожен з подружжя міг отримати 1 або 0 балів залежно від того, свідчить його (її) відповідь «за» або «проти» традиційної позиції за цим параметром; бали подружжя підсумовувалися, і в результаті виходив загальний індекс статево-рольової диференціації для кожної сім’ї, що теоретично варіюється від 0 до 28.

Після цього було вирахувано ще 4 частки: 1) тільки по відповідях чоловіка; 2) тільки по відповідях дружини; 3) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «установки»; 4) по відповідях обох членів подружжя на шкали блоку «реальні відносини» За результатами даного опитувальника ми отримали наступні показники ГРД, що представлені в таблиці 2.3.


Таблиця 2.3.

№ п.п. Кодове ім’я Загальний індекс ГРД Індекс ГРД дружини/чоловіка Шкала установок Шкала реальних відносин
1 А.Б 14 балів 6 8 6

О.Б
8

2 Ю.Лаг 15 балів 7 10 6

С.Лаг
8

3 Г. В-с 12 балів 7 9 8

В.В-с
5

4 І. Я-ка 15 балів 7 8 7

М.Я-кий
8

5 І.К 17 балів 9 9 8

Р.К
8

6 О.Г-й 13 балів 6 9 5

А.Г-й
7

7 Л.Т-ко 15 балів 8 8 6

Ю.Т-ко
7

8 Ю.Макс 17 балів 9 8 6

К. Макс
8

9 Н. Т-о 14 балів 7 6 7

Ф. Т-о
7

10 О. Л-ка 18 балів 9 10 8

І. Л-кий
8


Для підтвердження правильного вибору обраних методик було обрано неексперементальну дослідницьку стратегію, а саме стратегію зіставлення, що дало можливість зіставити отримані за різними методиками результати та порівняти коефіцієнт задоволеності шлюбом (КЗШ) та загальний індекс гендерно-рольової диференціації (ГРД) за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, що дав можливість зробити висновок про надійність і валідність обраних методик для даної досліджуваної вибірки. Отже, коефіцієнт кореляції становить 0,69 і зв'язок не випадковий, а рівень статистичної достовірності 0,0007. Дані показують, що задоволеність шлюбом позитивно зв'язана зі ступенем традиціоналізації відносин майже по всім індексам ґендерно-рольової диференціації. Цей зв'язок не досягає рівня значимості, але близько наближається до нього. Для одержання більш повної картини змін подружніх відносин відзначимо також, що зв'язок показників задоволеності шлюбом чоловіків і жінок, підрахованих за коефіцієнтом Спірмена, рівний в кожній із досліджуваних сімей.

Спеціалізація (традиціоналізація) відносин в подружжі сприяє вирішенню вартих уваги завдань і тому повинна бути «вигідна» сім’ї й позитивно пов'язана із задоволеністю шлюбом.

2.2.3 Дослідження рольових очікувань і домагань у шлюбі та їх взаємозв’язок з показниками задоволеності шлюбом

Отримані результати 10 подружніх пар, після застосування опитувальника “Рольові очікування й домагання у шлюбі” (О.Волкова, Г.Трапезникова), можна розподілити наступим чином.


Таблиця 2.4.

Сімейні цінності Пара 1 Пара 2 Пара 3 Пара 4 Пара 5 Пара 6 Пара 7 Пара 8 Пара 9 Пара 10
Інтимно-сексуальна сфера Ч 8 9 6 7 5 9 7 6 6 7

Ж 4 3 6 6 7 7 5 6 7 6
Сфера особистісної ідентифікації Ч 4 4 4 5 7 9 6 6 7 5

Ж 2 3 5 6 8 8 7 7 5 6
Господарсько-побутова сфера Ч 8 7 6 5 6 7 5 6 8 5

Ж 4 3 3 4 4 7 6 6 5 5
Батьківсько-виховна сфера Ч 4 8 6 7 7 7 6 8 8 7

Ж 8 4 5 9 6 7 7 7 8 8
Сфера соціальної активності Ч 3 7 8 6 5 4 6 8 7 7

Ж 6 5 6 5 6 8 8 7 6 6
Емоційно-терапевтична Ч 5 3 8 6 6 6 7 7

7

8
сфера Ж 8 4 5 8 7 6 6 8 8 7
Сфера зовнішньої привабливості Ч 7 7 6 8 4 3 5 5 7 5

Ж 6 2 5 5 8 9 8 7 6 4

Нумерація пар відповідає нумерації згідно дослідження про задоволеність шлюбом (див. таблицю 2.2).

В подружній парі спостерігається взаємозв’язок ступеня значущості для шлюбних партнерів різних сфер сімейних цінностей і сімейно-рольової взаємодії. Виявлений взаємозв’язок засвідчує загальну тенденцію до узгодженості ціннісної сфери і, як наслідок, сфери сімейно-рольової взаємодії. Тенденція до ціннісної узгодженості спостерігається, насамперед, між інтимно-сексуальною, емоційно-терапевтичною, господарсько-побутовою сферами і сферою соціальної активності подружжя.

Виявлено взаємозв’язок між узгодженістю сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері, сфері соціальної активності і показниками задоволеності шлюбом як чоловіка, так і дружини. Отримані результати засвідчують, що інтимно-сексуальна сфера є однією з провідних сфер гармонізації подружніх стосунків, і, водночас, найбільш конфліктогенною сферою. Вплив сфери соціальної активності на задоволеність шлюбом подружжя може пояснюватися активною соціальною (професійною) позицією сучасної людини.

Виявлено взаємозв’язок між показниками узгодженості сімейних цінностей і рольовою адекватністю подружжя в різних сферах сімейних цінностей (за шкалами методики “Рольові очікування та домагання у шлюбі”). Таким чином, узгодженість ціннісної сфери подружжя передбачає не тільки досягнення когнітивної згоди, але й узгодженість рольової поведінки шлюбних партнерів.

Результати аналізу виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в інтимно-сексуальній сфері і сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.

Опираючись на отримані дані можна констатувати, що пари під номером 1 і 2 не співпадають по багатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, в господарсько-побутовій сфері, в батьківсько-виховній сфері, в сфері соціальної активності. Стосовно установки чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером, то тут можна зазначити, що партнери з пар №1 і 2 більше націлені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається невідповідність в установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу — тут вочевидь низькі показники значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім’ї, орієнтації на шлюб як середовище, що не сприяє психологічному розрядженню і стабілізації.

Подружні пари під номерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливому психологічному клімату у сім’ї, спостерігається відповідність, а в деяких випадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі, тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не про відмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їхніх очікувань та рольових функції у сім’ї.

Пара під номером 10 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманих даних.

Співставивши результати двоє етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісності стосовно сімейних цінностей (пара 1 і 2) впливає на загальний психологічний клімат у сім’ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.).

Подружні пари під номерами 3-9, виявили достатній/середній рівень задоволеності шлюбом (див. таблицю 2.2.), що проявилося і в рольових очікуваннях та домаганнях — виявили стабільні результати, що відповідають сприятливій психологічній ситуації у сім’ї.

Подружня пара під номером 10 виявила взаємозв’язок між високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань та домагань у сім’ї.

Таким чином, після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, що подружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами партнерів на сімейні цінності, рольові очікування та домагання, а також рівнем задоволеності у шлюбі.

На підставі виявленого взаємозв’язку між показниками значущості сфер сімейних цінностей, узгодженості сімейних цінностей, рольової адекватності та показниками сімейного благополуччя подружжя можемо стверджувати, що узгодженість цих складових сімейно-рольової взаємодії є показником загальної узгодженості функціонально-рольової структури сім’ї.

Тенденція до узгодженості в ціннісному і функціонально-рольовому плані може свідчити про особливу спрямованість на партнера, яка характерна для узгодженої пари і виявляється у прагненні відповідати очікуванням партнера. Спрямованість на партнера може виконувати роль позитивного сімейного мотиватора, який виявляється у прагненні керуватися в сімейно-рольовій взаємодії інтересами шлюбного партнера, членів сім’ї та потребами сім’ї як цілого.

Висновки


Сім’я як найменший суспільний осередок відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни.

Життя більшості людей певним чином пов’язане з сім’єю — своєрідним мікросвітом, де переплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші стосунки. Будучи залежним від соціально-економічного становища країни, політики та рівня культури, сімейне життя безпосередньо впливає на особистість, а пізніше, через кожного з подружжя, через виховання дітей впливає на стан культури суспільства, національну економіку, політичні події тощо. Тому вивчення сім’ї, шлюбу має важливе теоретичне та практичне значення, є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються як в особистісному житті людини, так і в суспільстві.

Сім’я – це найважливіша форма організації особистого побуту, заснована на подружньому союзі та родинних зв’язках. Стосунках між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми, братами і сестрами та іншими родичами, які мешкають разом, ведуть загальне господарство.

Однією з найважливіших проблем сучасного шлюбу є високий рівень розлучень. Соціолого-психологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблеми, а, навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов’язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми, пов’язані з необхідністю заробляти собі на життя, самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та ін.

Проаналізувавши причини розлучень, можна стверджувати, що стан шлюбу значною мірою залежить від рівня сумісності подружжя. Слід зауважити, що подружня сумісність – це складне багаторівневе явище, яке умовно можна поділити на такі види: психофізіологічна, соціально-психологічна і соціально-культурна. Подружня сумісність фактично є міжособистісною сумісністю – взаємним сприйняттям партнерів по спілкуванню та сумісній діяльності, заснованому на оптимальному поєднанні (подібності або взаємоспорідненості) ціннісних орієнтацій, соціальних установок, інтересів, мотивів, потреб, характерів, темпераментів, темпу і ритму психофізіологічних реакцій та інших значимих для між особистісної взаємодії індивідуально-психологічних характеристик.

Сімейні рольові очікування є компонентом сімейно-рольової взаємодії, яка являє собою сукупність установок, норм і зразків поведінки, що характеризують одних членів сім’ї в їхньому ставленні до інших її членів. Сімейні рольові очікування є похідними від моделей сімейно-рольвого розподілу – традиційної, антитрадиційної, егалітарної, які виділяються з урахуванням статеворольової диференціації. Для успішності сімейного життя важливою є узгодженість уявлень про рольову поведінку й рольові очікування подружжя в контексті прийнятої моделі, а також гнучкість самої моделі, її здатність відповідати актуальним потребам життєдіяльності сім’ї.

В умовах сучасної неклеарної сім’ї суперечливість сімейних ролей, вузькі межі їх виконання призводять до незадоволення особистісних потреб членів сім’ї, виступають причиною рольового перевантаження, рольових конфліктів (зокрема рольового конфлікту працюючої жінки). Неоднозначне розуміння подружжям сімейних ролей, ригідність або невизначеність рольових очікувань, неузгодженість рольових очікувань і рольових домагань подружжя, співвідношення високого рівня рольових очікувань стосовно шлюбного партнера і низької оцінки його рольової поведінки виступають причиною незадоволеності сімейних рольових потреб подружжя і, як наслідок, причиною сімейних конфліктів.

Рольові очікування подружжя виявляються у значущості для подружжя певних сфер сімейних цінностей. Узгодженість сфер значущості утворює загальну узгодженість сімейних цінностей подружжя. Відповідність рольових очікувань одного шлюбного партнера рольовим домаганням іншого визначаються як рольова адекватність подружжя. Оцінка подружжям рівня конфліктності в певній сфері сімейно-рольової взаємодії визначається в залежності від того, наскільки рольова поведінка шлюбного партнера співпадає з рольовими очікуваннями стосовно

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: