Креативность и ее диагностика
Дані результати підтверджують висунуту нами на початку дослідження гіпотезу про те, що у креативів підліткового віку взаємозв’язок між рівнем мотивації та інфернальними альтернативами не проявляється.
Висновки
Теоретичний аналіз проблеми мотиваційно-особистісних особливостей креативів і проведене дослідження взаємозв’язку мотивації і особливостей локалізації суб’єктивного контролю свідчать про те, що у креативів підліткового віку не проявляється взаємозв’язок між рівнем мотивації досягнення і інтернальними альтернативами. Таким чином, гіпотеза, висунута на початку нашого дослідження підтвердилась.
Узагальнення матеріалів дослідження дозволяє зробити такі висновки:
Взаємозв’язок між рівнем мотивації досягнення і інтернальними альтернативами у креативів підліткового віку не проявляються.
У творчо обдарованих індивідів наявна специфічна ірраціональна мотивація досягнення, так як творчий акт є спонтанним, некерованим в своїй основі явищем.
Враховуючи мотиваційно-особистісні особливості креативів підліткового віку, ми можемо керувати процесом адаптації учнів до вимог соціокультурного середовища, сприяти формуванню у школярів різнобічного підходу до проблем, поставлених перед ними.
Виховання творчо активних членів суспільства може забезпечити останньому адекватний вибір і реалізацію перспективної моделі розвитку.
Результати дослідження можуть бути використані в педагогічній, віковій, соціальній психології, з метою виявлення творчо обдарованих індивідів і прогнозування їх поведінки.
ЛІТЕРАТУРА
Айхенвальд Ю. Силуэты русских писателей. М.: Республика, 1984. С. 479.
Алиева Е. Г. Творческая одаренность и условия ее развития // Психологический анализ учебной деятельности М.: ИП РАН. 1991. С. 7-17.
Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977.
Арнаудов М. Психологія літературної творчості. М.: Прогрес, 1970.
Батищев Г. С. Діалектика творчості. М., 1984.
Бирюков С. Д. Генетические особенности пластичности поведения человека. Автореферат канд. диссертации. М.: Институт психологии АН СССР. 1988 г.
Богоявленска Д. Б. Інтелектуальна активність, як проблема творчості Ростов-на-Дону, 1983.
Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону, 1983.
В мире науки. М., 1992. № 11-12. С. 20.
Вивчення особистості підлітка / За ред. М.Т. Дригус – К.:Інститут психології АПН України, 1994 – 128.
Вильчек В. М. Алгоритмы истории. М.: Прометей, 1989. С. 20.
Гирш В. Геніальність і виродження. Одеса, 1895.
Гнатко М.М. Психологічні передумови роботи з обдарованими дітьми: Методичні рекомендації.- Луцьк, 1996. –26с.
Гнатко Н. М. Проблема креативности и явление подражания. М.: ИП РАН, 1994.
Годфруа Ж. Що таке психологія. У 2 т. М.: Світ, 1992.
Гончаренко Н. В. Геній у мистецтві і науці. М.: Мистецтво, 1991.
Григоренко Е. А., Кочубей Б. И. Исследование процесса выдвижения и проверки гипотез близнецами // Новые исследования в психологии. 1989 г. № 2. С. 15-20.
Грузенберг С.О. Психологія творчості. Мінськ, 1923.
Гуревич К. М. Современная психологическая диагностика: пути развития // Вопросы психологии. 1982. № 1.
Дружинін В. Н., Хазратова Н. В. Экспериментальное иследование формирующего действия микросреды на креативность // Психологічний часопис. 1994. № 4.
Захаров А. И. Психотерапия неврозов у детей и подростков. Л., 1982.
Ильин Е.П. Мотивация и мотивы.-СПб: Издательство “Питер”, 2000 – 512с.
Корчуганов І.П. Індивідуально-психологічні особливості та соціальні умови розвитку обдарованих дітей: Методичні рекомендації.- Луцьк, 1997.-33с.
Лерна Я. Я. Ритми життя і творчості. Л., 1925.
Лихачев Д. С. Заметки и наблюдения. Л.: Советский писатель, 1989. С. 48.
Ломброзо Ц. Геніальність та божевілля. СПб., 1992. С. 15-16, 21-23.
Лука А.Н. Проблеми наукової творчості // Сірий. Науковедение за рубежем, М. ИПИ-ОН АН СРСР, 1983.
Маслоу А. Самоактуализирующаяся личность // Психология личности. Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера, А. А. Пузырея. М., 1985.
Матюшкин А. М., Снек Д. А. Одаренные и талантливые дети // Вопросы психологии. 1982. №4. С. 88-97.
Олах А. Творческий потенциал и личностные перемены // Суспільні науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение, 1968. № 4. С. 69-73.
Перкинс Д. Н. Творча обдарованість як психологічне поняття // Суспільні науки за рубежем. Р. Ж. Сер. Науковедение. 1988, № 4. С. 88-92.
Пономарьов Я. А. Психологія творчості // Тенденції розвитку психологічної науки. М.: Наука, 1988. С. 21-25.
Просецкий В. А. Психология подражания // Автореф. дис. на соиск. степ. доктора психол. наук. Орел, 1973.
Развитие творческой активности школьников /Под ред. А.М. Матюшина; Науч.- исслед. ин-т общей и пед. психологи. Акад. Пед. Наук СССР.-М.:Педагогика, 1991.-160с.
Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. 1990. № 1. С.164-168.
Розвиток і діагностика здібностей // Під ред. В. Н. Дружиніна і В. В. Шадрикова.М.: Наука, 1991.
Спиваковская А. С. Профилактика детских неврозов. М., 1988.
Субботский Е. В. Генезис личностного поведения у дошкольников и стиль общения // Вопросы психологии. 1981 № 2. С. 68-78.
Теплов Б.М. Избранные труды. В 2-х т. Т.1.- М. Педагогика, 1985.-329с.
Тютюнник В. И. Начальный этап онтогенеза субъекта творческого труда. Автореферат докторской диссертации. М.: МГУ, 1994.
Уарте Х. Исследование способностей к наукам.- М.: Наука, 1960.
Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.
Хоровитц Ф. Д., Байер О. Обдаровані і талановиті діти: стан проблеми і напрямки досліджень // Суспільні науки за рубежем. Р. Ж. Серия Науковедение, 1988. № 1.
Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личностиСПб: Питер, 1997.
Шадриков В. Д. Проблемы системогенеза професиональной деятельности. М.: Наука, 1983.
Шадриков В. Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей. М.: Наука, 1991.
Эльконин Д. Б. Психология игры. М., Педагогика. 1978.
Юсупов Ф.М. Роль невраховуваних чинників у процедурі тестування // Діагностика здібностей і особистих рис учнів у навчальній діяльності Саратов: Изд-во СГУ, 1989. С. 37-48.