Xreferat.com » Рефераты по психологии » Психологічна діагностика рівня домагань особистості

Психологічна діагностика рівня домагань особистості

силах, тенденції уникати ситуації змагання, некритичності в оцінці досягнутого, помилковості прогнозу і т.п.

Рівень домагань як психологічна характеристика особистості вперше був експериментально вивчений у 20-х роках під керівництвом К. Левіна німецьким психологом К. Хоппе. Було показано, що вибір задачі визначених труднощів залежать від успіху або невдачі в рішенні попередніх задач: успіх сприяє виборові більш важких задач (підвищення рівня домагань), невдачі - навпаки, більш легких (зниження рівня домагань). З'ясувалося також, що випробувані можуть бути мотивовані на досягнення успіху чи уникнення невдач. Якщо їм приходиться здійснювати вибір між задачами різного ступеня складності, вони вибирають або найбільш легкі завдання, або найважчі. Перші - тому, що переконані в успіху (елемент ризику мінімальний); другі - тому, що невдача в цьому випадку буде виправдана винятковими труднощами задачі (при цьому самолюбство не буде ураженим). Експерименти К. Хоппе та інших дослідників дозволили виявити наступну закономірність: звичайно особистість установлює свій рівень домагань між дуже важкими і дуже легкими задачами і цілями таким чином, щоб зберегти на належній висоті свою самооцінку.

Розділ 2. Експериментальне дослідження рівня домагань особистості за допомогою методів психологічної діагностики


2.1 Загальна характеристика основних методів психологічної діагностики рівня домагань


Методи на визначення рівня домагань поділяються на ті, що призначені для дітей та ті, що проводяться на дорослих. У більшості з них випробувані не повинні знати справжню мету діагностики. Такі методики сприймаються ними як тестування інтелекту, кмітливості, фізичної сили тощо. Багато з цих методик припускають самостійний вибір випробуваними складності наступних завдань та самоконтроль успішності тестування. За умови самостійного вибору рівня складності завдань, з’являється можливість застосування тестів інтелекту для визначення рівня домагань (з цією метою використовуються, наприклад, прогресивні матриці Равена). Ще одна особливість методів на визначення рівня домагань полягає в активній ролі експериментатора під час тестування, який не тільки фіксує послідовність виконання завдань, емоційні та вербальні прояви, але й за своїм бажанням штучно створює ситуацію успіху або неуспіху, досліджуючи при цьому реакцію випробуваних [10]. Окрім експериментальних методик дослідження рівня домагань у розпорядженні психологів є спеціально розроблені опитувальники (наприклад, методика В. Гербачевського).

Дослідження рівня домагань у дітей проводиться в невимушеній обстановці у процесі ігрової діяльності. Дослідження включає декілька серій, які проводять по вибору або всі послідовно з інтервалом у 2-3 дні з дітьми 5-7 років. Перша серія - малювання. Групі до п’яти дітей говорять: "Зараз ми малюватимемо. У мене три види завдань: легкі, середньої складності та важкі. Якщо ви виберете важке завдання і справитеся з ним, отримаєте 5 балів, якщо середнє - 4, якщо легке - 2. Якщо ви виберете завдання і не справитеся, отримаєте тільки 1 бал. Прагніть набрати більше балів. А зараз хай кожен скаже, яке завдання він вибирає". Експериментатор показує зразки, розкладені стопками: "Подивитеся на ці завдання. Ось важкі, ось середній трудності, ось легкі. Вибирайте те, з яким зможете справитися, і малюйте". Після виконання завдання дорослий говорить кожній дитині, справилася вона чи ні. Потім дітям знову пропонують зробити вибір. Всього діти виконують 6-8 завдань.

Друга серія - конструювання. Проводять аналогічно першій серії, але дітям пропонують зробити конструкції (легкі, середні та складні; наприклад, побудувати за зразком будиночок, міст, гараж). Дослідження проводиться індивідуально. Дитина виконує 3-4 завдання.

Третя серія - рухова вправа. Дитині пропонують стрибнути "якнайдалі", але спочатку просять показати, на яку відстань вона може стрибнути. Потім вона стрибає. Після стрибка їй говорять, справилася вона чи ні, і пропонують зробити нову заявку. За показом слідує виконання і так далі. Це повторюється 3-4 рази.

При проведенні всіх серій експериментатор по ходу завдання може спеціально створювати ситуацію успіху або неуспіху: оцінювати діяльність дитини як неуспіх, обмеживши час для виконання завдання або указуючи на недоліки в роботі; оцінювати діяльність як успішну, надавши більше часу на її виконання або непомітно надавши допомогу дитині, якщо їй важко справитися із завданням. У таблиці фіксують ступінь складності завдання, отримане число балів, поведінку, вислови, емоційні реакції дитини на успіх і неуспіх. По кожній серії визначають число виконаних і невиконаних завдань залежно від їх ступеня складності. На основі цього роблять вивід, чи відповідає рівень домагань можливостям виконання, адекватно або неадекватно дитина реагує на успіх або невдачу в роботі. У першому випадку рівень домагань повинен підвищуватися при успішному виконанні, в другому - знижуватися або зберігатися при невдачах. Діти діляться на 4 групи:

1. Ті, що вибирають після досягнення успіху більш складні завдання, а після невдачі - менш складні;

2. Ті, що виявляють тенденцію до вибору нескладних завдань незалежно від того, досягають вони успіху чи ні;

3. Ті, що часто вибирають складні завдання незалежно від невдачі, з якою вони зіткнулися при виконанні;

4. Ті, у яких успіх, що досягається або не досягається, не впливає на вибір завдання.

Визначають, як розподіляються діти по цих групах залежно від віку і виду діяльності.

Існує досить багато модифікацій методик на визначення рівня домагань для дорослих, більшість з яких базується на способі оцінки домагань, запропонованому Ф. Хоппе. У одній з модифікацій методики Ф. Хоппе, яка використовується і на цей час, стимульним матеріалом є картки з надрукованими на них анаграмами. Випробовуваному пред'являються шість рядів по шість карток із завданнями в кожному. Йому повідомляється, що складність завдань зростає від першого ряду до шостого.

Від складності завдання залежить кількість балів - вона дорівнює номеру ряду. Бали випробовуваний набирає тільки у разі успішного виконання завдання, інакше за завдання йому виставляється нуль. Мета учасників експерименту - отримати найбільшу кількість балів. Час рішення обмежений (2 хвилини на кожне завдання). Вся ця інформація також повідомляється випробуваному до початку експерименту.

Випробуваний має право узяти картку з будь-якого ряду (всього 10 карток). По тому, які завдання він вибирає, як реагує на успіх і невдачу, і визначається його рівень домагань.

Є і інші методики, направлені на діагностику рівня домагань. Наприклад, тест "Решітки мотивації досягнень" Н. Шмальта дозволяють розрахувати показник "чистої надії", по якому можна судити про те, що переважає у даного випробовуваного, - надія на успіх або боязнь невдачі, або ж вони збалансовані.

Для діагностики рівня домагань часто використовують тести інтелекту, наприклад, прогресивні матриці Д. Равена [10]. Оригінальні розміри матриць - 7,5 х 11,5. Завдання пропонується як тест інтелекту або спеціальних перцептивних здібностей. Випробовуваному дається стандартна інструкція: "Перед Вами картки з номерами завдань. Номери позначають ступінь складності завдань. Від 1 до 12 номера складність завдань зростає. На рішення кожної задачі відведено певний час. Якщо Ви не встигнете виконати завдання за цей час, воно вважатиметься за невирішене. Завдання Ви можете вибирати самостійно". Час експозиції матриць розраховується, виходячи з наступного стандарту: вирішення повного тесту займає зазвичай 20-25 хв. Враховуючи, що він містить 60 матриць, середній час на 1 завдання складає близько 20 с. , але оскільки окремі серії не зовсім ідентичні, для серій С і D цей час варіює від 3-5 с. для 1-4 завдань, 6-10 с. - для 5-8 завдань, 11-15 с. - для 9-12 завдань. Число проб в експерименті дорівнює 10-12. Оцінюваними параметрами є: висота, стійкість і адекватність рівня домагань.

Методика під назвою "Лабіринти Х. Хекхаузена", що також визначає рівень домагань, сприймається випробуваним як тестування кмітливості. Оригінальні розміри лабіринтів - 3 х 18 см. Проходження лабіринтів пред'являється як тип головоломок, тобто як завдання на кмітливість. Після того, як випробовуваний виконає першу спробу рішення задачі з лабіринтом, експериментатор повідомляє суб'єктові час його роботи. Потім випробовуваному пропонують намітити його подальшу мету або РД в такій формі: “ Як Ви думаєте, скільки секунд Вам буде потрібно для наступного проходження? ”. Це повторюється перед кожною новою пробою. Дослідження може включати до 14 проб. Експериментатор враховує в обробці час дослідження 10 лабіринтів з 5 по 14 (перші 4 лабіринти виключаються як тренувальні). Треба відмітити, що ефект навчання при використанні цього завдання вельми виражений, у зв'язку з чим при необхідності число спроб доцільно скоротити [10].

Окрім експериментальних методик дослідження рівня домагань у розпорядженні психологів є спеціально розроблені опитувальники. Як приклад можна привести варіант методики В.К. Гербачевського, запропонований К. Малишевим і призначений для оцінки рівня домагань керівника. З її допомогою можна визначити мотиваційні компоненти, пов'язані з рівнем домагань, безпосередньо в ході експерименту. Методика дозволяє виявити опорні мотиви, на основі яких відбувається залучення "Я" індивіда до тієї або іншої діяльності і формування його рівня домагань, а також ролі різноманітних когнітивних і регулятивних процесів, що складають разом із мотивами внутрішній механізм домагань.

Ця методика включає 54 питання-твердження. Випробовуваний заповнює опитувальник під час виконання тієї або іншої діяльності - після виконання якогось її етапу. Інструкція і сам опитувальник видаються випробовуваним до початку експерименту.

При обробці результатів відповіді переводяться в бали за допомогою спеціального ключа для кожного з 18 компонентів мотиваційної структури і відбувається їх діагностика. Аналіз результатів проводиться з урахуванням того, що при вирішенні проблеми актуалізуються різні потреби і мотиви. Виходячи з них, людина оцінює трудність завдання і прогнозує свій успіх або невдачу. Результати кожного тесту по собі нічого не говорять, для отримання виводів вони зіставляються з результатами даної групи [22]. Використовуючи ці чи інші експериментальні методики, слід пам'ятати, що рівень домагань, хоча і є узагальненою характеристикою особистості, все-таки, залежить від деяких зовнішніх чинників. Так, є дані, що рівень домагань людини, визначуваний в експериментальній ситуації, не завжди ідентичний рівню домагань, властивій людині в звичній для неї професійній діяльності.

2.2 Обґрунтування та опис методик з дослідження рівня домагань


В курсовій роботі з метою дослідження рівня домагань випробуваних були застосовані три методики. Перша - моторна проба Й. Шварцландера на визначення рівня домагань. Друга та третя методики Т. Елерса (тест для діагностики мотивації на уникнення невдач та тест для діагностики мотивації на досягнення успіху) необхідні для більш всебічного та глибокого вивчення рівня домагань, виявлення превалюючої тенденції у вирішенні складних питань.

Тест Й. Шварцландера на визначення рівня домагань. Завдання дається як тест на моторну координацію. Випробовуваному пропонується бланк з чотирма прямокутними секціями по кількості проб в експерименті. У інструкції формулюється завдання поставити хрестики (x) в максимальному числі маленьких квадратів одного з прямокутників, виконуючи це завдання за певний час. Випробовуваного просять назвати кількість квадратів, яку він зможе заповнити за 10 с. Свою відповідь він заносить у верхню секцію першого прямокутника. Після проби, що починається і закінчується по команді експериментатора, випробовуваний підраховує кількість поставлених елементів і відзначає її в нижній секції першого прямокутника. Далі по тій же схемі здійснюються наступні проби, причому на виконання третьої проби експериментатор, не попереджаючи випробовуваного, дає йому не 10, а 8 секунд, штучно створюючи при цьому ситуацію неуспіху. При обробці результатів зіставляється число графічних елементів, намічене для виконання, з тим, що реалізовується в кожній пробі. Середня величина рівня домагань (РД) підраховується по формулі, що порівнює рівень домагань в кожній пробі (РДn) з рівнем досягнень в кожній пробі (РДосn):


(РД2-РДос1) + (РД3-РДос2) + (РД4-РДос3) РД = (2.1)


Стандарти рівня домагань:

 5 - нереально високий рівень домагань

від 3 до 4,99 - високий рівень домагань

від 1 до 2,99 - помірний рівень домагань

від - 1,49 до 0,99 - низький рівень домагань

 - 1,50 - нереально низький рівень домагань

Дане завдання є експрес-методикою для оцінки рівня домагань, що дозволяє отримати відповідну інформацію протягом декількох хвилин. У зв'язку з цим може бути рекомендована для досить широкого контингенту випробовуваних.

Методика діагностики особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса. Особистнісний опитувальник, що призначений для діагностики, виділеною Хекхаузеном, мотиваційної спрямованості на уникнення невдач. Стімульний матеріал - список слів із 30 рядків, по 3 слова в кожному рядку. У кожному рядку випробовуваному необхідно вибрати тільки одне з трьох слів, яке найточніше його характеризує. Тест відноситься до моношкальних методик. Ступінь вираженості мотивації до успіху оцінюється кількістю балів, співпадаючих із ключем. Інструкція: "Вам пропонується список слів із 30 рядків, по 3 слова в кожному рядку. У кожному рядку виберіть тільки одне з трьох слів, яке найточніше Вас характеризує, і підкресліть його". Ключ до методики: відповіді "1" до 2, 3, 9, 11, 12, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 28, 29 строк; відповіді "2" до 1, 2, 5, 7, 9, 10, 11, 13, 16, 19, 20, 24, 26, 28, 30 строк; відповіді "3" до 3, 4, 6, 7, 8, 12, 13, 16, 17, 23, 27, 29 строк. Порядок підрахунку: випробовуваний отримує по 1 балу за вибори, приведені в ключі. Перша цифра перед межею означає номер рядка, друга цифра після межі - номер стовпця, в якому знаходиться потрібне слово. Інші варіанти відповідей випробовуваного балів не отримують. Чим більше сума балів, тим вище рівень мотивації до уникнення невдач, захисту. Від 2 до 10 балів - низька мотивація до захисту; від 11 до 16 балів - середній рівень мотивації; від 17 до 20 балів - високий рівень мотивації; більше 20 балів - дуже високий рівень мотивації до уникнення невдач, захисту.

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса. Стімульний матеріалом є 41 твердження, на які випробовуваному необхідно дати один з 2 варіантів відповідей "так чи ні". Тест відноситься до моношкальних методик. Ступінь вираженості мотивації до успіху оцінюється кількістю балів, співпадаючих з ключем. Інструкція: "Вам буде запропоновано 41 питання, на кожне з яких відповідайте "так чи ні". Ключ: по 1 балу нараховується за відповіді "так" на наступні питання: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 14, 15, 16, 17, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 37, 41. Також нараховується по 1 балу за відповіді "ні" на питання: 6, 18, 19, 20, 24, 31, 36, 38,39. Відповіді на питання 1, 11, 12, 13, 19, 23, 33, 34, 35, 40 не враховуються. Далі підраховується сума набраних балів.

Аналіз результатів:

від 1 до 10 балів - низька мотивація до успіху;

від 11 до 16 балів - середній рівень мотивації;

від 17 до 20 балів - помірно високий рівень мотивації;

більше 21 балів - дуже високий рівень мотивації до успіху.


2.3 Психологічний та статистичний аналіз результатів констатуючого експерименту


В курсовій роботі з метою дослідження рівня домагань були застосовані три методики: перша - моторна проба Й. Шварцландера на визначення рівня домагань; друга - методика Т. Елерса для діагностики мотивації на уникнення невдач; третя - методика Т. Елерса для визначення мотивації на досягнення успіху.

Дослідження проводилося на вибірці з 10 респондентів (п’ять з них - чоловіки, п’ять - жінки) віком від дев’ятнадцяти до двадцяти років. Усі випробувані - студенти вищих навчальних закладів м. Луганська.

За результатами дослідження за методикою Й. Шварцландера (див. табл.2.1), нереалістично високий та нереалістично низький рівні домагань не має жоден респондент, низький рівень домагань мають 4 респонденти (2 чоловіка і 2 жінки), помірний рівень домагань - 4 респонденти (2 чоловіка і 2 жінки), високий рівень домагань - 2 респонденти (1 чоловік і 1 жінка).


Таблиця 2.1

Результати дослідження за методикою Й. Шварцландера


Нереал.

низький

Р.Д.

Низький

Р.Д.

Помірний

Р.Д.

Високий

Р.Д.

Нереал.

високий

Р.Д.

Чоловіки 0 2 2 1 0
Жінки 0 2 2 1 0
Усього 0 4 4 2 0

Низьку мотивацію до уникнення невдач за методикою Т. Елерса (див. табл.2.2) мають три респонденти (1 чоловік і 2 жінки), середню мотивацію до уникнення невдач мають чотири респонденти (3 чоловіки і 1 жінка), високу мотивацію до уникнення невдач не має жоден із респондентів, занадто високу мотивацію до уникнення невдач мають три респонденти (1 чоловік і 2 жінки).


Таблиця 2.2

Результати дослідження за методикою Т. Елерса для визначення мотивації на уникнення невдач


Низька мотивація Середня мотивація Висока мотивація

Занадто висока

мотивація

Чоловіки 1 3 0 1
Жінки 2 1 0 2
Усього 3 4 0 3

Низьку мотивацію на досягнення успіху за методикою Т. Елерса (див. табл.2.3) має 1 респондент (жінка), середню мотивацію на досягнення успіху мають чотири респонденти (2 чоловіки і 2 жінки), високу мотивацію на досягнення успіху мають 5 респондентів (3 чоловіки і 2 жінки).

Таблиця 2.3

Результати дослідження за методикою Т. Елерса для визначення мотивації на досягнення успіху


Низька

мотивація

Середня

мотивація

Висока

мотивація

Занадто

висока

мотивація

Чоловіки 0 2 3 0
Жінки 1 2 2 0
Усього 1 4 5 0

Для аналізу отриманих результатів необхідно попарно порівняти дані, отримані по кожній з трьох методик за допомогою методів математичної статистики.

1. Для визначення статистично значущого зв’язку між трьома методиками розрахуємо коефіцієнти лінійної кореляції за формулою К. Пірсона.

Розрахуємо коефіцієнт кореляції r (1) між першою та другою методиками для усієї вибірки:


n∑XY - ∑X*∑Y

r (1) =, де (2.2)

√ (n∑X^2- (∑X) ^2) * (n∑Y^2- (∑Y) ^2)


n - кількість респондентів у виборці (10 чоловік);

∑X - сума всіх результатів (в балах) за першу методику;

∑Y - сума всіх результатів (в балах) за другу методику;

∑X^2 - сума результатів, возведених у квадрат, за першу методику (аналогічно для другої методики);

(∑X) ^2 - сума всіх результатів у квадраті для першої методики (аналогічно для другої методики).


10 * 200,7 - (15 * 147)

r (1) = = - 0,32. (2.3)

√ (10 * 34,94 - 225) * (10 * 2469 - 21609)


2. Аналогічно розрахуємо коефіцієнти лінійної кореляції між першою та третьою методиками r (2), другою та третьою r (3).

r (2) = 0,17;

r (3) = 0,38.

3. Розділимо вибірку на чоловіків та жінок та розрахуємо коефіцієнти кореляціїї між методиками окремо для чоловіків r (4), r (5), r (6) та окремо для жінок r (7), r (8), r (9):

r (4) = - 0,48;

r (5) = 0,59;

r (6) = 0,25;

r (7) = - 0,98;

r (8) = - 0,34;

r (9) = 0,54.

4. Перевіримо достовірність отриманих результатів для (n - 2) = (10 - 2) = 8 степенів свободи для r (1), r (2), r (3) та (n - 2) = (5 - 2) = 3 степенів свободи для r (4), r (5), r (6), r (7), r (8), r (9) при квантилі = 0,05.

Достовірна кореляція для 8 степенів свободи - та, яка більше або дорівнює 0,634; для 3 степенів свободи - якщо вона більше або дорівнює 0,878 (згідно з таблицею критичних значень пірсонова r).

Єдиним достовірним результатом є зворотня кореляція r (4) = - 0,98 для жінок між першою та другою методикою, тобто чим вище рівень домагань у жінок, тим меншу мотивацію на уникнення невдач вони мають (та навпаки).

5. Так як результати методик, окрім числового значення, визначають ще й приналежність до конкретної категорії за ступенем вираженості визначуваної ознаки (перша методика має 5 категорій, друга та третя - по 4), то маємо можливість визначити, чи відхиляються частоти зівпадання двох категорій за двома методиками від середньостатистичного значення, що очікується. Для цього розрахуємо хі-квадрат для першої та другої методики Х (1), побудувавши таблицю (див. табл.2.4), де підрахуємо частоти всіх варіантів співпадіння двох категорій у двох методиках.


Таблиця 2.4

Розрахування показника хі-квадрат для першої та другої методики


Низька Середня Висока Занадто висок. ni.

Нереал. низьк. 0 0 0 0 0 - -
Низький 1 1 0 2 4 1.91 0,48
Помірний 2 1 0 1 4 1,91 0,48
Високий 0 2 0 0 2 1 0,5
Нереал. висок. 0 0 0 0 0 - -
n. j 3 4 0 3 10
1,46







0,46







4,58

Х (1) = 4,58.

6. Аналогічно розрахуємо показники хі-квадрат Х (2) для першої та третьої, а також Х (3) для другої та третьої методик:

Х (2) = 1,88;

Х (3) = 2,83.

7. Порівняємо отримані дані зі статистично значущими при квантилі 0,05 для (4 категорії за однією методикою - 1) (5 категорій за другою - 1) = 12 степенів свободи. Критичне значення, згідно з таблицею, = 9,49, що значно більше отриманих показників. Тобто взаємозв’язку між окремими категоріями по трьом методикам немає. Так як кількість опитуваних занадто мала, то не має сенсу розділяти вибірку по гендерній ознаці й вираховувати хі-квадрат окремо для хлопчиків і дівчат.

В цілому, можна зробити висновок, що більшість респондентів мають помірний та низький рівень домагань. Ті, хто мають низький рівень домагань, характеризуються високою та середньою мотивацією на досягнення успіху та занадто високою мотивацією на уникнення невдач. Ті, хто мають помірний рівень домагань, мають середню та високу мотивацію на досягнення успіху та низьку мотивацію на уникнення невдач.

Також дослідження показало, що існує зворотня кореляція між рівнем домагань та мотивацією на уникнення невдач у жінок: чим більше рівень домагань у жінок, тим менша в них мотивація на уникнення невдач.

Згідно із загально признаними дослідженнями, люди, помірно та сильно орієнтовані на успіх, обирають середній рівень ризику. Ті, хто бояться невдач, обирають замалий або занадто високий рівень ризику. Чим вище мотивація на успіх, тим нижча готовність до ризику. При цьому мотивація на успіх впливає й на надію на успіх: при сильній мотивації на досягнення успіху надії на успіх частіше за все скромніші, ніж при низькій мотивації на успіх.


2.4 Практичні рекомендації щодо формування адекватного рівня домагань у осіб зрілого віку


Формування рівня домагань визначається не тільки передбаченням успіху або невдачі, але насамперед тверезим, а іноді невиразно усвідомлюваним образом і оцінкою минулих успіхів і невдач.

Дослідження рівня домагань дозволяють краще зрозуміти мотивацію поводження людини і здійснювати спрямований вплив, що формує кращі якості особистості. В одних випадках важливою стає задача підвищення рівня домагань особистості: якщо людина невисоко оцінює себе і свої можливості, це приводить до стійкої втрати впевненості в успіху і деформації особистості.

Постійні невдачі можуть привести до загального зниження самооцінки, що супроводжується важкими емоційними зривами і конфліктами. Шляхи підвищення рівня домагань різні і залежать від індивідуальних особливостей людини, реальних можливостей оточуючих і т.д. Це і пряма допомога з боку викладача, фахівця чи керівника, і різні прийоми створення перспективи для особистості. Ці перспективи можуть бути виявлені спочатку в іншій області, не пов'язаної з тією, у якій виявляються невдачі. Потім створена в такий спосіб активність переключається в сферу, де треба підвищити рівень домагань особистості і відновити самооцінку, що знизилася. Дбайливе відношення до людської особистості, розумно оптимістичний підхід до її перспектив дають можливість знайти стратегію індивідуальної роботи з людиною. Ця робота буде сприяти пробудженню в ній поваги до себе і впевненості у своїх можливостях.

В інших випадках важливо трохи знизити рівень домагань людини. Необхідність вирішення цієї задачі визначається не тільки тією обставиною, що людина з невиправдано завищеним рівнем домагань зустрічає рішучу відсіч у будь-якому колективі, але і тому, що завищений рівень домагань, багаторазово вступаючи в протиріччя з реальними невдачами, породжує гострі емоційні конфлікти. Нерідко при цьому особистість виявляє упертість, вразливість, поводиться неадекватно, прикидаючись цілком задоволеною, або прагнучи пояснити свої невдачі чиєюсь протидією, стаючи підозрілою, озлобленою, агресивною. При частому повторенні ці психічні стани закріплюються у виді стійких рис характеру.

Щоб сформувати адекватний рівень домагань, треба докласти значних зусиль, потрібно побороти наступне:

силу звички;

острах незручностей, що можуть виникнути, якщо зміниться спосіб життя;

непевність в успіху;

думки, що відволікають Вас від щирої мети.

Нейролінгвістичне програмування (НЛП) пропонує "чотири кроки до успіху". Ці "чотири кроки" навіть без подальшої підтримки і пояснень є достатніми для того, щоб Ви змогли змінити своє життя. Доповнені детальними правилами і техніками, вони створюють своєрідну "технологію" надбання бажаного.

1. Пізнай свої бажання. Відповідно до принципів НЛП Ви повинні знати мету, яку хочете реалізувати. Успіху можна досягти лише тоді, коли відома мета своїх прагнень. Якщо Ви не знаєте, куди йдете, то будь-яка дорога виявиться довгою. Цілі, що для одних не представляють ніякого інтересу, для інших можуть виявитися настільки значущими, як і світові рекорди. Надзвичайно важливо постаратися використовувати дане нам природою прагнення орієнтуватися на мету, а також усвідомлювати ті цілі, що колись були недостатньо ясні, існували на неусвідомлюваному рівні. Чого б це не стосувалося, чітко вирішите, що ж саме Вам потрібно.

2. Почни діяти. Яка би сильна не була мотивація, усе в реальному світі досягається, зрештою, у результаті тих або інших дій. У цьому і є ключ до розуміння основного розходження між мрійником, що навіть володіє досить сильним характером, і сьогоденням та діячем. Робити те, що, по-вашому, принесе бажані результати. Це твердження звучить як трюїзм (тобто прописна істина), однак видатні особистості зобов'язані своєму успіхові саме такими діями, про які інші лише говорять або міркують. Усе можна перевірити, почавши діяти. Дорогу подужає той, що йде.

3. Відзначайте зміни, що відбуваються. Спостереження за змінами, що відбуваються, дає нам матеріал, необхідний для здійснення зворотного зв'язку.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: