Особливості розвитку комунікативних умінь студентів-медиків засобами соціально-психологічного тренінгу
При виконанні вправи „Вгадай хто” учасникам групи майже не вдалося вгадати авторів записок, а при виконанні вправи „Усі ми особливі” учасники почали жартувати, щодо зовнішності партнера і ця вправа перетворилася на гру. Наприкінці заняття учасники не змогли пригадати цілі, з якими прийшли на заняття, але зауважили, що було весело при виконанні психогімнастичних вправ.
На другому занятті в першій групі при виконання вправи «Сліпе слухання» одна з дівчат не змогла декілька разів правильно викласти фігуру з сірників, яку їй намагалася пояснити друга учасниця, проявивши неповне слухання, та звинуватила у всьому її. Тренер пояснив, що зміни в поведінці відбуватимуться швидше, якщо кожен буде брати відповідальність щодо них на себе, а не звинувачуватиме інших у власних труднощах спілкування.
При виконанні рольових ігр „Диступ” та „Суперечка при свідках” з'явилася конфронтація між членами групи, але вона відбувалася без приниження гідності особистості учасників навчання та сприйнялася, як спроба дослідити поведінку людини, а не спробувати її скривдити чи покритикувати.
Наприкінці заняття тренер запропонував проаналізувати власну поведінку та поведінку інших при виконанні цих вправ. У висловах учасників спостерігалася впевненість у можливості власних змін, турбота та увага у висловах, щодо інших учасників, уникаючи категорій „добре-погано”.
На друге заняття члени другої групи, а саме 2 юнака запізнилися, тим самим продовжуючи виказувати свою недоброзичливу поведінку. При виконанні рольових ігр „Диступ” теж з'явилася конфронтація, але ворожа. Мотивом цієї конфронтації виступало бажання домінувати. Керівник спробував блокувати цю конфронтацію, передусім прикладом власної поведінки, безумовним позитивним, чуйним та поважним ставленням до особистості кожного учасника тренінгу. Але при виконанні вправи Суперечка при свідках встановився взаємний зв'язок між членами трійок тому, що кожен контролер повинен був співвідносити дії одного члена з реакцією іншого та контролювати цей процес. У членів трійок з'явилися спільні турботи, які зміцнили зв'язок між учасниками. Тому наприкінці другого заняття члени групи спілкувалися відкрито, а заняття закінчилося у активній, динамічній формі.
На третьому занятті у першій групі виникли проблеми при виконанні вправи «Карусель». Виявилося, що дівчатам набагато легше встановити контакт зі знайомою людиною. При спробі встановити контакт з незнайомцем вони розгублювалися та гальмували хід вправу. Після цього тренер познайомив їх з прийомами звертання та ще раз повторив вправу. У другий раз встановлення контактів з незнайомцями відбувалися жвавіше, але все ж таки не так активно, як зі знайомими людьми.
На третьому занятті у другій групі почав з'являтися зворотний зв'язок, який був здійснен на пізнавально-чуттєвому рівні, а не рівні оцінних суджень. Цьому сприяли вправи „Так” та „Мауглі”. Члени групи так захопилися процесом пізнання емоційного стану партнера, що самі не помітили як почали співпереживати одне одному, турбуватися.
Дуже активно й з гумором виконали вправу „Передача по колу”, але жоден не вгадав який предмет передав йому партнер і тільки після третього повтору вони більш-менш впорались із завданням.
По закінченню заняття декілька членів з обох груп висловились про те, що тепер краще розуміють деякі ситуації з свого реального життя, тому що тепер розуміють емоційний стан тих людей, з якими були пов'язані ці ситуації.
На четвертому, останньому, занятті у першій групі відчувався високий рівень згуртованості членів групи, переважала атмосфера емоційної близькості та теплоти. Дівчата показали непогані результати при виконанні вправи „Вербальне привітання” та творчу активність при виконанні вправи Знаменитості та ролевої гри Леопольд, хоча учасниця – миша і не вгадала, хто був Леопольдом. Питання довіри стало дуже гострим вибором для неї і вона віддала перевагу більш емоційно близький для неї людини. А загалом ця група покращила свою комунікативну компетенцію завдяки цим заняття.
Друга група дуже активно та творчо виконала вправу «Знаменитості» та рольову гру «Леопольд», а вправу „Передати одним словом” виконали дуже голосно та з гумором. Наприкінці заняття учасникам було запропоновано розповісти, як кожен з них почував себе упродовж тренінгу, що кожному дали ці заняття, чи намітились зміни в поведінці, чи розвинулись ті чи інші якості, а іншим висловити своє ставлення до змісту розповіді кожного. Обговорювання пройшло чесно і відкрито. Навіть юнаки, які в перші 2 заняття відкрито виказували свою недоброзичливу поведінку, при підводі підсумків пожалкували з приводу швидкого закінчення занять. Тренер в свою чергу завершив тренінг висловивши до кожного своє побажання у формах: «Тобі слід серйозно замислитись над...», «Сподіваюся, що ти обміркуєш для себе таке...».
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ФОРМУЮЧОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ
Аналіз результатів розвитку спостережливості у студентів-медиків наведений у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
Аналіз результатів розвитку спостережливості
| Змінна 1 | Змінна 2 | |
| Середнє | 91,63333 | 96,16667 |
| Дисперсія | 202,0333 | 153,523 |
| Нагляди | 30 | 30 |
| Кореляція Стьюдента | -4,37183 | |
Згідно результатів таблиці 4.1. коефіцієнт кореляції Стьюдента нижче табличного. Це свідчить про те, що експеримент з розвитку спостережливості не вдався.
Аналіз результатів навчання навичкам ефективного слухання студентів-медиків наведений у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Аналіз результатів навчання навичкам ефективного слухання
| Змінна 1 | Змінна 2 | |
| Середнє | 9,533333 | 9,033333 |
| Дисперсія | 13,08506 | 10,03333 |
| Нагляди | 30 | 30 |
| Кореляція Стьюдента | 3,18061 | |
Згідно результатів таблиці 4.2. коефіцієнт кореляції Стьюдента вище табличного. Це свідчить про те, що експеримент з навчання навичкам ефективного слухання студентів-медиків є валідним.
Аналіз результатів вдосконалення навиків емпатії студентів-медиків наведений у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3
Аналіз результатів вдосконалення навиків емпатії
| Змінна 1 | Змінна 2 | |
| Середнє | 9,033333 | 8,166667 |
| Дисперсія | 9,412644 | 6,833333 |
| Нагляди | 30 | 30 |
| Кореляція Стьюдента | 3,969741 | |
Згідно результатів таблиці 4.3. коефіцієнт кореляції Стьюдента вище табличного. Це свідчить про те, що експеримент з вдосконалення навиків емпатії у студентів-медиків є валідним.
Аналіз результатів володіння загальними комунікативними навичками студентів-медиків наведений у таблиці 4.4.
Таблиця 4.4
Аналіз результатів оволодіння загальними комунікативними навичками
| Змінна 1 | Змінна 2 | |
| Середнє | 13,3 | 12,86667 |
| Дисперсія | 22,97586 | 19,15402 |
| Нагляди | 30 | 30 |
| Кореляція Стьюдента | 1,141539 | |
Згідно результатів таблиці 4.4. коефіцієнт кореляції Стьюдента рівноцінен табличному. Це свідчить про те, що експеримент з оволодіння загальними комунікативними навичками студентами-медиками не вдався.
ВИСНОВКИ
Протягом переддипломної практики вивчалися проблеми спілкування та розвитку комунікативних умінь в професійній діяльності медика активними методами психологічного впливу. В ході дослідження були отримані наступні результати:
1. Проаналізовано діяльність Луганського обласного медичного училища. Луганське обласне медичне училище є вищим навчальним закладом І рівня акредитації по підготовці та перепідготовці медичних працівників. Після закінчення училища випускникам присвоюється кваліфікація «Медична сестра» або «Акушерка». За станом на 01 березня 2007 року в училищі працюють 40 чоловік, із яких - 39 штатних. У тому складі: 15 чол. Мають вищу кваліфікаційну категорію, 10-1 атестаційну категорію, 1 кандидат медичних наук. Всі викладачі мають вищу педагогічну або медичну освіту. Всі вони забезпечують високий рівень підготовки молодих спеціалістів. Свою майстерність викладачі підвищують на курсах підвищення кваліфікації.
2. Підібрані психодіагностичні методики дослідження.Для визначення комунікативної компетенції студента-медика середньої ланки були підібрані наступні методики:
опитувальник з виявлення рівня спостережливості;
опитувальник УАС для визначення уміння слухати партнера;
методики діагностики ПУЕК («перешкод» у встановленні емоційних контактів) В.В. Бойко для дослідження вираженості емпатії студентів-медиків;
опитувальник з виявлення рівня комунікабельності.
3. Проведений констатуючий експеримент з визначення комунікативних умінь студентів-медиків. При дослідженні комунікативних умінь були обрані 2 групи студенті-медиків Луганського обласного медичного училища другого року навчання за спеціальністю «Сестринська справа», віком від 18 до 42 років, з них 87% дівчат (26 осіб) віком від 18 до 42 років та 13,3% хлопців віком від 18 до 21 року. Згідно з опитувальника з виявлення рівня спостережливості були отримані наступні результати: 30% респондентів (9 осіб) мають високий рівень спостережливості та здатні не тільки з точністю оцінити іншу людину, а й проаналізувати і самих себе, свої вчинки; 60% респондентів мають достатньо розвинену спостережливість, але все таки при оцінці інших їх іноді підводить упередженість та 10% респондентів не дуже цікавить те, що ховається за зовнішністю, манерою поведінки інших, хоча в спілкуванні у них не виникає скільки-небудь психологічних проблем. Згідно з опитувальника УАС 46,7% (14 осіб) опитаним властиві деякі недоліки у спілкуванні з партнером. Вони критично відноситеся до висловів, ще їм бракує деяких достоїнств управлінця та фахівця, що вміє вести конструктивну дискусію; 50% (15 осіб) випробуваних хороші співбесідники, але іноді відмовляють партнеру в повному розумінні та 3,3% респондентів (1 особа) відмінний співбесідник: вона вміє слухати, її стиль спілкування може стати прикладом для оточуючих.
Згідно результатів методики діагностики ПУЕК В.В. Бойко 16,7% опитаних (5 осіб) емоції звичайно не заважають спілкуватися з партнерами; у 23,3% (7 осіб) респондентів є деякі емоційні проблеми в повсякденному спілкуванні; у 43,3% випробуваних (13 осіб) емоції «на кожен день» в деякій мірі ускладнюють взаємодії з партнерами та 16,7% опитаних (5 осіб) емоції явно заважають встановлювати контакти з людьми.
Проаналізувавши результати опитувальника з визначення рівна комунікабельності, виявилося, що 13,3% опитаних (4 особи) до певної міри товариські і в незнайомих обстановках відчувають себе цілком упевнено. Та все ж з новими людьми сходяться з оглядкою, в суперечках і диспутах берете участь неохоче; 36,7% респондентів (11 осіб) мають нормальну комунікабельність. Вони допитливі, охоче слухають цікавого співбесідника, достатньо терплячі в спілкуванні з іншими, відстоюють свою точку зору без запальності, в той же час не люблять галасливих компаній; 30% випробуваних (9 осіб) вельми товариські (деколи, мабуть, навіть понад міру). Цікаві, балакучі, полюбляють висловлюватися з різних питань, що, буває, викликає роздратування оточуючих. Та їм бракує посидючості, терпіння і відваги при зіткненні з серйозними проблемами та у 20 % опитаних (6 осіб) товариськість б'є ключем, вони завжди в курсі всіх справ. Полюбляєте брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у них головний біль і навіть нудьгу. Беруться за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можуть успішно довести її до кінця.
4. Розроблена процедури соціально-психологічного тренінгу з розвитку комунікативних умінь студентів-медиків.
Мета тренінгу: підвищення комунікативної компетенції студентів-медиків.
Завдання тренінгу:
розширення можливостей встановлення контакту у різноманітних ситуаціях спілкування;
розвиток спостережливості;
навчання навичкам ефективного слухання;
вдосконалення навиків емпатії та рефлексії;
розширення діапазоні творчих здібностей;
розвиток загальної психологічної культури.
Психокорекційний захід складається з чотирьох тренінгових занять по 2,5 години кожне.
5. Проведений формуючий експеримент з розвитку комунікативних умінь студентів-медиків та проаналізовані його результати. Згідно аналізу результатів формуючого експерименту за допомогою коефіцієнта кореляції Стьюдента можна сказати, що експеримент з розвитку спостережливості та оволодіння загальними комунікативними навичками студентами-медиками не вдався, а експеримент з навчання навичкам ефективного слухання та з вдосконалення навиків емпатії є валідним.
Мета переддипломної практики досягнута та всі завдання розв'язані.
СПИСОК ВИКОРАСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Андреева Г.М. Место межличностного восприятия в системе перцептивных процессов и особенности его содержания // Межличностное восприятие в группе. - № 5. - 1998. – С. 175-178.
Биркенбил В.К. Язык интонации, мимики, жестов. - СПб.: Питер, 1997. – 324 с.
Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Социально-психологический тренинг предпосылки развития общения учителя с мучениками Психолого педагогические проблемы взаимодействия учителя сучащимися. – 1980. - № 3. – С. 65-76.
Бодалев А.А. Личность и общение. М.: Просвещение, 1983. – 305 с.
Бороздина Г.В. Психология делового общения. - М.: Деловая книга, 1998. – 480 с.
Волкова А.И. Психология общения / А.И. Волкова. – Ростов н/Д: Феникс, 2007. – 446 с.
Головаха З.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Изд. Полит. Лит. Украины, 1989. – 288 с.
Джидарьян И.А. Психология общения и развития личности // Психология формирования и развития личности. – 1981. - № 4. – С. 45-47.
Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. – Л.: Мрія, 1985. – 204 с.
Еремеева Н.А. 100 игр и упражнений для бизнес-тренингов / Наталия Еремеева. – СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – 128 с.
Карнеги Д. Как приобрести друзей и оказывать влияние на людей. – К.: Наукова думка, 1990. – 222 с.
Клюев Е.В. Речевая коммуникация. - М.: ПРИОР, 1998. – 231 с.
Кнапп М.Л. Невербальные коммуникации. – Минск: Нолидж, 1978. – 305 с.
Конечный Р.К., Боухал М.В. Психология в медицине. – М.: Провещение, 1983. – 294 с.
Конецкая В.П. Социология коммуникации. - М.: МУБУ, 1997. - 164 с.
Краткий психологический словарь / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Политиздат, 1993. – 352 с.
Леонтьев А.А. Психология общения. – М.: Тарту, 1970. – 220 с.
Лобанов А.А Основы профессионально-педагогического общения. – СПб.: Питер, 2000. – 289 с.
Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. - 1976. - №3. – С. 18-22.
Лопатин П.В., Карташова О.В. Биоэтика. – М.: МГУ, 2005. – 317 с.
Лунь Г.Ш. Педагогические основы формирования культуры общения студентов в системе среднего профессионального образования (на примере металлургического техникума): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. – Комсомольск-на-Амуре, 2004. – С. 17.
Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Андреевой Г.М., Яноушека Я.К. - М.: МГУ, 1987. – 291 с.
Солопова В.Ю. Формирование коммуникативной культуры молодых преподавателей вуза // Культурологический подход в теории и практике педагогического образования / Под ред. И.Ф. Исаева. - Белгород, 1999. – С. 24.
Парыгин Б.Д. Основы социально-психологической теории. – М.: Мысль, 1971. – 351 с.
Психология и этика делового общения / Под редакцией Лавриненко В.Н. М.: Наука, 2000. – 264 с.
Рубинштейн С.Л. Теоретические вопросы психологии и проблема личности // Психология личности. - № 7. - 1982. – С. 45-50.
Руденский Е.В. Социальная психология : Курс лекций. – Новосибирск: Хэлтон, 1997. – 270 с.
Сабуров А.С. Психология: Курс лекций. – К.: Лекс, 1996. – 208 с.
Петровская Л.А. Компетентность в общении. - М.: Просвещение, 1990. – 407 с.
Суховершина Ю.В., Тихомирова Е.П., Скоромная Ю.Е. Тренинг коммуникативной компетенции. – М.: Академический Проект, Трикста, 2006. 112 с.
Третьяченко В.В., Вереіна Л.В., Скляр П.П. Психологія ділового спілкування. Навч. посіб. – Луганськ: Вид-во „Глобус”, 2005. – 268 с. – Рос.мовою.
Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 264 с.
Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища школа, 2004. – 676
Этика и деонтология: Учебник для медсестёр / Под. ред. Юсупова К.Д. – СПб: Питер, 1999. – 214 с.