Xreferat.com » Рефераты по психологии » Агресія як форма поведінки підлітків

Агресія як форма поведінки підлітків

в агресії є свої позитивні і негативні тенденції. Так, наприклад, вона може виявлятися в ініціативній активності або ворожості, неслухняності і відсічі. Агресивність у стані розвити ініціативність, а так само зробити дитину наполегливою, недовірливою і боязкою.

Звідси, нашою головною задачею є розвиток позитивних сторін агресивності в підлітка і попередження негативних.

Викладені вище теоретичні положення лягли в основу нашого експериментального дослідження агресивності, як властивості особистості школярів старшого підліткового віку, і протягом усієї подальшої роботи ми будемо постійно спиратися на них.

Розділ 2. Особливості поведінки підлітків з високим рівнем агресії в ситуаціях соціальної колізії


2.1 Задачі, методи та процедура експериментального дослідження


Відповідно до поставленої мети в процесі роботи нами вирішувались наступні задачі:

діагностика показника агресії у підлітків старшого шкільного віку;

встановити домінуючі особистісні якості підлітків з високим ступенем агресивної поведінки;

визначення схильності до конфліктної поведінки підлітків;

діагностика фрустрованості агресивних підлітків;

діагностика інтелектуального розвитку учнів;

визначення соціального статусу у підлітків 9-х класів.

З метою рішення даних задач нами були використані такі психодіагностичні методики:

1) методика діагностики показників і форм агресії А. Басса - А. Дарки. Цей опитувальник визначає якісні і кількісні характеристики прояву агресії. Вони можуть бути використані для визначення форм агресивності і ворожості підлітків, до яких відносяться: фізична агресія, вербальна агресія, непряма агресія, негативізм, роздратування, підозрілість, образа та почуття провини;

методика багатофакторного дослідження особистості Р.Б. Кеттелиа (16 - 100 - 105с);

методика „Особистісна агресивність та конфліктність" (Є.П. Ільїн, П.А. Ковалев). Ця методика виявляє схильність та агресивності як особистісних характеристики;

методика діагностики рівня соціальної фрустрації Л.І. Вассермана;

критеріально орієнтованих нормативний тест розумового розвитку Ю.З. Тельбуха (КОНТРР). Тест призначений для іспиту розумових здібностей школярів 7 - 11 класів і являє собою батарею, що складається з 10 інтелектуальних субтестів, кожний з яких включає 10 завдань. Стобальна шкала виступає як своєрідний критерій, стосовно якого оцінюється загальний рівень розумових здібностей конкретного випробувального;

соціометрія (Дж. Мореко). З допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціального поводження людей в умовах групової діяльності, говорити про соціально-психологічній сукупності членів конкретної групи.

Наше дослідження було проведене в Донецькій області, міста Слов’янська в ЗОШ №13. в експерименті брали участь підлітки 9 - „А” та 9 - „Б” класів. Експериментальна група склала 50 чоловік: 26 хлопців та 24 дівчинки. Середній вік випробуваних склав 15 років.


2.2 Рівневі показники виразності агресивної поведінки у учнів старшого підліткового віку


Для вирішення однієї з задач нашого дослідження, а саме - визначити рівневі показники виразності агресивної поведінки у учнів старшого підліткового віку, ми використовували опитувальник А. Басса й А. Дарки, що визначає якісні і кількісні характеристики прояву агресії. Вони можуть бути використані для визначення форм агресивності і ворожнечі ості підлітків, до яких відносяться:

фізична агресія - використання фізичної сили;

вербальна агресія - вираження негативних почуттів у виді сварок, лементу, вереску, а також погрози, прокльону;

непрямаагресія - використання спрямованих проти інших осіб пліток, жартів і виявляється в неупорядкованих видах люті;

негативізм - опозиційна форма поводження, спрямована проти авторитету і керівника;

роздратування - схильність до роздратування, запальність, різкості, брутальності при найменшому порушенні;

підозрілість - схильність до недовіри й обережного відношення до людей, через переконання, що навколишні мають намір заподіяти шкоду;

образа - прояв заздрості, ненависті до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення кимсь саме або всім світом за дійсні або мнимі страждання;

почуття провини - відношення і дії стосовно себе і навколишнє зв’язане з можливим переконання обстеженого в тім що він є поганою людиною, надходить добре.

В результаті дослідження агресивної поведінки школярів старшого підліткового віку за методом А. Басса - А. Дарки, ми виявили показний по всіх видах агресивності (Таблиця 1).

Для перекладу балів у рівневі показники нами було використано метод побудови шкал рівневого оцінювання. Вид такої шкали зображений на малюнку 1.


МАЛЮНОК 1. Загальний вид шкали рівневого оцінювання показників.

де - середнє значення

s - стандартне відхилення.


Нас зацікавили високі показники виразності „фізичної" агресії (27%) та „роздратованості” (38,5%) у хлопчиків та „вербальної" (20,8%) у дівчат. На малюнках 2, 3, 4 ми зобразили шкали рівневого оцінювання цих показників.

ТАБЛИЦЯ № 1. Показники форм агресії у хлопчиків 9 - „А” та 9 - „Б” класу.

№ п/п

Ім’я П.

Види агресії



Фізична

Вербальна

Непряма

Негативізм

Роздратування

Підозрілість

Образа

Почуття провини


Сергій С.

88

64

78

65

45

88

100

66


Євген С.

100

70

60

70

65

88

100

80


Олексій К.

90

80

64

65

70

66

80

55


Іван М.

66

48

39

65

27

44

80

55


Андрій К.

77

64

91

65

45

66

80

55


Федір З.

77

80

65

91

45

55

100

55


Олексій Г.

100

90

117

90

99

100

100

99


Дмитро Д.

90

88

98

81

72

77

60

88


Анатолій К.

88

104

90

81

53

88

80

88


Таір І.

100

80

72

117

99

88

80

66


Віктор Р.

100

64

81

72

90

99

100

55


Михайло К.

64

56

81

81

99

77

100

77


Артур Н.

39

72

90

99

54

77

100

88


Дмитро Б.

77

64

117

45

63

55

80

88


Сергій С.

66

72

108

64

63

66

80

90


Володимир М.

88

80

72

108

99

66

60

99


Влад Я.

100

80

81

39

90

44

100

88


Андрій М.

100

72

99

80

27

88

100

88


Сергій К.

90

88

64

64

45

88

100

99


Стас Л.

88

96

72

88

99

90

80

99


Максим Н.

77

96

81

72

99

100

100

90


Олександр Н.

100

104

99

96

90

88

40

55


Михайло З.

90

88

108

104

72

88

60

88


Роман Р.

88

72

45

96

63

77

80

66


Артем В.

88

80

90

90

81

55

100

88


Віктор О.

66

80

81

81

90

100

100

88


ТАБЛИЦЯ № 1. Показники форм агресії у дівчат 9 - „А” та 9 - „Б” класу.

№ п/п

Ім’я П.

Види агресії



Фізична

Вербальна

Непряма

Негативізм

Роздратування

Підозрілість

Образа

Почуття провини


Віка Ж.

88

56

90

104

99

100

100

99


Марина Н.

100

56

99

56

90

100

100

77


Катерина П.

66

72

99

90

81

88

40

66


Марина М.

100

88

108

80

81

77

80

66


Юлія Я.

110

104

108

80

81

99

80

88


Христина Г.

99

56

99

56

90

77

100

77


Світлана Б.

77

90

72

56

90

77

100

44


Олена Б.

88

80

108

72

99

77

100

88


Діана С.

100

80

108

80

63

66

60

99


Аліна М.

110

56

99

72

63

88

80

88


Тетяна К.

88

56

90

88

72

88

20

88


Наталія П.

77

64

72

88

72

99

100

99


Ірина Ш.

77

64

108

56

81

110

100

99


Алла Р.

55

72

90

64

81

99

60

66


Наталія П.

66

80

90

104

90

77

80

55


Наталія Т.

33

88

108

104

99

77

80

66


Христина Д.

99

88

117

56

81

77

100

88


Юлія К.

99

72

117

80

90

99

100

44


Ірина Г.

88

80

99

80

90

110

100

77


Ганна Г.

100

56

90

56

63

99

100

88


Ольга Г.

100

64

72

56

7

66

40

99


Марія З.

66

40

72

80

99

55

60

88


Оксана В.

77

64

108

104

99

44

100

77


Тетяна Є.

77

72

108

104

81

88

100

55


МАЛЮНОК 2. Шкала рівневого оцінювання фізичної агресії хлопчиків 9-х класів.

де 84 - середнє значення „фізичної" агресії у хлопців

14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” фізичної агресії у хлопців 9-х класів.


МАЛЮНОК 3. Шкала рівневого оцінювання показників „роздратованості” у хлопчиків 9-х класів.

де 70 - середнє значення „роздратованості” хлопців

20 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „роздратованості” хлопців 9-х класів.


Де 70 - середнє значення „вербальної" агресії

14 - кількісний показник ступеню „розсіювання” „вербальної" агресії у дівчат.

Спираючись на ці малюнки ми можемо стверджувати про те, що хлопці більш ніж дівчата схиляються до „фізичної" агресії та „роздратованості". Це говорить про те, що хлопці даної вибірки здатні використовувати силу, а також, з її допомогою стверджуватися у групі однолітків. Також, хлопці схильні до роздратування, запальності, різкості, брутальності при найменшому порушенні - все це, також, може спровокувати „фізичні” дії з боку підлітків.

У дівчат в свою чергу має місце високий рівень „вербальної" агресії. Це говорить про те, що вони виражають негативні почуття у виді сварок, лементу, сарказму, а також погроз.

Рівневий аналіз усіх інших показників агресії у хлопців та дівчат зображені у додатку А.

Досить цікавим нам стає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показникам агресивності у школярів старшого підліткового віку. Для того, щоб визначити чи маються ці розходження і наскільки вони виражені нами було сформовано дві вибірки порівняння ступеня виразності даних форм агресивності, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 5.

Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких форм агресивного поводження між хлопчиками і дівчатами нами був використаний критерій Стьюдента (t - критерій). Цей критерій заснований як би на оцінці загальних частин двох статистичних сукупностей, тобто містить у собі „вимір” різниці середніх значень і їхніх розкид.

Отримані нами дані дозволяють говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р Ј 0,01) по показниках „фізичної" агресії хлопчиків і по показниках „почуття провини" у дівчинах. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, щ о так само часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо на неусвідомленому рівні, хлопці за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.

Перевага дівчат по шкалі „почуття провини", дозволяє говорити про те, що багато дівчат даної вибірки вважають себе „поганими" людьми, або усвідомлюють те, що в деяких випадах діють недобре стосовно інших людей, але не бажають впізнавати це, не перестають виявляти свою агресивність.

Аналізуючи досить виражені результати хлопців по шкалі „непряма” агресія, ми бачимо, що розходження між показниками статистично достовірні на (р Ј 0,05). Це свідчить про те, що хлопчики схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані вибух люті: образи, сарказм, іронію - тим самим прагнути понизити статус навколишніх у вербальній формі.

Нам стало відомо, що статеві розходження не обмежуються, власне, статевими характеристиками й особливостями психосексуального розвитку. Дівчинки дозрівають набагато раніше хлопців, наприклад. Так, у підлітковому віці процес психосексуального розвитку дівчинок починається на два роки раніш, ніж у хлопців і триває протягом 3 - 4, а не 4 - 5 років [24].

Хлопчики, не дивлячись на те, що вони фізично сильніше дівчинок, мають набагато більшу чутливість до впливу як фізичних так і психологічних факторів.

Не випадково в хлопчиків частіше чим у дівчинок зустрічаються психічні порушення.

Не випадково дані психологів різних країн світу свідчать про те, що агресивне поводження набагато частіше зустрічається в хлопців чим у дівчат, а випадки антигромадських вчинків знаходяться в співвідношення 10:

1. Справа в тому, що психологічні розходження хлопчиків і дівчат визначається як статевими особливостями, так і специфікою прояву характерних типів чоло вічності і жіночності, обумовлені впливом соціальних факторів, рівнем розвитку суспільства.

Отримані нами в результаті дослідження дані показують значне розходження прояву агресивності хлопців і дівчат 9-х класів (мал.5).

Наприкінці даного розділу, спираючись на отримані нами експериментальні дані, ми можемо зробити висновок про те, що ступінь виразності різних форм агресивної поведінки істотно різна. Так само ми визначили, що має місце істотні статеві розходження в ступені виразності. Так, у хлопчиків спостерігається тенденція до прояву „фізичної" агресії, „роздратованості” та „підозрілості", що істотно відрізняє їх від дівчинок. Дівчинки, у свою чергу, більш схильні до прояву „вербальної" агресії і відчуттю „почуття провини". Це зв’язано не тільки з біологічними особливостями, але ї із соціально-культурними сторонами. Тобто, за зовнішньою брутальністю хлопчиків і скритністю дівчинок криється складна картина статево вікових розходжень їхнього розвитку і відбивається в тому числі й у характері агресивності підлітків, її прояву.

Для рівневого оцінювання ступеня виразності тих або інших форм агресивності конкретних підлітків нами були побудовані шкали рівневого оцінювання ступеня виразності агресивних проявів.


МАЛЮНОК 5. Відсоткове співвідношення високого рівня показників агресії у учнів 9-х класів.

2.3 Особливості особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресії


Для використання однієї з вище перерахованих задач, а саме: встановити особистісних якостей підлітків з високим рівнем агресивності, ми використовували особистісний опитувальник Р.Б. Кеттелла. Показники цих якостей приведені в таблиці 2.

Характеризуючи рід особистісних властивостей, ми виділили ті, які більш виражені для даної групи випробувальних. До них відносяться: „підпорядкованість - домінантність" (Е), при високих оцінках людина власна, незалежна, самовпевнена, вперта до агресивності; „стриманість-експресивність" (F) - при високих оцінках людина життєрадісна, імпульсивна, безтурботна, для неї дуже емоційно значимі соціальні контакти; „боязкість-сміливість" (Н) - при високих оцінках підліток соціально сміливий, активний, схильний до ризику; „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - при високих оцінках - розвинений самоконтроль, точність виконання соціальних вимог. Ці фактори переважають у більшості випробуваних, тому що більшість підлітків цієї групи мають високий рівень виразності цих якостей.

Найменш виражені в даній виборці є такі риси особистості які: „адекватність самооцінки” (МD) - це говорить про те, що підлітки адекватно себе оцінюють і не схильні завишати свої здібності; „замкненість - говіркість” (А) - при низьких оцінках людина характеризується замкненістю, ригідності і зайвою строгістю в оцінці людей, часто скептично налаштована, та надає перевагу самітності; „інтелект" (В) - при низьких оцінках - притаманна конкретність та деяка ригідність мислення; „конформізм - напионформизм" (а2) - при низьких оцінках підліток залежить від групи орієнтується на соціальне схвалення, відсутня ініціатива прийняття рішення.

Використовуючи середні групові показники особистісних властивостей за методикою Р.Б. Кеттелла, нами був побудований особистісний профіль випробуваної групи (Малюнок 6), з якого видно, які особистісні якості переважають у даної вибірки.


ТАБЛИЦЯ № 2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей хлопчиків 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла

№

п/п

Ім’я П.

Особистісні якості



MD

A

B

C

E

F

M

I

L

H

O

Q2

Q3

Q4


Сергій С.

6

6

3

7

10

10

6

9

10

10

7

6

8

9


Євген С.

10

9

3

7

10

9

10

6

10

5

8

5

7

6


Олексій К.

7

7

3

8

9

6

7

4

8

5

5

7

6

5


Іван М.

7

6

7

6

9

10

7

7

9

6

9

6

6

7


Андрій К.

6

7

7

4

5

10

7

7

10

4

10

7

4

6


Федір З.

8

6

7

7

10

10

6

6

10

10

9

8

7

8


Олексій Г.

6

6

7

9

10

10

8

6

10

9

7

8

10

6


Дмитро Д.

7

8

1

8

9

10

6

9

10

8

9

8

10

5


Анатолій К.

7

8

7

6

8

10

5

7

10

4

10

8

7

6


Таір І.

6

8

7

4

8

9

6

8

10

5

9

8

8

6


Віктор Р.

6

6

3

7

9

9

9

10

10

10

7

6

8

9


Михайло К.

9

6

7

8

10

10

10

4

10

8

8

6

8

5


Артур Н.

8

3

7

5

10

10

8

6

10

8

8

4

8

6


Дмитро Б.

6

9

5

4

9

9

8

8

5

7

6

8

8

9


Сергій С.

7

3

9

8

10

10

6

8

10

8

5

6

9

6


Володимир М.

8

8

5

4

10

10

10

8

9

9

3

5

9

6


Влад Я.

8

6

4

9

9

3

10

9

9

10

9

8

8

5


Андрій М.

5

9

7

9

8

9

9

10

8

10

8

7

9

8


Сергій К.

6

10

8

8

8

10

9

7

7

6

10

4

9

7


Стас Л.

7

7

9

10

10

8

8

4

4

8

10

6

7

6


Максим Н.

4

8

4

9

9

8

10

10

10

4

8

7

8

6


Олександр Н.

9

9

1

10

8

6

9

8

10

9

9

7

6

5


Михайло З.

7

7

3

8

8

9

10

8

9

10

10

8

4

7


Роман Р.

6

7

3

7

7

10

8

7

8

10

7

9

7

8


Артем В.

5

6

7

6

6

7

10

6

4

8

7

4

7

5


Віктор О.

5

8

1

8

8

6

10

6

6

7

8

6

10

8


ТАБЛИЦЯ №2. Експериментальні показники деяких особистісних якостей дівчат 9-х класів за методикою Р.Б. Кеттелла

№ п/п

Ім’я П.

Особистісні якості



MD

A

B

C

E

F

M

I

L

H

O

Q2

Q3

Q4


Віка Ж.

7

9

3

10

8

10

4

7

10

10

9

10

9

8


Марина Н.

6

9

2

10

8

3

8

7

8

8

7

9

9

8


Катерина П.

7

6

4

8

10

3

10

9

7

8

8

6

9

7


Марина М.

7

5

6

9

10

6

10

9

7

6

8

6

8

9


Юлія Я.

10

3

6

5

8

7

8

10

6

5

7

7

8

9


Христина Г.

9

4

7

3

7

8

10

10

6

6

9

8

7

6


Світлана Б.

4

6

9

6

8

9

8

6

5

5

9

10

9

6


Олена Б.

3

7

5

6

10

8

10

9

5

4

8

4

7

5


Діана С.

6

7

8

8

5

7

4

6

4

4

6

4

9

4


Аліна М.

7

4

7

9

10

6

10

8

4

8

7

6

10

9


Тетяна К.

7

6

4

9

9

6

7

6

6

6

10

6

5

9


Наталія П.

8

7

5

7

10

7

10

8

5

4

7

5

8

10


Ірина Ш.

4

7

7

10

9

8

9

10

8

8

10

3

7

10


Алла Р.

6

7

8

10

7

8

7

8

10

8

6

5

8

10


Наталія П.

10

6

7

8

4

10

10

7

8

9

8

8

8

10


Наталія Т.

8

4

10

8

10

10

10

7

8

6

8

8

6

3


Христина Д.

6

8

3

9

6

10

8

10

9

9

3

5

10

6


Юлія К.

8

8

7

7

8

8

9

10

7

8

7

7

8

8


Ірина Г.

7

9

5

10

10

5

9

8

6

4

8

7

9

10


Ганна Г.

5

7

8

9

7

9

6

6

7

6

7

6

9

10


Ольга Г.

6

7

3

9

7

3

10

10

8

6

8

7

7

9


Марія З.

4

8

1

10

5

7

9

9

8

8

10

8

9

6


Оксана В.

10

10

4

9

9

8

10

8

10

7

10

4

7

4


Тетяна Є.

8

10

3

7

8

6

8

10

3

10

9

4

8

7


Для виявлення особливостей агресивний підлітків та деякими видами конфліктної поведінки ми використовували кореляційний аналіз. Для цього аналізу ми обрали деякі особистісні якості, які на наш погляд більше впливають на конфліктну поведінку агресивних підлітків. Результати цього аналізу записані до таблиці 3 (дивись додаток B).


МАЛЮНОК 6. Особистісний профіль за методикою Р.Б. Кеттелла учнів 9-х класів.


Отримані нами дані корекційного аналізу приведені в додатку (В).

При аналізі загальногрупових результатів корекційного аналізу між деякими властивостями особистості та показниками форм конфліктною поведінки ми встановили, що в даній групі є достовірний зв’язок факторів „впевненість у собі - тривожність" (О), „низький самоконтроль - високий самоконтроль” (Q3) - з таким видом конфліктної поведінки як „запальність".

Це говорить про те, що підлітки які мають високий рівень самоконтролю будуть менш запальними. Тому що їм притаманні такі якості як: точне виконання соціальних вимог, вони добре контролюють свої емоції та поведінку, а також таким підліткам притаманні цілеспрямованість та інтегрованість особистості. І навпаки, підлітки з високим рівнем тривожності будуть більш запальними, тому що вони гостріше сприймають навколишніх, однолітків, а також ситуації конфлікту в яких вони опиняються, особливо, якщо дані підлітки не впевнений у собі або мають якісь комплекси неповноцінності.

Взаємозв’язок фактору „впевненість у собі - тривожність" (О) з наявністю у учнів стану фрустрації вказує на те, що підлітки знаходячись в фрустрованому стані будуть гостро відчувати тривогу, особливо, якщо причина фрустрації їм буде не відома. Це відчуття може проявитися не тільки в конфліктній але і в учбовій ситуації.

Цікавими також виявились зв’язки особистісних якостей з деякими видами агресивного поводження. Роздивляючись взаємозв’язок фактору „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С) з таким видом агресивності як „підозрілість" ми можемо говорити що підозрілі підлітки мають низьку толерантність по відношенню до фрустрації, піддатність почуттям, змінність інтересів, схильність до лабільності настрою, роздратованість, невротичні симптоми, а також іпохондрію. Взаємозв’язок фактору „боязливість - сміливість” (H) з фактором „роздратованість” вказує на те, що підлітки з високим рівнем сміливості будуть дратуватися по відношенню до боязливих не впевнених у собі однолітків. Ці підлітки схильні до ризику, тримаються вільно, можуть мати справи з незнайомими обставинами та людьми. Також, можна проаналізувати зв’язок таких факторів як „тривожність - чутливість” (І) з фактором „непряма агресія”. Це свідчить про те, що підлітки які мають такі риси характеру як м’якість, стійкість, залежність, схильність до романтизму, здібність до емпатії, співчуттю, теж схильні до проявів агресії, але в більш м’якій непрямій формі. Тобто, вони мають образити, пошуткувати, але не вдарити.

Однак, нас більш зацікавило інше питання: чи впливає стать на прояв особистісних якостей. У зв’язку з цим, ми порівняли рівні особистісних властивостей хлопчиків та дівчат і графічно зобразили їх на малюнку 7.


Малюнок 7. Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів.


Рівневий аналіз особистісних властивостей між статями учнів 9-х класів показав, що хлопчики перевищують дівчат по таких факторах як „підпорядкованість - експресивність” (F), „довірливість - підозрілість” (L). Це говорить про те, що хлопчики більш схильні до незалежності в думках та поведінці, у конфліктах вони звинувачують інших, не визнають влади та тиску з боку, імпульсивні, рухливі, соціальні контакти для них більш соціально значимі.

Дівчата, у свою чергу, домінують над хлопчиками по факторам „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (С), „боязкість - сміливість” (H), „жорстокість - чутливість” (І).

Високі показники по цих факторах свідчать про те, що дівчинки, на відміну від хлопців, схильні до емоційної зрілості, реалістично налаштовані, соціально сміливі, активні, м’які, мають здібності до симпатії, артистичності натури, які схильні до романтизму.

Що стосується інших показників властивостей особистості, то їхня виразність у хлопчиків та дівчат має незначні розходження.

Використовуючи результати обробки експериментальних даних методом кореляційного аналізу даних, ми на малюнках 8, 9 зобразили поведінки і деяких властивостей особистості хлопчиків і дівчат.


Малюнок 8. Взаємозв’язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у дівчат 9-х класів.

2 - „вербальна агресія"

9 - „замкнутість - товариськість"

10 - „емоційна нестійкість - емоційна стійкість”

14 -14 14 - “впевненість в собі - тривожність"

Малюнок 9. Взаємозв’язок агресивної поведінки з деякими властивостями особистості у хлопчиків 9-х класів.

1 - „фізична агресія”

2 - „вербальна агресія”

5 - „роздратованість”

8 - “почуття провини

9 - „замкнутість - товариськість”

10 - „емоційна нестікість - емоціційна стійкість”

12 - „боязкість - сміливість”

15 - „низький самоконтроль - високий самоконтроль”


З даних, приведених на малюнку 8, ми бачимо, що в дівчатак має місце статистично значимий негативний звязок (р Ј 0,05) між „вербальною агресією” (2), та факторами „замкнутість - товариськість" (9), „емоційна нестійкість - емоційна стійкість" (10) та „впевненість в собі - тривожність" (14).

Наявність такого звязку дозволяє говорити про те, що чим вище у дівчат буде рівень „вербальної" агресії і тим сильніше вони проявлять емоційну нестійкість, вони будуть більше відчувати тривогу та наврід проявляють товарискість в спілкуваванні з однолітками. Це свідчить про те, що дівчата схильні бути впертими до агресивності, незалежними в судженнях.

Розглядаючи взаємозв’язок показників агресивної поведінки та деяких властивостей особистості в хлопчиків (малюнок 9), ми бачимо, що їхні показники принципово відрізняються від показників дівчат.

Якщо в дівчат показники агресивності доповняючи іншими властивостями особистості то у хлопців навпаки - зв’язки існують окремо, не створюючи між собою ні яких груп. Наявність статистично достовірних зв’язків деяких властивостей особистості з різними видами агресії свідчить про те, що у хлопчиків особистісні якості мають великий вплив на їх поведінку. Так, взаємозв’язок факторів „фізична агресія" та „замкненість - товариськість" (9), говорить про те, що навіть у дружних стосунках хлопці схильні до „фізичного” вирішення своїх стосунків. Мабудь, у иакий спосіб вони самостверджуються та „завойовують” свій авторитет. Взаємозв’язок „вербальної" агресії (2) та „емоційної нестабільності - емоційної стабільності” (10), говорить про те, що хлопці не схильні проявляти емоційну стійкість у конфліктних ситуаціях, тим самим „вербалізуючи" свою агресію. Роздивляючись взаємозв’язок факторів „роздратованість” (5), „боязкість - сміливість” (12), ми можемо сказати, що підлітки дуже люблять показувати свою сміливість, йти на ризик, а тому їх дуже дратує те, що хтось з однолітків на це просто не здатен.

Наприкінці даного розділу ми можемо говорити про наявність в даній підлітковій групі взаємозв’язків особистісних якостей з деякими видами агресивної поведінки. Виходячи з особливостей цих взаємозв’язків, ми можемо стверджувати про те, що фактор статі істотно впливає на особливості прояву агресивної поведінки. Так, якщо у дівчат показники агресивності доповнюються деякими властивостями особистості, то в хлопців ці показники знаходяться автономно, не утворюючи між собою окремі групи.

Так само велике значення статевого фактору, який впливає на рівень агресивності, підтверджує рівневий аналіз особистісних властивостей між учнями різної статі 9-х класів.

Рівневий аналіз підтвердив, що статевий фактор має великий вплив на рівень виразності особистісних властивостей у підлітків.


2.4 Визначення особливості конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності


Однією з задач нашого дослідження було визначення особливостей конфліктної поведінки учнів з високим ступенем агресивності. Для вирішення цієї задачі ми використали методику „Особистісна агресивність та конфліктність" (Є.П. Ільїн, П.А. Ковалев). Ця методика виявляє схильність суб’єкта до конфліктності та агресивності як особистісних характеристик. Конфліктність особистості за цією методикою розглядається за такими параметрами: „загальність”, „ натиск та наполегливість", „нетерплячість до думки іншого".

Отримані нами результати записані до таблиці 3 (Додаток Б).

Розглядаючи отримані нами дані, ми бачимо, що в досліджуваної групі підлітків всі види конфліктної поведінки виражені в більшому або меншому ступені.

Для характеристики даної вибірки по параметрах „конфліктності” ми розглядали відсоткове співвідношення показників учнів, що мають високі рівні виразності цих якостей графічно це зображено на малюнку 10.

Аналізуючи цей малюнок ми бачимо, що найбільш конфліктної поведінки в групі є „натиск" та „наполегливість" (84%), „непоступність” (80%) та „помста" (76%). Це говорить про те, що ідучи до своєї цілі або вирішує будь-які проблеми, завжди будуть наполеглими, тримаючи свого опонента під натиском до (емоційним або фізичним). Схильність до „непоступності” свідчить про те, що учні не вміють раціонально оцінювати ситуації в яких вони опиняються, та не приймають думки інших людей, вважає це принизливим.

Високий відсоток по такому виду конфліктної поведінки як „помста", говорить про те, що підлітки не можуть забути своїх поразок чи образ і при будь-якому випадку завжди готові помститися своєму образнику.



Малюнок 10. Види конфліктної поведінки.


Досить цікавим для нас постає питання про те, чи має місце статеве розходження в ступені виразності по показниках конфліктності в підлітків. Для того, щоб визначити, чи маються ці розходження і наскільки вони виражені, нами було сформовано дві вибірки: хлопчиків і дівчат. Потім ми провели порівняння ступеня виразності деяких видів конфліктної поведінки, що властиві кожної з цих груп. Результати цього порівняння графічно представлені на малюнку 11. Для розглядання ступеня вірогідності розходжень деяких видов конфліктної поведінки між хлопчиками та дівчинками нами були використані критерії Стьюдента (t - критерії).


Малюнок 11. Рівневий аналіз виразності конфліктної поведінки між статями учнів 9-х класів.


Отримані дані дозволять говорити про те, що між групами має місце статистично достовірні розходження на (р Ј 0,01) по показниках „натиск та наполегливість” у хлопців та „помста" у дівчат. Це свідчить про те, що хлопчики схильні вирішувати виникаючі питання, конфлікти за допомогою фізичної сили, що часто зміцнює їхні позиції в колі однолітків. Можливо, на неусвідомленому рівні, хлопчики за допомогою своєї сили прагнуть до захисту від групового тиску.

Перевага дівчинок по шкалі „помста", дозволяє говорити про те, що вони ніколи не забудуть і не вміють вибачати своїх образників. Дівчата підходять до цього раціонально, довго та ретельно сплановуючи свої дії.

Аналізуючи такі досить виражені результати дівчат за шкалами „запальність” та „нетерплячість до думки інших", ми бачимо, що достовірні на (р Ј 0,05). Це свідчить про те, що дівчинки схильні використовувати стосовно навколишніх неупорядковані приступи люті: образи, сарказм, іронію, або неочікувано використати і „фізичні” дії. Що стосовно, „нетерплячість до думки інших", то це дуже притаманно дівчаткам цього віку. Вони не люблять коли їм роблять зауваження не тільки вчителі та однолітки, а і батьки, особливо, якщо це мати. Це дуже дратує дівчат, бо вони вже вважають себе самостійними особистостями.

Виходячи з даних кореляційного аналізу ми встановили, що в даній групі підлітків існують зворотні достовірні зв’язки між особливостями агресивної поведінки і деякими видами агресивності. Графічно ці зв’язки представлені на малюнку 12.


Малюнок 12. Взаємозв’язок деяких видів реагування у ситуації конфлікту у школярів 9-х класів з високим рівнем агресивності.

4 - „негативізм"

7 - „образа”

19 - „безкомпромісність”

20 - „помста”


Роздивляючись цей малюнок ми можемо стверджувати, що у досліджувальних підлітків така форма агресивної поведінки як „негативізм" підкріплюється деякими видами конфліктної поведінки: „безкомпромісність” та „помста". „Безкомпромісність”, в свою чергу доповнюється таким видом агресивності як „образа". Виходячи з цього, можна говорити про те, що чим вище у підлітків буде рівень „негативізму” та „образи”, тим учням притаманно буде опозиційна форма поводження спрямована проти авторитету чи керівника. Діти будуть поводитися безкомпромісно, не даючи право опонентові на помилки. Високий рівень „образи" говорить про те, що підлітки схильні до прояву заздрості, негативності до навколишніх, обумовленим почуттям гніву, невдоволенням кимсь або всіма за дійсні або мнимі страждання.

Роздивляючись особливості взаємозв’язків конфліктної поведінки з деякими видами агресії у хлопчиків та дівчат окремо, ми встановили, що такі зв’язки існують тільки у дівчат. Структура цих взаємозв’язків зображена на малюнку 13.


Малюнок 13. Взаємозв’язок особливостей реагування на ситуацію конфлікту у дівчат

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: