Xreferat.com » Рефераты по психологии » Проблеми тривожності підлітків

Проблеми тривожності підлітків

цьому занятті робиться саме на конкретних стратегіях подолання тривожності. Тому метою заняття є допомога у пошуку шляхів подолання тривожності, формування впевненості у собі, усвідомлення своїх позитивних і негативних рис.

Структура заняття складається із таких вправ: „Плутанка”, „Чарівний Ярмарок”, „Подолаємо тривожність”, „Хвиля по колу” ( див. Додаток Г).

Тренінг розпочався із пригадуванням правил групи, з метою актуалізувати їх і нагадати про важливість дотримування. Для формування активності учасники виконали вправу „Плутанка”, якав кінцевому результаті завершилася формуванням трьох незалежних кіл. Це може бути свідченням того, що учасники не проявили згуртованості і зумовлене це певними стосунками у класному колективі.

Гра „Чарівний ярмарок” мала на меті усвідомлення своїх негативних і позитивних рис. Особливих труднощів у її виконанні не виникало.

Важливим елементом даного тренінгу була гра „Подолаємо тривожність”, де учасники повинні були запропонувати свої шляхи подолання тривожності, а поті, спільно з тренером, який допомагає учасникам проаналізувати запропоновані шляхи, скласти перелік стратегій подолання тривожності.

Ось запропоновані учасниками стратегії:

Репетиція – самому програвати складну тривожну ситуацію і відпрацьовувати способи поведінки;

Зміна негативних думок на позитивні:

звернення до своїх прав: „Я невдаха” – „Я маю право на помилку”;

звернення до позитивного досвіду: „Я нерішучий” – „Є ситуації, у яких мені вдається швидко приймати рішення”;

заміна прикметників: „Я негарна” – „У мене приємна посмішка”;

Обрати собі героя для наслідування;

Контролювати голос і жести через тренування перед дзеркалом;

Згадати щось приємне, ситуацію повного спокою;

Опиратися в діяльності на те, що виходить найкраще;

Забути про минулі невдачі;

Налаштувати себе на позитивний результат. Сказати собі: „Я можу, я досягну свого!”.

Після цього учасники висловлювали свої думки, що їм сподобалося найбільше, а що найменше. Більшість із них говорили про те, що їм сподобалося складати стратегії подолання тривожності, негативних думок учасники висловлювати не хотіли.

Вважаємо, що основна мета даного тренінгу – пошук шляхів подолання тривожності, була досягнута. Учасники тренінгу брали активну участь у складанні стратегій.

Заняття 3

Темою даного заняття є емоції, їх прояви. Дана тема була нами вибрана, оскільки вважаємо, що одним із основних напрямків корекції тривожності у підлітків є формування у них вміння оволодівати своїми емоціями. Відповідно метою тренінгу є усвідомлення учасниками свого емоційного стану, формування вміння оволодівати своїми емоціями та розуміти емоційний стан інших.

Перша проведена вправа „Вибери емоцію” була спрямована на формування вміння контролювати свої емоції. При виконанні цієї вправи всі учасники зуміли зобразити емоції і у відгадуванні особливих труднощів не виникало. Важливо є те, що серед емоцій, які вибирали, була виявлена тенденція до надання переваги негативним. Оскільки в учасників негативного настрою не спостерігалося, то ми можемо припустити, що оскільки в цих учнів тривожність підвищена, їм притаманна фіксація саме на негативних емоціях і саме це вплинуло на їх вибір.

Міні-лекція „Емоції” підвела учасників до розуміння важливості емоцій в житті людини та її місце у проявах тривожності.

Наступною була вправа „Намалюй емоції”, де учасникам пропонувалося зобразити свою емоцію певним кольором та у вигляді малюнку.

Серед вибраних кольорів були:

1 – оранжевий,

1 – червоний,

3 – жовтий,

4 – синій,

2 – зелений,

1 – фіолетовий.

Якщо проаналізувати вибрані кольори можна говорити, що у більшої половини учасників був позитивний настрій, це видно по виборі таких кольорів. як червоний, оранжевий, жовтий, які вважаються позитивними. Відповідно і учасники, які вибрали ці кольори характеризували свій настрій як „радісний”, „веселий”, „гарний”.

Нейтральним є зелений колір, він несе в собі якогось негативу. Учасники, які вибрали цей колі говорили, що у них настрій „добрий”, „енергійний”. Інші кольори – синій і фіолетовий, скоріше мають більш негативне забарвлення, так синій колір часто трактують як тривожний. Учасники так характеризували свій настрій: „спокійний”, „нормальний”.

Малюнки, що були зображені учасниками відповідно співпадають із позитивним чи негативним вибраними кольорами.

Остання вправа „Подарунок по колу” формувала розуміння емоційних станів інших учасників. Для цього потрібно було подарувати своєму сусідові такий подарунок, який на його думку, сподобався б йому. Вправа пройшла в позитивному настрої, хоча деяким учасника було важко зобразити подарунок.

Під час даного заняття було успішно здійснено формування в учасників вміння розуміти свої емоції, оволодівати ними. Поведінка тренінгової групи була вільною та відкрито, що вважаємо великим успіхом.

Заняття 4

Тема і мета останнього колекційного заняття була спрямована на створення цілісного образу всіх тренінгів, формування в учасників позитивної мотивації та усвідомлення значущості своєї особистості в контролі за власним життям, в тому числі за страхами, хвилюванням та настроєм.

Тренінг складається із вправ „Господар, будинок, землетрус”, „Ми творимо”, „Хочу. Мушу. Вирішую” та „Дякую”, а також притчі „Все залежить від тебе” (див. Додаток Г).

Для того, щоб активізувати учасників нами була запропонована вправа „Господар, будинок, землетрус”. Учасники активно приймали в ній участь та успішно взаємодіяли під час її виконання.

Вправа „Ми творимо” дала можливість учасникам побачити наскільки вони різні, бо у кожного з них кінцевий результат виконання цієї вправи був різним, незважаючи на те, що вказівки для всіх були однаковими. Це помітно підняло настрій тренінговій групі, принесло їм емоції здивування і переживання власної оригінальності.

Як підкріплення цього стану була використана бесіда „Все залежить від тебе”. Помітно було, що учасники уважно слухають та роздумують і під час обговорення бесіди висловлювались про те, що в житті справді багато речей залежать від людини, проте є й речі, які від нас незалежні. Тренер, пояснив, що треба вміти такі речі приймати і бути готовим їм протистояти.

Для закріплення образу була проведена вправа „Хочу. Мушу. Вирішую”. За її допомогою учасника давалася можливість усвідомити свої найбільші цінності та прагнення, сформулювати готовність до їх здійснення. Під час обговорення гри багато учасників говорило про те, що їм найважче давалися речення, які розпочиналися із слів „Я мушу…” та „Я вирішую…”, пояснювали це тим, що важко робити такі рішучі кроки. Тренер пояснив учасникам, що через їх тривожність їм може бути притаманна нерішучість, але вони повинні боротися із цим і більш впевнено ставити перед собою цілі.

Остання вправа, суть якої полягала у висловлюванні подяк за все, в чому допомогли один одному під час тренінгу, дала можливість висловити свої почуття кожному із учасників. Багато з них дякували за те, що змогли відкритися, довіритися, стати ближчими між собою.

Завершення даного тренінгу було позитивним, учасники висловлювали своє бажання ще взяти участь у таких заняттях.


2.2.3 Повторне діагностування

Кінцевою ланкою даного дослідження є повторне діагностування тривожності за тестом Філіпса. Для того, щоб виявити результативність здійсненої корекційної програми повторне діагностування було проведено наступного дня після останнього, четвертого, заняття.

Отримані результати наведені в Таблиці 3 (див. Додаток Д). Так ми можемо побачити, що у більшості учнів рівень тривожності знизився в межах 2-9% відсотків та в одного учня показник залишився на тому ж рівні, що при першому діагностуванні. Крім того у двох учасників корекційної програми показник тривожності залишився на підвищеному рівні, незважаючи на те, що у відсотках він зменшився.

Якщо порівняти ці результати із результатами, наведеними в Таблиці 1, видно, що у таких учнів як Б. Анна, К. Олена, С. Олена підвищений рівень тривожності знизився до низького. Іншим важливим моментом є те, що учні, в яких був менший показник тривожності за першим тестуванням, в повторному показали, що відсоток зменшення тривожності в них значно більший, ніж у тих, у кого рівень тривожності був вищим. Тобто корекція в них пройшла більш успішніше, ніж у тих, у кого тривожність була підвищеною. Це можна пояснити тим, що тривожні діти менше схильні до відкритості, довіри, менше впевнені у собі, тому й тяжче на них вплинути зовні.

Отримані результати свідчать про те, що здійснена нами корекційна програма мала значний вплив на формування впевненості у собі, подолання хвилювання, та внутрішніх конфліктів в учасників. Відсоток зниження тривожності також вказує на те, що для того, щоб тривожність значно зменшилась корекція повинна бути більш глибшою та тривалішою, а також має включати себе і корекцію стосунків в класному колективі, де підліток має знаходити підтримку і не боятися змінюватися. Особливо це стосується учнів із значно підвищеною тривожністю, які можуть не виділятися серед інших, але при цьому мати суттєві особистісні проблеми.

Тому можна вважати, що результати повторного діагностування є підтвердженням того, що мету даного дослідження досягнуто, здійснена корекція показала позитивний результат на користь зниження тривожності.


Висновки


Дана робота присвячена вивченню особливостей емоційних розладів у підлітків. У роботі було розглянуто один із емоційних розладів, який особливо актуалізується із настанням підліткової кризи – тривожність. В роботі теоретично досліджено емоційні особливості підлітків, розглянуто зарубіжні та вітчизняні концепції підліткового віку, описано особливості проблеми підліткової кризи. Іншим аспектом дослідження є вивчення явища тривожності, її проявів та впливу на особистість, самооцінку, соціалізацію та діяльність людини.

Перші теоретичні дослідження у цій сфері стосувалися вивчення явища тривожності у виникненні неврозів, або ж як наслідок виникнення різних психосоматичних захворювань. Сучасні дослідження, зокрема в Україні, приділяють багато уваги шкільній тривожності, яка є досить поширеним негативним явищем, що не обов’язково стає причиною неврозів, але негативно впливає на формування особистості.

В роботі було проведено дослідження тривожності підлітків. Для того, щоб глибше дослідити це явище, було продіагностовано як шкільну так і загальну тривожність. Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що в підлітків рівень тривожності буде підвищеним і найвищий рівень тривожності буде пов’язаний із проблемами у спілкуванні з дорослими. Так, отримані результати свідчать про те, що у більшості підлітків рівень шкільної тривожності перевищує середній показник і досягає підвищеного, а то й високого рівня. Про це ж свідчить і проективна методики, яка була використана як батарейний інструмент.

Найвищий показник має шкала „Проблеми і страхи у стосунках з вчителями”. Підвищений рівень тривожності у підлітків можна пояснити тим, що у цей віковий період тривожність у підлітків є вищою ніж у інші вікові періоди. Це пов’язано із тим, що в нього виникає багато внутрішніх конфліктів і протиріч, і сама ситуація розвитку підлітка має в собі протиріччя – він відчуває себе дорослим, водночас дорослі його сприймають як дитину. Всі ці протиріччя за несприятливих умов, а це може бути базальна тривожність, конфлікт в класному колективі, нерозуміння із сторони дорослих, роблять підлітка більш вразливим до різних психотравм, порушень у значущій для підлітка сфері, що призводить до підвищеної тривожності.

Тривожність підлітків особливо проявляється у сфері спілкування з однолітками, але іншим вагомим елементом є спілкування з дорослими, а в школі це вчителі. Через перебудову стосунків з вчителями, які відбуваються у зв’язку з виникненням почуття дорослості у підлітків, він прагне бути незалежним від дорослих, зокрема і вчителя. Як наслідок цього виникає конфлікт, що зумовлює тривожні переживання у підлітка, який хоче бути незалежним, але водночас залежить від дорослого.

На основі отриманих результатів було створено корекційну програму і здійснено корекцію тривожності. Після чого було проведено повторне діагностування, результати якого показали, що форма роботи в тренінгу допомагає зменшити рівень тривожності у підлітків. Зумовлене це тим, що корекція проводиться у групі однолітків, що тісно пов’язано із значущою для підлітка діяльністю – інтимним спілкуванням, що має значний вплив на формування бажання до самовдосконалення, якщо для цього створені умови психологічного комфорту і позитиву, що й передбачають умови роботи в тренінгу.

Виходячи із усього вищесказаного, вважаємо, що подальші напрямки дослідження цього питання повинні стосуватися глибинного вивчення причин виникнення шкільної тривожності, що дасть змогу своєчасно попередити її виникнення, а також уможливить простеження необхідних реформ у сучасній системі освіти, для створення сприятливого психологічного середовища. Ще одним важливим аспектом подальших досліджень має виступати корекція тривожності, яка неодмінно повинна здійснюватись і розширювати свої можливості у формуванні активної особистості.

Список використаних джерел


Андрійчук І. Корекційно-розвивальна програма спілкування для підлітків // Психолог. – 2007. – № 25-27 (265-267). – С. 12-32;

Бабик Г. Вправи з психокорекції // Психолог. – 2002. – № 16. – С. 5-9;

Божик Л.М. Підліток на шляху до себе // Шкільний світ. – 2000. – №5. – С. 2;

Вереніч Н. Особливості тривожності сучасних підлітків // Психолог. – 2004. – № 23-24 (119-120). – С. 41-43;

Видайко С. Допомога – поруч // Психолог. – 2003. – № 15. – С. 5-14;

Вікова та педагогічна психологія: Навчальний підручник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001;

Закон України „Про освіту” // ВВР. – 1991. – № 34. – С. 4;

Качаєва А. Шкільна тривожність: її вплив на розвиток учня // Психолог. – 2006. – № 13. – С. 4;

Качуровська О. Програма психокорекційної та розливальної роботи для підлітків: Стань капітаном свого життя // Психолог. – 2007. – № 25-27 (265-267). – С. 42-51;

Корекційна робота психолога // Упоряд. О. Плавник. – К.: Шкільний світ, 2002. – 112 с.;

Левченко А. Психологічні особливості підліткового віку // Психолог. – № 42 (90). – С. 9-16;

Лозиця В.Г. Протиріччя підліткового віку // Лозиця В.Г. Психологія і педагогіка: основні положення: Навчальний посібник. – К., – 2001. – 271 с.;

Максименко С. Онтогенез особистості: Особливості підліткового віку // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – № 10. – С. 1;

Максименко С. Підлітковий вік з позиції шкільної психології // Психолог. – 2006. – № 4. – С. 16;

Маценко А. Моніторинг індивідуального розвитку особистості підлітка // Психолог. – 2003. – № 28 (76). – С. 2-14;

Полякова Г., Кружева Т. Подолання тривожності в шкільному середовищі // Психолог. – 2005. – № 2. – С. 10-13;

Сечейко О. Взаємозв’язок індивідуально-психологічних та виховних особливостей підлітків // Рідна школа. – 1999. – № 9. – С. 60-61;

Сисун М. Програма корекції тривожності у підлітків // Психолог. – 2004. – № 16 (112). – С. (вкладка);

Солдатова І., Шайгерова Л., Шарова О. Тренінг толерантності для підлітків // Психолог. – 2002. – № 21-24. – С 57-71;

Туріщева Л.В. Позитивні та негативні протиріччя характерні для підлітка (за Сухомлинським) // Виховна робота в школі. – 2006. – № 9. – С. 33-36;

Хімелн Н. Становлення самосвідомості підлітка: почуття дорослості, самоствердження, самооцінка // Психолог. – 2007. – № 25-27. – С. 7-11;

Шевченко Н.Ф., Заможна Є.М. Гіперфункція тривожності у підлітків: привентивна стратегія // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 7. – С. 17-22;

Щотка О.П. Психологія підлітка: Психологічний практикум. – Ніжин: Держ. пед. ун-т, 2004. – 248 с.

Виготский Л. С. Динамика и структура личности подростка. – В кн.: Виготский Л.С. Собрание сочинений. – М., 1984, т.4., – С. 220-243;

Крайг Г. Бокум Д. Психология развития. – 9-е изд. – СПб.: Питер, 2007. – 940 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»);

Немов Р.С. Личность подростка // Немов Р.С. Психология: в 3 кн. – М. – 2000. – кн. 2. – С.221-235;

Хьел М., Зиглер Д. Теории личности. – 3-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 607 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).


Додатки


Додаток А


Таблиця 1 Рівень тривожності в учнів (до проведення корекції)

Прізвище, ім’я

Критерії оцінювання в %

Рівень тривожності

Б. Анна

55%

підвищений
Г. Лілія

37%

низький
Г. Роман

27%

низький
Г. Юрій

24%

низький
З. Наталія

70%

підвищений
К. Богдан

44%

низький
К. Уляна

24%

низький
К. Юрій

34%

низький
К. Олена

51%

підвищений
М. Богдан

25%

низький
Н. Юлія

46%

низький
П. Юлія

27%

низький
Р. Петро

18%

низький
С. Надія

18%

низький
С. Олег

34%

низький
С. Олена

51%

підвищений
С. Христина

56%

підвищений
Т. Володимир

27%

низький
Ц. Святослав

20%

низький

Я. Анна

17% низький

Додаток Б


Таблиця 2 Показник тривожності за синдромами (%)

Прізвище, ім’я Синдроми

1 2 3 4 5 6 7 8
Б. Анна 54 63 53 66 66 40 0 62
Г. Лілія 18 27 46 66 0 60 0 50
Г. Роман 22 9 38 16 33 40 0 50
Г. Юрій 11 18 38 33 16 20 0 37
З. Наталія 68 63 76 83 66 100 20 75
К. Богдан 45 45 38 66 66 20 0 62
К. Уляна 9 36 38 33 0 40 0 25
К. Юрій 18 18 53 50 33 60 0 50
К. Олена 50 54 53 66 66 80 20 50
М. Богдан 13 27 46 16 0 20 0 37
Н. Юлія 30 36 30 66 66 80 20 75
П. Юлія 18 36 23 33 16 40 0 37
Р. Петро 27 18 23 66 33 40 20 62
С. Надія 9 18 33 16 16 60 0 37
С. Олег 27 18 53 50 33 40 0 62
С. Олена 36 54 38 83 50 40 60 62
С. Христина 63 27 61 66 50 80 40 75
Т. Володимир 22 27 30 50 50 40 0 50
Ц. Святослав 4 18 30 16 0 40 20 37

Я. Анна

9 27 23 16 0 40 0 25
Середній показник для класу 29 35 41 47 33 49 10 51

Умовні позначення у таблиці:

1 – загальна тривожність у школі

2 – переживання соціального стресу

3 – фрустрація потреби у досягненні успіху

4 – страх самовираження

5 – страх ситуації перевірки знань

6 – страх невідповідності очікуванням

7 – низький фізіологічний опір стресу

8 – проблеми і страхи у стосунках з учителями

Додаток В


Тренінг корекції тривожності

Заняття 1 (45 хв.)

Тема: Пізнаю себе

Мета: Знайомство з учнями, створення позитивної атмосфери взаємодії; зниження психологічного дискомфорту, емоційної напруженості; підвищення самооцінки учнів, самопізнання; виховання бажання до самовдосконалення.

Вступне слово ведучого: повідомлення теми тренінгу, його мети (2 хв.)

Представлення правил роботи в тренінговій групі (5 хв.)

Знайомство: ведучий пропонує учням зробити собі бейджики, після чого кожен учасник по колу називає своє ім’я і розказує про себе про свої особливі звички, якості, вміння, вподобання, які відрізняють його від інших (5 хв.)

Вправа 1. „Австралійський дощ” (5 хв.)

Мета: активізувати учасників тренінгу, підтримати позитивну атмосферу в групі.

Учасники стають у коло й повторюють за тренером рухи, якими зображають як іде дощ:

подув вітерець – учасники труть долонями;

почав накрапати дощ – клацають пальцями;

дощ перейшов у град – доторкаються кілька разів до ніг;

спалахнула блискавка – широко розривають долоні;

вдарив грім – плескають у долоні;

все закінчилось, і на небі з’явилася веселка – піднімають руки догори.

Ведучий пропонує учасникам тренінгу висловити свої очікування від занять.

Вправа 2. „П’ять добрих слів” (10 хв.)

Мета: підвищення самооцінки, самопізнання себе через інших.

Обладнання: аркуші паперу, олівці.

Інструкція: „ Кожен із вас має обвести свою руку на аркуші паперу й на намальованій долоні написати своє ім’я. Потім ви передаєте свій аркуш сусідові праворуч, а самі одержуєте малюнок від сусіда ліворуч. В одному з „пальчиків”, отриманого чужого малюнка, ви пишете якусь привабливу на ваш погляд, рису її власника ( наприклад: „Ти дуже добрий”, „Мені подобаються твої вірші” тощо). Наступний робить запис на іншому „пальчику”, аж поки аркуш не повертається до власника”.

Коли всі написи зроблені, ведучий збирає малюнки й зачитує „компліменти”, а група повинна здогадатися, кому вони призначаються.

Наприкінці вправи учасники забирають аркуші зі своїми долоньками.

Рефлексія

Які почуття в тебе виникли, коли ти читав написи на своїй „руці”?

Чи всі твої достоїнства, про які написали інші, тобі відомі?

Бесіда «Про повагу до себе» (5 хв.)

Для того, щоб наше життя стало кращим, сповнене яскравих вражень, ми повинні любити себе: схвалювати хороші вчинки і бути самим собою. Намагайтеся якомога менше критикувати себе.

Критика замикає той спосіб думок, якого ми намагаємося позбутися. Тільки розуміння себе дає змогу вирватися з цього замкнутого кола. Коли ми говоримо про любов до себе, то у жодному разі така любов не вважається егоїстичною чи самолюбством. Любити себе — це насамперед, поважати себе, відчувати себе особистістю.

Не заперечуйте самі і не давайте іншим заперечувати вашу досконалість.

Минуле змінити не можна, але ви завжди можете створити собі хороше майбутнє. Ми живемо тут і зараз для того, щоб подолати свою обмеженість, щоб захоплюватись своєю незвичайністю. Не забувайте, що у вашому серці достатньо любові, щоб вилікувати планету. Але спочатку вилікуйте себе.

Шануйте в собі хороші риси — і це може різко змінити ваше життя. Можливо згодом ви навчитеся любити в собі навіть ті риси, які раніше вас не влаштовували. Можливо, з цього розпочнеться новий етап у вашому житті.

Перша умова будь-якого самовдосконалення — прийняти себе таким, яким ти є насправді, полюбити себе з усіма своїми перевагами і вадами, врешті-решт бути собою. Лише за такого ставлення до себе має сенс ця робота — інакше для чого вдосконалювати те, чого не любиш? Любити себе — означає бути вимогливим до себе.

Лише любов до себе породжує упевненість у собі. «Упевненість у собі — основа для того, щоб радіти життю і мати силу діяти»—так сказав Шіллер

Вправа 3. «Сильні і слабкі сторони» (10 хв.)

Мета: сприяти самопізнанню особливостей характеру, своїх сильних і слабких сторін, формувати уміння виробляти бажані риси характеру, виховувати бажання до самовдосконалення.

Обладнання: аркуші паперу.

Тренер роздає аркуші паперу і ручки. Учасники ділять аркуш вертикальною лінією навпіл і у лівій верхній частині ставлять знак «+», а у правій — «-». Під знаком «+» перелічують ті риси особистості, якими вони пишаються, те, що їм подобається в собі і що вони цінують у людях. Під знаком «-» зазначають те, що їм не подобається в собі і людях. Бажано, щоб записів у лівій та правій частинах було порівну.

Тоді всі зачитують свої записи вголос, обмінюються враженнями.

Запитання для обговорення;

• Які позитивні риси особистості учасників групи тобі сподобались? Чи є такі у тебе?

• Яких рис ти хотів би набути, а яких — позбутися?

Прощання. Вправа 4. „Усмішка по колу” (3 хв.)

Кожен учасник по колу говорить іншому учаснику щось приємне і дарує йому усмішку.

Заняття 2 (45 хв.)

Тема:Подолаємо тривожність

Мета: сприяння усвідомленню учнями своїх негативних і позитивних рис, формування впевненості; допомогти у пошуку шляхів подолання тривожності.

Привітання.

Пригадування правил роботи в групі. (5 хв.)

Вправа 1. „Плутанка” (5 хв.)

Мета: згуртувати учасників тренінгу, створити невимушену атмосферу.

Учасники стають у коло. За сигналом ведучого кожен гравець знаходить собі „партнера по рукостисканню” (правою рукою). Потім те саме — лівою рукою (з іншим партнером).

Після того як тренер переконається, що всі руки з'єднані попарно, він пропонує учасникам групи „розплутатися”, не перестаючи триматися за руки. Тренер також може взяти участь, але при цьому під час „розплутування” активної участі в пошуках варіантів не бере. Під час виконання вправи в групі досить часто виникає думка, що вирішити поставлене завдання неможливо. Тоді тренер має спокійно сказати, що завдання має розв'язку, розплутатися можна завжди. Вправа може завершитися одним із трьох варіантів:

А. Всі учасники групи опиняться в одному колі (при цьому хтось може стояти обличчям у середину кола, хтось спиною, це не важливо, головне, щоб усі послідовно утворили коло).

Б. Учасники групи утворять два чи більше незалежних кіл.

В. Учасники групи утворюють кола, з'єднані одне з одним як кільця в ланцюжку.

Коли завдання виконане, можна запитати групу:

«Що нам допомагало впоратися з поставленим завданням?"

«Що можна було б зробити інакше, щоб швидше справитися з поставленим завданням?».

Вправа 2. „Чарівний ярмарок” (10 хв.)

Мета: усвідомлення своїх позитивних і негативних рис.

Тренер розповідає учасникам, що вони на чарівному ярмарку, де можна продавати та купувати риси характеру. Після цього він роздає їм по два стікери. На першому стікері записують риси характеру, які б хотіли продати, на іншому — риси, які б хотіли купити. Після зачитування, клеять стікери на дошку в хаотичному порядку. Потім кожен учасник, не дивлячись, забирає два стікери.

Обговорення вправи

— Які риси характеру ви витягнули?

Чи змогли б ви прийняти такі риси?

Чи хотіли б ви змінити в собі певні риси характеру?

Вправа 2. „Подолаємо тривожність” (20 хв.)

Мета: формування впевненості у подоланні хвилювання.

Ведучий говорить: „Тривожність заважає нам впевнено і спокійно йти по житті. Вона може стати причиною багатьох невдач. Давайте просто зараз спробуємо провести бій із тривожністю. Нехай кожен продума й запише шляхи подолання тривожності. Потім ми усі разом складемо план подолання тривожності і запишемо його на дошці. Таким чином у кожного з нас буде під рукою наш загальний досвід успішного подолання тривожності”. Шляхи подолання записуються на дошці.

Прощання. Учасники групи по колу говорять, що їм сьогодні сподобалося найбільше, а що найменше, що для себе дізналися нового (4 хв.).

Вправа 3. „Хвиля по колу” (1 хв.)

Мета: формування відчуття єдності.

Учасники з тренером стають в коло, обіймаючись за плечі, після чого тренер пускає хвилю по колу, легким поштовхом учасника, що стоїть справа.

Заняття 3 (45 хв.)

Тема: Мої емоції

Мета: усвідомлення свого емоційного стану, формування вміння оволодівати своїми емоціями.

Привітання. Тренер повідомляє тему тренінгу.

Вправа 1. „ Вибери емоцію” (15 хв.)

Мета: спостереження за зовнішніми виявами емоційних переживань, співвідношення назв емоцій із їх зовнішніми проявами, проекція внутрішніх переживань.

На дошці записані слова-назви емоцій і почуттів: радість, задоволення, спокій, вдячність, довіра, щастя, успіх, впевненість, безпека, приязнь; злість, страх, сором, біль, тривога, сум, образа, вина, сумнів, невпевненість

Тренер пропонує кожному учаснику вибрати одне з написаних слів і продемонструвати відповідне емоційне переживання за допомогою рухів тіла, міміки та жестів, не використовуючи звуків і слів. Решта учнів відгадують, яке слово вибрали. Можна вибирати будь-яке слово, незалежно від того, демонстрував вже його хтось чи ні.

По черзі учасники демонструють емоційні переживання. На дошці після демонстрації над кожним вибраним словом ставиться позначка (щоб зафіксувати, скільки разів обиралося кожне слово).

Після виконання вправи горизонтальною лінією слова поділяють на 2 групи. Тренер зазначає, що перша група слів позначає приємні емоційні переживання, почуття людей, друга група – неприємні.

Разом із учасниками підраховується кількість вибраних позитивних і негативних емоцій, окремо по кожній групі.

Рефлексія:

— Чи може людина впливати на власний настрій?

Міні-лекція „Емоції” (5 хв.)

Є багато способів, які дозволяють послабити страх, роздратування, але повністю виключити подібні емоції з людського життя неможливо. Змагаючись із ними, ми наділяємо їх силою, змушені боротися з ними. Приймаючи їх такими, які вони є, ми відмовляємо їм у силі й тим самим послаблюємо їх.

Люди часто думають, що

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: