Особливості уваги дітей молодшого шкільного віку
Необхідно відзначити також і особливості довільної уваги молодших школярів с точки зору тієї задачі, якій вона підпорядкована. У старших учнів та у дорослих цей вид уваги утримується на об’єкті й у тих випадках, коли задача пов’язана з далекою мотивацією. Так, людина може наполегливо й глибоко зосереджуватися на важкій та нецікавій роботі заради результату, який очікується в далекому майбутньому. Молодший школяр може робити (діяти) подібним чином більшою частиною в тих випадках, коли до цієї віддаленої мотивації приєднується більш близька задача (одержати добру оцінку). За такої мотивації вольові зусилля незначні, тому що вимоги моменту змушують учня бути уважним, так би мовити, в силу необхідності. Так, на уроці молодший школяр буває уважним не тому, що він сам перемагає себе, свою неуважність та відволікання, а тому, що на нього впливає учитель, який стимулює його роботу, примушує зосередитися.
В умовах шкільного життя увага молодшого школяра багато в чому залежить від уваги інших дітей, і в цьому розумінні колектив та навчальна праця – головні фактори розвитку уваги [51]. Спостереження показують, що ті школярі, які в силу будь-яких причин позбавлені нормального шкільного навчання, стають менш працездатними, менш здатними до зосередження, в особливості тоді, коли їм доводиться займатися в колективі.
Увага дітей молодшого шкільного віку нестійка, вона часто переключається з одного об’єкта на інший. Тому, з поля уваги дітей треба віддалити все, що не має відношення до роботи на уроці. Учитель іноді і не здогадується, що служить причиною неуважності дітей.
Неуважність молодших школярів особливо часто виникає, якщо навчальний матеріал здається їм нецікавим, нудним, не збуджує у них емоцій. Це трапляється тоді, коли учитель не мобілізував увагу учнів, не вказав на необхідність зрозуміти та запам’ятати те, що він повідомляє, не виділив в ньому головне, суттєве.
Багато недоліків уваги зникають в учня в процесі правильно організованої навчальної роботи. При добре заповненому працею уроці, учні 1 класу можуть бути тривалий час уважними не відволікаючись від навчальних занять, навіть якщо ці заняття не представляють для них інтересу [52].
Особливістю уваги молодших школярів є те, що вона підвладна зовнішнім впливам, в більшому ступені залежить від умов, в яких йде робота учнів. Часто те, що не впливає на увагу старших школярів, виступає як значний відволікаючий фактор для молодших учнів.
Увага - зосередженість психічної діяльності на певних об’єктах. Вона є важливою умовою чіткості сприймання та розуміння людиною предметів та явищ і відносин між ними. Зосередженість свідомості – якісно своєрідний її стан, необхідний для успішної та продуктивної діяльності.
Увага є невід’ємною частиною від психічних процесів та станів, вона – необхідний психологічний компонент діяльності людини. Зосередженість проявляється в сприйнятті нового учбового матеріалу, в запам’ятовуванні та відтворенні, а також у практичному застосуванні отриманих знань.
Увага, таким чином, – це якість або особливість психічної діяльності людини, що забезпечує найкраще відображення одних предметів та явищ дійсності при одночасному відволіканні від інших.
Серед психічних процесів увага займає особливе місце: вона не є самостійним психічним процесом і не відноситься до якостей особистості.
За активністю людини в організації уваги розрізняють три види уваги: довільну, післядовільну та мимовільну.
Довільна увага – це зосередження на об’єкті, яке викликане умовами діяльності та свідомо регулюється.
Післядовільна увага – зосередження на об’єкті значущому та цінному для особистості.
Мимовільна увага – це зосередження свідомості на об’єкті в силу особливості цього об’єкта як подразника.
Для того, щоб краще зрозуміти особливості уваги дітей молодшого шкільного віку, необхідно з’ясувати те, що є характерним для їх вищої нервової діяльності.
Навчання дитини в школі, сам процес здобування знань – все це сприяє швидкому зростанню у молодших школярів мимовільної уваги, яка розвивається у них, головним чином, на ґрунті виникаючих інтересів, і, зокрема, інтересу до навчальних занять.
У молодших школярів мимовільна увага в більшому ступені залежить від враження матеріалу, від його наочності та конкретності, від впливу на емоційну сферу дитини. Хоча у молодшого школяра найбільше розвинена увага мимовільна, однак перші роки навчання – головний період формування й довільної вольової уваги.
Таким чином, необхідно підкреслити, що виховання уваги школяра означає формування його особистості, її психічних якостей. Для цього необхідно передусім загальна висока культура навчально-виховної роботи. Вона містить розвиток широких пізнавальних інтересів у дітей, застосування активних методів навчання, формування у школярів почуття відповідальності, свідомого ставлення до навчання, розуміння необхідності знань, виховання волі школярів та звички до планової систематичної праці. Все це тісно пов’язано з рішенням задачі, поставленої перед школою – не тільки дати дітям знання, а й навчити їх працювати.
При вихованні уваги необхідно враховувати вікові особливості учнів. Діти молодшого шкільного віку відрізняються меншою стійкістю уваги, вони не можуть довго зосереджуватися на чомусь одному. Тому в роботу з дітьми молодшого віку треба вносити більше різноманітності, частіше змінювати один вид діяльності другим. Молодші школярі, безумовно, більш потребують меншого темпу роботи, ніж учні старших класів.
Успішне виховання уваги в учнів значною мірою залежить від вміння вчителя розподіляти на уроці свою увагу. Той, хто сам може бути достатньо уважним до роботи учнів, тримає всіх їх у колі свого зору, з увагою вислуховує відповіді школярів, стежить за їх поведінкою, проявляє до них живий інтерес не тільки в класі, а й поза школою, – такий учитель, безумовно, зуміє організувати дітей на роботу й буде успішно виховувати у них увагу.
Але не слід думати, що слабкий розвиток цих якостей у самого вчителя є нездоланною перешкодою для його доброї роботи. Всі ці властивості піддаються розвитку й кожен учитель може виховувати їх у собі, якщо вин буде наполегливо працювати над собою, над покращенням своєї праці в школі.
Знання індивідуальних особливостей уваги учнів і можливість визначення цих особливостей.
Розділ ІІ. Експериментальне дослідження особливостей уваги молодших школярів
Виходячи з того, що однією з задач дослідження є експериментальне вивчення особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку, були поставлені такі задачі:
Дослідити індивідуальні особливості розвитку стійкості уваги молодших школярів.
Визначити особливості обсягу динамічної уваги дітей молодшого шкільного віку.
Провести кількісний та якісний аналіз результатів, отриманих в процесі дослідження.
Дослідження проводилося в середній загальноосвітній школі № 16 м. Харкова у 2005 - 2006 навчальному році. В дослідженні взяли участь 20 учнів 3-Б класу (вік – 9 років).
Були обрані такі методики:
методика “Рахування за Крепеліним”;
методика “Таблиці Шульте”;
методика “Коректурна проба Бурдона”.
2.1 Дослідження стійкості уваги молодшого школяра (за допомогою методики “Рахування за Крепеліним”)
Однією з задач дослідження було визначення стійкості уваги молодшого школяра. Стійкість уваги дуже пов’язана з працездатністю. Для більш глибокого визначення особливостей уваги молодшого школяра була використана методика “Рахування за Крепеліним”.
Методика була розроблена Е. Крепеліним (у 1895 році) та використовується для дослідження стійкості та переключення уваги, динаміки працездатності.
Мета дослідження – визначення стійкості уваги та динаміки працездатності.
Матеріали: 2 стандартні бланки методики “Рахування за Крепеліним” (пронумеровані на зворотній стороні бланка), олівець, секундомір [41].
Перебіг роботи:
Дослідження проводилося 4 жовтня 2005 року о 900.
Форма проведення дослідження – індивідуальна.
Перед досліджуваним на столі розташовують бланк та олівець, потім йому дається інструкція.
Інструкція: “Ви бачите на бланку ряди цифр, вам необхідно складати попарно цифри першого ряду і під кожною з пар записувати результат. Продовжуйте складання пар цифр в одному рядку, доки не почуєте команду “Наступний”. Одразу після команди переходьте до роботи з цифрами наступного рядку. Намагайтеся здійснювати перехід якомога швидше. Працювати треба швидко й чітко, не припускаючись помилок”.
Експериментатор фіксує час початку роботи, і через кожні 20 секунд віддає команду “Наступний”.
По закінченню роботи на бланку № 1 експериментатор швидко замінює його бланком № 2.
Обробка результатів:
Підраховується кількість вірно зроблених додавань у кожному з рядків.
Підраховується коефіцієнт працездатності за формулою:
,
де К – коефіцієнт працездатності,
S 2 – кількість вірних додавань у останніх чотирьох рядках бланка № 2,
S 1 – кількість вірних додавань у перших чотирьох рядках бланка № 1.
Коефіцієнт працездатності близький до 1 – вказує на те, що стомлення не відбувається, що не виключає збільшення виснаженості.
Якщо К<1, це вказує на зниження продуктивності к кінцю дослідження.
Результати та висновки:
Досліджуваний № 1 Дмитро. 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 53;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 33;
Коефіцієнт
працездатності
=
0,62, 0,62<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1, це вказує на зниження продуктивності у кінці дослідження. Графік продуктивності має стрибкоподібний характер, це вказує на коливання уваги (див. Додаток 1 Графік 1.1.). На початку роботи до 3 рядка увага підвищена, потім увага починає знижуватись, також знижується продуктивність. На 9 рядку увага незначно підвищується, потім знижується. Також увага підвищується на 12 рядку. В кінці дослідження увага помітно знижується. Найвища продуктивність відзначається на 3 рядку, найнижча – на 16. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, тобто відзначається підвищена виснаженість та втома, не зосередженість, неуважність.
Досліджуваний №2 Ганна 9 років (1992 р. н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 56;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 57;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 1, 1=1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К дорівнює 1, це є показником того, що втоми не відбувається. Графік продуктивності має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.2). Увага нестійка, коливається. Пік уважності відзначається на 2 рядку. Потім продуктивність помітно знижується і незначно підвищується на 6 рядку. На 7 рядку незначно знижується. З 9 рядка уважність різко зростає, але на 15 різко знижується. На 16 рядку знову зростає. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага коливається.
Досліджуваний № 3 Богдан 9 років (1992 р. н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S2 = 36;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,61, 0,61<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Продуктивність знижується в кінці дослідження. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.3). Увага коливається. На початку роботи продуктивність знижується. Пік уважності відзначається на 4 - 5 рядках. Потім увага різко знижується. Але на 10 рядку знов підвищується. На 12 рядку різко знижується, відзначається пік втоми. Потім продуктивність зростає, але незначно. За характером Графіка видно, що увага нестійка. В кінці дослідження відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний № 4 Антон 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 65;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 44;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,7, 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.4). Це говорить про коливання уваги. Пік уважності відзначається на 3 рядку. На 5 рядку увага та продуктивність знижуються. На 7 рядку знов зростає. На 8 знижується та зростає на 12 рядку, потім різко знижується. Пік втомленості спостерігається на 16 рядку. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, коливається протягом усієї роботи, відзначається виснаження, втома.
Досліджуваний № 5 Олександр 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 53;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 35;
![]()
Коефіцієнт працездатності
= 0,7; 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.5). Це говорить про коливання уваги під час всієї роботи. Увага знижується на 3 рядку, потім помітно зростає. Пік продуктивності спостерігається на 5 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 16 рядку незначно зростає. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний № 6 Марина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 60;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 34;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,6; 0,6<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.6). Увага коливається. Пік продуктивності відзначається на 6 рядку, потім різко знижується. На 9 рядку незначно підвищується. Пік втоми відзначається на 14 рядку. На 15 рядку незначно зростає, але на 16 - знижується. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 7 Олексій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S1) першого бланку S1 = 69;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S2) другого бланку S2 = 40;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,6; 0,6<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Продуктивність знижується в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.7). Пік уважності відзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 15 рядку. На 4 рядку продуктивність знижується, потім – незначно зростає, але на 11 рядку різко знижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість, втома.
Досліджуваний № 8 Юлія 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 60;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 43;
Коефіцієнт
працездатності
=
0,7; 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер, це говорить про нестійкість уваги (див. Додаток 1. Графік 1.8). Пік уважності, продуктивності відзначається на 4-5 та 11 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Увага знижується на 10 рядку, на 11 різко підвищується, потім різко знижується. Увага нестійка, коливається, відзначається виснаженість.
Досліджуваний № 9 Володимир 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 64;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 44;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.9). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивності відзначається на 3 рядку. Пік втомленості на 16 рядку. Продуктивність знижується на 6 рядку, зростає на 9 рядку, потім різко знижується. На 15 рядку значно зростає. Увага нестійка, Графік коливається, під час роботи відзначається втомленість.
Досліджуваний № 10 Дар’я 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 41;
Коефіцієнт
працездатності
=
0,7; 0,7 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрібкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.10). Це говорить про нестійкість уваги. Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Пік втомленості на 10 рядку. З 6 рядка продуктивність помітно знижується. З 11 незначно зростає. Потім знову знижується. Також зростає на 15 рядку, але на 16 – знижується. Увага нестійка, Графік має нерівномірний характер, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 11 Віталій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 63;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,8; 0,8 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.11). Це говорить про коливання уваги. Пік продуктивності відзначається на 4-5 рядках. Потім продуктивність знижується, але на 9 рядку продуктивність зростає. На 14 рядку продуктивність знижується. Пік утомленості відзначається на 16 рядку. За характером Графіка можна зробити висновок, що увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 12 Юрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 60;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 53;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.12). Це говорить про коливання уваги. На початку роботи до 3 рядка продуктивність знижується, потім 4 рядку зростає. Відзначається пік продуктивності. Потім продуктивність знижується. На 6 рядку знов підвищується. На 8 рядку знижається. На 10 підвищується, на 11 знижується. Також пік продуктивності припадає і на 12 рядок. Пік зниження продуктивності відзначається на 16 рядку. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 13 Дмитро 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 63;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 45;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7 < 1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.13). Це говорить про коливання уваги. На початку роботи продуктивність стабільна, це є піком продуктивності на 1 й 2 рядку. На 3 рядку продуктивність знижується. Потім зростає на 5 рядку. На 8 рядку знижується, на 9 незначно зростає, потім знижується та зростає на 12 рядку. Потім знову знижується. Різко зростає на 15 рядку. Різко знижується на 16 рядку, це пік стомленості. Увага нестійка, відзначається виснаженість, стомленість.
Досліджуваний № 14 Ірина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 40;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,7; 0,7<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.14). Це свідчить про коливання уваги. На початку роботи продуктивність знизилася. На 3 рядку зросла, але на 4 рядку – знизилася. На 6 рядку продуктивність знизилась ще більше. На 9 рядку продуктивність різко зросла і досягла свого піку. На 12 рядку продуктивність помітно знизилась. Пік стомлюваності відзначається на 14 рядку. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 15 Андрій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 68;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 53;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,8; 0,8<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.15). Увага коливається під час усієї роботи. Пік продуктивності відзначається на 2 рядку. Пік стомлюваності відзначається на 16 рядку. Продуктивність знижується на 4 рядку, потім незначно зростає. Знижується на 8 рядку. Різко зростає на 11 рядку, потім знижується. Зростає на 14 рядку та помітно знижується на 15-16 рядках. Увага нестійка.
Досліджуваний № 16 Христина 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 57;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності у кінці роботи. Графік має нерівномірний характер (див. Додаток 1. Графік 1.16). Увага коливається. Пік продуктивності відзначається на 5 рядку. Пік втоми відзначається на 10 та 15 рядках. На 6 рядку продуктивність знижується, на 7 незначно зростає. Потім помітно знижується. На 11 рядку зростає, потім знову знижується. Увага нестійка, відзначається стомленість.
Досліджуваний № 17 Павло 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 51;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 46;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має стрибкоподібний характер (див. Додаток 1. Графік 1.17). Увага коливається протягом усієї роботи. Пік продуктивності відзначається на 11 рядку. Пік зниження продуктивності на 16 рядку. На початку роботи продуктивність знижується, але на 6 рядку різко зростає, на 7 рядку знижується, підвищується значно на 8 рядку, потім знов знижується. На 12 рядку продуктивність знижується, на 13 незначно підвищується, на 14 знову знижується. Увага нестійка, спостерігається втома.
Досліджуваний № 18 Сергій 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 54;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;
![]()
Коефіцієнт працездатності = 0,9; 0,9<1.
Висновок:
Коефіцієнт працездатності К менше 1. Це говорить про зниження продуктивності в кінці роботи. Графік має нерівномірний характер, це говорить про коливання уваги (див. Додаток 1. Графік 1.18). На початку роботи продуктивність стабільна, на 5 рядку – знижується. Пік продуктивності спостерігається на 7 і 11 рядках. Потім продуктивність різко знижується. Пік стомленості відзначається на 16 рядку. Увага нестійка.
Досліджуваний № 19 Марія 9 років (1992 р.н.)
Кількість вірно зроблених додавань у перших чотирьох строках (S 1) першого бланку S 1 = 59;
Кількість вірно зроблених додавань у останніх чотирьох строках (S 2) другого бланку S 2 = 50;