Xreferat.com » Рефераты по психологии » Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках

і безвільного батька, який займає по відношенню до дитини невизначену позицію.

У поведінці батьків першого типу поєднюється заботливість і контроль. Вони пояснюють мотиви своїх вимог, заохочують соціальну активність учня, встановлюють високі стандарти поведінки, при цьому не маніпулюючи дитиною. Вони тим самим контролюють поведінку підлітка, без протестів та пасивності. Баумрінг підкреслює, що заборона і контроль не одне і те. Якщо контроль поєднується з любов’ю, добрим відношенням, веде до розвитку унормованих відношень, то заборона формує такі риси особистості як пасивність, залежність, покірність. Діти цього типу швидше за все з’ясовують свою безумовну цінність, готовність батьків приймати їх такими, які вони є, а також включення у відношення з однолітками з правом власного голосу.

Психологічний досвід дітей 2 типу, як правило, зводиться до відчудження, до розвитку у них пасивності, впевненості у тому, що влада та право контролю можуть належать виключно дорослим.

Діти третього типу ще не навчилися ставити перед собою мету та самостійно знаходити шляхи її досягнення.

Таким чином стиль родинного виховання, тип взаємовідносин у сім’ї між дитиною та батьками є дуже важливим фактором адаптації підлітка до нових умов навчання, спілкування у період переходу до школи другого ступеню навчання.

До дезадаптації схильні діти с певними особистісними особливостями. М. Херберт розглядає низьке само оцінювання та невпевненість у собі як джерела дезадаптації. Занижені само оцінювання породжує певні емоційні реакції, почуття тривожності, стан суму, іноді заздрості й часто тривале негативно забарвлене емоційне самопочуття [ ].

Поведінка дітей із заниженим само оцінюванням відрізняється конформністю, нерішучістю, надзвичайною невпевненістю у власних силах. У них формується почуття залежності, стримуючи розвиток самостійності та ініціативності.

За неадекватного підвищення само оцінювання та рівня вимог діти реагують негативізмом та агресією на будь-які перешкоди і труднощі, чиніть опір вимогам дорослих, відмовляються од виконання діяльності, у якій відчувають свою безпорадність. В основі негативних емоцій, які виникають у них, лежить внутрішній конфлікт між вимогами та невпевненістю в собі.

Отже, з переходом до п’ятого класу взаємовідношення із ровесниками стають більш вибірковими. Статус особистості пов’язується з вольовими та розумовими властивостями ровесника. Емоційні зв’язки у групі є настільки значущими, що їх порушення супроводжується стійкими станами тривоги та психологічного дискомфорту і можуть бути причиною неврозів та конфліктів.

Внесенню дисгармонії у між особистісні стосунки п’ятикласників спонукає цілий ряд причин:

- труднощі звикання до нових умов навчання і засвоювання нових вимог;

- різноманітність нових предметів;

- новий класний керівник;

- збільшення кількості нових та різних (за характером, системі вимог та особистісних рис) вчителів – переметників;

- переформування класних колективів (особливо у школах з дифіринціьованим навчанням);

- зміна психологічної атмосфери;

- змінювання соціального статусу у новому класному колективі;

- новий режим роботи;

збільшення навчального навантаження і т.д.


Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей дезадаптації молодших підлітків у між особистісних стосунках та виявлення психологічних причин дезадаптації


2.1 Методи та завдання дослідження


Наше дослідження спрямоване на вивчення психологічних причин дезадаптації молодших підлітків і їх вплив на між особистісні стосунки учнів. При цьому припускаємо, що психологічні причини дезадаптації молодших підлітків криються в між особистісних якостях самих учнів: низький соціальний статус у класі, висока тривожність, низький рівень досягнення та самооцінки.

Для перевірки цього припущення перед нашим дослідженням були поставлені такі завдання:

1. виявити у молодших підлітків соціальний статус у класі, рівень тривожності, домагання та самооцінки, рівень успішності;

2. з’ясувати місце стилю виховання та соціального статусу батьків у системі міжособистісних відношень підлітків;

3. з’ясувати на підставі даних дослідження взаємозв’язок причин дезадаптації та розвитку між особистісних стосунків учнів;

4. розробити програму психокорекційної роботи щодо розвитку соціально – психологічної компетенції молодшого підлітка, тобто вміння ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми, долати проблемні ситуації.

У дослідженні використовувалися такі методики та методи:

* методика діагностування між особистісних стосунків (соціометрія);

* методика вивчення рівня сикільної тривожності Філліпса;

* методика вивчення рівня домагання (моторна проба Шварцландера);

* методи бесіди та спостереження, аналізу документів, тощо.

Діагностування між особистісних стосунків.

Соціометрична методика (розроблена Дж. Морено), дозволяє з’ясувати положення учня у системі між особистісних стосунків тієї групи, до якої він належить.

На початку дослідження учні отримують інструкцію, потім записують відповіді на два запитання. Питання можуть мати такий вигляд:

Кого з однокласників ви взяли б до складу нового класу?

Кого з однокласників ви б не хотіли бачити в складі нового класу?

Кількість виборів, одержаним кожним учнем, є мірилом положення індивіда у системі особових відношень, виміряють його “соціолотричний статус”. Учні, які одержали найбільшу кількість виборів, мають найбільший попит симпатію, їх називають “зірками”. До категорії зірок за кількістю одержаних виборів відносять тих, хто одержує 6 і більше виборів (якщо за умовами дослідження кожен член групи робив три – п’ять вибори). Якщо учень отримує середню кількість виборів, його відносять до категорії “обраних”, якщо менше за середню кількість виборів (1 – 2 вибора), то до категорії “знехтувальних”, якщо не одержав не одного вибору, то до категорії “ізольованих”, якщо отримав тільки негативні вибори то до категорії “відкинутих”.

Число виборів при численності групи у 25 – 26 чоловік складає 5 – 6 виборів.

Результати, одержані за допомогою соціометричної методики представляються у формі соціоматриці. Яка дає можливість представити вибори у числовому вигляді, що у свою чергу, дозволяє проран жувати членів групи за кількістю одержаних та відданих виборів, встановити порядок впливу у той чи іншій конкретній групі.

На підставі соціоматриці будується соціограма – карта соціометричних виборів, яка є мірилом положення індивіда у системі особових відношень, та з’ясовується його “соціометричний статус”.

Дослідження шкільної тривоги молодших підлітків за методікою Філіпса.

Тест складається з 58 питань. На кожне питання вимагається однозначна відповідь “так” чи “ні”.

При обробці результатів підраховується кількість питань, які не сов падають з ключем тесту – це і є прояви тривожності.

Далі з’ясовуємо:

рівень тривожності по всьому тесту;

рівень тривожності по факторам тесту.

Якщо тривожність складає менш ніж 50% можна говорити, що у дитини нормальний рівень тривожності. Якщо у межах 50% - 75% - це завищена тривожність. Про високу тривожність свідчить те, що кількість неспівпадань по тесту (факторам) перевищує 75%.

Характеристика факторів тесту.

1. Загальна тривожність по школі – звичайний емоційний стан дитини у школі. Може бути позитивним на фоні загальної високої тривожності. Тобто дитина емоційно не спокійна, але у школі почуває себе достатньо впевнено та спокійно. Можливий і протилежний варіант: в цілому спокійна та емоційно стійка дитина відчуває себе у школі некомфортно.

2. Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються його соціальні контакти (перш за все з ровесниками).

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху – несприятливий психологічний фон , який не дозволяє дитині задовольняти свою потребу в успіху, досягненні високих результатів.

4. Страх самовиражатися – негативні емоційні переживання, які виникають у дитини в ситуаціях, які допомагають саморозкриттю, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань – переживання тривоги у ситуаціях перевірки, особливо публічної, знань, досягнень, учбових можливостей. Типово для невстигаючих учнів. В останніх випадках є важливим симптомом емоційного неблагополуччя.

6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих – тривожна орієнтація на значущих інших у оцінюванні своїх результатів, вчинків та думок. Сильні переживання з приводу оцінки їх оточуючими, чекання негативного оцінювання.

7. Низька фізіологічна опірність стресу – особливості психологічної орієнтації, які знижують пристосування дитини до ситуацій стресового характеру, підвищуючи вірогідність неадекватного , деструктивного реагування на тривожні фактори середовища.

8. Проблеми та страхи у відношеннях з вчителями – загальний негативний емоційний фон відношення з дорослими у школі, який знижує успішність навчання дитини.

3. Рівень успішності.

Рівень успішності відображає ступень встигання або не встигання молодших підлітків у процесі навчання. Нами була виконана виписка балів з 10 предметів: українська мова, російська мова, математика, історія, географія, англійська мова, фізкультура, малювання, праця, співи. Виведено середнє арифметичне.

Відповідно до показників середнього балу, ми прорангували дані за трьома рівнями:

- низький рівень – 1,0 – 4,9 балів;

- середній – 5,0 – 8,9 балів;

- високий – 9,0 – 12 балів.

4. Дослідження рівня самооцінки за методикою С.О. Будоссі, модифікація Ю.О. Кісєльова.

При вивченні самооцінки ми використали набір 20 якостей особистості : акуратність, доброта, життєрадісність, наполегливість, урозум, правдивість, принциповість, самостійність, скромність, товариськість, гордість, добросовісність, лінь, байдужість, егоїзм, нахабство.

Ri2 – ранг першої якості у другому стовпчику;

Пі – різниця рангів першої якості у стовпчиках.

Далі зводимо Ді у квадрат. Підраховуємо суму всіх Ді, зведених у квадрат. Після цього визначаємо коефіцієнт самооцінки за формулою:


Ч = 1 – 0,00075 * Σді2


Отриманий коефіцієнт самооцінки порівнюємо з психодіагностичною шкалою:

Дуже високий від +0,85 до +1 балу;

Завищений від +0,53 до 0,84 балу;

Адекватний від – 0,01 до +0,52 бала;

Знижений від – 0,32 до – 0,09 бала;

Дуже низький від - 0,93 до –1 бала.

Солодухова О.Г. та Солодухов В.Л. відзначають що самооцінка є вихідною, результативною стороною процесу пізнання свого “Я”, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, свого відношення до оточуючих та до самого себе. Тому очевидний взаємозв’язок самооцінки та рівня домагання [30].

5. Вивчення рівня домагання.

Рівень домагання ми вивчали за допомогою методики Шварцландера. Її стимулюючий матеріал складає собою 4 таблиці 10 * 3 см., поділені на 10 стовпчиків та 3 рядки. Досліджуваному учневі пропонується поміркувати та відповісти, скільки “плюсів” він може поставити за 10 секунд. По сигналу експериментатора він починає малювати “плюси у кожному квадраті таблиці №1. Після цього підраховується кількість реально намальованих знаків. Цей процес повторюють для другої, третьої, четвертої таблиці. Слід пам’ятати, що довжина першого, другого та четвертого досліду по 10 секунд, а третього – 8 секунд для штучного відтворення ситуації невдачі.

Обробка результатів полягає у вираховуванні рівня домагання за формулою:

(Рдом 2 – Рдос 1) + (Рдом 3 – Рдос 2) + (Рдом 4 – Рдос 3)

Рдом = _____________________________________________________________________________

3


де Рдом 2 – рівень домагання за другою таблицею;

Рдос 1 – рівень досягнення за першою таблицею і так далі відповідно щодо вказаних номерів таблиць 2, 3, 4.

Потім за таблицею рівнів з’ясовується рівень домагання досліджуваного учня:

- низький рівень від 0,99 балів і нижче;

- середній рівень від 1 до 1,99 балів;

- високий рівень від 3 і вище.

Рівень домагання характеризує ступень важкості тих цілей, до яких прагне людина і досягнення яких здається людині привабливим і можливим. Бувають адекватні рівні домагання (людина ставить перед собою ту мету, яку реально може виконати) або неадекватні, завищені (претендує на те, чого не може досягти), або знижені (обирає легкі і спрощені цілі, хоча здібний на більше).

6. Стиль сімейного виховання та соціальний статус батьків.

Методом бесіди з вчителем, учнями 5-а, 5-Б класів, спостереження за взаємовідносинами учнів з батьками та аналізу документів (особові справки, класні журнали) ми з’ясовуємо місце стилю виховання та соціального статусу батьків у системі формування між особистісних відношень підлітків.

Таким чином, ми розглянули методи психологічного дослідження, використанні для вивчення між особистісних відношень молодших підлітків та виявлення психологічних причин дезадаптації учнів.


2.2 Обробка, аналіз результатів експериментального дослідження


Для виявлення психологічних причин дезадаптації молодших підлітків у міжособистісних стосунках та її впливу на ставлення особистісних якостей підлітка, у результаті психологічного дослідження, нами були одержані результати, позначені в таблиці 1, 2, в малюнках 1, 2.

Аналіз результатів соціометричного дослідження учнів 5-го класу.

До категорії “зірок” з учнів даного класу відносимо 5 чоловік (20%): Рибіна Катерина, Тирінов Юрко, Шилов Дмитро, Гончаров Сергій, Яковенко Надія. Так як ці діти одержали 6 та більше виборів, вони мають найбільший попит та симпатію серед однокласників.

До категорії “обраних” належать 9 чоловік (36%): Бондарева Віка, Верба Євген, Герус Дарина, Губенко Олена і т.д.; ці учні одержали середню кількість виборів (3 – 5 вибора), їм надається більша перевага у будь якій діяльності, тобто відношення до них з боку однокласників вибіркове.

До категоріі “знехтувальних” належить 7 чоловік (28%): Гайдар Яна, Кухтіна Аня, Николайкова Олеся, Серокуров Дмитро і т.д.; ці підлітки одержали 1 – 2 вибори, мають проблеми у взаємовідносинах з однолітками, не завжди вміють будувати між особистісні стосунки.

До категорії “відкинутих” належать 3 учня (12%): Абдуллаєва Наталія, Баранов Антон, Захнієва Ірина, ці учні отримали тільки негативні вибори, емоційне відношення до них з боку однокласників – негативне.

До категорії “ізольованих” належить 1 учень (4%) – Ашуба Ігор, він не одержав ні одного вибору, відношення до нього з боку ровесників байдуже.


Таблиця №1.

Соціоматриця 5 – А класу.

№ Ім’я та прізвище 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 Кількість позитивних виборів Кількість негативних виборів
1 Абдуллаєва Наталія






2


1

3

2 3
1



3 3
2 Ашуба Ігор








1

3








3

3 0
3 Баранов Антон


2




3








1




3 0
4 Бондарева Вика










1
1


2





3 3 1
5 Верба Євген











1








2 3
3 0
6 Воронкін Дмитро





1




2

3








3 0
7 Воронкін Максим




1





2









3
3 0
8 Гайдар Ана










2
3


1






3 0
9 Герус Дарина


3
















1

2 3 0
10 Гончаров Сергій



2
















1 3
3 0
11 Захкієва Ірина


2



3

1








1


3 0
12 Зубенко Олена 2












3
2 3

1


1 3 3
13 Калінін Антон 2
3


1






3 1


2




3 3
14 Кашкіна Катерина
2
4



2

1




1


3


4 2
15 Кухтіна Ана










1







1



1 0
16 Мікулін Роман








2

4








3 1
4 0
17 Николайкова Олеся










1




3





2 3 0
18 Рибіна Катерина






2


1











3 3 0
19 Сєрокурова Марина




2 1 3




3
1






2
3 3
20 Сєрокуров Дмитро








1




4





2 3
3 0
21 Сєрокурова Ольга










2

1


3

4


4 0
22 Тирінова Оксана






2 1

1




3





2 3 2
23 Тирінов Юрко



3



2












1
3 0
24 Шилов Дмитро



4



2




1




3


4 0
25 Яковенко Надія







2







3


1


3 0
Кількість виборів 0 0 0 4 3 1 1 1 4 6 0 4 5 3 1 5 1 8 2 1 2 5 6 7 6 76
Кількість взаємовиборів 0 0 0 1 2 1 0 1 2 3 0 2 1 0 1 1 1 3 0 0 1 2 3 4 3 32

- дівчата Малюнок 2. І – зона “зірок”

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках - хлопці Соціограма 5 – А класу. ІІ – зона обраних

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках Односторонні вибори ІІІ – зона знехтувальних

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках взаємні вибори VI – зона відкинутих

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках V – зона ізольованих


Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках 7

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосункахПсихологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках

Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: